53868

Мій рідний край, моя земля – красива і велична

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ребро Хто кого перебреше Діють: Свербигуз Індик і Чобіт. Свербигуз: Здоров Індиче Здоров Чоботе Індик і Чобіт: Привіт Свербигузе Свербигуз: Хлопці Індик і Чобіт: Га Свербигуз: Давайте влаштуємо змагання Індик: Яке Хто далі стрибне Свербигуз: Ні. Чобіт: Хто більше зїсть вареників Свербигуз: Ні. Індик: Переплюне Свербигуз: Ні.

Украинкский

2014-03-04

262.5 KB

18 чел.

Мій рідний край, моя земля – красива і велична.


Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №14

Запорізької міської ради Запорізької області

 

Виховна година

Мета: виховання любові до України, звичаїв, традицій, обрядів наших предків, любові та поваги до батьків, до планети Земля, усвідомлення того, що діти є нащадками нашого культурного надбання.

Чеховська Н.П.

Спеціаліст вищої категорії,

Вчитель української мови та літератури

Запоріжжя

2012


На світі можна втратити багато

Найбільша втрата – пам'ять поколінь

Це для народу рівнозначно страті

Минуле невіддільне, наче тінь.

    Блакить неба

    Золотавий цвіт соняшників…

    Це наша земля,

    Наша Україна

    Любіть її,

    Бережіть її,

    Працюйте в ім’я її поступу…

Дніпро – то наш батько,

А Хортиця – мати

Їх сиву історію мусимо знати,

Їх славу козацьку святу шанувати.

Вед. І   Добрий день Вам, люди добрі!

Щиро просим до господи!

Раді Вас у нас вітати,

Щастя і добра бажати!

Вед. ІІ  Хлібом – сіллю Вас вітаєм,

І здоров’я Вам бажаєм,

Під веселий рідний спів,

Посилаєм Вам уклін!

Звучить пісня «Зеленеє жито, зелене»

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито женці жнуть,

Хорошії гості в хату йдуть.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито за селом,

Хорошії гості за столом.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито при межі –

Хорошії гості до душі.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито ще й овес, –

Тут зібрався рід наш увесь.

_______________________________________________________________

Вед. І. Нашій славній Україні, її працелюбному народові, споконвічним українським традиціям, народним пісням і звичаям присвячуємо наше свято.

Вед. II. Україна - славна і чудова земля з широкими і чистими річками, мережаними нивами. А височенні гори від Півдня стоять, немов сторожі. А здалеку синє море грає, мов запрошує до себе: '"Ходіть мої рідні, ходіть. Колись наші предки, запорожці, гуляли по моїх хвилях, погуляйте і ви. Сумно мені за вами, за вашою милозвучною мовою". А до моря вливається Дніпро - найбільша річка на Україні. Над Дніпром на горах блищить золотоверхий Київ. А там міста і села по ярах і балках, а там степи шумлять, хвилюються, колихаються, пахнуть...

Дівч.  Різні в світі є країни,

           Різні люди є на світі,

            Різні гори, полонини,

            Різні трави, різні квіти,

            А у нас, в усіх одна країна,

   Найрідніша нам усім

            То – прекрасна Україна,

            Нашого народу дім.

Хлоп.  А наш дім - то славне Запоріжжя

  Козацький край - славетний край.

Хлоп.  Мати - Хортиця, Великий Луг - батько і Дніпро Славута.

________________________________________________________________

Пісня «Гей, шуми, Великий луже!»

Гей, шуми, Великий луже,

Мати Хортице, співай,

Запорізьке племя дуже

Повернулось в рідний край.}2р.

То не вітер лине з поля

В Придніпровській стороні,

То летить козацька воля

На буланому коні.

Приспів:

Наша мова солов'їна

Піде з нами у віки.

Доки буде Україна,

Доти будуть козаки.

                                                Приспів.

Сходить сонце, золотиться,

Мов козацька булава.

Ще не висохла криниця –

Запорозька Січ жива.

Щоб воскресла наша слава,

Наша пісня і душа

Земляки, ставайте в лави

Запорозького коша.

Приспів.

Гей, шуми, Великий луже,

Мати Хортице, співай,

Запорізьке племя дуже

Повернулось в рідний край.}2р.

Гей!

___________________________________________________________________

Дівч. Українка я маленька,

         Укаїнці батько й ненька

         Українкою я звуся

          І тим іменем горджуся

Хлоп. А по чім тебе впізнаю?

Дівч. По вкраїнському звичаю:

В мене вдача щира, сміла,

Є відвага духа й тіла

І душа в мене здорова,

Українська в мене мова!

Хлоп. А скажи, де край твій рідний?

Дівч.  Там, де неба круг погідний

Там, де сонце сяє ясно,

На Вкраїні діти красні

Де степи, лани безкраї,

Де орел буйний літає,

Де Дністер і хвилі Прута,

Де Дніпро - старий Славута,

Де високії могили,

Що в них голови зложили

Мої предки в лютім бою

За Вкраїну - матір свою.

Хлоп. Як поможеш свому люду?

Дівч. Пильно все учити буду,

Щоб свої мене любили,

Щоб про мій народ питали,

Україну шанували.

Пісня « Маленька українка»

Знаю, бо казала мені моя ненька,

Що я українка правдива, маленька.

Знаю, Україна серцю мому мила,

Я по-українськи молитися вчила (ази)

А моя опіка – то Божая Мати.

Мати України, повна благодати.

Ось мою молитву прийми, Отче Боже, 

Нехай Україні вона допоможе. (2рази)

Знаю, бо казала мені моя ненька,

Що я українка правдива, маленька.

Знаю, Україна серцю мому мила,

Я по-українськи молитися вчила (ази)

Дівч. Україно! Краю милий,

Краю золотавий,

Поля твої широкополі,

Пісні дзвінкоголосі,

Міста наші рідні,

Сади пишноцвітні,

Городи багаті.

  •  Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну, Красу її вічно живу і нову

І мову її солов'їну.

- Надворі зима, а в нас панує святковий настрій. Дорогі друзі! Всі ми бачимо, що нас оточує все рідне, українське. Ось подивіться, які чудові рушники прикрашають наш кабінет. Витреш лице рушником, що вишила мати, і ніби нап'єшся цілющої води.

Висить рушник на стіні

В нашій тихій привітній оселі Тільки квіти чомусь

Вже поблідлі й не дуже веселі, Вишивала його ще моя прабабуся, І висить рушник цей, як згадка жива,

    Про маму моєї бабусі.

    А що є ріднішого в світі від мами? –

    Дозвольте усіх запитати.

    Через те-то внуки, діти й правнуки

    Повинні про  рід свій завжди пам’ятати.

Сценка "Дідова погроза" П. Ребро.

     На черені, пригрівшись дід,

     На бабу йде в атаку:

- Ну що це в тебе за обід?

Годуєш, мов собаку.

Твій борщ - солоний на біду.

А хліб глевкий, мов глина.

Візьму й до іншої піду

Дограєшся, Килино.

Лице в старенької сумне,

А на устах усмішка:

- Гадаєш, ти злякав мене,

Та скатертю доріжка.

Іди, шукай нову любов

Ще й підіпхну у плечі

Зітхає дід:

- Та я б пішов, але не злізу з печі.

Гумореска "Секрет довголіття". П. Глазовий

98 років дідові Панасу,

Але він іще нівроку

Не хворів ні разу. Лікарі очам не вірять

Жодної хвороби:

"Як Вас, діду, обминали віруси, мікроби?"

Дід хитає головою,

Сумно хмурить брови:

- Були в юності у мене

Нелегкі умови.

Знав я голод, знав і холод,

То й загартувався.

Всі мікроби поздихали,

А я живий зостався.

Мені розповідала моя бабуся,

Що колись вишивали рушники:

Одні для хлопчиків, другі для дівчаток.

Для хлопчиків на рушниках вишивали

Чорнобривці, волошки, я для дівчаток – цвіт полину, незабудки.

- А я ще знаю, що були родинні рушники. На них вишивали котиків. Це означало, що в цій родині в пошані батьки.

  •  Отже, від сивої давнини і до наших днів у радості і в горі рушник - невід'ємна частина нашого побуту. Ми можемо признатися, що рушники на Україні здавна в пошані.
  •  Його можна порівняти з піснею. Без рушника, як і без пісні, неможливе народження, одруження, зустріч гостей. Мати дарувала рушник синові, який вирушав з дому в далеку дорогу, як оберіг від нещасть.

"Пісня про рушник" сл. А. Малишка

Рідна мати моя, ти ночей не доспала

І водила мене у поля край села  

І в дорогу далеку, ти мене на зорі проводжала

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка

І зелені луги й солов'їні гаї,

І твоя незрадлива материнська, ласкава усмішка

І засмучені очі хороші, блакитні твої.

 Я візьму той рушник, простелю, наче долю

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров

І на тім рушникові оживе все знайоме до болю

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Весільний рушник кожна дівчина готувала собі заздалегідь. Вишивати рушники, як і сорочки, мати навчала дочок ще змалку. Багато вишивали дівчата на вечорницях довгими зимовими вечорами.

  •  А які ж то вечорниці, без щирого українського гумору?

Сценка П. Ребро "Хто кого перебреше"

Діють: Свербигуз, Індик і Чобіт.

Свербигуз: Здоров, Індиче! 

Здоров, Чоботе!

Індик і Чобіт: Привіт, Свербигузе!

Свербигуз: Хлопці!

Індик і Чобіт: Га?

Свербигуз: Давайте влаштуємо змагання!

Індик: Яке? Хто далі стрибне?

Свербигуз: Ні.

Чобіт: Хто більше з'їсть вареників?

Свербигуз: Ні. Давайте змагатися хто кого пере...

Індик: Переплюне?

Свербигуз: Ні. Хто кого пере...

Чобіт: Переп'є?

Свербигуз: Ні.

Індик: Хто кого переспіває?

Свербигуз: Ні.

Чобіт: Хто кого перетанцює?

Свербигуз: Ні. Давайте змагатися, хто кого перебреше!

Індик і Чобіт: Давайте!

Свербигуз: Тільки для початку скажіть мені, чи бачите ви на вершечку он того дерева комаря?

Індик: Бачу! Він ще сліпий на ліве око.

Чобіт: Ага, з чорною пов'язкою. Як Кутузов. 

Свербигуз: Молодці, добре бачите! Мабуть, і розумні, як мій пес Рябко? Індик: Бачив я недавно твого Рябка, постарів пес! Ледве ноги волочить і хвоста опустив.

Свербигуз: Е, Миколо, де там він постарів! Коли б ще ти отак, як він, гавкав та хвоста задирав!

Чобіт: До речі, про собак. Мого Шарика знаєте? От розумака! Читати навчився!

Індик: Невже?

Свербигуз: Ага, збере всіх собак, а сам саде на пеньку і читає вголос газету "Запорізька Січ"

Чобіт: Вірно! А ти звідки про це знаєш?

Свербигуз: Мені мій Тузик розказував.

Індик: А не розказував він тобі, яке диво зі мною трапилося на Зеленому Яру?

Свербигуз: Яке?

Індик: Їду я першою маркою трамваю, бачу у вагоні сидить... Хто б ви думали?

Свербигуз і Чобіт: Хто?

Індик: Гоголь!

Свербигуз: Брехня!

Індик: Чому - брехня?

Свербигуз. Бо перша марка на Зеленому Яру не ходить.

Чобіт: Гоголь! Чи й не дива! А чули ви, що зі мною на полюванні трапилося?

Свербигуз: Ні!

Індик: І що трапилося?

Чобіт: Що? Напав на мене дикий кабан! Вепр!

Свербигуз: Здоровий?

Чобіт: Як КАМАЗ завбільшки.

Індик: А ти що?

Чобіт: Що? Кинув рушницю і на дерево.

Свербигуз: І вся пригода?

Чобіт: Якби ж то вся.  Дерево виявилося гниле, гілка трісь...

Індик: Ну і що?

Чобіт: Та що - розірвав мене кабан на малюсінькі шматочки...

Свербигуз: І вірно зробив. Щоб ти не дурив людей.

Чобіт: А кого я дурив?

Свербигуз: Та хоча б і мене. Корівку ти мені продав?

Чобіт: Продав.

Свербигуз: Казав, що вона хороша, по відру дає?

Чобіт: Казав. Тільки не по відру, а три рази по відру - вранці, вдень і ввечері.

Свербигуз: А що насправді вийшло?

Чобіт: Що?

Свербигуз: Твоя корова не дає молока ні краплі, бо ялова, та ще й брикається, як жеребець. Уже всі відра побила.

Чобіт: Вірно! Ото ж я тобі й казав, що вона три рази по відру дає - вранці, вдень і ввечері. Як бачиш, я нікого не обдурював.

Свербигуз: Ну що хлопці, гайда в корчму? (Виходячи співають) 

Ну і мама! Ну і тато! Наче справжні дошкільнята! Нічогісінько не знають Смішно і сказать комусь! Бо щодня мене питають лиш одне: "Чому й чому?"

  •  Ти чому образив Настю?
  •  А чому отримав двійку?
  •  І чому прийшов так пізно?
  •  Ти чому в шкарпетках різних?
  •  Ти чому такий непослух?
  •  А чому не стелиш постіль?
  •  Ти чому це вірш не учиш?
  •  А чому портфель без ручки?

- І чому такий синець?

- Ох! Настане мій кінець!

- Не поясниш їм ніколи –

 - Хоч би дуже захотів...

- Треба їх віддать до школи –

- Хай питають вчителів!

_______________________________________________________________

Сценка « Домашній твір»

Авт. Вітько – бідак страждає, так,

Аж здригує ногами!

Він – за столом,

Він пише твір:

« Я помагаю мамі»

Старанно олівець гризе,

Та супить брови грізно,

Але нічого - хоч умри -

До голови не лізе... 

Та ось тихесенько зайшла

В його кімнату мама.

Мама:- Вітюнь, будь ласка, в магазин

Сходи за сірниками.

Син: Ідея!

Авт. Вигукнув синок, а мамі:

Син: Ну й морока! Сама іди! Я твір пишу -

       роблю важкі уроки.

Авт. І мама вийшла... А Вітько швиденько пише в зошит:

Син: Я в магазин завжди ходжу,

        коли мене попросять...

Авт. Хвилин за десять мама знов

         з'являється у дверях.

Мама: - Вітюнь, картопельки начисть,

             а я зварю вечерю.

Син: - Сама начисть!

Авт.  кричить Вітько.

        Та так, що ледь не лопне.

Син:  - Я твір пишу! Я - зайнятий!

 Сама вари картоплю!

Авт. Виходить мама, а синок

писати знов сідає:

 Син  - "Я мамі сам варю обід,

 Вечерю та сніданок..."

Авт. Радіє син...

Син - Не твір, а люкс! Оцінка буде гарна!

Авт. І геть не думає про те,

 Що він радіє марно!..

Хлоп.  Коли б начальником я став, хоч на одну годину,

                   То я б одразу наказав ,

       Закон ввести єдиний: У дні святкові й     вихідні батьків не допускати без нас у парк, на  стадіон, до цирку й до театру. Ще й всюди входи б спорядив словами охоронними: "Вхід без дітей - суворо заборонено!"

  •  

Коли співала мати навесні –

Летять, мов гуси - лебеді пісні –

Без слів тоді пробуджуються трави

І проліски виходять на галяви.

Пісня « Ой летіли гуси»

І

Ой, летіли гуси

Ой, летіли білі

Та не сіли гуси

На Вкраїні милій.

ІІ

Та не спочивали

Крилець не складали

А як закричали –

Три хороми впали.

ІІІ

Ой, летіли гуси

Пір’я погубили

По Вкраїні милій

На літа й могили.

IV

Ой, летіли гуси

Ой, летіли білі

Та не сіли гуси

На Вкраїні милій.

Співай, моя мамо,

Співай, моя рідна,

У світі ти в мене одна!

У білому світі мелодія срібна

Свята, як твоя сивина.

Звучить народна пісня «При долині кущ калини»

(у виконанні батьків)

При долині кущ калини

Нахилився до води.

Ти скажи, скажи, калино,

Як попала ти сюди?

«Якось ранньою весною

Козак бравий проїжджав,

Милувався довго - довго,

А тоді з собою взяв.

                                              Він хотів мене калину

Посадить в своїм саду.

Не довіз і в полі кинув –

Думав, що я пропаду.

Я ж за землю ухопилась,

Стала на ноги свої.

І навіки поселилась

Де вода і солов’ї.

Ти не дми на мене, вітре,

Я тепер не пропаду:

Наді мною сонце світить

І надалі так живу.

Люди жито в полі сіють

Біля мене воду п’ють

Гілля моє не ламають

Квіти мої бережуть

Якось ранньою весною

Козак бравий проїжджав

Милувався довго  - довго

А мене він не впізнав»

         Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка,

          Добре слово сусіди, традиційний

         звичай взаємодопомоги, незамулена криниця, з якої пив

         воду мандрівник, задавніла пам'ятка - все це родовідна

   пам'ять, наші символи, історія, може почасти й сумна, але

          в основі велична, всестверджуюча.

Магнітофонний запис пісні « Горнусь до тебе, Україно» у виконанні П. Дворського

Вчитель. Дорогі гості, друзі. Підходить до кінця наше свято, але ми повинні пам’ятати, хто ми і чийого роду. Ми з вами переступили поріг 21 – го століття, 3 – го тисячоліття. І все, що отримали у спадок, ви діти, повинні пронести у своїх серцях і душах і передати майбутнім поколінням. Всі традиції, звичаї, мову, історію нашої України не повинні забути.

На світі можна втратити багато. Найбільша втрата -  пам'ять поколінь. Це для народу рівнозначно страті. Минуле - невіддільне, наче тінь.

Вам творити майбутнє. І яким воно буде залежить від вас. Ви повинні пройти через усі тернисті стежки, але зберегти і передати всі знання.  Не забувайте, що ми  з вами люди, а людям притаманна людяність, адже ми живемо на планеті Земля. І прожити потрібно так, щоб потім ми не розкаювались за наші вчинки, коли буде занадто пізно.

 У вас, і в нас хай буде гаразд,

 Щоб Ви і ми щасливі були. (2 рази)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22591. Адміністративні правовідносини 57 KB
  Основні ознаки адміністративних правовідносин: вони виникають на основі адміністративноправових норм; характеризуються наявністю сторін що іменуються суб'єктами адміністративного права; за змістом включають в себе адміністративні права владного характеру і юридичні обов'язки; є видом суспільних відносин державних органів фізичних або юридичних осіборганізацій і спільностей; здійснення суб'єктивних прав або додержання юридичних обов'язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою; Групувати адміністративні правовідносини...
22592. Права та форми власності на землю 64 KB
  Земля в Україні може перебувати у приватній комунальній та державній власності. Суб'єкти права власності на землю. а громадяни та юридичні особи на землі приватної власності; б територіальні громади які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядуванні на землі комунальної власності; в держава яка реалізує це право через відповідні органи державної влади на землі державної власності.
22593. Цивільне - правові угоди та договори 33.93 KB
  Угоди укладають як юридичні так і фізичні особи. Угоди бувають односторонніми для виникнення такої угоди достатньо волевиявлення однієї сторони; двосторонніми для виникнення угоди необхідні зустрічні волевиявлення двох сторін; багатосторонніми для їх виникнення необхідне волевиявлення трьох і більше сторін. Деякі угоди можуть бути як платними такі безоплатними наприклад договір схову.
22594. Договір найму жилого приміщення 30.71 KB
  Договір найму жилого приміщення в будинках що належать громадянам на правах особистої власності укладається з власником будинку. Предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира чи інше ізольоване житлове приміщення а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення яке хоча і є ізольованим але розмір якого менший від установленого для надання одній особі; частина кімнати або кімнат з'єднаних з іншою кімнатою...
22595. Контролер локальних дисків 63.5 KB
  Програмування контролера НГМД 765 і мікросхеми прямого доступу до пам'яті 8237. Мікросхема контролера НГМД 765 фірми NEC управляє мотором і головками накопичувача на дискетах і обробляє потоки даних що направляються в або з дискових секторів. Один контролер встановлений на платі адаптора дисків може обслуговувати до чотирьох НГМД. За винятком випадків пов'язаних із захистом від копіювання програмістам не доводиться програмувати мікросхему контролера НГМД напряму.
22596. Імітаційна модель процесора 97.5 KB
  Команда як послідовність деяких дій над даними виконується по тактам мікропрограма команди. Команда має вигляд: Код команди 1й операнд 2й операнд . Найчастіше результат команди заноситься за місцем першого операнда. Формат операндів закладається у формат команди.
22597. Визначення швидкодії обчислювальної системи 80 KB
  2; текстові операції 0.2; файлові операції 0.35; операції сортування 0.15; текстові операції 0.
22598. Робота з регістрами CMOS-memory 45.5 KB
  Приведемо тут тільки короткі зведення: Номер регістра Використання 10H тип накопичувача НГМД 12H тип накопичувача фіксованого диска 14H периферія 15H пам'ять на системній платі молодший байт 16H пам'ять на системній платі старший байт 17H загальна пам'ять молодший байт 18H загальна пам'ять старший байт 30H пам'ять понад 1 мегабайту молодший байт 31H пам'ять понад 1 мегабайту старший байт Кожний з трьох каналів мікросхеми таймера 8253 8254 для AT складається з трьох регістрів. Доступ до кожної групи з трьох регістрів здійснюється...
22599. Контроль клавіатурного вводу 32 KB
  Скенкод це однобайтне число молодші 7 бітів якого представляють ідентифікаційний номер призначений кожній клавіші. На всіх машинах крім AT старший біт коду говорить про те чи була клавіша натиснута біт = 1 код натискання або відпущена біт = 0 код звільнення. Наприклад 7бітный скенкод клавіші В 48 або 110000 в двійковій системі.