53868

Мій рідний край, моя земля – красива і велична

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ребро Хто кого перебреше Діють: Свербигуз Індик і Чобіт. Свербигуз: Здоров Індиче Здоров Чоботе Індик і Чобіт: Привіт Свербигузе Свербигуз: Хлопці Індик і Чобіт: Га Свербигуз: Давайте влаштуємо змагання Індик: Яке Хто далі стрибне Свербигуз: Ні. Чобіт: Хто більше зїсть вареників Свербигуз: Ні. Індик: Переплюне Свербигуз: Ні.

Украинкский

2014-03-04

262.5 KB

18 чел.

Мій рідний край, моя земля – красива і велична.


Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №14

Запорізької міської ради Запорізької області

 

Виховна година

Мета: виховання любові до України, звичаїв, традицій, обрядів наших предків, любові та поваги до батьків, до планети Земля, усвідомлення того, що діти є нащадками нашого культурного надбання.

Чеховська Н.П.

Спеціаліст вищої категорії,

Вчитель української мови та літератури

Запоріжжя

2012


На світі можна втратити багато

Найбільша втрата – пам'ять поколінь

Це для народу рівнозначно страті

Минуле невіддільне, наче тінь.

    Блакить неба

    Золотавий цвіт соняшників…

    Це наша земля,

    Наша Україна

    Любіть її,

    Бережіть її,

    Працюйте в ім’я її поступу…

Дніпро – то наш батько,

А Хортиця – мати

Їх сиву історію мусимо знати,

Їх славу козацьку святу шанувати.

Вед. І   Добрий день Вам, люди добрі!

Щиро просим до господи!

Раді Вас у нас вітати,

Щастя і добра бажати!

Вед. ІІ  Хлібом – сіллю Вас вітаєм,

І здоров’я Вам бажаєм,

Під веселий рідний спів,

Посилаєм Вам уклін!

Звучить пісня «Зеленеє жито, зелене»

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито женці жнуть,

Хорошії гості в хату йдуть.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито за селом,

Хорошії гості за столом.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито при межі –

Хорошії гості до душі.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито ще й овес, –

Тут зібрався рід наш увесь.

_______________________________________________________________

Вед. І. Нашій славній Україні, її працелюбному народові, споконвічним українським традиціям, народним пісням і звичаям присвячуємо наше свято.

Вед. II. Україна - славна і чудова земля з широкими і чистими річками, мережаними нивами. А височенні гори від Півдня стоять, немов сторожі. А здалеку синє море грає, мов запрошує до себе: '"Ходіть мої рідні, ходіть. Колись наші предки, запорожці, гуляли по моїх хвилях, погуляйте і ви. Сумно мені за вами, за вашою милозвучною мовою". А до моря вливається Дніпро - найбільша річка на Україні. Над Дніпром на горах блищить золотоверхий Київ. А там міста і села по ярах і балках, а там степи шумлять, хвилюються, колихаються, пахнуть...

Дівч.  Різні в світі є країни,

           Різні люди є на світі,

            Різні гори, полонини,

            Різні трави, різні квіти,

            А у нас, в усіх одна країна,

   Найрідніша нам усім

            То – прекрасна Україна,

            Нашого народу дім.

Хлоп.  А наш дім - то славне Запоріжжя

  Козацький край - славетний край.

Хлоп.  Мати - Хортиця, Великий Луг - батько і Дніпро Славута.

________________________________________________________________

Пісня «Гей, шуми, Великий луже!»

Гей, шуми, Великий луже,

Мати Хортице, співай,

Запорізьке племя дуже

Повернулось в рідний край.}2р.

То не вітер лине з поля

В Придніпровській стороні,

То летить козацька воля

На буланому коні.

Приспів:

Наша мова солов'їна

Піде з нами у віки.

Доки буде Україна,

Доти будуть козаки.

                                                Приспів.

Сходить сонце, золотиться,

Мов козацька булава.

Ще не висохла криниця –

Запорозька Січ жива.

Щоб воскресла наша слава,

Наша пісня і душа

Земляки, ставайте в лави

Запорозького коша.

Приспів.

Гей, шуми, Великий луже,

Мати Хортице, співай,

Запорізьке племя дуже

Повернулось в рідний край.}2р.

Гей!

___________________________________________________________________

Дівч. Українка я маленька,

         Укаїнці батько й ненька

         Українкою я звуся

          І тим іменем горджуся

Хлоп. А по чім тебе впізнаю?

Дівч. По вкраїнському звичаю:

В мене вдача щира, сміла,

Є відвага духа й тіла

І душа в мене здорова,

Українська в мене мова!

Хлоп. А скажи, де край твій рідний?

Дівч.  Там, де неба круг погідний

Там, де сонце сяє ясно,

На Вкраїні діти красні

Де степи, лани безкраї,

Де орел буйний літає,

Де Дністер і хвилі Прута,

Де Дніпро - старий Славута,

Де високії могили,

Що в них голови зложили

Мої предки в лютім бою

За Вкраїну - матір свою.

Хлоп. Як поможеш свому люду?

Дівч. Пильно все учити буду,

Щоб свої мене любили,

Щоб про мій народ питали,

Україну шанували.

Пісня « Маленька українка»

Знаю, бо казала мені моя ненька,

Що я українка правдива, маленька.

Знаю, Україна серцю мому мила,

Я по-українськи молитися вчила (ази)

А моя опіка – то Божая Мати.

Мати України, повна благодати.

Ось мою молитву прийми, Отче Боже, 

Нехай Україні вона допоможе. (2рази)

Знаю, бо казала мені моя ненька,

Що я українка правдива, маленька.

Знаю, Україна серцю мому мила,

Я по-українськи молитися вчила (ази)

Дівч. Україно! Краю милий,

Краю золотавий,

Поля твої широкополі,

Пісні дзвінкоголосі,

Міста наші рідні,

Сади пишноцвітні,

Городи багаті.

  •  Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну, Красу її вічно живу і нову

І мову її солов'їну.

- Надворі зима, а в нас панує святковий настрій. Дорогі друзі! Всі ми бачимо, що нас оточує все рідне, українське. Ось подивіться, які чудові рушники прикрашають наш кабінет. Витреш лице рушником, що вишила мати, і ніби нап'єшся цілющої води.

Висить рушник на стіні

В нашій тихій привітній оселі Тільки квіти чомусь

Вже поблідлі й не дуже веселі, Вишивала його ще моя прабабуся, І висить рушник цей, як згадка жива,

    Про маму моєї бабусі.

    А що є ріднішого в світі від мами? –

    Дозвольте усіх запитати.

    Через те-то внуки, діти й правнуки

    Повинні про  рід свій завжди пам’ятати.

Сценка "Дідова погроза" П. Ребро.

     На черені, пригрівшись дід,

     На бабу йде в атаку:

- Ну що це в тебе за обід?

Годуєш, мов собаку.

Твій борщ - солоний на біду.

А хліб глевкий, мов глина.

Візьму й до іншої піду

Дограєшся, Килино.

Лице в старенької сумне,

А на устах усмішка:

- Гадаєш, ти злякав мене,

Та скатертю доріжка.

Іди, шукай нову любов

Ще й підіпхну у плечі

Зітхає дід:

- Та я б пішов, але не злізу з печі.

Гумореска "Секрет довголіття". П. Глазовий

98 років дідові Панасу,

Але він іще нівроку

Не хворів ні разу. Лікарі очам не вірять

Жодної хвороби:

"Як Вас, діду, обминали віруси, мікроби?"

Дід хитає головою,

Сумно хмурить брови:

- Були в юності у мене

Нелегкі умови.

Знав я голод, знав і холод,

То й загартувався.

Всі мікроби поздихали,

А я живий зостався.

Мені розповідала моя бабуся,

Що колись вишивали рушники:

Одні для хлопчиків, другі для дівчаток.

Для хлопчиків на рушниках вишивали

Чорнобривці, волошки, я для дівчаток – цвіт полину, незабудки.

- А я ще знаю, що були родинні рушники. На них вишивали котиків. Це означало, що в цій родині в пошані батьки.

  •  Отже, від сивої давнини і до наших днів у радості і в горі рушник - невід'ємна частина нашого побуту. Ми можемо признатися, що рушники на Україні здавна в пошані.
  •  Його можна порівняти з піснею. Без рушника, як і без пісні, неможливе народження, одруження, зустріч гостей. Мати дарувала рушник синові, який вирушав з дому в далеку дорогу, як оберіг від нещасть.

"Пісня про рушник" сл. А. Малишка

Рідна мати моя, ти ночей не доспала

І водила мене у поля край села  

І в дорогу далеку, ти мене на зорі проводжала

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка

І зелені луги й солов'їні гаї,

І твоя незрадлива материнська, ласкава усмішка

І засмучені очі хороші, блакитні твої.

 Я візьму той рушник, простелю, наче долю

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров

І на тім рушникові оживе все знайоме до болю

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Весільний рушник кожна дівчина готувала собі заздалегідь. Вишивати рушники, як і сорочки, мати навчала дочок ще змалку. Багато вишивали дівчата на вечорницях довгими зимовими вечорами.

  •  А які ж то вечорниці, без щирого українського гумору?

Сценка П. Ребро "Хто кого перебреше"

Діють: Свербигуз, Індик і Чобіт.

Свербигуз: Здоров, Індиче! 

Здоров, Чоботе!

Індик і Чобіт: Привіт, Свербигузе!

Свербигуз: Хлопці!

Індик і Чобіт: Га?

Свербигуз: Давайте влаштуємо змагання!

Індик: Яке? Хто далі стрибне?

Свербигуз: Ні.

Чобіт: Хто більше з'їсть вареників?

Свербигуз: Ні. Давайте змагатися хто кого пере...

Індик: Переплюне?

Свербигуз: Ні. Хто кого пере...

Чобіт: Переп'є?

Свербигуз: Ні.

Індик: Хто кого переспіває?

Свербигуз: Ні.

Чобіт: Хто кого перетанцює?

Свербигуз: Ні. Давайте змагатися, хто кого перебреше!

Індик і Чобіт: Давайте!

Свербигуз: Тільки для початку скажіть мені, чи бачите ви на вершечку он того дерева комаря?

Індик: Бачу! Він ще сліпий на ліве око.

Чобіт: Ага, з чорною пов'язкою. Як Кутузов. 

Свербигуз: Молодці, добре бачите! Мабуть, і розумні, як мій пес Рябко? Індик: Бачив я недавно твого Рябка, постарів пес! Ледве ноги волочить і хвоста опустив.

Свербигуз: Е, Миколо, де там він постарів! Коли б ще ти отак, як він, гавкав та хвоста задирав!

Чобіт: До речі, про собак. Мого Шарика знаєте? От розумака! Читати навчився!

Індик: Невже?

Свербигуз: Ага, збере всіх собак, а сам саде на пеньку і читає вголос газету "Запорізька Січ"

Чобіт: Вірно! А ти звідки про це знаєш?

Свербигуз: Мені мій Тузик розказував.

Індик: А не розказував він тобі, яке диво зі мною трапилося на Зеленому Яру?

Свербигуз: Яке?

Індик: Їду я першою маркою трамваю, бачу у вагоні сидить... Хто б ви думали?

Свербигуз і Чобіт: Хто?

Індик: Гоголь!

Свербигуз: Брехня!

Індик: Чому - брехня?

Свербигуз. Бо перша марка на Зеленому Яру не ходить.

Чобіт: Гоголь! Чи й не дива! А чули ви, що зі мною на полюванні трапилося?

Свербигуз: Ні!

Індик: І що трапилося?

Чобіт: Що? Напав на мене дикий кабан! Вепр!

Свербигуз: Здоровий?

Чобіт: Як КАМАЗ завбільшки.

Індик: А ти що?

Чобіт: Що? Кинув рушницю і на дерево.

Свербигуз: І вся пригода?

Чобіт: Якби ж то вся.  Дерево виявилося гниле, гілка трісь...

Індик: Ну і що?

Чобіт: Та що - розірвав мене кабан на малюсінькі шматочки...

Свербигуз: І вірно зробив. Щоб ти не дурив людей.

Чобіт: А кого я дурив?

Свербигуз: Та хоча б і мене. Корівку ти мені продав?

Чобіт: Продав.

Свербигуз: Казав, що вона хороша, по відру дає?

Чобіт: Казав. Тільки не по відру, а три рази по відру - вранці, вдень і ввечері.

Свербигуз: А що насправді вийшло?

Чобіт: Що?

Свербигуз: Твоя корова не дає молока ні краплі, бо ялова, та ще й брикається, як жеребець. Уже всі відра побила.

Чобіт: Вірно! Ото ж я тобі й казав, що вона три рази по відру дає - вранці, вдень і ввечері. Як бачиш, я нікого не обдурював.

Свербигуз: Ну що хлопці, гайда в корчму? (Виходячи співають) 

Ну і мама! Ну і тато! Наче справжні дошкільнята! Нічогісінько не знають Смішно і сказать комусь! Бо щодня мене питають лиш одне: "Чому й чому?"

  •  Ти чому образив Настю?
  •  А чому отримав двійку?
  •  І чому прийшов так пізно?
  •  Ти чому в шкарпетках різних?
  •  Ти чому такий непослух?
  •  А чому не стелиш постіль?
  •  Ти чому це вірш не учиш?
  •  А чому портфель без ручки?

- І чому такий синець?

- Ох! Настане мій кінець!

- Не поясниш їм ніколи –

 - Хоч би дуже захотів...

- Треба їх віддать до школи –

- Хай питають вчителів!

_______________________________________________________________

Сценка « Домашній твір»

Авт. Вітько – бідак страждає, так,

Аж здригує ногами!

Він – за столом,

Він пише твір:

« Я помагаю мамі»

Старанно олівець гризе,

Та супить брови грізно,

Але нічого - хоч умри -

До голови не лізе... 

Та ось тихесенько зайшла

В його кімнату мама.

Мама:- Вітюнь, будь ласка, в магазин

Сходи за сірниками.

Син: Ідея!

Авт. Вигукнув синок, а мамі:

Син: Ну й морока! Сама іди! Я твір пишу -

       роблю важкі уроки.

Авт. І мама вийшла... А Вітько швиденько пише в зошит:

Син: Я в магазин завжди ходжу,

        коли мене попросять...

Авт. Хвилин за десять мама знов

         з'являється у дверях.

Мама: - Вітюнь, картопельки начисть,

             а я зварю вечерю.

Син: - Сама начисть!

Авт.  кричить Вітько.

        Та так, що ледь не лопне.

Син:  - Я твір пишу! Я - зайнятий!

 Сама вари картоплю!

Авт. Виходить мама, а синок

писати знов сідає:

 Син  - "Я мамі сам варю обід,

 Вечерю та сніданок..."

Авт. Радіє син...

Син - Не твір, а люкс! Оцінка буде гарна!

Авт. І геть не думає про те,

 Що він радіє марно!..

Хлоп.  Коли б начальником я став, хоч на одну годину,

                   То я б одразу наказав ,

       Закон ввести єдиний: У дні святкові й     вихідні батьків не допускати без нас у парк, на  стадіон, до цирку й до театру. Ще й всюди входи б спорядив словами охоронними: "Вхід без дітей - суворо заборонено!"

  •  

Коли співала мати навесні –

Летять, мов гуси - лебеді пісні –

Без слів тоді пробуджуються трави

І проліски виходять на галяви.

Пісня « Ой летіли гуси»

І

Ой, летіли гуси

Ой, летіли білі

Та не сіли гуси

На Вкраїні милій.

ІІ

Та не спочивали

Крилець не складали

А як закричали –

Три хороми впали.

ІІІ

Ой, летіли гуси

Пір’я погубили

По Вкраїні милій

На літа й могили.

IV

Ой, летіли гуси

Ой, летіли білі

Та не сіли гуси

На Вкраїні милій.

Співай, моя мамо,

Співай, моя рідна,

У світі ти в мене одна!

У білому світі мелодія срібна

Свята, як твоя сивина.

Звучить народна пісня «При долині кущ калини»

(у виконанні батьків)

При долині кущ калини

Нахилився до води.

Ти скажи, скажи, калино,

Як попала ти сюди?

«Якось ранньою весною

Козак бравий проїжджав,

Милувався довго - довго,

А тоді з собою взяв.

                                              Він хотів мене калину

Посадить в своїм саду.

Не довіз і в полі кинув –

Думав, що я пропаду.

Я ж за землю ухопилась,

Стала на ноги свої.

І навіки поселилась

Де вода і солов’ї.

Ти не дми на мене, вітре,

Я тепер не пропаду:

Наді мною сонце світить

І надалі так живу.

Люди жито в полі сіють

Біля мене воду п’ють

Гілля моє не ламають

Квіти мої бережуть

Якось ранньою весною

Козак бравий проїжджав

Милувався довго  - довго

А мене він не впізнав»

         Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка,

          Добре слово сусіди, традиційний

         звичай взаємодопомоги, незамулена криниця, з якої пив

         воду мандрівник, задавніла пам'ятка - все це родовідна

   пам'ять, наші символи, історія, може почасти й сумна, але

          в основі велична, всестверджуюча.

Магнітофонний запис пісні « Горнусь до тебе, Україно» у виконанні П. Дворського

Вчитель. Дорогі гості, друзі. Підходить до кінця наше свято, але ми повинні пам’ятати, хто ми і чийого роду. Ми з вами переступили поріг 21 – го століття, 3 – го тисячоліття. І все, що отримали у спадок, ви діти, повинні пронести у своїх серцях і душах і передати майбутнім поколінням. Всі традиції, звичаї, мову, історію нашої України не повинні забути.

На світі можна втратити багато. Найбільша втрата -  пам'ять поколінь. Це для народу рівнозначно страті. Минуле - невіддільне, наче тінь.

Вам творити майбутнє. І яким воно буде залежить від вас. Ви повинні пройти через усі тернисті стежки, але зберегти і передати всі знання.  Не забувайте, що ми  з вами люди, а людям притаманна людяність, адже ми живемо на планеті Земля. І прожити потрібно так, щоб потім ми не розкаювались за наші вчинки, коли буде занадто пізно.

 У вас, і в нас хай буде гаразд,

 Щоб Ви і ми щасливі були. (2 рази)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32437. НЕПРЕРЫВНЫЕ СЛУЧАЙНЫЕ ВЕЛИЧИНЫ 157.5 KB
  Пусть Х – случайная величина с функцией распределения Fx. Если функция распределения дифференцируема то ее производная Fx = fx называется плотностью распределения а сама случайная величина Х – непрерывно распределенной случайной величиной. Отсюда следует что функция распределения непрерывной случайной величины является первообразной от плотности распределения: Утверждение 8. Вероятность того что случайная величина Х принимает значения из отрезка [а b] равна интегралу по этому отрезку от плотности распределения случайной величины Х.
32438. CИCТЕМЫ СЛУЧАЙНЫХ ВЕЛИЧИН 144.5 KB
  CИCТЕМЫ СЛУЧАЙНЫХ ВЕЛИЧИН. РАСПРЕДЕЛЕНИЕ СИСТЕМЫ СЛУЧАЙНЫХ ВЕЛИЧИН. Пусть Х = Х1 Х2Хn – совокупность или система случайных величин. Функцией распределения системы случайных величин называется вероятность совместного выполнения неравенств k = 1 2 .
32439. ЗАВИСИМОСТЬ И КОВАРИАЦИЯ 87.5 KB
  Для доказательства необходимости продифференцируем по x и y обе части равенства из определения независимых случайных величин. Дискретные случайные величины независимы тогда и только тогда когда для любых пар значений случайных величин X и Y. Для независимых случайных величин X и Y ковариация равна 0. Из утверждений 2 и 3 следует что для независимых случайных величин X и Y MXY = MX  MY если MX и MY существуют.
32440. НЕКОТОРЫЕ ПРЕДЕЛЬНЫЕ ТЕОРЕМЫ 106.5 KB
  Пусть X1X2Xn – взаимно независимые случайные величины с одной и той же функцией распределения Fx. Характеристической функцией распределения Fx или случайной величины X называется математическое ожидание случайной величины Замечание. В данном случае под случайной величиной будем понимать пару действительных функций Если X имеет плотность fx то Например характеристическая функция стандартного нормального распределения Если X – дискретная случайная величина где xi – значение...
32441. ЗАКОН БОЛЬШИХ ЧИСЕЛ 83 KB
  ЗАКОН БОЛЬШИХ ЧИСЕЛ. Закон больших чисел позволяет установить новую точку зрения на вероятность случайных событий и математическое ожидание случайной величины. Cуть закона больших чисел состоит в том что конкретные особенности каждого отдельного случайного явления почти не сказываются на среднем результате множества таких явлений случайные отклонения от среднего неизбежные в каждом отдельном случае в массе таких случаев почти всегда взаимно погашаются и выравниваются. Для доказательства закона больших чисел нам потребуется Лемма...
32442. CЛУЧАЙНЫЕ СОБЫТИЯ 48.5 KB
  В случае с монетой это число P = 1 2. Естественно было бы это число Р и принять за вероятность некоторого исхода. Но проблема заключается в том что на практике мы имеем дело не со всей последовательностью частот а только с конечным числом ее членов и следовательно не можем судить о ее пределе. В этом случае вероятность события определяется формулой: P = N N где N число элементарных событий которые приводят к наступлению события .
32443. ГЕОМЕТРИЧЕСКИЕ ВЕРОЯТНОСТИ 186 KB
  Cогласно классическому определению в опытах с конечным числом равновозможных исходов вероятность события А это доля исходов которые приводят к наступлению события А в общем количестве исходов. Определять вероятность как долю благоприятных исходов можно и в опытах с бесконечным числом исходов. Какова вероятность что пассажир пришедший на платформу отправится с нее не позже чем через 15 минуты Пространство элементарных исходов состоит из бесконечного множества точек отрезка [АВ] см. Пространство элементарных исходов...
32444. УСЛОВНЫЕ ВЕРОЯТНОСТИ 81 KB
  Если в одном эксперименте могут произойти события А и В то возникает вопрос как влияет возможность наступления события А на наступление события В. Если вероятность события А можно рассматривать как долю элементарных исходов приводящих к наступлению события А среди всех элементарных исходов пространства то условную вероятность события А при условии что событие В произошло можно рассматривать как долю исходов приводящих к событию А во множестве элементарных исходов образующих событие В. Условная...
32445. ДИСКРЕТНЫЕ СЛУЧАЙНЫЕ ВЕЛИЧИНЫ 115 KB
  СЛУЧАЙНЫЕ ВЕЛИЧИНЫ. ДИСКРЕТНЫЕ СЛУЧАЙНЫЕ ВЕЛИЧИНЫ. Cлучайные величины будем обозначать большими латинскими буквами а значения которые они принимают – соответствующими малыми. Различают дискретные непрерывные случайные величины и случайные величины с сингулярным распределением.