53873

ЩО ТАКЕ КРЕАТИВНІСТЬ?

Научная статья

Педагогика и дидактика

Невже не може бути так щоб школа була місцем де плекають дитячу креативність Де діти не бояться помилятися. Людська спільнота набагато більше схожа на людський організм у якому креативність відіграє роль життєвої енергії. І саме від школи залежить чи буде вона розвивати креативність чи висушувати її приглушувати і придушувати щоб перетворити на добре запрограмований в міру інтелектуальний механізм. Чому б не використати цей невичерпний потенціал у вивченні математики й природознавства читання й письма Матеріал посібника дасть змогу...

Украинкский

2014-03-04

194.5 KB

6 чел.

                            Шановні читачі!

Ми живемо в час динамічних перетворень і швидкостей. Кожне наступне покоління бачить далі, рухається швидше, мислить масштабніше. Діти, які сьогодні в молодших класах, працюватимуть і творитимуть 2030-х, 2040-х, 2050-х і 2060-х роках. Яким буде світ за 50 років?

А навчати дітей ми маємо сьогодні. Це викликає масу питань. Ким ми хочемо їх бачити? Мудрими професорами? Слухняними роботами? Щасливими людьми? Чим є для наших дітей школа? Вимушеною необхідністю? Місцем для марнування одинадцяти років життя? Можливістю творчого розвитку?

Пам‘ятаю, як вразили мене слова талановитих людей, які, як не дивно, були далеко не найкращими учнями в школі: «Дивно, що цікавість вижила в умовах формальної освіти» (А. Ейнштейн),  «Моїй освіті перешкоджала тільки школа» (В. Черчіль). Невже не може бути так, щоб школа була місцем, де плекають дитячу креативність? Де діти не бояться помилятися. Якщо люди  бояться помилятися, вони ніколи не створять нічного нового й оригінального.

Слід позбутися сприйняття людської спільноти як злагодженого механізму, який складається з якісно підігнаних деталей. Людська спільнота набагато більше схожа на людський організм, у якому креативність відіграє роль життєвої енергії. І саме від школи залежить, чи буде вона розвивати креативність, чи висушувати її, приглушувати і придушувати, щоб перетворити на добре запрограмований в міру інтелектуальний механізм.

Ще з моменту появи загальної освіти (а це співпало з піком індустріалізації в Європі) була й залишається чітко класифікована ієрархія предметів за їх важливістю: математика й природознавство, потім гуманітарні науки, а творчі предмети (образотворче мистецтво, трудове навчання) – в кінці списку.

Діти мислять образами. Чому б не використати цей невичерпний потенціал у вивченні математики й природознавства, читання й письма? Матеріал посібника дасть змогу поєднати складні обрахунки з життям лісу, поля, річки, моря, розв‘язати важливі життєві проблеми, надихне на те, щоб поділитися своїми життєвими історіями, заспівати, затанцювати, і просто усміхнутися…

ЩО ТАКЕ КРЕАТИВНІСТЬ?

В основу сучасних концепцій освіти покладена ідея розвитку особистості дитини, її творчих здібностей. Причини інтересу дослідників до проблеми креативності досить різноманітні, однак вони передусім визначаються інтелектуалізацією сучасного суспільства та значущістю проблеми творчого розвитку особистості. Значне прискорення науково-технічного прогресу, що суттєво змінює тип соціального стимулювання наукових досліджень, визначає новий етап розвитку проблеми творчості [4].

Термін «креативність» у педагогіці та психології набув поширення у 60-ті роки XX століття. За сучасних умов він активно використовується в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних авторів (В. Дружинін, Л. Єрмолаєва-Томіна, М. Козленко, О. Лук, А. Маслоу, О. Матюшкін, В. Пєтухов, Е. Торенс, К. Тошина, М. Лещенко, В. Франкл, Е. Фром та ін.).

Проте згадане поняття не можна визнати чітко та однозначно визначеним, не запропоновано єдиного підходу або концепції креативності. Тільки в зарубіжній психології існує близько сотні визначень згаданого поняття, що відбивають уявлення дослідників, представлених в межах численних концепцій креативності.

Креативність (від лат. creatio  1) творення 2) призначення) - загальна здатність до творчості і перетворень, яка характеризує особистість в цілому. Виявляється в різних сферах активності, розглядається як відносно незалежний чинник обдарованості.     

У психології й педагогіці  виокремлюють 2 основні напрями вивчення креативності:

  •  за результатами, їх кількістю й значущістю.
  •  За здатністю людини відмовлятися від стереотипних способів мислення.

Основними чинниками креативності визнаються оригінальність, семантична гнучкість, образна адаптивна гнучкість, здатність до загостреного сприйняття недоліків, дисгармонії.

Існує як мінімум три підходи до креативності:

  1.  Як такої креативності немає. Автори, що стоять на цій позиції (А. Танненбаум, А. Олох, А. Маслоу та ін.), пояснюють творчу поведінку через  мотивацію, цінності, особистісні риси. До основних рис творчої особи вони відносять когнітивну обдарованість, чутливість до проблем, незалежність в невизначених і складних ситуаціях.
  2.  Креативність є самостійним чинником, незалежним від інтелекту. (Дж.Гилфорд, К. Тейлор, Г. Грубер, Я.А.Пономарев).
  3.  Високий рівень розвитку інтелекту припускає високий рівень творчих здібностей і навпаки. Творчого процесу як специфічної форми психічної активності немає. (Д. Векслер, Р. Уайсберг, Г. Айзенк, Л. Термен, Р. Стернберг та ін.).

Креативний учень – це, перш за все, креативний учитель, який орієнтується на творче начало у навчальній діяльності. Тут йдеться не про просте «видумування» завдань по аналогії, а про формування в учнів здатності самостійно знаходити розв‘язування завдань, які не зустрічались раніше, самостійне «відкриття» ними нових способів дій.

На мою думку, поняття творчої особистості можна трактувати двома шляхами. Відповідно першому, креативність або творча здібність у тому чи іншому змісті властива кожній людині, вона така ж невіддільна від людини, як здатність мислити, розмовляти, відчувати. Більше того, реалізація творчого потенціалу, незалежно від його масштабів, роблять людину щасливою. Позбавити людину такої можливості – означає викликати в неї стан невдоволеності.

Погляд на креативність як універсальну рису особистості людини, зокрема,  педагога, завданням якого є активізація творчого потенціалу вихованців, передбачає визначення розуміння творчості. Творчість розуміється нами як процес створення чогось нового, при чому процес не запрограмований, непередбачуваний і раптовий. При цьому до уваги не береться цінність результату творчого акту і його новизна для великої групи людей, для суспільства або для людства. Головне, щоб результат був новим і значущим для «творця». Самостійне, оригінальне вирішення учнем задачі, котра вже має відповідь, буде творчим актом, а його самого вже варто оцінювати як творчу особистість.

Згідно другого трактування, не кожну особистість варто вважати творчою особистістю або творцем. Подібна позиція пов’язана з іншим розумінням природи творчості. Тут крім незапрограмованого процесу створення нового, береться до уваги цінність нового результату. Він повинен бути загальнозначущим, хоча його масштаб може бути різним. Важливою рисою творця є сильна і стійка потреба у творчості. Творча особистість не може жити без творчості, вона бачить у ній головну мету і основний зміст свого життя.

Багатьом людям, навіть творчо обдарованим, не вистачає творчої компетентності. Можна виділити три аспекти такої компетентності [4]. По-перше, на скільки людина готова до творчості в умовах багатовимірності та альтернативності сучасної культури. По-друге, наскільки вона володіє специфічними «мовами» різних видів творчої діяльності, набором кодів, котрі дозволяють їй дешифрувати інформацію з різних галузей і перекласти «мовою» своєї творчості. Третій аспект творчої компетентності являє собою ступінь оволодіння особистісною системою «технічних» навичок та умінь, від якої залежить здатність здійснити задумані та «придумані» ідеї.

Саме креативна здатність ґрунтується на творчій фантазії. Завданням педагога і є активізація цієї творчої фантазії, яка в свою чергу активізує креативність та розвиває вроджені творчі здібності.

Креативний учень в класі: радість чи покарання?

Пам’ятаєте пісню, яка складалася з запитань-відповідей стосовно того, з чого зроблені хлопці та дівчата? А я запитала вчителів, які риси, на їхню думку, має ідеальний учень. Ось що ми почули:  

Риси ідеального учня

Уважність

Спостережливість

Цікавість

Працьовитість

Пунктуальність

Почуття гумору

Слухняність

Систематичність

Сумлінність

Амбітність

Активність

Не типовість запитань

Терплячість

Всебічна зацікавленість

Дисциплінованість

Відважність

Хороша пам‘ять

Обов‘язковість

Відповідальність

Здібність

Активна участь у житті класу

Енергійність

Ввічливість

Красномовство

Сміливість

Мотивованість до навчання

Гнучкість мислення

Вдумливість

Витривалість

Скромність

Начитаність

Нетиповість  запитань

Любов до природи

Турбота про спільну власність

Доброта

Розум

Стриманість

Оригінальність

Високий рівень культури

Самостійність у розв‘язуванні проблем

Швидкість

Самокритичність

Незалежність мислення

Докладність

Пильність

Вразливість

Спонтанність

Впевненість у собі

Толерантність

Наполегливість у розв‘язанні проблем

Успішність у навчанні

Унаслідок опитування визначила риси, притаманні креативному учневі. Список виявився не таким довгим.

Риси творчого учня

Оригінальність

Вдумливість

Багата уява

Самостійність у розв‘язуванні проблем

Витривалість

Незалежне мислення

Нетиповість запитань

Наполегливість у розв‘язанні проблем

Гнучкість мислення

Потім ми попросила 10 учителів виокремити з першого списку 20 рис характеру, які б вони хотіли бачити в своїх найкращих учнях, а потім попросила 10 підприємців визначити риси, які б вони хотіли бачити в найкращих працівниках. Ось що виявилось у результаті (див. рис)

Як це можна пояснити? Невже у школах не приймають риси, які цінують у подальшому житті? Це не висновок. Це просто стимул до роздумів…


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29231. Анимизм, фетишизм, тотемизм, магия как базовые формы культуры 37.5 KB
  Отсюда магические обряды размножения тотема ритуальное поедание его мяса в обычных условиях запрещенного рассказывание мифов пляски маскированных танцоров подражающих тотему. magéia колдовство чародейство волшебство обряды связанные с верой в способность человека сверхъестественным путём воздействовать на людей животных явления природы а также на воображаемых духов и богов. Магические обряды распространённые у всех народов мира чрезвычайно разнообразны. Широко были распространены магические обряды при начале пахоты сева...
29232. СЛОВО об АНТИЧНОСТИ 40.5 KB
  Три вещи связывали древних с их землей: храмы могилы и предки. Слово родина у древних было прилагательным и сочеталось со словом земля то была отцовская земля это слово доходило до сердца. Слово свобода к примеру имело для древних тот же глубинный смысл что и ответственность . Свобода теперь имеет моральный смысл у древних же совершенно политический Древние которых все их государственное устройство заставляло быть рационалистами были одухотворены поэзией.
29233. Синкретизм первобытной культуры 62 KB
  Синкретизм первобытной культуры. Синкретизм основное качество культуры характеризующее процесс перехода от биологической формы бытия животных к социокультурной форме существования человека разумного. Синкретизм этого первого исторического состояния культуры естествен и закономерен так как на начальном уровне целостность системы проявляется в её аморфности нерасчленённости. С этим отождествлением связан и характерный для первобытной культуры тотемизм с языка индейского племени оджибве его род вера в первопредка которым может быть...
29234. Проблема «Восток-Запад» в культуре 38.5 KB
  Отличия Западной и Восточной культуры: 1. Для западной культуры характерен ускоренный прогресс науки и техники быстрое изменение предметного мира. На Западе сформировалась сильная рационалистическая традиция которая проявлялась во всех видах культуры.
29235. Культура и глобальные проблемы современности 36 KB
  Одно из самых напряженных противоречий политической и духовной жизни человечества обнаружившееся в конце ХХ столетия и обозначившее рубеж между завершавшимся вторым и рождавшимся третьим тысячелетиями столкновение процессов и движений получивших название глобализма и антиглобализма. Вообще говоря само противостояние позиций обозначенных этими новыми понятиями отнюдь не ново оно пронизывает всю историю человечества. Речь идет о едином для всего человечества техникотехнологическом уровне производства о...
29236. Николай Яковлевич Данилевский (1822-1885) 44.5 KB
  В наше время особенно актуальна мысль Данилевского о том что необходимым условием расцвета культуры является политическая независимость. Отрицая существование единой мировой культуры Данилевский выделял 10 культурноисторических типов египетский китайский ассировавилонский индийский иранский и др. Арнольд Джозеф Тойнби 1889 1975 английский историк и социолог автор 12томного Исследования истории 1934 1961 труда в котором он стремился осмыслить развитие человечества в духе круговорота цивилизаций употребляя этот термин в...
29237. Первобытность и цивилизация 48 KB
  Кочевой образ жизни оказывался на периферии культуры. Новый хозяйственный и административный уклад принципиально меняет содержание духовной культуры: нравственная нейтральность этическая невменяемость Г. Все восточные культуры единообразны не однообразны пластичны жизнестойки. Восточные культуры способны создавать величайшие культурные ценности при сравнительно низком развитии индивидуального я и вообще самодеятельнотворческого начала.
29238. Индо-буддистский тип культуры 30.5 KB
  это учение было изложено в четырех сборниках: Ригведа Книга гимнов Яджурведа Книга жертв Самаведа Книга песен Артхарваведа Книга жрецов .
29239. Теория модернизации 36 KB
  Термин модернизация относится не ко всему периоду социального прогресса а только к одному его этапу современному. Органическая модернизация является моментом собственного развития страны и подготовлена всем ходом предшествующей эволюции. Такая модернизация начинается не с экономики а с культуры и изменения общественного сознания. Неорганическая модернизация являет собой ответ на внешний вызов со стороны более развитых стран.