53894

Формування культури учнів засобами навчальних предметів

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Як зазначено у Концепції загальної середньої освіти:Слайд №3 Освіта ХХІ століття це освіта для людини її стрижень розвиваюча культуротворча домінанта виховання відповідальної особистості яка здатна до самоосвіти та саморозвитку вміє критично мислити опрацьовувати різноманітну інформацію прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.Слайд №4 ХХІ століття це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства у якому якість людського потенціалу рівень освіченості й культури всього населення...

Украинкский

2014-03-04

75 KB

2 чел.

Тема:

Формування культури учнів

засобами навчальних предметів.

Петрікова Н.І., директор ДЗОШ№89

Освіта України сьогодні знаходиться на етапі глибинних перетворень, зумовлених загально цивілізаційними тенденціями розвитку суспільства.

Слайд №2. «Глобалізація, зміна технологій, перехід до постіндустріального, інформаційного суспільства, утвердження пріоритетів сталого розвитку, інші властиві сучасній цивілізації риси зумовлюють розвиток людини, що є головною метою, ключовим показником й основним важелем сучасного прогресу» Отже, світ, до якого ми наближаємося, потребує від освіти її глибокого оновлення. Розбудова національної системи освіти активізувала педагогічні пошуки в усій країні. Педагоги розуміють, що змінилися власне уявлення про ідеал освіченої людини. Освічена людина не лише все знає, зі сформованим світоглядом, а й підготовлена до життя, орієнтується у складних проблемах сучасної культури, здатна осмислити своє місце у світі.

Час диктує, що в умовах ринку знайдуть себе люди талановиті, заповзятливі, ділові, працьовиті, професійно компетентні, орієнтовані на успіх.

Як зазначено у Концепції загальної середньої освіти:Слайд №3 «Освіта ХХІ століття – це освіта для людини, її стрижень – розвиваюча, культуротворча, домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти та саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити  на краще своє життя і життя своєї країни».(Слайд №4) «ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни». Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави на найближчі два десятиріччя вимагають глибокого оновлення системи освіти,  зумовлюють її випереджувальний характер».

Концепція також визнає культуру поряд з освіченістю та вихованістю, найвищою цінністю, незамінним чинником соціального прогресу.

А одним із завдань загальноосвітньої школи визначає(Слайд №5.) «становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами  пізнавальної і практичної діяльності…», а  також,  (слайд№6)«виховання школяра як людини культури з розвиненими естетичним і етичним ставлення до навколишнього світу і самого себе».

Із огляду на запити часу, потреби держави, маючи високий творчий педагогічний потенціал та спираючись на закон України про загальну середню освіту, зокрема на те, що

(Слайд №7 ) «загальноосвітній навчальний заклад повинен забезпечувати всебічний розвиток особистості шляхом єдності навчання і виховання» (згідно ст. 38 Закону «Про загальну середню освіту»), ми сьогодні звертаємось до теми «Формування культури учнів засобами навчальних предметів».

(Слайд №8.)Що ж є «культурою» і в чому її велике значення?

Саме слово «культура» є майже в усіх мовах світу. У перекладі з латинської означає «вирощування», «розведення». Великий тлумачний словник сучасної української мови дає п’ять визначень поняття «культура»:

1. Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом  його

історії. Те, що створюється для задоволення духовних потреб людини.

2. Освіченість, вихованість.

3. Рівень, ступінь досконалості якої – небудь галузі господарчої або розумової діяльності.

4. Розведення, вирощування якої – небудь  рослини або тварини; культивування.

5. Мікроорганізми, вирощені в лабораторних умовах у живильному середовищі.

Культура – це те, що пов’язане з людською діяльністю. Ще Цицерон вводить новий зміст поняття «культура», яка, за його переконанням, означає «вирощування» душі людини. Отож, світ людей  існує настільки, наскільки він культурний, тобто відповідає вимогам культури. Це означає, що найважливішою ознакою культури  є всеосяжність, обов’язкове залучення до всіх  сфер життя суспільства та особистості. Отже, культура – це моральні та матеріальні цінності, вміння, знання, звичаї, традиції.

А тому культура є потужним чинником соціального розвитку, впливає на всі галузі суспільної та індивідуальної життєдіяльності: працю, побут, дозвілля, мислення, спосіб життя суспільства й особистості, адже неможливо подолати економічні труднощі без духовної культури нації та без сформованого громадянина, а отже й без основних чинників і першого, і другого – відповідного змісту освіти та педагогічної культури вчителя, яка є частиною  загальнолюдської культури. У ній (Слайд №9) (педагогічній культурі) втілені духовні цінності освіти  й виховання (педагогічні знання, теорії, концепції, накопичений педагогічний досвід, професійні, етичні норми) та матеріальні (засоби навчання і виховання), а також способи творчої педагогічної діяльності, які слугують соціалізації особистості в конкретних історичних умовах.

.(Слайд №10.) Велика заслуга в розробленні педагогічної культури вчителя належить видатному педагогові В.Сухомлинському. «Педагогічна культура – це жива, творча  педагогіка повсякденної творчої праці, в якій теоретичні закономірності процесу  впливу на духовний світ виховання ніби зливаються з особистістю вчителя. Педагогічна культура – це, образно кажучи, техніка і технологія взаємодії майстра і об’єкта його праці. Багатогранність, різноманітність, відточеність, зразковий  стан інструментів нашої творчості, уміння володіти ними так само тонко, як  прекрасний музикант володіє скрипкою, -  усе це і є педагогічною культурою».

Як проходить перша зустріч майстра і вихованця? Яким є не лише загальний рівень  підготовки дитини до школи, а і її  культурний рівень? Якими засобами формування культури учня користується вчитель  початкової школи? З якими труднощами (проблемами) він стикається? Чи впливає соціальне середовище кожного учня на культуру учнівського колективу загалом? А чи є певні особливості шкільного культурно – освітнього оточення, де навчаються діти  різних національностей?Питань багато.

Складність полягає ще у тому, що ми, зважаючи на зміни в культурному розвитку учнів, повинні виховувати людей, «здатних до міжкультурної взаємодії» і одночасно розуміти, що одним із основних пріоритетів, органічною  складовою освіти є національне виховання, «яке має здійснюватися на всіх  етапах навчання дітей». Із національними особливостями освіти й виховання тісно  пов’язана стратегія мовної освіти. У Національній . Доктрині розвитку  освіти зазначено: «Освіта сприяє розвитку  мовної культури громадян».

Повертаючись до поняття «педагогічна  культура», нагадаю, що в теорію виховання і навчання його ввів В.Сухомлинський, який вважав, що «педагогічна культура неможлива без опанування надбань  загальної культури – наукових, моральних знань та естетичних цінностей».

Окрім того, великий педагог підкреслював, що «педагогічна культура – певний  ступінь опанування соціокультурного досвіду  людства, глибоке знання методології  науки й уміння використовувати її досягнення на практиці в різноманітних  інноваційних формах».

Чи можлива педагогічна культура без  матеріально – технічних засобів? Чи можливий високий рівень педагогічної  культури,  коли вчитель не володіє надбаннями науково – технічного прогресу? Чи може такий  вчитель використовувати у своїй роботі одну з інноваційних форм – комп’ютерну технологію?

Я дослідила це  питання на прикладі  нашого колективу, порівнявши вміння  користуватися комп’ютерами не лише вчителів, а й учнів школи. (Слайд №11.)

Анкети дослідження

Учні249,

Учителя26.

Наявність комп’ютера

63%

65%

Уміння користуватися комп’ютером

50%

50%

Мета впровадження комп’ютерних технологій у навчально –виховний процес – зробити навчання ефективним. (Слайд №12.) Позитивні аспекти:

-зацікавлення учня;

-перехід до наступної порції навчального матеріалу можливий лише після отримання позитивних результатів;

-індивідуальний темп засвоєння матеріалу і постійний контроль «електронним вчителем»;

- обмін інформацією в реальному часі;

- публікації та оприлюднення своїх робіт;

- здатність моделювати різноманітні процеси з можливістю втручатися в їх перегляд.

(Слайд №13) Негативні аспекти:

- обов’язкова наявність уміння користуватися комп’ютером;

- наявність технічного забезпечення;

- довготривала робота за комп’ютером;

- негативний вплив на фізичний стан дитини;

- відсутність мовленнєвої практики.

Одним з очікуваних результатів Державної програми «Вчитель» є «інтенсифікація процесу входження України в загальноєвропейський та світовий освітній простір…». Це неможливо без «поліпшення та вдосконалення роботи з вивчення і засвоєння духовних надбань» не лише «національної», а й «світової культури».

Найближчим до виконання цих завдань є вчитель іноземної мови. Адже, як відомо, шлях до будь – якої мови лежить через культуру.

(Слайд 14.)Пригадаємо показники високого рівня сформованості педагогічної культури:

1. Гуманістична спрямованість.

2. Психологічно – педагогічна компетентність  і розвинене педагогічне мислення.

3. Освіченість в галузі предмету, який вчитель викладає, і володіння педагогічними  технологіями.

4. Досвід творчої діяльності, уміння обґрунтувати власну педагогічну діяльність як систему виховну, дидактичну й методичну.

5. Культура професійної поведінки: педагогічне спілкування, мова, зовнішній вигляд.

Чи відрізняється наше (вчительське) бачення  основних рис особистості педагога і погляд учнів на складові ідеального вчителя?

Кожна людина, кожний професіонал своєї справи сам вирішує та вибирає для себе ідеальну модель, яку він наслідує, часом коригуючи, вносячи зміни й доповнення.

Було проведено анкетування серед вчителів щодо рис характеру  та компетенцій ідеального вчителя. Необхідно було обрати п’ять рис професійних компетенцій серед запропонованих  (слайд№15):

1.Повне та глибоке знання свого предмету.

2.Компетентність.

3.Тактовність

4.Загальнолюдські моральні цінності.

5.Загальна ерудиція.

6.Виразна мова.

7.Активність.

8.Любов до дітей.

9.Постійне прагнення пізнання нового.

10.Культура.

 (Слайд №16)Результати цього опитування:

1.Любов до дітей – 94%

2.Постійне прагнення пізнання нового – 89%

3.Повне та глибоке знання свого предмету - 83%

4.Загальнолюдські моральні цінності – 67%

5.Виразна мова – 55%

Школа існує для дитини. Саме учень є тим центром, навколо якого обертаються всі системи шкільної галактики, а ключовою фігурою є все ж таки вчитель.

Було також проведено опитування серед учнів 4, 7, 9 класів. Результати досить цікаві.

(СЛАЙД № 17 ) 4 клас:

1. Любов до дітей – 100%.

2. Культура – 83%.

3. Виразна мова – 67%.

4. Повне та глибоке знання свого предмету – 50%.

5. Тактовність – 50%.

(СЛАЙД №  18) 7 клас: 

1. Любов до дітей – 90%.

2. Повне та глибоке знання свого предмету – 86%.

3. Виразна мова – 67%.

4. Загальнолюдські моральні цінності – 55%.

5. Культура – 55%.

(СЛАЙД № 19 ) 9 клас:

1. Загальнолюдські моральні цінності – 100%.

2. Любов до дітей – 92%.

3. Повне та глибоке знання свого предмету – 92%.

4. Виразна мова – 54%.

5. Культура – 46%.

Щодо (СЛАЙД №20 ) загальних середніх результатів, то:

1. Любов до дітей – 94%.

2. Повне та глибоке знання свого предмету – 76%.

3. Виразна мова – 63%.

4. Загальнолюдські моральні цінності – 63%.

5. Культура – 61%.

Загальногромадські, професійні та особисті якості невіддільні. І головною ланкою залишається культура кожного вчителя.

(СЛАЙД №21) Ще у ХІХ ст. німецький педагог – демократ Адольф Дістервег сказав: «Покажи мені  своїх учнів – і я побачу тебе».

(СЛАЙД №22) А в ХVІІІ ст. французький філософ Д.Дідро зазначав: «Необхідна якість кожного вчителя – глибоке знання свого предмета та чесна й чуттєва душа».

(СЛАЙД №23) Роль особистості педагога в формуванні культури учнів та культурного середовища школи, %.

Аспект дослідження

4 кл.

7 кл.

9 кл.

Середній результат

Вчителі

1.

Любов до дітей

100

90

92

94

94

2.

Повне і глибоке знання свого предмету

50

86

92

76

83

3.

Загальнолюдські моральні риси та цінності

33

55

100

63

67

4.

Виразна мова

67

67

54

63

55

5.

Культура

83

55

46

61

22

6.

Активність

44

48

38

43

16

7.

Постійне прагнення пізнання нового

33

52

30

38

89

8.

Тактовність

50

28

30

36

28

Звертаю Вашу увагу на середній найвищий показник в цій таблиці – «Любов до дітей». Замисліться. Адже ще В. Сухомлинський завжди стверджував, що любов до дітей – це вершина педагогічної культури.

Ми зрозуміли, сьогодні вчитель – це не лише транслятор готових знань, умінь, навичок, які дійсно потрібні учням, але й вчитель – носій високих моральних цінностей, культурних традицій, професійної педагогічної творчості.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84121. Теории происхождения государства в прошлой и современной науке о государстве 27.12 KB
  Одной из первых теорий происхождения государства и права была теологическая объясняющая их возникновение божественной волей. В то же время она отстаивает идеи незыблемости вечности государства необходимости всеобщего подчинения государственной воле как власти от Бога но вместе о тем и зависимости самого государства от божественной воли которая проявляется через церковь и другие религиозные организации. Глава этой семьи становится главой государства монархом.
84122. Признаки государства, отличающие его от общественной власти первобытного общества 18.75 KB
  Наличие отделенной от общества публичной власти. Публичная власть существовала и в первобытном обществе но она выражала интересы всего общества и не была отделена от него. В любом же государстве власть реально осуществляется государственным аппаратом который отделен от остального общества.
84123. Государственная власть как особая разновидность социальной власти и методы ее осуществления 21.25 KB
  В литературе поразному понимается соотношение категорий государственная власть и политическая власть . Согласно одной точке зрения государственная власть более узкая категория чем политическая власть ибо последняя осуществляется не только государством но и другими звеньями политической системы общества: органами местного самоуправления партиями политическими движениями общественными организациями и т. Так в соответствии с Конституцией Российской Федерации органы местного самоуправления не входят в систему органов государственной...
84124. Признаки государства, отличающие его от других политических организаций общества 18.91 KB
  Государство единственная организация власти в масштабе всей страны. Каждый человек уже в силу своего рождения устанавливает определенную связь с государством становясь его гражданином или подданным и обретает с одной стороны обязанность подчиняться государственновластным велениям а с другой право на покровительство и защиту государства. Государство обладает суверенитетом как внешним т. Только государство включает такие структуры как суд прокуратура органы внутренних дел и т.
84125. Сущность и социальное назначение государства. Классовое и общесоциальное в государстве 22.97 KB
  Классовое и общесоциальное в государстве Сущность государства смысл главное в нём что определяет его содержание назначение и функционирование. Вопрос о сущности государства это вопрос о том кому принадлежит государственная власть кто её осуществляет и в чьих интересах. Теории государства и права известно множество теорий по вопросу о принадлежности государственной власти определённой массе: Так сторонники теории элит получившей распространение в XX в.
84126. Понятие «тип государства» и его значение 17.98 KB
  В отечественной науке понятие тип государства длительное время понималось как исторический тип государства. При таком подходе смена одних типов государства другими рассматривалась как историческая закономерность в силу которой социалистическое государство возникает как последний и высший тип. Категория тип государства в советской науке использовалась для выявления классовой сущности государства: все государства подразделялись на эксплуататорские и антиэксплуататорские.
84127. Классификация государств, её основания и значение. Место и роль типологии государств в системе классификации государств 23.92 KB
  Ленина и других решающим фактором общественного развития который детерминирует и соответствующий тип надстроечных элементов: государство и право. Рабовладельческое государство есть орудие поддержания власти рабовладельцев над рабами которые были собственностью свободных граждан. Феодальное государство это диктатура класса феодалов земельных...
84128. Развитие идей русской религиозной философии в рамках «метафизики всеединства» конца XIX - первой половины XX столетия (В. Соловьев, Н. Бердяев, С. Булгаков, П. Флоренский, С. и Е. Трубецкие) 36.64 KB
  Эта характерная черта русской религиозной философии была задана философской СИСТЕМОЙ ВСЕЕДИНСТВА ВЛАДИМИРА СОЛОВЬЕВА. По Соловьеву всеединство это органическое единство всего мира которое осуществляется в двух видах: 1. Следовательно у всего мира есть нечто внешнее ему некое Всеединство общее для всех его частей которое своим действием образует из множества отдельных и не причастных друг к другу частей единый мир. Следовательно Всеединство образуя из множества частей единое давая всем частям мира истинное и полноценное совместное...
84129. Русская идея как основная проблема отечественной философии истории (В.С. Соловьев, Н.А. Бердяев, И.А. Ильин) 36.2 KB
  Помимо святости как государствастолпа истинного христианства исключительность России Николай БЕРДЯЕВ обосновывал особенностями русского национального характера особенностями русской души. Это сняло с русского человека чувство личной ответственности за вопросы государственного характера и определило такие стороны его характера как: слабое осознание личных прав и личных интересов; равнодушие к политике и к политическим идеям; беспечность и лень; недостаток инициативы и самодисциплины. Восточный византийский склад характера устремляет...