53920

Ці неповторні квіти. Позакласний захід

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Учень 1: Квіти улюблені супутники людини з давніх часів. Хімчук Учень 2: Сонце засяє і все ожива Все розквітає на дворі весна Учень 3: Весна оживає природа. Звучить запис дзвіночка Учень 4: Ведуть доріжки до весняного лісу. Учень 5: Дзвонить радісно підсніжник: Я зпід снігу рвавсь щосили.

Украинкский

2014-04-01

469 KB

6 чел.

Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради

загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №8

м. Біла Церква Київської області

Автор:

Іщенко Світлана Миколаївна,

вчитель біології і хімії

Для учнів 5 – 9 класів

Мета: узагальнити і поглибити знання учнів про первоцвіти; розвивати екологічне мислення, культуру; формувати почуття відповідальності кожної людини за стан навколишнього середовища;  виховувати почуття прекрасного.

Наочне оформлення: штучні первоцвіти (виготовлені учнями), фото-презентація «Ці неповторні квіти», малюнки та фотографії первоцвітів, стрічки з написами назв квітів.

Музичне оформлення: записи вальсу П. Чайковського «Танок квітів», дзвіночка, спокійної ліричної мелодії.

Обладнання: мультимедійний проектор, мікрофони, музичний центр, вази із композиціями на основі штучних первоцвітів.

Виступаючі: учні .

Захід проводиться в рамках декади «Бережіть первоцвіти». Святково оформлена кімната. Грає тиха приємна музика. Аудиторія оформлена малюнками учнів та фотографіями квітів.

Напередодні учні отримали завдання: підготувати вірш, цікаву розповідь, легенду про будь-яку квітку. Всі матеріали були використані під час підготовки до заходу.

Учні, які розповідають вірші про квіти, одягнені у відповідний костюм, або мають велику фотографію квітки на грудях, або ж широку стрічку із назвою квітки.

Учень 1:

Квіти – улюблені супутники людини з давніх часів. Вони не лише милують зір, але й облагороджують душу… (Д. Хімчук)

Учень 2:

Сонце засяє – і все ожива…

Все розквітає – на дворі весна!

Учень 3:

Весна… оживає природа. Все довкола пробуджується зі сну, тягнеться до світла. Прокинулись дерева після зимової сплячки. Ліщина викинула свої довгі сережки. На дикій смородині ось-ось з’являться перші ніжні соковиті листочки.

Звучить запис дзвіночка

Учень 4:

Ведуть доріжки до весняного лісу. Ще сніг лежить де-не-де, а весна найпершою в ліс завітала. Погляньте навкруги: крізь льодову шкірочку пробивається до сонця тендітна і горда голівка підсніжника. Чуєте дзвін? Ця квіточка хоче нам щось сказати. Давайте послухаємо її.

Учень 5:

Дзвонить радісно підсніжник:

  •  Я з-під снігу рвавсь щосили.

Хоч тоненька в мене ніжка,

Та багато маю сили.

Там, під снігом, біло-біло

І земля давала пити.

Та тягнувся я щосили, щоб на сонце подивитись.

Учень 6:

Щоб побачити, як люди

Йдуть у ліс по перші квіти.

І неспокій стисне груди

Сумувати чи радіти?

Я дзвоню, бо є нагода.

За відвертість  не осудять

Бережіть красу природи,

Не зривайте її, люди!

Учень 7:

Цвіте підсніжник дуже рано. Підсніжник – це квітка надії, бо з ним пов’язані сподівання на прихід весни. Кажуть, що краса беззахисна. Можливо, в цьому криється причина зникнення підсніжників. Він зник у багатьох регіонах України. І замість того, щоб прикрашати ліси, гаї, оселився на сторінках Червоної книги.

Учень 8:

Існує така легенда про цю тендітну квіточку. В той час, коли перші люди були вигнані з раю, на Землі йшов сніг. Єва дуже змерзла. Щоб її зігріти і подати надію, кілька сніжинок перетворилися на ніжні квітки підсніжника – провісника тепла, символ сподівань.

Учень 9:

Ще земля в зимових шатах білих,

Та з-під снігу, майже непомітний,

Виглянув зненацька серцю милий

Соромливий пролісок блакитний.

Учень 10:

У березні, коли земля вже пробуджена від зимового сну, в лісі ми можемо спостерігати таку картину: ніби клаптики блакитного весняного неба упали на землю і синіють серед голого віття лісових дерев та чагарників. Тому серед народних назв пролісків зустрічаються такі: синетка, синій ряст, блакитна зірка. А ще проліски називають «очима березня».

Учень 1:

Я перша квіточка весни,

Я – пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни

І знов родивсь на світ.

Зелені рученьки мої

Листочками зовуть,

Я полюбив ліси, гаї

Живу я здавна тут.

У мене очі голубі,

Такі, як неба синь.

Росту між кленів, між дубів,

Люблю і сонце, й тінь.

І вірю: люблять всі мене,

Як весну золоту.

Бо знають, що зима мине,

Коли я розцвіту.

М. Познанська

Учень 2:

Трішки пізніше з’являється ряст, який у народі ще називають так: коники, кукурічки, півники тощо.

Учень 3:

Побутує така легенда про ряст. Напровесні летіли над лісом жайворонки. Вони посварилися між собою та й почали битися. Билися так, що аж чуби свої почубили. Попадали ті на родючий лісовий грунт і попроростали гарними весняними квітами, зовні схожими на чубчики жайворонків.

Звучить тиха лірична музика

Учень 4:

Чарівна лісова красуня з біленькими дзвіночками на довгій стеблині – конвалія.

Квіткою ніжності, радості й любові називають білосніжну конвалію, пахощі якої розливаються далеко-далеко.

Учень 5:

Легенда розповідає нам наступне: три дні й три ночі святий Леонард бився зі страшним драконом Сінь, втрачаючи силу й надію перемогти. Та нарешті з Божою допомогою святий переміг. Ця перемога далася нелегко: його руки й тіло були зранені кігтями дракона, на місці боротьби залишилося безліч слідів крові. Господь відзначив ці плями і освятив їх, виростивши на тому місці конвалії.

Учень 6:

А ще одна, менш трагічна легенда, розповідає нам про те, що виникла конвалія від ніжного, щасливого сміху лісової красуні, коли вона вперше відчула радість кохання.

Учень 7:

Сестра нарцисів, лілій ніжних

І неповторна серед них.

Цвіте прекрасна, білосніжна

Конвалія в лісах моїх.

Мов наречена з тонким станом,

Стоїть всміхається мені.

А запах ніжний, незрівнянний,

П’янкий, мов чари весняні.

Її зірвать – зганьбити вроду.

На жаль, знаходяться й такі:

Бездумно нівечать природу,

Пакують квітки у мішки,

А потім нишком, мов злодії,

В мішках на торг красу везуть,

З пучком конвалій лиходії

І свою совість продають.

Учень 8:

Весна – чарівниця, неначе цариця,

Наказ свій послала, щоб краса вставала.

І проліска, й травка, зелена муравка,

І кульбаба рясна, й фіалочка ясна –

Всі квіти весняні, веселі, кохані,

З-під листя виходять, голівки підводять

Од сну зимового до сонця ясного.

Олена Пчілка

Звучить тиха лірична музика

Учень 9:

Квітка з найсильнішим запахом – фіалка… її чудовий аромат можна відчути навіть тоді, коли у кожному 1 см3 повітря є 1600 молекул її пахучої речовини. Усього 0,0001 мг цієї речовини забезпечить аромат фіалки в кімнаті об’ємом 100 м3.

Учень 10:

Послухайте легенду про фіалку.

Летів маленький жайвір

І пісеньку співав.

А звук один із пісні

На полечко упав

В блакитні чисті роси,

У трави край села.

І квіточка синенька

Із нього проросла.

Всміхнулася, тендітна,

Розквітла, як весна,

І всіх нас звеселила

Фіалка чарівна.

Учень 1:

Всі квіти весняні – веселі,

З-під листя виходять,

Голівки підводять

Від сну зимового

До сонця ясного

Учень 4:

Весна іде, і нас вона зове

Світанки сині в полі зустрічати.

Та правило святе повинні знати ми:

Що треба все садить, а не ламати!

Учень 5:

Не поспішайте зривати перші квіти! Краще помилуйтеся ними, нехай ще й інші зможуть це зробити.

Учень 8:

Я квітку не можу зірвати,

Бо їй, як людині, болить,

Як нам, моє серце крилате,

Під сонцем їй хочеться жить!

Учні танцюють вальс під музику П. Чайковського

Джерела

  1.  Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К.: Довіра, 1993.
  2.  Золотницький М.Ф. Квіти в легендах та переказах / Пер. З рос. П.Ф. Кравчука. – К.: Довіра, 1992.
  3.  Сценарії екологічних заходів. – Х.: Вид. група «Основа», 2006.
  4.  Інтернет.

  

  

  

  

  

 

  

  

  

  

  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28865. Учения о государстве и праве в Древней Греции 42 KB
  Теоретическое исследование проблем государства и права в Античной греческой философии: общая характеристика Основу формирования теоретического мировозрения  философии и в том числе первых представлений о гос. В соответствии с такими представлениями в философских учениях Античной Греции можно выделить следующие характерные особенности в понимании государства и права: государство рассматривалось как абсолютное и самодостаточное существо  человек большого размера. Частные формы жизни имели смысл лишь с точки зрения их полезности и...
28866. Учения о праве и государстве периода классической греческой философии 92.5 KB
  Методологические основания учения о праве и государства Платона. Поскольку человек должен действовать в жизни в соответствии с идеей блага то и цель государства реализовать эту идею. Сущность же государства как общества разумных существ можно познать познав сущность человека. И три основные функции которые надлежит выполнять этим сословиям управленческою оборону государства удовлетворение основных потребностей людей.
28867. Предмет історії вчень про державу і право 29 KB
  В общем виде задача этой дисциплины может быть сформулирована следующим образом: познакомить студента с содержанием и историей наиболее значительных теоретических концепций государства и права прошлых эпох. они представляют собой материал необходимый как для выработки научно обоснованного описания закономерностей функционирования государства так и для правильного решения типичных проблем политического властвования и правового регулирования возникающих в современной государственной жизни в Украине. По своему содержанию он призван охватить во...
28868. Учения о государстве и праве елленистического и древнеримского периодов 62.5 KB
  Таким образом в понимании стоиками государства и права можно выделить следующие особенности: 1. В этом смысле закон рассматривается как закон природы источник справедливости и права. Для учения о праве характерно различение права и закона анализ форм права. В качестве основы права П.
28869. Государственно-правовые аспекты учений раннего христианства и средневековья 49.5 KB
  С политикоправовых позиций эти идеи не поддаются однозначной оценке поскольку отрицание государства в римском понимании и связынный с этим правовой нигилизм можно рассматривать как регресс по сравнению с развитой юридической мыслью с другой стороны в учении раннего христианства в первую очередь поддаавались критике те стороны общественной жизни которые требовали серьезного реформирования. В последствии в средневековье проблема взаимоотношения церкви и государства транформируется в основную идеологическую проблему. В последствии в Новое...
28870. Западноевропейская политико-правовая мысль конца 15 - 16 ст 47.5 KB
  Методологические особенности иследования общих проблем государства права и политики в эпоху Возрождения и реформации. Учение о государстве и политическом искусстве Николо Макиавелли. Основные положения учения о государстве Жана Бодена. Государственноправовой аспект богословскополитических доктрин Мартина Лютера и Жана Кальвина.
28871. Развитие учений о государстве и праве в Западной Европе конца 16 - 17 в.в. 69 KB
  Теория естественного права Гуго Гроция.открывает новую эпоху в историческом развитии европейского права. К социальноисторическим факторам оказавшим существенное влияние на формирование новоевропейского понимания проблем государства и права необходимо отнести следующие:  усиление экономического неравенства внутри стран Европы и между этими странами оказавшимися вовлеченными в сферу мирового разделения труда и соответственно связаная с этим необходимость государственноправового вмешательства в решение хозяйственноправовых проблем...
28872. Судебная реформа 1864 года 151 KB
  Основной задачей этой курсовой работы является изучение судебной реформы 1864 года которая считается самой буржуазной и последовательной реформой Х1Х века в России. В ходе реформы судопроизводства в России предполагались изменения в разных его областях: в организации судебной системы например введение суда присяжных в профессиональном статусе судей институт мировых судей пожизненное избрание в процедуре вынесения приговора двухэтапного формирования приговора присяжными и судей и т. Исторические предпосылки судебной реформы...
28873. Судебная реформа 1864 года и ее основные итоги 87 KB
  Вместо множества судов существовавших для обслуживания различных сословий учреждались единые для всех сословий общегражданские суды. Основными звеньями общих судебных установлений были окружные суды судебные палаты и Правительствующий сенат. Окружные суды образовывались обычно на территории нескольких уездов с учетом численности населения и объема работы. Замахнувшись на множественность судов создавшихся для обслуживания дворян купцов ремесленников крестьян и других сословий власти не решились полностью...