5393

Товарне виробництво

Реферат

Экономическая теория и математическое моделирование

Товарне виробництво Форми суспільного господарства: натуральне і товарне виробництво. Товарне виробництво: ознаки, умови, історичні види. Основні властивості товару. Величина вартості товару. Історично визначають два основні ...

Украинкский

2012-12-09

52 KB

2 чел.

Товарне виробництво

  1.  Форми суспільного господарства: натуральне і товарне виробництво.
  2.  Товарне виробництво: ознаки, умови, історичні види.
  3.  Основні властивості товару. Величина вартості товару.
  4.  Історично визначають два основні типи організації економіки:
  •  натуральне господарство;
  •  товарне господарство.

Перший тип – це така форма організації виробництва, за якою продукти виробляються для внутрішнього споживання з такими головними рисами:

  •  відстала техніка і технологія виробництва;
  •  малопродуктивна ручна праця;
  •  відірваність економічних суб’єктів;
  •  безпосередній розподіл продуктів праці.

Другий тип – це така форма організації виробництва, за якою продукти виробляються для подальшого обміну на ринку з такими головними рисами:

  •  розвинутий поділ праці;
  •  економічна відокремленість суб’єктів;
  •  еквівалентність обміну;
  •  використання грошей, тобто  платність відносин;
  •  наявність конкуренції.   

2. Товарне виробництво виникло в період розкладу первіснообщинного ладу. Воно мало значне розповсюдження в рабовласницькому суспільстві і за феодалізму, а за капіталізму набуло всезагального характеру. Товарне виробництво, яке виникло на базі натуральної форми виробництва, існує вже близько 7000 років. Які ж умови сприяли виникненню товарної форми організації виробництва?

Необхідною умовою виникнення товарного виробництва і обміну є суспільний поділ праці. З виокремленням тваринницьких племен відбувся перший великий суспільний поділ праці. Внаслідок появи надлишків продукту в спеціалізованих племенах виникає обмін продуктами між племенами і общинами.

У міру зростання виробництва поряд із землеробством і тваринництвом розвивалися й інші види виробничої діяльності людей. У тваринницьких і особливо землеробських общинах і племенах розвивалось ремісниче виробництво — ковальське, гончарне, ткацьке та ін. Ремесло — це дрібне виробництво, яке основане на особистій праці виробника і ручному інструменті. Праця ремісників поступово відокремлюється від праці землеробів і тваринників, і ремесло виділяється в самостійну галузь виробничої діяльності людей.

Продукт, що виробляється не для особистого споживання, а для обміну, називається товаром. Виробництво товарів мало місце ще до другого великого суспільного поділу праці, але після виокремлення ремесла в самостійну сферу діяльності, воно стає більш регулярним, стійким. Спочатку товар безпосередньо обмінювався на інший товар, тобто за формулою Т—Т. З появою грошей обмін розпадається на два акти: продаж товару на гроші (Т—Г) і купівля (придбання) інших товарів на гроші (Г—Т). З розгортанням відносин купівлі-продажу товарів у сфері обміну сформувався ринок.

Товарне виробництво — це така організаційна форма суспільного виробництва, за якої продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну через купівлю-продаж на ринку.

Проста форма товарного виробництва. Товарне господарство, в якому продукти виробляються для обміну самостійними дрібними виробниками — ремісниками, кустарями, селянами тощо являє собою просту форму товарного виробництва. Вона представляє клас приватних власників міста і села, який займається дрібним виробництвом або дрібною торгівлею, застосовує особисту працю або працю членів сім’ї, іноді найману працю і живе на доходи свого господарства. Просте товарне виробництво виступає як перша форма товарного виробництва, яка ніколи, за рідкісним винятком, не була головною ні в докапіталістичних, ні, ясна річ, у капіталістичному суспільствах.

Розвинена форма товарного виробництва. У XIVXV ст. з’являються елементи розвиненої форми товарного виробництва. Його вищий ступінь являє собою такий стан розвитку, коли товаром стають не тільки ресурси і продукти, що можуть відтворюватися людиною, а й такий ресурс, як робоча сила. Крім того, виникають і одержують товарну форму акції, облігації, кредитні ресурси. Об’єктами купівлі-продажу стають фабрики, заводи, шахти, а також гігантські корпорації. Класичним вираженням розвиненої форми товарного виробництва є капіталістичний спосіб виробництва. Капіталістичне виробництво ведеться на основі використання найманої робочої сили. Розвиненій формі товарного господарства характерне формування широкого внутрішнього ринку, а також швидкий розвиток світової торгівлі, формування та удосконалення світового ринку. Розвинена форма товарного господарства є характерною і для змішаної економіки.

Між простим і розвиненим товарним виробництвом існують такі суттєві відмінності:

1) простому товарному виробництву властиве пряме поєднання виробника із засобами виробництва, а розвиненому, навпаки, властиве відокремлення виробника від засобів виробництва, перетворення маси виробників у найманих працівників, які позбавлені засобів виробництва, відчужені від власності на них;

2) просте товарне виробництво основане на особистій праці, а розвинене товарне виробництво — на найманій, відчуженій праці;

3) в умовах простого товарного господарства селяни і ремісники виробляють товар одноосібно, а при розвиненому товарному виробництві на кожному підприємстві колективно працюють десятки, сотні і тисячі найманих робітників;

4) просте товарне господарство породжує розвинене товарне господарство, але останнє, навпаки, намагається знищити просте товарне господарство.

Незважаючи на ці відмінності, просте і розвинене товарне виробництво мають одну і ту саму економічну основу — приватну власність на всі ресурси і продукти.

Спільна риса простого і розвиненого товарного виробництва — існування ринку та грошей.

3. Товар – це продукт праці, який має дві властивості :

  •  задовольняти будь-яку потребу;
  •  мати здатність обмінюватися на інші товари.

Перша властивість має назву споживчої вартості, тобто корисність речі робить її споживчою вартістю з такими формами:

  •  індивідуальна споживча вартість з корисністю для одного виробника продукту;
  •  суспільна споживча вартість з визнанням корисності іншими потенційними споживачами.

Своєрідним конкурентом категорії “споживча вартість” є слово “цінність”, що відображає суб’єктивно-об’єктивний характер корисності для людини.

Друга властивість є вартістю, але на поверхні явищ вартість має форму мінової вартості.

Мінова вартість – це пропорція обміну одного товару на інший, яка постійно змінюється у часі й просторі. Два якісно різних блага, що обмінюються, мають тільки один загальний знаменник – те, що вони є продуктом праці. .

Розрізняють індивідуальну і суспільно необхідну працю.

Індивідуальна праця притаманна окремому виробнику, який витрачає індивідуальний робочий час.

Суспільно необхідна праця зі суспільно необхідним робочим часом визначається типовими (середніми, нормальними) умовами в даному суспільстві.  Саме суспільно необхідна праця, яка необхідна для виготовлення товару, - це його вартість.

Одночасне поєднання в одному товарі двох властивостей пояснюється двоїстим характером праці.

Конкретна праця створює споживчу вартість і являє собою доцільну сукупність професійних, кваліфікованих операцій з використанням особливих засобів виробництва і отриманням якісно особливого результату – товару.

Абстрактна праця – це сукупність фізичних і інтелектуальних зусиль людини безвідносно до доцільності і якісної особливості продукту. Тому саме абстрактна праця створює вартість і може вимірюватися робочим часом, зокрема, суспільно необхідним.

Єдиний процес праці здатний аналізуватися з позиції складності.

Проста праця не потребує кваліфікації і під силу кожному працездатному.

Складна праця – це кваліфікована діяльність з обов’язковою попередньою підготовкою.

На величину вартості впливають продуктивна сила та інтенсивність праці. Продуктивна сила описує конкретні особливості трудового процесу, зменшує вартість одиниці продукції, але не змінює загальної вартості усієї товарної маси. Інтенсивність описує загальні витрати зусиль, тому впливає на сумарну вартість без зміни вартості одиниці продукції.

Конкретна праця є приватною у зв’язку з відображенням індивідуального трудового внеску окремого виробника. Абстрактна праця є суспільною у зв’язку з вирівнюванням витрат трудових зусиль робітника. Таким чином, суперечність між конкретною і абстрактною працею виявляється в протистоянні приватного і суспільного труда при ринковому визнанні корисності товару.)

Величина вартості товару змінюється, таким чином, прямо пропорційно кількості і обернено пропорційно продуктивності суспільної праці. Під продуктивністю праці розуміють кількість продукту, який виробляється в одиницю робочого часу.

Інтенсивність праці виявляється у насиченості, наповненості робочого часу працею. За високоінтенсивної праці кожна одиниця часу містить більшу масу праці, ніж за низькоінтенсивної. Це свідчить про те, що робочий час не може повно характеризувати затрати праці, а отже, за різної інтенсивності не може виступати й мірилом вартості. При зростанні інтенсивності праці величина вартості одиниці товару не змінюється, але пропорційно зростає сукупна вартість, що створюється протягом робочого часу. Тому суспільно необхідні витрати праці вимірюються робочим часом за середньої інтенсивності праці. Величина вартості товару вимірюється витратами простої праці, тобто праці середньої умілості, посильної кожному членові суспільства на даному етапі його розвитку. Складна праця вимагає підготовки виробника до виконання операцій, а сама підготовка - значних затрат праці. За одиницю складної праці створюється значно більша вартість, ніж за одиницю простої. Складна праця зводиться до простої (відбувається редукція праці) суспільним процесом через ринкові відносини.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33300. Права налоговых органов. Обязанности налоговых органов и их должностых лиц 23.5 KB
  Права налоговых органов. Обязанности налоговых органов и их должностых лиц. Организационная сисма управления налогами: 1общее управление – а определение осн. принципов налогообложения; б разработка налог.
33301. Взыскание налогов и сборов налоговыми органами и порядок применения принудительных мер 25 KB
  Налогоплательщик обязан уплачивать законно установленные налоги и сборы а также в случае несвоевременной уплаты налога пеню. Взыскиваемые с налогоплательщика суммы в первую очередь направляются на погашение недоимки по налогам а затем пени. Неисполнение или ненадлежащее исполнение обязанности по уплате налога является основанием для направления налогоплательщику требования об уплате налога. Требование об уплате налога должно быть направлено налогоплательщику не позднее трех месяцев после наступления срока уплаты налога.
33302. Налоговые и таможенные органы РФ как участники налоговых отношений 25 KB
  Налоговые и таможенные органы РФ как участники налоговых отношений Государственная налоговая служба ГНС ведомство трехуровневое. Она состоит из центрального аппарата налоговых инспекций по субъектам Федерации и налоговых инспекций по районам и городам. Налоговые инспекции имеют право: проводить плановые и контрольные проверки на предприятиях в учреждениях организациях не реже одного раза в два года; получать от налогоплательщиков необходимые сведения по вопросам проверок; приостанавливать операции предприятий организаций и...
33303. Виды ответственности за налоговые правонарушения и основные нормы по НК РФ 30.5 KB
  № 9431 О налоговых органах РФ налоговым органам предоставлено право налагать административные штрафы на должностных лиц организаций виновных в непредставлении несвоевременном представлении или представлении по неустановленной форме бухгалтерских отчетов балансов расчетов деклараций и других документов связанных с исчислением и уплатой налогов в бюджет в размере от двух до пяти минимальных размеров оплаты труда на каждого виновного. За те же действия совершенные повторно административный штраф устанавливается в размере от пяти до...
33304. Показатели, характеризующие эффективность работы налоговых органов 25 KB
  Показатели целесообразно разделить на три группы: параметры отражающие степень участия субъекта Российской Федерации в части обеспечения поступлений в федеральный и территориальный бюджеты группа основных показателей; параметры соответствующие результатам непосредственной работы с налогоплательщиками группа дополнительных показателей; показатели отражающие условия работы налоговых органов учитывающие демографический территориальный социальный экономический и другие факторы группа конструктивных уточняющих показателей....
33305. Обжалование актов налоговых органов и действий или бездействия их должностных лиц 28 KB
  В случае обжалования актов налоговых органов действий их должностных лиц в суд по заявлению налогоплательщика плательщика сборов налогового агента исполнение обжалуемых актов совершение обжалуемых действий могут быть приостановлены судом в порядке установленном соответствующим процессуальным законодательством Российской Федерации. В случае обжалования актов налоговых органов действий их должностных лиц в вышестоящий налоговый орган по заявлению налогоплательщика плательщика сборов налогового агента исполнение обжалуемых актов...
33306. Пеня: сферы его применения и порядок расчета суммы платежа по нему с организацией и с банков 27 KB
  Сумма соответствующих пеней уплачивается помимо причитающихся к уплате сумм налога или сбора и независимо от применения других мер обеспечения исполнения обязанности по уплате налога или сбора а также мер ответственности за нарушение законодательства о налогах и сборах. Пеня начисляется за каждый календарный день просрочки исполнения обязанности по уплате налога или сбора начиная со следующего за установленным законодательством о налогах и сборах дня уплаты налога или сбора. Подача заявления о предоставлении отсрочки рассрочки или...
33307. Регистрация лиц (юридических, физических), их постановка на учет в налоговых органах и присвоение ИНН. 29.5 KB
  Регистрация лиц юридических физических их постановка на учет в налоговых органах и присвоение ИНН. Учет организаций и физических лиц В целях проведения налогового контроля налогоплательщики подлежат постановке на учет в налоговых органах соответственно по месту нахождения организации месту нахождения ее обособленных подразделений месту жительства физического лица а также по месту нахождения принадлежащего им недвижимого имущества и транспортных средств и по иным основаниям предусмотренным настоящим Кодексом. Постановка на учет...
33308. Налоговая декларация и ее значение и основные разделы 26.5 KB
  В каждой налоговой декларации указывается ИНН присвоенный налогоплательщику. Форма налоговой декларации если она не утверждена законодательством о налогах и сборах разрабатывается МНС РФ. Основные федеральные региональные и местные налоги имеют инструкции по заполнению налоговой декларации издаваемые МНС по согласованию с МФ РФ. При обнаружении налогоплательщиком в поданной им налоговой декларации ошибок приводящих к занижению суммы налога подлежащей уплате он обязан внести необходимые изменения в налоговую декларацию.