53946

«Лабораторія невирішених проблем» (Урок літератури за новими програмами)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Креативність учителя як необхідна умова самореалізації особистості учня. Прилучення вихованців до художньої літератури вимагає від особистості словесника нестандартного художньопедагогічного мислення відкритості до діалогу в координатах письменник учитель учень постійних творчих пошуків. Виходячи з вищесказаного можна створити умовну модель креативних якостей особистості професійно сутнісних для творчої методичної діяльності вчителя літератури.

Украинкский

2014-03-05

84.5 KB

0 чел.

«Лабораторія невирішених проблем» (Урок літератури за новими програмами)

      Стратегічною метою освіти та виховання в умовах загальноосвітніх навчальних закладів є розкриття творчого потенціалу, продуктивна діяльність у суспільному житті, творче самовираження та всебічний розвиток особистості.

      Однією з найважливіших якостей, яку повинен мати вчитель української літератури, є дар «викладати та діяти викладанням на розумовий та етичний розвиток дітей» (К.Ушинський). Яким же шляхом має вести сучасний словесник своїх вихованців? Звичайно, дітей треба підводити до самостійних досліджень, мотивувати до власних висновків, заохочувати до дискусії в рамках «учень – учень», «учень – учитель», «учень – аудиторія».

      Уже два роки поспіль міська творча група «Лабораторія невирішених проблем» надає професійну допомогу колегам із метою реалізації особистісних потреб, зокрема потреби у творчості. Завдяки такій роботі вчителі-словесники мають можливість розробляти індивідуальну стратегію діяльності, підвищувати кваліфікаційний рівень, реалізувати свої креатині здібності.

Креативність учителя як необхідна умова самореалізації особистості учня.

Креатив, креативність – це варіації одного слова. З англійської воно перекладається як «творчий».

«Під креативністю у психологічних дослідженнях позначають комплекс інтелектуальних та особових особливостей індивіда, що сприяють самостійному висуненню проблем, генерації великої кількості оригінальних ідей та їх нешаблонному рішенню».

Креативні, або, як ми говоримо, творчі, люди досить «дивна» категорія. Вони прагнуть усе зрозуміти самі. І тому, вивчаючи людину креатину, слід перш за все звертатися до її бачення світу, до її прагнення досліджувати його. Звісно, серйозна роль у розвитку креативності належить культурі, у якій виховується особистість, а також художній літературі, що розширює творчий потенціал кожного учасника навчально-виховного процесу.

Яким же повинен бути креативний учитель, щоб виховати креативного учня?

На мою думку, він:

  •  вислуховує думки всіх бажаючих;
  •  стає на позицію кожного учня;
  •  прагне зрозуміти логіку міркувань своїх вихованців;
  •  допомагає знайти вихід із проблемної ситуації;
  •  спонукає до мислення;
  •  демонструє варіативність розв’язання проблеми.

           Якщо ж говорити про креативного вчителя літератури, то слід наголосити на тому, що головним його завданням є:

НЕ                                                                                                     А

розповісти                                                                     організувати спільний                                                             пояснити             учням                                                    пошук роз’язання                                                           

показати                                                                                  проблеми                          

 

           НЕ                                                                           А                                                                                                 

      НАВЧИТИ ЛІТЕРАТУРИ                         ПРИЛУЧИТИ ДО ЛІТЕРАТУРИ

Учитель літератури «приречений» на творчість,яка зумовлена предметом його діяльності, специфічною естетичною природою процесу передачі учням літературних знань, особливою роллю цієї дисципліни у творенні духовного світу юних особистостей, розвитку їхніх креативних здібностей засобами мистецтва слова. Прилучення вихованців до художньої літератури вимагає від особистості словесника нестандартного художньо-педагогічного мислення, відкритості до діалогу в координатах «письменник – учитель – учень», постійних творчих пошуків.

Учитель є посередником між дитиною й цілими поколіннями, і лише через нього діти пізнають дійсність. Моральні цінності, знання, етичні суспільні норми несуть у собі особисті риси вчителя , його оцінки, ставлення та світогляд. Прилучаючи дітей до літературних знань, створюючи гуманістичну атмосферу поваги до людини, націленість на співтворчість із нею, лише справді креативний педагог здатний формувати й розвивати креативні здібності учнів.

Можливості для прояву креативності(творчих здібностей) є в усіх. Це:

  •  знання (чим більше знань, тим частіше дитина мислить неординарно);
  •  упевненість (віра в те, що кожен здатний генерувати цінні ідеї);
  •  відкритість мислення (готовність альтернативно мислити);
  •  емоційна сила (здатність керувати своїм емоційним станом);
  •  незалежність (спроможність висловлювати власні думки);
  •  здатність до гри (відчуття задоволення від нових ідей, образів);
  •  здатність до співпереживання (уміння відчувати емоційний стан інших);
  •  самоаналіз (здатність розуміти принципи власної творчої поведінки);
  •  самонавчання (здатність саморозвиватися й самовдосконалюватися).

Виходячи з вищесказаного, можна створити умовну модель креативних якостей особистості, професійно сутнісних для творчої методичної діяльності вчителя літератури. Ця модель включає:

  •  мотиваційно-креативні властивості: мотиви, інтереси, потреби в самореалізації; творча позиція;
  •  емоційно-креативні властивості: емпатія, багатство емоційного досвіду; експресивна та імпресивна емоційність;
  •  інтелектуально-креативні властивості й здібності: інтуїція, здатність до перетворень, уява й фантазія, прогнозування;
  •  естетично-креативні властивості й здібності: прагнення до краси, естетична емпатія, почуття форми й стилю, почуття гумору;
  •  комунікативно-креативні властивості: співробітництво у творчій діяльності, здатність мотивувати творчість інших, акумулювати творчий досвід.

У процесі проектування й упровадження  навчально-методичної системи розвитку креативності учнів на уроках української літератури кожен учитель повинен прагнути до актуальної креативності (самостійно набутої в процесі методичної діяльності), шляхом організації навчання з урахуванням розширення креативних потенційних можливостей особистості учнів.

Креативність є необхідною умовою самореалізації особистості. Основу креативності становлять психофізіологічні задатки, розвиток яких забезпечується численними факторами:

  •  особистісними (внутрішніми) – психологічними, фізіологічними та іншими особливостями суб’єкта;
  •  соціальними (зовнішніми) – їхня дія визначається зовнішніми обставинами й не залежить від суб’єкта діяльності.

        Серед соціальних чинників, які впливають на розвиток креативної особистості учня, слід виділити ті, що безпосередньо знаходься в полі зору саме вчителя літератури:

  •  макросоціальні (суспільство і його вплив на формування й розвиток особистості; людина й культурні надбання народу);
  •  мезасоціальні (формування в юної особистості національного менталітету; прилучення до культурних традицій народу та всього людства);
  •  мікросоціальні (родинне виховання дитини; роль школи в становленні особистості учня тощо).

Таким чином, розвиток креативної особистості – це глибинний процес внутрішніх кількісних і якісних змін її психологічних, інтелектуальних і духовних сил, що відбувається на основі активності індивіда й забезпечується його творчою самореалізацією.

 Мотивація творчої діяльності на уроках української літератури.

      Мотивація творчої діяльності учнів безпосередньо пов’язана з їхньою акмеологічною компетентністю, яка підрозуміває інтегральну готовність і здатність зрілої особистості будувати свій поступовий психічний розвиток із постійним ускладненням задач і зростанням рівня досягнень, що найбільш повно реалізують психологічні ресурси людини, її акмеологічні знання, акмеологічні вміння й акмеологічні якості.

       Немає таких людей, які б не бажали стати успішними. Але для рішення цих задач необхідна акмеологічна мотивація, яка виявляється в стійкому інтересі до роду занять, у самоосвітній діяльності, самопізнанні, самовдосконаленні своєї особистості й самореалізації. Тож досягти мети навчання літератури можна лише за умови повноцінного мотиваційного забезпечення навчального процесу. Самі ж мотиви, як і позитивне ставлення до цього навчального предмета, формуються в процесі навчальної діяльності, якщо оволодіння ним стає духовною потребою, життєвою необхідністю.

      Засади акмеології та креології позитивно впливають на учнів, знімають утому, створюють відповідний тонус у навчанні. Від емоційного стану людини залежать майже всі психічні процеси: пам’ять, уява, а також сприйняття, - емоції роблять їх багатшими, глибшими. І саме робота з літературним текстом  створює позитивне емоційне тло уроку, атмосферу захопленості, здивування, відкриття нового в уже відомому й стає засобом мотиваційного забезпечення навчальної діяльності школярів.

      Багатий і розмаїтий зміст художніх текстів, зокрема тих, які діти люблять і добре знають,  дає змогу робити уроки насиченими естетичними та інтелектуальними емоціями, що істотно впливає на мотиваційну сферу учнів.

      Важливою умовою мотиваційного забезпечення навчального процесу є розуміння учнями його практичної спрямованості. Її краще усвідомлюють діти, якщо на уроці конкретний матеріал розглядається з погляду цілей і можливостей мовленнєвого спілкування. Тому дуже важливо продумувати прийоми роз’яснення школярам практичної значущості роботи, яка буде виконуватися на уроці, надавати навчальній діяльності комунікативної спрямованості.

      Мотивація навчання літератури тісно пов’язана з розвитком духовності. А серцевиною духовного світу особистості є самосвідомість, світосприйняття, розвиток креативної особистості учня на уроці української літератури.

    Серед можливостей застосування окремих видів робіт на етапі мотивації слід назвати:

  •  метод незакінчених речень;
  •  озвучування очікуваних результатів;
  •  створення асоціативних кущів;
  •  роботу з асоціаціями;
  •  формулювання запитань до тексту.

 Засоби стимулювання творчої активності підлітків на уроках української літератури.

    Л.Толстой сказав: «Якщо учень у школі не навчився сам нічого «творити», то й у житті він завжди тільки наслідуватиме, копіюватиме». Певною мірою творчість властива всім людям, тому потрібно розвивати в межах можливого творчі здібності кожної дитини.

    Одна з головних умов розвитку творчої особистості – активна діяльність. Активність акумулює весь шлях розвитку особистості, стратегію набуття самостійного досвіду, концентрує увагу на життєвих обставинах. Активна діяльність проявляється на уроках під час роботи в парах, групах, при складанні діалогів, написанні творів, участі дітей у ситуативних та рольових іграх, виступах із проектами, презентаціями, на засіданнях круглого столу, під час диспутів, конкурсів тощо. Які ж краще застосувати методи й способи стимулювання творчої активності учнів? Звичайно, це:

  •  створення сприятливої атмосфери спілкування (безоцінкові судження);
  •  збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями;
  •  забезпечення привабливого творчого характеру діяльності;
  •  чітке визначення мети й кінцевих результатів роботи, способів її оцінювання;
  •  спонукання до генерування оригінальних ідей;
  •  залучення учнів у процес планування мети й поточних завдань творчого об’єднання;
  •  повага, довіра, визнання й подяка за досягнуті результати;
  •  надання права самостійно приймати рішення;
  •  практична спрямованість навчання;
  •  моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор;

Шляхи стимулювання творчої активності учнів на уроці літератури (поради вчителю):

  •  не погоджуйтеся з відповіддю учня, якщо він просто констатує факти, вимагайте доказів;
  •  ніколи не розв’язуйте дискусію учнів найлегшим способом, тобто повідомивши їм правилну відповідь чи правильний спосіб розв’язання;
  •  уважно вислухайте своїх вихованців, ловіть кожен вислів чи думку, щоб не пропустити можливість розкрити для них щось нове;
  •  постійно пам’ятайте: навчання має спиратися на інтереси, мотиви й бажання учнів;
  •  прищеплюйте дітям смак до нестандартних розв’язків;
  •  ніколи не говоріть учням, що у вас немає часу обговорити їхні «безглузді ідеї»;
  •  не скупіться на добре слово, доброзичливу усмішку, дружнє заохочення;

    Кожен учитель повинен пам’ятати, що в процесі навчання не може бути постійної методики чи усталеної програми. Головне, щоб ці поради стали частинкою нас самих, і тоді учні підуть шляхом відкриття, залучаться до процесу самопізнання й самовдосконалення.

 Педагогічне керівництво та педагогічна підтримка творчого самовираження підлітків на уроках української літератури.

         Педагогічна підтримка творчої діяльності школяра – це система особистісно-орієнтованих педагогічних прийомів, які сприяють реалізації творчих можливостей та здібностей учнів, створення власного способу життя. Вона покликана сприяти вільному, природному та самостійному розвитку школяра на основі загальноприйнятих моральних і культурних норм.

        Принципи організації педагогічної підтримки:

  •  обов’язковий облік психо-фізичних, психологічних і соціокультурних особливостей учня;
  •  позиція школяра в міжособистісних стосунках та соціальному оточенні;
  •  поетапність (послідовність) взаємодії здійснення педагогічних прийомів;
  •  зміна позиції педагога на різних етапах уроку;
  •  комплексність підходу до процесу розвитку особистості;
  •  відкритість узаємин.

Урок повинен дати імпульс внутрішній роботі думки учнів, підготувати їх до діалогу з письменником, викликати колективне художнє переживання й обмін естетичними емоціями.

Схема

психолого-педагогічної підтримки

творчої особистості учня

                                                     Психолого-

                                                     педагогічна

                                                     підтримка

                                                       творчої

                                                    особистості

                                                                                 

   

 

         

                                                          

Процесом розвитку дитини, її креативності треба керувати, бо «немає необдарованих дітей – є дорослі, які не займаються розвитком дитини, адже будь-яка здібність потребує розвитку» (Т.Зелінська).

   Головне правило педагогічної підтримки – дати можливість кожній дитині подолати чергову перешкоду, розвинувши при цьому інтелектуальний, моральний, емоційний, вольовий потенціал, відчути себе людиною, здатною на вчинок і самостійне рішення.

                                              Складові підтримки

власне педагогічна           психологічна             соціальна               медична

                                      

                                               проблема дитини

Психолого-педагогічні завдання:

  •  допомогти школяру усвідомити цінність, цілі й перспективи творчої самореалізації в художній творчості й власну унікальність;
  •  стимулювати аналітичне, конструктивно-критичне ставлення до світу;
  •  розвивати рефлексію;
  •  культивувати емоційне й конструктивне ставлення до своєї творчості;
  •  створити умови для включення учня в різноманітну творчу діяльність;
  •  допомогти в освоєнні способів і механізмів творчої самореалізації й самовираження;
  •  надати допомогу в усуненні перешкод при негативному впливі на саморозвиток (у зонах нестійкості й кризах розвитку);
  •  спробувати перевести особистісні проблеми в предмет і зміст художнього осмислення.

Щоб стимулювати творчу активність учнів, доцільно використовувати такі методи й прийоми:

  •  розвиток творчого інтересу;
  •  створення ситуації емоційного переживання;
  •  створення ситуації успіху;
  •  метод відкриття;
  •  створення ситуації вибору;
  •  самостійна дослідницька робота.

Розвиток ділової активності на уроках української літератури як засіб формування успішної конкурентноспроможної особистості.

     Ділова активність сприяє розвиткові особистості, допомагає краще пізнати себе, розвиває вміння та навички, необхідні повноцінним успішним членам суспільства.

     Ділова активність – це ефективний спосіб досягти виконання широкого діапазону навчальних завдань, який стимулює використання активних методів в організації навчального процесу. Особливе місце серед них займає підприємницький підхід – метод інтерактивних форм навчання, що дозволяє створювати ситуації, у яких учні діятимуть самостійно. Він дає можливість учням учитися активно й ділитися знаннями одне з одним. При цьому дуже важливо створити комфортні умови навчання, за яких кожна дитина відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність.

    Шляхи реалізації ділової активності учнів:

  •  учитель-фасилітатор, спрямовуючи процес навчання, спирається на інтерактивні технології;
  •  створення умов для вияву ініціативи учнів, підвищення їхньої мотивації;
  •  заохочення учнів до відкритості для нових ідей, розвитку креативності;
  •  формування в учнів здатності до навчання протягом усього життя.

     Проблеми та труднощі розвитку ділової активності на уроках української літератури та шляхи їх розв’язання:

         Труднощі                                                           Шляхи розв’язання

психологічна закритість учнів                            створюючи «ситуацію успіху»,

для організації роботи в                                       долаємо цей бар’єр

команді

втрата зацікавленості учнів                              необхідно залучити дітей до

до художнього читання через                          таких форм роботи: відвідування

надмірну інформатизацію,                                театру, картинних галерей,

відповідно збіднюється                                     музеїв, дискусійних клубів,

мовлення                                                             організувати екскурсії, походи

учні школи навчаються в                                  вихід із ситуації – пропаганда

російськомовному режимі,                               повсякчасного спілкування

україномовне спілкування                                українською мовою

звужується до меж урочного

часу, що викликає мовленнєві

труднощі

У даній статті узагальнено досвід роботи вчителів шкіл міста:

Тунди Т.А. (ЗОШ № 1), Заболотньої С.Г. (гімназія № 3), Страшко О.П. (ЗОШ № 5), Скиба С.В., Кот І.В. (ЗОШ № 7), Якименко І.А. (ЗОШ № 11), Войтенко Т.О. (БСШ № 16), Баранової Л.В. (ЗОШ № 1, керівник творчої групи).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82232. Тільки пам’ять не сивіє... До річниці Великої Перемоги 213 KB
  Що закарбувалося в нашій памяті памяті наших батьків дідів і прадідів Революції політ людини в космос Чорнобильська катастрофа Друга світова війна і проголошення незалежності України І радісні і сумні події. Але однією з найбільших трагедій була є і залишається війна.
82233. Вода – основа жизни 55 KB
  Развивать логическое мышление умение делать вводы. Храни природу человек Жизнь в озере и в океане Покой прудов течение рек Глоток воды в своем стакане 3 ведущий В декабре 1922 года Генеральная Ассамблея ООН объявила 22 марта Всемирным днем водных ресурсов.
82234. Wir lesen gern. Ми охоче читаємо 38.5 KB
  Мета: Узагальнення та систематизація знань учнів, навчання монологічного та діалогічного мовлення в межах даної теми, тренування навичок аудіювання, навчання виразному читанню та віршованому перекладу поезії класиків німецької літератури. Розвивати мовленнєві, інтелектуальні та пізнавальні здібності учнів.
82235. Социально-гуманитарные науки (СГН) как феномен, зародившийся на Западе, его общечеловеческое значение 34.93 KB
  Предпосылки науки создавались в древневосточных цивилизациях Египте Вавилоне Индии Китае Древней Греции в форме эмпирических знаний о природе и обществе в виде отдельных элементов зачатков астрономии этики логики математики и др. а в тех реальных общественноисторических социокультурных факторах которые еще не создали объективных условий для формирования науки как особой системы знания своеобразного духовного феномена и социального института в этом целостном триединстве . Таким образом в античный и средневековый периоды...
82236. Субъект, объект и предмет познания в социально-гуманитарных науках. Проблема межпредметных связей 48.72 KB
  Субъект социально-гуманитарного познания это специально подготовленный ученый или группа ученых которые изучают различные сферы общества продукты духовной деятельности человека. В социально-гуманитарных науках субъект всегда включен в объект исследования в его познавательной деятельности всегда присутствует как рациональные так и бессознательные моменты познания. Субъект в социально-гуманитарных науках играет огромную роль так как он определяет: предмет и методы исследования способы интерпретации полученного знания объективность и...
82237. Науки о природе и науки об обществе (их сходства и отличия): современные трактовки и проблемы 39.22 KB
  Шаги в развитии проблемы классификации наук предпринятые в частности Вильгельмом Дильтеем 1833-1911 привели к отделению наук о духе и наук о природе. В работе Введение в науки о духе философ различает их прежде всего по предмету. Предмет наук о природе составляют внешние по отношению к человеку явления.
82238. Конвергенция естественнонаучного и социально – гуманитарного знания в неклассической науке, эволюция и механизмы взаимодействия 42.89 KB
  Представители философия жизни Дильтей Ницше Зиммель Бергсон утверждают что жизнь первичная реальность органический прцесс для познания которого нужны интуиция понимание вживание вчувствование. Предмет социального познания культурно значимая индивидуальная действительность. Признается возможность объективного познания культурноисторических и соц явлений. Соцгум познание признается частным видом научного познания подчиняющимся общим научным закономерностям.
82239. Применение общенаучных достижений в социально-гуманитарном познании. Междисциплинарные связи и научная картина мира в социально-гуманитарных науках 34.93 KB
  Социальногуманитарные науки как и наука в целом всегда создают целостные картины общества. Научная картина общества это целостная система знаний которая объясняет основные законы возникновения и существования окружающей социальной действительности и систематизирует конкретные знания полученные в различных областях социальногуманитарных наук. Она представляет собой своеобразную модель общества включающую в себя общие понятия принципы гипотезы прежде всего обществознания которые сформулированы в терминах обыденного языка и...
82240. Индивидуальный и коллективный субъекты, формы их существования. Включённость сознания субъекта, его системы ценностей и интересов в объект исследования СГН 40.74 KB
  Означает ли сказанное что мы должны признать футбольную команду самостоятельным субъектом деятельности И не означает ли такое признание что мы приписываем собственную деятельность ее сознательно или стихийно сложившиеся надындивидуальные условия регулятивные механизмы и результаты некоему мифологическому субъекту вполне подобному Абсолютной Идее Гегеля действующей посредством живых людей Такова например позиция Э.Если мы не хотим впасть в какуюто туманную мистику или мифологию в понимании общества то можно ли вообще видеть в нем...