53958

Культурология как наука: объект и предмет исследования, структура

Доклад

Культурология и искусствоведение

Термин «культурология» был предложен в 1949 году известным американским антропологом Лесли Уайтом (1900—1975) для обозначения новой научной дисциплины как самостоятельной науки в комплексе социальных наук. Культурология является интегративной сферой знания, рожденной на стыке философии, истории, психологии, языкознания, этнографии, религии, социологии культуры и искусствоведения.

Русский

2014-04-01

29 KB

2 чел.

Культурология как наука: объект и предмет исследования, структура

Термин «культурология» был предложен в 1949 году известным американским антропологом Лесли Уайтом (1900—1975) для обозначения новой научной дисциплины как самостоятельной науки в комплексе социальных наук. Культурология является интегративной сферой знания, рожденной на стыке философии, истории, психологии, языкознания, этнографии, религии, социологии культуры и искусствоведения.

Культурология — область знания, формирующаяся на стыке социального и гуманитарного знания о человеке и обществе и изучающая культуру как целостность. Культурология — наука, изучающая сущность, функционирование и развитие культуры, как специфический человеческий способ жизнедеятельности. Культурология - наука, формирующаяся на стыке социального и гуманитарного знания о человеке и обществе и изучающая культуру как целостность, специфическую функцию и модель человеческого бытия. Предмет культурологии — исследование феномена культуры как исторически-социального опыта людей, который воплощается в специфических нормах, законах и чертах их деятельности, передаётся из поколения в поколение в виде ценностных ориентаций и идеалов, интерпретируется в «культурных текстах» философии, религии, искусстве, праве. Смысл культурологии на сегодняшний день в том, чтобы учить человека на уровне культуры, как ее создателя.

Объект научного исследования – культура.

Объектом культурологии являются культурные аспекты различных областей общественной жизни, выявление особенностей и достижений основных культурно-исторических типов, анализ тенденций и процессов в современной социокультурной среде.

Структура:

  1.  История мировой и отечественной культуры (историческая культурология)
  2.  История культурологический теорий.
  3.  Теория культуры ( теоретическая культурология)
  4.  Социология культуры (социальная культурология)
  5.  Антропология культуры ( антропологическая культурология)
  6.  Прикладная культурология.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25241. Філософія “критичного раціоналізму” К.Поп пера 25.5 KB
  логічна теорія наукового методу є теорією дедуктивного методу перевірки згідно з якою гіпотезу можна перевірити тільки емпірично і тільки після того як вона була висунута. Процедура перевірки передбачає що з даної теорії за допомогою інших раніше прийнятих положень виводяться деякі одиничні положення €œпрогнози€ з них вибираються ті положення які не виводяться з попередньо прийнятої теорії і шляхом порівняння їх з результатами практичних застосувань і експериментів виноситься рішення стосовно них. При цьому позитивне рішення може...
25242. Основні концепції історико-філософського процесу 29.5 KB
  Основні концепції історикофілософського процесу. Можна виділити 3 історикофілософські парадигми: негативістську класичнугегелівську та пост класичну. Він будує свою систему як свбоме усвідомлення всього попереднього історикофілософського досвіду. Стрижнем історикофілософського наслідування її внутрішнім механізмом є діалектичне заперечення яке одержує значення найважливішого методологічного принципу аналізу поступального руху філософського знання наступна філософська система не просто відкидає попередню а діалектично заперечує її...
25243. Співвідношення понять метафізики та діалектики 28 KB
  Співвідношення понять метафізики та діалектики. Предмет метафізики надемпіричний. Кантівська критика метафізики: €œстара мф це наука про надчуттєви принципи буття €œнова€ умоглядна картина світу. Помилка старої метафізики некритичне розповсюдження діяльності розсудку за межі можливого досвіду.
25244. Сучасна лінгвістична філософія 33 KB
  Ніцше: оманливість мови та критика незмінності і однаковості подвійного субєкта. Платон €œКратил€: Проблема називання обєктів позначає початок витоків людської мови. Задля опису функціонування мови Сосюр розрізнив поняття мови загальної системи правил і мовлення конкретного застосування мови. Хомський: пристосовує картезіанську метафізику до структури мови.
25246. Поняття трансцендентальної єдності аперцепції у Канта 25.5 KB
  Звязок багатоманітного не міститься в чистій формі чуттєвого споглядання це дія виключно розсуду. вищий принцип всякого застосування розсуду і обєктивна умова всякого пізнання це те завдяки чому все дане в спогляданні багатоманітне обєднується в понятті про обєкт.Ап застосування категорій розсуду до чуттєвого споглядання призводить до конструювання для люд. другий вид синтезу чуттєвого матеріалу поруч з категоріями який є властивим розсуду.
25247. Поняття трансцендентальної єдності апперцепцій у філософії Канта 21.5 KB
  є трансцендентальна єдність самосвідомості тобто така що передує досвіду і утв можливість апріорногодо досвідного пізнання. Кант поєднує в нову структуру суть якої коли б свідомість була не єдиною а мозаїчною то окремі властивості обєкта потрапляли б у різні її незалежні частини і синтез їх став би неможливим а саме в ньому і полягає пізнання. Синтетична єдність свідомості є обєктивною умовою будьякого пізнання.
25248. Принципи і основні положення екзистенційної діалектики Кіркегора 27.5 KB
  Принципи і основні положення екзистенційної діалектики Кіркегора. Субєктивна екзистенціальна діалектика Кіркегора виростає як протиставлення системі Гегеля де людина підвладна анонімному принципу історичного розвитку втрачає свою індивідуальність. ЕД виявляється у Кіркегора способом зберегти особистісне відношення людини і Бога на шляху до якого людина проходить три стадії: естетичну етичну та релігійну.
25249. Філософія та світогляд 24 KB
  Філософія форма теоретичного розвитку світогляду. Три типи світогляду: Буденний формується умовами життя та передається з покоління в покоління за допомогою досвіду. Отже філософія певний тип світогляду хоча всі люди мають світогляд але не кожна людина виходить на філософських рівень у світоглядних орієнтуваннях. Звідси випливає що філософія постає як теоретична форма світогляду.