53959

Легенди та перекази рідного краю

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Обладнання: книги Хуст над Тисою легенди рідного краю Замки Закарпаття довідник для туристів Хуст альбом Наше місто альбом Легенди нашого краю малюнки учнів. Повідомлення теми та мети уроку Сьогодні ми проводимо виховну годину на тему Легенди й перекази рідного краю на якій ми краще дізнаємось про минуле рідного краю зокрема Хустський замок від чого пішла назва нашого міста річок мікрорайонів; будемо розвивати своє зв’язне мовлення; вчитися шанувати і берегти історичні пам’ятки природу. Друга сторінка нашого журналу...

Украинкский

2014-03-05

72.5 KB

8 чел.

Тема. Легенди та перекази рідного краю

Цілі. познайомити дітей з історією нашого міста, з життям наших предків; розвивати монологічне мовлення, мислення; закріпити вміння вибирати найголовніше, найсуттєвіше в тексті, в книгах; виховувати любов до рідного краю, бажання зберегти і примножувати історію.

Обладнання: книги «Хуст над Тисою», легенди рідного краю, «Замки Закарпаття», довідник для туристів «Хуст», альбом, «Наше місто», альбом «Легенди нашого краю», малюнки учнів.

« Нема теперішнього

                                              без минулого»

                            Хід уроку

І. Організаційна частина

    1. Привітання

І І. Повідомлення теми та мети уроку

- Сьогодні ми проводимо виховну годину на тему «Легенди й перекази рідного краю», на якій ми краще дізнаємось про минуле рідного краю, зокрема Хустський замок, від чого пішла назва нашого міста, річок, мікрорайонів; будемо розвивати своє зв’язне мовлення; вчитися шанувати і берегти історичні пам’ятки, природу.

  Проведемо наш урок у вигляді усного журналу.

 Перша сторінка нашого журналу «Наш рідний край»

Учень: Є щось святе в словах мій рідний край,

             Для мене це матусі пісня ніжна,

             І рідний сад від квіту білосніжний.

             І той калиновий у тихім лузі гай.

             Для мене- це твої стежки й мої,

             В містах і селах стоптані любов’ю.

             Й пісень людські прозорі ручаї,

             Усе, що серцю рідне невимовно!

             Його історія… . В ній стільки гіркоти

             І тим рідніш мені ти краю рідний!

             Що вже назад поламані мости

             І день встає, як райдуга погідний.

                                       Любов Забашта

  •  Що може бути милішим за рідний край?

Рідна земля – це казковий світ дитинства і юності, це невичерпне джерело, що все життя живить душу людини добром і світлом, куди б потім не завели її шляхи далі.

У ній корінь нашого роду, все довічне, як життя і святе. Той корінь – то наша історія, наше минуле, без якого не має майбутнього.

   Давно відома істина: «Нема теперішнього без минулого». А раз минуле, то вже історія. Ми маємо багату історію нашого краю, як писемну так і усну.

 Писемна історія – це наукові книги, історичні записи, а усна історія – то і будуть легенди, оповідки, які відкривають нам історію нашого краю.

         Тож торкнемось серцем нашої історії.

Учень: Зроду в рід кладе життя мости,

             Без коріння саду не цвісти,

             Без стремління човен не пливе,

             Без коріння сохне все живе.

Коли є коріння є майбутнє.

Друга сторінка нашого журналу «Наше місто Хуст».

  •  Діти, чим відомий, чим зачаровує Хуст?

Насамперед своєю красою.

Панорама міста.

  •  Ось подивіться, який чудовий краєвид нашого міста.

Учениця: Старенький Хуст! Я твою сивину

                  Вплету в свою зеленокрилу мрію,

                   Туманом лину я у давнину,

                І жемчуг між нарцисами посію.

Старенький Хуст. На Замковій горі,

Пущу минуле мурами блукати.

Візьму іскринку білу від зорі,

Й почну агатом місяць прикрашати.

Хуст – місто старовинне і буремна історія його сягає в глибину віків.

Про це свідчать сиві руїни на Замковій горі.

         З виникненням назви «Хуст» зв’язано кілька легенд. Одна з них говорить, що ця назва походить від слів «гвузд» /цвях/, «густоє» /густо/.

     Інша твердить, що назва міста походить:

  1.  Легенда «Звідки походить назва Хуст»

/ «Закарпатські замки» с.77 /.

Легенди також розповідають про те, що назва міста пов’язана з його розташуванням.

Якщо подивитися зверху (з пташиного лету), то наше місто знаходиться в котловані (ямі) і оперезане двома річками, що теж нагадує – хустку).А інша твердить, що на території міста є три гори: Замкова гора, Червона гора, Опришківська гурка - /біля автовокзалу/, якщо їх з’єднати, то вони нагадують кути хустки.

  Перша згадка про Хуст належить до 1329р., коли місто одержало право коронного -вільного. Однак очевидно, що поселення існувало раніше. Проте точна дата заснування населеного пункту не встановлена.

  •  Але місто мало значення тоді, коли мало герб /показати І герб міста/ і печать.

а) Розповідь про герб Хуста.

- На початку заснування міста

І.  герб – дві стріли  /на синьому фоні/

Захищали землі від чужоземців;

2 зірки золотистого кольору, місяць сріблястого – були запозичені від чужоземців були їх супутниками.

І І. герб /показати І І  герб міста/. На сьогоднішній день ми маємо такий герб нашого міста

1 – руїни – фортеця;

2 – серпантинна стежка, нарциси;

3 – ріки /Тиса, Ріка, Хустець/.

Точна дата заснування  населеного пунктуі фортеці не встановлена.

   Хуст і фортеця опинилися в руках повстанців.

Після розпаду угорської держави Хуст став прикордонною фортецею, ключовим місцем  князівства /Трансільванського/. Замок не раз брали в облогу турецько – татарські полчища.

 Торгові дороги перетиналися саме в Хусті.

       Найстаріший герб Хуста -  той що зображений на гербах п’яти коронних міст /Хуст, Вишково, Тячево, Довге Поле, Мараморош – Сігет/. Дві стріли – на синьому фоні, дві зірки – золотистого кольору, місяць -  сріблястого. Такого ж кольору й стріли.

      Герб із зображенням руїн і фортеці міг виникнути ще раніше – 1766р. , коли згоріла фортеця. Фон герба (щита) червоний. Це й же герб не лише як геральдичний знак міста, а й округу зображений на печаті міста 20 – 30 років з написом російською, чеською мовами.

     Хустська фортеця відіграла у відбитті останнього вторгнення на територію краю – татарсько – турецьких полчищ 1717року.

       Третя сторінка нашого журналу «Хустський замок».

Отже замки. Наче пташині гнізда стоять, видніються то тут, то там на маківках гір,  камінно – сірі, вицвілі від бур і негод, десь діючі, а десь у руїнах, німі свідки минулих століть.

    Хустський замок має своєрідну і цікаву історію.

 На території нашої школи споруджений макет Хустського замку, яким він був до 3 липня 1766 року, так як на сьогоднішній день ми маємо залишки руїн від нього.

   Ви всі маєте змогу дивитися на цей макет замку кожного дня, а в кінці уроку кожен із вас зможе намалювати малюнок із макетом замку.

 Зокрема існує ряд народних легенд та переказів стосовно заснування замку та його назви. В одному з них мовиться про те, що замок побудували розбійники.

  1.  Легенда «Зведення гори».

 Замок виріс не за рік і не за два.

Є відомості, що почали його будувати русини, які звели тут городище, поселення. Гора була насипана штучно і мала вигідне положення.

    В одному переказі говориться, що котрий чоловік мав воли або коні повинен був безплатно возити матеріал на будівництво замку. Працювали 10 років.

    З великим болем говориться:

  «Город цей примного людей чинили. Люди носили каміння на плечах, у міхах – горі, а пани тут чинили город».

  1.  Легенда «Хустський замок»

(« Закарпатські замки» с. 81)

  1.  «Будівництво Хустського замку»

(«Хуст над Тисою»с. 75).

 Багатими на історичне пізнання через усну народну творчість є перекази та легенди про засновників замку, зокрема першого його володаря на ім’я Густ (Хуст) .

  1.  Легенда про Густа (Хуста).

 Замок мав своєрідне планування. В ньому знаходилися два двори. Один з них «князівський» або «внутрішній замок». Другий «господарський» або «передзамче».

     З підніжжя гори до фортеці у вигляді серпантинів – звивиста гірська дорога, пролягала дорога «серпантинна стежка».

До входу в замок було ряд перепон.

Перед головними воротами був виритий рів шириною 8,5м,  через який був перекинутий підйомний міст. Далі дорога вела вздовж зовнішніх та внутрішніх стін до других воріт

      Характерними були й вежі. Одна з них служила за пороховий склад і виділялась своєю циліндричною формою. Частина збереглася і до наших днів.

     Лише через укріплення внутрішніх воріт відкривався шлях у середній замок. Тут стояла найбільша гармата замку. Постріл її повідомляв про те, що в замку щось трапилось. Зокрема хтось втік з в’язниці, або несподівана поява ворога. Цей постріл чули і в інші замки.

   Вхід у внутрішній замок проходив ще через одні ворота. Внутрішній замок був розташований на 6-8м. вище підзамча. Він відокремлювався і був оточений з усіх боків 15м. кам’яною стіною з багаточисленними бійницями в 2 ряди. Тут розташовані склади і житлові приміщення.

     На території «верхнього замку», під пороховою вежею, знаходився колодязь глибиною 160м., він забезпечував гарнізон і мешканців замку водою.

  Легенда «Колодязь» (« Закарпатські замки» с.85). Також тут були багаточисленні підземні ходи. Між колодязем і підземними ходами існував взаємозв’язок, про який знали князі і як відвести воду з колодязя, щоб під час облоги підземним ходом послати гінця по допомогу в сусідні замки.

     Міцні споруди, вигідність його розташування робили замок неприступним.

  Цікавим фактом в період оборони замку, були дані про військову зброю, якою користувались оборонці. Виготовляли ядра з тисової деревини, якої було в достатній кількості в навколишніх лісах. Це були не тільки міцні ядра, а й далеко летіли, знищуючи ворога.

  В цей час Хустський замок був могутньою фортецею, яка могла зупинити будь – якого ворога. На стінах встановлено -68 гармат, з трьома тис. ядер; 718 казанів, з яких під час штурму лили горячу воду і смолу.

   У 18 ст. значення замку починає слабнути.

   У 1766р. над Хустським замком пронеслась велика буря, блискавка влучила в порохову вежу, внаслідок чого всі будівлі були пошкоджені. Відбудова його не проводилась і стіни під дощем і вітром почали швидко руйнуватись.

    Влітку 1798р. буря звалила сторожову вежу, а далі вже знаємо, що залишилось. Але легенди кажуть інше.

        1.Легенда про загибель Хустського замку («Хуст над Тисою» с 386).

 А зараз послухаємо легенду, яка теж пов’язана з історією Хустського замку.

        2. Червона скеля («Хуст над Тисою» с 384).

       - Як ви думаєте чому скеля Червона? ( кров почервоніла).

       - За чим можна сумувати?

       - Яка доля цих дітей? (трагічна).

       І досі кажуть, що ця дівчина не повернулась додому, а блукає лісами, а тільки в ночі приходить оплакувати брата і батька.

І І І  Фізкультхвилинка 

                   Ми маленькі хустяни,

                   Прокидались дуже рано.

                   І на радість всьому дому,

                   Забуваєм сон і втому.

 Існує ряд легенд і про інші частини замку.

  1.  Легенда «Плита Бовван»

(в урочищі діброви, що тягнеться від замкової гори в бік с. Бороняво).

 Своєрідну назву мали і околиці міста.

     Кіреші – нижні Кіреші, верхні.

     Бартуші – вул. Дзержинського

     Пінгови – біля військової частини

     Біловарці, Затисся – напроти Городилова

Четверта сторінка – «Долина нарцисів». (показую мал. Долина нарцисів).

  •  Живий музей природи, що розташувався в урочищі Кіреші за 5 км від міста.

    Весною і на початку літа білосніжний килим встеляє Долину нарцисів. Важко з чимось зрівняти насолоду, яку відчуваєш, коли на десятках гектарів цвітуть диво- квіти. Неповторна краса і незрівнянний аромат! У нашій країні природні зарості нарциса зустрічаються тільки тут, біля Хуста.

  У книжках є досить багато легенд, переказів про «Долину нарцисів».

       1. Легенда про квітку нарцис.

       2. Вірш «Нарциси, мої нарциси…»

                Нарциси мої, білокрилі нарциси,

                Ви юності подих, ви мрії мої,

                Про вас несе пісню усміхнена Тиса

                У світі немає такої краси!

                Гірська легендарна, казкова долина,

                Ти вабиш до себе, чаруєш гостей.

                Цвіти, посміхайся моїй Верховині,

                Яка нарцисово на волі цвіте.

                                            Микола Рішко

     Долина нарцисів ботанічна пам’ятка природи, що відноситься до Карпатського державного заповідника.

  Пам’ятайте, що у рослин немає депутатів їм нікому писати і скаржитись, за них нікому заступитись, крім нас, людей, які разом з ними заселяють цю планету. А як зможе людина прожити без лісу, плескоту річки, щебету птахів, звірів? Звичайно ні!

     Бережіть красу природи!

        Є багато квіток запашних,

        Кожна квітка красу свою має.

        Та гарніші завжди з поміж них,

        Ті, що квітнуть у рідному краї.

  П’ята сторінка «Там, де Тиса круто в’ється».

  Окрім квітів окрасою рідного краю є річки – Ріка, Хустець, Тиса.

Є багато легенд про їх назви.

1. Легенда «Звідки пішла назва Тиса?»

2. Вірш.

        Люди, що це за вода?

        Може вам і добре пити

        А мені в ній важко жити.

        І на дні і на воді,

        Хімікати в ній усі.

       А вода ж була колись,

       Люди, звідки ви взялись?

       Люди, трохи совість майте,

       Бідну річечку спасайте.

 Є причини сумувати рибці в Тисі, бо у води її потрапляють відходи, які недбалі люди викидають у неї.

  Забруднення води – одна з екологічних проблем на сьогоднішній день.

      Шоста сторінка нашого журналу «Художня».

 Тут ми можемо побачити творчість наших учнів, їхні бачення, уяви про Хустський замок, які вони підготували на уроці образотворчого мистецтва. (Показую малюнки, називаю автора).

        На уроках музики ми вчили багато пісень, в яких оспівується краса, чарівність рідного краю.

    Одну з них заспіваємо: «Над рідним краєм веселка грає».

      V Підсумок уроку

- Про що ми сьогодні говорили на уроці? (місто Хуст, Хустський замок, та інше).

 Наша розмова була у вигляді усного журналу.

 Як він називався? (Легенди й перекази рідного краю).

 Що і чого вчать нас ці легенди і перекази? (краще пізнати минуле, оберігати його).

  •  Ще на початку уроку ми з вами говорили, що без минулого нема теперішнього.

 Легенди й перекази не тільки допомагають нам краще пізнати минуле, але закликають пам’ятати про нього і передавати з покоління в покоління.

                Хто знає, береже минуле,

                І вміє шанувать сучасне,

                Лиш той майбутнє

                Вивершить прекрасне.

                                                                                         

                                                                                           Підготувала :

                                                                                   вчитель початкових класів

                                                                                   Хустського НВК №1

                                                                                   Галай Зіта Василівна


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

51622. Властивості степенів з натуральним показником 75.5 KB
  Тип уроку : урок застосування отриманих умінь і навичок інтерактивний урок Інтерактивні технології : вирішення проблеми аналіз ситуації займи позицію оцінювальна дискусія Обладнання : підручники збірники задач таблиці інтерактивна дошка диференційовані завдання роздатковий матеріал завдання на картках контрольні запитання Зміст урок Організаційний момент. Перевірка домашнього завдання...
51624. Это я, это я, это все мои друзья 35 KB
  У меня руки чистые я только что их вымыл с мылом Ты не мог их вымыть с мылом потому что первоклассник Пупкин на перемене съел мыло и его отвезли в больницу. Ну правильно я попросил мыло у завхоза. Он не мог тебе дать мыло потому что в стране дефицит и мыло выдают по талонам а у завхоза строгий учет Я подкупил завхоза бутылкой спиртного Гражданам СССР не достигшим 21 года спиртные напитки не отпускаются А у меня папа директор ликеро водочного завода.