53969

ЛЕКЦІЯ З ПУТІВНИКОМ

Доклад

Педагогика и дидактика

Безперечно існує проблема результативності лекції бо було підраховано що навіть після блискучої лекції найуважніший слухач відтворював 70 матеріалу через 3 години та 10 через 3 дні. Про проблему результативності лекції свідчить і піраміда сприйняття різних методів навчання Аналізуючи вище сказане виникає проблема: треба шукати шляхи підвищення ефективності лекції як методу навчання зробити традиційно статичний метод методом активного навчання. Один із шляхів вирішення цієї проблеми – застосування методу лекції з путівником. Тому...

Украинкский

2014-04-01

118.5 KB

2 чел.

ЛЕКЦІЯ З ПУТІВНИКОМ

У наш час, як ніколи раніше, підвищилися вимоги до уроку – основної форми навчання і виховання молоді.

Яким же насправді має бути сучасний урок? Як підвищити його ефективність?

Взагалі-то урок залежить від багатьох складових. Але однією з найважливіших умов підвищення якості уроків є урізноманітнення методів і прийомів навчання, видів роботи, які виконують учні. Усіляка одноманітність, зрештою, породжує в дітей відчуття перевантаження. Воно виникає не стільки від великої кількості завдань, їх складності, скільки від одноманітності, сірості і буденності.

Завдання кожного вчителя – наблизити свій урок до ідеального. Ідеальний урок — це той, на якому вчитель нічого не робить. Не поспішайте звинувачувати автора в лінощах або некомпетентності. Зовні це дійсно виглядає майже як «нічого не роблення», а насправді такому уроку передує величезна підготовча робота. Чим ретельніше був розроблений урок, чим більша підготовча робота була виконана, тим легше і приємніше проходить саме сорокап’ятихвилинне дійство.

Причому працювати не обов’язково в ніч перед уроком (вигадуючи нові технології, які вже вигадані й упроваджені ким-небудь), дещо цілком можна зробити і на канікулах. Після цього ви самі собі сорок разів скажете «спасибі» й будете дуже задоволені своєю працьовитістю. До таких домашньо-канікулярних заготівок належить лекція з путівником (інтерактивна лекція).

Шкільна лекція – така форма навчання, за якою вчитель, викладаючи навчальний матеріал, допомагає учням:

  •  сформулювати проблеми;
  •  опанувати логіку пізнання;
  •  зробити власні відкриття [2,с.25]

Безперечно, існує проблема результативності лекції, бо було підраховано, що навіть після блискучої лекції найуважніший слухач відтворював 70% матеріалу через 3 години та 10% через 3 дні. 4 Про проблему результативності лекції свідчить і піраміда сприйняття різних методів навчання

Аналізуючи вище сказане, виникає проблема: треба шукати шляхи підвищення ефективності лекції як методу навчання, зробити традиційно статичний метод методом активного навчання. Один із шляхів вирішення цієї проблеми – застосування методу лекції з путівником.

Слід звернути увагу на те, що не кожна лекція і не з кожного предмету може бути побудована як інтерактивна. Це вирішує лектор з урахуванням доцільності використання інтерактивних методів та інноваційних технологій навчання для викладання конкретного курсу та теми. Тому мотивація читання інтерактивної лекції повинна бути досить потужною та обґрунтованою. Як будь-яка інша, інтерактивна лекція містить постановку навчальної мети, визначення актуальності теми, що вивчається, виклад навчального матеріалу за окремими питаннями, застосування міжпредметних зв'язків, визначення професійної спрямованості, відповіді на запитання учнів, підведення підсумків і т. ін.

На відміну від традиційної, інтерактивна лекція зводить до мінімуму монолог викладача, надає перевагу діалогу лектора і учня, під час якого останні поступово набувають необхідних знань. Інтерактивна лекція має не суто інформаційний характер, а здебільшого проблемний і пошуковий. При цьому змінюється роль викладача: він не тільки викладає матеріал, але і створює систему нової інформації і знань учнів шляхом активізації самостійної роботи школярів. Лектор ставить проблему перед учнями і особисто допомагає їм самостійно працювати в напрямку її розв'язання, консультує в поетапному пошуку рішення.

Особливостями інтерактивної лекції є активізація мислення і поведінки учнів, яка має довготривалий характер протягом всього лекційного часу; самостійність навчання та прийняття рішень учнями; постійна взаємодія викладача і учнів.

Перевагами інтерактивної лекції є можливість опрацювання великого масиву інформації, налагодження оперативного зворотного зв'язку з учнями, інтенсифікації педагогічної праці, мобілізація мислення, знань та умінь школяра, реалізація інтерактивних методів навчання, досягнення високих результатів навчальної діяльності.

Вступна частина. На початку уроку кожен учень отримує путівник за лекцією – три аркуша, на яких відображено структуру викладу матеріалу(змісту) лекції, також є вільне місце до кожного пункту структури для власних записів слухача.

На початку лекції учні 2-3 хвилини думають та записують у своєму путівнику питання, відповідь на яке хотіли б отримати протягом лекції. До цього питання кожному ще доведеться повернутися наприкінці лекції.

Основна частина. Далі учитель читає лекцію - учні слухають, роблять записи.

На першу частину лекції пішло 15 хвилин, таку частину лекції називають міні-лекцією. Як стверджують спеціалісти, кожні 15-18 хвилин відбувається спад у концентрації уваги учнів. Щоб цього не відбувалось використовують метод «лекції з процедурою пауз».

Метод “Лекція з паузами“ дозволяє:

  •  викласти новий матеріал;
  •  активізувати навчальну активність учнів:
  •  підтримувати зворотний зв’язок з учнями, фіксувати їхні ускладнення, надавати допомогу і забезпечувати корекцію засвоєного матеріалу.

При підготовці лекції лектор має розділити навчальний матеріал на логічно завершені частини - міні-лекції і розробити проблемні завдання для учнів, які вони будуть виконувати в паузах між викладом. Виклад однієї частини матеріалу займає 10 - 15 хвилин з урахуванням того, що учні конспектують матеріал лекції, і виконання завдань після кожної частини - міні-лекції - 5 - 8 хвилин (плюс перевірка результатів виконання завдання ще до 5 хвилин).

Наступні 15 хвилин – продовження лекції, учні працюють з наступним аркушем. [4, с.302]

Заключна частина. Корекція засвоєного матеріалу може проводитися за допомогою тестів , методів “Акваріум”[3, с. 42-43] та “Мозковий штурм” [3, с. 46-47], взаємоперевірки – учні обмінюються «путівниками», мовчки прочитавши записи, вносять в аркуші-путівники зміни.

Останній пункт у «Путівнику» - «Рефлексія», де кожен учень самостійно співвідносить отримані протягом лекції матеріал з питанням, що сам собі поставив на початку лекції.

Таким чином, інтерактивний підхід до проведення лекційних занять докорінно змінює модель поведінки вчителя й учня:

  •  надає учням можливість стати головними суб’єктами процесу навчання;
  •  змінюється традиційний погляд на роль лектора, який віднині виступає не лише у ролі “джерела інформації ”, але й організатора дискусії, фасілітатора, консультанта, авторитетної особи, яка забезпечує корекцію засвоєного матеріалу.

Інтерактивна лекція побудована на активній взаємодії учнів між собою, з оточенням, середовищем шляхом діалогу/ полілогу, взаємонавчання. У процесі діалогічного навчання учні навчаються зважувати альтернативні думки, приймати продуктивні рішення. Інтерактивна лекція - це спосіб організації навчання через дію. Учні вчаться активно співпрацювати один з одним. Їхня діяльність є колективно розподіленою, а результат - колективно отриманим: одночасно груповим і особистісним. [4, с.303]

Список використаних джерел

1.Бойко Г. Література – підручник життя. – Д.:Отечество,2002 – 115с.

2. Житник Б.Ю. Форми і методи навчання. – Х.:Основа, 2005 – 125с.

3. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

4. Яковлєва О.В. Інтерактивні лекції з курсу викладання іноземних мов на філологічних факультетах у вищих навчальних закладах ///www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npkpnu/Fil/2009_18/3_04_Yakovleva.pdf


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81816. Роль науки в преодолении глобальных проблем современности 27.77 KB
  Ученые во всеуслышание заявляют о глобальных проблемах современности к которым относят проблемы охватывающие систему мир человек в целом и которые отражают жизненно важные факторы человеческого существования. Глобальные проблемы имеют не локальный а всеохватывающий планетарный характер. К глобальным проблемам современности относят экологические демографические проблемы войны и мира проблемы кризиса культуры. В силу этого глобальные проблемы должны решаться комплексно координированно усилиями всего мирового сообщества.
81817. Предмет современной философии науки 31.34 KB
  Создавая образ философии науки следует четко определить о чем идет речь: о философии науки как направлении западной и отечественной философии или же о философии науки как о философской дисциплине наряду с философией истории логикой методологией культурологией исследующих свой срез рефлексивного отношения мышления к бытию в данном случае к бытию науки. Философия науки как направление современной философии представлена множеством оригинальных концепций предлагающих ту или иную модель развития науки и эпистемологии. Она сосредоточена на...
81818. Понятие науки. Основные аспекты бытия науки 34.37 KB
  Наука как социальный институт или форма общественного сознания связанная с производством научнотеоретического знания представляет собой определенную систему взаимосвязей между научными организациями членами научного сообщества систему норм и ценностей. Они участвуют в разнообразных формах научного общения дискуссии конференции издания монографии учебники читают лекции и т. Выделим самые характерные черты научного знания. Еще Кант в качестве неотъемлемой черты науки отмечал систематичность научного знания: именно этим как он...
81819. Эволюция подходов к анализу науки 30.26 KB
  Важнейшей характеристикой знания является его динамика т. Дело в том что для логического позитивизма в целом были характерны: а абсолютизация формальнологической и языковой проблематики; б гипертрофия искусственно сконструированных формализованных языков в ущерб естественным; в концентрация исследовательских усилий на структуре готового ставшего знания без учета его генезиса и эволюции; г сведение философии к частнонаучному знанию а последнего к формальному анализу языка науки; д игнорирование социокультурного контекста анализа...
81820. Логико-эпистемологический подход к исследованию науки 32.07 KB
  Они полагали что причина большинства эпистемологических затруднений – в неправильном использовании языка. Правильное же использование языка которому мы пока не научились даст возможность либо вообще избежать ошибок либо по крайней мере свести к минимуму ущерб от них. исследования языка в основу своих эпистемологических поисков неопозитивисты принялись за работу над многими проблемами методологии науки: тут и соотношение уровней познания принципы выбора теории определение факта место логики и математики в познании и т. Карнапа...
81821. Позитивистская традиция в философии науки 33.28 KB
  Максимум метафизики который признавался позитивизмом законным заключался в призыве к философии стать метанаукой т. Конта 1798–1857 пустившего в оборот термин позитивизм который фигурирует в названиях основных его сочинений: Курс позитивной философии Дух позитивной философии и Система позитивной политики. Наука к тому времени уже была предметом анализа в немецкой классической философии у Канта Фихте и Гегеля и следы немецкого влияния просматриваются у Конта.
81822. Расширение поля философской прблематики в позитивистской философии науки. Концепции К.Поппера, И. Лакатоса, Т. Куна, П. Фейерабенда, М.Полани 42.44 KB
  Проблему роста развития изменения знания разрабатывали начиная с 60х гг. Они считали что существует тесная аналогия между ростом знания и биологическим ростом т. В постпозитивизме происходит существенное изменение проблематики философских исследований: если логический позитивизм основное внимание обращал на анализ структуры научного познания то постпозитивизм главной своей проблемой делает понимание роста развития знания. Первой такой концепцией стала концепция роста знания К.
81823. Социологический и культурологический подходы к исследованию развития науки 27.7 KB
  проблема истории науки не была предметом специального рассмотрения ни философов ни ученых работавших в той или иной области научного знания и только в трудах первых позитивистов появляются попытки анализа генезиса науки и ее истории создается историография науки. Специфика подхода к возникновению науки в позитивизме выражена Г. Спенсером 18201903 в работе Происхождение науки .
81824. Проблема интернализма и экстернализма в понимании механизмов научной деятельности 33.09 KB
  Экстерналистская концепция генезиса науки вызвала резкое неприятие со стороны некоторых историков науки, которые представили альтернативную концепцию, получившую название интерналистской, или имманентной. Согласно этой концепции