53976

Леся Українка – геніальна донька українського народу. Життя і творчість великої поетеси. Л.Українка «Давня весна»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ми будемо говорити про життєвий і творчий шлях письменниці, яку знає і шанує весь світ. Саме ім’я Леся Українка – наче символ України. Воно викликає в нас світлі почуття радості від зустрічі з талановитою людиною, яка настільки любила свій народ, що взяла собі псевдонім Українка.

Украинкский

2014-03-05

1.03 MB

9 чел.

Тема.  Леся Українка – геніальна донька українського народу. Життя і

          творчість великої поетеси. Л.Українка «Давня весна».

Мета.  Розширити знання учнів про життєвий і  творчий шлях  Лесі

           Українки; формувати навички виразного читання; вміння відчувати

           емоційний зміст поезії; розвивати звязне мовлення; виховувати

           любов до творчості поетеси, захоплення великою силою волі Лесі

           Українки.

Обладнання: портрет Л.Українки, виставка книг поетеси, малюнки до творів

            Л.Українки, мультимедійне оформлення уроку.

                                          Хід  уроку

І. Організація класу.

  Діти, я рада вітати вас на уроці читання. Сьогодні у нас незвичайний урок:

до нас завітали гості. А гостям ми завжди раді. Отже.

                           Заходьте, будь ласка,

                           До нас на гостину,

                           Де Лесина казка

                           І слово – єдині !

                           Ласкаво просимо !

                           Доброго дня !

Вправа «Очікування».

 За виразом ваших облич я бачу, що у вас гарний настрій. Я дуже хотіла б, щоб цей настрій не покидав вас упродовж усього уроку.

- Діти, а що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку ? (Відповіді дітей).

Я впевнена, що працюючи разом ваші очікування не будуть марними.

Прочитайте ці слова : (слайд2)

                      «Якби мені думи німії,

                        Та піснею стали без слова.

                        Вони б тоді більше сказали,

                        Ніж вся моя довга розмова».

                                                              Л.Українка

Їх написала Леся Українка. Ці слова стануть епіграфом нашого уроку.

уроку.

ІІ. Повідомлення теми уроку.

Ми будемо говорити про життєвий і творчий шлях письменниці, яку знає і шанує весь світ. Саме ім’я Леся Українка – наче символ України. Воно викликає в нас світлі почуття радості від зустрічі з талановитою людиною, яка настільки любила свій народ, що взяла собі псевдонім Українка. (слайд № 3). Її життя – сонячний промінь І, що особливо приємно, що ця людина є нашою землячкою.

Сьогодні ми поглибимо знання про життя і творчість Л.Українки, ще раз доторкнемось до цілющого джерела Лесиного слова, перегортаючи одна за одною сторінки усного журналу.

ІІІ. Усний журнал.

І сторінка – « Стежиною Лесиного дитинства ». (слайд № 4)

Учениця.

У морозяний лютневий день, напередодні великого свята Масляної, 25 лютого 1871 року в м. Новограді-Волинському народилася велика українська поетеса Леся Українка.

Л.Українка – це літературний псевдонім, тобто Леся з України. А насправді- Лариса Петрівна Косач.

Батько її був юристом, а мати – українська письменниця, яка писала твори під псевдонімом Олена Пчілка. У сімї було шестеро дітей. Леся була другою дитиною. З усіх дітей Леся найбільше схожа на батька і вродою, і вдачею: така ж добра, лагідна, обоє мали добру память. З часом сімя переїжджає до Луцька, а потім в село Колодяжне. Тут і минуло Лесине дитинство.

Учень.  (слайд № 5)

Мишелося. Так називали в родині Михайлика і Лесю, бо вони були нерозлийвода. Любили рухливі ігри, мандри в дрімучий ліс, плавали, стрибали, лазили по деревах.

Старезний замок з вежами, величний костьол, церкви, мало не під самими будинками – Стир. Леся не набігається, не надивиться. І туди хочеться, й туди. Ноженята самі несуть її по усюдах, а ввечері аж гудуть від утоми. У Лесі ще нічого не болить, здоровя не викликає жодних нарікань, вона на диво прудка, непосидюча.

Учениця.

Але в той же час Леся була не зовсім звичайною дитиною: в 4 роки самотужки навчилася читати. у 5 років пише листи родичам, у 6 – декламує безліч віршів напамять і вишиває татові сорочку, у 9 – вже грає на фортепіано, а з 12 – починає вивчати іноземні мови і вивчила їх 13.

Учениця. (слайд № 6)

Батьки вчили Лесю шанувати свій народ, звичаї і звичайно, рідну мову.

Ліля, Лесина сестра згадує: «Панські діти виховувалися тільки польською або російськими мовами. Наша мати поклала собі за мету, насамперед навчити нас гарної, рідної мови і народних українських звичаїв, а вже потім ознайомити з культурою інших народів. Усі дивувалися, що ми ходили в національному одязі й розмовляли українською».

ІV. Інсценізація уривка з оповідання Л.Українки «Дивна дівчинка».

ІІ сторінка – « Струни душі ». (слайд № 7)

Учениця.

Саме в Луцьку, коли Лесі було 9 років, вона написала перший вірш «Надія» (слайд № 8) і присвятила його своїй тітці Олені, яку за революційну діяльність було заслано в Сибір. Сімя Косачів хвилювалася з приводу арешту батькової сестри. Маленька Леся в ту ніч довго не могла заснути. А вранці дала батькові і матері аркуш паперу зі словами вірша. Що це: поезія, вірш? Але вона не поетка, їй тільки 9 років. Тоді батьки зрозуміли, що мають дуже вразливу і обдаровану дитину.

А у 13 років – перший надрукований вірш «Конвалія». Підпис – Леся Українка. Ім’я Українки поєднала з ім’ям своєї доньки її мати Олена Пчілка. В сімї Косачів була створена така атмосфера, що всі діти усвідомлювали себе частинкою українського народу.

Учень.

Леся дуже любила вишивати, а також допомагати мамі й бабусі по господарству. Леся зі своїм братом Михайлом вирощували квіти, придумували різні цікаві й захоплюючі забави. Влітку їхня садиба нагадувала суцільний квітник. Пізніше Леся Українка написала багато творів про ці квіти: «Конвалія», «Барвіночку мій хрещатий», казка «Лілея».

Учениця.

Найбільше любила Леся слухати розповідь старих людей про русалок, водяників, інших казкових героїв, які нібито існують в природі.

Окрім віршів, писала казки, поеми, драми. Деякі вірші покладені на музику.

Всім відома казка-драма «Лісова пісня» (слайд № 9) була написана хворою поетесою в Єгипті за декілька днів до смерті. В ній розповідається про лісову Мавку і її друзів.

Про підземне царство Оха дізнаємося з казки про «Оха-чародія».

Учениця.

 Була зима. Леся пішла на річку подивитися, як святять воду, і в неї дуже замерзли ноги. Внаслідок сильної застуди розвинувся туберкульоз кісток. Спершу він уразив ногу, потім руку. Далі хвороба перекинулася на легені, а ще трохи пізніше – на нирки. Тяжка недуга потьмарила не лише дитинство, боротьба з нею перетворилася на 30-річну війну – виснажливу, трагічну для Лесу Українки. Та вона не здавалася. (слайд № 10)

                          Хто вам сказав, що я слабка,

                          Що я корюся волі?

                          Хіба тремтить моя рука

                          Чи пісня й думка кволі?

Учень.

Саме хвороба змушувала Лесю Українку залишати рідний край.

Лікуючись, Леся часто бувала біля моря. Море їй дуже подобалося, тому в багатьох віршах вона писала про загадкову і чарівну морську красу. («Тиша морська», «Вже сонечко в море сіда», «Плине білий човник»).

Учень. (слайд № 11)

Життя Лесі Українки скінчилося не на рідній землі. Вона померла в Грузії в місті Сурамі у 1913 році, коли їй було всього 42 роки. Похована на Байковому кладовищі.

Імям Лесі Українки названо вулиці, театри, школи, бібліотеки. Центральний музей Л.Українки знаходиться  в Києві. У Луцьку діє університет ім.Л.Українки.

Памятники поетесі споруджено в Києві, Сурамі, Ялті, Луцьку, в одному з міст Канади. (слайд № 12)

ІІІ сторінка – « Леся і Гадячина ». ( слайд № 13)

Вчитель.

Велика українська поетеса Леся Українка народилася на Волині, але впродовж усього життя мала духовний звязок з Полтавщиною, з містом Гадячем, з землею предків її матері.

Благословенний Гадяцький край… Саме тут спалахнула зірка славного роду Драгоманових, який засяяв іменами Олени Пчілки, Михайла Драгоманова і найяскравіше – Лесі Українки.

Краєм лагідної краси називала Леся Українка околиці Гадяча, де перебувала спочатку в гостях, на відпочинку, а згодом і на лікуванні.

Перебуваючи в Гадячі, вона дбала про облаштування громадської бібліотеки, збирала і записувала народні думи.

Тут поетеса потоваришувала з місцевою вчителькою Антоніною Макаровою.

Ось як вона згадувала першу зустріч з Лесею: (слайд № 14)

 

« Входячи в двір, я побачила високу молоду дівчину, що спиралась на палицю в правій руці – я здогадалась, що то Леся Українка… Від її очей важко було відірватись… На моє захоплення Зеленим Гаєм вона сказала: «Так, чудово, тут дуже чудово, усе забуваєш, крім хвороби…». На ній був український костюм ( іншого вона в Гадячі не носила ) і говорила тільки українською мовою…»

Наприкінці 1880-х років, турбуючись про здоровя своїх дітей, насамперед про хвору Лесю, Олена Пчілка вирішила придбати поблизу Гадяча ділянку землі для відпочинку. Спершу зупинила вибір на Будищах. Та зясувалося, що те гарне місце щовесни підтоплює повінь. Від думки побудувати дачу в Будищах довелося відмовитись. Після смерті Лесиної бабусі Єлизавети Драгоманової, Олена Пчілка купує частину підгір’я – Голубівщину, яку перейменовує в Зелений Гай.

У 1899 році на високій горі споруджено будинок. (слайд № 15) З фасаду він мав два поверхи з терасою-балконом, з видом на Псло, а від головного входу був одноповерховий. За деякими відомостями, будинок споруджували ті самі майстри, що будували Лесин Білий будинок у Колодяжному. (слайд № 16)

Як говорила сама Леся «… мама збудувала такий будинок, який би вмістив всіх моїх друзів з усього світу».

Запрошуючи до Гадяча свою буковинську подругу О.Кобилянську, Леся писала їй з Берліну: (слайд № 17)

«Літом я маю побувати близенько міста Гадяча, в Полтавській губернії, на хуторі моєї матері. Гадяч – се рідне місто родини Драгоманових. Їхати сюди варто, бо тут ви побачите справжні центрально-українські села і типи, та й околиця, хоч певне не така гарна, як Ваша зелена Буковина, та все ж є в ній багато лагідної краси».

Саме такі рядки з Лесиного листа надихають гадячан, посилаючи почуття гордості за свій благословенний край. Багато років минуло з того дня, як Леся востаннє побувала в Гадячі. Але жителі нашого міста знають і шанують Лесю Українку як справедливу, сповнену палкої любові до людей жінку, обдаровану поетесу.

Імя Лесі Українки носить одна з центральних вулиць міста, колишній Будинок культури, районна бібліотека.

В Зеленому Гаю, на місці, де стояв будинок Олени Пчілки і де неодноразово була визначна поетеса, в честь 100-річчя з дня народження встановлено обеліск з портретом Лесі Українки, золотом викарбувано слова:

                              Ні, я жива! Я буду вічно жити!

                              Я в серці маю те, що не вмирає!

Справдилися пророчі слова поетеси. Вона вічно буде жити. Покинутий вогонь її пісень не гасне, пломеніє, сяє. Про це свідчить те, що щороку в Гадячі відбувається обласне літературно-мистецьке свято «Дивоцвіт Лесиного Гаю», на якому вшановується людина виняткової мужності, духовної краси і мистецького обдарування – геніальна дочка нашого народу Леся Українка. (слайд № 18)

ІV сторінка – « Слова Лесиного пломінь ». (слайд № 19,20)

Вчитель.

Весна – найжаданіша пора у житті людини, її завжди зустрічали радісно й урочисто. (слайд № 21) Після довгої зимової холоднечі та негоди всім кортіло поспілкуватися з живою природою – власними очима побачити, як прокльовуються з-під землі ніжні списи зела, як прилітають птахи і лунають їх дружні співи.

Весна для Лесі Українки – це час, коли їй не так болить, це відчуття припливу сил, енергії, прагнення насолоджуватися, радіти від тих змін, які відбуваються в природі.

Поезія «Давня весна» написана під час хвороби. Як же сприймає прихід весни поетеса? Це ми дізнаємося, ознайомившись із змістом даного вірша.

Опрацювання вірша Л.Українки «Давня весна». 

1. Читання вірша вчителем.  (слайд № 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29)

- Які почуття викликає у вас цей вірш ?

- Який у вас настрій, коли приходить весна ?

- Які дві картини протиставляються у вірші ?

2. Словникова робота.

   весела                      я                          ясна

   хвора                       шум                    мила

   радісна                    весна                  щедра

   тісна                        квітки                 зелений

   білесенькі               хатина                самотна

  •  Що об’єднує слова І і ІІ стовпчиків ?
  •  Яке слово зайве у ІІ стовпчику ? Чому ?
  •  Доберіть антоніми до слів І стовпчика.
  •  Доберіть синоніми до слів: ЯСНА, МИЛА, ВЕСЕЛА, ЩЕДРА.
  •  Поясніть значення слова САМОТНА.

3. Читання твору учнями.

- Хто головний герой вірша ?

4. Аналіз змісту вірша. Вибіркове читання.

- В яких рядках твору говориться про весну як живу істоту ?

- Яким був спочатку настрій дівчинки ?

- Чому вона була дуже сумна ?

- Який дарунок весна принесла поетесі ? Як про це сказано ?

- Чому змінився настрій ?

- Як поетеса описує пробудження природи: вітру, дерев, пташок ?

- Чому вірш має назву «Давня весна», а не просто «Весна» ?

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА.

А зараз ми з вами відпочинемо. Але відпочинок буде дещо незвичайний. Заплющте очі і уявіть собі Лесю, яка грала на фортепіано. (слайд № 30)

Хвороба  змусила позбавити можливості гри на фортепіано. Про це вона напише у вірші «До мого фортепіано».

5. Вправи на розвиток техніки читання.

а) Різновиди читання:  «хвиля», «мячик», «абетка», «самокат».

б) Вправа на правильне інтонування речень.

в) Гра «Знайди рими».

г) Гра «Компютер»

- Скільки разів у вірші зустрічається слово ВЕСНА ?

6. Мовно-логічне завдання.

- Зєднайте слова ІІ стовпчика з відповідними прикметниками (словникова робота), щоб утворилися словосполучення із вірша.

7. Гра « Що я чую, що я бачу ».

- Назвати все, що бачив, коли слухав вірш.

- Назвати все, що чув, коли слухав вірш.

8. Робота в групах. ( Гра « Віднови вірш ».)

Вчитель. (слайд № 31, 32, 33, 34)

 Вірш «Давня весна» автобіографічний, повязаний із власними переживаннями поетеси, яка мала тяжку недугу й змушена була лежати, страждати через біль. Єдина її розвага і розрада клаптик голубого неба у вікні, гілочка квітучої яблуні, свіжий вітерець, що долинає крізь відчинену кватирку, та дзвінкі співи пташок. Усе інше додавали уява і фантазія дівчини.

Та давня весна запам’яталася, як дарунок долі, бо навчила цінувати найменші радості життя, загартовувала волю.

V сторінка – « Вінок пам’яті Лесі Українки ». (слайд № 35)

Вчитель. (слайд № 36)

Творчість Лесі Українки дуже багата і різноманітна. Всі її поезії свідчать про велику любов до рідної землі, її вболівання за долю свого народу. Вона любила пісні й музику свого народу, його звичаї, вбрання, на голові носила віночок. А, оскільки, Л.Українка дуже любила квіти, то ж сплетімо сьогодні з вами віночок у пам’ять про неї.    

 Учениця.     

                                          

Я вплету до віночка ромашки – символ миру і кохання. Це улюблені квіти

Лесі. Нині медицина здолала таку хворобу, як туберкульоз. Колись він забирав багато життів, надто молодих, зокрема і Лесине. Раніше існувало товариство боротьби з туберкульозом, і його емблемою була ромашка.

Учениця.

                                         

Я хочу вплести барвінок. Ця дивна квітка зберігає свій синій колір навіть під снігом. Люди шанують барвінок, вважають його символом життя.

Учениця.

                                        

А я безсмертник вплету. Він тому так і називається, що людям здоровя дарує. Його відвар від багатьох хвороб допомагає. Це – символ безсмертя.

Учениця.

                                        

Я вплету у віночок волошки. Волошки – символ вірності і постійності. Ще їх вважають царськими.

Учениця.

                                      

А я хочу вплести до Лесиного віночка калину. Калина – символ краси, вроди і мужності.

Учениця.

                                       

Я любисток вплету – символ любові, відданості.

Учениця.

                                      

Я вплету конвалії. Здається, ця квітка виточена руками лісових гномів. Їх ще звуть лілія долин, маївка, любка, язик лісовий. У нашому фольклорі ці квіти порівнюють із перлинами щасливого сміху лісової Мавки. Конвалії – символ ніжності, чарівності. Леся назвала свій перший вірш «Конвалія», який написала у 13 років.

Учениця.

                                    

Я вплету мак. Мак – символ печалі й туги. Ми сумуємо за тобою, Лесю, тому вплітаємо мак у віночок.

Учениця.

                                    

А я вплету незабудки. Незабудки – квіти постійності й вірності.     

 

  

Учениця.

                                     

А тепер подивіться на чудові стрічки у віночку.

Зелені – уособлюють життя,

коричневі – рідну землю,

сині – небо і воду,

жовті – сонце,

червоні – молодість і красу. (слайд № 37)

VІ сторінка – « Квіти – дочці України ». (слайд № 38, 39)

Вчитель.

- Діти, подивіться на символічне дерево життя і творчості поетеси. Поки ви ще не все знаєте про життя і творчість Лесі Українки, тому і листочків на дереві небагато. Будете зростати ви, буде поповнюватися кількість листочків на дереві. А поки поясніть, що означають ті дати, які написані на цих листочках.

( На дошці висить символічне дерево життя і творчості Л.Українки, на ньому написані дати 42, 1871, 4, 1913, 1880, 13. Діти пояснюють значення кожного числа. )

- А зараз, підсумовуючи свої знання про поетесу, виконаємо вправу «Асоціативний кущ» і  побудуємо асоціативний ланцюжок « Леся Українка ».

 

Вчитель.

- Діти, а чи справдились ваші очікування щодо нашого уроку ? (відповіді дітей).

 Я також згідна з вами. То ж хочу подякувати вам за підготовку до уроку, за ваші відповіді, за ваші знання, за розуміння поезії, за вашу любов до Лесі Українки, яку ми сьогодні відчули.

VІІ. Підсумок уроку.

Вчитель.  (слайд № 40)

              Хіба жила на світі ще така жінка,

              в серці якої поєдналися б така мужність,

              така геніальність, такий вогонь і розум,

              така пристрасна любов до Батьківщини !

              Ні, другої такої на світі не було.

                                                                    Л.Смілянський

 

 Леся вболівала за щастя свого народу. Тяжка недуга, з якою вона боролася 30 років, не стала на заваді її літературного, творчого і героїчного життя.

 Ще змалку Леся усвідомила, що від болю треба сміятися, а не  плакати. Ніхто ніколи не чув від неї нарікань на долю. Вона – безсмертна, бо і сьогодні її поезія кличе на боротьбу за справедливість, пробуджує любов до прекрасного.

Нехай і у ваших серцях вічно горить вогник Лесиної поезії і зігріває вам душу. (слайд № 41)

              Кажуть: ти не вмирала ніколи,

              Кажуть: ти, наче, пісня живеш.

              Ніби юність ясна, смаглочола,

              По країні в майбутнє ідеш.

                                                           Я.Шпорта

 

 

 

 

 

                                    

                 

          


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84564. Загальна характеристика системи дихання. Основні етапи дихання. Біомеханіка вдиху і видиху 49.56 KB
  Основні етапи дихання. Дихання – процес обміну газів О2 та СО2 між атмосферним повітрям та тканинами організму. СИСТЕМА ДИХАННЯ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ Грудна клітина Нервові Гуморальні Дихальні м’язи Плевра Забезпечення оптимального газообміну між атмосферним повітрям та тканинами організму.
84565. Еластична тяга легень, негативний внутрішньоплевраль-ний тиск 43.41 KB
  Еластична тяга легень є сумою трьох сил: 1 сила поверхневого натягу шару рідини води яка вистеляє альвеоли зсередини. Це основна сила яка примушує альвеоли зменшувати свій розмір а легені спадатися; вона складає 2 3 від всієї еластичної тяги легень. Сурфактант вистелає альвеоли зсередини на кордоні з повітряним середовищем. Питома активність сурфактанту тобто його властивість зменшувати силу поверхневого натягу залежить від товщини його шару на поверхні альвеоли – чим більша його товщина тим більша питома активність.
84566. Зовнішнє дихання. Показники зовнішнього дихання та їх оцінка 46.93 KB
  Показники зовнішнього дихання та їх оцінка. ПОКАЗНИКИ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ СТАТИЧНІ ДИНАМІЧНІ ОБ’ЄМИ ЧДР ХОД АВЛ КВЛ МВЛ КРД РД ЄМНОСТІ ДО РОвд РОвид ЗО ЖЄЛ Євд ФЗЄ ЗЄЛ Характеризують реалізацію резервів зовнішнього дихання в умовах спокійного та форсованого дихання Характеризують резерви можливості звнішнього дихання Основними методами дослідження показників зовнішнього дихання є спірометрія та спірографія. Спірографія – метод графічної реєстрації дихальних рухів в умовах спокійного та форсованого дихання.
84568. Дифузія газів у легенях. Дифузійна здатність легень і фактори, від яких вона залежить 56 KB
  Обмін газів О2 та СО2 між альвеолярним повітрям та кров’ю проходить тільки пасивно за механізмом дифузії. Дифузія газів в легенях підкоряється закону Фіка: об’єм дифузії газу V прямо пропорційний площі дифузії S коефіцієнту дифузії К градієнту тиску газу по обидві сторони альвеолокапілярної мембрани Р1 – Р2 і обернено пропорційний товщині цієї мембрани L: Площа дифузії в легенях S – це площа альвеол які вентилюються та кровопостачаються. Збільшення площі дифузії може зумовити збільшення глибини дихання і об’ємної швидкості...
84569. Транспорт кисню кров’ю. Киснева ємкість крові 36.49 KB
  Киснева ємкість крові. Розчинений у плазмі крові. в 1л крові розчиняється 3 мл кисню. Виходячи з цього розраховують кисневу ємкість крові – максимальну кількість О2 котру може зв’язати 1л крові.
84570. Крива дисоціації оксигемоглобіну, фактори, що впливають на її хід 49.75 KB
  Це означає що зниження тиску кисню в альвеолах до 60 мм.ст мало вплине на транспорт кисню кров’ю хоча напруження кисню в плазмі буде знижуватися пропорційно зниженню тиску О2 в альвеолах. супроводжується значним зниженням HbO2 в крові – він активно дисоціює з утворенням гемоглобіну та вільного кисню. І що активніше функціонує тканина тим нижчий в ній рівень О2 – посилена дисоціація HbO2 з вивільненням молекулярного кисню котрий утилізується тканинами.
84571. Транспорт вуглекислого газу кров’ю. Роль еритроцитів в транспорті вуглекислого газу 43.36 KB
  Вуглекислий газ транспортується наступними шляхами: Розчинений у плазмі крові – близько 25 мл л. У вигляді солей вугільної кислоти – букарбонати каліі та натрію плазми крові – 510 мл л. Але бікарбонатні йони утворюються в значній концентрації і тому за градієнтом концентрації в обмін на йони хлору надходять у плазму крові. Дифузія газів в тканинах підкоряється загальним законам об’єм дифузії прямопропорційний площі дифузії градієнту напруження газів в крові та тканинах.
84572. Фізіологічна роль дихальних шляхів, регуляція їх просвіту 42.27 KB
  В дихальних шляхах повітря: зігрівається; зволожується тому повітря в легенях насичене водяними парами на 100 незалежно від вологості атмосферного повітря; очищується завдяки наявності війчастого епітелію та бокалоподібних клітин які секретують слиз рух війок забезпечує проходження слизу і осівших на поверхні дихальних шляхів чужорідних частинок мікроорганізмів в напрямку гортані та глотки де вони проковтуються або відхаркуються частина осівших на поверхні дихальних шляхів мікроорганізмів і частинок знешкоджуються макрофагами....