54027

Цікава лінгвістика

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Другорядні члени речення. Напишіть власний твір про однорідні члени речення уявивши велику світлу споруду в якій дружно живе сім’я однорідних членів речення суворо дотримуючись законів співжиття як люди у суспільстві. Другорядні члени речення Плин життя завжди вимагає змін. Ой варто було б побачити що сталося із другорядними членами речення.

Украинкский

2014-03-06

31.5 KB

0 чел.

Цікава лінгвістика

І. Звуки мови і значення слова. Перетворення слів.

Задача – жарт

    1. Перетворіть «ріку» в «море», замінюючи у кожному наступному слові тільки один звук (Ріка – рука – мука – муза – лоза – поза – пора – гора – горе – море).

2. Таким же чином перетворіть «ніч» у «день», маючи на увазі, що мякий і твердий приголосні – це різні за якістю звуки (Ніч – січ – син – лин – лис – лес – Лесь – десь – день).

Метаграми

Метаграма – це загадка, в якій треба відгадати слово, замінюючи один звук іншим. Наприклад: із звуком «т»  – мене печуть (тісто), із звуком «м» – в мені живуть (місто).

  1.  Із звуком «к» – я в класі на стіні,

Моря і ріки, гори на мені.

Із звуком «п» – від вас я не втаю –

У класі теж, та й не одна стою.      (Карта, парта).

 2. Зі звуком «с» – мене не їсть ніхто,

 Але й без мене страви не вживає.    (Сіль).

  1.  З «с» – походжу я з рослини,

Вам дарую вітаміни;

З «п» – в гірській височині;

З «т» – молотять на мені;

З «р» – чотири пори маю;

З «в» – сто років я триваю.     (Сік, пік, тік, рік, вік).

Запитання-жарти

1. Як із звичайного горщика з квіткою зробити квітчастий травяний килим?  (Змінити перший звук: вазон – газон).

2. Чим відрізняється місце, де ростуть кавуни й дині, від високої вежі? (Одним звуком: баштан – башта).

3. Як перетворити кімнатну настільну гру в дуже велике число? (Замінити перший звук: більярд – мільярд).

4. Чи можна один із днів тижня зробити дуже примхливим? (Можна, замінивши перший звук: середа – вереда).

5. Чи можна мінерал, з якого виготовляють фосфатні добрива, змінити так, щоб виникло бажання їсти? (Можна: апатит – апетит).

ІІ. Творча робота.

Уважно прочитайте  лінгвістичну мініатюру О.З. Северин «Другорядні члени речення».  Яка головна ідея? Прокоментуйте. Зробіть висновки.

 Напишіть власний твір про однорідні члени речення, уявивши велику світлу споруду, в якій дружно живе сімя однорідних членів речення, суворо дотримуючись законів співжиття, як люди у суспільстві.  

Другорядні члени речення

Плин життя завжди вимагає змін. Рідна мова не залишається поза увагою.

Тож одного разу в царстві Синтаксису до мовознавчого парламенту запросили Підмет і Присудок, адже вони – головні у реченні, його граматична основа.

Ой, варто було б побачити, що сталося із другорядними членами речення. Ними опанувало бажання зайняти предикативне місце. Під час суперечки кожен показав власне обличчя, оголив свої заздрісні думки про друзів.

Друзів, саме так, адже до цього у мирі й злагоді вони будували поширені   речення, дивували всіх красивими, неповторними переливами найрізноманітніших думок у тексті.

Підмет і Присудок пишалися ними, як батьки своїми дітьми. Так, вони міцно пов’язані між собою родинними зв’язками, тобто запитаннями, які ставимо до одних від Підмета, а до інших – від Присудка.

А нині Додаток поважно твердив, що він доповнює, а значить збагачує. Обставина ж писклявим голосом верещала, що лише вона відповідає за те, де, куди, звідки, чому, для чого і як усе навколо відбувається.

«Це нічого, що я середнього роду! – тупнуло ногою  Означення. – Лише я можу визначити, який саме той, про кого йде мова…»

Напевне, не було б кінця цим суперечкам (відомо всім, що за даних обставин втрачається будь-який контроль слів), та повернулися батьки з парламенту.

Аж за голови схопилися обоє. Підмет зважився на слово:

- Любі наші діти, другорядні члени речення! Погодьтесь, я можу дозволити собі сказати, що повністю розумію значення того, хто  є хто чи що у житті, адже за це несу відповідальність.

А Присудок доповнив:

- Важливо, знайшовши місце під сонцем, намагатись бути окрасою для всіх, доповнювати один одного. Завжди і в усьому бути самим собою.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76935. Железы адреналовой системы 178.87 KB
  Интерреналовые тельца добавочные надпочечники возникают при развитии почек и надпочечников. Закладка располагается в задней стенке целома между первичными почками и возникает из мезодермальных клеток образующих корковое вещество почек и надпочечников. Мозговое вещество располагается в центре надпочечников и состоит из крупных клеток окрашиваемых солями хрома.
76936. Надпочечники. Происхождение и развитие гландула супрареналис 180.63 KB
  Из него развивается интерреналовая ткань которая дифференцируется в корковое вещество и добавочные надпочечники. В связи с тем что корковое вещество и гонады развиваются из общего источника мочеполовая складка между ними сохраняется структурная близость и функциональная взаимосвязь проявляющаяся выработкой половых гормонов в сетчатой зоне коры надпочечников. Под капсулой располагается корковое вещество состоящее из: клубочковой зоны вырабатывающей гормоны минералокортикоиды: альдостерон кортикостерон дезоксикортикостерон...
76937. Сосуды малого круга 180.57 KB
  Внутри легких артерии ветвятся также как и бронхи пока не возникает вокруг легочного ацинуса микрососудистое русло из которого путем последовательного слияния венул интраорганных вен возникают крупные легочные вены. В воротах легких на одну легочную артерию приходится две легочные вены: верхняя и нижняя. Легочные вены всего четыре пройдя через перикард вливаются в левое предсердие где и заканчивается малый круг.
76938. Аорта и ее отделы. Ветви дуги аорты и ее грудного отдела (париетальные и висцеральные) 183.06 KB
  Ветви дуги аорты и ее грудного отдела париетальные и висцеральные. Она начинается из левого желудочка восходящей частью аорта асценденс переходящей в дугу аркус а далее – в нисходящую часть аорта десценденс которая на уровне IVV поясничных позвонков делится бифуркация аорты на правую и левую общие подвздошные артерии. Луковица возникает изза того что аортальные синусы: правый левый задний как бы выпирают стенку аорты кнаружи в поперечнике она имеет 253 см. Аортальные синусы 3 вместе с полулунными заслонками 3 образуют...
76939. Париетальные и висцеральные (парные и непарные) ветви брюшной аорты. Особенности их ветвления и анастомозы 183.28 KB
  Брюшная аорта лежит за брюшиной вдоль передней и левой поверхности поясничного позвоночника повторяя его изгиб кпереди лордоз и разделяясь на уровне IVV позвонков на общие подвздошные артерии: правую и левую. Париетальные ветви брюшной аорты парные правые и левые: нижние диафрагмальные артерии с верхними надпочечниковыми ветвями 124 с началом на уровне аортальной щели диафрагмы; поясничные артерии с дорсальными спинными кожномышечными и спинномозговыми ветвями. Париетальные ветви анастомозируют между собой в задней брюшной...
76940. Подвздошные артерии 182.17 KB
  Общая подвздошная артерия ( a. iliaca communis): правая и левая - магистральные артерии с диаметром в 1,1-1,2 см - начинаются на уровне IV-V поясничных позвонков (бифуркация аорты), направляются в малый таз, боковых ветвей не имеют и на уровне крестцово-подвздошных суставов разделяются на внутреннюю и наружную подвздошные артерии: правые и левые.