54030

Розробка уроку з музичного мистецтва для 7 класу

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Добрим будь щедрим будь І з мистецтвом в добрий путь Мотивація навчальної діяльності Учитель. Учитель звертає увагу на карту України на якій нотами позначені місця пов’язані з темою уроку Полтава Львів Запоріжжя Київ карта України. Учитель. Як ви вважаєте які риси характеру Наталки передає її пісня учні за допомогою вчителя дають характеристику образу Наталки одночасно заповнюючи першу графу таблиці Характеристика образу Наталки Полтавки Герой Характеристика образу Музична характеристика героя Наталка Полтавка Проста...

Украинкский

2014-03-06

183 KB

14 чел.

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

Кіровської міської ради

Донецької області.

(розробка уроку з музичного мистецтва для 7 класу )

                                                                            Розробила вчитель музичного

мистецтва загальноосвітньої

школи IIII ступенів №1                                         м.Кіровське Донецької області

Скобелєва Ірина Олексіївна

2012 p.

Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із поняттям «музичний образ», пояснити поняття «арія», «балада»; розвивати вміння спостерігати за інтонаційним розвитком музичних образів, порівнювати контрастні за характером музичні образи, інтерпретувати національну специфіку музичних творів як відображення життя народу, глибоко відчувати втілені у музичних творах настрої, почуття, характер людини; розвивати зацікавленість українською класичною музикою; виховувати почуття патріотизму, любові до української класичної музики, єдності з музичним образом пісні.                                                                                                                                                                   Тип уроку: комбінований                                                                                                                                       

Форма проведення: урок з елементами драматизації; фронтальна, індивідуальна                                                

Методи: художній показ музичних творів, роздуми   

  •  про музику; аналіз і порівняння;
  •  словесні; драматизації; створення художнього контексту
  •  практичні ( розучування пісні на слух; формування вокально-хорових навичок)

Обладнання: фортепіано, магнітофон; фонограми.

Муз. матеріал: «Арія Остапа», «Пісня Наталки», « Балада  про мальви»; карта України з нотками-позначками; портрети М.Лисенка, М.Гоголя, І. Котляревського, В.Івасюка; бутафорна пляшка, що містить згорток із «пошкодженим» визначенням поняття «музичний образ».

Художній матеріал: українські костюми для дівчини та хлопця; таблиці характеристики музичних образів Наталки та Остапа (роздатковий матеріал), репродукції картин С.Васильківського «Козаки в степу», М.Дерегуса «Тарас Бульба на чолі війська», фрагмент із кінофільму «Наталка Полтавка»

План уроку:

  1.  Вхід до класу в супроводі «Пісні Наталки».
  2.  Мотивація навчальної діяльності.
  3.  Вивчення нової теми:
  4.  розучування та аналіз образних та музичних характеристик «Пісні Наталки»;

б)слухання «Арії Остапа» та аналіз музичного персонажу.

  1.  Вивчення нової пісні «Балада про мальви» В.Івасюка:
  2.  розспівування;

б)розучування першого куплету на слух.

  1.  Закріплення нового матеріалу.
  2.  Підсумок уроку.
  3.  Домашнє завдання.

Хід уроку

  1.  Організаційний момент
  2.  Вхід до класу в супроводі «Пісні Наталки». Емоційне налаштування на сприйняття навчального матеріалу.

б)Музичне привітання                                                                                                                     Добрий день, вам, добрий день!

В світі музики, фантазій і пісень.

Добрим будь, щедрим будь

І з мистецтвом в добрий путь!

  1.  Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Доброго дня вам, дорогі учні-семикласники. За літо ви відпочили, виросли, отримали багато вражень, побували в різних куточках світу та України. Ми проводимо цю подорож на уроках музичного мистецтва, адже музика спроможна перенести нас у будь-яку країну, у будь-який час. Для того, щоб краще розуміти мову музики, ми продовжуємо вивчення теми семестру «Образний зміст музики». Ви зустрінетесь з улюбленими компози-торами Миколою Лисенком, Володимиром Івасюком, ознайомитеся з новими творами. І першим гостем, який уже прислав музичне вітання, стане чарівна дівчина з міста Полтави. (Учитель звертає увагу на карту України, на якій нотами позначені місця, пов’язані з темою уроку (Полтава, Львів, Запоріжжя, Київ))

(карта України..ноти на містах).

  1.  Вивчення нової теми
  2.  Ігровий момент                                                                                                                                    (до класу заходить  учениця в українському вбранні, наспівуючи першу фразу «Пісні Наталки»)

Наталка. Добрий день, мої любі! Я – Наталка зі славної Полтави. Мати в мене – проста селянка, а батьки – славетні: письменник Іван Котляревський, автор п’єси «Наталка Полтавка» та композитор Микола Лисенко, автор однойменної опери (Звертається до портретів Котляревського та Лисенка, закріплених на дошці)

               

І.Котляревський                                               М.Лисенко

Вони розповіли про життя простої дівчини, яку сватає нелюб пан Возний. А я кохаю лише свого Петруся. Та що вам казати! Краще за будь-які слова про українську дівчину розповість пісня. Хоч і створена вона професійним композитором, але душа в неї – народна. Послухайте – і ви зрозумієте мене.

  1.   Слухання «Пісні Наталки». Бесіда за прослуханим твором та заповнення таблиці.

Учитель. Як ви вважаєте, які риси характеру Наталки передає її пісня?

(учні за допомогою вчителя дають характеристику образу Наталки, одночасно заповнюючи першу графу таблиці «Характеристика образу Наталки Полтавки»)

Герой

Характеристика образу

Музична характеристика героя

Наталка Полтавка

Проста, привітна, не вередлива, вірна, жартівниця

Мелодія плавна, рівномірний ритм, помірний темп, помірна динаміка, куплетна форма

Остап Бульба

Стриманий, суворий, мужній, відданий, люблячий син та брат

Мелодія плавна, ритм рівномірний, темп повільний, динаміка контрастна, наскрізний розвиток

Учитель. А як саме музика передала образ та характер Наталки? Які засоби музичної виразності використовує композитор при створені музичного образу?

(учні за допомогою вчителя створюють схему та заповнюють другу графу таблиці)

                                                                                                                        Схема

               Мелодія                                                       Ритм

               Темп                                                            

                                                                                    Динаміка

               Форма

Учитель. А тепер прошу вас налаштуватися на серйозну зустріч. Наступний наш гість зі славних та важких часів – XV століття, часів Запорозької Січі.

  1.  Ігровий момент.(До класу входить хлопець у козацькому вбранні).

Козак. Доброго дня, славетне товариство. Я – Остап Бульба, син славного Тараса та матінки – Січі. Про нас, запорозьких козаків, розповів письменник Микола Гоголь у повісті «Тарас Бульба» та відомий композитор Микола Лисенко в однойменній опері. (звертаю  увагу учнів на портрет М. Гоголя та М. Лисенка).

 

            

         Микола Гоголь                                      Микола Лисенко

Обидва Миколи натхнення та знання брали в українській пісні, українській історії. Так з’явилася розповідь про мого батька - старого непохитного козака  Тараса Бульбу, та про його двох синів – про мене, Остапа, старшого, та мого меншого брата Андрія, красеня, сміливця, гарячу голову. Уявіть собі, що я відчув, коли дізнався, що він – запроданець, зрадив Січ, перейшов на бік шляхти, і батько – рідний батько! – позбавив його життя. Розповість про це моя арія з опери «Тарас Бульба».

Учитель. Так, нелегке випробування приготувала доля родині Бульби. Але ті в часи всім українцям було важко. Послухайте Арію Остапа (сольний епізод опери) та визначте, які риси характеру Остапа показано в арії.

  1.  Слухання «Арії Остапа». Бесіда за прослуханим твором.

Учитель. Як ви вважаєте, яким змальовує Остапа музика? (Стриманим, суворим, мужнім,відданим своїй родині та Батьківщині, таким, хто гостро  переживає родинну трагедію)

Які засоби музичної виразності допомагають досягти цього? (Плавна пісенна мелодія, повільний темп, контрастна динаміка, наскрізний розвиток).

(учні самостійно заповнюють таблицю, коментують її. Під час заповнення таблиці звучить «Арія Остапа». Вчитель проводить оцінювання найактивніших.

Учитель. Як ви вже переконались, образи зовсім різних людей – зі своїм характером, емоціями, настроєм – створив Микола Лисенко за допомогою музики. Тема нашого уроку «Народні образи в операх М.В.Лисенка». але одна спільна риса є: обидва твори зросли на ґрунті народної пісні. Її мелодійність, виразність надихає і наших сучасників.

  1.  Вивчення нової пісні  
  2.  Розповідь учителя про львівського композитора Володимира Івасюка. 
  •  Учитель. Одним із таких композиторів-сучасників є львів’янин Володимир Івасюк – автор славнозвісної «Червоної рути» Він був обдарований всебічно: створював музику, вірші, грав на декількох інструментах, співав, писав чудові картини. І як у багатьох українських митців радянського періоду, доля його склалася трагічно – він загинув у віці 30 років за загадкових обставин. Пісня «Балада про мальви», яку ми сьогодні почнемо вивчати, стала пророчою.

Балада – жанр вокальної чи інструментальної музики, в якому поєднується реальне та фантастичне, ліричне та драматичне.

Послухайте «Баладу про мальви» В.Івасюка та поміркуйте над тим, чому композитор назвав цей твір баладою.

  1.  Слухання пісні «Балада про мальви».

(Діти стежать за словами та мелодією, дають відповідь на запитання: («Тому що це лірично-драматична пісня з реально-фантастичним змістом»)

  1.  Розспівування

Учитель. Перед тим, як вчити пісню, потрібно розспіватися. (Вчитель пропонує дітям заспівати гаму до-мажор висхідну та низхідну. Пропонує заспівати інтервали до-мі одночасно та по черзі. Також до-соль одночасно та по черзі.

Учитель. Проведемо розспівування «Доспівай тоніку на таких прикладах:

 

  1.  Вивчення 1-го куплету пісні В.Івасюка «Балада про мальви»

(Вчитель виконує перший куплет пісні)

(Вчитель співає а капельно (двічі). Діти повторюють перше речення: перший раз за допомогою вчителя, другий раз самостійно. Робота над точним відтворенням ритмічного малюнку (затакт, заліговані ноти, нота з крапкою).)

Учитель. Послухайте друге речення куплету

(Вчитель співає (двічі), діти повторюють (двічі). Робота над точним інтонуванням мелодичного ходу соль-до-сиь-ре-до#-ми-фа-соль-ре)

Учитель. Послухайте третє речення та скажіть, у чому його особливість.

(Вчитель виконує третє речення. Діти визначають, що воно повторює друге, тільки з іншою кінцівкою)

Учитель. Так, правильно. Третє речення – реприза (повторення) другого, тільки закінчується на основному звукові (тоніці). Прошу вас це речення виконати самостійно.

Діти виконують речення самостійно).

Учитель. Виконаємо першу половину куплету по групах. Стежте за тим, щоб виконання було легким та проникливим.

(Діти та вчитель виконують а капельно першу половину куплету, потім у супроводі фонограми. Робота над точним інтонуванням, відтворенням ритмічного малюнку, ненапруженим прикритим звуком).

Учитель. Послухайте другу половину куплету. Вона драматична та складається з фраз, у яких на перших долях паузи – це ніби вигуки відчаю.

(Вчитель виконує четверте-сьоме речення, підкреслює голосом тріоль, зміщення акценту на слабку долю, складні ритмічні фігури, хроматизми.

Учитель.  Як ви почули, ця частина куплету – драматична, тому в ній складніші ритм та мелодія. Послухайте четверте речення.

(вчитель виконує четверте речення (двічі). Діти хором виконують четверте речення (двічі), вчитель стежить за точністю відтворення ритмічного малюнку (тріоль, синкопи, шістнадцяті).

Учитель. П’яте речення (двічі), діти повторюють (двічі). Особливу увагу слід приділити мелодичному ходу сі-бемоль-ре-до-дієз).

Учитель. Послухайте шосте речення та скажіть, яке речення воно повторює.

(Вчитель виконує шосте речення)

Учитель. Так, правильно. Шосте речення повторює четверте, тільки з більшою динамікою та незначними змінами ритму.

(Вчитель ще раз виконує шосте речення, голосом підкреслюючи зміни ритму: замість тріолі -  шістнадцята та дві восьмі, замість шістнадцятих – восьмі, в третьому такті – восьма пауза, четверта з крапкою.)

Учитель. Заспівайте його самостійно.

(діти співають шосте речення (двічі), вчитель у разі потреби виправляє помилки, звертає увагу на ненапружене виконання високих нот).

Учитель. Останнє речення – заспокоєння, примирення зі світом, виконується затихаючи, на ланцюговому диханні.

(учитель виконує сьоме речення (двічі), діти повторюють, досягають плавності та наспівності у виконанні.)

Учитель.  Прошу встати. Приготуйтеся до співу 1-го куплету пісні. Намагайтеся передати лірико-драматичний образ пісні  Володимира Івасюка своїм співом.

(діти виконують перший куплет пісні стоячи (хором). Учитель проводить оцінювання.)

  1.  Закріплення нового матеріалу

Учитель. Ми переконалися, що музика може розповісти про характер людини, створити музичний образ. А що ж таке «музичний образ»?

Ігрова ситуація. Прийом «Віднови запис»

(Учитель виймає з бутафорної пляшки сувій із «пошкодженим» визначенням поняття «музичний образ»)

Учитель. Відповідь принесли нам хвилі Дніпра, які так любили і Котляревський, і Гоголь, і Лисенко, і Івасюк, але вода пошкодила деякі слова. Спробуймо відновити тлумачення поняття «музичний образ». (Учні протягом хвилини самостійно працюють над завданням – вставити пропущені слова у речення:

«Музичний…- це узагальнене…засобами…мистецтва явищ дійсності та духовного світу…»

Учитель перевіряє правильність виконання завдання, учні записують визначення у зошит.

Ключ до розв’язання: «Музичний образ – це узагальнене відтворення засобами музичного мистецтва явищ дійсності та духовного світу людини»)

Учитель. Пригадайте, чий образ створює ця музика?

(Звучить фрагмент «Арії Остапа». Учні називають твір та композитора.)

  •  Що таке «арія» (сольний епізод опери).
  •  Чий музичний портрет створив Микола Лисенко у цьому творі?

(Звучить фрагмент «Пісні Наталки» з опери «Наталка Полтавка». Учні визнають твір.)

  •  За допомогою яких засобів музики Микола Лисенко створив такі різні образи? (за допомогою мелодії, ритму, темпу, тембру, динаміки, форми.)
  1.  Підсумок уроку. Оцінювання відповідей учнів

Учні з використанням прийому «Мікрофон» відповідають на запитання: «Який узагальнений образ нашої держави України винесете ви з сьогоднішнього уроку? (Інтерв’ю бере дівчинка у костюмі Наталки Полтавки).

(Можливі відповіді: «Україна може бути дуже різною – веселою та сумною, трагічною та ліричною, жартівливою і патріотичною».)

  1.  Домашнє завдання

Створити уявний музичний образ свого товариша або близької людини. Послухати за власним вибором твори Миколи Лисенка та Володимира Івасюка та розповісти про музичні враження.

(Учні виходять із класу під супровід пісні «Балада про мальви»)

PAGE   \* MERGEFORMAT 4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85308. Календарные праздники и обряды: структура, функции, художественные элементы 35.95 KB
  Основные зимние праздники приходились на январь. Дети девушки и парни под Рождество ходили по домам колядовать Колядовали и в Новый год. Молодежь наряжалась стариками и старухами цыганами гусарами; мазали лица сажей надевали вывороченные наизнанку шубы и ходили по деревне подшучивая над всеми разыгрывая сценки веселясь. Ходили друг к другу в гости обильно угощались блинами оладьями пирогами была и выпивка.
85309. Календарные праздники и обряды на Руси; их связь с зимним и летним солнцеворотами; весенним и осенним равноденствием; с циклами сельскохозяйственных работ; с языческими и христианскими основами веры 35 KB
  Важнейшие на Руси языческие обряды и праздники были слиты с земледельческим трудом с жизнью природы а значит с мифологическими олицетворениями природных сил. Первыми еще в глубокой древности возникли праздники связанные с земледельческим календарем предков восточных славян. Начинаясь в декабре когда солнце поворачивается на лето предвещая скорое пробуждение кормилицы материземли от зимнего сна и заканчиваясь осенью с завершением уборки урожая праздники составляли целостный календарный цикл.
85310. Система церковных праздников 35.79 KB
  Среди двунадесятых праздников три подвижных: Вход Господень в Иерусалим за неделю до Пасхи Вербное воскресенье Вознесение Господне Вознесение в 40й день по Пасхе и день Святой Троицы Пятидесятница Троица в 50й день по Пасхе. Неподвижные великие праздники: Крещение Господне Богоявление Водокрещи Иордань 619 января; Сретение Господне Сретение 215 февраля; Благовещение Пресвятой Богородицы Благовещенье 25 марта 7 апреля; Преображение Господне второй Спас Спас на горе средний Спас Спас яблочный 619...
85311. Классификация традиционных календарных праздников и обрядов русского народа 37.14 KB
  Расписное яйцо было столь важным атрибутом обрядов что длительное время примерно с Х века держался обычай пользоваться специально изготовленными керамическими разукрашенными яйцами писанками. Для землепашца это время критическое все что мог он на полях сделал брошенное зерно дало всходы теперь все зависело от природы а значит от прихоти управляющих природными стихиями существ. И ожидали в это время от русалок не только шалостей и козней но и орошения полей живительной влагой способствующей колошению хлебов. Во время праздника...
85312. Функции фольклора 29.24 KB
  Функции фольклора в целом и отдельных его жанров не могли не изменяться в зависимости от общих изменений структуры всей духовной культуры от типа соотношения фольклорных и условно говоря ldquo;нефольклорныхrdquo; форм и видов духовной культуры. Важнейшие общественные функции фольклора функции народной истории народной философии народной социологии.
85313. Методология и методы изучения народной художественной культуры 33.46 KB
  Виды научных исследований в области НХТ. Теоретические исследования НХК выявление сущности принципов функций закономерностей развития НХТ и т. Фольклористические исследования фиксирующие образцы НХТ выявляющие особенности жанров сказки песни театральные тексты и т. Понятие модели в педагогике возможности педагогического моделирования в разработке направлений развития объединений и организаций занимающихся НХТ.
85314. Традиционное народное жилище: структура, функции 44.65 KB
  Кочевой образ жизни издавна определил тип герметически замкнутого компактного жилищасборноразборной сооружения из решетчатого каркаса и войлочного покрытия круглого в основания и полусферическим верхом. Остов стен составляется из связанных между собой складных деревянных решёток которые определяют размеры и вместимость жилища. Если северная часть считалась почётной то южное пространство примыкающая к двери самая низшая часть жилища. Таким образом круглая юрта оригинальный исторически сложившийся образец жилища идеально...
85315. Научные предпосылки формирования курса «Теория и история народной художественной культуры» 35.12 KB
  Этнология сравнительная дисциплина целью которой является описание культуры а изначально и физических обличий между народами и объяснение таких различий по средствам реконструкции истории развития народов миграции и взаимодействия этносов. Эта концепция рассматривает происхождение культуры и культурных элементов в первобытном состоянии человечества. История культуры представляется как непрерывный процесс прямолинейный процесс перехода от простого к более сложному.
85316. Влияние христианства на содержание и формы бытования народной художественной культуры в России 49.9 KB
  Примерно к VI веку в Византии на смену античной языческой картине мира приходит христианская в центре которой страдающий униженный раздираемый противоречиями маленький греховный человек.Бог безусловно центральный образ в новой византийской картине мира: причина бытия источник совершенства и упорядочения мироздания недостижимая цель познания. Меняются представления о космосе о времени и пространстве о ходе истории: на смену представлениям о замкнутых исторических циклах античной картины мира приходит образ телеологического...