54030

Розробка уроку з музичного мистецтва для 7 класу

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Добрим будь щедрим будь І з мистецтвом в добрий путь Мотивація навчальної діяльності Учитель. Учитель звертає увагу на карту України на якій нотами позначені місця пов’язані з темою уроку Полтава Львів Запоріжжя Київ карта України. Учитель. Як ви вважаєте які риси характеру Наталки передає її пісня учні за допомогою вчителя дають характеристику образу Наталки одночасно заповнюючи першу графу таблиці Характеристика образу Наталки Полтавки Герой Характеристика образу Музична характеристика героя Наталка Полтавка Проста...

Украинкский

2014-03-06

183 KB

14 чел.

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

Кіровської міської ради

Донецької області.

(розробка уроку з музичного мистецтва для 7 класу )

                                                                            Розробила вчитель музичного

мистецтва загальноосвітньої

школи IIII ступенів №1                                         м.Кіровське Донецької області

Скобелєва Ірина Олексіївна

2012 p.

Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із поняттям «музичний образ», пояснити поняття «арія», «балада»; розвивати вміння спостерігати за інтонаційним розвитком музичних образів, порівнювати контрастні за характером музичні образи, інтерпретувати національну специфіку музичних творів як відображення життя народу, глибоко відчувати втілені у музичних творах настрої, почуття, характер людини; розвивати зацікавленість українською класичною музикою; виховувати почуття патріотизму, любові до української класичної музики, єдності з музичним образом пісні.                                                                                                                                                                   Тип уроку: комбінований                                                                                                                                       

Форма проведення: урок з елементами драматизації; фронтальна, індивідуальна                                                

Методи: художній показ музичних творів, роздуми   

  •  про музику; аналіз і порівняння;
  •  словесні; драматизації; створення художнього контексту
  •  практичні ( розучування пісні на слух; формування вокально-хорових навичок)

Обладнання: фортепіано, магнітофон; фонограми.

Муз. матеріал: «Арія Остапа», «Пісня Наталки», « Балада  про мальви»; карта України з нотками-позначками; портрети М.Лисенка, М.Гоголя, І. Котляревського, В.Івасюка; бутафорна пляшка, що містить згорток із «пошкодженим» визначенням поняття «музичний образ».

Художній матеріал: українські костюми для дівчини та хлопця; таблиці характеристики музичних образів Наталки та Остапа (роздатковий матеріал), репродукції картин С.Васильківського «Козаки в степу», М.Дерегуса «Тарас Бульба на чолі війська», фрагмент із кінофільму «Наталка Полтавка»

План уроку:

  1.  Вхід до класу в супроводі «Пісні Наталки».
  2.  Мотивація навчальної діяльності.
  3.  Вивчення нової теми:
  4.  розучування та аналіз образних та музичних характеристик «Пісні Наталки»;

б)слухання «Арії Остапа» та аналіз музичного персонажу.

  1.  Вивчення нової пісні «Балада про мальви» В.Івасюка:
  2.  розспівування;

б)розучування першого куплету на слух.

  1.  Закріплення нового матеріалу.
  2.  Підсумок уроку.
  3.  Домашнє завдання.

Хід уроку

  1.  Організаційний момент
  2.  Вхід до класу в супроводі «Пісні Наталки». Емоційне налаштування на сприйняття навчального матеріалу.

б)Музичне привітання                                                                                                                     Добрий день, вам, добрий день!

В світі музики, фантазій і пісень.

Добрим будь, щедрим будь

І з мистецтвом в добрий путь!

  1.  Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Доброго дня вам, дорогі учні-семикласники. За літо ви відпочили, виросли, отримали багато вражень, побували в різних куточках світу та України. Ми проводимо цю подорож на уроках музичного мистецтва, адже музика спроможна перенести нас у будь-яку країну, у будь-який час. Для того, щоб краще розуміти мову музики, ми продовжуємо вивчення теми семестру «Образний зміст музики». Ви зустрінетесь з улюбленими компози-торами Миколою Лисенком, Володимиром Івасюком, ознайомитеся з новими творами. І першим гостем, який уже прислав музичне вітання, стане чарівна дівчина з міста Полтави. (Учитель звертає увагу на карту України, на якій нотами позначені місця, пов’язані з темою уроку (Полтава, Львів, Запоріжжя, Київ))

(карта України..ноти на містах).

  1.  Вивчення нової теми
  2.  Ігровий момент                                                                                                                                    (до класу заходить  учениця в українському вбранні, наспівуючи першу фразу «Пісні Наталки»)

Наталка. Добрий день, мої любі! Я – Наталка зі славної Полтави. Мати в мене – проста селянка, а батьки – славетні: письменник Іван Котляревський, автор п’єси «Наталка Полтавка» та композитор Микола Лисенко, автор однойменної опери (Звертається до портретів Котляревського та Лисенка, закріплених на дошці)

               

І.Котляревський                                               М.Лисенко

Вони розповіли про життя простої дівчини, яку сватає нелюб пан Возний. А я кохаю лише свого Петруся. Та що вам казати! Краще за будь-які слова про українську дівчину розповість пісня. Хоч і створена вона професійним композитором, але душа в неї – народна. Послухайте – і ви зрозумієте мене.

  1.   Слухання «Пісні Наталки». Бесіда за прослуханим твором та заповнення таблиці.

Учитель. Як ви вважаєте, які риси характеру Наталки передає її пісня?

(учні за допомогою вчителя дають характеристику образу Наталки, одночасно заповнюючи першу графу таблиці «Характеристика образу Наталки Полтавки»)

Герой

Характеристика образу

Музична характеристика героя

Наталка Полтавка

Проста, привітна, не вередлива, вірна, жартівниця

Мелодія плавна, рівномірний ритм, помірний темп, помірна динаміка, куплетна форма

Остап Бульба

Стриманий, суворий, мужній, відданий, люблячий син та брат

Мелодія плавна, ритм рівномірний, темп повільний, динаміка контрастна, наскрізний розвиток

Учитель. А як саме музика передала образ та характер Наталки? Які засоби музичної виразності використовує композитор при створені музичного образу?

(учні за допомогою вчителя створюють схему та заповнюють другу графу таблиці)

                                                                                                                        Схема

               Мелодія                                                       Ритм

               Темп                                                            

                                                                                    Динаміка

               Форма

Учитель. А тепер прошу вас налаштуватися на серйозну зустріч. Наступний наш гість зі славних та важких часів – XV століття, часів Запорозької Січі.

  1.  Ігровий момент.(До класу входить хлопець у козацькому вбранні).

Козак. Доброго дня, славетне товариство. Я – Остап Бульба, син славного Тараса та матінки – Січі. Про нас, запорозьких козаків, розповів письменник Микола Гоголь у повісті «Тарас Бульба» та відомий композитор Микола Лисенко в однойменній опері. (звертаю  увагу учнів на портрет М. Гоголя та М. Лисенка).

 

            

         Микола Гоголь                                      Микола Лисенко

Обидва Миколи натхнення та знання брали в українській пісні, українській історії. Так з’явилася розповідь про мого батька - старого непохитного козака  Тараса Бульбу, та про його двох синів – про мене, Остапа, старшого, та мого меншого брата Андрія, красеня, сміливця, гарячу голову. Уявіть собі, що я відчув, коли дізнався, що він – запроданець, зрадив Січ, перейшов на бік шляхти, і батько – рідний батько! – позбавив його життя. Розповість про це моя арія з опери «Тарас Бульба».

Учитель. Так, нелегке випробування приготувала доля родині Бульби. Але ті в часи всім українцям було важко. Послухайте Арію Остапа (сольний епізод опери) та визначте, які риси характеру Остапа показано в арії.

  1.  Слухання «Арії Остапа». Бесіда за прослуханим твором.

Учитель. Як ви вважаєте, яким змальовує Остапа музика? (Стриманим, суворим, мужнім,відданим своїй родині та Батьківщині, таким, хто гостро  переживає родинну трагедію)

Які засоби музичної виразності допомагають досягти цього? (Плавна пісенна мелодія, повільний темп, контрастна динаміка, наскрізний розвиток).

(учні самостійно заповнюють таблицю, коментують її. Під час заповнення таблиці звучить «Арія Остапа». Вчитель проводить оцінювання найактивніших.

Учитель. Як ви вже переконались, образи зовсім різних людей – зі своїм характером, емоціями, настроєм – створив Микола Лисенко за допомогою музики. Тема нашого уроку «Народні образи в операх М.В.Лисенка». але одна спільна риса є: обидва твори зросли на ґрунті народної пісні. Її мелодійність, виразність надихає і наших сучасників.

  1.  Вивчення нової пісні  
  2.  Розповідь учителя про львівського композитора Володимира Івасюка. 
  •  Учитель. Одним із таких композиторів-сучасників є львів’янин Володимир Івасюк – автор славнозвісної «Червоної рути» Він був обдарований всебічно: створював музику, вірші, грав на декількох інструментах, співав, писав чудові картини. І як у багатьох українських митців радянського періоду, доля його склалася трагічно – він загинув у віці 30 років за загадкових обставин. Пісня «Балада про мальви», яку ми сьогодні почнемо вивчати, стала пророчою.

Балада – жанр вокальної чи інструментальної музики, в якому поєднується реальне та фантастичне, ліричне та драматичне.

Послухайте «Баладу про мальви» В.Івасюка та поміркуйте над тим, чому композитор назвав цей твір баладою.

  1.  Слухання пісні «Балада про мальви».

(Діти стежать за словами та мелодією, дають відповідь на запитання: («Тому що це лірично-драматична пісня з реально-фантастичним змістом»)

  1.  Розспівування

Учитель. Перед тим, як вчити пісню, потрібно розспіватися. (Вчитель пропонує дітям заспівати гаму до-мажор висхідну та низхідну. Пропонує заспівати інтервали до-мі одночасно та по черзі. Також до-соль одночасно та по черзі.

Учитель. Проведемо розспівування «Доспівай тоніку на таких прикладах:

 

  1.  Вивчення 1-го куплету пісні В.Івасюка «Балада про мальви»

(Вчитель виконує перший куплет пісні)

(Вчитель співає а капельно (двічі). Діти повторюють перше речення: перший раз за допомогою вчителя, другий раз самостійно. Робота над точним відтворенням ритмічного малюнку (затакт, заліговані ноти, нота з крапкою).)

Учитель. Послухайте друге речення куплету

(Вчитель співає (двічі), діти повторюють (двічі). Робота над точним інтонуванням мелодичного ходу соль-до-сиь-ре-до#-ми-фа-соль-ре)

Учитель. Послухайте третє речення та скажіть, у чому його особливість.

(Вчитель виконує третє речення. Діти визначають, що воно повторює друге, тільки з іншою кінцівкою)

Учитель. Так, правильно. Третє речення – реприза (повторення) другого, тільки закінчується на основному звукові (тоніці). Прошу вас це речення виконати самостійно.

Діти виконують речення самостійно).

Учитель. Виконаємо першу половину куплету по групах. Стежте за тим, щоб виконання було легким та проникливим.

(Діти та вчитель виконують а капельно першу половину куплету, потім у супроводі фонограми. Робота над точним інтонуванням, відтворенням ритмічного малюнку, ненапруженим прикритим звуком).

Учитель. Послухайте другу половину куплету. Вона драматична та складається з фраз, у яких на перших долях паузи – це ніби вигуки відчаю.

(Вчитель виконує четверте-сьоме речення, підкреслює голосом тріоль, зміщення акценту на слабку долю, складні ритмічні фігури, хроматизми.

Учитель.  Як ви почули, ця частина куплету – драматична, тому в ній складніші ритм та мелодія. Послухайте четверте речення.

(вчитель виконує четверте речення (двічі). Діти хором виконують четверте речення (двічі), вчитель стежить за точністю відтворення ритмічного малюнку (тріоль, синкопи, шістнадцяті).

Учитель. П’яте речення (двічі), діти повторюють (двічі). Особливу увагу слід приділити мелодичному ходу сі-бемоль-ре-до-дієз).

Учитель. Послухайте шосте речення та скажіть, яке речення воно повторює.

(Вчитель виконує шосте речення)

Учитель. Так, правильно. Шосте речення повторює четверте, тільки з більшою динамікою та незначними змінами ритму.

(Вчитель ще раз виконує шосте речення, голосом підкреслюючи зміни ритму: замість тріолі -  шістнадцята та дві восьмі, замість шістнадцятих – восьмі, в третьому такті – восьма пауза, четверта з крапкою.)

Учитель. Заспівайте його самостійно.

(діти співають шосте речення (двічі), вчитель у разі потреби виправляє помилки, звертає увагу на ненапружене виконання високих нот).

Учитель. Останнє речення – заспокоєння, примирення зі світом, виконується затихаючи, на ланцюговому диханні.

(учитель виконує сьоме речення (двічі), діти повторюють, досягають плавності та наспівності у виконанні.)

Учитель.  Прошу встати. Приготуйтеся до співу 1-го куплету пісні. Намагайтеся передати лірико-драматичний образ пісні  Володимира Івасюка своїм співом.

(діти виконують перший куплет пісні стоячи (хором). Учитель проводить оцінювання.)

  1.  Закріплення нового матеріалу

Учитель. Ми переконалися, що музика може розповісти про характер людини, створити музичний образ. А що ж таке «музичний образ»?

Ігрова ситуація. Прийом «Віднови запис»

(Учитель виймає з бутафорної пляшки сувій із «пошкодженим» визначенням поняття «музичний образ»)

Учитель. Відповідь принесли нам хвилі Дніпра, які так любили і Котляревський, і Гоголь, і Лисенко, і Івасюк, але вода пошкодила деякі слова. Спробуймо відновити тлумачення поняття «музичний образ». (Учні протягом хвилини самостійно працюють над завданням – вставити пропущені слова у речення:

«Музичний…- це узагальнене…засобами…мистецтва явищ дійсності та духовного світу…»

Учитель перевіряє правильність виконання завдання, учні записують визначення у зошит.

Ключ до розв’язання: «Музичний образ – це узагальнене відтворення засобами музичного мистецтва явищ дійсності та духовного світу людини»)

Учитель. Пригадайте, чий образ створює ця музика?

(Звучить фрагмент «Арії Остапа». Учні називають твір та композитора.)

  •  Що таке «арія» (сольний епізод опери).
  •  Чий музичний портрет створив Микола Лисенко у цьому творі?

(Звучить фрагмент «Пісні Наталки» з опери «Наталка Полтавка». Учні визнають твір.)

  •  За допомогою яких засобів музики Микола Лисенко створив такі різні образи? (за допомогою мелодії, ритму, темпу, тембру, динаміки, форми.)
  1.  Підсумок уроку. Оцінювання відповідей учнів

Учні з використанням прийому «Мікрофон» відповідають на запитання: «Який узагальнений образ нашої держави України винесете ви з сьогоднішнього уроку? (Інтерв’ю бере дівчинка у костюмі Наталки Полтавки).

(Можливі відповіді: «Україна може бути дуже різною – веселою та сумною, трагічною та ліричною, жартівливою і патріотичною».)

  1.  Домашнє завдання

Створити уявний музичний образ свого товариша або близької людини. Послухати за власним вибором твори Миколи Лисенка та Володимира Івасюка та розповісти про музичні враження.

(Учні виходять із класу під супровід пісні «Балада про мальви»)

PAGE   \* MERGEFORMAT 4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45388. Публичная политическая власть как признак государства. Понятие и свойства, легитимность легальность 47.59 KB
  юридический прецедент как источник права Юридический прецедент судебная практика более распространенный в современном мире источник права чем правовой обычай. Иначе говоря юридический прецедент это следование не общему правилу установленному нормой права а норма сформировавшаяся в результате практики разрешения аналогичных дел. Судебный прецедент признавался источником права еще в Древнем Риме. Многие институты римского права сложились на базе судебных решений.
45389. Территория государства 57.35 KB
  Нормативные акты издаются органами обладающими нормотворческой компетенцией в строго установ ленной форме. По юридической силе все нормативные акты подразделяются на две большие группы: законы и подзакон ные акты.; 3 федеральные законы – это акты текущего законодательства посвящённые различным сторонам соци альноэкономической политической и духовной жизни общества например Гражданский кодекс РФ Уголов ный кодекс РФ Семейный кодекс РФ и пр. Виды подзаконных актов: 1 указы Президента РФ – высшие по юридической силе подзаконные...
45390. Правовое сознание: понятие, структура, уровни и виды 50.58 KB
  правовое сознание: понятие структура уровни и виды Правосознание – одна из форм общественного сознания наряду с политическим нравственным научным художественным философским и т. Следовательно правосознание – юридическая категория подлежащая изучению юридической наукой. Правосознание выполняет следующие основные функции раскрывающие его роль и социальное назначение в обществе: 1 оценочную; 2 регулятивную; 3 познавательную; 4 прогностическую. Ни одно юридическое явление образование ни один правовой институт не остаются вне...
45391. Государственный суверенитет: понятие признаки, формы выражения 47.37 KB
  Действие правовой нормы во времени начинается с момента вступления в юридическую силу содержащего ее нормативноправового акта и прекращается с момента утраты последним юридической силы. Например истечением определенного срока после опубликования нормативноправового акта. Цель такой отсрочки обеспечить чтобы до вступления нормативноправового акта в силу все заинтересованные лица могли тщательно изучить содержащиеся в нем правовые нормы и подготовиться к их реализации. Вступление в силу нормативноправового акта в целом или отдельных его...
45392. Основные подходы к типологии государства 46.97 KB
  Основные подходы к типологии государства Типология это теория о типах тех или иных явлений. Разделение государств на типы призвано помочь выяснить чьи интересы выражали и обслуживали государства объединенные в данный тип. Тип государства совокупность государств которые имеют сходные общие черты проявляющиеся в единстве закономерностей и тенденций развития базировании на одинаковых экономических производственных отношениях на одинаковом сочетании общесоциального и узкогруппового классового аспектов их сущности аналогичном уровне...
45393. Функции государства 45.94 KB
  Функции государства нельзя отождествлять с функциями его отдельных органов которые являются частью аппарата государства и находят свое выражение в компетенции в предмете ведения в правах и обязанностях полномочиях закрепленных за ними. Внутренние функции обеспечивают его внутреннюю политику: V политическая выработка внутренней политики государства регулирование сферы политических отношений обеспечение народовластия; 2 экономическая регулирование сферы экономических отношений создание условий для развития производства:...
45394. Правовые формы осуществления функций государства: понятие и виды юридической деятельности 56.7 KB
  К правовым формам относятся: 1 правотворческая – деятельность по подготовке и изданию нормативных актов способствующих осуществлению той или иной функции государства; 2 правоприменительная – деятельность по реализации нормативных актов путём принятия актов применения права; это повседневная работа по выполнению законов и по разрешению разнообразных вопросов управленческого характера; 3 правоохранительная – деятельность по защите прав и свобод человека и гражданина по предупреждению правонарушений и привлечению к юридической...
45395. Государственные органы: понятие, виды, принципы формирования и функционирования 95.76 KB
  Здесь необходимо подчеркнуть важную роль юридической квалификации в применении права ибо именно это правоприменительное действие есть условие обеспечивающее качество реализации юридических предписаний в практической жизни. Задача юридической квалификации в определении юридической природы конкретного фактического обстоятельства т. Обоснованность справедливость и эффективность итогового решения как результата квалификации зависят от качества установления юридической природы фактических обстоятельств от соблюдения правоприменителем...
45396. Форма государства: понятие и общая характеристика вопросов 51.9 KB
  форма государства: понятие и общая характеристика вопросов Любое государство помимо его сущности и социального назначения характеризуется также некоторыми внешними признаками. Совокупность его внешних характеристик определяющих порядок формирования и осуществления государственной власти административнотерриториальное устройство и составляет форму государства или форму организации государственной власти. Форма государства характеризует отношения между людьми и государством в процессе управления ими способы организации высших органов...