54044

Митное оподаткування субєктів зовнішньоекономічної діяльності

Конспект

Таможенное регулирование

Опорний конспект лекцій з дисциплини “Митное оподаткування субєктів зовнішньоекономічної діяльності» виконан відповідно до плану Академії митної служби України з видань наукової та навчально-методичної літератури з урахуванням змін та доповнень чинного законодавства станом на травень 2013 р.

Украинкский

2014-04-01

2.02 MB

29 чел.

Міністерство освіти і науки України

Академія митної служби України

Кафедра державної служби та митної справи

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

«МИТНЕ ОПОДАТКУВАННЯ СУБ'ЄКТІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

Випуск 1

Дніпропетровськ   2013

 

Воронцова Г.В. Митне оподаткування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.  Опорний конспект лекціЇ / Воронцова Г.В. Випуск 1., 2013,  -     124 с.

Опорний конспект лекцій з дисциплини “Митное оподаткування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності» виконан відповідно до плану Академії митної служби України з видань наукової та навчально-методичної літератури з урахуванням змін та доповнень чинного законодавства   станом на  травень 2013 р.

 Рішенням засідання кафедри державної служби та митної справи  Академії  митної служби  України (протокол  № 5  від 13.05.2013 ) опорний конспект  лекцій рекомендовано  для використання в  електроному варіанті.

Опорний конспект лекцій розрахований  на  курсантів та студентів з митної справи, зовнішньоекономічного менеджменту,  логістики, викладачів та науковців.

Рецензент,  д.держ.упр., проф.,

зав.кафедри державної служби

та митної справи АМСУ      Л.М.Івашова

                                                             © Воронцова  Г.В. 2013

©Академії  митної служби  України  2013

РЕЦЕНЗІЯ

на опорний конспект лекцій з дисципліни «Митне оподаткування суб'єктів  зовнішньоекономічної діяльності»,  підготовлений  доцентом кафедри державної служби та митної справи  Академії митної служби України Г.В.Воронцовою

Наданий до розгляду опорний конспект лекцій переконливо продемонстрував розуміння автором того факту, що в умовах   складних завдань новоствореного   Міністерства доходів та зборів України питання адміністрування митних платежів  стають одним з актуальних у царині  досліджень.  Особливе значення  має сучасний начальний та виховний процеси у вузах  з завданнями  формування  фахівців з зовнішньоекономічної діяльності  нового покоління, адаптованих до вимог міжнародних норм  оподаткування.  

Автором  опорного конспекту лекцій розкрито світові норми визначення митної вартості,   методи нарахування, контроль та декларування митної вартості в практиці України ;  порядок адміністрування, нарахування та декларування  мита, акцизного податку, податку на додану вартість,  плати за митне оформлення, єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон України. Позитивно, що значна увага приділяється вивченню  такої нової  форми контролю як документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.  

Зважуючи,  що в український практиці  використання світового досвіду як визначення справедливої (митної) ціни, так і втілення  гармонізованого порядку адміністрування митних платежів відбувається  доволі стримано, особливо важливо  вже в навчальному процесі  навчити молодь сучасним та ефективним формам формування державного бюджету країни.  З даних позицій визначення актуальності й постановки автором  опорного конспекту  лекцій завдань, що передбачають осягнення  сучасних здобутків міжнародних конвенцій  та законодавчої бази України.

     Текст опорного тексту лекцій  засвідчує надто високий рівень підготовки автора, його володіння методикою викладання планових  тем лекцій,  пізнання  та відповідне уявлення щодо проблем та завдань спільних дій податкових та митних органів  на сучасному етапі.

 Отже, опорний конспект лекцій  з дисципліни «Митне оподаткування суб'єктів  зовнішньоекономічної діяльності» виконано відповідно до плану видань наукової та навчально-методичної літератури з урахуванням змін та доповнень чинного законодавства   станом на 1 травня 2013 р. й заслуговує на  оприлюднення  у вигляді  електронного видання з метою подальшого  використання в навчальному процесі.

Рецензент,  д.держ.упр., проф.,

зав.кафедри державної служби

та митної справи АМСУ      Л.М.Івашова

ЗМІСТ.

1.Вступ……………………………………………………………………….……5

2. Перший модуль – митна вартість: методологія і контроль………………….8

Лекція 1. Світовий досвід визначення митної вартості……………………….8

3 Лекція 2. . Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію Україн  відповідно до митного режиму імпорту та порядок їх застосування ………………………………………………………………….22

4. Лекція 3 Заявлення, контроль та корегування митної вартості товарів, які преміщуються через митний кордон України…………………………………34

5. Другий модуль –митні платежі: адміністрування і контроль…………… ..43

Лекція 4. Адміністрування мита……………………………………………...43

6.  Лекція 5. Адміністрування акцизного там екологічного податків………..61

7. Лекція 6 Адміністрування податку на додану вартість………………..….. 74

8. Лекція 7. Плата за митне оформлення товарів та транспортних засобів поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, встановленним митним органом та єдиний збір у пунктах пропуску………………………………………………………………………...83

9. Лекція 8. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи  у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів………………………………………………………………………….91

10. Висновок…………………………………………………………………..111   

11. Додатки……………………………………………………………………112   

ВСТУП

Згідно діючого українського законодавства  митне оформлення та випуск товарів у вільний обіг може здійснюватися виключно після сплати митних платежів та зборів або визначенне законодавством  відстрочення сплати. Митні платежи  нараховуються при переміщенні товарів та інших предметів через митний кордон  – це ввізне (імпортне) та вивізне (експортне)  мито, акцизний податок та податок на додану вартість.

Митне оподаткування  безпосередньо пов'язане з митною вартостю товарів, яка в цілому є основою для нарахування митних платежів. Саме під час визначення митної вартості доволі часто спостерігаються розбіжності інтересів учасників зовнішньоекономічної угоди та митних органів.

Зі вступом України до СОТ у 2008 р. почався процес адаптації вітчизняного митного законодавства з питань оподаткування до міжнародних норм. В сучасних умовах становлення та розвитку новоствореного   Міністерства доходів та зборів важливе значення. має розробка методології  викладання дисциплін, вивчаючих  питання  загально-державної системи оподаткування України в цілому та роль при цьму митних платежів.  

Опорний текст лекцій розроблений  на методологічних засадах Спільної декларації європейських міністерств освіти від 19. 06. 1999р. ( Болонська конвенція).  Кредитно-модульна система організації навчального процесу покладена  в основу вивчення дисципліни - митне оподаткування. Лекційний матеріал в АМСУ вивчається  за модульною технологією  навчання з наступного напряму підготовки (спеціальності) :  6.030401 – правознавство, 6.030503 – міжнародна економіка, 6.030508 - фінанси і кредит, 6.030509 - облік і аудит, 6.030601 – менеджмент, 6.050101 - комп’ютерні науки, 6.070101 - транспортні технології (за видами траспорту) денної та заочної форм навчання

Опорний конспект лекцій виконаний відповідно затвердженого Навчально-методичний комплекс  (далі НМК) з дисципліни «Митне оподаткування» та складається з двох  модулів : перший -  митна вартість:  методологія і контроль: другий - митні платежі: адміністрування і контроль..

Цей опорний конспект розрахований  на 32 лекційні години. Інформація  для опорних лекцій  може бути  використана  курсантами та студентами також в самостійній та індивідуальній роботі. Взагалі перший модуль складається з 16 годин лекційних, 20 – самостійних та 20 – індивідуальних;  другий - з 16 годин лекційних, 22 – самостійних та 22 – індивідуальних.

Матеріал першого випуску   опорного конспекту лекцій  засереджений    на оподаткувані  товарів та транспортних засобів, ввезенних на митну територіє України  у режимі «імпорт»  юридичними особами. Такий підхід обумовлений  тим,  що на прикладі оподаткування товарів  саме у  митному режимі імпорту є найбільш зрозумілий  для курсантів та студентів.

.Опорний конспект лекцій  написано з метою сформувати  у курсантів і студентів  систему теоретичних знань стосовно методів нарахування, контролю та декларуванню митної вартості;  порядку адміністрування, нарахування, декларування  мита, акцизного податку, ПДВ і плати за митне оформлення, єдиний збір в пунктах пропуску та порядку проведення документальних перевірок суб'єктів  зовнішноекономічної діяльності.

Автор конспекту лекцій  за рішенням кафедри державної служби та митної справи АМСУ, використав електрону форм, що  дозволить   підтримувати актуальний  стан  лекцій та оперативно додавати нові  законодавчі акти з питань оподаткування, особливо  у зв’язку створенням Міністерства доходів та зборів.

Завдання опорного тексту лекцій такі:

  •  аналіз світового досвіду визначення митної вартості;
  •  вивчення методів визначення митної вартості та системи заявлення, контролю та її корегування в умовах в українській практиці;
  •  - розуміння базових умов формування митної вартості та митних платежів; (контрактної (фактурної) вартості товарів, умов поставки Інкотермс-2010; походження товару);

-вивчення різних видів мита, порядку  адміністрування й декларування;

-вивчення акцизного податку, порядку адміністрування й декларування;

-вивчення податку на додану вартість: бази його оподаткування, порядку адміністрування та декларування;

-вивчення плати за митне оформлення та єдиного митного збору в пунктах пропуску,  порядку адміністрування й декларування;

  •   аналіз документальних перевірок та системи фінансових гарантій сплати митних платежів.

Методологічною основою  є аналіз місця і ролі митних платежів та (конвенцій) з питань оподаткування  та чинного законодавства України. Питання вивчення митних платежів особливо актуально в сучасних умовах  координаційної роботи митних та податкових органів в рамках нового Міністерства доходів та зборів та гндостатньої кількості наукової та навчально-методичній літературі з податкових та митних питань   оподаткування   товарів та транспортних засобів як на момент митного оформлення, та і після їхнього випуску у вільний обіг.

Основними розробниками питань митного оподаткування  - Л.М. Пісьмаченко, П.В.Пашко, А.Б. Егоров, А.Д.Войцещук, І.Г.Бережнюк,   Т.Д. Ліпіхіна,  Т.С. Тоцька, С.С.Терещенко тощо.  

Рекомендується використовувати  електронний практичний посібник  «Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в України» (автори Г В   Воронцова, І. М. Квеліашвілі, Т. Д. Ліпіхіна, Т.С.Тоцька. Випуск 2, - 2012)».

Структура опорного конспекту лекцій складається з змісту,  вступу,   текстів  8 лекційних блоків, висновку та додатків.

.

Таблиця 1. Основні скорочення у конспекті лекцій

МД

Митна декларація

ГАТТ

Генеральна угода з тарифів та торгівлі

ГП

Готова продукція

ДМВ

Декларація митної вартості

ДМСУ, Держмитслужба

Державна митна служба України

ДС

Давальницька сировина

ДПАУ, Податкова адміністрація України

,Державна податкова адміністрація України

ЗЕД

Зовнішньоекономічна діяльність

ЗУ

Закон України

МКУ

Митний  кодекс України

ПКУ

Податковий кодекс України

ПДВ

Податок на додану вартість

ПД

Попередня декларація

ПП

Попереднє повідомлення

ПКМУ

Постанова Кабінету Міністрів України

п\п

Підпункт

УКТЗЕД

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності

СНД

Співдружність  Незалежних Держав

СОТ

Світова організація торгівлі

Ст.

Стаття

ПЕРШИЙ МОДУЛЬ  - МИТНА ВАРТІСТЬ:   МЕТОДОЛОГІЯ І КОНТРОЛЬ

Лекція перша – 4 год.; самостійна робота – 6 год,  індивідуальна - 6 год

ТЕМА: СВІТОВИЙ ДОСВІД ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ

План

1.Основні поняття та  положення  Угоди про застосування VII статті ГАТТ

2.Основні вихідні дані, які впливають на  визначення митної вартості:

2.1 контрактна(фактурна) вартість ;

2.2 базові умови поставки – Інкотермс;

2.3. країна походження

Мета лекції – вивчення основних етапів, принципів та методологій визначення митної вартості у світовій практиці та підкреслення основних  вихідних даних, які впливають на її визначення в український практиці митного оформлення з використання окремих граф МД.

 Основні поняття та  положення  Угоди про застосування VII статті ГАТТ (далі – Угода) та етапи розробки принципів та методів визначення митної вартості у світовій практиці

Міжнародна система визначення митної вартості викладена в Кодексі з митної вартості ГАТТ/COT і Угоді за результатами Уругвайського раунду багатосторонніх торгових переговорів. Первинною основою для визначення митної вартості згідно з Угодою є контрактна вартість. Контрактна ціна визначається як ціна, що зафіксована в контракті з купівлі-продажу товару.. Тому за вимогами ГАТТ/COT оцінка товарів для митних цілей повинна базуватися на фактичній вартості імпортованих або аналогічних товарів і не повинна базуватися на вартості товарів національного походження, на довільній чи фіктивній вартості.

Світовий досвід понять, що нескладно знайти універсальні алгоритми визначення митної вартості. Перший етап у цьому процесі   досягнення угоди про основні принципи митної оцінки на Конференції ООН  з торгівлі та зайнятості (1947 р.). Висновки цієї Конференції реалізовані у ст. VII Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Однако у тексті містилися лише загальні принципи і не було рекомендацій щодо їх практичного застосування. Другий етап - дослідна група Митного союзу Європи, створена в Брюсселі 1947 р., розробила проект визначення оцінки товарів для митних цілей для застосування в межах Митного союзу. Текст визначення був завершений у 1949 р. і базувався на принципах, визначених ст. VII ГАТТ. Це визначення включено в Конвенцію з оцінки товарів для митних цілей, що була підписана в Брюсселі 15 грудня 1950 р. і набрала чинності 28 липня 1953 р. (відома як Брюссельська конвенція). Методологія визначення митної вартості  сприймалась як нормальна (брюссельська)  ціна товару за умов:

(1) використання базової однієї умови поставки (Інкотермс) СІF у місці перетинання митного кордону країни – імпортера товару

(2) повної конкуренції відкритого ринку (вільна конкуренція

(3) відсутності взаємозалежності продавця і покупця

Третій етап - Токійський раунд багатосторонніх переговорів під егідою ГАТТ (1973–1979 рр. – 102 країни) закінчився підписанням  на його заключному раунді  у 1979 р. Угоди про застосування ст. VІІ ГАТТ “Оцінка товарів для митних цілей”, відомий як Кодекс з митної оцінки (далі – Кодекс). Принцип Кодексу  - визначення вартості товарів для митної оцінки на базі ціни угоди, яка реально сплачена за імпортовані товари при їх продажу з метою експорту до країни імпорту і скоригована з урахуванням встановлених додаткових витрат покупця – комісійних, брокерських, вартості пакування тощо.

Четвертий етап відбувся на наступних торговельних переговорах, відомих як Уругвайський раунд (1986–1994 рр.,  111 країн), 15 квітня 1994 р. підписан заключний акт, який включав Угоду про застосування ст. VІІ ГАТТ (далі – Угода). Метою Угоди,  до якої нині приєднала більшість країн світу, є встановлення “одноманітної і нейтральної системи визначення митної вартості товарів, що перешкоджає використанню довільних або фіктивних митних вартостей».

Митна вартість імпортованих товарів (далі В)  – це вартість операції, тобто фактично сплачена ціна або така, що підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту, скоригована відповідно до додаткових витрат, які не включені у фактурну вартість (відповідно до положень ст. 8 Угоди та за інших умов)  Спрощено для первинного розуміння визначення митної вартості  спрощено  пропишемо таким чином:

В = ФСЦПС +/-  додаткові витрати Покупця, які не відображені  в рахунку – фактурі.

де В – митна вартість

ФСЦПС - фактично сплачена ціна або така, що підлягає сплаті

Таблиця 2 Oсновні визначення з Угоди.

Назва

Зміст

Вартість транспор-

Тування

Витрати на переміщення товарів до місця ввезення товару на митну територію україни, якщо вони не були включені в ціну контракту відповідно до умов поставки. Якщо при цьому переміщення здійснюється тізними видами ранспорту, то враховуються також надбавки на фрахт, плата за оформлення товаросупроводних документів, затрати на забезпечення зберігання товару під чс його транспортування.

Вартість пакування

Вартість праці, витраченої на розміщення товарів у контейнери (пакування, опечатування ящиків та коробок, кантування, створення необхідних умов навколишнього середовища, вакуумне пакування, розміщення товарів на стелажах), і вартість пакувальних матеріалів (картонних прокладок, пузирчастих пакетів, подрібненого паперу, соломки, стружки тощо).

Взаємопов’язанні особи

Посадові особи або директори підприємств один у одного;

• юридично визнані партнери з бізнесу;

• якщо одна сторона є  роботодавець, а інша – службовець;

• якщо будь-яка особа безпосередньо або опосередковано володіє, контролює або утримує щонайменше 5 % випущених акцій, які дають право голосу, чи акцій обох з них;

• одна з осіб безпосередньо або опосередковано контролює іншу;

• якщо вони безпосередньо або опосередковано підконтрольні третій особі;

• коли обидві особи разом безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

        • якщо вони є членами однієї сім’ї.

Ідентичні товари

Товари, однакові з усіх боків, включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію. Невеликі розбіжності в зовнішньому вигляді не заважатимуть товарові, який в усьому іншому відповідає цьому визначенню, вважатись ідентичним

Комісійні за закупівлю

Кошти, сплачені імпортером своєму агентові за послугу, пов’язану з представництвом імпортера за кордоном для придбання оцінюваних товарів

Контрактна  (фактурна) вартість

Вартість, зафіксована в контракті з купівлі-продажу товару і є первинною основою для визначення митної вартості

Ліцензійний платіж

Винагорода продавцю (ліцензіару) за надання покупцеві (ліцензіату) права на використання предмета ліцензійної угоди. Практикуються два основних види ліцензійних платежів:

– періодичні відрахування від прибутку покупця протягом часу дії угоди, тобто розмір винагороди безпосередньо залежить від економічного ефекту використання ліцензії;

– одноразовий платіж, не повязаний у часі з фактичним використанням ліцензії, а попередньо встановлений на основі експертних оцінок.

До першого виду належать платежі у вигляді роялті, а, до другого – виплата паушального платежу, передання частини цінних паперів ліцензіата, зустрічне передання технічної документації

Роялті (від англ. Royalty – королівські привілеї)

Періодичні відрахування продавцю (ліцензіару) за право використання предмета ліцензійної угоди. Роялті – це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або надання права на користування будь-яким правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи компютерні програми, записи на носіях інформації, відео-, аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау)

Паушальний платіж

Одноразова винагорода за право використання предмета ліцензійної угоди до отримання економічного ефекту (прибутку) від його використання. Це фактична ціна роялті. Винагорода у вигляді такого платежу є капіталізацією роялті, тобто його достроковою разовою виплатою

Тара

Вироби (ємкості), призначені для пакування, зберігання і транспортування товарів

Упаковка

Тара (матеріал), в яку поміщається товар і яка призначена для збереження властивостей товару після його виготовлення, а також для надання товарові компактності при транспортуванні. Упаковка буває:

– зовнішня – контейнери, мішки, ящики та ін.;

– внутрішня – невіддільна від товару без пошкодження його якості;

– звичайна – загальноприйнята упаковка при торгівлі певним товаром;

– спеціальна упаковка застосовується в особливих випадках за бажанням покупця.

Контейнери, тара і упаковка вважаються єдиним цілим з оцінюваним товаром за умови, що вони невіддільні від товару.

У митну вартість повинні включатися витрати на тару і упаковку, якщо вони не були попередньо включені у вартість угоди і відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності вважаються єдиним цілим з оцінюваним товаром

Торгова марка

Обєкт авторського права та інтелектуальної власності, товарний знак і логотип, знак для товарів і послуг, зареєстрований у встановленому законодавством порядку.

Звернемо увагу на виключний перелік додаткових нарахувань, якщо це оплачено Покупцем, але не включено до фактурної ціни, (нумерація витрат згідно з Угодою):

1(I) комісійна  та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю;

(II) вартість контейнерів, які для митних цілей вважаються єдиним цілим із зазначеними товарами;

(III) вартість упаковки, що включає вартість робочої сили та матеріалів;

…(b) вартість нижченаведених товарів та послуг, розподілена належним чином, коли вони поставляються прямо або опосередковано покупцем безкоштовно або за зниженими цінами для використання у зв’язку з виробництвом та продажем на експорт імпортних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті:

(I) матеріалів, компонентів, частин та подібних елементів імпортованих товарів;

(II) інструментів, фарб, шаблонів та подібних компонентів, що використовуються при виробництві імпортних товарів;

(III) матеріалів, що використовуються при виробництві імпортних товарів;

(IV) технічних, науково-дослідних, художніх, дизайнерських робіт та планів, а також кресленнь, що виготовлені не в країні імпортера та необхідні для виробництва імпортних товарів;

(c) роялті та ліцензійні платежі, пов’язані з товарами, що оцінюються, які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано, як умова для продажу товарів, що оцінюються, якщо такі роялті та платежі не включені до ціни, що фактично сплачена чи підлягає сплаті;

(d) вартість будь-якої частини виручки від будь-якого подальшого перепродажу або використання імпортних товарів, яка прямо або опосередковано належить продавцю.

2. При формуванні своєї законодавчої бази кожен член СОТ передбачає повне або часткове включення до митної вартості або виключення з неї таких елементів:

(a) вартість транспортування імпортних товарів до порту або місця ввезення;

(b) витрати на завантаження, розвантаження та обробку, пов’язані з транспортуванням імпортних товарів до порту або місця ввезення;

(c) вартість страхування.

3.Додавння до фактично сплаченої ціни або ціни, що підлягає сплаті згідно з цією статею, робляться лище на основі об активних данних і таких, що піддаються обчисленню.

В цілому в Україні основнимиі вихідними  даними, які формують  митну вартость,  вважаються:

1.контрактна (фактурна) вартість;

2.базові умови поставки Інкотермс;

3.країна походження товару.

Контрактна (фактурна) вартість це найбільш достовірна ціна, яка формується між Покупцем та Продавцем. Для зовнішньоекономічного контракту характерні таки ознаки:

це фактурна (контрактна) вартість. Це є найбільш достовірна ціна, яка формується між Покупцем та Продавцем з урахуванням величезної кількості обставин: обсяги, логістична схема поставок, фінансові умови, “торговельна історія” кожної сторони контракту тощо. Зовнішньоекономічний  контракт (договір) згідно Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» - це матеріально оформлена угода двох або більше суб ектів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на виникнення, зміну чи припинення взаємних прав, обов язків у сфері  зовнішньоекономічної діяльності.

Для зовнішньоекономічного  контр-   сторони контракту перебувають у різних країнах світу;

-   предмет контракту – товар, що перетинає митний кордон;

- сплата згідно  з таким контрактом відбувається в іноземній валюті  (виняток – бартерні або зустрічні угоди).

Таблиця 3 Види зовнішньоекономічних угод

Щодо формальних ознак ціни зовнішньоекономічного  контракту (договору) існує Положення про форму зовнішньоекономічного  контракту (договору), яке затверджено наказом Мінекономіки України від 06.09.2001 № 201. П Пункт  1.6  наказу  визначає, що ціна встановлюється на одиницю виміру товару ( тонна, метр, кг. тощо),  як і  загальна вартість товарів чи вартість виконаних робот (послуг), які виконуються згідно з договором (контрактом), окрім випадків коли ціна товару розраховується з  формулою та валютою контракту. Якщо згiдно з договором (контрактом) поставляються товари рiзної якостi та асортименту, цiна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту) зазначається його загальна вартiсть. У цьому разi цiновi показники можуть бути зазначенi в додатках (специфiкацiях), на якi робиться посилання в текстi договору (контракту).

 Окремий пункт 1.7 наказу визначає умови платежів, залежно вiд обраних сторонами договору (контракту) це можуть бути:

умови банкiвського переказу до (авансового платежу) та/або пiсля вiдвантаження товару; або умови документарного акредитива; або iнкасо (з гарантiєю), визначенні вiдповiдно до постанови КМУ i НБУ вiд 21 червня 1995 р. № 444 Про типовi платiжнi умови зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв) i типовi форми захисних застережень до зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв), якi передбачають розрахунки в iноземнiй валютi;

     умови за гарантiєю, якщо вона є або коли вона необхiдна (вид гарантiї: на вимогу, умовна), умови та термiн дiї гарантiї, можливiсть змiни умов договору (контракту) без змiни гарантiй.

Фактична вартість повинна дорівнювати ціні, за якою для часу і місця, що визначені законодавством країни імпортера, такий або аналогічний товар продається чи пропонується для продажу у звичайному режимі торгівлі за умов повної конкуренції.   

         Наступна обставина, яка формує митну вартість -  це базові умови поставок  Інкотермс, які є сукупністтю основних обов'язків контрагентів щодо транспортування та страхування товарів на шляху їх переміщення від експортера до імпортера Упродовж тривалої міжнародної торговельної практики склались певні умови обміну товарами, а також відповідно до цих умов обов'язки сторін здійснювати певні заходи, сукупність яких формує торгові звичаї. З метою уникнення суперечностей між торговими партнерами Міжнародна торгова палата розробила і в 1936 році вперше опублікувала збірник тлумачень найпоширеніших торгових звичаїв, що дістав назву Інкотермс. Найновішу редакцію збірника було здійснено Міжнародною торговою палатою в 2010 р.

У базових умовах поставок визначено обов'язки продавця щодо забезпечення доставки вантажу за встановлену в контракті ціну в певну географічну точку, завантаження товару на транспортний засіб чи передання його транспортній організації. Базові умови визначають й інші обов'язки продавців і покупців, зокрема:

-  хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів територіями країн продавця, покупця, транзитних країн, морськими та повітряними шляхами;

-  обов'язки продавців у частині пакування та маркування товарів;

-  обов'язки сторін щодо страхування вантажів і оформлення комерційних документів;

-  місце і час переходу від продавця до покупця ризиків втрати чи пошкодження товарів.

Інкотермс існує для забезпечення комплекту міжнародних правил із тлумачення торгових термінів, що найбільше використовуються в галузі  зовнішньої торгівлі. З метою вирішення спірних питань учасників зовнішньої торгівлі  Міжнародна торгова палата розробила і вперше опублікувала в 1936 р. звід міжнародних правил для точного визначення торгових термінів - Інкотермс-1936. Згодом поправки і доповнення вносились у них у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 р. і останні - у 2010 році для узгодження цих правил із сучасною практикою міжнародної торгівлі.

Основні етапи складання Інкотермс:

             1923 р. –  на базі встановлених у практиці зовнішньої торгівлі торговельних звичаїв  у вигляді договірних формул стосовно різних умов оформлення поставки Міжнародна торговельна палата в Парижі видала збірник торговельних термінів, який визнали 13 країн

             1928 р. – на Варшавській конференції Міжнародної асоціації з правових наук було вироблено правила щодо угод СІФ, які стали відомі як “Варшавські правила щодо угод СІФ».

             1935 р. – створено цілісну кодифікацію, через рік видану Міжнародною торговельною палатою, вона відома під назвою “Інкотермс-1936 (“International Commercial Terms 1936»).

            1941 р. – у процесі розвитку торговельних взаємин у зв’язку зі специфікою угод на Американському ко  нтиненті в США відійшли від правил “Інкотермс-1936” і створили “Ревізовані американські зовнішньоторговельні визначення 1941”. Ці правила швидко ввійшли в практику американських партнерів і широко застосовуються

         1953 р. – Комітет з міжнародних торговельних термінів при Міжнародній торговельній палаті опублікував переглянуті правила “Інкотермс-1936”. Нові правила “Інкотермс-1953” за порівняно короткий період часу витиснули правила 1936 р. й поширилися в міжнародній торговельній практиці. “Інкотермс-1953” запропонували девять правових форм міжнародних торговельних угод.

          1967 р. та 1976 р. – “Інкотермс-1953” доповненj  трьома умовами поставки;

         1980 р. – узгоджена  нова умова поставки – FCA;

         1990 р. – кількість умов поставки досягла 13.

2000 р. –доповнення:

1) до обов’язків продавця додалося підтвердження поставок;

2) уточнення обов’язків щодо митного очищення товару та здійснення митних платежів за термінами FAS і DEQ (зараз необхідно, щоб сторона, яка постійно проживає в зацікавленій країні, здійснювала очищення і платила мита й інші збори);

3) уточнення обов’язків щодо навантаження та розвантаження за терміном FCA

         2010 р.  - остання версія Інкотермс. За якою  скоротили кількість умов поставки  до 11 та ввели дві нові умови   DAT  та DAP  

Таблиця 4 . Умови  поставки Інкотермс – 2010.

Класифікація торгових термінів

Группа Е

Відправлення

Франко завод (...назва місця)

Группа F

Основне

перевезення

не сплачене

FCA франко перевізник (...назва призначеного місця, де вантаж передається перевізнику)

FAS франко вздовж борта судна (...назва порту відвантаження)

FOB франко борт (...назва порту відвантаження)

Группа C

Основне

перевезення

Сплачене

CFR вартість і фрахт (...назва порту призначення)

CIF вартість, страхування і фрахт (...назва порту призначення)

СРТ фрахт/перевезення сплачено до (...назва місця призначення)

СІР фрахт/перевезення і страхування сплачені до (...назва місця призначення)

Группа D

Прибуття

DAP поставка до місця призначення (...назва місця призначення)

DАT поставка на термінал  (... назва місця розташування терміналу)

DDP поставка зі сплатою мита (...назва місця призначення)

Для розуміння,  як  умови поставки Інкотермс впливає на митну вартість  наводимо два приклада: Перший приклад:  ІМ 40   DAP – Київ  ( товар імпортується з Чехії) означає, що від фактурної вартості імпортовано товару  країни  Продавця (Чехії)   до країни Покупця  ( Україна) віднімає всі витрати до моменту перетину митного кордону України, наприклад Львів.Другий приклад :  ЕК 10 EXW – Стамбул означає,  що до фактурної вартості експортованого  товару  Продавць (Україна)     додає всі витрати до моменту перетину митного кордону України, наприклад, Одеси. 

Наступна обставина, яка формує митну вартість - це країна походження товару  Другий розділ ст. 36–48 МКУ кодифікує питання країни походження Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, установлених МКУ. При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон або частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Важливий момент - для цілей визначення країни походження товару не враховується походження енергії, машин та інструментів, що використовуються для його виробництва або переробки. Приладдя, запасні частини та інструменти, використовувані в машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаються такими, що походять з тієї самої країни, що і ці машини, пристрої, агрегати або транспортні засоби, за умови їх ввезення та продажу разом із зазначеними машинами, пристроями, агрегатами або транспортними засобами і відповідності їх комплектації та кількості звичайно використовуваним приладдю, запасним частинам та інструментам.

 Товарами, повністю виробленими в даній країні, вважаються:

1) корисні копалини, видобуті з надр цієї країни, в її територіальних водах або на її морському дні;

2) продукція рослинного походжен  ня, вирощена або зібрана в цій країні;

3) живі тварини, що народилися та вирощені в цій країні;

4) продукція, одержана від живих тварин у цій країні;

5) продукція, одержана в результаті мисливського або рибальського промислу в цій країні;

6) продукція морського рибальського промислу та інша продукція морського промислу, одержана судном цієї країни або судном, що  орендоване (зафрахтоване) цією країною;

7) продукція, одержана на борту переробного судна цієї країни виключно з продукції, зазначеної в п 6 цієї статті;

8) продукція, одержана з морського дна або з морських надр за межами територіальних вод цієї країни, за умови, що ця країна має виключне право на розробку цього морського дна або цих морських надр;

9) брухт і відходи, одержані в результаті виробничих або інших операцій з переробки в цій країні, а також вироби, що були у вжитку, зібрані в цій країні та придатні лише для переробки на сировину (утилізації);

10) електроенергія, вироблена в цій країні;

11) товари, вироблені в цій країні виключно з продукції, зазначеної в пп. 1-10 ст. 38 МКУ.

  Товари вважаються достатньо переробленими у вільних митних зонах, якщо:

1) товари, що декларуються, класифікуються в тарифній позиції іншій, ніж матеріали чи вироби, що походять з третіх країн і були використані для їх виготовлення;

2) у вартості товарів, що декларуються, частка доданої вартості становить не менш як 50 відсотків.

. Критерієм достатньої переробки наземних (дорожніх) транспортних засобів, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД, є обов'язкове виконання таких виробничих та технологічних операцій:

1) виготовлення кузова (кабіни) транспортного засобу, коли з окремих елементів, деталей або вузлів методами нероз'ємного з'єднання виготовляється кузов (кабіна), призначений для подальшого фарбування і складання. При цьому в процесі виготовлення кузова (кабіни) складається в єдине ціле не менш як шість основних елементів кузова (кабіни), серед яких повинні бути дах, боковина ліва, боковина права, підлога;

2) фарбування кузова (кабіни);

3) спорядження кузова (кабіни);

4) складання транспортного засобу.

У разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій виконано останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями цієї статті.

Критерії достатньої переробки:

1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);

3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

 У разі застосування правила адвалорної частки вартість товару, одержаного в результаті переробки в цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виробника товару. Вартість складових цього товару, що походять з інших країн, визначається за їх митною вартістю, а тих складових, походження яких не визначено, - за встановленою ціною першого їх продажу в цій країні.

. Незалежно від положень цієї статті не відповідають критерію достатньої переробки:

1) операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;

2) операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);

3) прості складальні операції - операції, які здійснюються шляхом складання виробів за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепання, склеювання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробів шляхом зварювання), а також інші операції (регулювання, контроль, заправлення робочою рідиною тощо), необхідні у процесі складання і не пов'язані з переробкою (обробкою) товарів, незалежно від кількості та складності таких операцій;

4) змішування товарів, які походять з різних країн, якщо характеристики кінцевої продукції суттєво не відрізняються від характеристик товарів, що змішуються;

5) забій тварин;

6) комбінація двох чи більше вищезазначених операцій.

Товари в розібраному чи незібраному вигляді, що поставляються кількома партіями, у разі якщо за виробничими чи транспортними умовами неможливе їх відвантаження однією партією, а також у випадках, коли партія товару роздрібнена на кілька партій у результаті помилки, повинні розглядатися за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи як єдиний товар для цілей визначення країни походження товару.

Документи, що підтверджують країну походження товару:  

  •  сертифікат про походження товару,
  •  засвідчена декларація про походження товару,
  •  декларація про походження товару,
  •  сертифікат про регіональне найменування товару.

 Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом і приймається його офіційно завірений дублікат.

 Засвідчена декларація про походження товару  це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями. 

Декларація про походження товару це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

  Сертифікат про регіональне найменування товару  це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.

  Таблиця.5. Види сертифікатів про походження товару

Вид

сертифі-

Ката

Країни, до товарів

яких застосовується сертифікат

Підстави для подання

Сертифіката

Режим сплати мита

у разі подання

сертифіката при

митному оформленні

СТ-1

Країни СНД

Угоди про вільну торгівлю

в межах країн СНД

Звільнення від сплати

Мита

EUR-1

Країни Балтії

Двосторонні угоди

Про вільну торгівлю

OF ORIGIN

ЄС, інші країни, до товарів з яких застосовується режим найбільшого сприяння або національний режим

Торговельно-економічні угоди, що передбачають надання режиму найбільшого сприяння або національного режиму

Пільгова ставка мита

A

Країни, що розвиваються

Часткове або повне

звільнення від сплати мита

 

Сертифікат про походження товару форми СТ-1  застосовується в рамках Рішення Ради урядів СНД про Правила визначення країни походження товарів, підписаного 30.11.2000. Сертифікати форм EUR-1, OF ORIGIN та А заповнюється англійською або французькою мовою.

.

. Контрольні запитання

1. У якій графі ВМД відображається умова поставки :

а) 31;

б) 8;

в) 47;

г) 20 .

2. У яких з перерахованих базисних умов поставки митна вартість перевищить фактурну:

  1.  DDU;
  2.  DDP;
  3.  DAF ;
  4.  FCA?

3.. Базисні умови поставки групи D передбачають ( підкреслити):

  1.  продавець доставляє товар для перевезення відповідно до вказівок покупця;
  2.  продавець несе всі ризики й витрати, повязані з доставкою товару до місця призначення;
  3.  продавець надає товар у розпорядження покупця в узгодженому місці, як правило, на власних площах продавця;
  4.  покупець несе всі ризики й витрати, повязані з доставкою товару до місця призначення.

4. Базисні умови поставки групи C передбачають ( підкреслити):

  1.  продавець має нести всі ризики й витрати, повязані з доставкою товару до місця призначення;
  2.  продавець має лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці, як правило, на власних площах продавця;
  3.  продавець має укласти договір на перевезення, не приймаючи, на себе ризик втрати чи пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження та відправлення товару;
  4.  продавець має поставити товар перевізнику, призначеному покупцем.

5 Базисні умови поставки групи F передбачають ( підкреслити):

  1.  вимагають від продавця нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до місця призначення;
  2.  продавець має лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці, як правило, на власних площах продавця;
  3.  продавець має укласти контракт на перевезення, але не приймаючи на себе ризик втрати або пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження і відправлення;
  4.  продавець має доставити товар для перевезення відповідно до вказівок покупця.

6 У якiй з перерахованих базисних умов поставки митна вартість буде меншою, нiж фактурна:

  1.  DDU;
  2.  CIF;
  3.  DAF;
  4.  FCA?

7. У якiй з перерахованих базисних умов поставки митна вартість збігається з фактурною:

  1.  EXW;
  2.  CIP;
  3.  DAF;
  4.  FCA?

Література основна:

  1.  Деркач Л. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра [Текст] / Л. Деркач / Державна митна служба України. – К., 2000.
  2.  Георгіаді Н. Г. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності [Текст] / Н. Г. Георгіаді, С. В. Князь. – Львів : Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2004.
  3.  Каленський М. М. Митна вартість імпортних товарів [Текст] : монографія / М. М. Кален-ський, А. Д. Войцещук, І. Г. Бережнюк. – К., 2005 с.
  4.  Механизм регулирования международной торговли: нормы и правила ГАТТ[Текст]: сб. науч. тр. – М. : ВНИКИ, 1996. – 208 с.
  5.  Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ в документах [Текст]. – К. : УАЗТ, 2000. ─ 598 с.
  6.  .Митний Кодекс України. ЗУ від 13.03.2012 № 4495-V1.Розділ 111 Митна вартість товарів та методи її визначення, гл. 8. Загальні положення щодо митної вартості ст. 49–56 ; гл. 9. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування, ст..57–66.
  7.  Закон України  «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91              № 959-XII .

Література додаткова:

  1.  Багрова І. В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств [Текст] : підручник для вузів / І. В. Багрова, Н.  І. Редіна, В. Є. Власюк, О. О. Гетьман. – Дніпропетровськ: ДДФЕІ, 2002. – 580 c.
  2.  Воронцова Г. В. Внешнеэкономические контракты на таможне [Текст] : практ. пособие/ Г. В. Воронцова, С. В. Чудина. – Днепропетровск. : – “САРД”,  2000. – 216 с.
  3.  Гребельник О. П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи / О. П. Гребельник : моногр. – К, 2001.
  4.  Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в Україні (електронний практичний посібник  у таблицях, схемах та блоках Г. В Воронцова, І. М. Квеліашвілі, Т. Д. Ліпіхіна, Т. С.Тоцька.Дніпропетровськ, випуск 2.2010

 

 

Лекція друга6 год.; самостійна робота – 8 год;   індивідуальна - 8 год.

ТЕМА:  МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ, ЯКІ ВВОЗЯТЬСЯ НА МИТНУ ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ ТА ПОРЯДОК ЗАПОВНЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ МИТНОЇ ВАРТОСТІ.

План

1 Основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

2. Другорядні методи визначення митної вартості:

 - за ціною договору щодо ідентичних товарів;

-  за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

-  на основі віднімання вартості;

 - на основі додавання вартості (обчислена вартість);

 - резервний.

3. Порядок заповнення ДМВ.

Мета лекції на базі МКУ вивчення основного та другорядних методів визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України та порядок заповнення ДМВ.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

д) резервний.

Основний метод має назву за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується тільки тоді,   якщо  митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до положень цього МКУ.

 Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту), застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) обмеження встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) угода обмежує географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої 58 ст. МКУ;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплати стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати , якщо вони не включалися до фактурної ціни:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних вироб ів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до фактичної ціни. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до фактурної ціни;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до  місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх зфактичної ціни:

- плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

- витрати на транспортування після ввезення;

- податки, які справляються в Україні

Той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.  Особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у ст. 15 Угоди про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей КМУ, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Право на автоматичне застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), мають уповноважені економічні оператори і для підтвердження у таких випадках заявлених відомостей про митну вартість товарів у порядку, визначеному КМУ, подаються лише:

1) ДМВ (у випадках, встановлених ст. 52 МКУ);

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; 

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа;

4) банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

5) документи для підтвердження витрат на ввезення та страхування, якщо за умовами поставки такі витрати не включено у вартість товару

Таблиця 6. Узагальнення застосування основного методу.  

  •  
  •  
  •  
  •  

Другорядні методи визначення митної вартості

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближений до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої  ст.58 МКУ. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість. 

Коли митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.. 58 і 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближений до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

   Існують такі  застереження щодо використання ідентичного і аналогічногого  методів:

- товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються;

- товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються;

- товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконані в Україні.

 У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень ст. 58 - 61 МКУ, їх митна вартість визначаєься на основі наступного методу віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування за ст.58 та  МКУ може бути зворотною.

У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов’язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів. Для даного методу використовуються як вартість цього самого товару, що буде реалізовуватися на території України, так і вартість ідентичних і подібних товарів, що вже реалізуються на території України. Поняття ідентичних та подібних товарів таке ж саме як і для 2 та 3 методу визначення митної вартості товарів.

Тобто, першою умовою є продаж оцінюваних, ідентичних чи подібних товарів на митній території України у незмінному стані. При цьому переупаковка, щоб вилучити закордонну експортну упаковку товарів, або звичайна переупаковка для внутрішнього ринку, а також природні зміни, такі як випаровування (наприклад, необробленої нафти, бензину, цукру, газів і т.д.), всихання, ерозія (такого типу як незначна кількість іржі на металі), і т.д. мають розглядатися як незмінний стан. Хоча ці природні зміни у товарах залишають товари у незмінному стані, однак у випадках коли через ці природні зміни відбуваються зміни суттєвого характеру щодо товарів (наприклад, повітря що попало у вино, може призвести до того, що вино перетворюється в оцет), то в такому випадку вони не можуть вважатися як у незмінному стані.

Однак, у випадках коли деякі товари імпортуються оптом, і в такому випадку розміщені у індивідуальні упаковки для роздрібного продажу, це не може розглядатися, як просто повторна упаковка. У деяких випадках, насипний вантаж і окремо упаковані товари для роздрібного продажу не можуть розглядатись як ідентичні або подібні товари, ні такими, що є у незмінному стані.

Таким чином, товари не вважаються як такі, що є у незмінному стані, якщо:

1) у результаті подальшої обробки ввезені товари втрачають свою ідентичність, крім випадків, коли, незважаючи на втрату ідентичності ввезених товарів, величина вартості, доданої обробкою, може бути точно визначена;

2) ввезені товари зберігають свою ідентичність, але становлять настільки незначний відсоток продажу їх в Україні, що використання цього методу оцінювання буде невиправданим. Будь-який тип виробництва або подальша переробка, включаючи монтаж, більш не відносить товари да таких,  які знаходяться у незмінному стані.

У разі відсутності випадків продажу оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів у такому ж стані, в якому вони перебували на день ввезення в Україну, на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою зазначені товари продаються в Україні після подальшої обробки (переробки) найбільшою партією особам, не пов’язаним з особами, у яких вони купують такі товари. При цьому робляться відповідні поправки на вартість, додану такою обробкою (переробкою), та вирахування.

. Вирахування вартості, доданої подальшою обробкою (переробкою), повинні ґрунтуватися на даних, які є об’єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості такої роботи. За основу для обчислень беруться прийняті промислові формули, рецепти, методи будівництва та інша галузева практика.

Для визначення митної вартості товарів за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні або подібні товари продаються найбільшою партією на території України. ( Наприклад, наявна інформація по двом продажам  - у  першому випадку товар продається в обсязі 1000 шт. за ціною 50 грн., а в другому – 900 шт. за ціною 60 грн. В даному прикладі найбільшою партією є партія в 1000 шт., тому ціна одиниці товару для найбільшої партії буде дорівнювати 50 грн.).

Якщо виявлено декілька випадків продажів товару, то з метою визначення найбільшої партії підсумовуються всі продажі товару за даною ціною. Найбільша загальна кількість товарів, що продані за однією ціною і буде визначати найбільшу партію. Наприклад, прайс-лист на товари, що продаються на території України має такий  вигляд:

Об’єм продаж

Ціна од., $

К-сть продаж

Загальна к-сть одю товару, що проданий за однаковою ціною

від 1 до 10 од.

100

5 продажів по 3 од.

10 продажів по 5 од.

65 од.

11-25 одиниць

95

5 продажів по 11 од

55 од.

більше 25

90

1 продаж по 30 од.

1 продаж по 50 од

80 од..

Таким чином,  найбільша кількість одиниць товару, що продані за однією ціною, складає 80 одиниць а ціна одиниці товару найбільшої партії буде дорівнювати 90 дол.США. В тому випадку, якщо виявиться, що однакові за кількістю партії товару було продано за різними цінами, то в якості основи для визначення митної вартості за 4 методом береться найнижча з них.

Оскільки визначення митної вартості за цим методом починається з ціни продажу на митній території України, то необхідно від ціни одиниці товару відняти визначені компоненти, якщо вони можуть бути виділені.

Вираховуються, якщо вони можуть бути виділені, такі компонентів:

1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв’язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, які підпадають під групу або спектр товарів, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловості та включають ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Термін "товари того ж класу або виду" включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що й оцінювані товари, а також товари, імпортовані з інших країн.

2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов’язаних з такими операціями витрат;

3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв’язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.

У разі якщо ні оцінювані, ні ідентичні чи подібні (аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів в Україну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в Україні в кількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такого товару, у такому ж стані, в якому вони були ввезені, на найбільш ранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але до сплину 90-денного строку.

Митна вартість по методу 5 - додавання визначається на основі інформації, що отримується в країні імпортера про витрати виробництва товарів, що оцінюються. Використання методу 5 зазвичай обмежується тими випадками, коли виробник готовий надати митним органам країни імпорту необхідні дані про витрати виробництва і спростити наступну їх перевірку, яка може виявитися необхідною. При цьому дані про витрати повинні бути визначені на базі інформації, що відноситься к виробництву товарів, що оцінюються, яка надається виробником або від його імені. Вона повинна базуватися на комерційних звітах виробника за умови, що такі звіти відповідають загальноприйнятим принципам обліку, що застосовуються у країні, де товари були вироблені.

Згідно МКУ до компонентів, що належать до включення до МВ товару, розраховану за п’ятим методом , належать):

1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;

2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну;

3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.

Посадова особа митного органу не може вимагати або примушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати для вивчення або дозволяти доступ до будь-якого рахунка чи інших записів для цілей визначення обчисленої вартості. Інформація, подана виробником товарів для цілей визначення митної вартості згідно з положеннями цієї статті, може бути перевірена в країні - виробникові товарів уповноваженими органами України за згодою виробника і за умови повідомлення заздалегідь уряду країни - виробника товарів та за відсутності заперечень проти такої перевірки.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 МКУ , митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням 6 резервного методу. При  цьому використованні вартості не повинні суперечати законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) . Митна вартість, визначена за рецервним методом повина ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається  на підставі:

- ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

- системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

- ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

- вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів;

- ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

- мінімальної митної вартості;

- довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо цей метод застосовує митний орган, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово проінформувати їх про  визначену митну вартість та про використаний при цьому метод.

Митною вартістю товарів, що вивозяться ( експортуються) за межі митної території України, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі. Митна вартість товарів, що вивозяться за межі митної території України, визначається при поміщенні цих товарів уперше в м итний режим з подальшим фактичним переміщенням їх через митний кордон України. При зміні митного режиму під час перебування товарів за межами митної території України митною вартістю товарів є митна вартість, визначена на день прийняття митним органом митної декларації при їх першому поміщенні в митний режим.

Форма ДМВ та правило її заповнення затверджена наказом Мінфіна України № 599 від 24.05.2012 (див. додаток 1).

Контрольні завдання

 1. Дві партії повністю однакових костюмів: одна марка, однакова модель, але виготовлені на різних фабриках Білорусі, що розташовані одна в Гомелі, а інша у Мінську. Ці товари(костюми) ідентичні чи  подібні?

2.Дві партії повністю однакових костюмів: одна марка, однакова модель, але виготовлені на різних фабриках, що належать одному виробнику і розташовані одна в Гомелі, а інша в Москві Ці товари(костюми) ідентичні чи  подібні?

3.Постачається мінеральна вода одного виробника в цистернах (добута зі скважени, без переробки) та бутильована, що вже готова до споживання. Ці товари(костюми) ідентичні чи  подібні?

4.Постачаються дві партії автомобільної резини від різних виробників Росії. Ці шини мають однаковий розмір, стандарт і якість. Фірми-виробники мають однакову репутацію на ринку. Ці товари(костюми) ідентичні чи  подібні?

    

Література основна:

1.Каленський М. М. Митна вартість імпортних товарів [Текст] : монографія / М. М. Кален-ський, А. Д. Войцещук, І. Г. Бережнюк. – К., 2005 2. .Митний Кодекс України. ЗУ від 13.03.2012 № 4495-V1.Розділ 111 гл.9.  Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування, ст..57–66.

3. Про затвердження Порядку заповнення митної декларації на бланку єдиного адміністративного документу: [Електронний ресурс]: наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599.- Режим доступу:http://www. customs.com.ua

Література додаткова:

1.Воронцова Г. В. Внешнеэкономические контракты на таможне [Текст] : практ. пособие/ Г. В. Воронцова, С. В. Чудина. – Днепропетровск. :  “САРД”,  2000. – 216 с.

2.Гребельник О. П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи товарів [Текст] : / О. П. Гребельник : моногр. – К, 2001.

3.Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в Україні (електронний практичний посібник  у таблицях, схемах та блоках Г. В Воронцова, І. М. Квеліашвілі, Т. Д. Ліпіхіна, Т. С.Тоцька.Дніпропетровськ, . [Електронний ресурс]:Дніпропетровск, випуск 2.2010

Лекция третя - 6 год.,  самостійна робота - 6 год.,   індивідуальна - 6 год. .

ТЕМА: ЗАЯВЛЕННЯ, КОНТРОЛЬ ТА КОРЕГУВАННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ.

План.

1.Технологія заявлення митної вартості та документи, що подаються  для її підтвердження. 

2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів митними органами та її корегування.

. Мета лекції на базі МКУ вивчення  порядку заявлення  митної вартості товарів  декларантом та контролю за правильністю її визначення митним органом.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей і базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.  

Метою використання відомостей   про митну вартість товарів є

1) нарахування митних платежів;

2)застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;

 3) ведення митної статистики;

4) розрахунок податкового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно або скореговану за результатами контролю, здійсненого митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов’язані із корегуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості, у разі потреби уточнення інформації;

2) письмово звертатися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під надання гарантій відповідно, або сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, у разі відсутності у них на момент митного оформлення достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, або в разі їх незгоди з митною вартістю, визначеною митним органом;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом встановленних строків для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів 

5) приймати самостійне рішення про необхідність корегування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв’язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених МКУ, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених МКУ, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при корегуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого корегування.

У випадках, визначених МКУ, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

. Документи, які підтверджують митну вартість товарів визначені ст..53 МКУ:

- ДМВ  та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього в разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо названні документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів подати (за наявності) такі додаткові документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

  У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на вимогу митного органу подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

-  довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється митним органам вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст. 52 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Контроль правильності визначення митної вартості

Контролює правильність визначення митної вартості товарів  митний орган під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 МКУ.

За результатами  контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 МКУ.

 Таблиця  8. Права та зобов'язаня митного органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів.

Митний орган зобов'язаний:

Митний орган має право:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в підтверджених документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних для обчислення митної вартості;

2) надавати декларантові або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав для такого коригування;

4) випускати товари, що декларуються, у вільний обіг за умови забезпечення сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів у разі неможливості визнання митної вартості, заявленої декларантом або уповноваженою ним особою;

4) проводити в порядку, визначеному ст. 345 - 354 МКУ, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після завершення їх митного контролю та митного оформлення

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправільно визначено митну вартість товарів, у разі:

- неправільно проведеного декларантом розрахунку митної вартості;

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів ;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні.

Контроль митної вартості  митними органами  з використанням ПІК Інспектор- (послідовність наведених етапів контролю має виключно навчальну  мету)

Перший етап прийняття та перевірка документів

Прийняття пакета документів, що містить МД, ДМВ та інші додаткові документи, з  використанням режиму – Документи – МД – В роботі. Посадова особа знаходить відповідний документ та порівнює інформацію, заявлену в паперовому та електронному варіантах. Режим У роботі призначений для роботи з МД, прийнятими до митного оформлення, та переведення їх на етап технології.  При входженні в цей режим на екран виведеться робоче вікно, яке складається з трьох частин: панелі фільтрації; таблиці-переліку МД, виведених з урахуванням вибраної умови фільтрації, та розділу, що залежно від вибраної закладки може містити:

  •  детальну інформацію про позначену курсором МД;
  •  супровідні документи за МД (наприклад, вексель);
  •  номери ВМД, що підлягають виведенню у зовнішній файл.

У таблиці-переліку МД:

– у графі Ризик” наводяться індикатори ризику  МД із зазначенням ступенz ризику від 0-го до 3-го. Ступінь ризику і відповідно колір індикатора змінюється при введенні інформації про результати проведення митного контролю із застосуванням форм контролю;

Другий  етап – перевірка інформації  за режимом та коду товару за УКТЗЕД  Приклад: імпорт з Росії товару за кодом  за УКТЗЕД  8411919000

Перевірка відомостей щодо класифікації товару за УКТЗЕД. Дана операція здійснюється в Режимі Довідники – Товарна номенклатура.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів,  приймає митний орган в письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митний орган виявив, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості, у тому числі непрвильно визначено митну вартість товарів.Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити :

1.обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів;

4) обґрунтування чисельного значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій;

б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.  На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.  У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів або неможливості надати затребувані митним органом додаткові документи за їхнім зверненням митний орган випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів,  визначеною митним органом. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може подати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.  Митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або дає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. Якщо митний орган протягом означенного строку не дає таке обґрунтування, то вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) в порядку та строки, визначені МКУ.

 Інформація, що стосується митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, не може без спеціального дозволу особи чи органу, які подають таку інформацію, розголошуватися або передаватися третім особам, включаючи інші органи державної влади, крім подання її в порядку, визначеному МКУ та іншими законами України.

Контрольні запитання

1..Порядок заповнення декларацій митної вартості визначається:

а) Держмитслужбою України

(б) Кабінетом міністрів України

(в )Верховною радою України

(г) митним органом

2.Декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів  до:

(а) митного органу вищого рівня

(б) суду

(в) правильні відповіді а і б;

(г) декларант не має такого права

3. Митна вартість товарів, що експортуються,  визначається на основі:

(а)ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари, при застосування договору міни;

(б) ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари, при застосування безоплатного договору;

(в) ціни, підтвердженої бухгалтерськими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, при застосування договору купівлі-продажу;

(г) ціни, підтвердженої бухгалтерськими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, при застосування договору міни.

4. Митна вартість обчислюється на момент:

(а) перетинання товарами митного кордону України;

(б) оформлення ВМД;

(в) придбання товарів;

(г) реалізації товарів.

5.. В яких грошових одиницях розраховується митна вартість:

(а) тільки у нацiональній валютi України;

(б) як в нацiональнiй валюті України, так i в інших валютах;

(в) тільки в вільноконвертованій валюті;

(г) у валюті першої категорії

6.Хто заявляє (декларує) митну вартість товарів і метод її визначення під час переміщення товарів через митний кордон України:

(а) декларантом;

(б) відправником;

(в) перевізником;

(г) посадовою особою митного органу

Література основна:

1.Каленський М. М. Митна вартість імпортних товарів [Текст] : монографія / М. М. Каленський, А. Д. Войцещук, І. Г. Бережнюк. – К., 2005 .

2 .Митний Кодекс України. ЗУ від 13.03.2012 № 4495-V1. Гл. 8 ст. 49–56.

3..Про затвердження Інструкції із заповнення та використання попереднього повідомлення в електронному вигляді.: . [Електронний ресурс]: наказ ДМСУ від 12.12.05 № 1220.- Режим доступу:http://www. customs.com.ua

 

Література додаткова:

1.. Про затвердження Порядку розробки та впровадження програмно-інформаційних комплексів Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України. .: . [Електронний ресурс]: наказ ДМСУ від 27.04.06 № 340.- Режим доступу:http://www. customs.com.ua Наказ

2. Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в Україні (електронний практичний посібник  у таблицях, схемах та блоках./ Г. В Воронцова, І. М. Квеліашвілі, Т. Д. Ліпіхіна, Т. С.Тоцька. –. [Електронний ресурс] .- Дніпропетровськ., випуск 2.2012

ДРУГИЙ МОДУЛЬ - МИТНІ ПЛАТЕЖИ : АДМІНІСТРУВАННЯ І КОНТРОЛЬ

Українська система оподаткування базується на сам перед на положеннях міжнародної Конвенції  Про спрощення та гармонізацію митних процедур, яка  була укладена 18.05.1973 р. у Кіото (Кіотська Конвенція) та набрала чинності 25.09.1974 р. Україна приєдналася до Протоколу 4.1. Конвенції  згідно ЗУ від 05.10.2006 № 227-V.

Цитата з Конвенції

.Глава 1, стаття 1 «ВИЗНАЧЕННЯ»

a) “Стандартне правило” – положення, застосування якого визнається необхiдним для досягнення гармонiзацiї i спрощення митних правил i процедур;

b) “Стандартне правило з перехiдним термiном” – стандартне правило Загального додатку, для застосування якого допускається бiльш тривалий термiн;

c) “Рекомендоване правило” – положення Спецiального додатку, визнане таким, що сприяє досягненню мети гармонiзацiї та спрощення митних правил i процедур, можливо бiльш широке застосування якого вважається бажаним;

d) “Нацiональне законодавство” – законодавчi, нормативно-правовi та iншi акти компетентного органу Договiрної Сторони, що застосовуються на всiй територiї вiдповiдної Договiрної Сторони, або чиннi договори, щодо яких ця Сторона прийняла зобов'язання.

k) “Митний чи економiчний союз” – союз, заснований державами, що до нього входять, який має право приймати обов'язковi для застосування цими державами власнi нормативно-правовi акти з питань, що регулюються цiєю Конвенцiєю, а також має повноваження щодо прийняття рiшення про пiдписання, ратифiкацiю чи приєднання до цiєї Конвенцiї вiдповiдно до своїх внутрiшнiх процедур.

РОЗДІЛ 4. МИТА І ПОДАТКИ

А. НАРАХУВАННЯ, СТЯГНЕННЯ ТА СПЛАТА МИТ І ПОДАТКIВ

Обставини, за яких виникають зобов'язання щодо сплати мит І податкiв визначаються нацiональним законодавством

Термiн, протягом якого провадиться нарахування застосовуваних мит І податкiв, встановлюється нацiональним законодавством. Нарахування здiйснюється у якмога короткий термiн пiсля подачi декларацiї на товари або iншого виникнення зобов'язань щодо сплати мит і податкiв.

Елементи, що слугують базою для нарахування сум мит і податкiв, а також умови їх визначення встановлюються нацiональним законодавством.

Ставки мит і податкiв публiкуються в офiцiйних виданнях.

Нацiональне законодавство визначає момент часу, який повинен враховуватися для визначення ставок мита і податкiв

Нацiональне законодавство визначає методи, якi можуть використовуватися для сплати мит і податків.

Нацiональне законодавство визначає особу/осiб, вiдповiдальних за сплату мит і податкiв

Нацiональне законодавство встановлює термiн i мiсце сплати мит і податкiв

У випадках, коли нацiональне законодавство передбачає можливiсть сплати мит і податкiв пiсля випуску товарiв, термiн їх сплати повинен становити принаймнi 10 днiв пiсля такого випуску. Вiдсотки протягом перiоду часу з моменту випуску товарiв i до встановленого термiну сплати не нараховуються

Нацiональне законодавство встановлює термiн, протягом якого митна служба може вжити правових заходiв для стягнення мит і податкiв, не сплачених у встановлений термiн

Нацiональне законодавство встановлює процентнi ставки для розрахунку платежiв, стягнутих понад сум не сплачених вчасно мит ш податкiв, а також умови їх застосування

При сплатi мит і податкiв платниковш видається документ про сплату, якщо факт сплати не може бути пiдтверджений iншим способом.

Нацiональне законодавство визначає мiнiмальну вартiсть та/або мiнiмальну суму мит і податкiв, нижче яких мита та податки не стягуються.

У випадках, коли митна служба виявляє, що помилки, допущенi в декларацiї на товари або при нарахуваннi миті податкiв, призведуть або призвели до стягнення чи призначення суми мит та податкiв меншої, нiж це встановлено законодавством, вона виправляє помилки та стягує недоплаченi суми. Проте, якщо сума менша за мiнiмальну, встановлену нацiональним законодавством, митна служба не стягує або не призначає таку суму.

В. ВІДСТРОЧЕННЯ СПЛАТИ МИТ І ПОДАТКІВ

Стандартне правило

У випадках, коли нацiональне законодавство передбачає можливiсть вiдстрочення сплати мит і податкiв, воно визначає умови, такого вiдстрочення.

При вiдстроченні стягнення мит і податкiв вiдсотки, якщо не можливо - не нараховуються

Вiдстрочення по сплатi мит і пстановить не менше чотирнадцяти днів

C. ПОВЕРНЕННЯ МИТ І ПОДАТКIВ

Стандартне правило

Повернення мит і податкiв здiйснюється у випадках, коли встановлено, що вiдбулася зайва сплата мит і податкiв в результатi помилки при їх нарахуваннi.

Повернення мит і податкiв здiйснюється щодо товарiв, які ввозяться або вивозяться, якщо встановлено, що на момент ввезення чи вивезення в них виявлено дефекти, або вони якимось iншим чином не вiдповiдають погодженим специфiкацiям, i що вони поверненi постачальникові або iншiй вказанiй ним особi, з дотриманням таких умов:

– товари не використовувалися та не ремонтувалися в країнi ввезення та реекспортованi в розумний термiн;

– товари не використовувалися та не ремонтувалися в країнi, в яку вони були експортованi, та реiмпортованi в розумний термiн.

Проте використання товарiв не перешкоджає  поверненню мит і податкiв за умови, що таке використання  необхiдне для виявлення дефектiв або iнших обставин, якi призвели до реекспорту або реiмпорту.

Як альтернатива реекспорту або реiмпорту, пiд митним контролем та з дозволу митної служби товари можуть передаватися в доход держави, знищуватися або приводитися до стану втрати комерцiйної цiнностi. Така передача або знищення не призводять до жодних витрат для держави.

Стандартне правило з перехiдним термiном. У випадках змiни з дозволу митної служби ранiше заявленого митного режиму здiйснюється повернення мит і податкiв, що перевищують суми мит та податкiв, якi пiдлягають сплатi при перемiщеннi товарiв пiд новий встановлений митний режим.

 Рiшення за заявою про повернення приймаються та повiдомляються в письмовiй формi вiдповiдним особам без непотрiбних зволiкань. Повернення надлишкових сплачених сум здiйснюється в найкоротший термiн пiсля перевiрки обґрунтованостi заяви.

. У випадках, коли митною службою встановлюється, що надлишковi сплаченi суми є результатом помилки з боку митної служби при нарахуваннi мит та податкiв, повернення здiйснюється у прiоритетному порядку.

. У випадку встановлення термiнiв, пiсля закiнчення яких заяви про повернення не можуть бути задоволенi, такi термiни повиннi бути достатнiми для врахування специфiчних обставин кожного випадку, коли може бути здiйснено повернення мит і податкiв.

 Повернення не здiйснюється у випадках, коли його сума  менша за мiнiмальну суму, встановлену нацiональним законодавством.» (Кінець цитати).

Діюче українське оподаткування зовнішньоекономічної діяльності має наступні особливості:

1. порядок оподаткування товарів митом, крім особливих видів мита, встановлюється МКУ  та міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких дала Верховна Рада України;

2 порядок оподаткування особливими видами мита встановлюється законами України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту, Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту, Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну;

3 порядок оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами, на сам перед  акцизним податком та ПДВ   встановлюється ПКУ з урахуванням особливостей, що визначаються МКУ;

4. порядок оподаткування миними платежами товарів, поміщених у відповідний митний режим, визначені у ст. 286 та розділі V і VІ ПКУ

Лекція четверта 4 год. – самостійна робота - 4 год,   індивідуальна - 4 год

ТЕМА : АДМІНІСТРУВАННЯ МИТА.

План

1 .Види мита, митний тариф України. Платники мита, об'єкти і  база нарахування.

2. Порядок адміністрування і декларування мита. 

3. Тарифні пільги (тарифні преференції), звільнення  та особливості оподаткування митом.

 Мета лекції: вивчення сутності мита, його видів та ставок;  МТУ та порядку нарахування різних видів мита на товари, які перетинають митний кордон України на базі МКУ.

 Мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та Митним  кодексом України, який нараховується та сплачується відповідно до цих Кодексів, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

 Згідно  зі ст. 271  МКУ в Україні застосовуються такі види мита:

1) ввізне мито;

2) вивізне мито;

3) сезонне мито;

4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.

Систематизований  за УКТЗЕД перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України, називається  Митним тарифом України ( далі – МТУ).  Ставки МТУ єдині для всiх суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi незалежно вiд форм власностi, органiзацiї господарської дiяльностi та територіального розташування, за винятком випадкiв, передбачених законами України та її мiжнародними договорами  Ці ставки затверджуються Верховною Радою України за поданням КМУ.

. В Україні застосовуються такі  ставки мита:

1) адвалорна - у відсотках до встановленої МКУ бази оподаткування;

2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування;

3) комбінована, що складається з  адвалорної та специфічної ставок мита.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені МКУ. До товарів, що походять з України або з держав - членів СОТ, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються  пільгові ставки ввізного мита, встановлені МКУ, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита.

Таблиця  9.. Митний тариф України (витяг)

Код

Назва

Ставки мита, %

Додаткові ОВО

Преференційна

Пільгова

Повна

0101

Коні, віслюки, мули та лошаки, живі

шт.

- коні

010111 00 00

-- чистопородні (чистокровні) племінні творини

0

0

0101  19

-- інші

010119 10 10

--- для забою

0,2 євро за 1 кг. живої ваги

0,4 євро за 1 кг. живої ваги

шт..

0301

Жива риба

-

-- тунець довгоперий або альбакор

---для промислового виробництва продукції товарної позиції 1604

---- цілі

5

5

-

0801

Горіхи кокосові, бразильські, кеш ю, свіжі або сушені, очищені від шкаралупи або неочищені, з шкіркою або без неї

-

0802

- інші горіхи, свіжі або сушені

- мигдаль

0802 11

-- у шкірці

0802 11 10

--- гірки

0802 11 10 10

---- у перинних упаковках масою нетто понад 10 кг.

0

0

0802 11 10 90

---- інший

20 % але не менш як 0,2 євро за 1 кг

40 %, але не менш як 0,4 євро за 1 к.

-

В наведених прикладах  таблиці 8 адвалерна ставка встановлена на живу рибу;  специфічна - на  тварини під кодом УКТЗЕД 0101 19 10 10 та   комбінована - на горіхи.

 

Особливi види мита виробників - антидемпiнгове, компенсацiйне та спеціальне  застовуються з метою захисту економiчних iнтересiв України, українських.  Антидемпінговим митом оподатковуються імпортні товари за наявності доказів, що їх поставки здійснюються за допомогою так званого демпінгу (тобто за заниженими цінами) і завдають або загрожують завдати шкоди національному виробництву країни ввезення. Це мито стягується поряд зі звичайним митом у розмірі різниці між демпінговою ціною товару і ціною аналогічного товару на світовому ринку.

 Компенсаційне мито стягується у разі  ввезення на митну територію тієї або іншої країни товарів чи інших предметів, при виробництві або експорті котрих прямо чи опосередковано використовувалися субсидії, якщо таке ввезення завдає або загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів або перешкоджає організації та розширенню виробництва подібних товарів; або  вивезення з митної території тієї або іншої держави товарів, при виробництві або експорті котрих прямо чи опосередковано використовувалися субсидії, якщо таке ввезення увіз завдає або загрожує завдати шкоди загальнодержавним інтересам. Ставка компенсаційного мита, як правило, не перевищує виявленого розміру субсидій.

 Спеціальне мито нараховуеться  як захисний захід, якщо товар увозиться на митну територію тієї або іншої держави в таких обсягах або на таких умовах, що завдають або загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів та  як захід попередження учасників зовнішньоекономічних зв'язків, які порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі, а також як запобіжний захід недобросовісної конкуренції у випадках, зазначених у національному митному законодавстві.

Платники мита згідно ст.276 МКУ є:

 1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України в порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом;

 2) особа, на адресу якої надходять товари, що переміщуються (пересилаються) в міжнародних поштових або експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях;

 3) особа, на яку покладається обов'язок дотримання вимог митних режимів, які передбачають звільнення від оподаткування митом, у разі порушення таких вимог;

4) особа, що використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу);

5) особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження товари, що були випущені у вільний обіг на митній території України зі звільненням від оподаткування митними платежами, до закінчення строку, визначеного законом;

6) особа, яка реалізує товари, транспортні засоби відповідно до ст. 243 МКУ  

 Об'єкти оподаткування митом згідно ст. 277 МКУ є :

1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, що на Україну ввозяться або вивозяться підприємствами, крім випадків, передбачених ст. 234 МКУ;

2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до ст. 234 та розділу XII МКУ, а також розділів V та VI ПКУ;

3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до ст. 243 МКУ.

. Датою виникнення податкових зобов'язань зі сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу МД для оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання.

Базою оподаткування митом згідно ст. 279 МКУ  для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита це  митна вартість товарів; а для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита це кількість товарів у встановлених  одиницях виміру.

База оподаткування митом товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, визначається відповідно до ст. 234 МКУ.

Сезонне, або тимчасове, мито стягується з ввозу або вивозу окремих товарів і предметів протягом певного періоду (звичайно він не перевищує трьох-чотирьох місяців). Цей вид мита забезпечує захист внутрішнього ринку держави в сезонний період, наприклад у сезон збирання місцевого врожаю.

Експортне мито нараховується на товари, які вивозяться з митної території України. Звернемо увагу на такі особливості загального оподаткування експортних операціій:

1. експортне мито сплачується на загальних підставах за ставками, встановленими на експорт відповідними законами України.

2. акцизний податок не сплачується у відповідності з ПКУ;

3. нульова ставка ПДВ, право на застосування якої дає належним чином оформлена МД із підтвердженням митниці про фактичне вивезення товарів за межі митної території України .

Якщо товар продається на експорт за договором комісії, то право на застосування нульової ставки ПДВ має тільки власник товару – комітент. На послуги посередника – комісіонера, що залучається для продажу товару на експорт, нульова ставка ПДВ не поширюється, і отримана комісійна винагорода за надані комітенту послуги підлягає оподатковуванню за ставкою 20 %;       

4.використання індикативних цін на окремі товари, що оприлюднюються  щомісяця Міністерством економіки України;  

 5.валютний контроль, строк якого  90–денний термін, що обчислюється з моменту митного оформлення експорту. Якщо ж товар експортований на підставі договору комісії резидентом – посередником (комісіонером), додержуватися “правила 90 днів” повинна та особа, на рахунок якої за умовами зовнішньоекономічного контракту здійснюється сплата за експортовану продукцію (рахунок, що використовується для слати за товар вказується в графі 28 Фінансові й банківські відомості МД), і ця особа є відповідальною за фінансове врегулювання (про це вказується в графі 9 МД Особа, відповідальна за фінансове врегулювання) . 

Станом на 2013 рік експорним митом обкладаються – велика рогата худоба свійських видів жива, крім чистопородних (чистокровних) племінних тварин та шкури; відходи та брух чорного та кольорового металів; газ, природний газ в газоподібному стані, насіння соняшника, льону та рожини. 

Таблиця 10 . Ставки експортного мита (витяг)

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару згідно з УКТ ЗЕД

Ставки вивізного  мита (у %  митної вартості товару 

 

Велика рогата худоба свійських видів жива, крім чистопородних (чистокровних) племінних тварин: 

 

0102 90 05 00

свійські види масою не більш як 80 кг

25

0102 90 21 00

свійські види масою понад 80 кг, але не більш як 160 кг для забою

25

0102 90 29 00

свійські види масою понад 80 кг, але не більш як 160 кг не для забою

25

0102 90 41 00

свійські види масою понад 160 кг, але не більш як 300 кг для забою

25

0102 90 49 00

свійські види масою понад 160 кг, але не більш як 300 кг не для забою

25

0102 90 51 00

нетелі (самки великої рогатої худоби до першого отелення) масою понад 300 кг для забою

25

0102 90 59 00

нетелі (самки великої рогатої худоби до першого отелення) масою понад 300 кг не для забою

25

0102 90 61 00

корови масою понад 300 кг для забою

25

0102 90 69 00

корови масою понад 300 кг не для забою

25

0102 90 71 00

свійські види, крім нетелей та корів масою понад 300 кг для забою

25

0102 90 79 00

свійські види, крім нетелей та корів масою понад 300 кг не для забою

25

0102 90 90 00

несвійські види великої рогатої худоби живої

25

 

Вівці живі:

25

0104 10 10 00

вівці чистопородні (чистокровні)

25

 

племінні тварини

25

0104 10 30 00

ягнята (віком до одного року)

25

0104 10 80 00

інші живі вівці, крім чистопородних (чистокровних) племінних тварин та ягнят (віком до одного року)

25

4101

Шкури необроблені великої рогатої худоби або тварин родини конячих (свіжі або солоні, сушені, оброблені вапном, протравлені чи консервовані іншим способом, але не дублені, не вироблені під пергамент і не піддані подальшій обробці), з волосяним покровом або без волосяного покрову, спилок або неспилок 

25

4102

Необроблені шкури овець або шкури ягнят (свіжі або солоні, сушені, оброблені вапном, зольні, пікельовані чи консервовані іншим способом, але не дублені, не вироблені під пергамент і не піддані подальшій обробці), з вовняним покровом або без вовняного покрову, спилок або неспилок, крім зазначених у примітці 1 в) до групи 41 згідно з УКТЗЕД

25

4103 90 00 00

Шкури та шкіри необроблені (шкірсировина) (свіжа або солона, сушена, оброблена вапном, зольна, пікельована чи консервована іншим способом, але не дублена, не вироблена під пергамент і не піддана подальшій обробці), з волосяним покровом або без волосяного покрову, спилок або неспилок, крім зазначених у примітках 1 б) або 1 в) до групи 41 згідно з УКТЗЕД, крім кіз або козенят та плазунів.

25

Звертаємо увагу на діючи ставки експортного мита у наступній таблиці.

Таблиця 9 . Ставки експортного мита (витяг)

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару згідно з УКТ ЗЕД

Ставки вивізного  мита (у %  митної вартості товару 

 

Велика рогата худоба свійських видів жива, крім чистопородних (чистокровних) племінних тварин: 

 

0102 90 05 00

свійські види масою не більш як 80 кг

25

0102 90 21 00

свійські види масою понад 80 кг, але не більш як 160 кг для забою

25

0102 90 29 00

свійські види масою понад 80 кг, але не більш як 160 кг не для забою

25

0102 90 41 00

свійські види масою понад 160 кг, але не більш як 300 кг для забою

25

0102 90 49 00

свійські види масою понад 160 кг, але не більш як 300 кг не для забою

25

0102 90 51 00

нетелі (самки великої рогатої худоби до першого отелення) масою понад 300 кг для забою

25

0102 90 59 00

нетелі (самки великої рогатої худоби до першого отелення) масою понад 300 кг не для забою

25

0102 90 61 00

корови масою понад 300 кг для забою

25

0102 90 69 00

корови масою понад 300 кг не для забою

25

0102 90 71 00

свійські види, крім нетелей та корів масою понад 300 кг для забою

25

0102 90 79 00

свійські види, крім нетелей та корів масою понад 300 кг не для забою

25

0102 90 90 00

несвійські види великої рогатої худоби живої

25

 

Вівці живі:

25

0104 10 10 00

вівці чистопородні (чистокровні)

25

 

племінні тварини

25

0104 10 30 00

ягнята (віком до одного року)

25

0104 10 80 00

інші живі вівці, крім чистопородних (чистокровних) племінних тварин та ягнят (віком до одного року)

25

4101

Шкури необроблені великої рогатої худоби або тварин родини конячих (свіжі або солоні, сушені, оброблені вапном, протравлені чи консервовані іншим способом, але не дублені, не вироблені під пергамент і не піддані подальшій обробці), з волосяним покровом або без волосяного покрову, спилок або неспилок 

25

4102

Необроблені шкури овець або шкури ягнят (свіжі або солоні, сушені, оброблені вапном, зольні, пікельовані чи консервовані іншим способом, але не дублені, не вироблені під пергамент і не піддані подальшій обробці), з вовняним покровом або без вовняного покрову, спилок або неспилок, крім зазначених у примітці 1 в) до групи 41 згідно з УКТЗЕД

25

4103 90 00 00

Шкури та шкіри необроблені (шкірсировина) (свіжа або солона, сушена, оброблена вапном, зольна, пікельована чи консервована іншим способом, але не дублена, не вироблена під пергамент і не піддана подальшій обробці), з волосяним покровом або без волосяного покрову, спилок або неспилок, крім зазначених у примітках 1 б) або 1 в) до групи 41 згідно з УКТЗЕД, крім кіз або козенят та плазунів.

25

Порядок нарахування мита і декларування.

 .Обчислення суми ввiзного (вивiзного) мита  за ставками у вiдсотках до митної вартостi зветься мито адвалерне  та здiйснюється за формулою:

Сма = (В х Ма) :100

де Сма - сума ввiзного (вивiзного) мита, В - митна вартiсть товару (у грн.), Ма – ставка ввiзного (вивiзного) мита у вiдсотках.

Обчислення суми ввiзного (вивiзного) мита  за ставками в євро за одиницю товару має назву  мито специфічне та  здiйснюється за формулою:

Смс = Н х Мс х Кє,

де Смс - сума ввiзного (вивiзного) мита, Н - кiлькiсна або фiзична характеристика товару в натуральному виразi, Мс - ставка ввiзного (вивiзного) мита в євро за одиницю товару, Кє - курс євро.

Нарахування ввiзного (вивiзного) мита щодо товарiв, якi обкладаються ввiзним (вивiзним) митом за комбiнованими ставками, здiйснюється в три етапи. Спочатку обчислюється сума ввiзного (вивiзного) мита за адвалерною ставкою, потім - за специфiчною та використовується, як правило, найбiльша величина. Сума ввiзного (вивiзного) мита за комбiнованою ставкою визначається за формулами

Смк = Сма, якщо Сма  Смс,

Смк = Смс, якщо Смс  Сма

де Смк - сума ввiзного (вивiзного) мита за комбiнованими ставками, Сма - сума ввiзного (вивiзного) мита, обчислена за ставками у вiдсотках до митної вартостi, Смс - сума ввiзного (вивiзного) мита, обчислена за ставками в євро за одиницю товару.

Нарахування антидемпiнгового, компенсацiйного та спецiального мита у вiдсотках до митної вартостi товару, що є об'єктом антидемпiнгового, антисубсидицiйного або спецiального розслiдувань. Митна вартiсть такого товару обчислюється вiдповiдно до базисних умов поставки CIF - кордон України. Обчислення суми антидемпiнгового, компенсацiйного та спецiального мита здiйснюється за формулою

Смо = (В х Мо) : 100,

де Смо - сума антидемпiнгового, компенсацiйного та спецiального мита, В - митна вартiсть товару (у грн.), Мо - ставка антидемпiнгового, компенсацiйного та спецiального мита, установлена у вiдсотках до митної вартостi товару.

Мито пiдлягає сплатi до завершення оформлення МД, тимчасової чи неповної декларацiй (далi - ТД, НД). Мито сплачується платниками в нацiональнiй валютi України. та за ставками, що дiють на день подання МД до митного оформлення. При митному оформленнi товарiв iз застосуванням ТД, НД мито сплачується за ставками, що дiють на день подання таких декларацiй до митного оформлення.. Сплата мита може бути здiйснена шляхом перерахування суми коштiв за безготiвковим розрахунком або готiвкою на вiдповiдний рахунок митного органу

Тарифні пільги (тарифні преференції)  допускаються за с ст.281 МКУ  щодо ставок МКУ у вигляді як звільнення від оподаткування ввізним мито; так і зниження ставок або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Тарифні квоти у вигляді встановлення обсягів окремих товарів, призначених для ввезення на митну територію України у визначений період зі зниженням ставки ввізного мита, встановлюються окремими законами. Ввезення товарів на митну територію України поза тарифними квотами здійснюється без зниження ставок ввізного мита. У разі якщо імпорт товару є об’єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Звільнення від оподаткування митом (податкові пільги) із ст. 282 МКУ:

транспортні засоби комерційного призначення, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів, а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, паливо, продовольство та інше майно, необхідні для їх нормальної експлуатації на час перебування в дорозі, в пунктах проміжної зупинки, або придбані за кордоном у зв’язку з ліквідацією наслідків аварії (поломки) даних транспортних засобів

предмети матеріально-технічного постачання та спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продовольство та інше майно, що вивозяться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами і організаціями суден, які ведуть морський промисел, а також продукція їх промислу, що ввозиться на митну територію України

валюта України, іноземна валюта, цінні папери та банківські метали;

товари, право власності на які набувається державою у випадках, передбачених МКУ та іншими законами України

товари, що ввозяться в Україну або вивозяться з України для офіційного і особистого користування особами, які відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і законів України користуються правом ввезення в Україну та вивезення з України таких товарів зі звільненням від сплати мита;

товари, що ввозяться на митну територію України в рамках міжнародної технічної допомоги відповідно до міжнародних договорів;

товари, що походять з іншої території, за які було сплачено мито при первісному ввезенні на митну територію України, тимчасово, у тому числі з метою ремонту, вивозилися за її межі та знову ввозяться на митну територію України

товари, що походять з митної території України, за які було сплачено мито при первісному вивезенні за межі цієї території, тимчасово ввозилися на цю територію та знову вивозяться за її межі

документи та видання, які надсилаються в рамках міжнародного обміну до освітніх, наукових або культурних закладів, у тому числі бібліотек. Перелік цих закладів визначається КМУ;

на період виконання робіт щодо підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему - товари (сировина, матеріали, устаткування та обладнання), що надходять в Україну в рамках міжнародної технічної допомоги, яка надається на безоплатній та безповоротній основі для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС;

товари, включаючи продукцію, обладнання, устаткування, транспортні засоби та інші речі майнового характеру, призначені для виконання угоди про розподіл продукції, а також продукція, видобута у виключній (морській) економічній зоні України, що ввозяться на митну територію України при виконанні угоди про розподіл продукції, а також товари (крім майна та матеріальних цінностей, вартість яких була відшкодована інвестору компенсаційною продукцією і які перейшли у власність держави) та видобута продукція, що вивозяться інвестором з України відповідно до ЗУ  Про угоди про розподіл продукції;

архівні документи, придбані з метою внесення їх до Національного архівного фонду;

фармацевтична продукція, сполуки, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні та класифікуються за товарними групами 28, 29, 30 перелік яких затверджується КМУ;

устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаюче обладнання і матеріали, засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріали для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії за умови, що ці товари застосовуються платником податків для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні. Перелік таких товарів із зазначенням кодів УКТ ЗЕД встановлюється КМУ;

техніка, устаткування, майно і матеріали, що ввозяться на митну територію України та вивозяться за межі цієї території, призначені для власного використання розвідувальними органами України;

матеріали, устаткування та комплектуючі, що використовуються для виробництва:

а) устаткування, що працює на відновлюваних джерелах енергії;

б) матеріалів, сировини, устаткування та комплектуючих, що будуть використовуватися у виробництві альтернативних видів палива або виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії;

в) енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;

г) засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів;

ґ) матеріалів, сировини та устаткування, що будуть використовуватися у нанотехнологічних виробництвах або працювати з використанням нанотехнологій.

Зазначені у цьому пункті товари звільняються від оподаткування за умови, що вони застосовуються платником податків для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД встановлюється КМУ;

технічні та транспортні засоби, у тому числі самохідні сільськогосподарські машини, що працюють на біопаливі та класифікуються за кодами згідно з  УКТ ЗЕД, визначеними ст. 7  ЗУ Про альтернативні види палива, якщо такі товари не виробляються в Україні.У  ввезення зазначених технічних та транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин, визначається КМУ;

бланки книжок МДП та книжок (карнетів) А.Т.А., що переміщуються між національним гарантійним об’єднанням та іноземними гарантійними об’єднаннями, що є їх кореспондентами, або міжнародними організаціями

з 1 січня 2013 року товари та/або предмети, оплачені за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону.

У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів та/або предметів платник податку зобов'язаний сплатити ввізне мито та пеню у порядку і розмірах, визначених МКУ.

Звільнення від оподаткування застосовуються наступні:

Умовне повне звільнення (ст. 284 МКУ):

1) ввізним митом - до товарів, поміщених у митні режими транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування;

2) вивізним митом - до товарів, поміщених у митні режими транзиту, тимчасового вивезення.

Умовне часткове звільнення (ст. 285МКУ) застосовується до товарів, зазначених у ст.106 МКУ, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, за умови дотримання вимог та обмежень

Оподаткування митом товарів при переміщенні через митний кордон України залежно від обраного митного режиму т. 286 МКУ)

Товари, поміщені у митний режим імпорту, оподатковуються ввізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні умов та обмежень, встановлених гл. 13 МКУ. У  встановлених випадках оподатковуються сезонним митом та/або особливими видами мита.

Товари, поміщені у митний режим реімпорту, звільняються від оподаткування ввізним митом, якщо інше не передбачено. У разі поміщення товарів у митний режим реімпорту  суми вивізного мита, сплачені при експорті цих товарів, повертаються особам, які їх сплачували, або їх правонаступникам відповідно до МКУ та в порядку, визначеному ПКУ.

. Товари, поміщені у митний режим експорту, оподатковуються вивізним митом у випадках, встановлених законодавством.

Товари, поміщені у митний режим реекспорту, звільняються від оподаткування вивізним митом, якщо інше не передбачено законом. Після поміщення товарів у митний режим реекспорту суми ввізного мита, сплачені при імпорті цих товарів, повертаються особам, які їх сплачували, або їх правонаступникам.

До товарів, поміщених у митний режим транзиту, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом, якщо інше не передбачено законом.

  До товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, застосовується умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному главою 18 МКУ. У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ввізним митом, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі ввізне мито сплачується у порядку, визначеному частиною сьомою ст.. 106 МКУ.

У разі поміщення товарів у митний режим тимчасового вивезення, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування вивізним митом при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ.

У разі поміщення товарів у митний режим митного складу, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 20 МКУ.

Якщо товари заявлено у митний режим вільної митної зони, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 21 МКУ.

Коли товаріи поміщенщ у митний режим безмитної торгівлі, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 22 МКУ.

. До товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 23 МКУ. У разі випуску у вільний обіг продуктів переробки, отриманих з товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, сплата ввізного мита здійснюється у порядку, визначеному ст. 155 МКУ.

Товари, поміщені у митний режим переробки за межами митної території, оподатковуються вивізним митом відповідно до глави 24 МКУ. До товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, та продуктів їх переробки, зазначених у частині другій статті 168 МКУ, що в межах визначеного строку повертаються в Україну, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом.

До товарів, поміщених у митний режим знищення або руйнування, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом при дотриманні вимог та обмежень, встановлених гл. 25 МКУ.

Товари, поміщені у митний режим відмови на користь держави, звільняються від оподаткування ввізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 26 МКУ.

При митному оформленнi товарiв, що ввозяться в Україну з країн, з якими укладено угоди про вiльну торгiвлю, за умови виконання суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi всiх норм, установлених вiдповiдними мiжнародними угодами, застосовуються положення мiжнародної угоди.

     Товари, якi призначенi для митної територiї України та iмпортуються на умовах угод про вiльну торгiвлю з країнами СНД, що набрали чинностi в установленому порядку не обкладаються ввiзним митом при одночасному використання таких умов:

1. товар вiдповiдає критерiям походження, установленим Правилами визначення країни походження товарiв, затвердженими Рiшенням Ради глав урядiв СНД вiд 30.11.2000 р. На пiдтвердження походження товарiв митним органам подається сертифiкат форми СТ-1 ( пряме походження);

2. закупiвля товару здiйснюється на основi договору/контракту мiж резидентом України та резидентом однiєї з держав - учасниць угоди про створення зони вiльної торгiвлi ( пряма закупівля);

3. товар вивозиться з митної територiї однiєї з держав - учасниць угоди про створення зони вiльної торгiвлi i ввозиться на митну територiю України (пряме транспортування) .

     При цьому товар не повинен покидати територiї держав - учасниць угоди, крiм випадкiв, якщо таке транспортування неможливе внаслiдок географiчного положення держави-учасницi або окремої її територiї, а також випадкiв, погоджених компетентними органами держав-учасниць учасницi угоди До товарiв походженням з Республiки Македонiя, що ввозяться на митну територiю України, або вивозяться до Македонії застосовуються умови вiльної торгiвлi, установленi Угодою про вiльну торгiвлю мiж Республiкою Македонiя та Україною.

Звільняються віді оподаткування митом товарі, які ввозяться:

  •  як гуманітарна допомога  - відповідно до ЗУ Про гуманітарну допомогу. Комісією з питань гуманітарної допомоги при КМУ визначає їх як гуманітарна допомога та звільняє  від оподаткування ввізним мито;
  •  як товарна інвестування з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита. При відчуженні таких товарів раніше трьох років з часу зарахування їх на баланс ввізне мито сплачується на загальних підставах;
  •  як наукове, лабораторне і дослідне обладнання, а також комплектуючі та матеріали, передбачені проектом наукового парку, зареєстрованого згідно з ЗУ Про наукові парки, що ввозяться на митну територію України науковим парком та партнерами наукового парку в межах реалізації такого проекту наукового парку, звільняються від сплати ввізного мита;
  •  які ввозяться на митну територію України на адресу Товариства Червоного Хреста України та його відділень відповідно до ЗУ Про Товариство Червоного Хреста України як гуманітарна чи доброчинна допомога, звільняються від оподаткування ввізним митом.

Контрольні питання

1.Інструментом митно-тарифного регулювання є:

а) митний тари;

б) акцизний податок;

в) ліцензування;

г) правильні відповіді  а і б.

2.До особливих видів мита належать:

а) спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне;.

б) спеціальне, антидемпінгове, комерційне;

в) спеціальне, антиінфляційне, компенсаційне;

г) специфічне, антидемпінгове, компенсаційне;

3.Особливі види мита стягуються на підставі рішень

а) Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі;

б) Міністерства економіки;

в) Кабінету міністрів України;

г) Державної митної служби України.

4.Спеціальне мито застосовується:

а) як запобіжний засіб щодо учасників ЗЕД, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

б) у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об´єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;

в) у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об´єктом субсидованого імпорту, що завдає шкоди національному товаровиробнику;

г) усі відповіді вірні

5. Ставки ввізного мита в Єдиному тарифі диференційовані в залежності від країни походження на:

а) преференційні, пільгові, повні;

б) преференційні, пільгові, загальні;

в) преференційні, індивідуальні, загальні;

г) превентивні, пільгові, повні .

6. Преференційні ставки ввізного мита застосовуються, якщо:

а) товари походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів;

б) товари походять з держав, які утворюють з Україною спеціальні митні зони;

в) товари походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння

г) правильні відповіді: а і б.

7. Залежность від способу нарахування застосовуються такі види ставок мита:

а) адвалерні, специфічні, комбіновані;

б) автономні, специфічні, комбіновані;

в) адвалерні, спеціальні, комбіновані;

в) адвалерні, специфічні, компенсаційні.

8.Ставка мита, що нараховується у встановленому розмірі за одиницю товарів або залежно від характеристик, називається:

а) адвалерна;

б) спеціальна;

в) специфічна;

г) немає правильної відповіді.

9 .Вивізне мито нараховується відповідно до:

а) Митного тарифу України;

б) Законів України;

в) міжнародних договорів;

г) усі відповіді вірні

Література основна:

  1.   Закон України Про Єдиний митний тариф  від 05.02.92 № 2097-Х11
  2.  Закон України  Про митний тариф України  від 05.04.01 № 2371-ІІІ
  3.  Ліпіхіна Т. Д. Оподаткування експортно-імпортних операцій в Україні [Текст] : навч. посіб. / Т. Д. Ліпіхіна,  К. : КНЕУ, 2007.
  4.  Міжнародна  конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція)

5..Митний Кодекс України: затверджено ЗУ від 13.03.2012 № 4495-VI; розділ  IX; ст. 271-288.

6.Егоров О.Б. Митна економіка. – СОТ – ЕС. - [ Текст]  / О. Б. Егоров,  .Одеса.: Пласке, 2005.

Література додаткова:

  1.  Постанова Кабінету Міністрів України Про Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності  від 12.12.02 № 1863
  2.  Про  затвердження Порядку повернення платникам податкiв коштiв, що облiковуються на вiдповiдних рахунках митного органу як передоплата, i митних та iнших платежiв, помилково та/або надмiрно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здiйснюється митними органами: [Електронний ресурс]: наказ ДМСУ вiд 20.07.2007 № 618.- Режим доступу:http://www. customs.com.ua 

3 Положення про митні декларації. ПКМУ від 21.05.2012  № 450.

4 .Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій.: наказ Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011

5. Про затвердження змін до Порядку справляння митного оформлення ввізного(вивізного ) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України: .: . [Електронний ресурс]: наказ ДМСУ  від 14.09.2009 № 856.- Режим доступу:http://www. customs.com.ua 

6.  Гребельник О.П.Основи митної справи. [Текст] : навч. посіб. / О.П.Гребельник,  К. , 2003.


Лекція пята  - 4 год.,  самостійна робота – 4 год.; індивідуальна - 4 год.

ТЕМА:  АДМІНІСТРУВАННЯ АКЦИЗНОГО ТА ЄКОЛОГІЧНОГО ПОДАТКІВ.

План

1.Сутність, ставки,  платники та база оподаткування акцизним податком.

2.Порядок адміністрування  акцизного податку та особливості його  використання з  тютюновими виробами.

3. Спільні дії митних та податков их органів по здійсненню контролю за сплатою акцизного податку та заходи забезпечення доставки підакцизних товарів до митного органу призначення

Мета : на базі ПКУ та митного законодавства визначення переліку підакцизних товарів (продукції), встановленних ставок, бази оподаткування  та  порядку   адміністрування та  декларування акцизного податку.  

Акцизний податок це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукц ії), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції). Станом на 2013 рік до переліку підакцизних  товарів належать спирт етиловий, алкогольні напої та пиво;  тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;  нафтопродукти та  природний газ; автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів  товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобі,   мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним мотором з колясками або без них  та кузови.

Підакцизні товари (продукція) це високорентабельні, бюджетоутворюючі товари, тому  кожна країна світу визначає такий перелік виходячи з національних інтересів.

 Таблиця 11.. Основні визначення з  питань акцизного податку на базі ПКУ.

Назва

Сутність

Векселедавець

Суб'єкт  господарювання – виробник підакцизних товарів (продукції), який одержує спирт етиловий з акцизного складу для переробки на іншу підакцизну продукцію або для виробництва продукції, зазначеної у пунктах 7.1 та 7.5 статті 7 VI розділу ПКУ;

Векселедержатель

Орган державної податкової служби за місцезнаходженням векселедавця

Виноробна продукція

Вина виноградні натуральні, вина натуральні з доданням спирту та міцні (кріплені), шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, зброджені плодові і ягідні напої (сидр, перрі та інші) з доданням спирту або без додання спирту, напої змішані, які містять алкоголь та суміші алкогольних напоїв з безалкогольними;

Максимальні роздрібні ціни

(МРЦ)

Ціни, встановлені  на підакцизні товари (продукцію) з урахуванням усіх видів податків (зборів), за якими здійснюється продаж підакцизних товарів (продукції) у роздрібній торгівлі. МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ

Марка акцизного податку

Спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, захищений від підроблення голографічними захисними елементами, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів;

Маркування

Наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному КМУ щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку;

Ставки акцизного податку зведені у ПКУ, наведемо ставки акцизного податку  на автомобілі легкові.

Таблиця 12.. Ставки акцизного податку на транспортних засобів  (витяг з ПКУ)

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 

Ставки податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні) 

8703 

Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: 

  

8703 10 

- транспортні засоби, спеціально призначені для пересування по снігу; спеціальні автомобілі для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічні транспортні засоби: 

  

8703 10 11 00 

- - транспортні засоби спеціального призначення для переміщення по снігу, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) або з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням 

0,6 євро за 1 см3 об'єму циліндрів двигуна 

8703 10 18 00 

- - інші 

0,6 євро за 1 см3 об'єму циліндрів двигуна 

  

- інші транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом: 

  

8703 21 

- - з робочим об'ємом циліндрів двигуна не більш як 1000 см3

  

8703 21 10 00 

- - - нові 

0,05 євро за 1 см3 об'єму циліндрів двигуна 

8703 21 90 

- - - що використовувалися: 

  

8703 21 90 10 

- - - - не більш як 5 років 

1 євро за 1 см3 об'єму циліндрів двигуна 

8703 21 90 30 

- - - - понад 5 років 

1,25 євро за 1 см3 об'єму циліндрів двигуна 

8703 22 

- - з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1000 см3, але не більш як 1500 см3

  

8703 22 10 00 

- - - нові 

0,03 євро за 1 см3 об'єму циліндрів двигуна 

8703 22 90 

- - - що використовувалися: 

  

8703 22 90 10 

- - - - не більш як 5 років 

1,25 євро за 1 см3 об'єму циліндрів двигуна 

8703 22 90 30 

- - - - понад 5 років 

1,5 євро за 1 см3 об'єму циліндрів двигуна 

Висновок з наведеної таблиці – розмір специфічної ставка залежить  від об'єму двигуна та року використання транспортного засобу.

Таблиця 13 Платниками акцизного податку:

згідно наказу ДМСУ 409 є:

а) особа - суб'єкт господарювання, яка ввозить пiдакцизнi товари (продукцiю) на митну територiю України;

б) особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимiв, що передбачають звiльнення вiд оподаткування, у разi порушення таких вимог;

в) особа, на яку при здiйсненнi операцiй з пiдакцизними товарами (продукцiєю), якi не пiдлягають оподаткуванню або звiльняються вiд оподаткування, покладається виконання умов щодо цiльового використання пiдакцизних товарiв (продукцiї) в разi порушення таких умов.

. У разi порушення умов митних режимiв, що передбачають повне або часткове звiльнення вiд оподаткування, особа, вiдповiдальна за дотримання режиму, зобов'язана обчислити та сплатити суму податкового зобов'язання. Якщо в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога щодо здiйснення заходiв гарантування, така вимога встановлюється i для цiлей акцизного податку

згідно ст..212 ПКУ є :

 - особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

 - особа - суб'єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;

- фізична особа - резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства;

- особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхозними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;.

. - особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України зі звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом ;.

 - особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог; 

- особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів у разі порушення таких умов;

- особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов;

Об’єктами оподаткування акцизним податком є операцiї з:

- ввезення пiдакцизних товарiв (продукцiї) на митну територiю України;

- реалiзацiї конфiскованих пiдакцизних товарiв (продукцiї), пiдакцизних товарiв (продукцiї), визнаних безхазяйними, пiдакцизних товарiв (продукцiї), за якими не звернувся власник до кiнця строку зберiгання, та пiдакцизних товарiв (продукцiї), що за правом успадкування чи на iнших законних пiдставах переходять у власнiсть держави;

-  реалiзацiї або передачi у володiння, користування чи розпорядження пiдакцизних товарiв (продукцiї), що були ввезенi на митну територiю України зi звiльненням вiд оподаткування до закiнчення строку, визначеного законодавством, вiдповiдно до пункту 213.3 ПКУ.

Акцизний податок не справляється  настуних  випадках :

- реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України зі звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до пункту 213.3 ст. 213 розділу VI ПКУ.

- ввезення підакцизних товарів (продукціі) на митну територію України, призначених для службового користування дипломатичними представництвами іноземних держав, консульськими установами іноземних держав та для особистого використання членами дипломатичних представницв іноземних держав, консульських установ;

- ввезення підакцизних товарів (продукціі) на митну територію України, якщо при цьому  не справляється ПДВ з розміщенням у митних режимах: митний склад, знищення або руйнування, відмова на користь держави, тимчасове ввезення, магазин безмитної торгівлі, переробка на митній території України;

- транзиту ( при дотриманні умов, передбаченних ст..201 МКУ та за умови здійснення заходів щодо гарантування до ставки товарів (продукції).

Також підлягають звільненню ввезенні на митну територiю України пiдакцизних товарiв (продукцiї) (крiм алкогольних напоїв i тютюнових виробiв) як мiжнародної технiчної допомоги або як гуманiтарної допомоги, наданої згiдно з нормами  ЗУ Про гуманiтарну допомогу; а також ввезення акредитованими державними випробувальними лабораторiями та/або суб'єктами господарювання, якi мають лiцензiї на виробництво тютюнових виробiв, еталонних (монiторингових) чи тестових зразкiв тютюнових виробiв (не призначених для продажу вроздрiб) для проведення дослiджень чи випробувань (калiбрування лабораторного обладнання, проведення дегустацiй, вивчення фiзико-хiмiчних показникiв, дизайну).

Звільняється підакцизні товари, тимчасово ввезенні  для показу чи демонстрацiї пiд час проведення виставок, конкурсiв, нарад, семiнарiв та ярмаркiв, спецiальних виставкових заходiв, якщо вони залишаються у власностi нерезидентiв та їх використання на територiї України не має комерцiйного характеру пiд зобов'язання про вивезення таких товарiв (продукцiї) у тому самому станi, в якому вони ввозилися, крiм змiн внаслiдок фактичного природного зношення, на строк тимчасового ввезення за умови надання гарантiй (грошової застави) .

Звільненння поширюється на акцизеі товари (продукцiя), що   вивозиться  платником податку за межi митної територiї України, якщо їх вивезення  засвiдчене належно оформленою МД; а також в ввезенні  на митну територiю України ранiше вивезенні, у яких виявлено недолiки, що перешкоджають реалiзацiї цих товарiв на митнiй територiї країни iмпортера.

Порядок нарахування акцизного податку та його ставки встановлені ПКУ і можуть бути  :

адвалорні,

специфічні,

адвалорні та специфічні одночасно.

. У разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок  базою оподаткування згідно ст.. 214 ПКУ є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

Згідно п.5.1. наказу ДМСУ № 409 сума акцизного податку, якщо ставка специфічна та  встановлена в грошовому еквіваленті ( гривни) до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою:

Са = Н х А

де Са - сума акцизного податку, Н - кількість товару у фізичних одиницях виміру, встановленних ПКУ, А - ставка акцизного податку.

У разi встановлення специфічних ставок акцизного податку в iноземнiй валютi - за формулою:

Са = Н x А x Кв

де: Са - сума акцизного податку, обчислена iз застосуванням специфiчних ставок з одиницi товару (продукцiї); Н - кiлькiсть товару у фiзичних одиницях вимiру, встановленихПКУ ; А - ставка акцизного податку; Кв - валютний (обмiнний) курс НБУ, що дiє на дату подання МД.

У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером МРЦ на товари (продукцію), які він імпортує, без ПДВ та з урахуванням акцизного податку.

Згідно п 5.2.наказу ДМСУ 409 при  застосуванняі адвалорних ставок акцизний податок нараховується за такою формулою:

СаА = В x А

де: СаА - сума акцизного податку ; В - вартiсть товарiв (продукцiї) за встановленими iмпортером максимальними роздрiбними цiнами на товари (продукцiю), якi вiн iмпортує, без ПДВ та з урахуванням акцизного податку; А - адвалорна ставка . 

Максимадбно роздрібна ціна ( далі МРЦ) – це ціни, встановлені  на підакцизні товари (продукцію) з урахуванням усіх видів податків (зборів), за якими здійснюється їх продаж  у роздрібній торгівлі. ДПАУ подається Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, встановлені виробником або імпортером товарів (продукції). У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари (продукцію), що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари (продукцію), що імпортуються ним в Україну, і дата, з якої встановлюються МРЦ.

Митна вартiсть товарiв (продукцiї) при використані адвалорніх ставок акцизного податку за встановленими виробником або iмпортером підакцизних товарів, визначаеться за наступною формулою МРЦ:

В = (МРЦ - ПДВ) x К

де: МРЦ - максимальна роздрiбна цiна; ПДВ - сума ПДВ у складi МРЦ; К - кiлькiсть ввезеного товару в одиницях вимiру, на якi встановленоМРЦ .

Сума ПДВ в такому випадку нараховується наступним чином :

ПДВ = (МРЦ / (1 + Сп/100)) x (Сп/100)

де: МРЦ - максимальна роздрiбна цiна; Сп – ставка ПДВ.

Базою оподаткування акцизним податком в такому випадку є вартiсть товарiв (продукцiї), що ввозяться на митну територiю України, завстановленими iмпортером МРЦ на товари (продукцiю), якi вiн iмпортує, без ПДВ та з урахуванням акцизного податку.

Згідно із ст..221 ПКУ   базою оподаткування акцизним податком за одночасно специфічними та адвалерними ставками є база, визначена окремо для за адвалорними та специфiчними ставками. Сума податкового зобов'язання, якщо одночасно встановлено адвалорнi та специфiчнi ставки акцизного податку, обчислюється шляхом додавання сум, обчислених окремо за кожною ставкою, за формулою:

ПЗ = СаА + Са

де: ПЗ - податкове зобов'язання; СаА - сума акцизного податку, обчислена за адвалорною ставкою; Са - сума акцизного податку, обчислена iз застосуванням специфiчних ставок з одиницi товару (продукцiї).

Вiдповiдно до порядку, встановленого у пунктi 221.2 ст.221 ПКУ суми податкового зобов'язання на цигарки одного найменування визначаються шляхом порiвняння обчислених сум податку за встановленими адвалорною та специфiчною ставками та мiнiмального акцизного податкового зобов'язання з обсягiв ввезеного товару (продукцiї) i до нарахування приймається та сума, яка має бiльше значення за формулами:

якщо (СаА + Са) < (мПЗ x К : 1000), то ПЗ = мПЗ x К : 1000;

якщо (СаА + Са) > (мПЗ x К : 1000), то ПЗ = СаА + Са,

де: СаА - сума акцизного податку, обчислена за адвалорною ставкою; Са - сума акцизного податку, обчислена iз застосуванням специфiчних ставок з одиницi товару (продукцiї); мПЗ - мiнiмальне акцизне податкове зобов'язання, встановлене законодавством на 1000 штук товару; К - кiлькiсть товару (продукцiї); ПЗ - податкове зобов'язання.

Підкреслимо особливості справляння акцизного податку з товарiв, що пiдлягають маркуванню марками акцизного податку. Наявнiсть наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшцi (упаковцi) алкогольного напою та пачцi (упаковцi) тютюнового виробу є однiєю з умов для ввезення на митну територiю України i продажу таких товарiв споживачам, а також пiдтвердженням сплати податку та легальностi ввезення товарiв Забороняється ввезення на митну територiю України, зберiгання, транспортування, прийняття на комiсiю з метою продажу та продаж на митнiй територiї України не маркованих  алкогольних напоїв та тютюнових виробiв.

Не пiдлягають маркуванню:

алкогольнi напої i тютюновi вироби, якi постачаються для реалiзацiї магазинам безмитної торгiвлi безпосередньо вiтчизняними виробниками такої продукцiї за прямими договорами, укладеними мiж вiтчизняними виробниками алкогольних напоїв i тютюнових виробiв i власниками магазинiв безмитної торгiвлi. При цьому перемiщення  таких товарів повино здiйснюється пiд митним контролем iз застосуванням заходiв гарантування доставки;

алкогольнi напої i тютюновi вироби, якi ввозяться в Україну i розмiщуються у митному режимi магазину безмитної торгiвлi;

еталоннi (монiторинговi) чи тестовi зразки тютюнових виробiв, якi не призначенi для продажу вроздрiб i ввозяться на митну територiю України акредитованими державними випробувальними лабораторiями та/або суб'єктами господарювання, якi мають лiцензiї на право виробництва вiдповiдної продукцiї, для проведення дослiджень чи випробувань (калiбрування лабораторного обладнання, проведення дегустацiй, вивчення фiзико-хiмiчних показникiв, дизайну).

Митне оформлення маркованої продукцiї за поданою МД здiйснюється на пiдставi примiрника заявки-розрахунку кiлькостi марок акцизного податку  з вiдмiткою продавця марок акцизного податку про сплату сум податку до вiдповiдного бюджету в повному обсязi та копiї декларацiї про МРЦ .

Cуб'єкти  господарювання, які уклали з іноземними виробниками контракт (договір) про постачання в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів, мають право їх ввезення, якщо:

а) ввезення здійснюється виключно через визначені КМУ пункти пропуску через державний кордон, які зазначені покупцями марок (імпортерами) у заявці-розрахунку;

б) маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється в установленому порядку марками акцизного податку встановленого зразка;

в) алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 літрів ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України та не підлягають маркуванню. У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення та цей контроль  здійснюється митними органами;

г) покупець марок (імпортер) подає митному органу МД, копію декларації про МР  та примірник заявки-розрахунку з відміткою продавця марок акцизного податку про сплату сум податку до відповідного бюджету в повному обсязі.

Транзитні перевезення алкогольних напоїв і тютюнових виробів через митну територію України здійснюються з додержанням вимог, установлених пунктом 219.1 ст. 219 ПКУ. У разі порушення порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або неповної сплати податку товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України забороняється.

 У разі ввезення покупцем марок (імпортером) на територію України за контрактом (договором) про постачання алкогольних напоїв і тютюнових виробів кількома партіями у такому контракті (договорі) центральним органом податкової служби робляться відмітки про кількість виданих марок акцизного податку із зазначенням дати їх видачі.

Спільний наказ ДМСУ та ДПАУ  від 16.03.2001 N 109/188 Про затвердження Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України встановлює контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв та на пачках (упаковках) тютюнових виробів, які відповідно до положень законодавчих актів України підлягають такому маркуванню, під час увезення цих товарів на митну територію України здійснюють митні органи. Контроль за наявністю марок акцизного збору під час реалізації таких товарів на митній території України здійснюють податкові органи, контрольно-ревізійна служба та органи внутрішніх справ.

Оформлення заявок-розрахунків на купівлю марок акцизного податку здійснюється в порядку, який встановлюється їх продавцем. У разі виявлення під час документальної перевірки податковим органом факту нецільового використання суб'єктом підприємницької діяльності  товарів або факту заниження суми податкового зобов'язання, заявленої цим суб'єктом у податковій декларації, податковий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника за кожним з податків і застосовує штрафні санкції та пеню в порядку, установленому діючим законодавством. Інформація про такі факти надсилається податковим органом, який проводив перевірку, до митного органу, що здійснив митне оформлення цих товарів, для подальшого застосування до порушника санкцій.

 Контроль за товарами, що перебувають під митним контролем та на відповідальному зберіганні в суб'єкта підприємницької діяльності, здійснюється митними органами в порядку, визначеному МКУ.

При потребі здійснення перевірки фактичної наявності або проведення будь-яких експертиз товарів, які перебувають під митним контролем та на відповідальному зберіганні під митними забезпеченнями в суб'єкта підприємницької діяльності, усі такі операції мають проводитись у присутності представника митного органу, у якому ці товари перебувають під контролем. Результати кожної такої перевірки мають оформлятись актом, що складається представником митного органу, за формою, установленною ДМСУ. Акт підписується представниками всіх сторін, що брали участь у перевірці

Згідно українського  законодавства обов язковою формою контролю за підакцизними товарами (продукцією) є спеціальні заходи забезпечення доставки підакцизних товарів до митного органу призначення. На етапі підготовки до ввезення підакцизних товарів на Україну імпортером самостійно обирається один з наступних  заходів гарантування:

00 - гарантія не потрібна;

01 - індивідуальна фінансова гарантія, видана банківською установою;

02 - фінансова гарантія у вигляді грошової застави;

05 - гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року;

06 - індивідуальна фінансова гарантія, видана незалежним фінансовим посередником;

07 - гарантування на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А.Т.А.;

08 - багаторазова фінансова гарантія, видана банківською установою;

09 - багаторазова фінансова гарантія, видана незалежним фінансовим посередником;

10 - генеральна фінансова гарантія, видана банківською установою;

11 - генеральна фінансова гарантія, видана незалежним фінансовим посередником.

Екологічний податок.

Це новий податок, уведений розділом 8 ПКУ,  являє собою   податок за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами та забруднення у разі ввезення палива на митну територію України.   Податковими  агентами  тут виступають суб'єкти господарювання, які  здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника; а також які  ввозять палива на митну територію України 

Об'єктом і базою оподаткування  цього податку є обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім обсягів палива вивезених  в митних режимах експорту або реекспорту та/або обсягів переробки на  території України засвідчених належно оформленою МД; та мазуту і  пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії. 

Таблиця 14 . Ставки екологічного податку:

Вид палива

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару згідно з УКТ ЗЕД

Ставка податку, гривень за 1 тонну

Бензин неетилований

2710 11 41 19
2710 11 41 39
2710 11 41 99
2710 11 45 99
2710 11 49 99

бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше

79,90

Бензин сумішевий

2710 11 41 11
2710 11 41 31
2710 11 41 91
2710 11 45 11
2710 11 49 11

бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше, із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або етил-трет-бутилового ефіру або їх суміші

65,80

2710 11 41 19
2710 11 41 39
2710 11 41 99
2710 11 45 99
2710 11 49 99

бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше, із вмістом менш як 5 мас. % біоетанолу або етил-трет-бутилового ефіру або їх суміші

Зріджений нафтовий газ

2711 11 00 00

газ природний скраплений (зріджений)

108,10

2711 12 11 00

пропан скраплений (зріджений), для використання як паливо

2711 14 00 00

етилен, пропілен, бутилен і бутадієн скраплені (зріджені)

2711 19 00 00

інші гази нафтові скраплені (зріджені)

Дизельне біопаливо

3824 90 98 00

Біодизель

68,15

Дизельне пальне із вмістом сірки

 

важкі дистиляти (газойлі) із вмістом сірки:

 

 

2710 19 49 00

більш як 0,2 мас. %

79,90

 

2710 19 41 30
2710 19 45 00

більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2 мас. %

61,10

 

2710 19 41 20

більш як 0,005 мас. %, але не більш як 0,035 мас. %

55,22

 

2710 19 41 10

не більш як 0,005 мас. %

35,25

 

 

паливо рідке (мазут):

 

 

2710 19 61 00

не більш як 1 мас. %

35,25

 

2710 19 63 00

більш як 1 мас. %, але не більш як 2 мас. %

55,22

 

2710 19 65 00

більш як 2 мас. %, але не більш як 2,8 мас. %

61,10

 

2710 19 69 00

більш як 2,8 мас. %

79,90

Бензин авіаційний

2710 11 31 00

бензини авіаційні

55,22

Гас

2710 19 21 00

гас, що використовується як паливо для реактивних двигунів

68,15

2710 19 25 00

гас, що використовується як паливо для інших видів двигунів, крім реактивних двигунів

Контрольні питання

1. До переліку підакцизних товарів нині належат

а) інвалідні коляски;

б) мотоцикли;

в) кузови для вантажних транспортних засобів;

г) автобуси.

2. До переліку підакцизних товарів нині належать:

а)тютюн для виробництва сигарет;

б) тютюн для нюхання;

в) тютюн для жування;

г)немає правмльної відповіді.

3. Акцизний подат на тютюнові вироби обчислюється:

а) за ставками у відсотках до обороту;

б) у твердих сумах з одиниці товару;

в) або за ставками у відсотках до обороту або у твердих сумах з одиниці товару;

г) і за ставками у процентах до обороту, і у твердих сумах з одиниці товару одночасно

4. Якщо акцизний податок встановлено у відсотках, то основою нарахування є:

а) вартість товару за встановленою  імпортером  максимальною  роздрібною ціною  без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку;

б) вартість товару  за встановленою  імпортером  мінімальною  роздрібною ціною  без  податку  на додану вартість і акцизного збору  (але  не  менше  митної  вартості  товару з урахуванням сум ввізного мита);

в) вартість товару  за встановленою  імпортером  максимальною  роздрібною ціною  (але  не  менше  митної  вартості  товару з урахуванням сум ввізного мита);

г) вартість товару  за встановленою  імпортером  мінімальною  роздрібною ціною, але  не  менше  митної  вартості  товару.

5. У разі встановлення ставки акцизного податку  у відсотках обов’язково слід надавати:

а) декларацію  про  встановлені  виробником  або імпортером максимальні оптові ціни на підакцизні товари; 

б) декларацію  про  встановлені  виробником  або імпортером мінімальні роздрібні ціни на підакцизні товари; 

в) декларацію  про  встановлені  виробником  або імпортером максимальні   роздрібні   ціни на підакцизні товари;

г) декларацію  про  встановлені  виробником  або імпортером мінімальні  оптові ціни на підакцизні товари.

Література основна:

1. Митний Кодекс України: затверджено ЗУ від 13.03.2012 № 4495-VI; розділ  IX Фінансові гарантії ; ст.305- 317; 353-358.

2. Податковий Кодекс України: затвердженно ЗУ від 02.12.2012 №2755-VI,  розділ VI .ст..212-230; розділ VШ . ст. 240-249. (Із змінами і доповненнями).

3. Про затвердження  Інструкції про порядок справляння акцизного податку при ввезенні товарів на митну територію України суб єктами господарської діяльності.: . [Електронний ресурс]: наказ ДМСУ  від 23.05.2011 № 409.- Режим доступу:http://www. customs.com.ua.

4. Про затвердження Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України: .: . [Електронний ресурс]: наказ ДМСУ від 16.03.2001 109/188.- Режим доступу:http://www. customs.com.ua.

  1.  Ліпіхіна Т. Д. Оподаткування експортно-імпортних операцій в Україні [Текст] : навч. посіб. / Т. Д. Ліпіхіна,  К. : КНЕУ, 2007.

Література додаткова:

.

1. Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій.: наказ Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011

2. Гребельник О.П.Основи митної справи. [Текст] : навч. посіб. / О.П.Гребельник,  К. , 2003.

Лекція шоста -  2 год.; самостійна робота - 4 год,;   індивідуальна - 4 год.

ТЕМА:  АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТ ІСТЬ

План

1. База оподаткування та платники ПДВ.

2. Порядок  адміністрування ПДВ. Вексельна форма сплати ПДВ.

3. Нульова ставка оподаткування ПДВ, індикативні ціни  та спільні дії ДМСУ і ДПАУ..

Мета лекції : на базі податкового та митного законодавств вивчення бази оподаткування ПДВ, порядок його адміністрвання: а також  та нульова ставка  ПДВ експортних операцій.

База оподаткування  ПДВ з операцій з постачання товарів, увезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком ПДВ, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

 Платником податку є:

 - будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України :

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, установлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, в тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

- особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи (форма іноземної товарної інвестиції) ;

- особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави;

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

1) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку  дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку або ;

2) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів  дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Порядок  адміністрування  ПДВ

Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під  митний контроль.  

Сума ПДВ нараховується за формулами, де Спдв - сума ПДВ; В - договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості; См - сума мита (ввізне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, сезонне); Са - сума акцизного податку; П - ставка ПДВ (20 %):

- на товари, що обкладаються митом та акцизним податком нарахування ПДВ здійснюються за формулою:

Спдв = (В + См + Са) х П / 100

  •  на товари, що обкладаються тільки митом:

Спдв = (В + См ) х П / 100

- на товари, що обкладаються тільки акцизним податком:

Спдв = (В + Са ) х П / 100

  •   на інші товари, що не підлягають обкладенню митом та акцизним податком:

Спдв = В  х П / 100

Якщо ПДВ підлягає сплаті грошовими коштами, до основи нарахування ПДВ не включається сума умовно нарахованих податків та зборів  та сума податків та зборів, які не сплачених внаслідок застосування інших видів податкових пільг (наприклад, векселі).

 Платники ПДВ при імпорті товарів, за умови оформлення МД (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати митним органам податковий вексель на суму податкового зобов'язання. Податковий вексель це безумовне грошове забов язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначенні законодавством, яке підтверджено комерційним банком шляхом авалю та видається на відстрочення платежу. Строк, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 30 днів, включаючи дату його видачі. У разі імпорту на митну територію України товарів для окремих видів діяльності, які мають сезонний характер або здійснюються з використанням довгострокових договорів, може видаватися податковий вексель на суму податку на додану вартість з більш довшим строком погашення за рішенням КМУ. 

Вексель видається окремо для кожної МД на повну суму податкового зобов'язання та підлягає обов'язковому підтвердженню шляхом авалю комерційними банками, або їх філіями, на підставі довіреності від імені банку - юридичної особи. Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем. Виданий податковий вексель не підлягає передачі шляхом індосаменту.

Виняток надання податкового векселя становлять:

- акцизні товари;

- товари, що належать до товарних груп 1 - 24 УКТЗЕД;

- товари, які імпортуються  особами, що були зареєстровані як платники  менш ніж за 12-ть календарних місяців до місяця, у якому здійснюється таке імпортування

Нульова ставка ПДВ в залежності від митного режиму становить:

-  при використані митного режиму експорту, якщо цей експорт підтверджений МД;

 - при використані  митного режиму реекспорту;

-  при використані  митного режиму  безмитної торгівлі;

-  при використані  митного режиму  вільної митної зони.

Нульовою ставкою ПДВ згідно ст.. 195 ПКУ  обкладаються  постачання товарів:

а) для заправки або забезпечення морських суден, що використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України;  використовуються для рятування або подання допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн; входять до складу Військово-Морських сил України та вирушають за межі територіальних вод України, в тому числі на якірні стоянки;

б) для заправки або забезпечення повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату та входять до складу повітряних сил України та вирушають за межі повітряного кордону України, в тому числі у місця тимчасового базування;

в) для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі;

г) для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту збройних сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством;

ґ) постачання товарів/послуг підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю (магазинах безмитної торгівлі.

 Товари, придбані у безмитних магазинах без сплати ПДВ, у разі зворотного ввезення таких товарів на митну територію України підлягають оподаткуванню у порядку, передбаченому для оподаткування операцій з імпорту.

Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ  таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Використання індикативної ціни (далі – ІЦ).

Індикативною ціною  є мінімально допустима контрактна ціна на товари походженням з України, яка відповідає ціні, що склалася або складається на відповідний товар на ринку експорту або імпорту на момент здійснення експортної операції з урахуванням умов постачання та умов здійснення розрахунків, обумовлених відповідно до законодавства України. ІЦ  розробляє Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків (ДІАЦ “Держзовнішінформ”) і затверджує Мін. зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі  (з січня 2001 р. Мін. економіки та з питань європейської інтеграції). Індикативні ціни можуть корегуватися залежно від зміни цін на дані товари на відповідних ринках. ІЦ і рішення про їхню зміну публікуються в газеті “Урядовий кур’єр”.

До перелік товарів, на які встановлені й періодично корегуються IЦ, належать групи товарів, експорт яких складає основну статтю валютних надходжень в Україну. До таких товарів належать: металопрокат (арматура, катанка, заготовка квадратна, гарячекатаний лист, гарячекатаний рулон); труби (безшовні із чорних металів, для нафто- й газопроводів, інші круглого перетину із заліза й нелегованої сталі); феросиліцій; феросилікомарганець; карбамід; аміак; суміш сечовини з нітратом амонію у водних або аміачних розчинах; велика рогата жудоба жива; барани та вівці живі; шкіри ВРХ мокросолені неконтуровані, машинного зйому; шкіри овечі мокросолені; насіння льону дроблене або недроблене; насіння соняшнику дроблене або недроблене; насіння рижію; електроенергія. Розширений список, де зазначено якісні показники товарів, конкретні країни, ринки збуту, умови постачання товарів, на які встановлено свій рівень IЦ, і можливе відхилення від рівня IЦ залежно від якості товарів, країн (ринків) збуту й умов постачання публікується  в газеті “Урядовий кур’єр” або щомісячному бюлетені   ДІАЦ  Держзовнішінформ .

Методи формування і використання IЦ викладені в Указі Президента України  Про заходи щодо вдосконалювання кон’юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності  від 10.02. 1996  124/96. Введення IЦ обумовлено, по-перше,  необхідністю підтримки вітчизняних виробників, які, як правило, є найбільшими підприємствами національної економіки, зовнішньоекономічна діяльність яких є основною статтею наповнення бюджету України; по-друге, взятими на себе Україною міжнародними зобов’язаннями в частині дотримання рівня ринкових цін на експортовані товари

IЦ є обов’язковими для застосування суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх форм власності при укладенні й виконанні зовнішньоекономічних угод (контрактів). Інакше кажучи контрактна ціна на відповідний товар має дорівнювати IЦ або перевищувати її. Візьмемо товар, на який установлено  мінімальна індикативна ціна, наприклад, велика рогата худоб жива вагою до 350 кг/гол  ІЦ встановлена 1250-1300 (USD/МТ, FOB порти України)  ;  а вагою більше 350 кг/гол. -  1300-1400 (USD/МТ, FOB порти України)   .                                                      

Спільні дії ДМСУ і ДПАУ  органiв при здiйсненнi державного контролю за експортом окремих видiв товарiв суб'єктами зовнiшньоекономiчної діяльності. В рамках нового Міністерства доходів і зборів  діяльність ДМСУ та ДПАГ ці діє будуть вдосконалюватися та реформуватися. впорядкована. Сьогодні діє спільний наказ ДМСУ та ДПАУ від 12.07.2004 512/387 Про затвердження Порядку взаємодії митних і податкових органів при здійсненні державного  контролю за експортом окремих видів товарі суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

 

 Умовно з метою вивчення Порядку поділимо спільні дії на наступні етапи. Перщий  етап - протягом 4 годин пiсля  присвоєння їй реєстрацiйного номеру  МД до Єдиної автоматизованої iнформацiйної системи ДМСУ (далi - ЄАIС Держмитслужби) відправляються відібрані електронні копiї експортних МД вiдповiдно до наступних критерiїв ризику.  

Такими критеріями є :

1. задекларована фактурна вартість одного кілограму товарів, що експортується:

- якщо вона становить або перевищує 3000 грн. при переміщенні автомобільним, залізничним або морським транспортом;

- якщо вона становить або перевищує 4000 грн. при переміщенні повітряним транспортом;

2. декларування експортних операцій на адресу нерезидента (одержувача), стосовно якого наявна інформація про "сумнівність";

3. декларування товарів, невластивих основному виду діяльності експортера (комітента).

Наведені у пп. 1 - 2 критерії ризику не застосовуються до:

- виробників - експортерів продукції власного виробництва або експортерів - безпосередніх покупців товарів українських виробників, які мають відповідні висновки сертифікованих лабораторій (сертифікати відповідності, сертифікати якості тощо) на ці товари;

- партій товару насипних, навалювальних та наливних вантажів, що переміщуються через митний кордон України річковим, морським, залізничним транспортом за періодичними МД, а також до товарів, які оформлюються за МД після переміщення через митний кордон України за періодичними МД;

- підприємств, що не являються платниками ПДВ;

- товарів, що експортуються трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач;

- товарів що підлягають контролю з боку Державної служби експортного контролю;

- товарів, що підлягають ліцензуванню;

- товарів, що поставляються у рамках міждержавних договорів;

- товарів, що використовуються як запаси споживання;

- товарів, експорт яких здійснюється за умови реєстрації контрактів;

- експортних операцій з товарами, ввезеними на митну територію України для переробки без зміни права власності на такі товари (гр. 37-051/FG00 вивезення готової продукції, виготовленої з давальницької сировини).

 Другий етап. База даних вiдiбраних згiдно критерiїв ризику електронних копiй МД засобами електронного зв'язку  1 раз на годину передається  ДМСУ до Департаменту автоматизації процесiв оподаткування ДПАУ Він в свою чергу протягом 1 години пiсля отримання цієї  iнформацiї, засобами електронного зв'язку передає  до вiдповiдних державних податкових адмiнiстрацiй, в зонi дiяльностi яких зареєстрований суб'єкт ЗЕД як платник податку, та розташований митний орган, що прийняв МД до митного оформлення. Здiйснюються аналiз отриманої iнформацiї та приймають рiшення про необхiднiсть та доцiльнiсть проведення спiльних з митними органами координованих дiй з контролю за конкретною експортною операцiєю (митним оформленням партiї товарiв, задекларованої за окремими МД).  У разi, якщо експортна операція пiдпадає хоча б пiд один критерiй ризику, митницею оформлення застосовуються:

здiйснення огляду товарiв з обов'язковим складанням Акту про проведення митного огляду товарiв, що перемiщуються за МД;

    вiдбiр зразкiв товарiв для подальшого проведення експертних дослiджен;.

  залучення спецiалiзованих пiдроздiлiв митних органiв, на якi покладено функцiї iз здiйснення контролю митної вартостi та номенклатури;

  додаткова iдентифiкацiя товарiв iз застосуванням цифрової фотозйомки товарiв.

   У разi прийняття рiшення керiвником  ДПАУ щодо доцiльностi присутностi посадових осiб податкової служби України пiд час здiйснення огляду товарiв, таке рiшення засобами факсимiльного зв'язку невiдкладно доводиться до вiдома керiвника митницi оформлення та органу державної податкової служби, що прийняв МД до митного оформлення. У письмовому зверненнi обов'язково зазначаються основнi ознаки сумнiвностi експортної операцiї. Орган ДПАУ на письмовий запит має право отримати вiд митницi оформлення товарiв iнформацiю про стан та завершення проведення процедури митного оформлення товарiв за МД. Ця iнформацiя використовується для прийняття рiшення керiвником вiдповiдного органу державної податкової служби щодо направлення працiвникiв державної податкової служби України в митницю оформлення або в митницю призначення на кордонi.

   При отриманнi керiвником митницi призначення повiдомлення до завершення митного оформлення товарiв та їх фактичного вивезення з митної територiї України, митний орган протягом 1години з моменту надходження товарiв в пункт пропуску та їх пред'явлення до митного органу повiдомляє засобами факсимiльного зв'язку ДПАУ в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi про надходження товарiв для забезпечення прибуття вiдповiдальної посадової особи органу державної податкової служби України.

Пiсля прибуття транспортного засобу, що здiйснює перевезення експортних товарiв, щодо яких передбачається проведення спiльних контрольних заходiв, в пункт пропуску через державний кордон вiдповiдальнi посадовi особи державної податкової служби в межах компетенцiї забезпечують присутнiсть вiдповiдальних при здiйсненнi огляду товарiв . Результати роботи вiдповiдальної особи  письмово вiдображаються на вiдповiдних примiрниках МД на вiдповiдну партiю експортних товарiв, що залишається в справах митного органу (митниця оформлення або митниця призначення), та в актi про проведення митного огляду товарiв, що перемiщуються за МД.

У разi, якщо протягом 4 годин пiсля вiдправлення до вiдповiдного органу ДПАУ  iнформацiї про прибуття транспортного засобу до митницi призначення спiвробiтники ДПАУ не прибули в пункт пропуску через державний кордон України для реалiзацiї спiльних заходiв, митниця призначення самостiйно здiйснює передбаченi законодавством процедури для завершення митного контролю та митного оформлення товарiв та транспортних засобiв, що виконують зовнiшньоекономiчнi перевезення цих товарiв, для пропуску їх через державний кордон України та здiйснює пропуск таких товарiв для їх вивезення.

    Третій етап  Митниця  протягом 2 годин пiсля завершення процедури митного оформлення експортних товарiв за МД та надання дозволу на їх вивезення за межi митної територiї України iнформує про прийняте рiшення та надання дозволу на вивезення експортних товарiв. За необхiдностi  ДПАУ за погодженням iз Департаментом аналiзу ризикiв та аудиту ДМСУ та на пiдставi письмового запиту до митницi оформлення або митницi призначення може запросити копiї документiв,  або матерiалiв та документiв, що стали пiдставою для порушення справи про порушення митних правил за такими товарами. Ці копiї  використовуються податківцями для проведення перевiрок суб'єктiв зовнiшньоекономiчної діяльності,  у   разi необхiдностi  залучаються працiвники митних органiв.

     Регiональнi митницi, митницi України при необхiдностi або за письмовими запитами органiв ДПАУ в рамках наданих повноважень iнiцiюють надання запитiв до митних органiв iноземних країн, де зареєстрованi нерезиденти-отримувачi товарiв або здiйснювалося митне оформлення товарiв за кожною iз зовнiшньоекономiчних операцiй, що є об'єктом поглибленого аналiзу вiдповiдно до визначних критерiїв ризику. У разi отримання вiдповiдної iнформацiї вiд митних органiв зарубiжних країн ця iнформацiя протягом 5 днiв в письмовому виглядi надається до ДМСУ, яка в свою чергу протягом трьох робочих днiв надає її до ДПАУ.

Контрольні питання.

  1.  До бази оподаткування податком на додану вартість, що нараховується умовно, включаються:

 а) сума акцизного збору, що нараховується умовно;

б) сума ввізного мита, що нараховане умовно;

в) плата за митне оформлення поза робочим часом;

г) а) і б).

2  До критеріїв ризику експортних операцій в рамках взаємодії митних i податкових органів при здійсненні державного контролю за експортом окремих видів товарів суб'єктами ЗЕД (наказ ДМСУ та ДПАУ від 12.07.2004 N 512/387) відносяться :

а) задекларована фактурна вартість одного кілограму товарів, що експортується становить або перевищує 3000 грн. при переміщенні автомобільним, залізничним або морським транспортом;

б) задекларована фактурна вартiсть одного кiлограму товарiв, що експортується становить або перевищує 4000 грн. при перемiщеннi автомобiльним, залiзничним або морським транспортом;

в) задекларована фактурна вартiсть одного кiлограму товарiв, що експортується становить або перевищує 3000 грн. при перемiщеннi повiтряним транспортом;

Г) задекларована фактурна вартiсть одного кiлограму товарiв, що експортується становить або перевищує 6000 грн. при перемiщеннi повiтряним транспортом.

3. Критерії ризику експортних операцій в рамках взаємодії митних i податкових органів при здiйсненнi державного контролю за експортом окремих видiв товарів суб'єктами ЗЕД (наказ ДМСУ та ДПАУ від 12.07.2004 N 512/387) застосовуються:

а) до виробникiв-експортерiв продукцiї власного виробництва або експортерів - безпосереднiх покупцiв товарiв українських виробникiв, якi мають вiдповiднi висновки сертифiкованих лабораторiй (сертифiкати вiдповiдностi, сертифiкати якостi тощо) на цi товари;

б) до пiдприємств, що не є платниками ПДВ;

в) до товарів, що експортуються до країн-членів СОТ;

г)  а) і б).

4. Критерії ризику експортних операцій в рамках взаємодії митних i податкових органів при здiйсненнi державного контролю за експортом окремих видiв товарів суб'єктами ЗЕД (наказ ДМСУ та ДПАУ від 12.07.2004 N 512/387) застосовуються до:

а) товарiв що пiдлягають контролю з боку Державної служби експортного контролю;

б) товарiв, що використовуються як запаси споживання;

в) партiй товару насипних, навалювальних та наливних вантажiв, що перемiщуються через митний кордон України рiчковим, морським, залiзничним транспортом за перiодичними митними декларацiями;

г) немає правильної відповід.і

Література основна:

       1.Податковий Кодекс України: затвердженно ЗУ від 02.12.2012 №2755-VI,  розділ V ст..180 – 192); 337

3.Про затвердження Порядку взаємодії митних і податкових органів при здійсненні державного контролю за експортом окремих видів товарів суб єктами зовнішньоекономічної діяльності.: . [Електронний ресурс]: наказ ДМСУ та ДПАУ від 12.07.2004 N 512/387..- Режим доступу:http://www. customs.com.ua:

     4.Ліпіхіна Т.Д. Оподаткування експортно-імпортних операцій в Україні.: Навчальний підручник. – Київ. 2007

Література додаткова:

1. Про затвердження Порядку визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України.: наказ ДПА України від 29.03.11 № 167

         2. Про затвердження Порядку подання документів, які підтверджують право суб'єкті підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України: .: . [Електронний ресурс]: наказ ДМСУ від 22.06.06 № 514.- Режим доступу:http://www. customs.com.ua 

 

Лекція сьома- 2 год.; самостійна робота - 4 год,;  індивідуальна - 4 год.  .

ТЕМА: ПЛАТА ЗА ВИКОНАННЯ МИТНИХ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ  ПОЗА МІСЦЕМ РОЗТАШУВАННЯ МИТНОГО ОРГАНУ АБО ПОЗА РОБОЧИМ ЧАСОМ, УСТАНОВЛЕНИМ ДЛЯ НИХ  ТА ЄДИНИЙ МИТНІЙ ЗБІР У ПУНКТАХ ПРОПУСКУ

План

1. Порядок справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них

2.Порядок обчислення єдиного митного збору.

Мета лекції:, вивчення сутності плати за здiйснення митниз формальностей  поза мiсцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу та порядку нарахування та справляння єдиного збору в пунктах пропуску.

У Порядку справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них  терміни вживаються в таких значеннях:

місце розташування митного органу - адреси, зазначені у положенні про митницю та положенні про митний пост, що затверджені у порядку, визначеному МКУ;

робота поза робочим часом, установленим для митного органу, - робота посадових осіб митного органу, що здійснюється в надурочний час (понад тривалість робочого дня, установленого для митного органу), нічний час, вихідні, святкові та неробочі дні;

робочий час, установлений для митного органу, - тривалість робочого дня та режим роботи, встановлені відповідно до законодавства України про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності для митного органу.

Плата справляється:

- за МД на бланку єдиного адміністративного документа та/або МД, що подається в електронному вигляді  а саме:

тимчасовою митною декларацією;

періодичною митною декларацією;

попередньою митною декларацією;

додатковою митною декларацією;

- за уніфікованою митною квитанцією МД-1 (далі - квитанція МД-1) у разі здійснення митних формальностей, що не передбачають подання МД .

. Платниками плати є декларант або уповноважена ним особа, на звернення якої було прийняте рішення про здійснення митних формальностей поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу. Ця сплата здійснюється платниками до/або під час здійснення митних формальностей митними органами.

Рішення про виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу у робочий час приймається посадовою особою цього митного органу, уповноваженою на це наказом керівника митниці, на підставі письмової заяви декларанта або уповноваженої ним особи шляхом проставляння на заяві резолюції.  Рішення про виконання митних формальностей поза робочим часом, установленим для митного органу, приймається керівником (заступником керівника) митного органу шляхом видання письмового розпорядження на підставі письмової заяви декларанта або уповноваженої ним особи.

Заява щодо виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, повинна містити:

відомості про товар та/або транспортний засіб, відправника, одержувача, зовнішньоекономічний договір або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту);

плановані час і дату виконання митних формальностей;

зобов'язання про внесення плати;

відомості про бажане місце проведення виконання митних формальностей (у разі їх виконання поза місцем розташування митного органу);

печатку заявника (за наявності) та підпис заявника.

У разі переміщення товарів і транспортних засобів експрес перевізником з письмовою заявою звертається експрес-перевізник.

Порядок нарахування і внесення плати

Нарахування плати здійснюється за розмірами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року N 93 "Про справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів" (далі - постанова). Така плата може здійснюватися яке поза місцем розташування митних органів так і засобiв у мiсцях розташування митних органiв.

Таблиця 17. Ставки плати

Митне оформлення товарiв i транспортних засобiв поза мiсцем розташування митних органiв

За одну год. роботи (незалежно вiд кiлькостi залученних посадових осiб митного органу,) пiд час оформлення однiєї партiї товару або одного транспортного засобу, евро

у робочий час

20

у надурочний, нiчний час i вихiднi днi

40

у святковi та неробочi днi

50

Митне оформлення товарiв i транспортних засобiв у мiсцях розташування митних органiв поза робочим часом, установленим для митних органiв:

у надурочний, нiчний час i вихiднi днi

40

у святковi та неробочi днi

50

Нарахування та внесення плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування митного органу здійснюються таким чином:

у підрозділах митного оформлення митного органу, для яких встановлено п'ятиденний робочий тиждень, - за розміром плати здійснення митних формальностей за роботу у робочий, надурочний, нічний час та вихідні, святкові і неробочі дні відповідно до часу фактичного виконання митних формальностей;

у підрозділах митного оформлення митного органу за затвердженим керівником митного органу та передбаченим правилами внутрішнього трудового розпорядку графіком змінності - за розміром плати за виконання митних формальностей у надурочний час;

у підрозділах митного оформлення митного органу, режим роботи яких визначений як цілодобовий, - за розміром плати за виконання митних формальностей у робочий час.

Нарахування та внесення плати за виконання митних формальностей поза робочим часом, установленим для митних органів, здійснюються таким чином:

у підрозділах митного оформлення митного органу, для яких встановлено п'ятиденний робочий тиждень, - за розміром плати здійснення митних формальностей за роботу у надурочний, нічний час та вихідні, святкові і неробочі дні відповідно до часу фактичного виконання митних формальностей;

у підрозділах митного оформлення митного органу за затвердженим керівником митного органу та передбаченим правилами внутрішнього трудового розпорядку графіком змінності - за розміром плати за виконання митних формальностей у надурочний час.

Згідно Кодексу законiв про працю України ( далі Кодекс),  визначен урочний час - як  час, протягом якого посадові особи митного органу, згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіків змінності, повинні виконувати свої службові обов’язки. Надурочний час згідно ст. 62 Кодексу вважається робота понад встановлену тривалiсть робочого дня.  Нічний часом за ст .54  Кодексу   вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку, а  Вихідні дні  згідно зі ст. 67 Кодексу  при п'ятиденному робочому тижнi - два днi на тиждень, а при шестиденному робочому тижнi - один. Загальним вихiдним днем є недiля. У випадку, коли святковий або неробочий день збiгається з вихiдним днем, вихiдний день переноситься на наступний пiсля святкового або неробочого.  Неробочі (святкові) дні встановленi  такі : 1 сiчня Новий рiк; 7 сiчня Рiздво Христове; 8 березня Мiжнародний жiночий день;  1 і 2 травня День мiжнародної солiдарностi трудящих; 9 травня День Перемоги;  28 червня  День Конституцiї ; 24 серпня День незалежностi;  7 сiчня Рiздво Христове ; один день (недiля) Пасха (Великдень);  один день (недiля) Трiйця.

 Нарахування плати здійснюється на підставі відповідних даних, занесених у Журнал обліку виїздів посадових осіб для виконання митних формальностей. Плата нараховується виключно за фактичний час здійснення митних формальностей поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для митного органу, незалежно від кількості посадових осіб митного органу, залучених до їх проведення. До часу, витраченого посадовою особою митного органу на здійснення митних формальностей поза місцем розташування митних органів, зараховується також час, витрачений нею на проїзд до місця призначення й у зворотному напрямку.  Плата вноситься за кожною письмовою заявою окремо з урахуванням кількості витрачених на здійснення митних формальностей годин роботи посадової особи митного органу, яка здійснює такі митні формальності, незалежно від кількості оформлених МД. Плата справляється у гривні за офіційним (валютним) курсом, встановленим НБУ, що діє на дату подання МД, а у разі, коли виконання митних формальностей не пов'язано з поданням МД, - на дату фактичної сплати. Сплата коштів здійснюється платниками у безготівковій формі за рахунок авансових платежів (передоплати) або в готівковій формі через касу митного органу чи фінансової установи на рахунки, відкриті на ім'я митних органів в територіальних органах Державної казначейської служби України.

Плата не справляється:

-при митному оформленні гуманітарної допомоги, яка ввозиться на митну територію України (вивозиться);.

-при митному оформленні транзитних вантажів;

- при оформленні попередньої МД, що складається до моменту ввезення товарів на митну територію України.

Єдиний збір у пунктах пропуску

Цей збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, які перетинають державний кордон України, і справляється за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України відповідно до законодавства України при імпорті та транзиті вантажів і транспортних засобів санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України та за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням установлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Платниками  єдиного збору є:

 власники транспортного засобу та вантажу; 

перевізники вантажу;  

інші особи, уповноважені власниками або перевізниками.

Об’єктами  оподаткування є   автобус; вантажний автомобіль з/або без причепа та тягач з/або без напівпричепа;   великоваговий автотранспортний засіб;  залізничний вагон; контейнер.

Таблиця 18. Ставки єдиного збору

Вид транспортного засобу

Місткість або загальна маса транспортного засобу з вантажем

Ставка єдиного збору за одиницю транспортного засобу в євро

Формула, що використовуься для розрахунку суми єдиного збору *

За проведення контролю

за проїзд автодорогами за кожен кілометр проїзду

1. Автобуси 

Від 10 до 30 місць включно

Понад 30 місць

5

0,02 

0,02 

2 + 0,02 х L 

5 + 0,02 х L 

2. Вантажні автомобілі з/або без причепів та тягачі з/або без напівпричепів 

До 20 тонн включно

Понад 20 до 40 тонн включно

5

10

0,02 

0,02 

5 + 0,02 х L

 10 + 0,02 х L 

3. Великовагові автотранспортні засоби

Понад 40 до 44 тонн включно

Понад 44 до 52 тонн включно

Від 52 до 60 тонн включно

Понад 60 тонн

10

10

10

10

0,1

0,2

0,27 

0,27 + 0,78 за кожні наступні 10 тонн

10 + 0,1 х L 

10 + 0,2 х L 

10 + 0,27 х L 

10 + 0,27 х L + (M - 60)/10 х 0,78 х L;

якщо (M - 60)/10  1 

4. Великовагові автотранспортні засоби з перевищенням осьових навантажень 

До 5 % включно

Понад 5 % до 10 % включно

Понад 10 % до 20 % Включно

Понад 20 %

0,05

01 

0,27 

0,27 + 0,15 за кожні наступні 5 %

+ 0,05 х L 

+ 0,1 х L 

+ 0,27 х L 

+ 0,27 x L + (O - 20)/5 х 0,15 х L якщо (O - 20)/5  1 

5. Великогабаритні автотранспортні засоби з перевищенням встановлених параметрів ширини, висоти, довжини 

За кожний параметр

-

0,03 

+ 0,03 х N х L 

6. Залізничний

вагон,

контейнер

2

2

-

2 х V

2 х K 

Для автомобільних транспортних засобів та контейнерів, які перетинають державний кордон України без вантажів, ставка єдиного збору встановлюється в розмірі 20 % ставки, визначеної у МКУ При цьому плата за проїзд автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду), у тому числі за перевищення встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів, справляється повністю.

*Умовні позначення: для формул

L  протяжність маршруту;

M  фактична маса великовагового автотранспортного засобу;

O  фактичне осьове навантаження, що перевищує максимальне згідно із законодавством;

N  кількість параметрів з перевищенням габаритних розмірів згідно із законодавством для даного виду транспорту;

V  кількість залізничних вагонів;

K -кількість контейнерів.

 Єдиний збір складається з:

- плати за здійснення передбачених Законом видів контролю вантажу і транспортного засобу;

 - плати за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами;

 - додаткової плати за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Єдиний збір не справляється у таких випадках:  

- перетинання  державного кордону авіаційними та водними транспортними засобами та пасажирськими вагонами і залізничними вагонами без вантажу,   

- легковими автомобілями (код 8703 згідно з УКТЗЕД);

- у випадках транзиту вантажу, що не підлягає пропуску через митний кордон та перевантажується на інший транспортний засіб у зоні митного контролю пункту пропуску, який є одночасно пунктом ввезення та вивезення цього вантажу;

- в'їзду та виїзду транспортного засобу в межах одного пункту пропуску через державний кордон без перетинання митного кордону;

переміщення товарів трубопровідним транспортом та лініями електропередачі;

- перевезення вантажу гуманітарної допомоги, якщо товаросупровідні документи оформлені на отримувачів гуманітарної допомоги в Україні, що внесені до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги;

- проїзду транспортних засобів операторів поштового зв'язку до об'єктів поштового зв'язку з метою обміну поштових відправлень.

Єдиний збір нараховується та вноситься за єдиним платіжним документом уніфікованою митною квитанцією МД-1. Він справляється у національній валюті України за офіційним  курсом НБУ на день сплати.

Контрольні питання

  1.  Не підлягають обкладенню єдиним збором наступні транспортні засоби:

а) авіаційні транспортні засоби;

б) легковий автотранспорт;

в) .залізничні вагони без вантажу;

г) всі відповіді вірні.

  1.  Не підлягають обкладанню єдиним збором наступні транспортні засоби:

а) автобус без пасажирів;

б) залізничні вагони без вантажу;

в) .вантажні автомобілі без вантажу;

г) немає правильної відповіді.

  1.  Об’єктом оподаткування єдиним збором виступають такі транспортні засоби:

а) .водяні транспортні засоби;

б) .залізничні пасажирські вагони; 

в) транспортні засоби поштового зв’язку, що направляються до об’єктів поштового зв’язку;

г) залізничні вагони з вантажем.

  1.  Єдиний збір у пунктах пропуску не нараховується у разі переміщення:

а) .пасажирських автобусів;

б) вантажних автомобілів без вантажу;

в) залізничних вагонів без вантажу:

г) контейнерів.

  1.  Для автомобільних транспортних засобів та контейнерів, які перетинають державний кордон України без вантажів, ставка єдиного збору встановлюється у розмірі:

а) 20 % від законодавчо встановленого розміру ставки;

б) .10 % від законодавчо встановленого розміру ставки;

в) 50 % від законодавчо встановленого розміру ставки;

г) 60 % від законодавчо встановленого розміру став.

Література основна:

1.Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України: Закон України від 04.11.1999 № 1212

2.Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон України: ПКМУ від 24.10.2002 № 1569.

3. Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленним для митних органів: ПКМУ від 18.01.1993 № 93.

4.Про затвердження Порядку справляння плати за виконання митних формальностей митними органами ....Наказ Міністерства фінансів України  від 28.05.2012 № 610

Література додаткова:

1.Ліпіхіна Т. Д. Оподаткування експортно-імпортних операцій в Україні [Текст] : навч. посіб. / Т. Д. Ліпіхіна,  К. : КНЕУ, 2007

Лекція восьма 4 год.; самостійна робота - 4 год,;   індивідуальна - 4 год.

ТЕМА: ДОКУМЕНТАЛЬНІ ПЕРЕВІРКИ ДОТРИМАННЯ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ТА ФІНАНСОВІ ГАРАНТІЇ СПЛАТИ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ .

План

  1.  Сутність та   форми проведення документальних  перевірок з  питань митної справи.
  2.  Порядок проведення митними органами документальних  перевірок.
  3.  Фінансові гарантії сплати митних платежів.

Мета – визначення на базі  ПКУ та МКУ нової форми контролю  -  документальні  перевірки з  питань митної справи.

Документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Документальні перевірки принципово новий метод контролю митними та податковими органами, тому регулюється статтями  Митного  і Податкового Кодексів України. Такі  перевірки спрямовані на перевірку дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів,  з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ  . А саме : «102.1 Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2  ст..102 ПКУ має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та  невиїзних перевірок митні органи перевіряють дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

.Згідно діючого українського законодавства документальні  перевірки здійснюються шляхом проведення  виїздних та невиїздних перевірок. Виїзні документальні перевірки в свою чергу  здійснюються за  плановими (планові) та позаплановими.

Таблиця 19. Види виїздних перевірок

Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку митного органу та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб митного органу перевірка такого підприємства, за згодою його керівника, може проводитися у приміщенні митного органу.

Митні органи проводять  документальні планові виїзні перевірки на підставі квартальних планів, які формують самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування митними органами виїзних перевірок визначається міністерством, керівник якого (міністр) спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Документальна планова виїзна перевірка одного й того самого підприємства може проводитися не частіше одного разу на 12 місяців, а підприємства, яке отримало статус уповноваженого економічного оператора, - не частіше одного разу на 30 місяців. Якщо митні та інші контролюючі органами планують виїзну перевірку одного й того самого підприємства, така перевірка проводиться зазначеними органами одночасно. Право на проведення документальної планової перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи митного органу і може проводитися за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку контролю здійснено перевірку матеріалів документальної перевірки, проведеної митним органом, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи. Проведення такої позапланової документальної виїзної перевірки може ініціюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, тільки за умови, що стосовно посадових осіб митного органу, які проводили таку перевірку, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. У такому разі центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, визначає митний орган, що проводитиме таку перевірку;

2) виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит митного органу протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту;

3) підприємством не подано в установлений строк митну декларацію;

4) розпочато процедуру припинення підприємства (крім перетворення), порушено провадження у справі про визнання підприємства банкрутом;

5) підприємством подано в установленому порядку митному органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки чи скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення і зазначаються обставини, які не були досліджені під час перевірки та об'єктивний розгляд яких неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Тривалість документальної виїзної перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів і у  зазначений строк не включаються:

період часу між врученням керівнику підприємства, що перевіряється, або уповноваженій ним особі письмової вимоги про надання документів та відомостей, необхідних для з'ясування питань перевірки, та наданням таких документів та відомостей;

час, необхідний для відновлення втрачених, пошкоджених або достроково знищених документів, необхідних для з'ясування питань перевірки, у випадках, передбачених ПКУ;

час, необхідний для відновлення бухгалтерського обліку, у разі виявлення невідповідності показників у документах бухгалтерського обліку та/або фінансової звітності;

час, необхідний для складення акта (довідки) про результати перевірки.

Одночастно з цим строк проведення документальної виїзної перевірки може бути продовжений наказом відповідного митного органу, але не більше ніж на 15 робочих днів. Підставами для такого продовження строку проведення планової виїзної перевірки є:

- заява підприємства (у разі необхідності подання ним документів, що стосуються питань перевірки);

- змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу підприємства та/або його господарських об'єктів;

- випадки, передбачені абзацом третім п. 44.7 ст. 44 ПКУ;

«44.7. У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 ПКУ .

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.».

- випадки, коли в період проведення документальної виїзної перевірки на письмовий запит посадової особи митного органу, уповноваженої на проведення перевірки, підприємством, яке перевіряється, не надані документи, необхідні для з'ясування питань такої перевірки.

Встановлені  строки, підстави та порядок проведення документальних виїзних перевірок підприємств не поширюються на перевірки, що проводяться за заявою самого підприємства, уповноважених економічних операторів (у тому числі на підприємствах, які звернулися для отримання такого статусу), а також на перевірки, що проводяться відповідно до кримінально-процесуального законодавства у разі порушення кримінальної справи або у процесі провадження в адміністративній справі про порушення митних правил стосовно посадової особи цього підприємства.

. Документальну виїзну (планову чи позапланову) перевірку підприємства може бути зупинено наказом відповідного митного органу, копія якого не пізніше наступного робочого дня надсилається підприємству рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під розписку керівнику підприємства чи уповноваженій ним особі, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) необхідність відновлення підприємством втрачених документів або обґрунтованої потреби в додатковому часі для надання документів, визначених у запиті посадової особи митного органу;

2) необхідність проведення митної експертизи;

3) необхідність проведення зустрічної звірки;

4) необхідність отримання інформації від інших державних органів України або уповноважених органів іноземних держав.

Зупинення документальної виїзної (планової чи позапланової) перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки за умови вручення під розписку керівнику підприємства чи уповноваженій ним особі або надіслання підприємству рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про зупинення такої перевірки. При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення митної експертизи, отримання інформації від інших державних органів України або уповноважених органів іноземних держав, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення підприємством втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Рішення про зупинення та поновлення документальної перевірки підприємства приймає керівник митного органу або особа, яка виконує його обов'язки, за письмовим поданням посадової особи, яка проводить таку перевірку, або за обґрунтованим зверненням підприємства, що перевіряється. 

 Предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної деклараці. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Така перевірка проводиться на підставі наказу митного органу та проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Посадові особи митного органу під час проведення перевірки не мають права:

1) перевіряти дані, які не є предметом перевірки;

2) вимагати від підприємства, що перевіряється, надання документів або інформації, що не стосуються предмета перевірки;

3) розголошувати відомості про підприємство, що перевіряється, які становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання такими особами службових обов'язків.

  Посадовими особами митних органів для підготовки висновків за результатами перевірок можуть бути використані:

1) документи, визначені МКУ;

2) податкова інформація;

3) експертні висновки;

4) судові рішення;

5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення;

6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені МКУ або іншими законами України.

Підприємство, що перевіряється, зобов'язане не пізніше першого робочого дня, наступного за днем початку документальної перевірки, надати у повному обсязі посадовим особам митного органу, які проводять перевірку, всі документи, у тому числі в електронній формі, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним, можуть мати відношення до переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі до ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються посадовій особі митного органу окремо від інших документів. Передача таких документів для їх огляду, вивчення та їх повернення оформлюються актами довільної форми, які підписує посадова особа митного органу та уповноважена посадова особа підприємства, що перевіряється. Забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, крім випадків, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України.

Під час проведення перевірки посадові особи митного органу, які проводять перевірку, для отримання документів (їх копій), пояснень, довідок подають керівнику підприємства або уповноваженій ним особі письмові запити під особистий підпис на другому примірнику таких запитів із зазначенням переліку документів (їх копій), пояснень, довідок, необхідних для перевірки, та строку їх надання. Такі запити можуть бути подані не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення строку перевірки (у тому числі продовженого).

У разі відмови керівника підприємства або уповноваженої ним особи надати зазначені у запиті матеріали посадовій особі митного органу, уповноваженій на проведення перевірки, така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові керівника підприємства або уповноваженої ним особи та переліку документів, які йому запропоновано подати, а також причин такої відмови стосовно кожного документа. Зазначений акт підписується посадовою особою митного органу та керівником підприємства або уповноваженою ним особою. У разі відмови керівника підприємства або уповноваженої ним особи від підписання зазначеного акта в ньому робиться відповідний запис.

Керівник підприємства або уповноважена ним особа має право звернутися до керівника митного органу, яким призначено перевірку, з письмовою заявою щодо продовження строку надання документів (їх копій), зазначених у письмовому запиті посадової особи митного органу, але не більше ніж на 15 робочих днів..  Керівник митного органу протягом двох робочих днів від дати отримання заяви підприємства щодо продовження строку надання документів (їх копій) зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення за результатами її розгляду.

У разі прийняття рішення про продовження строку надання відповідних документів (їх копій) підприємству надсилається відповідь.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими особами митного органу, вручається під особистий підпис керівнику підприємства, що перевіряється, або уповноваженій ним особі. Якщо керівник підприємства або уповноважений ним представник відмовляється від підпису про отримання копії опису, то посадові особи митного органу, які отримують копії, роблять в описі відмітку про відмову від підпису.

Якщо до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати митних платежів, а також з інших питань, що стосуються державної митної справи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, ці органи зобов'язані надати для проведення перевірки митному органу копії зазначених документів. Такі копії повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту митного органу та засвідчені печаткою і підписами посадових осіб правоохоронних та інших органів, якими здійснено вилучення оригіналів документів.

Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою.

Якщо під час перевірки порушення встановлені

Якщо під час перевірки порушення не встановлені

За результатами зустрічної звірки

складаеться акт

складається довідка

складається довідка

Акт (довідка) складається у двох примірниках, підписується посадовими особами митного органу, які проводили перевірку, та реєструється в митному органі протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку. Протягом 3 робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому ПКУ. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки.

Керівник підприємства, що перевірялося, або уповноважена ним особа протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем отримання акта (довідки), зобов'язані повернути митному органу підписаний примірник акта (довідки). Другий примірник акта (довідки) залишається на підприємстві. У разі відмови від підписання акта або довідки про результати документальної перевірки  складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки у день їх складення вручається або надсилається керівникові підприємства, що перевірялося. Відмова керівника підприємства від підписання акта про результати перевірки або від отримання його примірника не звільняє підприємство від обов'язку сплатити суми коштів відповідно до грошових зобов'язань, визначених  за результатами перевірки.

У разі незгоди керівника підприємства або уповноваженої ним особи з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або довідці про результати перевірки, вони зобов'язані підписати акт або довідку з запереченнями, які вони мають право подати протягом  5 робочих днів з дня отримання акта або довідки. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта або довідки про результати перевірки. Заперечення розглядаються митним органом протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях.  Якщо керівник підприємства або уповноважена ним особа виявили бажання взяти участь у розгляді заперечень до акта або довідки про результати перевірки, митний орган зобов'язаний повідомити зазначених осіб про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається керівнику підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, у розгляді заперечень підприємства до акта або довідки про результати перевірки є обов'язковою.

Рішення про визначення грошових зобов'язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником митного органу або особою, яка виконує його обов'язки, з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності). Керівник підприємства або уповноважена ним особа можуть бути присутні під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або особою, яка виконує його обов'язки, з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується митним органом за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не виноситься до дня набрання законної сили відповідним вироком суду. Матеріали перевірки разом з висновками митного органу передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, для використання матеріалів відповідно до вимог кримінально-процесуального закону. В акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов'язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки. Доводи стосовно незгоди з рішеннями митного органу щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування викладаються підприємством під час апеляційного оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов'язання, винесених за результатами документальної перевірки.  Доводи стосовно незгоди з рішеннями митного органу щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування викладаються підприємством під час апеляційного оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов’язання, винесених за результатами документальної перевірки, у порядку, передбаченому статтею 56 ПКУ

Положення про документарну невиїздну перевірку поширюються також на громадян, щодо яких проводилася документальна невиїзна перевірка відповідно до  ст.. 351 МКУ .

Зустрічні звірки

 Підставою для їх проведення  є потреба у перевірці відомостей, отриманих від особи, безпосередньо або опосередковано залученої до операцій з товарами, переміщеними через митний кордон України, у тому числі ввезеними на територію вільної митної зони або вивезеними з цієї території, чи від будь-якої іншої особи, яка може володіти документами та даними, необхідними для прийняття рішення за результатами перевірки, якщо така особа не надасть пояснень та необхідних документальних підтверджень на письмовий запит митного органу протягом трьох робочих днів з дати отримання запиту .

Під час зустрічної звірки перевіряються дотримання вимог законодавства при здійсненні зовнішньоторговельних операцій, інформація, яка міститься у митній декларації, декларації митної вартості, а також вид та обсяг операцій з товарами і здійснених розрахунків за них для з'ясування їх реальності та достовірності. Результати такої зустрічної звірки можуть бути використані виключно для підтвердження або спростування інформації, що міститься у митній декларації, декларації митної вартості, а також доданих до них комерційних та інших документах.  Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. За їх результатами  складається довідка, яка у десятиденний строк після завершення звірки надається для підписання керівнику підприємства, на якому проводилася звірка (ст..348 МКУ)

Підприємства зобов’язані забезпечувати збереження митних декларацій, документів, передбачених ст.355 МКУ, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, необхідних для проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, протягом строків, передбачених пунктами 44.3 та 44.4 ст. 44 ПКУ, та їх відновлення у строки і в порядку, визначені пунктом 44.5 зазначеної статті, у разі їх втрати чи передчасного знищення. У разі невиконання цього обов’язку д