54054

Типология культур. Особенности массовой и элитарной культуры

Доклад

Культурология и искусствоведение

Типология культуры как метод научного познания осуществляет процедуру расчленения различных социокультурных систем и их группировки с помощью обобщенной идеализированной модели или типа. Типология культуры позволяет объединять какие-либо сходные культуры в одну группу и отличать их от других культур.

Русский

2014-04-01

35 KB

4 чел.

Типология культур. Особенности массовой и элитарной культуры.

Типология культуры как метод научного познания осуществляет процедуру расчленения различных социокультурных систем и их группировки с помощью обобщенной идеализированной модели или типа. Типология культуры позволяет объединять какие-либо сходные культуры в одну группу и отличать их от других культур.

- историческая типология культуры выделяет глобальные и локальные типы культуры.

- пространственная (синхронная) типология – восточный и западный типы культуры.

- этническая типология культуры построена на общих особенностях (наследственных и психофизиологических) людей, связанных единством происхождения, а на ранних этапах – и определённой областью их обитания.

- национальная типология культуры имеет соционормативную структуру, которая обеспечивает координацию поведения и деятельности людей, объединенных в рамках данной общности (нации).

- массовая и элитарная типологии культуры:

Также известны 3 парадигмы типологии культуры:

- парадигма к.маркса – основывается на развитии общества по экономическому признаку. маркс - 5 парадигм: первобытная, античная, средневековая, капиталистическая и коммунистическая.

- следующая парадигма связана с именами м.фэбэра, у.ростоу, белл. в основе этой парадигмы лежит типологизация общества по признаку развития технологии.

- парадигма м.мида – основана на уровне образования.

элитарная (высокая) культура создается и потребляется привилегированной частью общества, либо по её заказу – профессиональными «творцами». «элита» представляет собой наиболее способную к духовной деятельности часть общества. разновидностями элитарной культуры считаются светское искусство и салонная музыка, например. формулой элитарной культуры является: «искусство для искусства» и практика «чистого искусства».

массовая культура (термин "массовая культура" впервые был введен нем философом м. хоркхаймером в 1941 г. и американским ученым д. макдональдом в 1944 г.) не выражает изысканных вкусов или духовных поисков народа. она появилась в середине 20 века, когда сми (радио печать, телевидение) проникли в большинство стран мира и стали доступны представителям всех социальных слоев. массовая культура может быть интернациональной и национальной. массовая культура обладает меньшей художественной ценностью, чем элитарная или народная. у нее самая широкая аудитория. она является авторской. яркий пример массовой культуры – эстрадная музыка – она понятна и доступна всем возрастам всем слоям населения независимо от уровня образования, так как удовлетворяет сиюминутные запросы людей.

основные особенности массовой культуры.

- общедоступность.

- коммерческий характер.

- занимательность (мк обращается к сторонам жизни, эмоциям, вызывающим присущим всем, интерес и понятным большинству: любовь, бытовые проблемы, насилие и т.д.).

- серийность/тиражируемость (продукты мк выпускаются в больших количествах).

- пассивность восприятия (продукты мк не требуют от потребителя интеллектуальных или эмоциональных усилий для своего восприятия. с появлением кино это усилилось).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15502. Військово-територіальний устрій реєстрового козацтва 15.84 KB
  Характерною рисою заселення території України у XV ст. було те що основна маса людності мешкала на здавна обжитих землях Київщині Галичині Волині Поліссі та Поділлі. А південні землі Середня Наддніпрянщина Запоріжжя мали значні природні багатства але були незаселе
15503. Гадяцький трактат 30.09 KB
  Га́дяцький до́говір також трапляється застаріле іменування Гадяцькі статті; пол. ugoda hadziacka угода укладена 16 вересня 1658 року під містом Гадяч з ініціативи гетьмана Івана Виговського між Річчю Посполитою і Гетьманщиною що передбачала входження останньої до складу Р...
15504. Гетьман Іван Мазепа 15.69 KB
  І. Мазепа увійшов у політичне життя України в тяжку для неї годину. Яскравим свідченням цього є укладення ним з Росією €œКоломацьких Статей€ 1687 р.. Вони значно обмежували і навіть де в чому ліквідовували самостійну економічну соціальну та зовнішню політику Гетьманщини....
15505. Гетьман Петро Дорошенко 14.78 KB
  Петро Дорошенко обраний гетьманом 1665 р. був яскравим представником національнопатріотичних сил котрі намагалися зупинити руйнівні тенденції в суспільстві обєднати українські землі в єдину соборну державу. Його діяльність розпочиналася в дуже несприятливій внутр...
15506. Городельська унія 12.44 KB
  Городе́льська унія 1413 угода між польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та великим князем литовським Вітовтом укладена 2 жовтня 1413 року у місті Городлі на річці Західний Буг. Рішення угоди заперечуючи положення Кревської унії 1385 р. підтверджували існування Вели...
15507. Громадівський рух 23.27 KB
  Наприкінці 50х років XIX ст. в умовах лібералізації царського режиму відбувається відродження українського національного руху. Одним з центрів відродження стала столиця Російської імперії Петербург де мешкало чимало українців і куди після відбуття покарань дозволили по
15508. Два собори в Бересті 1596 27.26 KB
  Бересте́йська у́нія пол. Unia brzeska англ. Union of Brześć біл. Берасьцейская унія рос. Брестская уния рішення Київської митрополії Руської православної церкви на території Речі Посполитої розірвати стосунки з Константинопольським патріархатом та об'єднатися з Апостольськ
15509. Держава Романовичів у 13-14 столітті 14.27 KB
  По смерті короля Данила Романовича ГалицькоВолинська держава незважаючи на деяку внутрішню децентралізацію в останній третині XIII ст. залишалася єдиною ще майже століття. З самого початку її формально очолював Василько Романович 1264 1269 котрого решта князів шанувала я
15510. Етапи становлення Київської Русі 13.37 KB
  В історії Київської держави можна виділити такі основні періоди: 1 882-972рр. від початку правління князя Олега до смерті князя Святослава період швидкого зростання Київської Русі За цей час було створено величезне господарське й політичне об'єднання. Князь Олег підк