54070

Подолання вад звуковимови й звукосприймання

Книга

Педагогика и дидактика

Виправлення недоліків звуковимови проводиться у певній послідовності за прийнятою методикою. Під час цих вправ звертається увага на положення язика: корінь спокійний а кінчик язика біля нижніх різців. Вправи для язика: рухи язиком вперед і назад відкритим ротом як котик...

Украинкский

2014-03-07

23.89 MB

78 чел.

УКЛАДАЧ:

Горобець С.С., учитель – логопед вищої категорії, завідуюча  районною психолого-медико—педагогічною консультацією.

Зміст і методика роботи висвітлюються в двох напрямках: формування правильної звуковимови  і розвиток  фонематичного сприймання. Робота представлена наступними  розділами:

  •  Як говорять наші діти.
  •  Етапи корекційної роботи над звуком.
  •  Розвиток моторики артикуляційного апарату.
  •  Виховання правильної вимови шиплячих звуків.
  •  Виховання правильної вимови звука р.

Методичну збірку рекомендовано учителям, вихователям та батькам для роботи з дітьми, що мають мовленнєві порушення.

Затверджено методичною радою РМК. Протокол № _____                                       від  _____    березня 2009 року


Якщо хочеш навчити дитину писати грамотно,

спочатку навчи її чітко й правильно вимовляти,

проговорювати слово, речення, текст,

чітко кожен звук!

                                                                     П.С.Тоцький

ЯК ГОВОРЯТЬ НАШІ ДІТИ

 Мовлення – один із найвагоміших критеріїв оцінювання розвитку дитини, запорука майбутньої успішності навчання у школі.  Надзвичайно важливим є те, наскільки повноцінно ваша дитина  сприймає мовлення  дорослих та однолітків або прочитане ( пасивний словниковий запас). Як точно і змістовно вона може висловити власну думку ( активний словниковий запас). Але не менш суттєво, як сприймають мовлення вашої дитини дорослі і діти, з якими вона спілкується. Чи є воно чітким, виразним, розбірливим, зрозумілим і приємним  на слух для співрозмовників? Чи не почувається малюк під час мовлення дискомфортно ? Чи не стають мовленнєві вади  на перешкоді нормальному спілкуванню дитини в колективі, чи не спричиняють негараздів у навчанні та розладів психічного здоров’я?

Мовленнєва діяльність дітей формується у процесі пізнання навколишнього, спілкування з оточенням.

Наслідуючи дорослих, дитина оволодіває  мовою поступово і до 5-6 років, за умов  нормального розвитку, в основному засвоює правильну вимову всіх звуків.

Проте є діти, у яких під впливом різних причин ( захворювання, ослаблене здоров’я, аномалія у будові відповідних  органів, несприятливе оточення і т.д) мовленнєвий розвиток відбувається з певним запізненням або з відхиленнями  від норми.

У дітей під впливом різних факторів формується, а згодом закріплюється неправильна, переважно спотворена артикуляція звуків.  Найчастіше недоліки звуковимови стосуються свистячих та шиплячих звуків, а також звуків [р], [л], [к], [р], [л], [к].

У більшості дітей дефекти вимови поширюються на звуки однієї фонематичної групи – при мономорфній дислалії. Однак трапляються випадки, коли в дитини порушена  вимова звуків двох- трьох фонематичних груп – при поліморфній дислалії.

Спостерігаються різні  відхилення  у проявах мономорфної або поліморфної дислалії, а саме:

  •  дитина зовсім не вимовляє звуків;
  •  замінює один звук іншим;
  •  спотворює звук ( міжзубна, бокова вимова  свистячих або шиплячих звуків, гортанний звук [р] і ін.);
  •  нечітко вимовляє окремі звуки.

Поряд з дефектами звуковимови інколи спостерігається  недостатність фонематичного сприймання з відносно нестійким характером. Типовим є заміна і зміщування фонем, схожих за звучанням і артикуляцією ( шиплячих і свистячих; дзвінких і глухих; твердих і м’яких,  [р] та  [л].  У більшості випадків  порушення поширюється тільки на яку-небудь пару звуків, наприклад  [с] -  [ш]; [ж] - [з]; [ш]- [ч], [ч]- [ц]; [л] - [р].

З дітьми, які мають  нескладні порушення звуковимови,  можуть  успішно працювати  вихователі, вчителі, батьки, старші  члени родини після відповідного консультування.

ЕТАПИ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ НАД ЗВУКОМ

 І етаппідготовча робота.

На цьому етапі проводяться вправи, ігри, які спрямовують увагу дитини  на звуковий склад мови. Її навчають прислухатися, впізнавати мовні і немовні звуки, розрізняти їх за тембром, висотою і силою голосу. У цьому допоможуть різноманітні логопедичні ігри, наприклад: «Впізнай за звуком» ( немовні звуки), «Впізнай, кому належить голос»                            ( зображення відповідних тварин), «Відгадай, в якому слові допущено помилку», «Підбери малюнки до певного звука» тощо.

 ІІ етап -  постановка звука.

Розпочинається робота з підготовки органів артикуляції до відтворення  окремих елементів артикуляції та вироблення  готовності об’єднати їх у комплекси, що відповідатимуть правильній артикуляції конкретного звука. Артикуляційні вправи добираються з урахуванням мовленнєвого дефекту, наприклад, «лопаточка», «голочка», «трубочка», «годинничок», «коники», «гойдалка» та ін.

Ці та інші вправи розвивають артикуляційний апарат, сприяють покращенню роботи мовленнєвих органів, їх рухливості, динамічності, кращому і точному координуванню.

Після артикуляційної гімнастики проводиться робота над постановкою звука, тобто вироблення  умінь об’єднувати окремі елементи артикуляції в єдине ціле. Це відбувається здебільшого способом  наслідування, тобто учитель відтворює  правильну артикуляцію перед дзеркалом, а дитина наслідує рухи й  правильне звучання. Наслідування  передбачає опору на зорові, дотикові та вібраційні відчуття. Але це досить складна діяльність. Особливо важко наслідувати ті рухи артикуляційного апарату, які дитина погано або зовсім не бачить ( рухи язика в ротовій порожнині при зімкнених чи зближених зубах).

Тому спосіб наслідування має доповнюватися іншими способами, зокрема  механічним.

Для механічного способу відтворення правильної артикуляції використовують шпатель, зонди або предмети, що їх замінюють.

Позитивною особливістю механічного способу є те, що зондом можна доторкнутися до того чи іншого органа, точніше показати місце зімкнення чи зближення органів артикуляції.

У методичній літературі і в практиці поширений спосіб використання наявних у мові дитини звуків. Він передбачає застосування спільних елементів артикуляції звука, що добре вимовляється, для звука, що має коригуватись.

Наприклад, для формування правильної артикуляції звука [к] беруть за основу артикуляцію звука  [т], що має такий самий спосіб творення, але відрізняється місцем творення.

 ІІІ- етап – автоматизація звука, або ж поступове введення виробленої артикуляції в склад, слово, речення, зв’язний текст з додержанням правил поступового переходу від простих у фонетичному відношенні сполучень до складних.

 ІУ етап – диференціація звуків.

На цьому етапі завершується оволодіння артикуляційними рухами, що відповідають певному звуку, забезпечується протиставлення їх іншим звукам, близьким за артикуляцією та акустичними характеристиками, місцем творення   ( с-ш; з-ж); способом творення                    ( с-ц; д-дз …); твердістю – м’якістю (с-с’; з –з’…); глухістю – дзвінкістю ( с-з; ш-ж…).

Дитині, яка на підготовчому етапі  зіставляла слова –пароніми за різними ознаками ( вимовою, звучанням, змістом), значно легше перенести набуті знання і вміння на звук, що раніше вимовлявся нею неправильно, плутався з іншими звуками.

Ці етапи роботи не мають між собою чіткої межі.

РОЗВИТОК МОТОРИКИ АРТИКУЛЯЦІНОГО АПАРАТУ

Мовленнєві органи

Будова язика

АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА

 Виправлення недоліків звуковимови проводиться у певній послідовності за прийнятою методикою. Але на початкових етапах  формування мовлення варто працювати над виробленням правильних рухів артикуляційного апарату, а не над корекцією конкретних звуків                 ( постановка звуків здійснюється залежно  від індивідуальних мовленнєвих можливостей кожної дитини).

Мета артикуляційної гімнастики – виробити чіткість, спритність, правильність рухів всіх частин мовних органів. Використовується загальноприйнята артикуляційна гімнастика, диференційована для різних частин мовного апарату.

Гімнастика проводиться перед дзеркалом, ритмічно, плавно і чітко.

  1.  Рухи нижньої щелепи:
  •  відкривання і закривання рота;
  •  імітація жування;
  •  рухи нижньої щелепи вліво, вправо;
  •  беззвучна вимова голосних а, е, й, і, о.

Під час цих вправ звертається увага  на положення язика: корінь спокійний, а кінчик язика біля нижніх різців.

  1.  Вправи для губ:
  •  витягування губ вперед трубочкою;
  •  складання губ кружечком – міцно стиснути губи;
  •  складання губ у посмішку, витягування губ трубочкою і дуття на ватку або смужку паперу;
  •  замикання губ  і миттєвий розрив;
  •  відкривання і закривання витягнутих губ  вперед зі смоктальними рухами;
  •  усмоктування верхньої губи  під нижньою і нижньої – під верхню, чмокання витягнутими губами;
  •  вібрація губ ( наслідування пирхання коника).
  1.  Вправи для язика:
  •  рухи язиком вперед і назад відкритим ротом ( як котик хлебче молоко);
  •  висунутий язик рухати вправо – вліво ( як маятник у годиннику), вниз-вгору;

   

Висунути  вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно то до правого, то до лівого вуха. Рухати язиком з кутика рота в другий кутик у повільному темпі. Виконати 15-20 разів.

  •  

Годинничок

  •  висунутим яком захопити спочатку  верхню губу, а потім нижню, почергово.
  •  язик (спокійний) лежить плиском, відкривати і закривати рот;
  •  язик лопаткою, голочкою, чашечкою;

 

   

      Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Стежити, щоб язик не тремтів. Тримати 10-15 с.

Лопатка

     Рот широко відкритий. Широкий язик  підняти догори. Потягнутися до верхніх  зубів, але не торкатися їх. Утримувати язик в такому положенні 10-15 с.

Чашечка

    Рот відкрити. Язик  висунути далеко вперед, напружити його, зробити його вузьким. Утримувати  його в такому положенні 15 с.

Голочка

  •  

присмоктувати язик до піднебіння ( наслідування цокання копит коника);

         Притиснути язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно Тягнути під’язикову зв’язку. Зробити 10-15 разів.

       Коник

- присмоктувати язик  до піднебіння з  наступним задуванням повітря на кінчик  язика, видаючи  шепітне звучання тррр.

Застосовуючи ту чи іншу  артикуляційну вправу, ми маємо чітко  розуміти специфіку та мету її виконання залежно від особливостей  будови та функціонування мовленнєвого  апарату дитини, а також правильної артикуляції  звуків, до якої ми прагнемо.

Основні  правила артикуляційної гімнастики

  1.  Заняття має проводитися щоденно протягом 10-15 хвилин.
  2.  Кожну вправу дитина має повторювати 5-10 разів.
  3.  Наприкінці кожної вправи органи мовленнєвого апарату дитини мають повернутися у вихідне положення, а потім – у стан спокою.
  4.  Кожну вправу дитина має виконувати повільно, ритмічно й чітко, рахуючи подумки.
  5.  Під час роботи із дзеркалом потрібно слідкувати за тим, щоб у дитини працювали лише ті м’язи, які тренуються  в даній вправі. Шия й плечі мають бути не напружені.
  6.  Під час виконання вправи слід використовувати свою долоню й долоню дитини для імітації рухів язика.
  7.  Гімнастика не повинна набридати дитині та спричиняти її перевтомлення.

Одночасно з артикуляційною гімнастикою, активізацією м’якого піднебіння може проводитися при необхідності ДИХАЛЬНА ГІМНАСТИКА.

Мета такої гімнастики – виховання подовженого ротового видиху під контролем рухів діафрагми і м’язів черевного преса.

Під час  проведення дихальних вправ диференціюється носовий і ротовий вдих і видих ( вдих через ніс – видих через ніс, вдих через ніс – видих через рот, вдих через  рот - видих через рот.

Орієнтовні вправи - ігри

  1.  Перекочування силою видихуваного повітря важких кульок (олівців) по столу.
  2.  Здування зі столу клаптиків паперу.
  3.  Підтримування пушинок у повітрі силою ротового видиху.
  4.  Задування свічки на відстані рівним, повільним видихом.
  5.  Тренування інтенсивного сильного видиху на запалену свічку.
  6.  Тренування інтенсивного переривистого видиху на запалену свічку з вимовою: фу! Фу! Фу!
  7.  Надування кульок, дитячих гумових іграшок.
  8.  Здування з долоні пелюсток, маленьких клаптиків паперу.
  9.  Дмухання на «гарячий чай» -афу-ф-ф
  10.   «Рубання дров» з видихом і промовлянням «ух-ух»
  11.  Гра на губній гармошці, дудочці.

«Гарячий чай»

Ти чай духмяний

Любиш пити?

Спочатку його треба остудити

 

   

    Легенько подути кілька разів  - зробити ковточок ( легенько  втягнути ротом повітря), знову подути на чай і «відпити».

 

«Рубання дров»

 Замахнулися щосили –

Тільки тріски полетіли

 

    Пальцями зробити «замок» Завести руки за голову  й зробити сильний вдих.  Одночасно з рухом рук вимовити на видиху: Ух!

 

«Бульбашки»

 Через трубочку подую,

Мильну бульбашку надую.

   Зробити губи трубочкою й обережно дути через них, наче пускаєш мильні бульбашки

ВИХОВАННЯ  ПРАВИЛЬНОЇ ВИМОВИ

ШИПЛЯЧИХ ЗВУКІВш, ж

    Ш – твердий, язиковий, щілинний, глухий, ротовий

Ж – твердий, язиковий, щілинний, дзвінкий, ротовий, парний звук [ш]

Профіль

Профіль артикуляції звуків ш,ж

Артикуляційний уклад

При вимові звуків ш і ж губи випнуті вперед у формі «бублика». Відстань між верхніми і нижніми зубами – 2 мм.  Кінчик язика піднятий до піднебіння ( за горбочки), але не торкається його, утворюючи щілину.

Бокові  краї язика  притискаються зсередини до верхніх корінних зубів, не пропускаючи з боків струмінь повітря. Широкий і теплий струмінь повітря, що видихається, проходить по середині язика.

М’яке піднебіння закриває прохід до носової порожнини.

Голосові зв’язки розімкненні і не вібрують ( при вимові звука ш).

Голосові  зв’язки зімкнені і вібрують ( при вимові звука ж)

Артикуляційна гімнастика

(Підготовчі вправи)

  1.  Підняти язик на верхню губу, потім опустити на нижню і  натягнути.
  2.  Висунути язик, витягнувши його по  можливості вузько – «голочкою», а потім розпластати широко «лопаткою».
  3.  Покласти широкий язик на верхню губу і здути зі стола ватку, наче вимовляючи звук ф.
  4.  Обвести широким кінчиком язика верхню губу ( наче злизати варення з верхньої губи), рухати язиком зверху вниз і перевести широкий язик на  піднебіння.
  5.  Торкатися широким  кінчиком язика до піднебіння, роблячи рухи вперед – назад, як штукатур білить щіткою стелю. ( При цьому нижня щелепа нерухома).

Постановка звука

  1.  За наслідуванням. Корисними будуть вправи  на звуконаслідування: шумить ліс, створюємо тишу, прилетів жук: ж-ж-ж.
  2.  Механічна допомога Дитині пропонується вимовляти звук [с]. Учитель зондом або шпателем піднімає кінчик і передній край язика до передньої частини твердого піднебіння ( язик не повинен торкатися до нього, утворює щілину) – верхня артикуляція.
  3.  Зондом або шпателем відсувають кінчик язика від нижніх різців, щоб спинка язика утворила щілину з піднебінням – нижня артикуляція.  Губи трохи   витягнуті вперед. Якщо дитина неспроможна  це зробити, вчитель натискає великим і вказівним пальцями на обидві її щоки і пропонує вправлятися у правильній вимові.
  4.  Відкривши рот, вимовляти звук [т] з придихом, ударяючи кінчиком язика в альвеоли за верхніми зубами; поступово видовжувати струмінь повітря, не вдаряючи в альвеоли, а тільки піднімати до них кінчик язика.
  5.  Довго, без голосу вимовляти  [р] і кінчиком шпателя, піднесеним до підязикової вуздечки, зупинити вібрацію передньої частини язика – чути шипіння.
  6.  До виправлення недоліків вимови звука [ж] приступають після корекції вимови звука [ш].
  7.  Звук [ж]ставиться від звука [ш], до якого приєднується голос.

Навчальна картка учня

Звук [ш]

Постановка звука

  1.  Знайди кінчиком язика верхні зуби, альвеоли, піднебіння.
  2.  Зімкни кінчик язика з передньою частиною піднебіння. Навчись відчувати це зімкнення.
  3.  Утвори між кінчиком язика і передньою частиною  піднебіння щілину. Вдихни через неї повітря.
  4.  Повтори попередню вправу кілька разів, запам’ятай положення язика.
  5.  Випни губи вперед рупором, а кінчиком язика утвори щілину з передньою частиною піднебіння. Запам’ятай це  положення губ і язика.
  6.  Повтори попередню вправу ще раз і видихни повітря. Так вимовляється звук ш.
  7.  Приготуйся до  вимови звука ш у складах ша, шо, шу. Спочатку вимов звук ш протяжно: шша, шшо,  шшу, потім твердіше: аш, ош, уш.
  8.  Вимов склади й слова із звуком ш

ша    шо    шу

шати      шолом   шуба

шахи   шофер   шуліка

шафа   шоколад   шуміти

шарудить  шоколадний  шукати

  1.  Придумай нові слова із складами ша, шо, шу. Навчись їх правильно вимовляти.

Автоматизація звука

  1.  Вимов звук [ш] окремо і в складах ша, шо, шу.
  2.  Вимов звук ш у складах і словосполученнях.

аш  аша  шпа  шта  ашка  ашму

ош  оша  шпо  што  ошко  ошна

уш  ушу  шпу  шту  ушку  ушна

еш  еше  шпе  ште  шики  шиве

иш  иши  шпи  иши  ешке  ешти

  1.  Вимов слова із звуком [ш], назви місце звука ш у словах                         ( початок, середина, кінець)

шарф ширма душ  кошик шив

шахта шинель вірш  кішка вирушив

шабля школа товариш мішок шугонув

шовк  штани куліш дошка хороший

 Склади кілька речень з поданими вище словами, навчись їх правильно  вимовляти.

Вправи для розвитку  фонематичного слуху, звуко-буквенного аналізу, автоматизації та диференціації звуків [ш] - [ж]

 Послухай уважно слова і скажи, яке слово не «шумить», не «дзижчить»

  •  шапка, шина, сова, шуба, шафа
  •  мішок, маска, лоша, кішка, пушок
  •  душ, фарш, море, марш
  •  жук, жаба, жало, зима, жито
  •  ложка, лижа, кажан, кожух, казан
  •  вуж, ніж, газ, гараж, морж

Послухай скоромовки і скажи для кого, Вітерця чи Змії; Жучка чи Комарика, склали ці віршики

У Мишки  Машки

У кошику фісташки.

А у Шишкаря Мишка

Кедрових шишок півмішка

Зшила мишка нашій киці

Шубку, шапку, рукавиці.

Шапка кішечці тісна –

Мишці буде хай вона.

   І.С.Панасюк

Ведмежа схопило ложку –

З’їло  з коржиком  окрошку,

З сироїжками смаженю

Й журавлини повну жменю.

   І.С.Панасюк

Жук пошив піджак хороши.й

Був піджак, як жук, в горошок

   І.С.Панасюк

Чистомовки

Ша – ша – бігає лоша

Ши – ши – ши – ти мені пиши.

Шу – шу – шу – шубу я сушу.

Ше – ше – ше – ох і хороше.

Ші – ші – ші – неси воду у ковші.

Аш – аш – аш – побудуємо шалаш.

Еш – еш- еш – ти мене не доженеш.

Іш – іш – іш – хто до дерева скоріш?

Иш – иш – иш – ти чому не спиш?

Уш – уш – уш – назбираєм жовтих груш.

Жа – жа – жа – ми побачили вужа.

Жу – жу – жу – круживо зв’яжу.

Жі – жі – жі – татко купив лижі.

Же – же – же – коник ірже.

Жи –жи – жи – дружбу бережи.

Аж – аж – аж – загубився багаж.

Уж – уж – уж -  у лісі живе вуж.

Иж – иж – иж – у сільце попався чиж.

Іж – іж – іж – гострий ніж.

Ож – ож – ож – нас чекає подорож.

Еж – еж – еж – бережіть ліс від пожеж.

 Учитель зачитує речення, не називаючи останній звук останнього слова, а діти хором називають його.

 У траві сховався ву.. (ж)

Розлили по столу ту..(ш)

Скільки у дворі калю .. (ж)

Сірників, малий, не ру..(ш)

Я піду гуляти те…(ж)

Нащо ти свій зошит мне…(ш)

Ми підем  влітку на пля…(ж)

Хлопці, м’ячик цей не ва…(ш)

Знайомство букв

 Букви можуть»познайомитися». Так буква «ж» знайомиться з буквою «а». Який склад завдяки цьому  знайомству утворився? жа

Діти читають наступні склади.

  а      і

  о      е

  у   Ш   и

  и   Ж   у

  е      о

  і      а

  

 Прочитай пари слів. Якими звуками вони відрізняються? Поясни значення цих слів.

 Мило – шило   папка – шапка

лоза – лоша   котик – кошик

малина – машина  жар - шар

жабка – шапка

 Прочитай та запам’ятай вірші та скоромовки.

Чітко вимовляй звуки [ш] і [ж]

 Шепче вітер: «Ша – ша – ша!»

Шубку білочка знайшла!

Шелестить трава похила:

«Шубку білочка купила!»

Шепчеш ти і вірю я:

Шубка в білочки своя.

   М.Забіла

Жив жучок між бур’янами,

Жив без тата і без мами.

Жив і жив, і не тужив,

Жовтим листям ворушив.

Жабка квакнула: «Попався!»

Жук завмер – так налякався.

   Т.Коломієць

 Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

  •  Так, як ти, не вмію я,

ти  не вмієш так як я.

Ножичку, ножичку,

виріж нам ложечку.

Ріж ніж, ріж хутчіш,

бо збіжить наш куліш.

   В. Ладижець

Жеш – жеш – жеш – кашне в’яжеш

Жиш – жиш – жиш – книжечкою дорожиш.

Лієш – лієш – лієш – тварин жалієш.

Жиш – жиш – жиш – швидко біжиш.

Загадки – добавлянки

( визнач місце звука ш у словах - відгадках)

 

Шепчу я веселі сни,

тільки ти скоріш засни.

Всі кладуть мене під вушко

бо на те я і …

 Дивний ключ у небі лине,

не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі

відлітають …

Загадки

 Сірий клубочок сидить,

У сіні тихо шарудить.

   ( Миша)

 Одягом не називають,

Та на колесо вдягають.

   ( Шина)

Що мовчить,

Та розуму навчить

   ( Книжка)

Довгі ноги, довгий ніс.

Прилетів – обід приніс:

Смачних жабеняток

Для своїх маляток.

   ( Журавель)

Летить – виє,

сяде – землю риє;

чорне тіло, чорний вус,

ніби справжній сажотрус

  ( Жук)

ВИХОВАННЯ ПРАВИЛЬНОЇ ВИМОВИ ЗВУКА Р

приголосний                                   

твердий

передньоязиковий

альвеолярний

вібрант ( дрижачий)

сонорний

                               Профіль артикуляції звука р

Артикуляційний уклад

 Губи і зуби під час вимови звука р набувають положення наступного голосного. Відстань між верхніми і нижніми  зубами – 2 мм. Язик набуває форми ложечки. Бокові краї язика прилягають до верхніх корінних зубів.

Сильний струмінь повітря, що видихається, примушує тремтіти кінчик язика.

М’яке піднебіння закриває прохід до носової  порожнини.

Голосові зв’язки зімкнені і вібрують.

Артикуляційна гімнастика

( підготовчі вправи)

І. Для язика і вироблення тривалого видиху.

1. Дуття на язик, що знаходиться між губами, викликаючи його вібрацію.

2. Язик у вигляді «лопатки» покласти на нижню губу і тримати його ( на рахунок до 10)

3. «Оближи варення» широким кінчиком язика з верхньої і нижньої губи   ( рот напіввідкритий, нижня щелепа нерухома).

4. «Побілимо стелю» - погладжування язиком твердого піднебіння.

5. Загинання широко кінчика язика за верхні чи нижні зуби.

6. Присмоктування широкого кінчика язика  до  твердого піднебіння  при закритому і  відкритому роті ( нижня щелепа нерухома).

7. Почергові вправи язиком: «лопаточка» - «голочка».

 ІІ. Способи  постановки.

Постановка звука р полягає у виробленні вміння викликати вібрацію кінчика язика.

  1.  Постановку звука можна організувати через наслідування в процесі ігор «моторчик», «літаки», «буря», «коники».
  2.  При механічному способі постановки використовується кульковий зонд         (соска на пальці). Проводять коливальні рухи під язиком з однієї сторони в другу.
    •  З допомогою звука д

Повторювати вимову звука д кількаразово при чуть відкритому роті повільно, далі – швидше, так, щоб кінчик язика торкався верхніх альвеол. Зондом виконують рухи вправо – вліво під кінчиком язика. Виникає дрижання.

  •  За допомогою складу за

Звук з вимовляємо довго, язик піднімається до основи верхніх різців. Чути  середнє між за і жа при підніманні кінчика язика – створюємо механічну вібрацію зі сторони в сторону.

  1.  Сильно видихнути на притиснутий до  піднебіння  кінчик язика. Отримаємо звук, наближений до звука т. Ця фонема вимовляється повільно, потім швидше (рухи язика чіткі, уривчасті), звук звучить твердо.

Швидке й уривчасте вимовляння звуків т-т-т на одному видиху. Закінчити  сильним штовхоподібним  видихом;  одержимо глухий звук, шепітні звуки тр-р-р. Після цього включається голос.

Дитина весь час має стежити  за тим, щоб  кінчик язика утримувався в піднятому до альвеол положенні.

Відомо, що звуки р, р. в артикуляційному плані відносяться до найбільш складних.  Вони пізніше від інших засвоюються дітьми, а в окремих випадках без спеціальної логопедичної допомоги  не формуються. Слід зауважити, що постановка звука, його закріплення або автоматизація, введення нового правильного звука  у повсякденний вжиток для дитини є процесом  нелегким і досить тривалим у часі. Залежить це від різних факторів: від структури мовленнєвого дефекту і  його природи, від віку та індивідуальних особливостей дитини, від професіонального рівня спеціаліста – логопеда.

Логопедична робота вимагає значних зусиль не тільки з боку логопеда, а й з боку дитини, її батьків та інших педагогів.

При доборі мовленнєвого матеріалу для автоматизації звука перш за все слід враховувати ступінь  складності артикуляції звука в залежності від фонетичного контексту. Спочатку дітям  пропонуються вправи у вимові звука на тлі складу, слова ( простого в артикуляційному відношенні), а далі – у складніших словах, словосполученні, реченні і зв’язному висловлюванні. Принцип поступового переходу  від простих вправ до складних  стає особливо важливим у логопедичній роботі, спрямованій на подолання вад звуковимови.

Навчальна картка учня

Звук р

Постановка і автоматизація

  1.  Знайди кінчиком язика верхню губу, верхні зуби, нижню губу, нижні зуби, альвеоли.
  2.  Виконай вправи: кінчик язика зімкни з верхньою губою, верхніми зубами, верхніми альвеолами.
  3.  Утвори  між кінчиком язика й верхніми альвеолами щілину.
  4.  Повтори попередню вправу. Не змінюючи положення язика, видихни повітря в щілину між кінчиком язика та альвеолами.
  5.  Навчися добре відчувати наближення кінчика язика до верхніх альвеол. Запам’ятай це відчуття.
  6.  Не змінюючи положення язика, спробуй наслідувати дзижчання мухи. Слідкуй,  щоб повітря проходило лише через щілину між кінчиком язика і верхніми альвеолами або зубами.
  7.  Повтори попередню вправу кілька разів. Навчись відчувати положення язика.
  8.  Звук, що утворився (дзижчання мухи), тимчасово замінюватиме звук р. Намагайся вимовляти  подані  буквосполучення саме з цим звуком . Слідкуй, щоб увесь час відчувалося нещільне змикання кінчика язика з альвеолами.

рра  арр  бра  кра  пра  гра

рри  ирр  бри  кри  при  гри

рре  ерр  бре  кре  пре  гре

  1.  Вимов слова, зберігаючи в них замість звука р звук, що нагадує дзижчання мухи. Слідкуй, щоб кінчик язика  утримувався біля альвеол.

брат  правда  крига  грам  арка

бригада  правий  крик   гра  аркуш

бризки  премія  кричати  графік арфа

  1.  Навчись правильно вимовляти подані вище склади і слова. Не напружуй м’язів губ. Рот відкривай ширше при вимовлянні звука р.
  2.  Пригадай і вимов нові склади і слова зі звуком р. Слідкуй за положенням кінчика язика. Назви  місце звука  у слові ( початок, середина, кінець).

  1.  Вивчи скоромовки. Вимов їх спочатку повільно,  потім швидше.

Прийшов Прокіп - кипів окріп,

пішов Прокіп – кипів окріп.

Кричав Архип, Архип охрип.

Не треба Архипу кричати до хрипу.

Вправи для розвитку фонематичного слуху,

звукобуквенного аналізу , автоматизації

звука р

 Послухай уважно слова. Скажи, яке з них не ричить.

( Читайте слова, вимовляючи звук р подовжено, чітко)

  •  Ракета, риба, рука, липа, рама.
    •  Комар, осел, двір, товар, пар.
    •  Марка, корова, голова, морква, короп.

Послухай скоромовку і скажи для кого, Тигра чи Літачка, склали цей віршик.

 Кухар ворон для ворони

Вранці варить макарони

Смачно снідає ворона:

З тертим сиром макарони!

  І.С.Панасюк

Кріт прорив нову нору

Другу доброму, щуру.

Щур кроту приніс дари:

Бутерброд, рулет, сири.

  І.С.Панасюк

Чистомовки

Ра-ра-ра – медична сестра

Ро-ро-ро- налили води у відро

Ру-ру-ру – зайченя гризе кору

Ри-ри-ри – дмуть холодні вітри

Рі-рі-рі – на дереві снігурі

Ре-ре-ре – їдемо на море

Ар-ар-ар- прилетів комар

Ор-ор-ор- апетитний помідор

Ур-ур-ур – електричний струм

Ір-ір-ір – я тримаю папір

Ир-ир-ир – миші дуже люблять сир

Ер-ер-ер – сердитий пес боксер

 Утвори слова. Поясни їх значення.

 

ліка      буква

каси   Р  кома

шофе    снігу

  1.  

 

Шарада

 Спочатку скажемо число,

Щоб слово сорок в нас було.

Допишем потім «а» вкінець.

Хто назве пташку – молодець!

   ( Сорока)

Метаграма

 

З «м» - красою забавляю,

Росту в полі і в садку.

З «р» - за пальці я щипаю,

Живу в річці у піску.

   (Мак – рак)

 

 

Від нього ще ніхто не вмер

Смачний продукт на букву р

 А хочеш прочитай з кінця -

Також смачненька страва ця.

  ( рис – сир)

 

Жив собі кіт, мишей ловив,

Із миски молоко він пив.

Отак він жив би ще й тепер,

Але з’явилась буква Р

І стала поміж К та І

Ким кіт зробивсь?

Скажіть мені.

   ( кіт – кріт)

 Дайте повні  відповідні на запитання й запишіть їх. Прочитайте запитання й відповіді вголос.

  1.  У назвах яких овочів є звук р?
  2.  У назвах яких фруктів є звук р?
  3.  У назвах яких квітів є звук р?
  4.  У назвах яких дерев є звук р?
  5.  У назвах якого транспорту є звук р?
  6.  У назвах якого посуду є звук р?
  7.  У назвах яких професій є звук р?
  8.  У назвах якого навчального приладдя є звук р?

Прочитайте, звертаючи особливу увагу на вимову звуків                        р та рь. Вивчіть приказки, прислів’я, загадки  й скоромовки, що сподобалися, напам’ять і запишіть їх.

Прислів’я та приказки

  1.  Дружній череді вовк не страшний.
  2.  Тиха вода греблю рве.
  3.  Добрий борщик та поганий горщик.
  4.  Брехнею світ пройдеш, та назад не повернеш.
  5.  

Робить, як мокре горить.

Загадки

  1.  Дощ пройде – він підросте (Гриб)
  2.  Крутиться, вертиться берега держиться ( Річка)
  3.  Іде в горщик чорне, а з горщика червоне ( Рак)
  4.  Вечір чим кінчається, а ранок чим починається ( літерою р)
  5.  Чотири брати живуть разом. А один окремо ( Рукавиця)
  6.  Як зростав – у землю ліз, хто дістав – утерсь від сліз ( Хрін)
  7.  Крута гора, що не крок, то нора ( Драбина)

Скоромовки

 Хитру сороку спіймати морока,

а  на сорок сорок, сорок морок.

  Мурлика

Мурлика муркоче –

морозива хоче.

Мурлико руденький, -

замерзнеш, дурненький!

  Перепілка

Стриб – стриб – стриб –

підстрибує  по стерні рідня:

перепілка, перепел, перепеленя

На річці Роман спіймав руками рака

Два двори, у дворах за дровами трава.

Посеред двора стоїть гора, а в тій горі є нора

Всіх скоромовок не перемовиш,

не перевискоромовиш.

  Про дрова

Дубові дрова діб рубає

в дворі під деревом старим

А дітвора допомагає

носити  дрова з двору в дім.

 ( Н.Забіла)

Темнота! Темнота!

Три тривоги у кота:

Треба мишку ізловити,

Треба лапки гарно мити,

Треба тихо вуркотати –

Темноти не налякати

 ( Т.Чубач)

 Радіоприймач

Дивну скриньку – говориньку тато мій приніс мені,

Дивна скринька – говоринька не змовкає цілі дні.

 ( Л.Первомайський)

 Правильна та вчасна організація логопедичної роботи є запорукою усунення мовленнєвих порушень, підвищення  успішності учнів.


Бібліографія

  1.  Барищук Г.С. Мова наших дітей. – Тернопіль, 2004
  2.  Блінова Г.Й. Подолання мовленнєвих вад дітей. –К,2005
  3.  Бурім В.Р. Грамоти навчатися – все одно що гратися. – К., 2004
  4.  Різник Г.Е. Звуконаслідувальні та голосові вправи. – Х., 2008
  5.  Різник Г.Е. Зошит для логопедичних занять. –Х «Ранок», 2007
  6.  Савченко М.А. Методика виправлення вад вимови у дітей. –К.: Радянська школа, 1983, 141 с.
  7.  Тоцька Н.І. Збірник вправ і завдань з фонетики. – К. , 1998
  8.  Филичева Т.Б Основи логопедії. –М.: Просвещение, 1989
  9.  Яценко А.Є. Ігрові форми навчання читання першокласників. –Тернопіль, 2002, 63 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14600. Порядок высвобождения и реализации движимого имущества в системе МЧС 82 KB
  Предметом внутриведомственного финансового контроля является финансовая и хозяйственная деятельность территориальных органов, воинских частей войск гражданской обороны и организаций МЧС России (далее – организации МЧС России).
14601. Сложные запросы с использованием логических выражений 154.5 KB
  Практическая работа № 20 Тема: Сложные запросы с использованием логических выражений. Цели работы: закрепить навыки по редактированию таблиц; познакомиться с основными видами запросов; научиться создавать запросы на выборку различными способами. Х
14602. Разработка многотабличных баз данных 211.5 KB
  Практическая работа № 21 Тема: Разработка многотабличных баз данных Цели работы: научиться создавать таблицу базы данных с помощью Мастера таблиц; закрепить навыки по добавлению и удалению записей; закрепить навыки по заполнению и редактированию таблиц б...
14603. Разработка многотабличных баз данных 245.5 KB
  Практическая работа № 21 Тема: Разработка многотабличных баз данных Цели работы: научиться удалять таблицы; научиться создавать таблицы базы данных в режиме таблицы; научиться создавать самостоятельно ключевое поле; научиться создавать формы для ввод...
14604. Обработка графических объектов (растровая и векторная графика) 84.5 KB
  Практическая работа № 2223 Тема: Обработка графических объектов растровая и векторная графика. Цель: научиться создавать графические изображения и их редактировать. Программное обеспечение: Графический редактор Paint. Теоретическая часть: Компьютерн
14605. Разработка презентаций 413.5 KB
  Практическая работа № 24 Тема: Разработка презентаций. Цель: научится создавать новую презентацию средствами PowerPoint форматировать и редактировать слайды. Ход работы Создать электронную иллюстрацию выступления касающегося структуры построения курса лекций п
14606. Создание эффектов и демонстрация презентации 89 KB
  Практическая работа № 25 Тема: Создание эффектов и демонстрация презентации Цель: научится осуществлять демонстрацию слайдфильма настройку эффектов анимации объектов и переходов слайдов. Ход работы Откройте созданный вами ранее файл Презентация 1. ...
14607. Поиск информации в Интернете 49 KB
  Практическая работа № 26 Тема: Поиск информации в Интернете. Цель: знать и уметь пользоваться правилами поиска информации в глобальной сети Интернет уметь работать с Webстраницами. Программное обеспечение: программа – браузер Internet Explorer. Теоретическая ча
14608. Работа со служебными приложениями (архивация данных, дефрагментация диска), антивирусной программой 284 KB
  Практическая работа № 29 Тема: Работа со служебными приложениями архивация данных дефрагментация диска антивирусной программой Ход работы: 1. Дефрагментация диска С Выберите программу для дефрагментации диска Пуск Стандартные Служебные Дефраг