54076

Подорож Кораблем Часу. Логопедична розвага

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Логопедична розвага Подорож Кораблем Часу Мета: узагальнити знання дітей про пори року вчити описувати їх; уточнити та закріпити словник синонімів омонімів та прислівя; розвивати фонематичний слух вміння утворювати присвійні прикметники від іменниківназв диких звірів вміння ділити слова на склади підбирати слова з певною кількістю складів; удосконалювати навички звукового аналізу і синтезу слів; продовжувати розвивати дрібну моторику рук вміння працювати як правою так і лівою...

Украинкский

2014-04-01

127.5 KB

9 чел.

Логопедична розвага

«Подорож Кораблем Часу»

Мета:

узагальнити знання дітей про пори року, вчити описувати їх; уточнити та закріпити словник синонімів, омонімів та прислів’я;

розвивати фонематичний слух, вміння утворювати присвійні прикметники від іменників-назв диких звірів, вміння ділити слова на склади, підбирати слова з певною кількістю складів; удосконалювати навички звукового аналізу і синтезу слів; продовжувати розвивати дрібну моторику рук, вміння працювати як правою, так і лівою руками; розвивати у дітей почуття ритму, вміння узгоджувати рухи зі словами;

виховувати інтерес до оточуючого світу, турботливе ставлення до всього живого навколо нас.

Лексика: 

 синонімічні ряди:

- завірюха, заметіль, метелиця, хуга, хурделиця,

хуртовина, віхола;

- щебечуть, цвірінькають, пищать, тьохкають, курличуть, свистять; 

 - купатися, плавати, пірнати, виринати, плескатися, бовтатися,

бризкатися, хлюпатися; 

- вітерець, вітер, вітрюган, вітровій;

- віє, завиває, дує, дме, ламає, гне, рве, гуде, кружляє, хитає.

омоніми:

- ключ (журавлиний, музичний, для дверей, гайковий);

- крило (у птахів, у літака, у вітряка (млина), у автомобіля, у комахи, у кажана);

- хвіст (у птахів, у літака, у вертольота, у дівчинки – зачіска, у звірів, у овочів і фруктів, у поїзда – останній вагон);

прислів’я:

- Осінь іде, за собою дощ веде.

- Осінь ходить по краю - виганяє пташок з гаю.

- В осінній час сім погод у нас.

- Осінь вередлива: то плаче, то сміється;

Граматика:

Утворення присвійних прикметників (вовчий, заячий, лисячий, лосячий, оленячий, білячий, кабанячий).

Зв’язне мовлення:

Утворення складнопідрядних речень причини (встановлення причинно-наслідкових зв’язків).

Звукова сторона мовлення:

Звуковий і буквений аналіз слів «білка», «миша», поділ слів на склади, підбір слів з певною кількістю складів.

Обладнання: чотири панно (на стіні), на яких відтворені зимовий, весняний, літній і осінній пейзажі; макети дерев, кущів, вигляд яких відповідає порам року; три соняха з певною кількістю метеликів (1,2 і 3); костюми для зображення пір року, 4 макети палітр, костюми жабенят, «Корабель Часу», макет стежини із слідами диких звірів, дидактичні ігри: «Зліпимо снігових баб», «Прикрасимо ялинки»; вітрячки, іграшкові дикі звірі, папір, ножиці, мікрофон, гуаш, фартушки.

На центральній стіні зали розміщені великі панно, на яких відтворені зимовий, весняний, літній і осінній пейзажі, попід ними – макети дерев, кущів, вигляд яких відповідає порам року.

Хід розваги

(Діти заходять до зали)

ЛОГОПЕД:

- Діти, ми знаємо, що пори року завжди приходять до нас одна за одною, кожна у свій час, і ніколи не приходять разом в один день. А от саме сьогодні – запам’ятайте, тільки сьогодні! – ми зможемо побачити усі пори року. Ви хочете цього?

- Отже, рушаймо у подорож! А мандрувати ми будемо на незвичайному Кораблі Часу.

Нумо, в Корабель Часу сідаймо,

І нашу подорож розпочинаймо!

***************************************

(Звучить музична фонограма і з’являється дівчина Зима)

ЗИМА:

  •  Вітаю вас, вітаю всіх!

Мене усі чекають.

І хоч бояться холодів,

Все ж весело стрічають.

Ви чули казку ніби я

Жорстока і презлюща,

Та ценеправда, скажу вам,

Душа моя співуча.

ЛОГОПЕД:

- Діти, хто ж це до нас завітав?

Чули, зима сказала, що вона не зла, а добра. А хочете знати, хто взимку буває злим? Давайте разом послухаємо.

(Прослуховування запису звучання віхоли).

- А як по-іншому можна назвати віхолу?

 (Називання синонімів: завірюха, заметіль, метелиця, хуга, хурделиця, хуртовина)

ЗИМА:

- Віхола прилетіла –

Звірів снігом вкрила.

Ви по слідах підіть

І звірят знайдіть.

ЛОГОПЕД:

- Діти, допоможемо звірям: звільнимо їх від снігових заметів?

Д/ГРА «По слідах звірят»

(Утворення присвійних прикметників від іменників-назв диких звірів)

ЛОГОПЕД:

  •  Хто ж це пройшов по зимовій стежці? (Вовк).
  •  То чиї сліди ми бачимо на снігу? (Вовчі)
  •  А хто це прокрався, мабуть, ідучи на полювання? (Лисиця)

(Аналогічно лисячі, заячі, кабанячі, лосячі, оленячі, білячі)

Д/ГРА «Врятуємо звірят»

А) відгадування, яких звірят замело снігом;

(визначення слова «білка» за першими звуками, слова «миша»- за останніми звуками)

 (Поділ дітей на 2 команди: в залежності від рівня розвитку)

 

Б) «Прикрась ялинки зірочками. Зроби обличчя сніговим бабам»

(звуковий аналіз слів [білка], [миша])

В) «Прикрась ялинки кульками. Зроби ґудзики сніговим бабам»

 (буквений аналіз слів «білка», «миша») 

 

Г) - пальчикова гімнастика «Миші»

(Великий палець «зустрічається» з усіма по черзі починаючи із вказівного)

Всі сплять, кішки сплять.

(Великий палець «зустрічається» з усіма по черзі починаючи із мізинця)

Тільки мишки не сплять –

(Великий палець «зустрічається» з усіма по черзі починаючи із вказівного)

В мишоловку все глядять.

- пальчикова гімнастика «Білка»

- Білка йде по лісу пішки, (пальчики «ідуть»)

(Великий палець «зустрічається» з усіма по черзі починаючи із вказівного)

Продає вона горішки:

Лисичці-сестричці,  («лисиця»)

Горобцю, синиці,  («дзьобики»)

Ведмедю волохатому («ведмідь»)

і зайчику вухатому.  ( «вушка» )

 

ЗИМА:

- Ой спасибі вам, малята,

Що звільнилися звірята.

В подарунок фарби дам,

У нагоді будуть вам.

ЛОГОПЕД:

(Всі дякують Зимі)

- А ми у Корабель Часу сідаймо

І далі у подорож вирушаймо.

**************************************

(Звучить музична фонограма і з’являється дівчина Весна)

ВЕСНА:

- Гляньте, сонечко сміється,

В небі жайворонок в’ється.

В’ється, радісно співає

І про мене сповіщає.

ЛОГОПЕД:

- Діти, хто ж тепер до нас завітав?

ВЕСНА:

- Так, діти, я до вас прийшла

І мелодію весни принесла.

ЛОГОПЕД:

  •  Діти, послухаємо мелодію весни? 
  •  Сидіть тихенько

І слухайте гарненько.

(Прослуховування запису звучання співу птахів)

ЛОГОПЕД:

- Так, пташки співають – весну зустрічають. А як по-іншому можна сказати, що вони роблять?

А) (Підбір синонімів: щебечуть, цвірінькають, пищать, тьохкають,

 курличуть, свистять…);

Б) Д/ГРА « Хай прилетять пташки»

ЛОГОПЕД: 

- Діти, ви знаєте, що не всі птахи з нами зимували, а більшість птахів… (відлетіло у теплі краї).

- А хочете, щоб до нас зараз прилетіли птахи?

ВЕСНА:

- Так, дітки, допоможіть:

Птахів мені поверніть!

(Виготовлення журавликів із паперу. Звучить музика. Діти, роблячи пташок, тихенько співають про них)

ЛОГОПЕД:

- Давайте викладемо, як летять журавлі.

(Ключем. Згадування, який ще є ключ: гайковий, музичний, для дверей.

Підбір омонімів до слова «крило»: у птахів, у літака, у вітряка (млина), у автомобіля, у комахи, у кажана;

до слова «хвіст»: у птаха, у літака, у вертольота, у дівчинки – зачіска, у звірів, у овочів і фруктів, у поїзда – останній вагон.

ВЕСНА:

- Ой спасибі, що птахів повернули,

Що про мене не забули.

Я ж подарую свої кольори,

Хай послужать вам вони!

ЛОГОПЕД:

- Весна з нами попрощалась, а нам пора далі рушати.

Нумо, у Корабель Часу сідаймо

І далі у подорож вирушаймо.

ВСІ:

 (з відповідними рухами):

- У Корабель Часу сіли ми

І вітрила підняли.

А щоб швидше нам пливти,

Треба дружно всім гребти.

Весла вгору! Весла вниз!

Хвилі в морі здійнялись.

Один, два, три…

До наступної пори прибули!

***************************************

(Звучить музична фонограма.

З’являється дівчина Літо)

Літо:

  •  Схожа вродою я з сонцем,

Ніби вишня під віконцем.

Квітнуть квіти у траві, 

Лине пісня в синяві. 

ЛОГОПЕД:

- Кого ж тепер ми зустріли на своєму шляху?

- Так, це тепле літечко. Навіть не таке тепле, як жарке, палюче. Але ми жари не боїмося. Давайте послухаємо чому.

(Прослуховування запису звучання води)

ЛОГОПЕД:

- То що ж нас може врятувати від спеки?

- Звичайно, водичка. Ми всі влітку любимо що робити у воді?

А) (Підбір синонімів до слова купатися: плавати, пірнати, виринати,

 плескатися, бовтатися, бризкатися, хлюпатися…)

Б) Д/ГРА «Поділи на склади»

ЛОГОПЕД:

- Всі люблять воду. Всім вона потрібна. І нашим рослинам. Ось подивіться, які соняхи у нас виросли. Давайте підійдемо до них ближче.

(Розглядаючи соняхи, діти звертають увагу, що на одному сидить один метелик, на другому - два, а на третьому – три)

ЛОГОПЕД:

- Метелики хочуть з вами погратися.

ЛІТО: - Скільки метеликів сидить,

Стільки складів у слові знайдіть.

(Придумування слів з 2, 3, 1 складом)

ЛОГОПЕД:

- Не тільки метелики хочуть погратися, а й звірі. Їм жарко, вони хочуть, щоб ви їх посадили у затінок під наші розлогі соняхи. Але не просто, а ось так:

ЛІТО: - Ви тваринок називайте,

В назвах їх склади шукайте.

Скільки вийшло – ви скажіть,

Тваринку під квітку посадіть.

(Визначення кількості складів у словах: вовк, лис, ведмедик, кабанчик, білка, їжаченя, заєць, лось, олень, мишка)

 

В) Логоритмічна вправа «Жабенята»; 

ЛОГОПЕД:

- Поки наші тваринки відпочивають у затінку, ми давайте покажемо, як радіють літечку жабенята. І літечко хай з нами повеселиться.

- От сподобалось квакушкам -

Тягнуть губи аж до вушка.

Легко так відпочивати

І таночок танцювати.

Раз-два - ква-ква-ква!

Три-чотири - ква-ква-ква! (Ось і всі слова!)

На зарядку поспішають

Жабенята до струмка.

Жабка-тато, жабка-мама

І маленьке жабеня.

Раз-два - ква-ква-ква!

Три-чотири - ква-ква-ква!

ЛІТО:

  •  Дякую, діти, що звеселяли,

Гарний настрій дарували.

Фарби літні я вам даю,

Може, зобразите вроду мою.

ЛОГОПЕД:

- Літечко спекотне з нами попрощалось, а нам пора далі

мандрувати.

Нумо, у Корабель Часу сідаймо

І далі у подорож вирушаймо.

***************************************

(Звучить музика. Діти виконують танок з парасольками)

ЛОГОПЕД:

  •  Ви, мабуть, здогадалися, яка пора року до нас зараз завітає?
  •  Зустрінемо її оплесками.

ОСІНЬ:

- Я в садках, гаях блукаю, 

Жовті шати одягаю,

Золотисту стелю постіль, 

Вас запрошую у гості.

ЛОГОПЕД:

- Давайте згадаємо і розкажемо осені прислів’я про неї.

(- Осінь іде, за собою дощ веде.

- Осінь ходить по краю - виганяє пташок з гаю.

- В осінній час сім погод у нас.

- Осінь вередлива: то плаче, то сміється.)

ЛОГОПЕД:

- А тепер давайте послухаємо, якою буває осінь.

(Прослуховування запису звучання вітру).

 - Що ж ви почули?

- То яка осінь? (Вітряна)

- Що ж робить вітер?

В) (Підбір дієслів до слова «вітер»: віє, завиває, дує, дме, ламає, гне, рве, гуде, кружляє, хитає,…)

Г) Д/ГРА «Ми – вітерці» (дихальна вправа)

Діти (разом з логопедом):

- Вітре, вітре, ти лети,

Вітрячок нам закрути!

(Підбір спільнокореневих слів до слова «вітер»: діти дмухають на млинки то ледь-ледь, кажучи що дме вітерець, то сильніше, кажучи, що дме вітер, то дуже сильно – вітрюга, вітрюган, вітровій):

  •  Трохи вдихнули,

Як легкий вітерець подули.

  •  Більше вдихнули,

як вітер подули.

- Глибоко вдихнули,

Як сильний вітрюган подули.

ОСІНЬ:

- Ви багато про мене розповідали,

Цікаві прислів’я назвали.

Дарую я фарби вам свої.

Впевнена, що знаєте мої кольори.

(Осінь прощається з дітьми)

Д) малювання в парах (долонями, пальцями обох рук на дзеркалах – «віконцях» пір року)

ЛОГОПЕД:

- Діти, нам пори року подарували свої кольори. І вони дуже хотіли, щоб хтось їх зобразив. То ж давайте ми їх намалюємо. Але нас багато, а пір року всього… (4). (Поділ дітей по парах)

- Перш ніж узятися за роботу, зігріймо наші долоньки – простягнемо їх до сонечка, щоб воно передало нам своє тепло. (Діти піднімають долоні догори).

- А тепер це тепло і настрій передаймо одне одному.

 (Діти утворюють коло і беруться за руки).

- Ось тепер ми можемо малювати.

Раз, два, три –

Малювати почни!

(Звучить лагідна музика, діти малюють)

(Логопед – кореспондент бере інтерв’ю у художників)

  •  Що ви зображуєте?
  •  Чому ви зобразили саме це?
  •  Які кольори найбільше зустрічаються у цю пору року?
  •  Яка пора року вам найбільше подобається? Чому?
  •  Чому ви намалювали темний, синій сніг?
  •  З чого видно, що це весна? Докажіть…

ЛОГОПЕД:

- Ну що ж, діти, спасибі вам. Я думаю ваші малюнки сподобаються порам року, адже вони йшли від самого вашого серця.

Нашій подорожі прийшов кінець.

Кожен з вас був молодець.

А тепер руками помахаємо,

Світлої днини всім побажаємо!

(Діти прощаються з гостями)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76931. Анатомия кожи и ее производных. Молочная железа: топография, строение, кровоснабжение, иннервация 191.33 KB
  В нем залегают корни волос потовые и сальные железы лимфоидные узелки иммунной системы. В сумку открывается проток сальной железы. Потовые glndule sudorifere это простые трубчатые железы в количестве 225 млн. По строению и функции потовые железы делятся на мерокриновые и апокриновые.
76932. Классификация желез внутренней секреции 181.69 KB
  Щитовидная и паращитовидные железы принадлежащие этой группе имеют энтодермальное происхождение и развиваются из эпителия глоточной части первичной кишки из закладки между 1й и 2й висцеральными дугами. В процессе развития формируется щитоязычный проток из дистальных отделов которого возникают доли и перешеек щитовидной железы после чего проток редуцируется. Паращитовидные железы развиваются из эпителия 34 висцеральных жаберных карманов глоточной кишки.
76933. Бранхиогенные железы 180.89 KB
  Внутри железы находятся дольки лежащие между фиброзными перегородками трабекулами. Размеры железы: поперечный 3060 мм продольный 50 мм высота перешейка 515 мм; масса железы 2530 г. Паращитовидные железы гландула паратиреоидеа верхние и нижние овальные тельца длиной 48 мм шириной 34 мм толщиной 23 мм.
76934. Неврогенные железы внутренней секреции: гипофиз, мозговое вещество надпочечника, и шишковидная железа – их строение, топография, функция, развитие 186.73 KB
  Эта энтодермальная структура растет в сторону головного мозга и его третьего желудочка проходя через формирующийся интраклиновидный синхондроз и его канал в полость черепа. Над гипофизом в нижней части промежуточного мозга располагается гипоталамус в составе зрительного перекреста зрительных трактов серого бугра с воронкой сосцевидных тел. Эпифиз входит в состав эпиталамической области промежуточного мозга и связан со зрительными буграми поводками и их треугольниками спайками. Он располагается в широкой борозде между верхними холмиками...
76935. Железы адреналовой системы 178.87 KB
  Интерреналовые тельца добавочные надпочечники возникают при развитии почек и надпочечников. Закладка располагается в задней стенке целома между первичными почками и возникает из мезодермальных клеток образующих корковое вещество почек и надпочечников. Мозговое вещество располагается в центре надпочечников и состоит из крупных клеток окрашиваемых солями хрома.
76936. Надпочечники. Происхождение и развитие гландула супрареналис 180.63 KB
  Из него развивается интерреналовая ткань которая дифференцируется в корковое вещество и добавочные надпочечники. В связи с тем что корковое вещество и гонады развиваются из общего источника мочеполовая складка между ними сохраняется структурная близость и функциональная взаимосвязь проявляющаяся выработкой половых гормонов в сетчатой зоне коры надпочечников. Под капсулой располагается корковое вещество состоящее из: клубочковой зоны вырабатывающей гормоны минералокортикоиды: альдостерон кортикостерон дезоксикортикостерон...
76937. Сосуды малого круга 180.57 KB
  Внутри легких артерии ветвятся также как и бронхи пока не возникает вокруг легочного ацинуса микрососудистое русло из которого путем последовательного слияния венул интраорганных вен возникают крупные легочные вены. В воротах легких на одну легочную артерию приходится две легочные вены: верхняя и нижняя. Легочные вены всего четыре пройдя через перикард вливаются в левое предсердие где и заканчивается малый круг.
76938. Аорта и ее отделы. Ветви дуги аорты и ее грудного отдела (париетальные и висцеральные) 183.06 KB
  Ветви дуги аорты и ее грудного отдела париетальные и висцеральные. Она начинается из левого желудочка восходящей частью аорта асценденс переходящей в дугу аркус а далее в нисходящую часть аорта десценденс которая на уровне IVV поясничных позвонков делится бифуркация аорты на правую и левую общие подвздошные артерии. Луковица возникает изза того что аортальные синусы: правый левый задний как бы выпирают стенку аорты кнаружи в поперечнике она имеет 253 см. Аортальные синусы 3 вместе с полулунными заслонками 3 образуют...
76939. Париетальные и висцеральные (парные и непарные) ветви брюшной аорты. Особенности их ветвления и анастомозы 183.28 KB
  Брюшная аорта лежит за брюшиной вдоль передней и левой поверхности поясничного позвоночника повторяя его изгиб кпереди лордоз и разделяясь на уровне IVV позвонков на общие подвздошные артерии: правую и левую. Париетальные ветви брюшной аорты парные правые и левые: нижние диафрагмальные артерии с верхними надпочечниковыми ветвями 124 с началом на уровне аортальной щели диафрагмы; поясничные артерии с дорсальными спинными кожномышечными и спинномозговыми ветвями. Париетальные ветви анастомозируют между собой в задней брюшной...