54101

Історію творить людина (образ Богдана Хмельницького в історії та літературі)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Історію творить людина образ Богдана Хмельницького в історії та літературі Очікувані результати. історичне доміно уривки з історичних пісень записи українських пісень уривки з художніх та документальних фільмів про Богдана Хмельницького портрети історичних осіб. У лютому 1648 року золотий спокій поляків зруйнувала національновизвольна війна під керівництвом славетного гетьмана Богдана Хмельницького. Отже тема нашого уроку Національновизвольна війна під проводом Богдана Хмельницького та відображення подій цього періоду в...

Украинкский

2014-03-07

593 KB

5 чел.

 Т. В. Дубок, учитель української мови та літератури,                                                                                                  Н. В. Солонько, учитель  історії та правознавства, Знам’янської ЗШ №1 ім. Т. Г. Шевченка, Кіровоградської обл.

Бінарний урок. Історія України - українська література (8 клас)

Тема уроку. Історію творить людина ( образ Богдана Хмельницького в історії та літературі)

Очікувані результати.

Після уроку учні зможуть:

1. Історія:

  •  визначати причини, сутність, наслідки національно-визвольних змагань І половини – середини 17 ст.;
  •  показувати на карті території, охоплені антипольським повстанням даного періоду;
  •  давати власну оцінку історичним персоналіям, визначати їх роль в історії України.

2. Українська література:

  •  характеризувати образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, оспіваних у  народних піснях;
  •  робити ідейно-художній аналіз поезій;
  •  виразно і вдумливо читати тексти;
  •  визначати художні засоби, використані у творах;
  •  висловлювати власні судження.

Тип уроку: комбінований

Методико – дидактичне  забезпечення уроку:  комп’ютерна презентація «Чи не той то хміль..» - образ гетьмана у пам’яті народу», карта «Національно – визвольна війна

1648 – 1657 рр.», історичне доміно, уривки з історичних пісень, записи українських пісень, уривки з художніх та документальних фільмів про Богдана Хмельницького, портрети історичних осіб.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

  1.  Вступ. Вчитель української літератури.
  •  Всім відоме висловлювання: «Історію творять не видатні полководці, а прості люди». Дійсно, роль людини на терезах історії дуже вирішальна. За кожною видатною особистістю стоїть ціла когорта звичайних простих людей, які саме і творили історію, імена яких вписані навічно на скрижалях буття українського народу. Сьогодні ми спробуємо зробити  екскурс в минуле історичними шляхами та літературними стежками. Спробуємо осягнути всю велич людського духу, яка є вирішальною в долі будь-якого народу чи країни.
  1.  Вчитель історії.

а) Хронологічний диктант

Повстання під проводом:

  •  І. Сулими ( 1635)
  •  Я. Острянина (1638)
  •  С.Наливайка (1594- 1596)
  •  М. Жмайла (1625)
  •  Т.Трясила (1630)
  •  К.Косинського (1591- 1593)
  1.  Взаємоперевірка
  2.  Вчитель української літератури (Робота над уривком з твору Т.Шевченка «Тарасова ніч»)
    1.  Виразне читання уривку з поеми «Тарасова ніч»

Тарасова ніч

Вже не три дні, не три ночі
Б’ється пан Трясило.
Од Лимана до Трубайла
Трупом поле крилось.
Ізнемігся козаченько,
Тяжко зажурився,
А поганий Конецпольський
Дуже звеселився;
Зібрав шляхту всю докупи
Та й ну частовати.
Зібрав
Тарас козаченьків —
Поради прохати:
«Отамани товариші,
Брати мої, діти!
Дайте мені порадоньку,

Що будем робити?
Бенкетують вражі ляхи -
Наше безголов’я».
«Нехай собі бенкетують,
Нехай на здоров’я!
Нехай, кляті, бенкетують,
Поки сонце зайде,
А ніч-мати дасть пораду,—
Козак ляха знайде»…

…Заспівали козаченьки
Пісню тії ночі,—
Тії ночі кривавої,
Що славною стала
Тарасові, козачеству,
Ляхів що приспала.

  1.  Бесіда за змістом твору.
  •  Пригадайте назву твору та автора даних рядків.
  •   Про якого історичного діяча йде мова у поемі? Чому у назві та останніх рядках  твору згадується слово «ніч»?
  •   Що вам відомо про ці історичні події? ( В основі поеми «Тарасова ніч» - розгром повсталими козаками на чолі з гетьманом Тарасом Федоровичем (Трясило) під Переяславом  (тепер м. Переяслав-Хмельницький  Київської області) у ніч 25 травня 1630 р. польського війська коронованого гетьмана С. Конецпольського. Ця подія називається «Тарасова ніч»( або кровава ніч)
  •  Знайдіть рядки у творі, у яких згадуються ці події, обставини, при яких вони відбувались ( знаходження ключових слів: «Не три дні, пан Трясило, Конецпольський, Тарас, козаченьки, вражі ляхи, ніч..» )
  •  А яким  епітети використав  Т. Шевченко до слова «ніч»?( Ніч – «мати, кривава, славна»)
  •  Отже, ці події мали вагоме місце в історії України, і Т.Шевченко, будучи справжнім патріотом своєї Батьківщини, не міг не згадати ці славетні сторінки історії нашого народу.

  1.  Вчитель історії.

а) «Історичне доміно» ( встановлення відповідності між подіями та історичними персоналіями)

1. Урочище  Солониця

2. Селище П’ятка на Житомирщині

3. Куруківська угода

4. Винищення «золотої роти»

5. Фортеця Кодак

6. Ординація Війська Запорозького

7. Битва під Цецорою

а) Северин Наливайко

б) Криштоф Косинський

в) Михайло Дорошенко

г) Марко Жмайло

д) Тарас Трясило

е) Гійом де Боплан

є) Іван Сулима

ж) Яків Острянин

з) Павло Бут

  •  Яка картка є зайвою? Чому? (Битва під Цецорою)
  •  Отже, який період в історії України  ми пригадали? ( Козацькі повстання

20-30 рр.17 ст.)

-    Чим закінчились всі ці повстання? (Поразкою)

-     А які причини цих повстань?

 Слайд. «Причини козацьких повстань» (для самоперевірки)

  1.  Обіцянки короля після Хотинської війни не виконані;
  2.  Масове покозачення;
  3.  Заборона урядом морських походів козаків;
  4.  Національний гніт;
  5.  Релігійний гніт;
  6.  Закріпачення селян.

  •  Отже, підведемо підсумок словами одного з поляків. Ім’я якого історія замовчує:

« Славне Польське королівство  є небом шляхти, пеклом для селян»

Дискусійне питання:  « Чому період 1638 - 1648рр. поляки називали «десятиліттям золотого спокою»? (Не було повстань)

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

  1.  Вчитель історії.
  •  У лютому 1648 року « золотий спокій» поляків зруйнувала національно-визвольна війна під керівництвом славетного гетьмана Богдана Хмельницького. Отже, тема нашого уроку «Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького» та відображення подій цього періоду  в українських народних піснях. (Звучить пісня про Богдана Хмельницького)

ІV. СПРИЙМАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Історії ж бо пишуть на столі.

Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.

Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

Піснями і невільницьким плачем.

Могилами у полі без імен...

                                                                                 

(Ліна Костенко, «Маруся Чурай»)

а) робота з підручником (визначення передумов національно-визвольної війни)

- Чи можна ці ж причини віднести і до національно-визвольних повстань? Чи можливо  доповнення?

  1.  Вчитель української літератури.

-  Кожна війна має свого лідера. Лідером цієї війни був Богдан Хмельницький. Його постать невід’ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Саме з Богданом Хмельницьким пов’язане становлення Української держави, формування української нації.

Визнаний політичний діяч і полководець Англії, сучасник Хмельницького Олівер Кромвель у своєму листі звернувся до нього: „ Богдан Хмельницький, Божою милістю генералісимус греко-східної церкви, вождь усіх козаків запорозьких, пострах і викорінювач польського дворянства, скоритель фортець, винищувач римського священства, гонитель язичників і антихриста...” У цьому, можна сказати, історичному визначенні гетьмана розкривається краса героїзму і величі подвигу славного сина України, легендарного воїна і патріота. Ніхто, як він, не зумів відчути душу народу, його найпотаємніші прагнення і думи. І народ увічнив його образ у невмирущих думах і піснях. І саме на народні маси, козацькі низи спирався Хмельницький у здійсненні своєї мети – визволення українського народу від поневолення, утвердження Української держави. Він говорив послам королів і царів, що народ, ним очолюваний, „є народ волелюбний і завжди готовий умерти до єдиного за свою волю”. Таким був і сам Хмельницький, готовий вмерти за свій народ.

1) тлумачення значення імені Богдан  (випереджальне завдання)

Ім'я запозичене зі старослов'янської мови, де з'явилося як калька із грецького імені; Богдан - даний Богом. Богдан часто буває довгоочікуваною, пізньою і єдиною дитиною. Батьки, хочуть вони того чи ні, часто дають це ім'я тим дітям, чия поява на світ була пов'язана з тривогами й страхом. Це ім'я наділяє свого господаря дивовижною наполегливістю, твердістю і врівноваженістю, а також достатнім розумом, в деяких випадках навіть хитрістю.

Дорослий Богдан - це спокійний, чоловік, який знає собі ціну В нього помітне прагнення гарно й ґрунтовно влаштуватися в житті. Може часом досягти високої майстерності в професії, досить конкретної, не потребуючі натхнення й імпровізації. З навколишніми - трохи замкнуть і сухуватий.

- Чи притаманні ці ознаки нашому героєві? Саме відповідь на це питання  ви знайдете в ході нашого уроку.

- Спробуємо розтлумачити кожну літеру імені славетного гетьмана.

 Б -  бойовий, безстрашний

О -  організатор

Г -   герой

Д -  дисциплінований

А -  амбіційний

Н -  надійний, ненависний до ворогів

       2)  розповідь народних легенд про Богдана Хмельницького (випереджальне завдання)

- Можливо вам відомі народні легенди, пов’язані з цим славетним іменем?
(ймовірні відповіді учнів)

ЗВІДКИ ПІШЛО ПРІЗВИЩЕ ТА ІМ'Я БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Батьків Богдана Хмельницького не знає і не бачив ніхто. А на горі, де зараз церква, жили собі дід з бабою. Біля них ріс густий-густий хміль. У діда і баби не було дітей, і вони по цьому журилися. 

Якось ранком вийшов дід з хати, почув ніби дитячий голос. Дід почав пробирати руками хміль і пішов туди, звідки чув голос. У густому-прегустому хмелю він знайшов хлопчика. Дитина лежала перед ним, а в голові в неї сяяло сонце. Дід перехрестився, взяв дитину і поніс до хати, а сонце теж пішло за ним. Тільки дід увійшов у хату, як побачив, що стіни розступилися, і на місці старої хати виросли палати, і в усіх палатах ясно-ясно стало.  Дід і баба назвали цю дитину Богданом Хмельницьким. Це тому, що вони думали, що сам Бог їм послав цю дитину, а Хмельницький — тому, що знайшли хлопчика в хмелю. 

Ріс Богдан не по днях, а по годинах... Скоро виріс, і до нього з усіх усюдин сходилися козаки, а він що скаже, то так ті козаки і слухають його. Богдан зі своїми козаками побудував церкву неподалік від своїх палат, а під церквою викопав льохи, якими водив свої коні до Тясмина напувати, а як нападали на нього вороги, то він йшов з козаками у ті льохи, а потім зненацька виходив звідти й перемагав ворогів. Сильною людиною був Богдан Хмельницький.

ПРО БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

В селі Суботові люди розповідають, що там колись жили одинокі дід і баба. Дітей у них не було. Одного разу чують вони, що в них коло ґанку плаче дитина. Вони вибігли швиденько і побачили немовля, загорнене в ряднину. Лежить під хмелем, що оповив ґанок.
Дід і каже:
- Візьмемо собі цю дитину.
- А баба собі:
- Візьмемо, це нам її Бог дав.
- Пораділи дід і баба і забрали дитину в хату.
- Як же ми його назвемо? - питається дід.
- А баба й каже:
- Він нам Богом даний, то й назвімо його Богданом, а що знайшли його під хмелем, то хай ще зветься і Хмелем або Хмельниченком.
Так і виріс у них Богдан Хмельницький і став бравим козаком, а згодом і гетьманом України.

а) виразне читання уривку з пісні «Чи не той то хміль».

Чи не той то хміль
(Пісня про Богдана Хмельницького)

Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється?
Ой, той то Хмельницький, що з ляхами б'ється.
Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду,
Гей, не один лях лежить головою в воду…
… Утікали ляхи — погубили шуби...
Гей, не один лях лежить, вищиривши зуби
!

Становили собі ляхи дубовії хати,-
Ой прийдеться вже ляшенькам в Польщу утікати.

Гей, там поле, а на полі цвіти,—
Не по однім ляху заплакали діти…

б) бесіда за уривком народної пісні «Чи не той то хміль…?»

  •  Який жанр твору? (Історична пісня)
  •  В чому полягають особливості історичних пісень? ( В них розповідається про  визначні події минулого та відомих історичних осіб)
  •   Яким у цій пісні постає гетьман Богдан Хмельницький? (Мужнім,сильним,вправним полководцем)
  •  Які події з життя гетьмана покладено в основу пісні? ( Битва під Жовтими Водами, квітень 1648 р.)
  •  Які результати цієї битви? Прокоментуйте відповідь словами з пісні.
  •  Як ви сприймаєте образ хмелю? Що символізує ця рослина?
  •  Які художні засоби використано у пісні? (Перифраз – «дубовії хати»; паралелізм – « Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється?... Ой той то Хмельницький, що з ляхами б’ється»; діалог).
  •  Поясніть вислів «…не по однім ляху заплакали діти…»
  •  Яка ідея твору? (Уславлення Богдана Хмельницького як ватажка народу, талановитого полководця, мудрого державного діяча)

  1.  Вчитель історії ( розповідь вчителя з елементами демонстрації уривків з фільму).

  •  Ляхи плюндрували нашу землю, спалювали міста і села, не зупинялись ні перед козаком, ні перед селянином, ні перед шляхтичем. Так трапилось і з Богданом Хмельницьким. Кожна війна має свій певний привід…(уривок з  документального фільму  «Обличчя купюри. Богдан Хмельницький» (2008), режисер Віталій Загоруйко).
  •  …Не можна принижувати людину, зазіхати на її життя, життя її рідних та майно, бо ця людина може оскаженіти. Цю очевидну істину не зрозумів чигиринський підстароста Чаплинський, коли планував напад на маєток  козацького сотника Хмельницького у селі Суботові. Не знав він вочевидь і те, що сотник навчався у школі єзуїтів, і помста може бути вишуканою та нещадною….
  •  Він отримав прекрасну освіту. Припускають, що вчився вдома, а згодом у школі при одному з київських монастирів. Тут все зрозуміло: його батько українець, православний, куди б ще віддати сина! А далі починається дивина - Хмельницький-молодший вступає до Львівської єзуїтської колегії.

За спогадами сучасників, саме у єзуїтів майбутній гетьман навчився приховувати свої думки, емоції, впливати на людей. Про нього говорили: « Його незворушне обличчя немов рівний лід,  що ледве маскує бездонну трясовину». Саме Хмельницький говорив так: « Якщо моя сорочка буде знати те, що я буду робити завтра, то я її спалю»

Після завершення навчання старший Хмельницький прилаштовує сина до Чигиринської сотні реєстрового козацтва. Там Богдан навчається усьому, що знадобиться чоловіку у дорослому житті. Вочевидь, не без успіху, бо через два роки молодий козак іде на свою першу війну.

На початку 17 сторіччя у центрально-східній Європі схрестили шаблі та ятаган  Польща та Туреччина. Битва під Цецорою у вересні 1620 року склалася невдало як для поляків, так і для сімейства Хмельницьких – батько Михайло наклав головою, а син Богдан потрапив до турецького полону. Через два роки його викупили з неволі..вірні козаки, побратими Михайла Хмельницького.  У неволі він вивчив турецьку мову, яка потім знагодилась йому під час переговорів з татарами і турками.

 У  Хмельницьких був хутір Суботів. Батько Михайло заснував його, коли служив на посаді Чигиринського підстарости. Хмельницький-старший був добрим господарем, тож хутір швидко став заможним. Згодом там хазяйнував син Богдан. На маєток кинув оком новий підстароста - Данієль Чаплинський. Спочатку просився стати сусідом, збудувати тут свій маєточок. Богдан відмовив. На нього почали тиснути. Серед інших  і місцевий начальник – староста Олександр Конецпольський. Богдан скаржиться королю, і отримує приблизно таку відповідь: « Маєш шаблю- вирішуй свої проблеми сам!» Тиснуть все сильніше. Пропонують обміняти на інші  володіння. А що  могутньому магнату Конецпольському якійсь сотник, та й ще схизматик-православний? А схизматики, як відомо, гірші за собак…

 Кажуть, що всі війни і всі повстання у світі починаються або з-за жінки, або з-за грошей. У даному випадку українська історія не випадає з цього контексту.

 Хмельницького цькують. Адже до всього, він має репутацію бунтівника. Скидається, що жити йому залишається недовго. Чаплинський у шинку похваляється вбити впертого сотника.

 А згодом, якось за відсутності хазяїна, налетів на хутір шляхтич Чаплинський – пограбував садибу, викрав жінку Хмельницького та жорстоко побив його сина.

 Особиста образа – спалення хутора, смерть сина, викрадення дружини - остання крапля, що приводить Богдана Хмельницького на Січ, де він збирає людей, щоб розпочати тривалу  національно-визвольну війну  проти польської шляхти.

  Гетьман мав вірних друзів, які протягом всієї війни були поруч з ним.

а) робота зі схемою «Соратники Богдана Хмельницького»

 

  1.  Вчитель української літератури

-  Образ легендарного гетьмана знайшов відображення в літературі та кіномистецтві.

 Цей роман самобутнім епосом вливається в море Хмельницького. Павло Загребельний переосмислив унікальну особистість динамічного, яскраво індивідуального характеру.

Він вималював глибокий психологічний портрет героя, зі складним внутрішнім світом, недоступним всім, окрім читача: «Тільки дурні тішать себе думкою, ніби знають усе про людей. Людина — незбагненна». Крізь призму драматичних подій війни проступає силует Богдана. У своєрідному монолозі-сповіді (сумніви, вагання, розкаяння та надії…) герой переосмислює все, чим жив, оглядає свій суперечливий життєвий шлях до і після смерті «у славі».

Павло Загребельний змоделював Богдана з історичних відомостей, народних переказів, дум, легенд, пісень – всього, що максимально наближує його до реального життя. Він вважав роман «Я, Богдан» своїм справжнім досягненням. Мабуть, Богдан би з ним погодився… «Хто сказав, ніби Вавилонська вежа завалилася? Люди й далі будують її не зупиняючись, тільки зветься вона пам'яттю. Будують мільйони безіменних, щоб одиниці стали пам'яттю».

Окрім П. Загребельного постать гетьмана зображена у книзі «Богдан Хмельницький» сучасної письменниці О. Рогової, у романі Івана Ле «Богдан Хмельницький», в драмі О. Корнійчука «Богдан Хмельницький» та ін.

                Француз Проспер Меріме завжди шукав неординарну, харизматичну особистість для своїх творів. Тому Богдан Хмельницький викликав у нього захоплення, як свідчать сучасники останнього: «Для того, щоб драматичний твір викликав зацікавлення, в ньому слід змалювати видатну особистість».

Цікавий факт

Під впливом дослідження Меріме французький Сенат 1869 року прийняв рішення про впровадження у школах Франції курсу історії України.

На великому екрані дуже професійно зіграв роль славетного гетьмана Богдан  Ступка( у польській кінострічці Єжи Гофмана «Вогнем і мечем» (1999).

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Прийом «Незакінчене речення»

Беззаперечно можна сказати про те, що Богдан Хмельницький був для України…..(національним героєм, іменем цілої епохи, його сила та безпрецедентна воля вперше показали Україну світу та собі…)

Слово вчителя літератури

Щомиті на Планеті спалахує і згасає іскорка чийогось життя. Кожній іскорці судилося горіти по-своєму. Одна майже не помітна, що гріє своїм теплом родину і друзів, а інша розгоряється таким багаттям, що тепла від неї вистачає цілому народові.

Таким теплом зігріло Україну життя Богдана Хмельницького, чия любов до рідної землі проявилася в прагненні бачити її вільною і в готовності віддати їй свій розум, талант полководця і політика, саме життя.

Та найцінніше, що зробив Богдан для України, — це виборов, хоча і не на тривалий час, її державність, примусив інші країни рахуватися з нею.

        У грудні 2010 року минуло чотириста п’ятнадцять років від дня смерті великого Хмельницького. Та скільки б не минуло століть, ніколи не залишить серця українців людина, яка першою утвердила нашу державу, накреслила їй дороговказ до сьогоднішнього суверенітету:

…ми на Вкраїні таки.

український народ,

А не просто юрба, що у звітах

населенням зветься.

В. Богданов. “Українці мої”.

Саме це заповідав Богом даний Україні Богдан.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Написати твір-мініатюру на тему: « Велична постать славетного Богдана»

2. Скласти сенкан, ключовим поняттям якого була б історична пісня або образ Богдана Хмельницького.

3. Підібрати цікавий матеріал про героїчне життя соратників Богдана Хмельницького, імена яких було названо на уроці.


Додаток до уроку

Цікаві відомості з життя та діяльності Богдана Хмельницького

1. Молоді літа Богдана Хмельницького

  •  Народився Богдан Хмельницький під Чигирином, над річкою Тясмин, у хуторі Суботів 27 грудня 1595 року. Батька Богдана звали Михайлом. Він з молодості служив при дворі заможного польського пана воєводи Даниловича, що держав великі староства на Україні: Корсунське й Чигиринське. Староства - то були великі коронні маєтки, часом завбільшки з повіт або й більші. Король давав їх у державу великим панам: вони брали на себе з них доходи, а четверту частину з того давали на військо. Та пани самі в тих староствах не жили, ними не правили, навіть і не заглядали до них часом. Правили їх управителі (підстарости) й різні службовці. Михайло Хмельницький був таким службовцем в старостві Чигринськім, і за службу дозволив йому староста у 1616 році заснувати собі хутір на тім місці, де він собі обрав.
  •  Михайло Хмельницький поставив двір міцний, присадив кілька сімей слуг та підсусідків, розвів господарство, жив заможно, в достатках. В нього народився один син, назвали його Богдан-Зіновій. Гарний був хлопець, чорнявий, кріпкий, як вогонь скорий. Розумний і дотепний, сміливий і завзятий. Та й час був такий, і місце таке, що виживали тоді тільки хоробрі та завзяті. З хутора на поле не виїдеш без рушниці. Люди косять чи орють, а вартовий стоїть, татар вартує. Та як запале вогонь вартовий, то треба було тікати - татари сунуть.
  •  Отак і ріс Богдан серед такого життя бурхливого та небезпечного. Та Михайло, батько його, не хотів залишити сина без науки. Підучивши його дома, батько послав його в Галичину до єзуїтської колегії (тобто гімназії, як би сказали у наш час) - утримували її ченці польські, єзуїти, вчили добре латинської мови, бо тоді нею велося урядове та судове діловодство. Богдан старанно вчився, набирався науки. Майже 5 років провчився Богдан, він опанував кілька мов, знайшов друзів, серед яких був і майбутній київський митрополит, визначний церковний та культурний діяч Петро Могила. Але, все ж, тягло його на батьківщину. І тому не схотів він лишатися в тих дальніх та безпечніших сторонах: іти служити до суду або при дворі великого пана, а повернувся назад на Дніпро. Пішов на Запоріжжя, на Січ, бо там найкраще можна було навчитися військовій справі, стати досвідченим військовослужбовцем, відважним начальником. А в ті часи в Україні ще ніхто не мав слави та поваги, як досвідчений та дотепний вояка, сторож границь української держави та спокою людей. Після придушення у 1596 році повстання Северина Наливайка почались нові виступи проти існуючої влади. Їхнім поводирем був Петро Конашевич-Сагайдачний. Він не раз бував у Чигирині. Знав і поважав Михайла Хмельницького, бачив його освіченого і ставного сина. І, може, тому, коли довелося у 1618 році йти Сагайдачному на прохання польського короля Сигізмунда III разом з його сином Владиславом, який прагнув російського трону, на Москву, то він узяв з собою і Богдана.

2. Життя та політична діяльність  Богдана Хмельницького

  •  Коли Богдан Хмельницький вийшов на історичну арену, українські землі знемагали під владою Речі Посполитої, яка у 1569 році об'єднала Польське королівство і Велике князівство Литовське. Польська шляхта прагнула привласнити величезні простори української землі та закріпачити її людей. Шлях до цього вона вбачала у полонізації України, окатоличуванні українців. І тому католицька церква і особисто папа іменем Христа благословляли будь-які безумства і розправи над непокірними. Злочини шляхти проти українського народу були страшними. Вони грабили, насилували, мучили, знущалися над людьми. Все це поєднувалося з образою національної гідності і віри.
  •  Таким у ті тяжкі часи було життя на Вкраїні. Народ не міг терпіти такої наруги. То тут то там спалахували народні повстання. Вони переростали у національно-визвольні рухи, на чолі яких стояли кращі представники народу. Та саме з козацтвом народ український пов'язував свої сподівання на краще майбутне.
  •  Богдан Хмельницький став найвидатнішим представником українського козацтва, та коли говорять історики за період козацької історії, коли запалала Визвольна війна, то ніколи не обійдеться їхня думка без згадки про славного гетьмана Богдана Хмельницького.
  •  Українське козацтво почало свій часопис з тих часів, коли підневільні люди тікали від шляхтичів у низини Дніпра, на Запоріжжя, де вони вважали себе "вольними людьми" - козаками. Втікачі селилися понад Дніпром за порогами, яких нараховувалося дев'ять.
  •  Богдан Хмельницький з юнацьких літ пройшов школу козацтва у Запорізькій Січі і вийшов на боротьбу за Україну та її народ. Коли Богдан повернувся на Україну він пішов служити у кінну сотню свого батька і разом з ним у 1620 році брав участь у битві під Цецорою проти турецьких військ. У цій битві героїчною смертю загинув Михайло Хмельницький, а Богдан потрапив у турецький полон. У 1622 році вірні козаки, побратими Михайла Хмельницького, викупили Богдана з неволі. Він повернувся додому і пішов на козацьку службу в Чигиринський полк. У цей час його мати Анастасія Федорівна виходить заміж за королівського службовця Василя Ставицького і виїждає з ним у Білорусію. Богдан залишається єдиним господарем хутора і доклав чимало зусиль до його впорядкування. Богдан одружується з Анною Сомко, сестрою свого старого друга, переяславського козака, майбутнього гетьмана Якима Сомка, починає будувати нову оселю…
  •   Але господарська діяльність була не по ньому. Його воєнний досвід, знання Кримського ханства, Туреччини стали у пригоді запорізькому козацтву. Богдан очолює морські походи, відбиває нашестя кримчаків. Це підносить його авторитет, допомагає йому завоювати повагу серед козацтва та зайняти високі посади у козацькому війську. Та коли почалася нова хвиля селянсько-козацьких повстань на Україні, які очолили у 1630 р. Тарас Федорович, а у 1637-1638 роках Павло Бут, Яків Острянин і Дмитро Гуня, Богдана Хмельницького призначають писарем, а згодом - чигиринським сотником. У цих повстаннях він брав активну участь. У дипломатичних справах він, як писар Війська Запорізького, брав участь у переговорах з королем Владиславом IV та урядом Речі Посполитої. Та у 1645-1646 роках, на чолі загону козаків разом з Іваном Сірком приймав активну участь у війні, яку вела Франція з Іспанією Після повернення на Україну Хмельницький довідався, що чигиринський підстароста Чаплинський заявив про свої права на хутір Суботів. За відсутністю Богдана він тероризував його сім'ю, грабував рідний хутір, згубив найменшого сина, приказав забити його канчуками, додому принесли хлопця напівмертвого. Він сильно захворів та скоро помер. А інших - найстаршого Тимофія та середнього Юрія, дочок Катерину та Стефаниду залякав погрозами. Дружина від всього того тяжко захворіла та незабаром померла.
  •  Богдан Хмельницький шукав допомоги у короля, але той, скутий волею магнатів, нічим не зміг йому допомогти. Особисте горе злилося з горем народу. "Так вони ставляться не тільки до мене, - говорив він однодумцям, - так ляхи відносяться до всього народу українського, який вважають бидлом і схизматиками… Чого ми тільки не терпіли! Вольності наші знищені, землі відібрані, більша частина вільних лицарів перетворена у холопів…"
  •  Це був крик душі Богдана Хмельницького та він кинув до народу заклик: "З'єднайомся, браття, повстанемо за віру православну, відновимо волю народу нашого і будемо єдині!.."

3. Гетьманування Богдана Хмельницького

  •  У грудні 1647 року Богдан подався на Запоріжжя. Тут 19 квітня 1648 року був обраний козацькою радою гетьманом. Звідси звернувся він до всіх знедолених виступити на боротьбу з панами. На його заклик з усієї України почали сходитися невдоволені та бідні люди. Вже 22 квітня 1648 року він виступив за свободу України. Перед цим кроком Хмельницький, як дипломат заручився підтримкою кримського хана, який пообіцяв йому допомогу. З того часу татари були союзниками Богдана Хмельницького на протязі усієї Визвольної війни. Це було розумне рішення з боку Хмельницького, бо хоча й татари були не певні та зрадливі, але не стали союзниками інших ворогів та не вдарили у спину. Та вже на початку травня повстанське військо під проводом Богдана Хмельницького під Жовтими Водами і Корсунем розгромили армії Потоцького та Калиновського. І це були тільки перші перемоги у визвольній війні. Перемоги були свідченням полководчого таланту Богдана Хмельницького. Настав сприятливий час для народних виступів за волю України. Були виграні битви під Пилявцями (1648 р.), під Зборовом (1649 р.), під Батогом (1652 р.), під Жванцем (1653 р.). Та незважаючи на поразку через ханську зраду під Берестечком (1651 р.), Богдан Хмельницький проявив себе у цих битвах справжнім новатором і носієм передових ідей у військовому мистецтві. Таким же новатором Хмельницький був і в організації козацького війська, і в державній діяльності. Засновник Української держави, він став і першим організатором адміністративного управління на Україні. Він багато сил доклав до зміцнення зовнішньополітичного становища України. Ніхто як до нього, так і після нього не вмів так уміло використовувати суперечності між Польщею, Османською імперією та іншими країнами.
  •  Богдан Хмельницький прагнув об'єднання України з Росією. Про це свідчать понад 30 його листів до царя Олексія Михайловича. Та "Березневі статті" з одного боку висували козацькі вимоги щодо майбутнього України, а з іншого - підтверджували їх і надавали автономію Україні, у складі Російської держави. І не вина Богдана Хмельницького у тому, що після смерті його, закладене ним для блага України було спаплюжене, і не без допомоги як російських, так і польських правителів. Та текстів "Березневих статей" і досі не знайдено. Переговори про возз'єднання України і Росії почалися по приїзду до Москви у березні 1654 року Хмельницького. Він мав на меті юридично оформити возз'єднання України і Росії, викласти царю статті, які виробив Хмельницький разом зі старшиною. Ці статті охоплювали широке коло питань - від прав і привілеїв козацького війська, його кількості до оборони української держави.
  •  13 березня 1654 року ці статті були усно викладені керівниками посольства приказним дякам. Однак ті, порадившись, запропонували викласти їх письмово. Наступного дня, 14 березня 1654 року, посли від імені "гетьмана і всього війська Запорізького" подали свою челобитну у письмовій формі - статті у кількості 23 пункти, вони відрізнялися більш чітким і зрозумілим порядком викладення. Скорочена редакція цих статей (11 пунктів) була показана російському уряду 21 березня.
  •  Існує ще один документ під умовною назвою "14 статей" або "Переяславські статті", який був створений у ході переговорів між представником царського уряду князем Трубецьким і гетьманом Юрієм Хмельницьким у Переяславі у жовтні 1659 року.

4. Смерть гетьмана

  •  Життя Богданове було бурхливе, тяжке й нестерпне. Похід на Галичину літом 1656 року став останнім походом старого гетьмана, потім він став все більше упадати на силах і здоров'ї. Навесні 1656 року Богдан Хмельницький тяжко захворів. Він рідко вставав з ліжка і тільки часом міг приймати сторонніх людей у себе. Та Богдан тішився однією думкою, що передає булаву свою гетьманську до рук сина Юраська. Та говорив, що до булави треба й голови. Він пильно наставляв сина на гетьманську справу.
  •  Відтоді хвороба його не відпускала. У першій половині 1657 року вона загострилася і набрала небезпечного характеру. 27 липня (6 серпня за новим стилем) гетьман помер у Чигирині.
  •  Ховали його в церкві св.Іллі в Суботові. Але костей Хмельницького там зараз нема, бо кілька літ по тому предводитель поляків Степан Чернецький наказав викинути кості Богдана на глум та наругу. Та не здобув цим слави ні собі ні своїй дружині, бо глумився над кістками чоловіка, якого не міг перемогти живим.

PAGE  4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79160. Протестантский подход к сектантству 12 KB
  Протестантский подход к сектантству (определение секты, понятийно-терминологический аппарат, представление о природе сектантства, методология противостояния) В протестантском богословии не выработано четких понятий, что есть секта, а что ей не является, т.к. у них нет четкого понимания, что есть Церковь, и где проходят ее границы.
79161. Светский подход к сектантству (М.Вебер, Э.Трѐльч, Р.Нибур) 14.66 KB
  В частности в учебном пособии для студентов МГУ Социология религий автор Гараджа приводится следующее определение и критерии сектантства и церковности. Он предложил свою концепцию в споре католиков и протестантов отказаться от классического подхода понимания религий по вероучению не видеть в сектах только побочную информацию недостойную внимания. Воззрение Трѐльча вызвали возмущение у протестантских богословов но в то же время они оказали влияние на светскую науку Трельч – пионер светской социологии религий. 1 Сектами именуют...
79162. История и идеология антикультового подхода к сектантству (понятийно-терминологический аппарат, представление о природе сектантства 29.61 KB
  Раз человека вовлекли в секту путем манипуляции его сознания то его можно депрограммировать и вывести из этого состояния. Ливтон считал что люди под влиянием физического насилия способны подвергаться перемене сознания промывание мозгов но впоследствии он переменил свое мнение и стал говорить что это происходит под влиянием психологического воздействия. методы промывания мозгов смена сознания. Сейчас депрограммирование устроено другим образом – никого не крадут а предлагают встретиться с консультантом который пытается убедить пациента...
79163. Православный подход к сектантству (понятийно-терминологический аппарат, представление о природе сектантства) 26.9 KB
  в нашем богословии появляется слово секта. Все эти движения с этого времени стали именовать сектами. Они оба сходятся в одном – слово секта было заимствовано в значении ереси.
79166. Сциентистский дискурс философии техники. Техника классической, неклассической и постнеклассической науки. Технознание в концепции критического рационализма 16.66 KB
  Техника классической неклассической и постнеклассической науки. Сциентистский дискурс философии техники Научная техника означала на первых порах лишь применение к технике естествознания. Итак техника стала научной. Когда эту задачу начали выполнять сознательно и возникла новейшая научная техника.
79167. Научная и техническая теория в их соотношении: философско-методологические аспекты. Системно-интегративные тенденции современной технической теории 33.5 KB
  Системноинтегративные тенденции современной технической теории. В структуре развитой естественнонаучной теории наряду с концептуальным и математическим аппаратом важную роль играют теоретические схемы образующие своеобразный внутренний скелет теории. Теоретические схемы выражают особое видение мира под определенным углом зрения заданным в данной теории. Специфика технической теории состоит в том что она ориентирована на конструирование технических систем.