54116

ТЕМАТИЧНА МАНДРІВКА «МИ-УКРАЇНЦІ»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: поглиблювати уявлення учнів про свою Батьківщину; розширювати поняття «громадянин», розвивати прагнення бути свідомим громадянином України, її патріотом; розвивати мовлення, уміння спостерігати; сприяти вихованню патріотичних почуттів.

Украинкский

2014-03-07

242.5 KB

1 чел.

 

ТЕМАТИЧНА МАНДРІВКА «МИ-УКРАЇНЦІ»

Мета: поглиблювати уявлення учнів про свою Батьківщину; розширювати поняття «громадянин», розвивати прагнення бути свідомим громадянином України, її патріотом; розвивати мовлення, уміння спостерігати; сприяти вихованню патріотичних почуттів.

Обладнання: гімн України у записі, плакат із символікою країни, карта України, паперові пташки, записи українських пісень.

Повідомлення теми

  •  Сьогодні ми поговоримо про те, що знаємо про країну, в якій живемо, - рідну Україну, зрозуміємо, чому ми звемося українцями, узнаємо про державні та національні символи, познайомимось з усною народною творчістю. Ви бачите національний символ -  барвінок. Ця квітка росте біля нашої школи. Весною ми його сфотографували і принесли до класу.

І листочок барвінка, на ньому ми умовно написали слово «Батьківщина».

Читання уривка з оповідання В.Сухомлинського «Відлітають журавлі». Обговорення його.

Пролетіли над селом журавлі, потім повернулись, покружляли й знову полетіли. Але за селом, недалеко від лісу, сіли журавлі на землю. Довго сиділи, немов радились про щось. Чому це журавлі кружляли над селом, а потім сіли біля лісу? Бо вони вирушають у далеку дорогу. Летять у теплий край. Та хоч і теплий, але чужий.

  •  Як ви гадаєте, чому край, в який летіли журавлі, чужий?
  •  А який край для них рідний?
  •  Правильно. В.Сухомлинський підтверджує ваші думки. Далі він пише: «Бо Батьківщина там, де народився, зріс і почав літати». Так і для нас Батьківщина там, де ми народилися, виростаємо. Найдорожче для людини – Батьківщина.

Пригадаймо, як про це написав у знайомому вам ще з 1-го класу віршикові Платон Воронько.

Учень.        Облетів журавель

 Облетів журавель

 Сто морів, сто земель,

 Облітав, обходив,

 Крила, ноги натрудив

Ми спитали журавля:

  •  Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

  •  Краще рідної немає!
  •  Як називається країна, в якій ми народилися, зростаємо, живемо?
  •  Так, наша земля – Україна. А як називають людей, які живуть в Україні? (Українцями.)

ПІСНЯ-ТАНОК «МИ- УКРАЇНЦІ»

  •  Кожен народ має таку назву, як і його земля, а землю свою називає Батьківщиною.

Учень. У всіх людей одна святиня,

 Куди не глянь, де не спитай.

 Рідніша їм своя пустеля,

 Аніж земний в чужині рай.

 Їм красить все їх рідний край.

 Нема без кореня рослини,

 А нас,  людей, без Батьківщини.

   Микола Чернявський

  •  Придивіться, будь ласка, до слова «Батьківщина» і поміркуйте, від якого слова воно утворилося?
  •  Так, правильно, від слова «батьки», тобто батько і мати. Це найдорожчі для кожного з нас люди. Багато є у світі різних країн і земель хороших, але одна у людини рідна мати – одна і Батьківщина. Ось як про це написав у своєму віршику Микола Сингаївський:

Мати, мова, Батьківщина –

Ось і вся моя родина.

Батьківщина, мати, мова –

Три цілющих, вічних слова.

Батьківщина, мова, мати –

Нас повік не роз’єднати.

  •  Як називається наша Батьківщина?
  •  Що таке Україна? Що ви уявляєте, коли чуєте слово «Україна»?
  •  Отже, Україна – це рідний край, в якому ми народились, де живуть наші батьки і діди. Це широкі поля і простори, прекрасні села і міста.

   Учениця. Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт

  І верби над ставом, й калина

  Моя Батьківщина – це мрії політ

Це рідна моя Україна

Учениця. Любі друзі, хоч маленькі

Ми вже добре проте знаєм,

Що зовемось українці,

Й українських предків маєм.

Учениця. Батько, мати, брат, сестричка,

І всі інші члени роду –

Всі належать до одного

Українського народу.

Учень. Кохаю край свій золотий

Квітучу Україну,

Як хочу я, аби зрости

Вітчизні гідним сином.

Учень. Ми є діти українські,

Хлопці і дівчата.

Рідний край наш – Україна

Славна і багата.

Учень. Рідне небо, ясне сонце,

Місяць, зорі срібні,

Рідний народ – українці

Всі до нас подібні.

  

Учитель.  Вправа «Склади  речення» ( із слів скласти речення по групам)

1 група НАШУ, ЛЮБЛЮ, УКРАЇНУ,МИ

2 група УКРАЇНОЮ, ПИШАЮТЬСЯ, І, ТИМ,ЗВУСЯ, ІМЕНЕМ

 ІІ листочок барвінка. На ньому написано «Державні символи України»

Учитель. Діти! У кожної держави є свої символи. Вони є і в Україні. Які державні символи ви знаєте (відповіді дітей)

ЗВУЧИТЬ МУЗИКА ГІМНА. ВСІ ВИКОНУЮТЬ.

 Учитель. Гімн – найголовніша пісня країни. Ця пісня виражає найсердечніші думки й прагнення народу.

 Учень.        Слова палкі, мелодія врочиста,

  Державний гімн ми знаємо усі.

  Для кожного села, містечка, міста –

  Це клич один з мільйонів голосів.

 Учитель. Подивимося на прапор України. Які кольори ви бачите на ньому. Що вони означають? (відповіді дітей)

Учень.  Прапор – це державний символ,

  Він є в кожної держави

  Це для всіх – ознака сили,

  Це для всіх – ознака слави.

  Синьо-жовтий прапор маєм:

  Синє небо, жовте жито,

  Прапор свій оберігаєм, -

  Він святиня, знають діти.

 Учитель. Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Ці кольори мають й інше значення – «мир» і «багатство», бо народ наш мирний і працелюбний.

 Учень.  Наш герб – тризуб,

  Це воля, слава й сила;

  Наш герб – тризуб

  Неволя нас косила,

  Та ми зросли, ми є,

  Ми завжди будем,

  Добро і пісню

  Несемо ми людям.

 Учитель. Запам’ятайте! Коли вносять чи виносять Державний Прапор, коли виконують Гімн, слід обов’язково встати.

ВИКОНУЄТЬСЯ УКРАЇНСЬКИЙ ТАНОК «ГОПАК»

 Учитель. Ми вже говорили, про Україну, знаєм про державні та національні символи. А давайте розв’яжемо кросворд.( по горизонталі)

  1.  Український національний напій з сухофруктів
  2.  Що заплітають в коси?
  3.  Одне із найулюбленіших дерев в народі
  4.  Національна квітка синього кольору
  5.  Столиця України
  6.  Що надівають дівчата на голову?
  7.  Національний символ – дерево з червоними ягодами.

По вертикалі

  1.  Що за слово з’явилося в нас?

  

1.У

З

В

А

Р

2. С

Т

Р

І

Ч

К

А

3.  В

Е

Р

Б

А

4. Б

А

Р

В

І

Н

О

К

5.  К

И

Ї

В

6.  В

І

Н

О

К

7.   К           

А

Л

И

Н

А

ІІІ листочок барвінка. На ньому написано «Національні символи»

Учень.  Обереги мої українські, 

  Ви прийшли з давнини в майбуття. 

  Рушники й сорочки материнські

  Поруч з нами ідуть у життя

  Нам любов’ю серця зігрівають

  Доброта і тепло в них завжди

  Вони святість і відданість мають

  Захищають від лиха й біди

  Українці – душею багаті

  Крізь віки у майбутнє ідуть.

ПІСНЯ «ОЙ ЗЕЛЕНЕ ЖИТО, ЗЕЛЕНЕ»

 Учитель. Виконуємо вправу «Відгадайка»

  •  Це старовинний оберіг дому. Ним зустрічали гостей, виходили в поле, молоді стають на нього на весіллі.

Прислів’я: «Дім без нього – як сім’я без дітей»

Що це? (рушник)

  •  Цвіте синьо, лист зелений

Квіти прикрашає,

Хоч мороз усе побив

Його не займає (барвінок)

  •  Росте високо, горить багряно, ягоди червоні, сонця повні (калина)
  •  У мене на горісі червоні хустини горять(калина)
  •  Навесні зацвітає білим цвітом, а в жнива, червоним плодом (калина)
  •  Це дерево молодості. Воно живуче: встромиш у землю гілочку, і виросте дерево. Засип ранку порошком меленої кори, і кров зупиниться. Назва шостого тижня посту походить від назви цього дерева. На цьому тижні у неділю святять гілочки. Освяченими прутиками легенько шмагають дітей, щоб були сила і здоров’я. А ще приказують:

Не я б’ю, а …(що?)  б’є. ( верба)

Робота в групах

1 група  робить колаж «Державні символи»

2 група  робить колаж «Національні символи»

ІУ листочок барвінка. « Народна творчість українців».

а) закінчіть прислів’я

Тільки в ріднім краї солов’ї…(співають)

За рідний край і життя…(віддай)

Рідна земля і в жмені…(мала)

Кожному мила своя…(сторона)

Батьківщина – мати, умій за неї…(постояти)

Людина без Батьківщини – як соловей …(без пісні)

Всюди добре, а вдома…(краще)

б) інсценування української народної казки «Рукавичка»

Учень 1. На білому світі є різні країни

 Де ріки ліси і лани…

 Та тільки одна на землі Україна,

Учень 2. А ми – її доньки й сини

 Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

 І квіти усюди ростуть

 Та тільки одну Батьківщину

 Ми маєм…ЇЇ Україною звуть

Учень 3.  Вірю: ми-українці, велика родина.

  Мова у нас солов’їна

  Квітне садочок – червона калина,

  Рідна земля для нас всіх – Україна.

У листочок барвінка. «Побажання учням».

(учитель вручає кожній дитині)  

  Дитино українська!

  Землю свою

  В рученятах чистих тримай!

Люби її, бережи

До неї зло не торкнеться

І ненька земля тобі усміхнеться.


  1.  

 

 

 

 

2.  

 

 

 

 

 

 

3.   

 

 

 

 

4.  

 

 

 

 

 

 

 

5.   

 

 

 

6

 

 

 

 

7.       

 

 

 

 

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28894. Древние народы на территории России. Ранние башкиры 22 KB
  С востока из-за Дона устремилась новая волна кочевников – сарматов. В 3-7 вв. н.э. в эпоху Великого Переселения народов на территории Северного Причерноморья, а позднее – между Волгой и Дунаем, хлынули гуннские племена или гунны, вышедшие из степей Забайкалья и Монголии.
28895. Влияние природно-климатического, геополитического и религиозного факторов на российский исторический процесс 22 KB
  Важным географическим фактором определяющим особенности территории страны являются моря озера а также другие водоемы. Фундаментальные особенности ведения крестьянского хозяйства в конечном счете наложили неизгладимый отпечаток на русский национальный характер на первый взгляд противоречивый: способность к крайнему напряжению сил отсутствие ярко выраженной привычки к тщательности аккуратности в работе извечная тяга к €œподрайской землице€ необыкновенное чувство доброты коллективизма готовности к оказанию помощи вплоть до...
28896. Место средневековья во всемирно-историческом процессе 23.5 KB
  Место средневековья во всемирноисторическом процессе Понятие средний век было введено итальянскими гуманистами которые хотели таким образом подчеркнуть коренное отличие культуры своего времени от предшествующего исторического периода эпохи Античности. Как видно в оценке средневековья присутствуют крайности. Поразному определяются и временные рамки Средневековья. К тому же внутри тысячелетнего периода Средневековья принято выделять три этапа: Раннее Средневековье V в.
28897. Образование Древнерусского государства. Крещение Руси Х-Х11 в 30 KB
  Крещение Руси ХХ11 в. Расцвет Киевской Руси пришелся на правление князя Владимира 1 9801015 г. Это имело большое значение для дальнейшего развития Руси. Принятие христианства укрепляло государственную власть и территориальное единство Киевской Руси.
28898. Взаимоотношения Руси с соседними государствами и народами 22.5 KB
  Взаимоотношения Руси с соседними государствами и народами. Важное место занимали отношения с Византией которая являлась источником ресурсов для Руси. После крещения Руси Византия стала восприниматься как духовный центр христианства. Хазары контролировали Волжский торговый путь и выступали в двойной роли: с одной стороны препятствовали свободным торговым отношениям Руси; с другой выступали буфером между Русью и кочевниками.
28899. Удельный период в истории России (XII—XV вв.) 28.5 KB
  К середине XII века Русь раскололась на 15 княжеств которые были лишь в формальной зависимости от Киева. Феодальная раздробленность ослабляла Русь. В начальной стадии древнерусское государство распалось на 3 основные области: СевероЗападная Русь. Северовосточная Русь.
28900. Борьба за независимость русских земель против агрессии с Востока и Запада (XIII век) 27 KB
  Следствием этого явилось отставание России от Запада. Последствия нашествия: сократилось население страны; разделение городов подорвано городское ремесло; разрушены памятники духовенства и материальной культуры; особое последствие нашествия на истории России сказались в том что оно заложило азиатский способ власти в России.
28901. Культура Древнерусского государства 27.5 KB
  Достаточно продолжительное время на Руси сохранялось двоеверие что сыграло огромную роль в складывании культурного потенциала отражавшего в себе некую двойственность. Долгое время считалось что письмо на Руси появилось с принятием христианства. Но есть доказательства существования письменности задолго до этого: договоры Руси с Византией относящиеся к первой половине X века имели копии на славянском языке. Христианизация Руси просто дала толчок развитию письменности.
28902. Возвышение Москвы и завершение формирования Российского централизованного государства (XIV–XVI вв.) 29.5 KB
  Внешняя угроза ускоряла процесс объединения русских земель. Однако к середине XIV века складывается и другой центр объединения русских земель Великое ЛитовскоРусское княжество. На заключительном этапе объединения русских земель наиболее острой была борьба с Новгородской олигархической республикой. Этим в основном завершилось политическое объединение русских земель.