54174

Система дидактичних умов пізнавальної діяльності учнів на уроках математики

Курсовая

Педагогика и дидактика

Система дидактичних розумів розвитку пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. Розвиток пізнавального інтересу учнів. Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. Інтерактивні технології навчання – спосіб створення умов залучення учнів до пізнавальної діяльності.

Украинкский

2014-04-01

119.5 KB

8 чел.

Донецька загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 89

Донецької міської ради Донецької області

Петрікова Наталія Іванівна, директор, вчитель математики

Ι. Вступ.

ΙΙ. Психолого - педагогічне обґрунтування проблеми.

ΙΙΙ. Система дидактичних розумів розвитку пізнавальної діяльності

учнів на уроках математики.

  1.  Розвиток пізнавального інтересу учнів.
  2.  Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики.
  3.  Інтерактивні технології навчання – спосіб створення умов залучення учнів до пізнавальної діяльності.
  4.  Нетрадиційні уроки - один із способів активізації пізнавальної діяльності учнів.
  5.  Позакласна робота як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.

ΙV. Висновки.


Ще в стародавності одним з найважливіших достоїнств людини вважали володіння математичними знаннями. Слово «математика» у перекладі з грецької означає знання, наука. Її роль і значення безупинно зростають у сучасному житті. Відомий педагог і математик Олександр Іванович Маркушевич говорив: «Хто з дитячих років займається математикою, той розвиває увагу, тренує свій мозок, свою волю, виховує в собі наполегливість і завзятість у досягненні мети».

Найважливіше завдання школи - давати учням глибокі й міцні знання основ наук, виробляти навички й уміння застосовувати їх на практиці. У процесі придбання учнями знань, умінь і навичок важливе місце займає їхня пізнавальна активність, уміння вчителя активно керувати нею.

Питання активізації пізнавальної діяльності школярів є одним з найважливіших серед актуальних проблем сучасної педагогічної науки й практики.

Своє завдання, як вчителя я розумію насамперед у вихованні учня як активно мислячої особистості, що зможе творчо підійти до матеріалу, який вивчається. Тому я працюю над проблемним питанням: «Розвиток пізнавальної діяльності учнів на уроках математики».

Актуальність обраної проблеми визначається новим змістом активізації пізнавальної діяльності підлітків, необхідністю застосування нових підходів у її реалізації, зокрема, таких як ігри, засоби й прийоми, які сприяють розвитку інтелекту, мислення особистості підлітків. Дослідженням пізнавальної діяльності підлітків займалися як вітчизняні педагоги Л. І. Карміна, Л. В. Ричкова, Є.М. Рябчинська, В. О. Тюріна; так і зарубіжні - Т. В. Бегієва, Ж. А. Караєва, І.В. Работін, Г. В. Сорвачова, А. П. Тряпіцина, В. Л. Цибовський.

Діяльність - це активна дія самого учня, спрямована на засвоєння їм системи знань, навичок і умінь, а також зміни, що відбуваються в учневі, психічному розвитку, у характеристиках його особистості.

Пізнавальна діяльність сприяє формуванню світоглядних знань підлітків, яка є найбільш складною синтетичною формою духовного освоєння діяльності. Новизна в поглядах на проблему активізації пізнавальної діяльності учнів визначається соціальними змінами, що відбуваються в державі, які загострюють потребу суспільства в активній особистості. Формування особистості, її якісні зміни проходять у діяльності, зокрема в пізнавальній, в основі якої є співробітництво учнів у головному для них виді діяльності - навчанні. У процесі колективної навчально-пізнавальної діяльності можна формувати такі риси особистості, як пізнавальна самостійність і активність, колективізм, відповідальність, а також можливість взаємозв'язаного формування творчого і відповідального становлення до навчання.

Сучасні психологи, визначаючи діяльність, вказують такі її структурні елементи:

мотив  мета  дія (операція)

Педагоги спираючись на досягнення психологічної науки, досліджують особливості навчання як активної пізнавальної діяльності школярів.

Ця діяльність має спрямовуватись вчителем, а тому він винен формувати в учнів відповідну мотивацію. Якщо не робити цього, то стає цілком реальною небезпека, про яку говорив В. О. Сухомлинський: «Усі наші задуми, усі пошуки і побудови зводяться нанівець, якщо нема в учня бажання вчитися».

Учителі (навіть ті, хто має вже достатній досвід та педагогічну майстерність) перед кожним уроком шукають відповідь на «вічне» запитання: як побудувати навчальну робу, щоб вона викликала емоційне піднесення в школярів. Неодмінно позитивно впливала на їхні почуття і мислення, збагачувала їх досвідом самостійних пошуків і роздумів. Це дає можливість формувати такі соціально значущі мотиви учня, як обов'язок перед Батьківщиною, як підготовку до життя, до суспільно корисної праці, оволодіння математикою як ключем до пізнання інших наук, практичної діяльності.

Римляни вважали, що корінь навчання гіркий. Але коли вчитель призиває в союзники інтерес, коли діти заражаються спрагою знань і прагненням до активної розумової праці, корінь навчання міняє смак і викликає в дітей цілком здоровий апетит.

Як виховувати в школярів пізнавальний інтерес? Що потрібно робити, щоб він постійно розвивався?

Якщо узагальнити роботи педагогів і психологів, що досліджують цю проблему, то можна виділити основні умови, при яких виникає й розвивається інтерес до навчання.

Розвитку пізнавальних інтересів, любові до досліджуваного предмета і до самого процесу розумової праці сприяє така організація навчання, при якій учень діє активно, залучається в процес самостійного пошуку і "відкриття" нових знань, вирішує питання проблемного характеру.

Навчальна праця, як і будь-яка інша, цікава тоді, коли вона різноманітна. Одноманітна інформація і одноманітні способи дій дуже швидко викликають нудьгу.

Для появи інтересу до досліджуваного предмета необхідне розуміння потреби, важливості, доцільності вивчення даного предмета в цілому і окремих його розділів.

Чим більше новий матеріал пов'язаний із засвоєними раніше знаннями, тим він цікавіше для учнів. Зв'язок досліджуваного з інтересами, що вже існували в школярів раніше, також сприяє виникненню інтересу до нового матеріалу.

Не занадто легкий, не занадто важкий матеріал не викликає інтересу. Навчання повинне бути важким, але посильним.

Чим частіше перевіряється і оцінюється робота школяра, тим цікавіше йому працювати.

Яскравість, емоційність навчального матеріалу, схвильованість самого вчителя з величезною силою впливають на школяра, на його відношення до предмета.

Пізнавальний інтерес - це один з найважливіших для нас мотивів навчання школярів. Його дія дуже сильна.

Пізнавальний інтерес при правильній педагогічній організації діяльності учнів і систематичної й виховної діяльності може і повинен стати стійкою рисою особистості школяра і відкриває сильний вплив на його розвиток.

Пізнавальний інтерес виступає перед нами і як сильний засіб навчання. Класична педагогіка минулого затверджувала - ” Смертельний гріх вчителя - бути нудним”. Коли дитина займається з-під ціпка, вона доставляє вчителеві масу турбот і прикростей, коли ж діти займаються з бажанням, то справа йде зовсім по-іншому. Активізація пізнавальної діяльності учня без розвитку його пізнавального інтересу не тільки важка, але й практично неможлива. От чому в процесі навчання необхідно систематично збуджувати, розвивати і зміцнювати пізнавальний інтерес учнів і як важливий мотив навчання, і як стійку рису особистості, і як потужний засіб навчання, що виховує, підвищення його якості.

Про проблему активізації пізнавальної діяльності друкувалося багато праць. У даній роботі я пропоную кілька прийомів розвитку пізнавальної активності учнів, які використовуються мною на уроках у різному ступені залежно від віку учнів, матеріалу, теми, особливостей класу.

Всі запропоновані прийоми народжувалися поступово протягом багатьох років роботи, частина з них запозичена з досвіду роботи інших учителів, частина - із книг, методичних посібників, але всі вони пройшли перевірку часом, подобаються учням і мені як вчителю.

Одним з основних і первісних завдань при навчанні математиці є вироблення в учнів навичок гарного рахування. Добре відомо, що учні, що володіють твердими навичками усного рахунку, швидше освоюють техніку алгебраїчних перетворень, краще справляються з різними завданнями, складовою частиною яких є обчислення. В усних обчисленнях розвиваються пам'ять учнів, швидкість їхньої реакції, зосередженість - важливі елементи загального розвитку.

Однак одноманітність завдань у вигляді прикладів на обчислення притупляє інтерес, як до рахунку, так і до уроків взагалі. Тому в запасі маю арсенал різних прийомів, спрямованих на вироблення обчислювальних навичок учнів і у той же час які не зловживають працьовитістю учнів. Пропоную приклади, оформлені у вигляді блок-схем, великі приклади, що містять багато дій, вирішувати за допомогою естафети, будувати алгоритми.

Обробці обчислювальних навичок сприяють різні ігри. Наприклад, гра "Ай да ну". Учитель називає підряд числа, а учні числа, які кратні трьом повинні, супроводжувати словами "Ай да ну", можна ще оплиском. Ряд, що менше допускав помилок, є переможцем.

"Рахунок-доповнення". Учитель записує на дошці якесь число, припустимо, 12,6. Потім він повільно називає число, що менше, ніж 12,6. Учні повинні у відповідь назвати інше число, що доповнює дане до 12,6. Ті числа, які називає вчитель, і ті, що дають учні, не записуються. Цим забезпечується більше тренування в запам'ятовуванні чисел.

" Квапся, але не помилися." Ця гра - фактично математичний диктант. Учитель повільно прочитує завдання за завданням, а учні на листочках записують відповіді.

"Не позіхай." Учні кожного ряду одержують по картці. У першого учня з кожного ряду завдання написане повністю, а у всіх інших замість першого числа написано три крапки. Що ховається за трьома крапками, учень довідається тільки тоді, коли його товариш, що сидить спереду, повідомить йому відповідь у своєму завданні. Ця відповідь і буде відсутнім числом. У такій грі всі повинні бути дуже уважні, оскільки помилка одного учня закреслює роботу всіх інших.

"Склади слово." Учитель пропонує на картках записані зверху вниз 5-6 прикладів, і на кожен приклад 3-4 варіанта відповіді, які закодовані буквами. Учні в класі розбиваються на кілька команд, зазвичай команду утворюють учні, які сидять один за одним. Кожний із членів команди розв’язує відповідний приклад, вибирає правильну відповідь і записує букву-код. По закінченні обчислень в учнів з'являється слово (бажано похвала).

"Математична естафета." В V-VI класах увага учнів нестійка. Виникає необхідність на уроці перемикатися з одного виду діяльності на іншій. У цьому випадку виручає математична естафета. Кращий результат дають естафети, проведені наприкінці уроку.

Три картинки розрізають на 12 рівних прямокутників. На звороті кожного прямокутника написане завдання. Прямокутники складаються в три коробочки, по коробочці для кожного ряду. Коробочка передається по ряду, і кожен учень бере собі картку. На дошці проти кожного ряду прикріплені по аркушу паперу, розділеному на 16 таких же частин, у яких написані передбачувані відповіді. По команді: " На старт! Увага! Марш!" - учні, що сидять на перших партах ліворуч направляються до відповідного аркуша паперу на дошці і прикріплюють свою картку до потрібної частини так, щоб відповіді збігалися і щоб картинка була з лицьової сторони. Повертаючись на місце, вони передають право сусідові прикріпити свій шматочок картинки на загальну частину і т.д.

Завдань для кожного ряду 12, а відповідей на дошці 16. Учні повинні знайти серед зазначених правильні відповіді. У результаті правильного рішення завдань на дошці з'являється картинка. Цей вид естафети доцільно проводити в V класі, тому що більш дорослі учні, знаючи, у чому її суть намагаються, будь-що-будь зібрати картинку, поза залежністю від отриманих відповідей, тобто одержання картинки в цьому випадку стає самоціллю, а виходить, губиться навчальний зміст гри.

При вивченні теми "Множення одночленів" також можна провести естафету. На кожен ряд роздають по однаковій картці, що грає роль естафетної палички, на якій зображені множене, наступні множники і остаточний результат - добуток. Учням дається завдання "закрити віконця", тобто заповнити порожні місця проміжними добутками, які записують тільки простим олівцем і після того, як ретельно перевірене рішення попередніх прикладів. Ця естафета розвиває також уміння контролювати себе.

“Математичне доміно”.

Учнів ділю на три групи, роздаю їм три комплекти “математичного доміно” і вони на протязі 10 хвилин грають.

“Математичний футбол”.

Подобається дітям гра в: “Математичний футбол”.

Клас ділиться на дві команди. З кожної вибирається арбітр. На дошці пишу по 10-15 завдань для обох команд. Правильно розв’язане завдання означає забитий гол у ворота команди - противниці. Якість, швидкість, порядок під час гри оцінюють обрані арбітри. Практикую завдання для цієї гри готовити разом із учнями, що мають активний рівень пізнавальної активності. А при бажанні й з усіма іншими.

На дошці також вивішуються “ворота”, у які забиваються голи.

“Сніжки”.

Граємо під час усного рахунку в “Сніжки”, особливо взимку. Суть гри: на дошці записані приклади, а поруч на білих, вирізаних з альбомних аркушів - числа, відповіді до цих прикладів, учні рахують, вибирають правильні відповіді. “Сніжок” потрапив у ціль, якщо приклад розв’язаний вірно. А як перевірити? Зі зворотної сторони “сніжків” - букви. Якщо все розв’язано вірно, то вийде слово, наприклад “Молодці” або “добре” і т.д.

“Листоноша”

Люблять учні, особливо 5-7 класів, грати в “Листоношу”. Суть гри: групі учнів видаються таблички із завданнями, а інша група одержує таблички з відповідями. Перша група - “листоноші”, розв’язують завдання, знаходять табличку - квартиру з потрібною відповіддю і несуть свої завдання в ці квартири, “господарі” квартири перевіряють, чи правильно, чи за адресою, “листоноша” приніс послання - табличку із завданням. Залежно від того, хто буде “листоношею”, учні з яким рівнем пізнавальної активності, такі й підбираю картки-завдання. Граємо в цю гру досить часто, тому в мене накопичений великий матеріал по різних темах.

Використовую всілякі форми кодування відповідей, вони привертають увагу учнів не менше, ніж цікаве завдання. На дошці поруч із прикладами пропонуються відповіді, закодовані буквами. Учні вирішують приклад, вибирають вірну відповідь і записують у зошит букву-код, що відповідає вірній відповіді. По закінченню рахунку в учнів з'являється слово.

“Вчитель-учень”

Полюбили учні гру “Вчитель-учень”. Клас ділиться навпіл. Половина класу - “вчителя”, вони задають іншій половині класу -“учням” питання, на які самі знають відповіді. Цю гру добре застосовувати на узагальнюючих уроках, уроках - повтореннях, при вивченні тем, де багато означень, понять, формул. У цьому навчальному році при вивченні глави “Елементи тригонометрії” цю гру я застосовувала майже на кожному уроці й не даремно: узагальнюючий урок і контрольна робота показали гарні знання основних означень, формул, понять.

Подобається учням, коли вчитель дає завдання на виправлення навмисно зроблених помилок у розв’язанні, на відновлення частково стертих записів. Недописана фраза, не до кінця розв’язане завдання, недоговорена умова в завданні стимулює роботу учнів.

Завдання зі зміною установки.

Цей прийом роботи на уроці дозволяє не тільки перевірити знання дітей по темі, але й розвивати зорову пам'ять, швидкість реакції, увагу. Чому прийом носить таку назву? У цьому випадку ми мало-мало "обманюємо" дітей, говорячи, що буде виконуватися тест, що перевіряє й розвиває зорову пам'ять. Дітям набридають ті самі слова: "Розв’яжемо завдання, виконаємо вправу і т.д." Ми міняємо формулювання завдання, знаючи, що крім розвитку пам'яті одночасно перевіряємо якість засвоєння програмного матеріалу. Суть прийому в наступному: на дошці заздалегідь пишеться завдання (кілька чисел, фігур). Учням пропонується запам'ятати їх у тому ж самому порядку. Потім завдання забираємо, а діти повинні постаратися відповісти на питання вчителя усно або письмово.

52.0.45. 248. 1941

Скільки всього чисел?

На якому місці знаходиться число, що не є натуральним?

На якому місці стоїть тризначне число?

Назвіть перше число.

Якій історичній події відповідає останнє число?

Використання учнів для контролю.

Ефективність цього методу давно перевірена і визнана. Учні вибирають бригадирів із числа найбільш встигаючих учнів і самі записуються в ці бригади. Бригадири перевіряють виконання домашнього завдання, оцінюють роботи після Математичного диктанту, самостійної роботи, навчають тих хто болів, займаються з відстаючими. На заняттях бригадири мають право допомагати своїм учнем. Змагання між бригадами підвищують інтерес і пізнавальну активність учнів. Велике значення має організаційний момент кожного уроку. Я часто проводжу його, після традиційних - хто відсутній, чи всі готові до уроку?, у вигляді математичної зарядки. Заздалегідь готую картки з прикладами. Приклади даю з відповідями (вірними й невірними). По черзі показую класу картки, а учні роблять певні рухи: відповідь вірний - руки вгору, невірний - руки вперед або всі ставлять - руки на поясі, правильний відповідь-поворот праворуч, неправильний - поворот ліворуч. Іноді математичну зарядку проводжу не фронтально, а з кожною групою, з огляду на рівень пізнавальної активності, окремо. Це учнем подобається більше через те, що при фронтальній роботі учні з нульовим рівнем пізнавальної активності, “не встигають” за іншими.

Активізує пізнавальну діяльність учнів бачення перед собою мети вивчення даної теми, зв’язку з життям, практикою.

“Назвіть приклади із своєї життєвої практики, де положення об’єкта задається за допомогою чисел” – так почалося пояснення теми “Координатна площина”. Учні називали приклади: місце в кінозалі, фігури на шахівниці, широта і довгота місця на географічній карті та інші. Потім формулювалось навчальне завдання.

Ряд прийомів і методів, що дозволяють активізувати пізнавальну діяльність учнів застосовую і при вивченні нового матеріалу: часто використовую проблемні ситуації, наприклад при вивченні теми “Сума n - перших членів арифметичної прогресії” після того, як учні добре навчилися працювати з формулою n-го члена, з означенням арифметичної прогресії, пропоную знайти для арифметичної прогресії (аn): 1; 6; 11; 16... знайти суму перших 3-х, 5, 10 членів? Разом робимо висновок, потрібно вивести формулу. Формулу виводимо фронтально, але в роботу намагаюся залучати всіх учнів класу:

  •  використовую різні форми роботи із книгою. Наприклад, пояснивши новий матеріал, прошу вивчити пункт підручника і знайти в пункті те, про що ми не говорили, виділити головну думку і т.д.;
  •  використовую груповий метод при розв’язанні завдань. Роботу в парах, пари складаю сама з урахуванням рівнів пізнавальної активності.

Важливе місце на уроці займає закріплення пройденого матеріалу. У своїй практиці застосовую гру: “Угадай що (або хто) це?”. Наприклад, при вивченні теми “Координатна площина” хлопці з нульовим рівнем пізнавальної активності одержують завдання: відзначити на координатній площині точки, з'єднати їхніми відрізками так, щоб вийшов птах: (3;-1), (3;5), (4;5,5), (2;6), (3;6), (2;1), (-3;-1), (-3;4).

Що за птах вийшов? “Лебідь”. Використаю кольорові олівці.

А в цей час учні з відносно активним рівнем пізнавальної діяльності одержують завдання: зобразити на координатній площині одну із тварин (на картинках - кішка, мишеня, собачка) зашифрувати основні крапки координатами. Які цікаві виходять роботи!

При розв’язанні вправ запропонованих в підручнику, учні завдання вибирають самі, є в класі кубик, всі грані якого пофарбовані в чорні кольори, на них крейдою пишу номера, які потрібно розв’язати, а учні черговість виконання завдань визначають кидком кубика. Кубик кидає той, хто швидше розв’язав попередню вправу, це теж активізує учнів, їхню пізнавальну діяльність.

При закріпленні навчального матеріалу застосовую і такий метод: частина учнів іде до дошки. Одержавши завдання (3-4 учня) і таке ж завдання одержують учні (3-4 учня) і розв’язують на місці, потім вони звіряються, пояснюючи, один одному незрозумілі моменти. Цей метод дуже ефективний, тому що іноді краще учень зрозуміє учня, і учень - учневі пояснить доступніше.

А як розвивають пізнавальну активність всіх груп учнів творчі домашні завдання! Це й малюнки по темах, наприклад, “Симетрія”, це й вірші, наприклад, вірші на тему “Скорочення дробів”, “Дії із дробами”, “Математика і екологія”, це й “Ромашки” для усного рахунку, казки і т.д.. Я все це у своїй практиці застосовую не перший рік і нічого, крім користі, від цих завдань. Мої учні завжди з інтересом ставляться до творчих домашніх завдань і все без винятку намагаються їх виконувати. Трохи гірше виходить у учнів з нульовим рівнем пізнавальної активності, але їм завдання даю простіше. Наприклад: скласти чотиривірш зі словами...… Творчі домашні завдання перевіряються і оцінюються самими учнями, кожен ряд зі своїм консультантом читають свої вірші, дивляться, немає чи у віршах математичних помилок, називають кращі, всім ставлять оцінки.

Як один з прийомів активізації самостійної діяльності учнів практикую проведення підготовлених окремими учнями п’яти-семи - хвилинних повідомлень з питань, які безпосередньо відносяться до програмового матеріалу. Сюди ж відносяться і більш складні задачі. До цього намагаюся залучати якнайбільше різних учнів класу; матеріал для їх виступу підбираю з урахуванням їх підготовки з математики, розвитку мови і т.д.

Наприклад, у 5 класі повідомлення були з таких питань:

1. Натуральні числа.

2. Нумерація.

3. Цікаві раціональні способи обчислень.

4. Цікаві задачі.

5. Цікаве з історії десяткових дробів.

Багато робиться вчителями в плані формування пізнавального інтересу в учнів. Але, незважаючи на це, на уроці часто можна зустрітися з таким явищем: після пропозиції вчителя виконати певне завдання в класі знаходиться трохи учнів, що очікує появи готового розв’язання на дошці. Це типовий прояв відсутності пізнавального інтересу до досліджуваної теми. У чому причина? Є підстава думати, що обставиною, яка сприяє такій ситуації, є впевненість менш встигаючого учня у тім, що виконати це завдання запропонують більше встигаючому.

Як же привернути увагу таких учнів до поставленого завдання? У таких випадках я застосовую картки-консультанти. Досвід показує, що застосування таких карток протягом 3-4х тижнів допомагає їм освоїти раніше незрозумілий матеріал і добре сприйняти нові теми.

Картка-консультант складається із чергування трьох блоків:

1. Опорна формула, написана кольоровим чорнилом.

2. Вирішені приклади.

3. Р.С. – Розв’яжи сам.

Учень одержує чистий аркуш паперу, на якому пише своє прізвище, зверху кладе картку-консультант. Ознайомлюється із формулою і розібраними прикладами, потім розв’язує сам. Даний метод має і функцію, що виховує. Коли кожен учень на уроці зайнятий посильною справою, проблема дисципліни знімається сама собою.

Цікаво проводити диференційовані самостійні роботи з учнями. Їх можна проводити під час вивчення нової теми, на уроках формування знань, навичок і вмінь учнів та в процесі узагальнення і систематизації знань. Для проведення таких робіт використовує сигнальні картки із завданнями для трьох груп учнів. Ці завдання написанні під сигналами світлофора, які визначають рівень їх складності:

  •  червоний – найлегше завдання,
  •  жовтий – середньої складності,
  •  зелений – найважче завдання.

Учень, одержавши таку картку, вибирає собі одне з цих завдань (вибір вільний) і своїм сигналом світлофора повідомляє вчителя, яке завдання він вибрав. Як що учень швидко виконав найлегше завдання, він може перейти до завдання жовтого, а потім – зеленого сигналу світлофора.

Самостійні роботи такого типу виключають списування. Відповіді кожної самостійної закодовані шифром, який дає можливість прочитати цікаве повідомлення. Наприклад, виконавши самостійну роботу, учні розшифровують слова В. Мономаха: « Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь».

Така робота активізує навчально - пізнавальну діяльність учнів. Кожний охочий береться за роботу, працює наполегливо, уважно, адже від правильної відповіді залежить відкриття чогось нового, невідомого. А відкривши, учні задоволенні тим, що кожний вніс частинку своєї праці у відкриття.

Не треба приховувати від учнів труднощі, які неминучі в процесі навчання. Треба показувати, що в математиці результатів можна досягти, тільки долаючи перешкоди.

Часто доводилося спостерігати таку картину: учні, кожен самостійно, намагаються розв’язати важке завдання, але воно довго не піддається їхнім зусиллям. Раптом хтось знаходить вихід з положення і йде до дошки, щоб розповісти про нього. Але замість того, щоб безпосередньо приступитися до розв’язання запропонованого завдання, він зненацька згадує теорему, яка здавалося б, ніякого відношення до завдання не має, дуже далеку від нього - настільки далеку, що нікому й у голову не прийшло згадати про неї. І учні з подивом зауважують, що застосування цієї теореми дозволяє одержати іншу версію запропонованого завдання, як би нову її модель, причому модель наочну. Просте заключне міркування і під вигуки "Як красиво!" – розв’язання завершується. І чим далі від тематики завдання відстоїть використана теорема, чим більше дивною здається спочатку думка про її застосування, тим більше відчуття краси знайденого рішення.

Дуже часто причини поганого виконання письмових робіт контролюючого характеру криються у відсутності в школярів уміння здійснювати самоконтроль. Це вміння треба послідовно формувати. Інтерес до самоконтролю може викликати така форма перевірки короткочасних самостійних робіт. Після закінчення часу, відведеного на виконання самостійного завдання, учитель пропонує учням обмінятися зошитами і перевірити роботу товариша. Вірні рішення записані на дошці. Це не тільки виховує увагу, але й викликає пізнавальний інтерес до змісту навчального матеріалу, про що свідчать спостереження за учнями. При проведенні однієї з таких робіт менш встигаючий учень, перевіряючи роботу товариша, помітив, що тепер би він написав роботу краще, тому що зрозумів, як треба виконувати завдання даного типу. Така форма роботи вчить учнів не тільки перевіряти, але і якісно виконувати завдання, запропоновані на письмових роботах.

Стомленість - одна із причин падіння уваги й інтересу до навчання. Зменшити стомленість учнів від виконання одноманітних вправ можна за допомогою цікавих завдань.

Цікаве завдання - це математичне завдання, тільки з несподіваним або, як зараз прийняти говорити, нестандартним розв’язанням. Такі завдання дуже корисні для розвитку гнучкості розуму, вироблення навичок нешаблонного мислення, підвищення інтересу до предмета.

У таких завданнях математика з'являється перед учнями новою гранню. Цікавість не вичерпується тільки завданнями. Це може бути гумор, доступний розумінню дітей, софізм, логічний парадокс, цікавий історичний факт, прислів'я, які можна застосувати до математичних креслень.

Приведу приклади.

"Графіки функцій - прислів'я."

1. "Повторення - мати навчання."

2. "Любиш з гори кататися, люби й санки возити."

3. " Як гукнеться, так і відгукнеться."

Логічний парадокс.

Якщо брехун говорить про себе, що він брехун, то хто він?

Історичний факт.

Відомий давньогрецький вчений Піфагор установив чудове співвідношення між гіпотенузою й катетом у прямокутному трикутнику. А він ще й олімпійський чемпіон у кулачному бої (по боксу).

Підвищення ефективності навчального процесу, досягнення високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечення оволодіння ними навичками саморозвитку особисто значною мірою можна домогтися, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи таким чином традиційний урок в інтерактивний.

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадянської активності в громадському суспільстві та демократичній правовій державі на заняттях з будь – якого предмета. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної, «готової» інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіту. Такі уроки дають учням основні пізнавальні та громадські вміння, а ще навички і зразки поведінки. Вони захоплюють учнів, пробуджують учнівський інтерес, навчають самостійного мислення та дій.

У цей час особливо гостро стоїть проблема активізації розумової діяльності учнів. Найчастіше навіть здатні діти, не кажучи про слабких учнів, пасивні на уроках.

Причин цьому багато:

  •  острах помилитися на очах у своїх товаришів;
  •  невміння повно, правильно, грамотно сформулювати відповідь;
  •  незнання окремих фрагментів вивченого матеріалу;
  •  відсутність інтересу до досліджуваного матеріалу; і т.п.

Ці проблеми можна вирішити, проводячи уроки в нестандартній формі.

Залучити слабких учнів у роботу можна за допомогою розподілу класу на групи. Під час групової роботи, у запалі боротьби за першість, знаходиться заняття для всіх її членів. А при безпосередньому контакті зі своїми однокласниками слабкий учень прагне показати себе із кращої сторони, йому соромно бути баластом для групи.

“Гуманітаріїв” досить важко захопити розв'язанням прикладів або завдань, але зародити зерно інтересу до предмета можна проводячи уроки-екскурсії або уроки-експедиції. На цих уроках учні можуть виступати в ролі екскурсоводів або провідників, роблячи вступні або пояснювальні доповіді, приводячи історичні довідки, пропонуючи учням різні проблемні ситуації, аналіз розв'язань яких-небудь проблем у минулому або в різних країнах, галузях діяльності людини і т.д.

Дуже цікаво проводити “шефські” уроки. Коли старшокласники, наприклад, на першому уроці теми своїм молодшим товаришам розповідають, як знадобилися знання по даній темі їм надалі і які труднощі виникали при її вивченні. Подібні уроки можна проводити із залученням людей різних спеціальностей або вчителів-предметників. Наприклад: тема “Пропорція” - хімік; тема “Відсотки” - економісти і т.п.

Проблему контролю ступеня засвоєння теоретичного матеріалу і його практичного застосування в кожного учня, виявлення пробілів у знаннях, визначення здатностей учня орієнтуватися в досліджуваному матеріалі так само можна вирішувати за допомогою нестандартних уроків.

Традиційні письмові роботи (самостійні й контрольні роботи) дозволяють перевірити практичні навички; усні заліки - теоретичні знання. Але ж при підготовці до них і під час їхнього проведення учні випробовують чималий стрес. Рідко можна зустріти учня, який радісно йде на контрольну роботу або залік.

А як можна вирішити всі ці завдання протягом одного уроку і не травмувати психіку учнів?

Заощадити час учителя і настроїти учнів на зовсім інший лад допоможе проведення узагальнення матеріалу у вигляді уроку-гри.

Учні заздалегідь готуються до гри, чекають її, навіть зазнають нетерпіння, бажають перемогти. Учителеві ж під час проведення такого уроку легко проконтролювати (залежно від поставлених цілей) знання теорії кожним учнем, швидкість із якої він виконує завдання, виявити пробіли в знаннях або типові помилки кожного учня, помітити нерішучість окремих учнів. Уже при підведенні підсумків уроку вчитель може дати індивідуальні рекомендації конкретним учням по подальшому вивченню теми.

Нестандартні уроки - це один із способів активізації розумової діяльності учнів на уроці і поза ним, можливість зацікавити учня предметом, шанс уникнути стресів в учнів при контролі їхніх знань, умінь, навичок.

Не можу не сказати і про позакласну роботу з предмета.

Під час традиційних шкільних математичних тижнів обов'язково проводжу КВК, математичні бої, подорожі, намагаюся залучати до підготовки й проведення всіх учнів, особливо з нульовим рівнем пізнавальної активності. Використовую цілу систему ігор, пов’язаних з телебаченням: «Що? Де? Коли?», «Щасливий випадок», «Поле чудес», «Найсильніша ланка», «Останній герой» та інші.

На протязі кількох років являюсь координатором міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру». Учні охоче приймають участь у цьому конкурсі.

Ми сьогодні знаємо далеко не все, що потрібно, щоб нелегка навчальна праця робила дітей щасливими. Чим більше наука буде проникати в приховані процеси мислення і творчості, тим більше вміло й упевнено буде школа виховувати в дітях жагу до знань, прагнення до відкриттів, любов до активної розумової праці. Але і з тим, що наука й педагогічна практика знають сьогодні, творчо працюючий учитель може зробити дуже багато, щоб прикрасити шкільне життя дітей одним із самих чудових людських почуттів - радістю пізнання.

Регулярне використання на уроках математики системи спеціальних завдань і завдань, спрямованих на розвиток пізнавальних можливостей і здібностей, розширює математичний кругозір молодших школярів, сприяє математичному розвитку, підвищує якість математичної підготовленості, дозволяє дітям більш упевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої дійсності й активніше використати математичні знання в повсякденному житті.

Щоб дитина вчилася на повну силу своїх здібностей, намагаюся викликати в неї бажання до навчання, до знань, допомогти дитині повірити в себе, у свої здібності.

Майстерність учителя збуджувати, зміцнювати й розвивати пізнавальні інтереси учнів у процесі навчання складається з уміння зробити зміст свого предмета багатим, глибоким, привабливим, а способи пізнавальної діяльності учнів різноманітними, творчими, продуктивними.

Перспективу подальшої роботи бачу в розробці нетрадиційних уроків - казок, уроків-подорожей, дуже хочу бачити серед своїх учнів творчих юнаків і зменшити кількість учнів з нульовим рівнем пізнавальної активності.


Література

  1.  В.Н.Осинський, “Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики в 9-10 класах”, Київ “Радянська школа”, 1980.
  2.  Коротаева Е.В. Обучающие технологии в познавательной деятельности школьников. Библиотека журнала “Директор школы” 2003 – 2
  3.  Коваленко В.Г. Дидактические игры на уроках математики.- М., Просвещение,

1990.

  1.  Кострикина Н.П. Задачи повышенной трудности в курсе математики 4-5 классов.- М., Просвещение, 1986.
  2.  Леонова О.А. Упражнения по теме «Координаты на плоскости»// «Математика в школе».-2001,№10,с.6-13.
  3.  Лоповок Л.М. Математика на досуге.-М.,Просвещение,1981.
  4.  Нагибин Ф.Ф.Канин Е.С. Математическая шкатулка-М.,Просвещение,1989.
  5.  Фридман Л.М. Учитесь учиться математике-М. Просвещение,1985.
  6.  Шаталов В.Ф. Точка опоры. -М. Педагогика,1987.
  7.  В.Н.Осинський, “Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики в 9-10 класах”, Київ “Радянська школа”, 1980.
  8.  “Дидактика сучасної школи” під редакцією В.А.Онищенка. Київ “радянська школа”, 1987.
  9.  Методика викладання математики. Науково-методичний збірник. Київ “Радянська школа”, 1974.
  10.  Газета «Математика» №21-22(273-247), червень 2004р. Видавництво «Шкільний Світ».
  11.  Газета «Математика» №11(119), березень 2001р. Видавництво «Шкільний Світ».
  12.  Л.А Губа «Нетрадиційні уроки математики», Харків «Основа», 2005р.
  13.  Інтернет ресурс «Фестиваль педагогических идей «Открытый урок»» http://festival.1september.ru
  14.  Інтерактивні технології на уроках математики. – Х.: Вид. група «Основа», 2007
  15.  Урок математики в сучасних технологіях: теорія і практика. – Х.: Вид. група «Основа», 2007
  16.  Бевз Г.П. Методу навчання математики. – Х.: Вид. група «Основа», 2003
  17.  Житник Б.О. Методичний порадник. Форми і методи навчання. – Х.: Вид. група «Основа», 2005
  18.  Родигіна І.В. Компетентністно орієнтований підхід до навчання. – Х.: Вид. група «Основа», 2005


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

49210. Знаходження найкоротшого шляху в графі за допомогою алгоритма Дейкстри 241.53 KB
  Знаходження найкоротшого шляху - життєво необхідно і використовується практично скрізь, починаючи від знаходження оптимального маршруту між двома об'єктами на місцевості (наприклад, найкоротший шлях від дому до університету), в системах автопілота, для знаходження оптимального маршруту при перевезеннях, комутації інформаційного пакету в Internet і т. п.
49211. Одновимірні моделі розповсюдження речовини в нерухомому середовищы 118.71 KB
  Еволюція сучасної науки характеризується глибоким проникненням математичних методів дослідження у різні сфери наукової думки – від суто гуманітарних дисциплін до таких як соціологія прикладна лінгвістика екологія що розвиваються на зламі кількох наукових напрямів. Справа в тому що результати навіть досить тонких експериментів далеко не завжди дозволяють відповісти на запитання які основні рушійні сили і механізми впливають на стан і розвиток тієї чи іншої природної системи. І реалізуємо розв’язування...
49212. Інструменти податкового регулювання 90.94 KB
  В економічній літературі багато уваги приділяється проблемам оподаткування. Значний внесок у розробку теоретичних та прикладних основ оподаткування внесли Азаров М. Податкове регулювання це заходи впливу на економіку та соціальні процеси через зміну податків податкових ставок податкових пільг зниження чи підвищення загального рівня оподаткування тощо. Хоча податки та механізм оподаткування будуються на певному фундаменті правових відносин однак сторони не скріплюють ці відносини у формі певного договору контракту [3 c.
49213. Авторська розробка дитячого майданчику на тему «Поклик джунглів» 139.54 KB
  У своїй курсовій роботі я буду намагатися створити дитячий ігровий комплекс Поклик джунглів для дітей віком від 6 до 12 років. Врахую всі вимоги до забудови цього комплексу і вікової характеристики дітей. Необхідно на плані виділити умовні території зони для найменших і їх батьків і для дітей які вже гуляють без родичів старші дошкільнята та молодші школярі. Благоустрій територій житловими районами міста дитячими комплексами користується високої популярністю Типи дитячих ігрових майданчиків Дитячі ігрові майданчики повинні...
49214. Виртуальная модель вертолета в среде MatLab 265.65 KB
  Математическое моделирование движителя вертолета. Создание виртуальной модели вертолета в среде VRBuilder. Особенностью моделируемого вертолета является то что используется движитель роль которого выполняет двигатель постоянного тока ДПТ.
49215. Разработка системы управления механизма передвижения тележки (мехатронного объекта) по схеме ТП-ДПТ 11.99 MB
  Целью данного курсового проекта является задача проектирования электромеханической системы (ЭМС) мехатронного модуля подъема мостового крана. Смысловая её реализации заключается в создании универсальных, надёжных и долговечных устройств, которые тем или иным образом помогали бы человеку решать поставленные перед ним задачи
49216. Разработка микропроцессорной системы управления подачей фурмы в конвертере 36.85 KB
  Разработать микропроцессорную систему управления подачей фурмы в конвертере. Разработать цифровое устройство управления подачей фурмы в конвертере. Например система управления положением кислородной фурмы осуществляет измерение и регулирование положения кислородной фурмы в соответствие с уставкой по положению фурмы над уровнем спокойной ванны с автоматической коррекцией на разгар футеровки и выдачей команды на отсечной клапан. Положение фурмы в разные этапы плавки: Первый период – наведение шлака.
49217. Принципы функционирования плазменных телевизоров 904.34 KB
  В развитых странах телевизоры есть практически в каждом доме. Если в доме есть необходимые антенны и уж по крайней мере трудно не согласиться что антенна самый большой и заметный элемент приемной системы телезрители могут принимать несколько десятков каналов предающих массу программ от мыльных опер до фильмов о природе и дискуссий о политических событиях. Некоторые думают что выбирать телевизионный приемник лучше всего по цене то есть если цена большая то и все характеристики в норме. Есть еще телевизоры с разрешением экрана...
49218. Проектирование транзисторных широкодиапазонных передатчиков 348.55 KB
  Задачей курсового расчета является проектирование транзисторного широкодиапазонного радиопередающего устройства обеспечивающего формирование радиосигналов заданном рабочем диапазоне частот и заданную мощность выделяемую на нагрузке в состав которого входят следующие каскады: ОКГ опорный кварцевый генератор являющийся источником высокостабильных колебаний необходимо произвести расчет принципиальной схемы автогенератора с кварцевым резонатором в цепи обратной связи; ССЧ синтезатор сетки частот формирующий из опорной частоты...