54190

Лекційно-практична система навчання математики з використанням групових форм роботи

Научная статья

Педагогика и дидактика

Розвязування задач на використання поняття та властивостей арифметичної прогресії Мета. Закріплення учнями поняття арифметичної прогресії та її властивостей. Біля дошки 3 учні виводять формулу nго члена арифметичної прогресії; властивість суми двох членів арифметичної прогресії рівновіддалених від її кінців; формулу суми n перших членів. Яку послідовність називають арифметичною прогресією Що називається різницею арифметичної прогресії Як знайти різницю арифметичної прогресії Якою є арифметична прогресія якщо d 0 d 0...

Украинкский

2014-03-10

774 KB

17 чел.

Лекційно-практична система навчання математики з використанням групових форм роботи

(З досвіду роботи вчителя математики СШ № 4 Вазінської Галини Григорівни)

Інтелектуальний рівень особистості характеризується в цілому двома основними параметрами:

  1.  об’ємом набутої інформації;
  2.  здібністю або здатністю використовувати цю інформацію для досягнення певних цілей:
  •   розв’язування задач, які постають в процесі  діяльності;
  •   розв’язуванням різного роду проблемних ситуацій.

Перший параметр характеризує ерудицію людини;

другий її інтелектуальний розвиток. 

Ще ніхто краще за М.В. Ломоносова не визначив роль розвиваючого значення математики для людини: 

«Математику вже тому вчити потрібно, що вона розум в порядок приводить».

Причини зниження інтересу до навчання в учнів старших класів

  1.  

Збільшився об’єм навчального матеріалу і темп його вивчення.

  1.  Учні з низьким і середнім рівнями сприйняття і навченості не встигають засвоїти базові знання з математики.
  2.  Різко знизився контроль за навчанням учнів.
  3.  Зацікавленість вивченням математики різко падає. 
  4.  З’являються значні прогалини в знаннях.

В.О. Сухомлинський писав: «Страшна ця небезпека – бездіяльність за партою, бездіяльність місяцями, роками. Це розбещує морально, калічить людину, і…ніщо не може замінити те, що упущено в самій головній сфері, де людина повинна бути трудівником, - в сфері мислі».

Всі ці проблеми спонукали мене до спроби перебудувати весь процес навчання і методику уроку так, щоб найбільше учнів

  •  

зацікавити самостійною творчою роботою;

  •  добитись розуміння необхідності поповнювати свої знання;
  •  вивільнити час для практичної направленості навчання;
  •  посилити контроль за знаннями та вміннями учнів
  •  здійснювати особистісно орієнтований підхід до процесу навчання математики.

В чому заключається дана система роботи?

  1.  Створенням постійних і динамічних груп.
  2.  

Вивченням навчальних тем методом укрупнення дидактичних одиниць (блоками).

  1.  Використанням таких типів уроків:
  •    підготовчі уроки;
  •    уроки-лекції (уроки засвоєння  нових знань);
  •     уроки-практикуми;
  •     уроки консультації;
  •     залікові уроки; 
  •     уроки-семінари;
  •     дидактичні ігри.
  1.   Відбувається постійний контроль за навчанням учнів, як за вивченням теоретичного матеріалу, так і за виконанням практичних домашніх робіт (консультанти постійних груп ведуть картки обліку знань учнів).
  2.  Зручністю використання таких інтерактивних форм навчання:                  робота в парах, робота в групах, метод «мозкового штурму» і т.д.
  3.  Ефективною перевіркою теоретичного матеріалу за допомогою “Математичних боїв” між постійними групами і між учнями класу і групою.

Працюючи над удосконаленням лекційно-практичної системи викладання математики, шукаючи новітні технології для ефективної організації диференційованого навчання математики, створюючи постійні і тимчасові групи, я використала умовний поділ учнів на «впевнених», «надійних», «невпевнених» і «зневірених», описаний у статті «Особистісно орієнтований підхід до процесу навчання математики через елементи технології «Створення ситуації успіху» [С.В. Бабіченко «Математика в школах України» №3, січень 2006 рік]

Постійні групи – 4 учні, один з них консультант.

консультант – “надійний” інколи “впевнений” учень

                                                     

“впевнений” учень               “невпевнений” учень            “зневірений” учень

“Надійні” – це учні які мають добрі здібності, сумлінно ставляться до своїх обов’язків. Ці діти привчені до самостійності, впевнені в собі, почуваються спокійно, впевнено, захищено.

“Впевнені” – це учні, здібності яких можуть бути і вищими, ніж у “надійних”, але вони не систематично працюють. Система їхньої роботи не налагоджена, не впорядкована, нечітка. Через несумлінне ставлення до своїх обов’язків в них бувають періоди спаду. Значними недоліками таких учнів є швидке звикання до успіхів, переростання впевненості у самовпевненість.

Учні третьої категорії “невпевнені” – це цілком успішні діти, пізнавальні інтереси яких пов’язані зазвичай з навчанням. Мають добрі або посередні здібності, відповідально ставляться до навчання, але невпевнені в своїх силах. Таким учням потрібно дати відчути впевненість у своїх силах, обов’язково перед усім класом відмічати їхні успіхи, постійно показувати, що розв’язання математичних задач їм під силу за умов постійної праці.

“Зневірені” – це учні, які мають деяку підготовку, але з різних причин втратили надію на успіх. Потрібно знати, що чим менше в таких дітей надії на успіх, тим швидше вони замикаються в собі і захищаються як можуть, проти втручання в їх особисте життя.

На уроках метою яких є вироблення обов’язкових результатів навчання, узагальнення і систематизації знань з вивченої теми, доцільніше, щоб учні працювали в постійних групах.

Роботу в динамічних групах можна організовувати на підготовчих уроках, уроках-практикумах, уроках-консультаціях, залікових уроках, уроках обліку і контролю знань. Такі групи краще формувати за рівнем навченості та швидкості засвоєння навчального матеріалу.

Зручно виділити три динамічні групи:

І група – учні, які сприймають і засвоюють матеріал на низькому та середньому рівнях (“зневірені”).

ІІ група – учні, які сприймають і засвоюють матеріал на середньому рівні (“невпевнені” і частина “впевнених”).

ІІІ група – учні з високим рівнем навченості та швидкістю засвоєння навчального матеріалу (“надійні” і частина “впевнених”).

         І група                                      ІІ група                          ІІІ група

                                     

                                                                        

             “зневірені”                   “невпевнені”               “надійні” та “впевнені”   

Типи уроків

під час групових форм роботи в системі лекційно-практичних занять

  1.  Підготовчий урок.
  2.  

Уроки засвоєння нових знань (шкільна лекція, вивчення методом укрупнення дидактичних одиниць – блоками).

  1.  Уроки закріплення знань.
  2.  Уроки-практикуми. 
  3.  Дидактичні ігри.
  4.  Уроки-консультації.
  5.  Уроки-семінари.
  6.  Контрольно-залікові уроки.

Картка обліку знань

№ п/п

Прізвище, імя учня

Домашнє завдання

Самооцінка

Підсумкова

Теорія

Практичне завдання

Дана система роботи дає можливість реалізувати основні принципи особистісно орієнтованого навчання.

Індивідуалізація навчання здійснюється у таких аспектах:

  •  особистісно прийнятий темп засвоєння знань та способів дій;
  •  диференційований підхід до навчання з урахуванням інтелектуального розвитку учня;
  •  постійна взаємооцінка та самооцінка учнями своєї навчальної діяльності;
  •  можливість реалізувати себе у навчанні;
  •  учень визнається центральною фігурою навчального процесу.

Урок алгебри в 9 класі

Тема. Розв’язування задач на використання поняття та властивостей арифметичної прогресії

Мета. Закріплення учнями поняття арифметичної прогресії та її властивостей.       

  Формування умінь і навичок застосовувати набуті знання для розв’язування тестових  задач, уявлення про ідеї та методи математики і їх роль у розв’язуванні природничих задач.

   Розвиток здатності до аналізу і узагальнення, гнучкості мислительної діяльності.

   Виховання позитивної мотивації до навчання.

Тип уроку. Урок-практикум(формування умінь та навичок).

Форми і методи. Групові форми роботи.

Технічні засоби. ІКТ.

Математика – знаряддя для міркування,

бо все, що є на небі, в душі і на Землі,

можна виразити в точному числі.

Річард Фейман

                                                                                                                                                                

  1.  Організація класу до уроку.
  2.  Перевірка домашнього завдання.
    1.  Звіт консультантів груп.

  Консультанти постійних груп кладуть вчителю на стіл картки обліку знань, в яких виставили оцінки за письмове домашнє завдання і теоретичний матеріал.

  Вчитель:

  •  Хто не погоджується з оцінкою, яку поставив консультант?

(Якщо учень не згоден з оцінкою консультанта, він кладе вчителю зошит з домашнім завданням на стіл і вчитель перевіряє, а учень відповідає на запитання, які ставлять йому учні класу.)

Біля дошки 3 учні виводять формулу n-го члена арифметичної прогресії; властивість суми двох членів арифметичної прогресії, рівновіддалених від її кінців; формулу суми n перших членів.

  1.  Актуалізація опорних знань: 

“Математичний бій”

Для повторення теоретичного матеріалу вчитель викликає одну групу до дошки. Учні класу задають запитання.

  1.  Дати означення послідовності.
  2.  Які є способи задання послідовності?
  3.  Коли вважають, що послідовність задана?(Якщо кожен її член можна визначити за її номером).
  4.  Яку послідовність називають арифметичною прогресією?
  5.  Що називається різницею арифметичної прогресії?
  6.  Як знайти різницю арифметичної прогресії?
  7.  Якою є арифметична прогресія, якщо d<0, d>0, d=0?(спадною, зростаючою, сталою або стаціонарною).
  8.  За якою формулою можна знайти будь-який член арифметичної прогресії?
  9.  Яку властивість мають три послідовних члени арифметичної прогресії, починаючи з другого?
  10.  Чому дорівнює сума двох членів скінченної арифметичної прогресії, рівновіддалених від її кінців?
  11.  Як знайти суму перших n членів арифметичної прогресії?

Вчитель пропонує учням класу проаналізувати і оцінити відповіді учнів і разом з ними виставляє оцінки.

  1.  Формування умінь та навичок.
    1.  Оголошення теми та мети уроку.
    2.  Мотивація учнів до уроку.

Вчитель:

  •  Чи мрієте ви в майбутньому мати автомобіль?
    •  Чи завжди автомобіль створює комфорт для людей?
    •  Чому не завжди?
    •  Що важливо знати, коли зупиняєш автомобіль?

(Гальмівний шлях, через скільки секунд після початку гальмування автомобіль зупиниться.)

  1.  Робота в постійних групах.

Методом ”мозкового штурму” розв’язати задачу.

Правила співпраці в групі під час ”мозкового штурму”.

  1.  Намагатися вислухати кожного члена групи(тобто зібрати якомога більше ідей для розв’язання задачі).
    1.  Активізувати свою уяву, не відкидати ніяку ідею.
      1.  Можна подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших.
        1.  Не критикувати висловлювання інших, не оцінювати запропоновані ідеї.

Задача. Знайти через скільки секунд автомобіль зупиниться, якщо гальмуючи за першу секунду він проїхав 15 м, а за кожну наступну на 3 м менше, ніж за попередню? Знайти гальмівний шлях автомобіля?

Під час ”мозкового штурму” кожна група повинна з’ясувати, яку математичну модель можна створити, щоб розв’язати дану прикладну задачу і повинна дати відповіді на запитання:

  1.  Яку математичну модель можна створити?
    1.  Що потрібно знайти?

(Номер члена арифметичної прогресії, який дорівнює нулю)

  •  Чому цей член дорівнює нулю?

a1=15;  d=-3;  an=0

an =a1+(n-1)d

0=15(n-1)·(-3)

                 15-3n+3=0

3n=18

n=18:3

n=6

Автомобіль зупиниться через 6 с.

Вчитель:

  •  Як знайти гальмівний шлях?

(Потрібно знайти суму шести членів арифметичної прогресії.)

Відповідь:гальмівний шлях автомобіля дорівнює 45 м.

Вчитель:

  •     Арифметична прогресія має свою внутрішню гармонію і строгу витончену красу. Прогресія є відображенням фундаментальних властивостей об’єктивного світу. За теорією Дарвіна всі процеси, які пов’язані з живими організмами відбуваються прогресивно або регресивно.

  У біології прогресії пов’язані з такими темами як розмноження, поділ клітин, формені елементи крові. У фізиці вільне падіння тіл також підпорядковане арифметичній прогресії.

Вчитель пропонує учням дати відповідь на запитання:

  •  Якими формами може відбуватися поділ клітин?
  •  Які ви знаєте формені елементи крові?
  •  Що таке вільне падіння?
  •  Чому дорівнює прискорення вільного падіння?

Фізкультхвилинка

  1.  Робота в динамічних групах.

Пропоную учням пересісти у динамічні групи.

І група – учні, які сприймають і засвоюють матеріал на середньому і низькому рівнях.

ІІ група – учні, які сприймають і засвоюють матеріал на достатньому рівні.

ІІІ група – учні, які швидко сприймають і засвоюють навчальний матеріал.

Завдання кожній групі проектується на екран. Учні разом обговорюють шляхи розв’язання, потім один учень із групи розв’язує дане завдання на дошці. Кожна група має свою частину дошки.

І група

ІІ група

ІІІ група Евріка

Задача 1.

Потяг пройшов за першу хвилину 580 м, а за кожну наступну на 60 м менше, ніж за попередню. Яку відстань пройшов потяг за 6 хв.?

a1=580; d=60; S6 ?

Ⅰспосіб:

a6=a1+(n-1)·d=580+5·(-60)=

=580-300=280

 спосіб:

Відповідь: за 6 хв потяг пройшов 2580 м

Задача 1.

У амфітеатрі у першому ряду 8 місць, а в кожному наступному на 4 більше, ніж у попередньому. Скільки рядів у амфітеатрі, якщо всього місць 680?

an=a1+(n-1)·d

680=8+(n-1)·4

680=8+4n-4

680=4n+4

4n=680-4

4n=676

n=676:4

n=169

Відповідь: в амфітеатрі 169 рядів.

Задача 1.

Тіло, яке вільно падає проходить за першу секунду 4,9 м, а за кожну наступну на 9,8 м більше, ніж за попередню. Встановити скільки секунд падатиме тіло з висоти 494,9 м?

a1=4,9; d=9,8; an=494,9;

n   ?

an=a1+(n-1)·d

494,9=4,9+(n-1)·9,8

494,9=4,9+9,8n-9,8

494,9=9,8n-4,9

9,8n=494,9+4,9

9,8n=499,8

n=499,8:9,8

n=51

Відповідь: тіло падатиме 51 с.

Задача 2.

В арифметичній прогресії (аn) a44=74; d=-2. Знайти а1.

an=a1+(n-1)·d

74=a1+43·(-2)

74=a1-86

a1=74+86

a1=160

Відповідь: a1=160

Задача 2.

Знайти суму двадцяти перших членів арифметичної прогресії (an), якщо а1=11, а11=25.

an=a1+(n-1)·d

25=11+10d

10d=14

d=14:10

d=1,4

Відповідь: S20=486.

Задача 2.

Кількість еритроцитів (з розрахунком на 1 мм3) в крові людини становить на рівні моря 5 млн. Через кожні 600 м підняття вгору їх кількість збільшується на 1 млн. Яка кількість еритроцитів буде в крові людини, якщо вона підніметься на вершину гори Еверест (4800 м)? Чому це відбуває-ться?

Ⅰ етап

a1=0 м; d=600 м;

an=4800 м; n   ?

an=a1+(n-1)·d

4800=0+(n-1)·600

4800=600n-600

600n=4800+600

600n=5400

n=5400:600

n=9

Знайти номер члена арифметичної прогресії, який потрібно знайти.

а91+8d=5+8·1=5+8=

=13(млн.)

Відповідь: у крові людини, яка підніметься на Еверест буде 13 млн. еритроцитів.

Вчитель:

  •  Чому на стільки збільшилась кількість еритроцитів?

(В зв’язку з розрідженням повітря, щоб в легені потрапило більше кисню, відповідно до цього збільшується кількість еритроцитів.)

Задача 3.

Знайти різницю арифметичної прогресії (an), якщо a1=7; a15=63

an=a1+(n-1)·d

63=7+14d

14d=63-7

14d=56

d=56:14

d=4

Відповідь: d=4.

Задача 3.

Скільки від’ємних членів має арифметична прогресія -28, -25, -22, …?

а1=-28; а2=-25

d=a2-a1=-25+28=3;

d=3

an<0

an=a1+(n-1)·d

-28+(n-1)·3<0

-28+3n-3<0

3n-31<0

3n<31

n<31:3

n<10

Відповідь: n=10.

Задача 3.

Знайти суму п’ятнадцяти перших членів арифметичної прогресії, якщо її третій член дорівнює -5, а шостий дорівнює 2,2.

а3=-5; а6=2,2; n=15; S15  ?

     3d=7,2

d=7,2:3

d=2,4

a1+2·2,4=-5

a1+4,8=-5

a1=-5-4,8

a1=-9,8

Відповідь:S15=105

  1.  Усні вправи.

Завдання проектуються на екран.

  1.  Числа 4, х, 12 є членами арифметичної прогресії. Знайти її різницю. 

Ⅰ спосіб                                          Ⅱ спосіб

                            
d=an+1-an                                           d=4                                              

d=8-4;  d=4

  1.  Внутрішні кути трикутника утворюють арифметичну прогресію. Знайти найменший кут? (30°)
    1.  Знайти різницю арифметичної прогресії. Якщо її перший член дорівнює  -12, а другий – 3.

d=3+12

d=15

  1.  Виразити двадцять перший член арифметичної прогресії (an) через її різницю та п’ятнадцятий член.

a21=a15+6d

  1.  Рефлексія.

Продовжити речення.

  •  Сьогодні на уроці я дізнався…

(…що прогресія відображає властивості навколишнього світу, за допомогою прогресії можна розв’язати задачі із фізики, біології і т.д., кути трикутника можуть утворювати арифметичну прогресію.)

  •  Сьогодні на уроці я повторив…

(…поняття арифметичної прогресії, її властивості, формулу n-го члена, суму перших n членів, прискорення вільного падіння, як відбувається поділ клітин і т.д.)

  •  Сьогодні на уроці я навчився…

(…використовувати формулу n-го члена для знаходження першого члена арифметичної прогресії, її різниці, номер члена, за формулою суми n-перших членів навчився знаходити суму її перших членів.)

  •  Сьогодні на уроці я закріпив…

(…навички і вміння використовувати формулу n-го члена і формулу суми n перших членів арифметичної прогресії для розв’язання прикладних задач.)

Оцінювання знань учнів.

  1.  Домашнє завдання.

І група - № 665, 716.

ІІ група - № 682, 722.

ІІІ група – скласти прикладні задачі, математичною моделлю яких є арифметична прогресія; № 723.

  1.  Хвилинка-цікавинка.

Один учень за дорученням вчителя зробив, електронну презентацію з історії розвитку числових послідовностей і прогресій, про числа Фібоначчі і золотий переріз.

Термін “прогресія” має латинське походження (progressio), що означає “рух вперед”. Він був введений римським вченим Боецієм (VI ст. н.е.)

Цим терміном в математиці називали будь-яку послідовність чисел, побудовану за законом, що дозволяє необмежено продовжувати цю послідовність за одним напрямком.

Задачі з використанням арифметичної та геометричної прогресій зустрічаються у єгипетських папірусах: папірус Рінда, який зберігається у британському музеї в Лондоні та Московському папірусі, який зберігається у московському музеї образотворчого мистецтва. Їх було знайдено під час розкопок у Єгипті, що датуються понад 2000 р. до н.е., але і вони переписані з іншого, ще давнішого, віднесеного до ІІІ тисячоліття до н.е.

Леонардо Пізанський (приблизно 1170 – 1250р.), відомий як Фібоначчі у “Книзі абака” описав послідовність, названу його  іменем – послідовність Фібоначчі.

Ця послідовність була відома ще в Стародавній Індії, задовго до Фібоначчі. Свою нинішню назву числа Фібоначчі отримали завдяки дослідженню властивостей цих чисел. Ця послідовність визначається як ряд чисел, в якому кожне наступне число дорівнює сумі двох попередніх:

1,1,2,3,5,8,13,34,55,89,144,233,377,610,987,1597,2584,…….

У викладі Фібоначчі ця задача формулювалася як задача про число кроликів, які народжуються і виростають за алгоритмом: кожен маленький кролик на наступному кроці виростає у великого кроля, а кожен великий кріль народжує маленького. Як наслідок виникає послідовність:

к

К

Кк

КкК

КкКкК

КкКкКкКК

КкКкКкКкКкККК   

Числа Фібоначчі тісно пов’язані з золотим перерізом

ϕ=1,618 – це золотий коефіцієнт, або число Фідія (давньогрецький скульптор).

У числах Фібоначчі відношення 8:5=1,666…, 13:8=1,625…, 21:13=1,617…, 55:34=1,617…, 89:55=1,618…

Чим більші числа, які ми ділимо, тим ближче ми підходимо до числа 1,618 – золотого коефіцієнта. Ще в давнину з цим числом люди пов’язували своє уявлення про красу і гармонію. Грецькі скульптори добре знали про відповідність правильних пропорцій людського тіла цьому магічному числу.

Числа Фібоначчі зустрічаються й у багатьох явищах природи. Якщо подивитися на насіння в голівці соняшника або ромашки, то можна побачити, що вони розміщені у вигляді двох сімейств спіралей, які закручуються в протилежних напрямках. Кількість спіралей у цих сімействах є сусідніми членами послідовності Фібоначчі. Зазвичай для соняшника ці числа дорівнюють 34 і 55, проте трапляються й гіганти з 89 і 144 спіралями. Подібну властивість можна виявити в структурі соснових шишок. Те саме спостерігається й на плодах ананаса, де спіралей, як правило, буває 8 і 13.

Французький учений Жак Біне (1786 – 1856) знайшов формулу n-го члена послідовності Фібоначчі:

Важко повірити, що ця формула задає натуральні числа. Проте це так.

Золотий переріз – це закон математики, що обумовлює гармонію Всесвіту.

Золотий переріз – це закон краси, який описує математика.

Золотий переріз – це константа Всесвіту.

Прогресії

Прогрес – це рух вперед, це велич і зростання

Казкові мрії, надії й сподівання!

А прогресії – тайни природи відкривають

І ці відкриття прогресу допомагають. 

Прогресія – це незвичайна послідовність,

Це – досконалість  і неповторність.

Прогресія – це струнка впорядкованість, 

Внутрішня витонченість і і строгість

Прогресія – це ще й Всесвіту дива,

Його досконала чарівна краса!

Ця краса не в’яне і не зникає,

Прогресія таємниці світу зберігає.

В послідовності Фібоначчі відношення маєм,

Яке красу і гармонію світу відкриває!

Леонардо да Вінчі його “золотим перерізом” назвав.

Нам сам Творець це відношення дав.

Ось соняшник привітливо день вітає, 

Жовтогарячу голівку до сонця повертає.

Його зернятка у вихрі закрутились

І дивовижні спіралі утворились,

А в них послідовність чисел притаїлась

І на чарівний, дивний світ задивилась.

Тендітна ромашко, квіти твої

Незайманою красою дивують гаї.

Біленькі і ніжні, чи знаєте ви,

Що числа гармонії маєте в собі?

А хто із нас не любить ананас?

Та і в нього є загадка для нас:

В один бік вісім спіралей закрутилось,

А в іншому їх аж тринадцять появилось.

Так що ж означають числа ці?

Які таємниці розкривають вони?

Вся гармонія Всесвіту і Землі

Виражається у простому числі.

Мовою математики природа говорить,

Мовою математики чудеса творить.

Загадки і таємниці світу пізнавай,

Наполегливо потрібні знання здобувай.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

50070. Изучение сложения колебаний 145 KB
  Изучение сложения колебаний Цель: экспериментально исследовать явления происходящие при сложении колебаний. Сложение сонаправленных колебаний Рассмотрим два гармонических колебания совершаемые в одном направлении. Как видно из рисунка амплитуда результирующего колебания может быть легко найдена по теореме косинусов 1 а начальная фаза определяется соотношением 2 Картина колебаний является неизменной если их амплитуда не изменяется со временем. Из 1 видно что это возможно только в случае если частоты складываемых...
50071. Изготовление модели значка выпускника ИИС 78.5 KB
  В дальнейшем раскрывая это окно можно будет контролировать такие свойства создаваемых объектов как абрис заливка и пр. Вызовите свиток Outline Абрис с панели инструментов или через меню View Вид установите в нем толщину линии 0508 мм. Проконтролируйте единицу измерения толщины линии вызвав в свитке Outline Абрис окно Edit Изменить. Примените к малому ромбу абрис Deep Yellow толщиной 0254 мм и заливку цветом Bby blue.
50072. Определение момента инерции махового колеса методом колебаний 163 KB
  Момент инерции тела I относительно некоторой оси является мерой инертности тела при вращении его вокруг этой оси. Для материальной точки момент инерции равен произведению ее массы на квадрат расстояния до оси вращения...
50073. Измерение диэлектрической проницаемости твердых материалов 663 KB
  Цель работы: Определение электрической ёмкости конденсатора. Выявление взаимосвязи электрической постоянной и напряжения электрической постоянной и расстояния между обкладками конденсатора. Основные законы явления и физические величины изучаемые в работе: Уравнение Гаусса условие потенциальности поля электрическая постоянная ёмкость плоского конденсатора реальные заряды нескомпенсированные заряды электрическое смещение диэлектрическая поляризация диэлектрическая проницаемость. Если на обкладки конденсатора подано...
50074. Визначення роботи виходу електронів з металу за допомогою явища термоелектронної емісії 74 KB
  Мета роботи: дослідження явища термоелектронної емісії та визначення роботи виходу електронів з вольфраму. Розвязавши цю систему рівнянь визначимо роботу виходу А = 4. визначити роботу виходу електрона з металу вольфраму.
50075. ОПРЕДЕЛЕНИЕ КОНЦЕНТРАЦИИ САХАРНОГО РАСТВОРА САХАРИМЕТРОМ 126.5 KB
  К оптически активным веществам относятся некоторые кристаллы и растворы например кварц и раствор сахара в дистиллированной воде. Целью лабораторной работы является определение величины удельного вращения ρ для раствора сахара для чего используется эталонный раствор а также определение концентрации сахара в некотором исследуемом растворе. Описание установки Концентрация раствора сахара определяется прибором который называется сахариметром. Его основными частями являются поляризатор и анализатор между которыми помещается трубка с...
50076. ИЗУЧЕНИЕ УСТРОЙСТВА И РАСЧЕТ ПЕРВИЧНЫХ СРЕДСТВ ПОЖАРОТУШЕНИЯ 376 KB
  В качестве первичных средств пожаротушения применяют воду песок асбестовое или войлочное полотно огнетушители. Огнетушители надежное средство при тушении загораний до прибытия пожарных подразделений. Воздушно-пенные огнетушители В качестве веществ для получения воздушно-механической пены широко используют различные пенообразователи поверхностно-активные вещества и смачиватели.
50077. ДИСПЕРСИЯ ПРИЗМЫ 304 KB
  Дисперсией света называются явления обусловленные зависимостью показателя преломления от частоты или длины волны излучения: 1 Один из важнейших выводов электромагнитной теории света Максвелла состоит в том что показатель преломления электромагнитных волн равен в системе СГСэ: 2 Здесь ε и μ диэлектрическая и магнитная проницаемости среды постоянные которые в первоначальной теории полагались не зависящими от частоты падающего света. Для того чтобы получить соотношение связывающее показатель преломления с длиной волны необходимо...
50078. Техніка ведення мяча 22.5 KB
  Техніка ведення мяча. Ведення мяча здійснюється за допомогою переміщень у процесі яких застосовується біг іноді ходьба. Ведення зовнішньою частиною підйому виконується несильними ударами в нижню частину мяча з метою надати йому зворотного руху щоб він сильно не віддалявся від гравця. При веденні внутрішньою частиною підйому футболіст спрямовує мяч перед собою носок ноги перед доторком до мяча трохи відводиться назовні.