54272

Асоціативний диктант Біографія

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Про критику і критиків у літературі початківця Григорія Яковенка. Найбільш резонансними були памфлети Миколи Хвильового Апологети писаризму Україна чи Малоросія Думки проти течії Миколи Зерова До джерел. Після зречення Миколи Хвильового і саморозпуску ВАПЛІТЕ провідні ролі в літературному процесі...

Украинкский

2014-03-11

78.5 KB

2 чел.

Матеріали до уроку

Асоціативний диктант "Біографія"

 

 Микола Фітільов,  Охтирська гімназія,  "Молодість", "Досвітні симфонії"; ВАПЛІТЕ, "Про сатану в бочці...", "Європа чи Просвіта?", М. Яловий, 13 травня 1933 року.

  1.  Справжнє прізвище М.Хвильового
  2.  Перша збірка М.Хвильового мала назву…
  3.  М.Хвильовий був організатором літературного об’єднання…
  4.  

Літературна дискусія 1925–1928 років — публічне обговорення шляхів розвитку, ідейно-естетичної спрямованості та завдань нової української радянської літератури, місця і роліписьменника в суспільстві.

Дискусія виникла через глибокі розходження у розумінні природи і мети художньої творчості серед українських письменників, ідейну і політичну конкуренцію літературних організацій. Приводом до неї стала стаття Миколи Хвильового «Про „сатану в бочці“ або про графоманів, спекулянтів та інших просвітян», яка була спрямована проти низькопробної «червоної графоманії», що була написана у відповідь на виступ «Про критику і критиків у літературі» початківця Григорія Яковенка.

Активну участь у дискусії взяли літературні організації «Гарт», «Плуг», «Ланка»-МАРС, пізніше ВАПЛІТЕ і ВУСПП, письменники і громадські діячі Микола Хвильовий, Микола Зеров,Андрій Хвиля, Сергій Пилипенко, Олександр Дорошкевич, Самійло Щупак, Микола Скрипник та ін. У ході дискусії було опубліковано понад 1000 статей. Найбільш резонансними були памфлети Миколи Хвильового «Апологети писаризму», «Україна чи Малоросія», «Думки проти течії», Миколи Зерова «До джерел».

Величезні аудиторії зібрали диспути у Всенародній бібліотеці України в Києві 24 травня 1926 та в Будинку ім. Василя Еллана-Блакитного в Харкові 21 лютого 1928.

Дискусія мала також політичний аспект - літературну критику використовували для звинувачення опонентів в ідеологічних ухилах. Дискусія засвідчила нову розстановку мистецьких сил. Після «зречення» Миколи Хвильового і «саморозпуску» ВАПЛІТЕ провідні ролі в літературному процесі відігравали ставленики партійного апарату.

Літературний диктант "Ерудит"

 

Якщо у твердженні с помилка, виправте її

1. Справжнє прізвище Хвильового — Губенко.

2. Під час Першої світової війни перебував на фронтах.

3.Дебютував в літературі поетичними збірками.

4.Став одним із фундаторів "ГАРТу".

5.Розпочав літературну дискусію 1925-1928 рр. памфлетом "Камо грядеши".

6.Центральною постаттю в літературі робила М. Хвильового збірка "Сині етюди", яка з'явилася 1925 р.

7.Жанр творів "Вальдшнепи", "Санаторійна зона" — новели.

8.Влада розправилася з М.Хвильовим, у 1937 р. його розстріляли.

«Я (Романтика)» — психологічна новела Миколи Хвильового, ідеєю якої є фатальна невідповідність між ідеалами революції та методами їх досягнення, засудження більшовицького революційного фанатизму.

Я (Романтика) має специфічну присвяту: «Цвітові яблуні», новелі М. Коцюбинського, де душа головного героя, батька, у якого померла донька, подібно до душі «Я» подвоїлась (у ній відбувається боротьба між людиною, що страждає від втрати дитини, та художником, який намагається зафіксувати усі деталі смерті, щоб у майбутньому використати для творчості). У М. Хвильового центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов'язком та гуманістичним началом.

Твір починається з опису матері, яку оповідач порівнює з образом Діви Марії:

"... воістину моя мати — втілений образ тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків."

Раптово автор переносить читача у будинок розстріляного шляхтича («фантастичний палац»), у якому збирається «чорний трибунал комуни». Один за одним без суду та слідства ухвалюються вироки: «Розстрілять!» Після чергового засідання голова трибуналу вирішує пройтись обложеним містом, щоб побути на самоті. Потім він повертається додому, де мати:

"... бере моє стомлене обличчя в свої сухі старечі долоні й схиляє свою голову на мої груди. Вона знову каже, що я, її м'ятежний син, зовсім замучив себе."

У центрі уваги наступної картини динамічний рух кавалеристів, що рухаються «з позиції на позицію», гарматні вибухи та грім блискавиць. Несподівано сцена змінюється на інтер'єр княжого будинку, в якому продовжує працювати штаб Духоніна. Опісля кількох розглянутих справ до кабінету заводять групу черниць, що звинувачується у веденні агітації проти комуни. Серед інших главковерх впізнає рідну матір. Цілу ніч він «розбирає діла», але вже твердо знає, як вчинить. В обід до нього приходить Андрюша і починає переконувати «Я» відпустити з-під варти матір. Їхню розмову перериває грім снаряду: ворог наступає. Черниць вирішують розстріляти під час відступу за містом. Доктор Тагабат перед розстрілом підходить до голови трибуналу та промовляє:

"Ваша мати там! Робіть, що хочете!"

Той, мов у маренні, підходить до засудженої та фанатично убиває її

Герої та цитатна характеристика

Відомий філософ Мирослав Попович переконаний, що персонажі твору — «усе це різні кінці душі» одного й того самого «Я», які символізують різні боки свідомості головного героя.

  •  Голова «чорного трибуналу» (фанатик з роздвоєною душею)

«Тут, у тихій кімнаті, моя мати не фантом, а частина мого власного злочинного „я“, якому я даю волю. Тут, у глухому закутку, на краю города, я ховаю від гільйотини один кінець своєї душі.»

  •  Мати (втілення всеохоплюючої доброти й милосердя Богоматері)

«Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна. (Це я добре пам'ятаю!) І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом.»

  •  Доктор Тагабат (садист, злий геній) та дегенерат (єдино вірний кіт, страж революції, що не знає сумнівів)

«Доктор Тагабат розвалився на широкій канапі вдалі від канделябра, і я бачу тільки білу лисину й надто високий лоб. За ним іще далі в тьму — вірний вартовий із дегенеративною будівлею черепа. Мені видно лише його трохи безумні очі, але я знаю: — у дегенерата — низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс. Мені він завжди нагадує каторжника, і я думаю, що він не раз мусив стояти у відділі кримінальної хроніки.»

«Цей доктор із широким лобом і білою лисиною, з холодним розумом і з каменем замість серця, ― це

ж він і мій безвихідний хазяїн, мій звірячий інстинкт. Коли доктор ― злий геній, зла моя воля, тоді дегенерат є палач із гільйотини. Так, це був незамінимий вартовий: не тільки Андрюша ― i ми грішили: я й доктор. Ми часто ухилялися доглядати розстріли. Але він, цей дегенерат, завше був солдатом революції, i тільки тоді йшов з поля, коли танули димки й закопували розстріляних.»

  •  Андрюша (комунар, який творить усе супроти своєї волі)

«Андрюша сидить праворуч мене з розгубленим обличчям і зрідка тривожно поглядає на доктора. Я знаю, в чому справа.

Андрюшу, мого бідного Андрюшу, призначив цей неможливий ревком сюди, в „чека“, проти його кволої волі.»

Кожен з них це певний психологічний стан головного героя, що здатен змінюватися іншим.

Аналіз твору

Суспільно-політичні умови

Тема

Автор зобразив антигуманний руйнівний характер громадянської війни й революції, що призвели до зречення власного «Я», протиборства добра і зла в душі головного героя, його роздвоєності: «Я — чекіст, але і людина».

Ідея Світ врятує любов,усепрощення

Жанр

«Я (Романтика)» — психологічна новела. Деякі літературознавці стверджують, що оповідання є імпресіоністичним, тому що автор акцентує увагу на мінливості відчуттів і вражень, як-от: регіт Тагабата, запах м'яти тощо та застосовує різноманітність зорових та слухових образів. Особливістю даної новели є синтез ілюзії та дійсності. Нерідко читачу буває надзвичайно тяжко відрізнити, чи описувані події й відчуття реальні, чи це тільки уявлювані, нафантазовані головним героєм картини.

«…Що це? невже знову галюцинація? Я відкидаю голову.

Так, це була галюцинація»

Композиція

Оповідання складається із заспіву (короткого вступу) і трьох частин, протягом яких читач спостерігає зміну у ставленні героя до вбивства. Розповідь у новелі ведеться від першої особи («Я»). М. Хвильовий використовує у творі композиційні рамки:

З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія.

...Я зупинився серед мертвого степу: — там, в дальній безвісті, невідомо горіли тихі озера загірної комуни.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

60389. Пригоди сонячного зайчика 34 KB
  Матеріали: іграшковий котик миска з водою дитячі музичні інструменти гімнастичні палиці. На імпровізованій доріжці сидить котик. Хто це сидить на доріжці Котик. Доторкніться до нього погладьте і скажіть який котик Волохатий пухнастий.
60390. Морально - естетичне виховання 1.31 MB
  Торкнутия краси можна тільки серцем Його величність хліб. Купуйте куштуйте усі бараболю Варте і смажте із сіллю й без солі Сто страв господиня з картоплі зготує Картопля як хліб усіх нагодує.