54285

Усміхніться, рідні матусі

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Кум: Тихіше Хомо ти дивихто це біля нашої Уляни вишивається Хома: Та це ж Стецько. Кум: А ну послухаймо що воно буде ховаються за тином Стецько іде скоро розявив рот махає руками бачить Уляну сміється з захватом говорить Стецько: Та й патлата. А що в вас варили Уляна: сумно Нічого Стецько: згадує Ну. а тепер що Уляна: Що Стецько: Що Уляна: Що Стецько: Що Уляна: Що Нічого Стецько: Брешеш – бо як нічого Батько казав розпитай її обо всім.

Украинкский

2014-03-11

66.5 KB

0 чел.

Сценарій свята до 8 Березня « Усміхніться, рідні матусі»

Перша частина свята- учні співають пісню про маму. Розповідають власні вірші написані про кожну маму.

Друга частина свята- сценки, зіграні учнями, з відомих п’єс, вистав,казок.

   Друга частина свята: 

(Фон. музика – щебет птахів, півень кукурікає)

Ведуча:        А щоб наші матусі, бабусі булі завжди усміхненими, радісними,  ми покажемо   уривки відомих українських  п`єс, казок про долю жінки на одвічні теми.

Уривок  з пєси  І. Котляревського Наталка - Полтавка. Діло було в Полтаві.

(* Сцена прибрана у вигляді укр. села. Подвіря. Тин. Криниця. Іде Наталка, співаючи, пісню)

Наталка:  Розквітає рута – м`ята,

 Моркви – помідори,

Женихів   кругом багато

Так усі – потвори

Де мій  сокіл, я питаю,

Мій Петро коханий?

Бо без нього борщ скисає

І картопля вяне…

Прислухається. Чути стукіт у двері.

Знов хтось в двері стука –

Це пан Возний, мабуть …

(Входить  Возний одягнений багато, але з несмаком,з  телефоном, суржик у мовленні.)  

Возний:  (цитує з  книгою)

Я пришов к тєбє з приветом

Россказать, што сонце встало…

Наталка:  Краще б замість Фєта

Ти приніс шматочок сала!

Возний: Не дивись, що я маленький

А дивись в мою кишеню!

Як за мене вийдеш  заміж –

Дам долярів цілу жменю!

(Возний трясе пачкою грошей)

Наталка: Забирайся геть, небого!

 Нам таких, як ти, не треба!

Якщо вийду я за кого,

 То вже точно не за тебе!

Возний:  Я  ж крутий предпрініматель.

В мене лічная кобила!

Все, що схочеш, будеш мати,

Тільки б мене полюбила!

Наталка: Ой, вертайся ти до хати,

Не дивись на чорні брови!

Як  мені  тебе кохати,

Якщо ти не знаєш мови?!

(Наталка підносить гарбуза)

Наталка: Знов   когось несе до мене

Виборний приїхав!

(Виборний – зверху піджак зі знаком депутат, знизу шаровари)

Виборний: Наталка, ти мене лишила сну,

Як я побачив – твоїх очей дніпрову глибину

Чи думав, що таку красу зустріну?

Недаром батьківщиною слонів  

Назвали нашу славну, рідну  Україну!

Наталка: Яких слонів? Пан Виборний агов!

Він правду каже – очманів та й годі…

Та ви мені через свою любов

Всі буряки стоптали в городі!

Виборний: Я – щирий українець – патріот,

і регулярно маю те, що маю,

Я повсякчасно дбаю про народ

Тому без черги хабарі приймаю!

Наталка: Від мене гарбуза тримай –

і хобот свій не сунь, куди не треба!

(Наталка підносить гарбуза)

     

Наталка починає пісню 1 куплет

Зявляється Петро  співає 2 куплет

Петро:  Вийшов час тобі страждати,

Потерпати лихо…

Я до тебе, люба Нато,

Назавжди приїхав!

Наталка:   Я люблю тебе одного,

Соколе, мій Петре!

За тобою йти готова

Хоч три кілометри!

Ведуча: Поки Наталка – Полтавка  і Петро співали пісень, в іншому мальовничому куточку весело гомоніли два куми!

Кум:  Здорово був, Хомо!

Хома. Здоров!

Кум: А що то ти жуєш? Чи ще не снідав сьогодні?

Хома: Ні.

Кум: А чому?

Хома: Та було зайшов до хати, а сніданок ще не був готовий.

То я зїв шматочок хліба і два шматка сала, поті випив ще півлітра молока…

Та так і ходжу, не снідавши.

    

А ти ж звідки мандруєш, куме?

Кум: А я у  перукаря вирішив побувати. Ти знаєш, зайшов, як завжди, привітався та й запитую:

  •  Що  це у вас сьогодні й черги нема?

А він мені й каже:

  •  Та ось зранку  сиджу і ніякий чорт не приходить. Це ви перший.

Хома: То ти, друже, ще знаходиш час і до перукаря зайти і розчісуєшся, мабуть, кожного дня?

Кум: А що?

Хома: Та я раз на місяць розчешусь, то вже так намучусь…

Кум: Співчуваю, друже.

Хома: А я все хотів тебе спитати, куме, що це ти вчора на ліву ногу кульгав, а сьогодні на праву?

Кум: А тобі б набридло на одну й ту саму ногу кульгати?

Хома:  Та хто зна…

Слухай, куме, а чи не позичиш  мені  сто гривень?

Кум: У мене тільки десять.

Хома: Нічого. Позич десять, а девяносто  будеш винен.

Кум: Ой, куме, дивися, он твоя хата горить…

Хома: Та ні, не хвилюйся, то моя жінка перед святом рядно трусить. Піду, бо вже,мабуть заждалася.

Кум: Ну то ходімо, нам якраз по дорозі.

Ведуча:   Отак, балакаючи, аби нічого не робити вдома, наші куми стали свідками сватання на Гончарівці

.

Кум: Тихіше, Хомо, ти диви,хто це біля нашої Уляни вишивається?

Хома: Та це ж Стецько. Кандзюби син.

Кум:  А ну послухаймо, що воно буде…

(ховаються за тином)

(Стецько іде скоро, розявив рот, махає руками, бачить Уляну, сміється, з захватом  говорить)

Стецько: Та й патлата!... А що в вас варили?

Уляна: (сумно)     Нічого!

Стецько: (згадує)   Ну!...ну!... а тепер … що?

Уляна: Що?

Стецько: Що?

Уляна:  Що?

Стецько: Що?

Уляна: Що? Нічого?

Стецько: Брешеш – бо, як нічого? Батько казав, розпитай її обо всім. А хто зна, об чім  її розпитувати! Я усе попробував.

Уляна: Так іди до батька тай розпитай?

Стецько: Так він добре казав. Не іди каже, поки обо всім не домовишся.

Уляна: Ні об чім нам домовлятися.

Стецько: Як ні об чім, коли ти вже за мене ідеш?

Уляна: Ні, голубчику, сього ніколи не буде.

Стецько: А чом не буде?

Уляна: Тим, що я за тебе не піду.

Стецько: А батько казав, що ти підеш.

Уляна: Не піду!

Стецько: Ну, а батько казав: не потурай їй, поженихайся та пісеньки заспівай, то вона і піде.

От я і співаю:

(співає пісню)  

А що чи хороша моя пісня?

Уляна: Така точнісінько, як ти, що нічого не второпаєш.

Ось слухай я тобі заспіваю

                                                                      (співає пісню)            

                             А що чи гарна моя пісня?

Уляна: Погана!

Стецько:  Оце ж увечері  і старостів пришлемо. Чи присилать?

Уляна: А як же? Присилай, присилай … (в сторону)

 Побачиш в мене гарбуза.

Стецько: А піч колупатимеш?

Уляна: А як же. От так всю поковиряю.

(Дере його по обличчю пальцями)

Стецько: Бач, яка норовлива. Трохи баньок не виколупала.

Як  ми  оженимось, то що будемо робити?

Га?

Уляна: Ти знаєш, я не знаю.

Стецько: Еге! Я тобі розкажу. Мене  батько  навчив (сміється).Напечемо коржів, зомнемо маку, та намішаємо з медом, та й посідаємо, та й їстимемо. Ото гарно жонатому!

(співає  пісню і виходять зі сцени)

Ведуча:         От  таке  воно залицяння, сватання. Та що там й казать.

Варто лиш кожному своє  згадати…

А яке ж село та без  вечорниць…

Ось уже дід з бабою чекають гостей до вечері.

   (стіл, застелений вишитою скатертиною.)

Баба: Діду, годі тобі вже той часник товкти.

Та вдягни чисту свитку бо скоро діти приїдуть  на вечорниці.

Дід: Га? Ти до мене?

Баба: Та ні, то я Миколі Угоднику кажу.

(дід підходить до ікони, хреститься: Святий Миколо Угодник…)

Баба: Матір Божа!Зовсім сліпий став. Нічого не бачить. Сорочку обтруси, бороду розчеши, а то висить, як собачий хвіст!

(Стукіт у двері. Заходить чл. і дівч. в укр. вбранні, кланяються)

Хл. і Дівч:     Добрий вечір господарі милі, ми до вас на вечорниці завітали.

Баба: Добрий вечір, заходьте і сідайте на лави.

Гриць:  Христю, ти  мені  ледь  ногу не роздавила.

                                       Христя - мистя

                                       Вуха з листя

                                       Ніс – цибулька

                                       Зверху гулька.

Христя: А ти Гриць питатий

Соломою напхатий

Гвіздочками прибитий

Щоб не бути сердитим.

Баба:   Та годі вам, дітоньки, сваритися. Краще пиріжки мої скуштуйте.

Гриць: Діду, як ваше село називається?

Дід: Га?Що ти кажеш? Кажи голосніше.

Гриць: Я питаю, як ваше село називається?Ну  «деревня»

Дід: А-а-а. Дерев`я.Є у нас дерев`я. Берези,клени, тополі.

Христя: Діду, а хто у вас в селі найстарший?

Дід: А-а-а. Найстраший – моя баба.

Христя: Та ні, ну, кого у вас, у селі бояться?

Дід: А-а-а Бугая. Як задере хвіст, то старе й мале тікає.

Разом:   Ой, діду, краще ми підем.

Дід:              Е ні!Заждіть Я відповів на ваші питання. А тепер і ви на мої відповідайте!

Іду це я вранці біля річки,а воно плиг у воду і попливло, і попливло

Хлопець:     Може то жаба!

Дід: Та ні не баба! Баба здорова, а воно маленьке.

Христя: Може то щука?

Дід:  Н, не щука

Хлопець: Може то окунь?

Дід: Ні, не боком. Сам бачив прямо пливло

Разом:   Ой, діду, краще ми підем.

(Виходять,танцюючи)

Ведуча:  Ох і веселі ті вечорниці.

А ще як хтось слівце вдале скаже.

І не одне й не два.

Але як забагато балакає, то вже біда.

Немає гірше од людини,

Що не вміє язик за зубами вдержати.

(Виходить Петро в укр.костюмі)

Петро:  Гарна у мене жінка Хвеська,

 усім гарна, та тільки на язик швидка.

 Що їй не скажу, усе своїм язиком розплеще.

 Уже прохав, вмовляв, сердився – нічого не помагає!

 От раз поїхав орати та й виорав гроші, скарб.

(до жінки, яка на лаві щось шила)

 От диво, я сьогодні гроші знайшов!

Хвесько: Йо-й!? Де ж вони, чоловіче?О тепер будемо багаті!

Петро:  Та не дуже, бо як економ довідається, то одніме.

Хвесько: А як ж він довідається.Та я ж нікому не скажу. Не зійти мені з цього місця.

  (Хвеська посиділа, походила по хоті, далі каже:)

 Як-таки про своє щастя не розказати?Побіжу до Меланки.

 (Виходить Меланка. Хвеська до неї )

 Добридень (боїться сказати) Ой, хотіла справити собі нові чоботи до свята,так нема за що й справити.

 

Меланка: Що правда, то правда, кумасю, я ж кажу!

Хвеська: Та може, бог дасть, скоро не будемо вбогі…

Меланка: Як-то так? (нашорошила вуха)

Хвеська: Ох, куманю, не знаю, як і казать,

Меланка: Та  кажіть- бо, кажіть (вмовляє)

Хвеська: Не знаю, як і казати, бо це діло таке, що нікому, нікому не велів чоловік казати!

Меланка: Ох, ненько! Та хіба я ж така?Та я все одно, що стіна!

Хвеська: Ну, кумасю, це вже я вам  тільки,

Та глядіть – нікому, нікому!

(Пошепки про гроші розповідає …)

Та мій Петро гроші виорав…

Хвеська йде з хати. Меланка за хустку.

Меланка: Ой,побіжу до Пріськи.

- Кумочко, чи ви чули!...

Ведуча: Ви посміхались, наші любі мами і бабусі. Очі сяяли. Це найкраща нагорода нам. Нехай ваші діти радують Вас. Посміхайтесь,  будьте здоровими і щасливими!…

Пісня…(«І в вас і в нас хай буде гаразд…»)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14827. Ұлттық ойындар мен өнердiң тәрбиелік сипаты 72 KB
  Ұлттық ойындар мен өнердiң тәрбиелік сипаты 1. Ұлттық ойындардың тәрбиелік маңызы. 2. Ұлттық ойынсауық түрлері туралы. 3. Әдетғұрып ойындары арнаулы жырмен айтыспен басталуы. Ойнамайтын бала жоқ. Ойынға қызықпайтын адам жоқ. Көңiл көтермейтiн адам сауық құрмайты...
14828. Ұлттық салт-дәстүрлерді насихаттаудың тәрбиелік мәні 85 KB
  Ұлттық салтдәстүрлерді насихаттаудың тәрбиелік мәні. 1. Отбасы тәрбиесi ұл мен қыз тәрбиесiнiң ерекшелiктерi жастарды жұбайлық өмiрге даярлау. 2. Отбасы тәрбиесiнiң 8 түрi. 3. Қазақстандықтардың ұлттық салтдәстүрлерiн марапаттаудың әлеуметтiк мәнi Қазақ халқы ұл тә
14829. ФАРАБИ ТРАКТАТТАРЫНДАҒЫ БІЛІМ, ТӘРБИЕ ЖӘНЕ АДАМГЕРШІЛІК —ГУМАНИЗМ МӘСЕЛЕЛЕРІ 46 KB
  ФАРАБИ ТРАКТАТТАРЫНДАҒЫ БІЛІМ ТӘРБИЕ ЖӘНЕ АДАМГЕРШІЛІК ГУМАНИЗМ МӘСЕЛЕЛЕРІ Ж. Исахметұлы Тараз мемлекеттік педагогикалық институты Тараз қ. Қазіргі дүниені неғұрлым дұрыс танып білу үшін және жақсы өмірдің дұрыс жолын таңдай білу үшін және жаңа мыңжылдықта ...
14830. Уәлихановтың қазақ халқының салт-дәстүрлерi туралы ой-пiкiрлерi (1835-1865). 58.5 KB
  Уәлихановтың қазақ халқының салтдәстүрлерi туралы ойпiкiрлерi 1835-1865. 1. Шоқанның алғашқы хат тануы. 2. Ш.Уәлихановтың орыс достары. 3. Шоқанның БатысШығыс халық әдебиетін зерттеуі. 1.Шоқанның өскен ортасы. Әжесi Айғанымның әкесi Шыңғыстың маңына аңшы әңгiмешi е
14831. Шоқан Уалихановтың ағартушылық идеялары. (1835-1865) 40.5 KB
  Шоқан Уалихановтың ағартушылық идеялары. 1835-1865 Шоқан Уалиханов – ұлы ағартушы – демократ қазақтың ғұлама ғалымы шығыстанушы тарихшы этнограф фольклорист Шоқан Шыңғысұлы Уалиханов қазақ мәдениеті мен әдебиетінің тарихында ерекше орын алады. Аса дарынды қазақ
14832. ШЫҒАРМАШЫЛЫҚ ШЫҢДАЛУ – БАСТЫ БАҒЫТ 84 KB
  ШЫҒАРМАШЫЛЫҚ ШЫҢДАЛУ – БАСТЫ БАҒЫТ Б.С.Нұрмағамбетова Мемлекеттік мекеме – Павлодар қаласының № 28 орта жалпы білім беру мектебі қазақ тілі Қазіргі кезде ғылымда тұлғаның өзінөзі ұйымдастыруына тәрбиелеу жөнінде яки түрлі пікір қалыптасқан. Олардың біріөзі
14833. Этнопедагогика мен этнопсихологияның ортақтығы 138 KB
  Этнопедагогика мен этнопсихологияның ортақтығы 1. Ұлттық психикалық құрылым мен ұлт мәдениетi арасында байланыс. 2. Ұлттық психикалық құрылым мәдени ерекшелiктiң шартты белгісі. 3. Салтдәстүр сабақтастығы. Этнопедагогика лттыќ салтдєстрлердiњ тєлiмдiк мєнма...
14834. Абайдың әділеттілік туралы іліміне шолу 63.5 KB
  Асан Омаров – абайтанушы ғалым Әділет Министрлігі жанындағы Дін мәселелері жөніндегі ғылымизерттеу және талдау орталығының жетекші маманы. Абайдың әділеттілік туралы іліміне шолу Адамның ішкі әлемінің рахаты мен тыныштығы былайша айтқанда жа...
14835. АЛАШ ФИЛОСОФИЯСЫ ӘЛЕМ ҚАЗАҚТАРЫ МӘДЕНИЕТІ КОНТЕКСІНДЕ 41.5 KB
  Тұрдығұл Шаңбай Алаштану ғылымизерттеу орталығының директоры Семей мемлекеттік педагогикалық институты Философия және саясаттану кафедрасының меңгерушісі АЛАШ ФИЛОСОФИЯСЫ ӘЛЕМ ҚАЗАҚТАРЫ МӘДЕНИЕТІ КОНТЕКСІНДЕ Құрметті қауым Қадірлі қонақтар ...