54285

Усміхніться, рідні матусі

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Кум: Тихіше Хомо ти дивихто це біля нашої Уляни вишивається Хома: Та це ж Стецько. Кум: А ну послухаймо що воно буде ховаються за тином Стецько іде скоро розявив рот махає руками бачить Уляну сміється з захватом говорить Стецько: Та й патлата. А що в вас варили Уляна: сумно Нічого Стецько: згадує Ну. а тепер що Уляна: Що Стецько: Що Уляна: Що Стецько: Що Уляна: Що Нічого Стецько: Брешеш – бо як нічого Батько казав розпитай її обо всім.

Украинкский

2014-03-11

66.5 KB

0 чел.

Сценарій свята до 8 Березня « Усміхніться, рідні матусі»

Перша частина свята- учні співають пісню про маму. Розповідають власні вірші написані про кожну маму.

Друга частина свята- сценки, зіграні учнями, з відомих п’єс, вистав,казок.

   Друга частина свята: 

(Фон. музика – щебет птахів, півень кукурікає)

Ведуча:        А щоб наші матусі, бабусі булі завжди усміхненими, радісними,  ми покажемо   уривки відомих українських  п`єс, казок про долю жінки на одвічні теми.

Уривок  з пєси  І. Котляревського Наталка - Полтавка. Діло було в Полтаві.

(* Сцена прибрана у вигляді укр. села. Подвіря. Тин. Криниця. Іде Наталка, співаючи, пісню)

Наталка:  Розквітає рута – м`ята,

 Моркви – помідори,

Женихів   кругом багато

Так усі – потвори

Де мій  сокіл, я питаю,

Мій Петро коханий?

Бо без нього борщ скисає

І картопля вяне…

Прислухається. Чути стукіт у двері.

Знов хтось в двері стука –

Це пан Возний, мабуть …

(Входить  Возний одягнений багато, але з несмаком,з  телефоном, суржик у мовленні.)  

Возний:  (цитує з  книгою)

Я пришов к тєбє з приветом

Россказать, што сонце встало…

Наталка:  Краще б замість Фєта

Ти приніс шматочок сала!

Возний: Не дивись, що я маленький

А дивись в мою кишеню!

Як за мене вийдеш  заміж –

Дам долярів цілу жменю!

(Возний трясе пачкою грошей)

Наталка: Забирайся геть, небого!

 Нам таких, як ти, не треба!

Якщо вийду я за кого,

 То вже точно не за тебе!

Возний:  Я  ж крутий предпрініматель.

В мене лічная кобила!

Все, що схочеш, будеш мати,

Тільки б мене полюбила!

Наталка: Ой, вертайся ти до хати,

Не дивись на чорні брови!

Як  мені  тебе кохати,

Якщо ти не знаєш мови?!

(Наталка підносить гарбуза)

Наталка: Знов   когось несе до мене

Виборний приїхав!

(Виборний – зверху піджак зі знаком депутат, знизу шаровари)

Виборний: Наталка, ти мене лишила сну,

Як я побачив – твоїх очей дніпрову глибину

Чи думав, що таку красу зустріну?

Недаром батьківщиною слонів  

Назвали нашу славну, рідну  Україну!

Наталка: Яких слонів? Пан Виборний агов!

Він правду каже – очманів та й годі…

Та ви мені через свою любов

Всі буряки стоптали в городі!

Виборний: Я – щирий українець – патріот,

і регулярно маю те, що маю,

Я повсякчасно дбаю про народ

Тому без черги хабарі приймаю!

Наталка: Від мене гарбуза тримай –

і хобот свій не сунь, куди не треба!

(Наталка підносить гарбуза)

     

Наталка починає пісню 1 куплет

Зявляється Петро  співає 2 куплет

Петро:  Вийшов час тобі страждати,

Потерпати лихо…

Я до тебе, люба Нато,

Назавжди приїхав!

Наталка:   Я люблю тебе одного,

Соколе, мій Петре!

За тобою йти готова

Хоч три кілометри!

Ведуча: Поки Наталка – Полтавка  і Петро співали пісень, в іншому мальовничому куточку весело гомоніли два куми!

Кум:  Здорово був, Хомо!

Хома. Здоров!

Кум: А що то ти жуєш? Чи ще не снідав сьогодні?

Хома: Ні.

Кум: А чому?

Хома: Та було зайшов до хати, а сніданок ще не був готовий.

То я зїв шматочок хліба і два шматка сала, поті випив ще півлітра молока…

Та так і ходжу, не снідавши.

    

А ти ж звідки мандруєш, куме?

Кум: А я у  перукаря вирішив побувати. Ти знаєш, зайшов, як завжди, привітався та й запитую:

  •  Що  це у вас сьогодні й черги нема?

А він мені й каже:

  •  Та ось зранку  сиджу і ніякий чорт не приходить. Це ви перший.

Хома: То ти, друже, ще знаходиш час і до перукаря зайти і розчісуєшся, мабуть, кожного дня?

Кум: А що?

Хома: Та я раз на місяць розчешусь, то вже так намучусь…

Кум: Співчуваю, друже.

Хома: А я все хотів тебе спитати, куме, що це ти вчора на ліву ногу кульгав, а сьогодні на праву?

Кум: А тобі б набридло на одну й ту саму ногу кульгати?

Хома:  Та хто зна…

Слухай, куме, а чи не позичиш  мені  сто гривень?

Кум: У мене тільки десять.

Хома: Нічого. Позич десять, а девяносто  будеш винен.

Кум: Ой, куме, дивися, он твоя хата горить…

Хома: Та ні, не хвилюйся, то моя жінка перед святом рядно трусить. Піду, бо вже,мабуть заждалася.

Кум: Ну то ходімо, нам якраз по дорозі.

Ведуча:   Отак, балакаючи, аби нічого не робити вдома, наші куми стали свідками сватання на Гончарівці

.

Кум: Тихіше, Хомо, ти диви,хто це біля нашої Уляни вишивається?

Хома: Та це ж Стецько. Кандзюби син.

Кум:  А ну послухаймо, що воно буде…

(ховаються за тином)

(Стецько іде скоро, розявив рот, махає руками, бачить Уляну, сміється, з захватом  говорить)

Стецько: Та й патлата!... А що в вас варили?

Уляна: (сумно)     Нічого!

Стецько: (згадує)   Ну!...ну!... а тепер … що?

Уляна: Що?

Стецько: Що?

Уляна:  Що?

Стецько: Що?

Уляна: Що? Нічого?

Стецько: Брешеш – бо, як нічого? Батько казав, розпитай її обо всім. А хто зна, об чім  її розпитувати! Я усе попробував.

Уляна: Так іди до батька тай розпитай?

Стецько: Так він добре казав. Не іди каже, поки обо всім не домовишся.

Уляна: Ні об чім нам домовлятися.

Стецько: Як ні об чім, коли ти вже за мене ідеш?

Уляна: Ні, голубчику, сього ніколи не буде.

Стецько: А чом не буде?

Уляна: Тим, що я за тебе не піду.

Стецько: А батько казав, що ти підеш.

Уляна: Не піду!

Стецько: Ну, а батько казав: не потурай їй, поженихайся та пісеньки заспівай, то вона і піде.

От я і співаю:

(співає пісню)  

А що чи хороша моя пісня?

Уляна: Така точнісінько, як ти, що нічого не второпаєш.

Ось слухай я тобі заспіваю

                                                                      (співає пісню)            

                             А що чи гарна моя пісня?

Уляна: Погана!

Стецько:  Оце ж увечері  і старостів пришлемо. Чи присилать?

Уляна: А як же? Присилай, присилай … (в сторону)

 Побачиш в мене гарбуза.

Стецько: А піч колупатимеш?

Уляна: А як же. От так всю поковиряю.

(Дере його по обличчю пальцями)

Стецько: Бач, яка норовлива. Трохи баньок не виколупала.

Як  ми  оженимось, то що будемо робити?

Га?

Уляна: Ти знаєш, я не знаю.

Стецько: Еге! Я тобі розкажу. Мене  батько  навчив (сміється).Напечемо коржів, зомнемо маку, та намішаємо з медом, та й посідаємо, та й їстимемо. Ото гарно жонатому!

(співає  пісню і виходять зі сцени)

Ведуча:         От  таке  воно залицяння, сватання. Та що там й казать.

Варто лиш кожному своє  згадати…

А яке ж село та без  вечорниць…

Ось уже дід з бабою чекають гостей до вечері.

   (стіл, застелений вишитою скатертиною.)

Баба: Діду, годі тобі вже той часник товкти.

Та вдягни чисту свитку бо скоро діти приїдуть  на вечорниці.

Дід: Га? Ти до мене?

Баба: Та ні, то я Миколі Угоднику кажу.

(дід підходить до ікони, хреститься: Святий Миколо Угодник…)

Баба: Матір Божа!Зовсім сліпий став. Нічого не бачить. Сорочку обтруси, бороду розчеши, а то висить, як собачий хвіст!

(Стукіт у двері. Заходить чл. і дівч. в укр. вбранні, кланяються)

Хл. і Дівч:     Добрий вечір господарі милі, ми до вас на вечорниці завітали.

Баба: Добрий вечір, заходьте і сідайте на лави.

Гриць:  Христю, ти  мені  ледь  ногу не роздавила.

                                       Христя - мистя

                                       Вуха з листя

                                       Ніс – цибулька

                                       Зверху гулька.

Христя: А ти Гриць питатий

Соломою напхатий

Гвіздочками прибитий

Щоб не бути сердитим.

Баба:   Та годі вам, дітоньки, сваритися. Краще пиріжки мої скуштуйте.

Гриць: Діду, як ваше село називається?

Дід: Га?Що ти кажеш? Кажи голосніше.

Гриць: Я питаю, як ваше село називається?Ну  «деревня»

Дід: А-а-а. Дерев`я.Є у нас дерев`я. Берези,клени, тополі.

Христя: Діду, а хто у вас в селі найстарший?

Дід: А-а-а. Найстраший – моя баба.

Христя: Та ні, ну, кого у вас, у селі бояться?

Дід: А-а-а Бугая. Як задере хвіст, то старе й мале тікає.

Разом:   Ой, діду, краще ми підем.

Дід:              Е ні!Заждіть Я відповів на ваші питання. А тепер і ви на мої відповідайте!

Іду це я вранці біля річки,а воно плиг у воду і попливло, і попливло

Хлопець:     Може то жаба!

Дід: Та ні не баба! Баба здорова, а воно маленьке.

Христя: Може то щука?

Дід:  Н, не щука

Хлопець: Може то окунь?

Дід: Ні, не боком. Сам бачив прямо пливло

Разом:   Ой, діду, краще ми підем.

(Виходять,танцюючи)

Ведуча:  Ох і веселі ті вечорниці.

А ще як хтось слівце вдале скаже.

І не одне й не два.

Але як забагато балакає, то вже біда.

Немає гірше од людини,

Що не вміє язик за зубами вдержати.

(Виходить Петро в укр.костюмі)

Петро:  Гарна у мене жінка Хвеська,

 усім гарна, та тільки на язик швидка.

 Що їй не скажу, усе своїм язиком розплеще.

 Уже прохав, вмовляв, сердився – нічого не помагає!

 От раз поїхав орати та й виорав гроші, скарб.

(до жінки, яка на лаві щось шила)

 От диво, я сьогодні гроші знайшов!

Хвесько: Йо-й!? Де ж вони, чоловіче?О тепер будемо багаті!

Петро:  Та не дуже, бо як економ довідається, то одніме.

Хвесько: А як ж він довідається.Та я ж нікому не скажу. Не зійти мені з цього місця.

  (Хвеська посиділа, походила по хоті, далі каже:)

 Як-таки про своє щастя не розказати?Побіжу до Меланки.

 (Виходить Меланка. Хвеська до неї )

 Добридень (боїться сказати) Ой, хотіла справити собі нові чоботи до свята,так нема за що й справити.

 

Меланка: Що правда, то правда, кумасю, я ж кажу!

Хвеська: Та може, бог дасть, скоро не будемо вбогі…

Меланка: Як-то так? (нашорошила вуха)

Хвеська: Ох, куманю, не знаю, як і казать,

Меланка: Та  кажіть- бо, кажіть (вмовляє)

Хвеська: Не знаю, як і казати, бо це діло таке, що нікому, нікому не велів чоловік казати!

Меланка: Ох, ненько! Та хіба я ж така?Та я все одно, що стіна!

Хвеська: Ну, кумасю, це вже я вам  тільки,

Та глядіть – нікому, нікому!

(Пошепки про гроші розповідає …)

Та мій Петро гроші виорав…

Хвеська йде з хати. Меланка за хустку.

Меланка: Ой,побіжу до Пріськи.

- Кумочко, чи ви чули!...

Ведуча: Ви посміхались, наші любі мами і бабусі. Очі сяяли. Це найкраща нагорода нам. Нехай ваші діти радують Вас. Посміхайтесь,  будьте здоровими і щасливими!…

Пісня…(«І в вас і в нас хай буде гаразд…»)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72248. Детали машин и основы конструирования (Лекция №1) 798.5 KB
  Весьма сложные зависимости работоспособности реальных элементов машин от величины и характера нагрузки, размеров и формы деталей, материалов и их обработки, требуемого срока службы и др. вызывают необходимость введения допущений и поправочных коэффициентов при их расчетах.
72249. ЭТИКА ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ПОВЕДЕНИЯ МЕДСЕСТРЫ 91.24 KB
  Медицинская сестра и право пациента на качественную медицинскую помощь. Медицинская сестра должна уважать неотъемлемые права каждого человека на наивысший достижимый уровень физического и психического здоровья и на получение адекватной медицинской помощи.
72250. ФИЛОСОФИЯ СЕСТРИНСКОГО ДЕЛА 50.5 KB
  Философия сестринского дела является частью общей философии и представляет собой систему взглядов на взаимоотношения сестры пациента общества и окружающей среды. Необходимость философского осмысления сестринского дела возникла потому что в профессиональном сестринском...
72254. Процессуальное право Республики Казахстан 98 KB
  Цель лекции: сформировать у студентов представление о системе процессуального права его принципах участниках уголовно и гражданско-процессуальных правоотношений и стадиях уголовного и гражданского процесса.
72255. Борьба с коррупцией в Казахстане 66.5 KB
  За правонарушения связанные с коррупцией несут ответственность лица уполномоченные на выполнение государственных функций и лица приравненные к ним. К лицам уполномоченным на выполнение государственных функций относятся: все должностные лица депутаты Парламента...
72256. Уголовное право Республики Казахстан 199 KB
  Уголовное право регулирует общественные отношения возникающие после совершения преступления между государством в лице правоохранительных органов и лицом совершившим преступление. Состав преступления. Понятие стадий преступления.