54287

Загальна характеристика творчості В. Маяковського

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Початок XX століття. Ще ніхто не знав, яким воно буде, але світ в очікуванні великих змін. Зустрічається минуле з майбутнім і намагається застерегти, попередити, передати досвід, але за законом життя майбутнє хоче мати свій досвід, свої помилки й перемоги. На початку XX століття Росія переживає революцію 1905 року, Першу світову війну та дві революції 1917 року, які перевернуть світогляд, ставлення до культури, літератури, віри, людини...

Украинкский

2014-03-11

244.5 KB

1 чел.

Текстуальне дослідження «Україна в творчості В.Маяковського»

Матеріал до уроку за темою:

«Загальна характеристика творчості В. Маяковського», 11 клас

(Програма для профільного навчання

учнів загальноосвітніх навчальних закладів)

Початок XX століття. Ще ніхто не знав, яким воно буде, але світ в очікуванні великих змін. Зустрічається минуле з майбутнім і намагається застерегти, попередити, передати досвід, але за законом життя майбутнє хоче мати свій досвід, свої помилки й перемоги. На початку  XX століття Росія переживає революцію 1905 року, Першу світову війну та дві революції 1917 року, які перевернуть світогляд, ставлення до культури, літератури, віри, людини... Стане моторошно, почнуть покидати батьківщину ті, хто не прийняв перемін, будуть і ті, хто намагатиметься олюднити, врятувати, відкрити прекрасне в новому світі, допомогти вистояти. Це вони – О.Блок, В. Соловйов, К.Бальмонт, В.Брюсов, М.Гумільов, Анна Ахматова, О.Мандельштам, В. Хлєбніков, Д. Бурлюк, В.Маяковський, М.Клюєв, С.Єсенін, Б.Пастернак, М.Цвітаєва, Саша Чорний та інші – стали совістю і душею Росії початку XX століття «срібним століттям» російської поезії. Доля кожного – трагедія. Серед поетів цього часу виділяється велична постать Володимира Маяковського:

«Эй, вы!

        Небо!

Снимите шляпу!

          Я йду!

                                   «Облако в штанах»

«Послушайте,

Ведь если звезды зажигают...

Значит  это кому-нибудь нужно?»    «Послушайте!»

Поет-футурист, який вів читачів у майбутнє. Він був надзвичайним поетом  писав не так, як усі. Його важко зрозуміти, осягнути. Але не погодитись з тим, що він великий поет не можна…

Вперше поет приїхав до України у 1914р. Він виступав з лекціями про футуризм, читав свої вірші. Під час першої подорожі відвідав Одесу, Сімферополь, Севастополь, Керч, Миколаїв. 24 січня виступив у Києві: «Маяковський очень убедительно и толково на языке обыкновенной человеческой речи изложил теорию новой поззии», так писала газета «Киевская мысль» 29.01.1914 року.

Поет у своєму щоденнику запише 25 жовтня 1917р.: «Моя революция. Пошел в Смольный...» Він багато сил і часу віддає поезії, вікнам РОСТу, виступам у різних містах країни: «Я себя Советским чувствую заводом, вырабатывающим счастье».

Тільки у 1921 році В.В.Маяковський знов відвідає Україну. 10 грудня виступ у Харкові. У листі до Лілі Брік: «В Харькове идет «Мистерия». На мои вечера все билеты проданы». 12 грудня виступ у Драматичному театрі «Диспут про футуризм». 14 грудня виступ в Оперному театрі з читанням поеми «150 000 000». 15 грудня виступ у Героїчному театрі «Дювлам» (12-річний ювілей творчості В.Маяковського).

У 1924 р. поет знову відвідає Україну. 12 січня виступ у Києві у Пролетарському будинку мистецтв з доповіддю і читанням віршів.

«1.Доклад о Лефе, белом Париже, сером Берлине, красной Москве. 2. Маяковский смеется. Маяковський  улыбается. Маяковский  издевается.  3. Поэмы. 4. Стихи». («Пролетарская газета Правда» 1924 г.)

Поет чекав зустрічі з містом, яке встиг полюбити. І саме у 1924 р. він пише вірш «Киев»: 

«Лапки елок,

           лапки,

                   лапушки…

Все в снегу,

                       а теплые какие!

Будто в гости

              к старой,

                      старой бабушке

Я

       вчера

              приехал вКиев...»

Як зворушливо, стільки тепла і лірики... В.Маяковський відвідує історичні місця Києва.

Вот стою на горке

                     на Владимирской.

Ширь вовсю –

                не выписать и перу!

Так

            когда-то,

                         рассиявшись в выморозки,

Киевскую

              Русь

                    оглядывал Перун.

У вірш введені історичні образи Давньої Русі:

Знаю,

шло сюда вот

              по льду,

да и по воде,

             в порогах,

                    Волоком –

Шли

          с дарами

                           к Диру и Аскольду.

Поет розповідає  про  Київ  під час  революції та  іноземної  інтервенції  в  період громадянської війни.

Много

                 Всяких

                        Кровавых безделушек

Здесь у бабушки

                        Моей

                        По берегам Днепра.

Был убит

               И снова встал Столыпин

Памятником

Снова был убит,

                      И вновь

                      Дрожали липы

От пальбы

                 Двенадцати правительств.

І ось він бачить новий Київ, який відбудовується, працює:

А теперь

                  встают

        С Подола

                    дымы,

Киевская грудь

           гудит

                    котлами грета...

Молоді належить майбутнє, і поет закінчує вірш маршем:

 Мы идем

              ватага юных внуков!

1926 р....Знову зустріч з Україною. 25 січня виступ у Харкові в Оперному театрі з доповіддю «Мое открытие Америки», «Веселый, бодрый, остроумный поет расположил к себе зрителей. Много смеялся, многое узнали, и только один момент наполнился молчанием, момент, когда в ответ на записку о Есенине Маяковский бросил: «Мне плевать после смерти на все памятники и венки. Берегите поэтов!» («Вечернее радио» Харьков 1926г. 26 января)

28 січня виступ у Києві в будинку комуністичної просвіти з доповіддю «Моє открытие Америки»: «На улице громаднейшая толпа. Коридоры, фойе, лестницы все забито билетным и безбилетным народом. В зале... сидят по двое на одном стуле, друг у друга на коленях... слышен украинский говор. При появлении Маяковского становится еще шумнее: крики, аплодисменты… Стихи, как всегда, разом прекратили все разговоры, вопросы и записки. Читать в этот раз Маяковскому пришлось очень долго...»

                                           «Киевский пролетарий», 31 января

31 січня другий виступ у Києві для робкорів та журналістів. 1 лютого 1926 року – третій виступ у Києві в приміщенні цирку з доповіддю «Нью-Йорк и Париж и чтение стихов». «Маяковский прекрасно чувствует связь с аудиторией,, он простой, и относятся к нему просто... Между прочим, товарищи, сказал он после одного из стихов в конце вечера,та страна, где добрый час слушают серьезные стихи, достойна уважения. И, подумавши, добавил: да, хороша наша страна... Я, наверное, неплохой поэт, если сумел заставить вас столько времени слушать себя... («Пролетарская правда» 1926г. 3 февраля).

У березні Володимир Володимирович відвідав Одесу, Ялту, Сімферополь, Севастополь, де виступив з лекціями та читаннями віршів.

В.В. Маяковський з особливою симпатією ставився до українського народу, з яким був тісно пов'язаний своїм корінням. Його дідусь по батьку походив із запорізьких козаків; рідні по материнській лінії також були козаками. Тому у вірші «Нашему юношеству» Маяковський пише:

«Я

дедом казак, другим

                             сечевик,

а по рождению

                      грузин.

Три разных капли

                  в себе совмещал...

Тому, мабуть, і відвідує так часто поет Україну, що має її «краплину» у своєму серці.

І знову Харків, Київ, Полтава, Дніпропетровськ, Запоріжжя.  Саме у  1926 році

Маяковський пише вірш «Долг Украине».

Знаєте ли вы

                     украинскую ночь?

Нет, вы не знаете

                      украинской ночи!

Цими відомими гоголівськими словами поет починає вірш, він пригадує минуле:

Где горилкою,

                удалью и кровью

Запорожская

                бурлила Сечь.

Але Україна, в якій перебуває поет, вже не та, це вже не Малоросія, яку зобразив у романтичних творах Гоголь. Книжкова романтика відступає перед реальними подіями сучасності:

Здесь

        небо

                 от дыма

                             становится черно...

Днепр заставят

                          на турбины течь

И Днепро

             по проволокам -усам

Электричеством

             течет по корпусам.

Виступаючи перед письменниками та читачами, Маяковський говорив: «Чрезвычайно люблю я Кобзаря украинского народа  Т. Г. Шевченка, его чудесную поэзию». Тому з обуренням поет говорить у вірші:

А что ми знаєм

                 о лицеУкраины?

Знаний груз

                у русского тощ

Тем, кто рядом,

                почета мало.

Знают вот

                украинский борщ,

Знают вот

                 украинское сало.

А може давня чи сучасна культура України відома?

И с культуры поснимали пенку:

Кроме

                   двух

                           прославленных Тарасов

Бульбы

            и известного Шевченка,

Ннчего не вижмешь,

            сколько не старайся.

Поет іронічно говорить, що при нагоді росіянин

         ...возьмет и расскажет

                         пару курьезов

             анекдотов

                           украинской мовы.

Прикипівши душею до України, її мови, народу, Маяковський в наказовій формі проголошує:

Говорю тебе,

                   товарищ москаль,

      На Украину

                    шуток не скаль.

       Разучите эту мову...,

                      эта мова

                             величава и проста...

З великою повагою ставився Маяковський до культури українського народу, закликав її вивчати.

Здається, вірш написаний сьогодні, і великий поет знав, що питання вивчення державної мови, чудової української мови, стане у вільній країні двох великих Тарасів нагальною проблемою.

1927 р. – у Маяковського народжується вірш «Чудеса!». І знову про чудову природу півдня України:

Взошла луна над землей

                            и пошла заливать ее,

       И льется на море,

                              на мир,

                                      на Ливадию...

В тому райському куточку, де жили царі, де Романов  грав у  більярд,  виступає Маяковський. Хіба не диво:

«Где можно

                               еще

                               читать во дворце –

Что?

      Стихи!

               Кому?

                                 Крестьянам!

Останню подорож до України поет здійснив взимку 1929 року. Він ніби прощався з Одесою, Ялтою, Харковом, Києвом...; йому всюди були раді; зали, де він виступав, були переповнені,...але час невблаганно наближався до квітня 1930 року.

Всем!

        Всем!

                 Всем! –

… Светить 

               всегда,

Светить

            везде,

До дней

            последних

                           донца,

Светить –                         

               и никаких

                        Гвоздей!

Вот лозунг

     мой

        и солнца!

                            

Такий заповіт залишив В.Маяковський людям. Пам’ять про поета, який любив Україну усім своїм великим і гарячим серцем, як рідну матір, завжди житиме в свідомості українського народу.

Використана література

  1.  Маяковський В. Сочинение в 2-х томах. Москва, издательство «Молодая Гвардия» 1987 г.
  2.  Катанян В. «Маяковский. Хроника жизни и деятельности». Москва, «Советский писатель» 1985г.
  3.  Сербин П. К «Изучение творчества В. Маяковского». «Радянська школа» Киев 1976г.
  4.  Хингулов Л «Золотіе ворота Києва», Киев «Радянський письменник»1988г.

Новочуб В.М., вчитель-методист Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1, Черкаська обл.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78548. Жива природа 184.5 KB
  Когнітивні рівні Конкретизовані навчальні цілі Перелік завдань запитань які забезпечують досягнення конкретних цілей Навчальне методичне забезпечення Знання формулює визначення поняття природа; знає що таке жива і нежива природа; називає основні 5 царств живої природи...
78549. Гриби та дроб’янки 2.61 MB
  Формування предметних компетентностей: формувати в учнів поняття: гриби дробянки бактерії зясувати чому це окремі царства живої природи; знайомити дітей із найпоширенішими видами їстівних та отруйних грибів; прослідкувати вплив корисних та хвороботворних бактерій на довкілля...
78550. Формы земной поверхности Украины 116 KB
  Сегодня нас ждут наверно не зря: Холмы и равнины овраги и горы Чтобы больше о них узнать Надо карту уметь читать Быть внимательным уметь наблюдать. Горы обладают удивительным свойством настраивать человека на особый торжественный лад.
78551. Посвята в першокласники 137.5 KB
  Я всміхаюсь сонечку: Здрастуй золоте Я всміхаюсь квіточці: Хай вона росте Я всміхаюсь дощику: Лийся мов з відра Усміхаюсь людям Зичу їм добра Вчитель: Дітки Першого вересня ви переступили поріг школи. Ви прийшли до школи щоб навчитись читати й писати рахувати а також бути хорошими людьми.
78552. МОЇ ПРИХОВАНІ ПОТЕНЦІАЛИ — МОЯ ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ 204.5 KB
  Якщо ви хочете бути задоволені вашою роботою вам також необхідно зрозуміти що ви за особистість. Можна задатися питанням чи так вже необхідно визначати особові параметри. З свого досвіду ми знаємо що на короткий проміжок часу ми можемо поступати так як нам не властиво.
78553. Як досягти поваги в колективі? 65.5 KB
  Мета: навчити правильно поводити себе в колективі; виховувати самоповагу і повагу до інших; сприяти зміцненню класного колективу; розвивати словниковий запас учнів; вчити висловлювати свою думку і прислухатися до думки інших.
78554. Види позакласної роботи з математики 93.5 KB
  Потрібно тільки вміло підбирати математичні завдання щоб вони викликали інтерес у молодших учнів або викликати інтерес до математики це головна мета до якої ми прямуємо в звязку з задачею підвищеного рівня процесу навчання математики.
78555. Внеклассное мероприятие по зарубежной литературе 59 KB
  Уважаемые ребята, товарищи взрослые! Заканчивая декаду зарубежной литературы, сегодня мы поговорим о любви, о той вечной теме, которая зажигала и воодушевляла, разрушала и собирала, убивала и возвращала к жизни. Но что же такое любовь?..
78556. Роль позашкільної роботи з української мови у процесі розвитку творчих здібностей учнів 168 KB
  Учні повинні знати: 8 клас знати творчість поетів фольклористів етнографів краєзнавців; знати історію вірувань релігій; знати історію нищення самобутності українців; знати походження української мови; знати традиційні місця ярмарків брати участь у них; знати державні символи України.