54291

Майстерня професійного самовдосконалення

Научная статья

Педагогика и дидактика

Підготовка педагогічних і науковопедагогічних працівників їх професійне самовдосконалення важлива умова модернізації освіти Національна доктрина розвитку освіти Таким чином основною формою удосконалення рівня професійної компетентності педагога є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої самоосвітньої...

Украинкский

2014-03-11

71 KB

7 чел.

Міністерство освіти та науки,

молоді та спорту  України

Бердянська районна державна адміністрація. Відділ освіти

«Майстерня професійного самовдосконалення»

Виконав соціальний педагог

Новопетрівської ЗШ І-ІІІ ст.

                               Бочковий Є.О.

2012 р.


Преамбула

Удосконалення рівня професійної компетентності – один з основних напрямків реформування системи освіти. Головні нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України свідчать:

« Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру».                                                   Закон України « Про освіту»

« Підготовка педагогічних  і науково-педагогічних працівників, їх професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти »

                                     Національна доктрина розвитку освіти

   Таким чином, основною формою удосконалення рівня професійної      компетентності педагога є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої самоосвітньої діяльності.

Самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагогів.

Шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність педагога і, як наслідок,  формується  його авторитет серед вихованців, батьків, колег. Творчо працюючий педагог сам створює свій особистий імідж.


Професійна самоосвіта педагога – свідома діяльність з удосконалення своєї особистості як фахівця.

  •  адаптування своїх індивідуально неповторних якостей до вимог пед діяльності
  •  постійне підвищення професійної компетентності та неперервне вдосконалення якостей своєї особистості

Зміст самоосвіти

- Первинне ознайомлення з професією.

- Пошук базових педагогічних ідей.

- Виявлення своїх слабких сторін та можливостей професійного росту.

- Поповнення педагогом базових предметних знань ( дидактичних,    методичних, психолого-педагогічних, загальнокультурних ) згідно з результатами діагностики.

- Формування професійно важливих умінь і навичок.

- Ознайомлення з системою роботи колег.

- Моделювання особистої системи роботи.

- Оволодіння технологією розробки індивідуальної системи роботи.

- Вироблення концепції педагогічної діяльності.

Становлення творчого педагога професіонала повинно відбуватися не стихійно, а за індивідуально цілеспрямованим планом самоосвіти який повинен враховувати такі принципи:

  •  принцип цілісності(системність самоосвітньої діяльності)
  •  принцип діяльності(практична спрямованість роботи)
  •  принцип мобільності(відповідність змісту самоосвіти рівню професійної компетентності)
  •  принцип самореалізації(впровадження в життя своїх внутрішніх можливостей та здібностей)
  •  принцип самоорганізації(здатність особистості раціонально організувати свою діяльність)

Мета самовдосконалення:

  •  розширення загальнопедагогічних і психологічних знань з метою поширення й удосконалення методів навчання й виховання;
  •  поглиблення предметних знань;
  •  оволодіння досягненнями педагогічноїнауки, передової педагогічної практики;
  •  підвищення загальнокультурного рівня педагога.

Форми організації безперервного розвитку самовдосконалення:

  •  Навчально-методичне консультування
  •  Участь у педагогічних виставках, творчих звітах, конкурсах, науково – практичних конференціях, педагогічних читаннях тощо
  •  Розробка, апробація навчально-методичних матеріалів
  •  Виконання ролі наставників
  •  Участь у роботі методичних об’єднань
  •  Створення портфоліо професійного розвитку
  •  Самоосвіта
  •  Робота над науково – методичною темою

Основні вимоги до самовдосконалення:

  •  Зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога 
  •  Систематичність і послідовність самоосвіти, неперервний характер роботи, постійне ускладнення змісту та форм самоосвіти 
  •  Комплексний підхід до відбору змісту й організації обраної теми з самоосвіти
  •  Індивідуальний характер самоосвіти не виключає і колективних форм роботи
  •  Гласність і наочність результатів самоосвітньої роботи в педагогічному колективі закладу, міста, тощо
  •  Створення у закладі певних умов, що спонукають звертання педагогів до нових наукових досягнень і фактів передового педагогічного досвіду
  •  Завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі

Основні компоненти самоосвітньої діяльності:

1.Стартовий інтелектуальний потенціал – це певний обсяг знань, умінь та навичок, набутих педагогом. Знання – фундамент пізнавальної діяльності. При постійному саморозвитку педагога, постійно удосконалюється рівень його інтелектуальної компетентності, а саме:

  •  стан науково-теоретичної підготовки;
    •  стан психолого-педагогічної підготовки;
    •  стан методичної підготовки;
    •  стан технологічної підготовки.

2.Мотиви формування безперервної самоосвіти.

Під мотивацією розуміють сукупність внутрішніх та зовнішніх сил, які збуджують педагога до діяльності та надають їй певного смислу. Серед мотивів найчастіше зустрічаються:

  •  прагнення до постійного самовдосконалення;
  •  прагнення до самовираження;
  •  прагнення самореалізації та самоствердження особистості;
  •  професійне зростання;
  •  розширення кругозору;
  •  підвищення рівня розвитку усіх видів компетентностей;
  •  наявність пізнавальної зацікавленості;
  •  створення позитивного іміджу серед  учнів, батьків, колег;
  •  підвищення кваліфікаційної категорії під час атестації;
  •  отримання нагород;
  •  підвищення особистісного рейтингу на різних рівнях підпорядкування.

         

3.Навички самостійного оволодіння знаннями – це навички, набуті людиною на підставі власних психофізіологічних особливостей та удосконалені у процесі життєдіяльності:

  •  читання;
  •  слухання;
  •  спостереження;
  •  експеримент.

4.Уміння розумової діяльності:

  •  чуттєве пізнання;
  •  техніка мислення;
  •  вибір проблем та шляхів рішення.

5.Уміння самоорганізації пізнавальної діяльності – це вибір джерел пізнання:

  •  вибір форм самоосвіти;
  •  планування;
  •  організація робочого місця;  самоорганізація;

самоаналіз; самоконтроль

Організація самоосвіти педагога залежить від рівня його підготовки, визначення проблем, мети удосконалення його педмайстерності, вибору форм і способів узагальнення досвіду, опанування методики впровадження самоосвітньої діяльності через наступні етапи.

1. Діагностичний:

  •  діагностика утруднень педагога;
  •  розробка концептуальних основ;
  •  участь у навчальних і установчих семінарах.

2. Організаційний:

  •  створення матеріальних умов;
  •  підготовка науково – методичних матеріалів, інструментарію;
  •  мотивація.

3. Практичний:

  •  послідовне вирішення всіх завдань;
  •  моніторинг;
  •  корекція.

4. Узагальнювальний:

  •  дослідження ефективності;
  •  аналіз результатів;
  •  розробка прогнозу.

Ефективність самоосвіти педагогів залежить від стилю управління педагогічним колективом, який передбачає індивідуальний підхід до кожного вихователя, всіляку підтримку його творчості, прагнення до самореалізації.

Аспекти вибору змісту і форм

самоосвітньої роботи педагогів:

- Опрацювання законодавчих та нормативно-правових документів з питань освіти;

- Вивчення нових наукових ідей, найактуальніших педагогічних проблем ( у відповідності до науково-методичної проблеми школи );

- Вивчення передового педагогічного досвіду;

- Робота над індивідуальною психолого-педагогічною проблемою, докурсовим та післякурсовим завданням

Программа професійного  самовдосконалення

Одним із засобів підвищення професійної компетентності вихователя може бути програма педагогічного самовдосконалення, головною метою якої є всебічний розвиток особистості педагога для подальшого забезпечення оптимальних умов для навчання та виховання дошкільників.

                Основні завдання програми:

  1.  Виявлення особистісного рівня професійної компетентності на підставі самодіагностики.
  2.  Раціональне планування самоосвітньої діяльності з урахуванням основних напрямків розвитку освіти.
  3.  Досконала  організація самоосвітньої діяльності та участь у різноманітних формах методичної роботи.
  4.  Проведення моніторингу професійного зростання.
  5.  Узагальнення досвіду роботи за результатами роботи над самоосвітньою темою.  

Прогнозовані  очікувані результати:

  1.  Розвиток усіх типів рефлексії:
    •  інтелектуальної,
    •  особистісної,
    •  комунікативної,
    •  праксеологічної.
  2.  Підвищення загального рівня професійної майстерності педагога.

2.1. Підвищення рівня професійної підготовки.

2.2. Покращення усіх видів педагогічної компетентності:

        - інтелектуальної,

        - психологічної,

- управлінської,

- мотиваційної,

- комунікативної,

- проективної,

- дидактичної,

- методичної.

           

2.3. Моделювання особистого перспективного досвіду роботи

         

 3. Підвищення рівня організації навчально-виховного процесу

    3.1.  Створення соціально-психологічних умов для становлення                    

            особистості кожної дитини.

    3.2. Підвищення якості знань, умінь та навичок дітей.

    3.3. Розвиток пізнавального інтересу.

    3.4. Підвищення вихованості дітей.

При здійсненні самоосвіти важливим стає використання комплексного підходу на кожному етапі самоосвітньої діяльності.

Висновок: Таким чином стає зрозумілим  те, що без професійного самовдосконалення  неможливий подальший розвиток педагога не тільки як спеціаліста професіонала, але й як особистості.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78422. ПОЛУПРОВОДНИКОВЫЕ ПРЕОБРАЗОВАТЕЛИ В СУДОВОМ ЭЛЕКТРОПРИВОДЕ 179.22 KB
  Преобразователи для управления приводом постоянного или переменного тока. Принципы построения схем преобразователей для управления приводом постоянного тока Тиристорный привод постоянного тока применяется прежде всего для замены системы генератор двигатель. В реверсивных выпрямителях схемы усложняются в зависимости от способа изменения направления вращения: изменением направления тока возбуждения без изменения направления тока в цепи якоря электродвигателя; изменением направления тока в цепи якоря с помощью двух вентильных групп...
78423. Защита судовых электроприводов. Требования , предъявляемые к защитным устройствам. Виды защиты систем управления ЭП 110.76 KB
  Например в рулевых электроприводах применяется защита от токов короткого замыкания при перегрузке включается сигнализация при снижении напряжения срабатывает не нулевая а минимальная защита обеспечивающая автоматическое повторное включение электропривода после восстановления напряжения более подробно см. При подаче напряжения на выводы А и В начинает протекать ток через параллельную обмотку возбуждения L. Защиты по снижению напряжения Причины и последствия снижения напряжения...
78426. ГЭУ двойного рода тока 40.27 KB
  Основные сведения Гребными установками двойного рода тока называются такие установки в которых в качестве источников электроэнергии используются синхронные генераторы переменного тока а в качестве гребных электродвигателей электродвигатели постоянного тока. Появление мощных на сотни кВт выпрямителей позволило объединить высокие маневренные качества ГЭУ постоянного тока с достоинствами ГЭУ переменного тока возможность применения высокооборотных первичных двигателей малые массогабаритные показатели.
78427. Техническая эксплуатация ГЭУ 18.65 KB
  Основные сведения Основная задача при эксплуатации ГЭУ обеспечить ее безотказную и безаварий ную работу и постоянную готовность к действию что достигается выполнением следующего. своевременное пополнение судов с ГЭУ сменнозапасными частями и материала ми. выполнение графиков профилактических осмотров и ремонтов в соответствии с инструкциями по обслуживанию электрооборудования ГЭУ.
78428. ФОНЕТИКА и ФОНОЛОГИЯ 48.29 KB
  Для речевого общения чрезвычайно важно различение произносимого слова среди других сходных по звучанию. Часто слова различаются всего лишь одним звуком наличием лишнего звука по сравнению с другим словом порядком следования звуков галка галька бой вой рот крот нос сон. Словесное ударение разграничивает слова и формы слов одинаковые по звуковому составу клубы клубы дыры дыры руки руки. Эта цепь членится на звенья или фонетические единицы речи: фразы такты фонетические слова слоги и звуки.
78430. Электромеханические свойства электродвигателей постоянного и переменного тока 233.82 KB
  Механические характеристики электродвигателей Механическая характеристика электродвигателя это зависимость угловой скорости ЭД от момента на его валу: ω М. Характер изменения угловой скорости двигателя с изменением момента сопротивления определяет жесткость механической характеристики. Абсолютно жесткие характеристики присущи синхронным двигателям прямая. Естественной характеристикой называется характеристика соответствующая работе ЭД при номинальных параметрах питающей сети нормальной схеме подключения к ней и при отсутствии...