54291

Майстерня професійного самовдосконалення

Научная статья

Педагогика и дидактика

Підготовка педагогічних і науковопедагогічних працівників їх професійне самовдосконалення важлива умова модернізації освіти Національна доктрина розвитку освіти Таким чином основною формою удосконалення рівня професійної компетентності педагога є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої самоосвітньої...

Украинкский

2014-03-11

71 KB

7 чел.

Міністерство освіти та науки,

молоді та спорту  України

Бердянська районна державна адміністрація. Відділ освіти

«Майстерня професійного самовдосконалення»

Виконав соціальний педагог

Новопетрівської ЗШ І-ІІІ ст.

                               Бочковий Є.О.

2012 р.


Преамбула

Удосконалення рівня професійної компетентності – один з основних напрямків реформування системи освіти. Головні нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України свідчать:

« Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру».                                                   Закон України « Про освіту»

« Підготовка педагогічних  і науково-педагогічних працівників, їх професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти »

                                     Національна доктрина розвитку освіти

   Таким чином, основною формою удосконалення рівня професійної      компетентності педагога є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої самоосвітньої діяльності.

Самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагогів.

Шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність педагога і, як наслідок,  формується  його авторитет серед вихованців, батьків, колег. Творчо працюючий педагог сам створює свій особистий імідж.


Професійна самоосвіта педагога – свідома діяльність з удосконалення своєї особистості як фахівця.

  •  адаптування своїх індивідуально неповторних якостей до вимог пед діяльності
  •  постійне підвищення професійної компетентності та неперервне вдосконалення якостей своєї особистості

Зміст самоосвіти

- Первинне ознайомлення з професією.

- Пошук базових педагогічних ідей.

- Виявлення своїх слабких сторін та можливостей професійного росту.

- Поповнення педагогом базових предметних знань ( дидактичних,    методичних, психолого-педагогічних, загальнокультурних ) згідно з результатами діагностики.

- Формування професійно важливих умінь і навичок.

- Ознайомлення з системою роботи колег.

- Моделювання особистої системи роботи.

- Оволодіння технологією розробки індивідуальної системи роботи.

- Вироблення концепції педагогічної діяльності.

Становлення творчого педагога професіонала повинно відбуватися не стихійно, а за індивідуально цілеспрямованим планом самоосвіти який повинен враховувати такі принципи:

  •  принцип цілісності(системність самоосвітньої діяльності)
  •  принцип діяльності(практична спрямованість роботи)
  •  принцип мобільності(відповідність змісту самоосвіти рівню професійної компетентності)
  •  принцип самореалізації(впровадження в життя своїх внутрішніх можливостей та здібностей)
  •  принцип самоорганізації(здатність особистості раціонально організувати свою діяльність)

Мета самовдосконалення:

  •  розширення загальнопедагогічних і психологічних знань з метою поширення й удосконалення методів навчання й виховання;
  •  поглиблення предметних знань;
  •  оволодіння досягненнями педагогічноїнауки, передової педагогічної практики;
  •  підвищення загальнокультурного рівня педагога.

Форми організації безперервного розвитку самовдосконалення:

  •  Навчально-методичне консультування
  •  Участь у педагогічних виставках, творчих звітах, конкурсах, науково – практичних конференціях, педагогічних читаннях тощо
  •  Розробка, апробація навчально-методичних матеріалів
  •  Виконання ролі наставників
  •  Участь у роботі методичних об’єднань
  •  Створення портфоліо професійного розвитку
  •  Самоосвіта
  •  Робота над науково – методичною темою

Основні вимоги до самовдосконалення:

  •  Зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога 
  •  Систематичність і послідовність самоосвіти, неперервний характер роботи, постійне ускладнення змісту та форм самоосвіти 
  •  Комплексний підхід до відбору змісту й організації обраної теми з самоосвіти
  •  Індивідуальний характер самоосвіти не виключає і колективних форм роботи
  •  Гласність і наочність результатів самоосвітньої роботи в педагогічному колективі закладу, міста, тощо
  •  Створення у закладі певних умов, що спонукають звертання педагогів до нових наукових досягнень і фактів передового педагогічного досвіду
  •  Завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі

Основні компоненти самоосвітньої діяльності:

1.Стартовий інтелектуальний потенціал – це певний обсяг знань, умінь та навичок, набутих педагогом. Знання – фундамент пізнавальної діяльності. При постійному саморозвитку педагога, постійно удосконалюється рівень його інтелектуальної компетентності, а саме:

  •  стан науково-теоретичної підготовки;
    •  стан психолого-педагогічної підготовки;
    •  стан методичної підготовки;
    •  стан технологічної підготовки.

2.Мотиви формування безперервної самоосвіти.

Під мотивацією розуміють сукупність внутрішніх та зовнішніх сил, які збуджують педагога до діяльності та надають їй певного смислу. Серед мотивів найчастіше зустрічаються:

  •  прагнення до постійного самовдосконалення;
  •  прагнення до самовираження;
  •  прагнення самореалізації та самоствердження особистості;
  •  професійне зростання;
  •  розширення кругозору;
  •  підвищення рівня розвитку усіх видів компетентностей;
  •  наявність пізнавальної зацікавленості;
  •  створення позитивного іміджу серед  учнів, батьків, колег;
  •  підвищення кваліфікаційної категорії під час атестації;
  •  отримання нагород;
  •  підвищення особистісного рейтингу на різних рівнях підпорядкування.

         

3.Навички самостійного оволодіння знаннями – це навички, набуті людиною на підставі власних психофізіологічних особливостей та удосконалені у процесі життєдіяльності:

  •  читання;
  •  слухання;
  •  спостереження;
  •  експеримент.

4.Уміння розумової діяльності:

  •  чуттєве пізнання;
  •  техніка мислення;
  •  вибір проблем та шляхів рішення.

5.Уміння самоорганізації пізнавальної діяльності – це вибір джерел пізнання:

  •  вибір форм самоосвіти;
  •  планування;
  •  організація робочого місця;  самоорганізація;

самоаналіз; самоконтроль

Організація самоосвіти педагога залежить від рівня його підготовки, визначення проблем, мети удосконалення його педмайстерності, вибору форм і способів узагальнення досвіду, опанування методики впровадження самоосвітньої діяльності через наступні етапи.

1. Діагностичний:

  •  діагностика утруднень педагога;
  •  розробка концептуальних основ;
  •  участь у навчальних і установчих семінарах.

2. Організаційний:

  •  створення матеріальних умов;
  •  підготовка науково – методичних матеріалів, інструментарію;
  •  мотивація.

3. Практичний:

  •  послідовне вирішення всіх завдань;
  •  моніторинг;
  •  корекція.

4. Узагальнювальний:

  •  дослідження ефективності;
  •  аналіз результатів;
  •  розробка прогнозу.

Ефективність самоосвіти педагогів залежить від стилю управління педагогічним колективом, який передбачає індивідуальний підхід до кожного вихователя, всіляку підтримку його творчості, прагнення до самореалізації.

Аспекти вибору змісту і форм

самоосвітньої роботи педагогів:

- Опрацювання законодавчих та нормативно-правових документів з питань освіти;

- Вивчення нових наукових ідей, найактуальніших педагогічних проблем ( у відповідності до науково-методичної проблеми школи );

- Вивчення передового педагогічного досвіду;

- Робота над індивідуальною психолого-педагогічною проблемою, докурсовим та післякурсовим завданням

Программа професійного  самовдосконалення

Одним із засобів підвищення професійної компетентності вихователя може бути програма педагогічного самовдосконалення, головною метою якої є всебічний розвиток особистості педагога для подальшого забезпечення оптимальних умов для навчання та виховання дошкільників.

                Основні завдання програми:

  1.  Виявлення особистісного рівня професійної компетентності на підставі самодіагностики.
  2.  Раціональне планування самоосвітньої діяльності з урахуванням основних напрямків розвитку освіти.
  3.  Досконала  організація самоосвітньої діяльності та участь у різноманітних формах методичної роботи.
  4.  Проведення моніторингу професійного зростання.
  5.  Узагальнення досвіду роботи за результатами роботи над самоосвітньою темою.  

Прогнозовані  очікувані результати:

  1.  Розвиток усіх типів рефлексії:
    •  інтелектуальної,
    •  особистісної,
    •  комунікативної,
    •  праксеологічної.
  2.  Підвищення загального рівня професійної майстерності педагога.

2.1. Підвищення рівня професійної підготовки.

2.2. Покращення усіх видів педагогічної компетентності:

        - інтелектуальної,

        - психологічної,

- управлінської,

- мотиваційної,

- комунікативної,

- проективної,

- дидактичної,

- методичної.

           

2.3. Моделювання особистого перспективного досвіду роботи

         

 3. Підвищення рівня організації навчально-виховного процесу

    3.1.  Створення соціально-психологічних умов для становлення                    

            особистості кожної дитини.

    3.2. Підвищення якості знань, умінь та навичок дітей.

    3.3. Розвиток пізнавального інтересу.

    3.4. Підвищення вихованості дітей.

При здійсненні самоосвіти важливим стає використання комплексного підходу на кожному етапі самоосвітньої діяльності.

Висновок: Таким чином стає зрозумілим  те, що без професійного самовдосконалення  неможливий подальший розвиток педагога не тільки як спеціаліста професіонала, але й як особистості.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76751. Позвонки: их строение в различных отделах 191.33 KB
  Отростки processi: поперечные: правый и левый processus trnsversus для прикрепления мышц и связок; суставные верхние и суставные нижние processus rticulre superiores et inferiores для образования межпозвоночных суставов; остистый processus spinlis для прикрепления связок и мышц. Атлант tls первыйшейный позвонок отличительные признаки передняя и задняя дуга rcus nterior et rcus posterior для прикрепления мембран и связок; борозды позвоночной артерии на задней дуге сверху sulci . vertebrle; передний и задний...
76752. Позвоночный столб в целом 188.39 KB
  Грудной отдел 12 позвонков наличие реберных ямок на телах для суставов головки ребра и суставных поверхностей на поперечных отростках для ребернопоперечных суставов Поясничный отдел 5 позвонков массивность тела специфическое положение отростков сосцевидные бугорки на верхних суставных отростках. Величина изгибов меняется в зависимости от массы тела и его отдельных частей физической нагрузки мышечного напряжения возраста пола наконец от положения тела при вертикальном она увеличивается горизонтальном уменьшается. С...
76753. Ребра и грудина. Грудная клетка в целом 184.3 KB
  На позвоночном конце ребра находятся: головка с гребнем у IIX ребер и верхней нижней суставными поверхностями покрытыми гиалиновым хрящом у I XI и XII ребер гребень отсутствует; шейка переходящая углом в тело; на переходе бугорок на 10 верхних ребрах с двумя возвышениями: медиальнонижнее имеет суставную ямку для сочленения с поперечным отростком позвонка к другому возвышению прикрепляется связка; последние два ребра бугорка не имеют у первого ребра бугорок совпадает с вершиной угла. Тело ребра изогнутое у позвоночного конца...
76754. Развитие черепа в онтогенезе 191.91 KB
  Кости лицевого черепа развиваются на основе висцеральных дуг которых закладывается 5 пар а между ними 5 пар висцеральных карманов старое название жаберные дуги и жаберные карманы. Висцеральные дуги для лицевого черепа. Ядра точки окостенения подразделяются на: первичные 4150 появляющиеся во внутриутробном периоде в костях мозгового черепа их больше всего начало появления 78 недели к рождению они образуют 20 крупных очагов оссификации; вторичные появляющиеся после рождения; в больших костях черепа их мало но между костями в...
76755. Варианты и аномалии костей черепа 181.64 KB
  Теменные кости выраженность теменных бугров особенно у женщин; появление межтеменной кости. Затылочная кость наличие поперечного шва отделяющего верхнюю часть чешуи и образование вставочной дополнительной кости; присутствие более мелких добавочных костей часто расположенных в швах кости швов; значительная выраженность затылочных выступов; уплощение чешуи слабая выраженность борозд или наоборот увеличение изогнутости чешуи и углубление борозд; разнообразные формы большого отверстия костных валиков вокруг внутреннего его края;...
76756. Первая и вторая висцеральные дуги 187.99 KB
  Развитие лицевого (висцерального) черепа определяется мозгом и краниальным (глоточным) отделом первичной кишки, в котором на боковых стенках между висцеральными (жаберными) карманами появляются хрящевые висцеральные (жаберные) дуги, но особое значение для черепа имеют первые две.
76757. Кости лицевого черепа. Глазница 192.12 KB
  Подвисочная поверхность находится сзади тела образуя стенку подвисочной и крылонебной ямок состоит: из бугра верхней челюсти с задними альвеолярными отверстиями для одноименных нервов и сосудов. Глазничная поверхность занимает на теле кости верхнее положение участвуя в образовании нижней стенки глазницы. Носовая поверхность образует латеральную стенку полости носа. Небный отросток носовой гребень по медиальному краю; передняя носовая ость: окончание носового гребня впереди; верхняя носовая поверхность; нижняя небная поверхность...
76758. Височная кость 184.9 KB
  У верхушки пирамиды внутреннее отверстие сонного канала. На передней поверхности пирамиды находятся: каменисточешуйчатая щель хрящевая ростковая зона и отверстие мышечнотрубного канала; дугообразное возвышение от полукружных костных каналов лабиринта; крыша барабанной полости от среднего уха; тройничное вдавление на вершине пирамиды для одноименного нервного узла; расщелины и борозды большого и малого каменистого нервов. На задней поверхности пирамиды располагаются: внутреннее слуховое отверстие и внутренний слуховой проход для YII...
76759. Клиновидная кость 180.73 KB
  Клиновидная кость воздухоносная состоит из тела малых и больших крыльев и крыловидных отростков. На верхней поверхности тела находится турецкое седло а в нем: гипофизарная ямка для гипофиза центральной нейроэндокринной железы; бугорок седла кпереди от ямки; спинка седла с задними наклоненными отростками кзади от ямки; сонные борозды: правая и левая с клиновидными язычками лежат по боковым поверхностям седла предназначены для внутренней сонной артерии и внутреннего сонного симпатического нерва венозного пещеристого синуса. На...