54303

КОМУНІКАЦІЇ В МЕНЕДЖМЕНТІ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Методичне забезпечення: Роздатковий матеріал: Комплект карток Ситуаційні вправи з мотивацій в менеджменті Комплект карток Вправа на розпізнавання термінів Комплект карток Характерні ознаки комунікацій Комплект карток Ситуаційні вправи з комунікацій в менеджменті Ілюстративний матеріал схеми рисунки таблиці до теми Комунікації в менеджменті Наочні посібники: ПЕОМ MS PowerPoint Куточок Менеджеру на замітку Опорний конспект з курсу Менеджмент Термінологічний словник менеджера – початківця Реферати та...

Украинкский

2014-03-12

141 KB

1 чел.

Розробка уроку

з предмету:

«Менеджмент»

Тема заняття: КОМУНІКАЦІЇ В МЕНЕДЖМЕНТІ

Мета заняття:

    Навчальна: зясувати сутність комунікацій та їх роль в процесі управління;  розібрати модель процесу комунікації і зясувати зміст кожного з його елементів та етапів; усвідомити форми, переваги і недоліки усної, письмової та невербальної комунікації;  зясувати, які фактори об’єктивно перешкоджають ефективним комунікаціям в організації і розібрати основні методи їх подолання;  засвоїти засоби удосконалення комунікаційних процесів в організації та усвідомити їх значення для формування професійних навичок, знань та вмінь.

Освітня: поглибити та закріпити знання студентів у сфері управління та менеджменту

      Розвиваюча: розвивати творчий підхід і логічне мислення; вчити застосовувати засвоєний матеріал у різних ситуаціях; розвивати вміння адекватно реагувати на проблемну ситуацію, висловлювати своє ставлення  до неї та обґрунтовувати думку;

               розвивати прагнення до активного прояву знань та вміння працювати в колективі; формування комунікативних навичок.

Виховна: виховувати культуру поведінки та спілкування, ведення диспутів та ділових перемовин, активну життєву позицію, свідоме ставлення до свого майбутнього.

Методичне забезпечення:

Роздатковий матеріал:

  •  Комплект карток «Ситуаційні вправи з мотивацій в менеджменті»
  •  Комплект карток «Вправа на розпізнавання термінів»
  •  Комплект карток «Характерні ознаки комунікацій»
  •   Комплект карток «Ситуаційні вправи з комунікацій в менеджменті»*
  •  Ілюстративний матеріал (схеми, рисунки, таблиці) до теми «Комунікації в менеджменті»

Наочні посібники:

  •  ПЕОМ, MS PowerPoint
  •  Куточок « Менеджеру на замітку»
  •  Опорний конспект з курсу «Менеджмент»
  •  Термінологічний словник менеджера – початківця
  •  Реферати та доповіді студентів
  •  Тестові завдання
  •  Плакат із висловлюваннями видатних менеджерів – науковців

Хід заняття

І. Організаційний момент

  ІІ. Актуалізація опорних знань

Поєднання вивченого матеріалу  теми « Мотивація » з темою заняття:

 а) тестові завдання (з використанням проектора);

Тести

І. Одиничний вибір. Виберіть єдину правильну відповідь.

  1.  Згідно теорії сподівань поведінка людини в організації спрямовується:

а) сподіванням отримання  винагороди за роботу

б) впливом таких факторів: витрачені зусилля, сприйняття отриманих результатів

в) оцінкою сили зв’язку між зусиллями – результатом; результатом – винагородою; винагородою – цінністю винагороди

г) немає правильної відповіді

         в

  1.  Мотивація – це процес:

а) об’єднання працівників у  виробничому процесі

б) винагородження працівників

в) спонукання працівників до діяльності

г) задоволення потреб працівників

   в

  1.  Сутність процесу мотивації зводиться:

а) до забезпечення справедливої винагороди працівників

б) до задоволення потреб працівників

в) до створення умов, що дозволяють працівникам задовольнити свої потреби

г) до забезпечення узгоджених, ефективних дій працівників

в

  1.  Згідно теорії А. Маслоу поведінка людини в організації спрямовується:

а) її ціннісними орієнтаціями

б) її прагненням до влади

в) її психологічним станом

г) її найбільш сильною потребою

г

  1.  Спонукання – це:

а) відчуття незадоволеності, нестачі чогось

б) незадоволена потреба

в) потреба, яка викликає стан спрямованості на виконання певних дій для задоволення такої потреби

г) мотиваційна структура людини

д) сукупність мотивів поведінки людини

  в

ІІ. Множинний вибір. Виберіть кілька правильних відповідей.

  1.  До теорій змісту мотивації відносять:

а) модель Портера-Лоулера

б) теорію потреб Д.МакКлелланда

в) теорію ERG К.Альдерфера

г) теорію сподівань (очікувань)

д) теорію "мотиваційної гігієни" Ф.Герцберга

е) теорію справедливості

ж) теорію “ієрархії потреб” А.Маслоу

б, в, д, ж

  1.  Для того, щоб робітник був особисто зацікавлений у своїй роботі, вона відповідно до методу збагачення праці:

а) має бути значущою

б) має відповідно винагороджуватися

в) має передбачати певну відповідальність виконавця

г) інформація про її результати і якість має доводитися до виконавця

д) має бути безпечною

        а, в, г

  1.  Теорії процесу мотивації стверджують, що поведінка людини в організації визначається:

а) очікуваннями, повязаними із винагородженням

б) сприйняттям справедливості/несправедливості винагородження

в) її найбільш сильною потребою

г) її прагненням до влади

а, б

  1.  Заробітна плата є мотиватором діяльності людини в організації відповідно до:

а) теорії ієрархії потреб А.Маслоу

б) теорії “мотиваційної гігієни” Ф.Герцберга

в) теорії сподівань В.Врума

г) теорії справедливості С.Адамса

д) моделі Портера-Лоулера

е) теорії ERG К.Альдерфера

   а, г, е

  1.  Упорядкований вибір. Визначте правильну послідовність.

  1.  В якій послідовності задовольняються потреби працівника згідно теорії ієрархії потреб А.Маслоу:

а) потреби в приналежності

б) потреби в самореалізації

в) потреби  в безпеці

г) потреби в повазі

д) фізіологічні потреби

д, в, а, г, б

б)   робота  в малих групах із ситуаційними вправами

(Комплект карток «Ситуаційні вправи з мотивацій в менеджменті»)

З метою прискореного виконання другої частини повторення вивченого матеріалу необхідно студентів групи умовно поділити на три групи, кожна з яких отримує свою ситуаційну вправу  та виконує її за визначений час. Після цього в групі обирають одного студента, який озвучує результати їх спільної роботи. Викладач оцінює всіх учасників обговорення, для цього необхідно попередньо підготувати список студентів групи та заносити до нього по накопичувальній системі всі плюси за роботу на уроці. Це дозволяє   якісно обґрунтувати оцінки студентів в кінці уроку.

Ситуаційні вправи  з мотивацій в менеджменті

Ситуація 1

Отримавши термінове завдання від замовника, що в разі успішного виконання обіцяло суттєві прибутки, керівництво страхової фірми вирішило посилити мотивацію підлеглих, задіяних в цьому проекті. У разі своєчасного та якісного виконання, була обіцяна оплачувана двотижнева відпустка на Гаваї разом із сім'ями. Керівництво було вражене підсумками - навіть деякі кращі агенти не виконали плану. Виявилось, що перспектива поїхати на відпочинок у мальовничий куточок світу навіть за чужий кошт, але з сім'ями, далеко не всіма була сприйнята як винагорода.

Запитання: Який мотивуючий фактор запропонували б ви?

Ситуація 2

Спробуйте створити перелік потреб випускника вищого учбового закладу, який щойно отримав диплом і шукає роботу за фахом.

Які вимоги ставить він до майбутньої роботи?

Завдання:Складіть структуру потреб і розподіліть їх за ступенем важливості.

Ситуація 3

      В управлінській практиці має місце уявлення, що нерівність підштовхує людей до підвищення результатів діяльності. Згідно теорії справедливості, навпаки, людина відчуває задоволення в ситуації справедливості (рівності).

      Завдання:Яка з цих альтернатив, на вашу думку, відповідає дійсності? Поясніть.

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності студентів. Повідомлення теми, мети і завдання заняття.

ТЕМА « КОМУНІКАЦІЇ В МЕНЕДЖМЕНТІ»

Головна причина, через яку людям не вдасться уробити кар'єру - погани взаємодія із своїми колегами, невміння спілкуватись з людьми. Спілкуйтесь з людьми звичною для них мовою, будьте на їх боці. Говоріть відверто і просто, але й вмійте вислуховувати людей, заглиблюйтесь у їх проблеми і допомагайте їх вирішити.

Л. Якокка

Успіх будь-якої спільної діяльності людей залежить від стану, рівня розвитку, напрямів і видів комунікацій, сприйняття і використання працівниками інформації несловесних знаків (погляду, виразу обличчя тощо). В значній мірі цей успіх обумовлюється змістом і структурою комунікаційного процесу як на міжособовому, так і на організаційному рівнях, вмінням застосовувати сучасні інформаційні технології, про що й піде мово в цій темі.

План

  1.  Суть та  етапи процесу комунікації.
  2.  Міжособові і організаційні комунікації.
  3.  Управління комунікаційними процесами.

ІV. Сприйняття і первинне усвідомлення студентами матеріалу

  1.   Суть та  етапи процесу комунікації.

У вузькому розумінні комунікації – це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами. Проте сам факт обміну інформацією ще не свідчить про комунікацію, оскільки інформація, що передається, може бути незрозуміла для того, хто її отримує.

В теорії управління під комунікацією розуміють процес обміну інформацією між двома або більше особами, який забезпечує їх взаєморозуміння.

Для здійснення процесу комунікації необхідні, принаймні, 4 умови:

  1.  наявність щонайменше двох осіб: відправника – особи, яка генерує інформацію, що призначена для передавання; одержувача – особи, для якої призначена інформація, що передається;
  2.  наявність повідомлення, тобто закодованої за допомогою будь-яких символів інформації, призначеної для передавання;
  3.  наявність каналу комунікації, тобто засобу за допомогою якого передається інформація;
  4.  наявність зворотного зв’язку, тобто процесу передавання повідомлення у зворотному напрямку: від одержувача до відправника. Таке повідомлення містить інформацію про ступінь сприйняття і зрозумілості отриманого ним повідомлення.

В процесі комунікації виділяють такі етапи(модель можна вивести на екран, при наявності технічних засобів):

  1.  формування концепції обміну інформацією;
  2.  кодування та вибір каналу;
  3.  передавання повідомлення через канал;
  4.  декодування;
  5.  усвідомлення змісту ідеї відправника;
  6.  зворотній зв’язок.

Розглянемо детальніше зміст кожного з етапів процесу комунікації.

1. Процес комунікації починається з формулювання концепції обміну інформацією. На цьому етапі відправник вирішує, що конкретно, яку саме інформацію він бажає зробити предметом комунікації. При цьому відправник має:

а) чітко уявляти собі мету такої комунікації (навіщо вона здійснюється і чого він намагається у кінцевому  результаті досягти);

б) чітко усвідомлювати відповідність концепції комунікації конкретній ситуації (чи доречний за теперішньої ситуації обмін даною інформацією з іншою конкретною особою).

2. Кодування – це процес трансформації (перетворення) концепції комунікації у повідомлення за допомогою слів, інтонацій голосу, рисунків, жестів, виразів обличчя тощо. Повідомлення є реальним фізичним продуктом процесу кодування інформації.

Результативність кодування залежить від:

  •  здібностей (хисту) відправника відповідним чином кодувати інформацію, що призначена для обміну;
  •  ставлення відправника  щодо інформації, яка кодується;
  •  ступеня обізнаності (глибини знань) відправника про інформацію, що кодується;
  •  соціокультурного середовища, в якому знаходиться відправник.

На цьому ж етапі вибирається канал для передавання повідомлення.

Канал комунікації – це засіб, за допомогою якого передається інформація. На вибір каналу комунікації впливають такі фактори:

  •  тип символів, що використовуються для кодування інформації;
  •  характер повідомлення, що передається;
  •  вагомість і привабливість даного каналу для одержувача повідомлення;
  •  конкретні переваги або недоліки того чи іншого типу каналу.

Для підвищення результативності комунікації рекомендується використовувати два або більше каналів для передавання одного і того самого повідомлення.

3. Передавання повідомлення по каналу являє собою фізичну доставку повідомлення від відправника до одержувача. На цьому етапі суттєвим є вплив перешкод ("шумів"). Перешкоди – це все те, що спотворює (викривлює) сутність або зміст повідомлення. Вони практично завжди супроводжують комунікації. Діяльність менеджера по управлінню комунікаціями багато у чому пов’язана із з’ясуванням причин шумів і послабленням їх впливу на комунікацію.

4. Декодування означає перекладання отриманого повідомлення у форму, зрозумілу для отримувача. Коли символи, обрані відправником, мають одне і те саме значення для отримувача повідомлення, останній зрозуміє (усвідомить), що мав на увазі відправник. Проте на практиці така ситуація складається далеко не завжди. Частіше одержувач тлумачить сутність та зміст повідомлення інакше ніж його розумів відправник. До того ж слід враховувати вплив на процес передавання повідомлення різних перешкод (шумів). Все це зрешто вимагає здійснення п’ятого етапу процесу комунікації.

5. Заключний етап комунікації – це зворотній зв’язок. Його можна розглядати як процес, в якому відправник і одержувач міняються місцями. В процесі зворотнього зв’язку отримувач повідомлює відправнику про те, як він зрозумів зміст повідомлення. При цьому одержувач:

  •  кодує інформацію про те, як він сприйняв і зрозумів повідомлення;
  •  обирає відповідний канал комунікації;
  •  передає це повідомлення відправнику.

Відправник, в свою чергу:

  •  декодує це повідомлення;
  •  порівнює інформацію відправника з оригінальною концепцією комунікації і визначає ступінь їх взаєморозуміння.

Безумовно, наявність зворотного зв’язку збільшує тривалість комунікації, ускладнює процес, але підвищує його ефективність, забезпечує впевненість у правильності інтерпретації концепції комунікації.

  •  Комплект карток «Вправа на розпізнавання термінів»

Термін

Визначення

- це являє собою фізичну доставку повідомлення від відправника до одержувача.

-  це процес усвідомлення сутності та змісту повідомлення, а також сприйняття або формування власного ставлення до повідомлення.

- це процес трансформації (перетворення) того, що призначене для передавання, у повідомлення. Він  складається: з вибору певної системи кодових знаків  - носіїв інформації (звук, світло, запах, фізичні дії тощо); з організації таких носіїв у певну форму (промова, текст, рисунок, вчинок тощо); з формування повідомлення з певним значенням.

- це процес перекладання одержувачем отриманого повідомлення у зрозумілу для нього форму.

- це відповідь одержувача на повідомлення. Фактично - це процес в ході якого відправник і одержувач повідомлення міняються місцями.

- це з¢ясування відправником мети комунікації (навіщо вона здійснюватиметься і чого він намагаєтеся досягти) і визначення смислу того, що він хоче передати (яку саме інформацію зробити предметом комунікації).

З метою закріплення матеріалу виконується  вправа  на розпізнавання  термінів. Студентам роздаються  картки, на яких подано визначення усіх етапів комунікації вроздріб. Студенти повинні за визначений час вписати у картку відповіді. Для швидкої перевірки студенти – сусіди обмінюються картками, а викладач озвучує вірні відповіді (або на екран виводиться слайд із вірними відповідями). Викладач   відмічає тільки тих студентів, які повністю або найкраще справилися із поставленим завданням.

2.Міжособові і організаційні комунікації.

Люди постійно обмінюються інформацією незалежно від того, чи знаходяться вони в організації, чи ні. Тому в загальному випадку процес комунікації стосується взаємодії поміж людьми взагалі. Для характеристики процесів комунікації між двома або більше особами застосовують термін “міжособові комунікації”.

Усередині організації її співробітники грають певні ролі, діють в умовах ієрархії влади. Все це зрештою вносить суттєві зміни в характер комунікації, ускладнює їх. Тому для позначення процесів комунікації в межах організації використовують поняття “організаційні комунікації”.

Виділяють такі основні методи міжособових комунікацій:

  1.  усна комунікація;
  2.  письмова комунікація;
  3.  невербальна комунікація.

Усна комунікація – найбільш поширений метод обміну інформацією між людьми&. До популярних форм усної комунікації відносяться:

  •  промови;
  •  групові дискусії;
  •  розмови по телефону;
  •  розповсюдження чуток тощо.

Перевагами усної комунікації є:

1) швидкість обміну інформацією;

2) гарний зворотній зв’язок завдяки безпосередньому контакту (можливість поставити запитання, уточнити повідомлення, виявити згоду чи незгоду тощо);

3) простота здійснення комунікації.

До недоліків усної комунікації слід віднести:

1) використання для повідомлення недостатньо точних, неадекватних, не підходящих слів;

2) можливість пропустити у повідомлені суттєві деталі;

3) велика ймовірність забування почутої слухачем  інформації;

4) викривлення повідомлення при його передаванні другій, третій і т. і. особі.

Письмова комунікація  також широко використовується  на практиці&. Формами письмової комунікації виступають: накази; розпорядження, листи, звіти і багато інших засобів комунікації, які використовують письмові символи.

Переваги письмової комунікації:

1) письмова інформація є незмінною впродовж тривалого часу, є такою що може  зберігатися;

2) письмова інформація є відчутною (на дотик), помітною, читач може перечитати місця, важкі для розуміння;

3) існує можливість детально перевірити написане, читачу легше зрозуміти деталі повідомлення, особливо цифровий матеріал;

4) письмова інформація, як правило, ретельно сформульована, глибоко обміркована, є логічною і точною;

5) письмове повідомлений може бути основою для колективної дискусії.

Слабкі сторони письмової мови:

автор не мас можливості прикрасити свою мову мімікою та жестами;

читач може легко відволіктися від тексту;

автор не може точно знати, хто буде знайомитися з його матеріалом.

 З метою залучення студентів до активного обговорення  на екран виводиться слайд  із  переліком ознак,  характерних для письмової  та усної комунікацій. У студентів на столах є картки із таблицею «Характерні ознаки  комунікацій », викладач послідовно озвучує ту чи іншу ознаку, а студенти  вирішують,  до переваг чи недоліків ця ознака відноситься та записують інформацію до відповідного стовпчика таблиці. По закінченню викладач відмічає найбільш активних учасників обговорення.

Характерні ознаки комунікацій

Усна комунікація

Письмова комунікація

Переваги

Недоліки

Переваги

Недоліки

Невербальна комунікація – це такий обмін інформацією, який здійснюється без використання слів (натомість застосовуються різні символи) &. Функціями невербальної комунікації є: доповнення і заміна мови; відображення емоційного стану партнерів по комунікаційному процесу.

Класифікація невербальних засобів комунікації представлена у наступній  таблиці.

Класифікація невербальних засобів комунікації

Основні системи невербальних засобів комунікації

Елементи системи

1. Рухи частин тіла (ілюстратори, регулятори, адаптатори, емблеми й афект ори)“мова тіла”

Жести, міміка, вираз обличчя, посмішки, доторкання, пози

2. Мова

Інтонації голосу, його діапазон, прискорення або сповільнення мовлення

3. Простір

Просторові форми організації спілкування: наближеність до співробітника, розстановка меблів, розміри і місцезнаходження офісу фірми тощо

4. Час

Завчасний прихід, точний початок комунікації, запізнення

5. Рух очей

Погляди, частота поглядів, їх тривалість, зміна статики та динаміки, уникнення погляду

Розглянемо деякі аспекти більш детально.

Мова — це процес перекодування думок у звукові або графічні структури (символи). Цей процес пов'язаний не лише з думками, але він охоплює також особисті й міжособисті фактори (ставлення до певної ситуації, емоції). Звідси й специфічне вираження мови у відповідному тоні й гучності голосу, а також спрямуванні погляду.

Тон мови служить індикатором психологічного стану того, хто говорить. Судячи про тон, співрозмовник може зрозуміти, чому його повчають, докоряють тощо. За тоном легко здогадатися, чи вірить сам доповідач у те, що він доносить до слухачів, і чи надає цьому значення. Але буває й так, що тон і зміст повідомлення не співпадають: наприклад, тон м'який, а зміст доповіді жорсткий.

Гучність голосу проявляється в його діапазоні, резонансі, темпі. Діапазон голосу — використання в мові високих та низьких тонів. Монотонна мова (здебільшого середніх тонів) аудиторією сприймається з неохотою. Резонанс — це наявність у голосі таких характеристик, як шипіння, сиплість. Довготривалий стан підлеглості в житті, як правило, приводить до слабкого резонансу голосу, а владні особистості мають у своєму голосі "металевий" резонанс. Темп пов'язаний зі швидкістю продукування мови: швидко, сповільнено, із середнім темпом мовлення, оскільки він асоціюється з логікою, діловитістю.

Усі жести поділяються на такі групи: ілюстратори, регулятори, адаптатори, емблеми й афектори.

Ілюстратори — це жести, які підкріплюють повідомлення. Наприклад, піктографи, тобто картинне відтворення предмету повідомлення: "Ось такого розміру!". Жести-ілюстратори добре фіксуються слухачами.

Регулятори — це усмішка, кивок головою, спрямування погляду. Вони сигналізують про ставлення доповідача до аудиторії: кому слід зупинитися, а кому почати розмову. При цьому утвердилися певні штампи: долоня витягнутої руки, повернена до аудиторії, означає: "Почекайте"; долоня внизу — "Я зараз поясню!"; долоня доверху — "Ось так треба!".

Адаптотори об'єднують три групи специфічних рухів рук: а) почесування й рухи окремими частинами тіла; б) дотики до слухачів; в) маніпулювання певними предметами (ключами, олівцем, окулярами і т.д.). Всі вони сприймаються слухачами негативно.

Емблеми являють собою жести-замінники слів або навіть цілих фраз. Прикладом можуть бути складені за манерою руко-потискання й підняті над головою руки, що означає "До побачення!". Емблема у вигляді двох розведених пальців руки, яка за формою нагадує букву "V", означає "Перемога!". Доповідач повинен усвідомити для себе важливу істину: помилки в застосуванні емблем не прощаються.

Афектори виражають емоції. Це рухи різними частинами тіла, але, в першу чергу, лицевими м'язами людини, які відіграють особливо важливу роль у системі її мовної поведінки. У даному випадку ми зіштовхуємося з проблемою "читання" обличчя людини, яке було відоме ще з давніх часів. Уже давно експериментально доведено, що весь спектр емоційних переживань людини відображається на її обличчі. Вони включають: здивування, страх, злість, відраз у, радість, засмучення.

Реферативна доповідь студента (Мова тіла)

Щоб здійснити  на слухачів мовний вплив, потрібно забезпечити гармонійне поєднання слів та жестів. Цьому ж принципу підпорядковується й спрямування погляду очей, яке служить каналом зв'язку між тими, хто спілкується, Націленість погляду супроводжує цілком конкретні вислови. Управляти ним не так просто, однак знати, як проявляється в комунікації даний феномен, дуже важливо.

За наявності  часу з метою підтвердження  важливості невербальних комунікацій можна провести гру «Крокодил». Викладач викликає 1 -2 бажаючих до дошки, де вони витягають собі картку - завдання, наприклад,  за допомогою міміки та жестів показати відомого співака або його пісню. Примітка: завдання довільне,залежно від рівня розвитку студентів.

3.Управління комунікаційними процесами.

Управління комунікаційними процесами в організації включає:

  •  пошук та визначення перешкод на шляху до ефективної комунікації;
  •  розробку і реалізацію способів усунення таких перешкод і підвищення ефективності комунікаційних процесів.

Існує багато факторів, що перешкоджають здійсненню ефективної комунікації, основними з яких є:

1. Фільтрація. Коли робітник говорить те, що бажає почути його керівник – він фільтрує інформацію. Фільтрація є функцією: а) конфлікту між сферами компетенції; б) конфлікту інтересів і потреб відправника і одержувача повідомлення; в) висоти структури організації (чим вище рівень управління, тим більше умов для фільтрації); г) отриманого досвіду попередніх негативних комунікацій.

2. Вибіркове сприйняття. Одержувач краще сприймає ту інформацію, яка відповідає його потребам, мотивації, досвіду та іншим особистим характеристикам. Ступінь зацікавленості в отримуваній інформації визначається його очікуваннями, а, отже, і визначає характер декодування інформації.

3. Семантичні бар’єри. Однакові слова мають різне значення для різних людей. Вік, освіта, культурне середовище – три найбільш важливих фактора, які впливають на значення слів, що використовуються в процесі комунікації. До організації люди приходять з різних типів середовища. Горизонтальні комунікації між спеціалістами одного профілю сприяють виникненню їх власного жаргону або специфічної технічної мови, яка незрозуміла іншим. У великих організаціях, які мають філіали в різних країнах, використовуються терміни, специфічні для відповідного регіону. Все це врешті-решт призводить до виникнення семантичних бар’єрів.

4. Поганий зворотній зв’язок.

5. Культурні відмінності (розбіжності) між відправником і одержувачем інформації.

6. Інформаційні перевантаження. Вони виникають внаслідок неможливості ефективно реагувати на всю інформацію, що отримується. Виникає потреба відсіювати найменш важливу інформацію та залишати тільки найсуттєвішу.

Для підвищення ефективності комунікацій менеджер має вирішувати дві проблеми:

– по-перше, йому необхідно удосконалювати свої повідомлення;

– по-друге, йому слід удосконалювати механізм розуміння того, що інші намагаються передати йому в процесі комунікації.

Основними методами, що допомагають вирішувати такі проблеми, є:

  1.  регулювання інформаційних потоків (поділ проблем на такі, що вирішуються менеджером, і такі, що можуть бути розв’язаними підлеглими);
  2.  удосконалення зворотного зв’язку на основі:
  •  формулювання запитань до слухача в процесі повідомлення;
  •  повторення всього або частини повідомлення;
  •  застосування різних варіантів викладання однієї і тієї самої інформації;

Але при цьому необхідна:

  •  згода одержувача результативно слухати;
  •  згода відправника результативно (з більшою експозицією) викладати інформацію, незрозумілу одержувачу.
  1.  використання емпатії. Емпатія – це спроможність поставити себе на місце співбесідника, врахувати його почуття, особливості характеру тощо;
  2.  заохочення взаємної довіри;
  3.  спрощення мови повідомлення;
  4.  розвиток здібностей ефективно слухати.
    1.  Реферативна доповідь студента (настанови "мистецтва ефективно слухати" Кіта Девіса )

На думку психологів, слухати  не вміють приблизно дев'ять чоловік із десяти. І це стосується, на жаль, обох співрозмовників. Керівникові, віддаючи розпорядження чи просто спілкуючись з підлеглими й при цьому залишаючись впевненим у своїй правоті важливо  вміти дослухатися й до оточуючих. За вмінням слухати можна судити про такі людські якості як терплячість, розсудливість, поміркованість та повагу до співрозмовника.

Вміння слухати не слід розуміти лише як спроможність не перебивати людину. Отож пропонуємо вашій увазі настанови щодо ефективного слухання, які пропонує професор психології з Університету Південної Кароліни Кіт Девіс:

- Перестаньте говорити. Неможливо слухати, розмовляючи. Допоможіть мовцеві розкріпачитися. Створіть у людини відчуття волі. Це часто називають створенням роздільної атмосфери.

- Скажіть тому, хто говорить, що ви готові його слухати. Необхідно виглядати і діяти зацікавлено. Налаштуйте з людиною  контакт на початку вашої бесіди, тим самим показуючи, що щиро готові слухати. Не ховайте очей, дивіться на співрозмовника. Не читайте пошту, коли хто-небудь говорить.

- Слухаючи, намагайтеся зрозуміти, а не шукати приводів для заперечень. Намагайтеся не пригнічувати співрозмовника авторитетом, інформацією або  довгою розмовою. Інакше ви погано зрозумієте його, а він, у свою чергу, думатиме не про свої аргументи, а про психологічний захист.

- Усуньте дратівливі моменти. Не малюйте, не постукуйте по столу, не перекладайте папери. Зачиніть двері, аби було спокійніше в кабінеті.

- Співпереживайте тому, хто говорить. Намагайтеся уявляти себе на місці мовця.

- Будьте терплячими. Не економте час. Не переривайте співрозмовника словом «досить». Наберіться терпіння і дайте людині можливість сказати те, що вона хоче. Не створюйте враження, ніби щохвилини намагаєтеся вийти, а тому під час розмови не робіть кроків у напрямку дверей.

- Стримуйте свій характер. Розгніваний чоловік надає словам неадекватний  зміст. Робіть паузи. Стримуйте свій запал і дайте висловитись підлеглому. Стриманість  –  це гарна риса людини, але й тут повинна бути міра, бо співрозмовник вважатиме, що ви до нього погано ставитесь.

- Не допускайте суперечок або критики. Це змушує мовця зайняти оборонну позицію, він може замовкнути або ж розсердитися. Не сперечайтеся. У крайньому разі не поспішайте із запереченнями. Перебивши людину, яка не все сказала, ви здатні викликати в неї гнів, роздратування, і ця людина ніколи не погодиться із запереченнями. А коли вона вже висловилася, то слухатиме вас більш охоче.

- Ставте запитання. Це підбадьорює того, хто говорить і показує йому, що ви уважно слухаєте. Це допомагає просуватися вперед.

- Перестаньте говорити удвох зі співрозмовником! Саме від цієї настанови й залежать усі інші. Ви не зможете ефективно слухати, якщо будете без упину розмовляти.

Практикою напрацьовано багато різних підходів до підвищення ефективності комунікаційних процесів в організації. Один з найвідоміших – це підхід, запропонований Американською асоціацією менеджменту, який називається "10 настанов щодо ефективної комунікації".

1. Прояснюйте свої ідеї перед початком комунікації. Це означає системне усвідомлення та аналіз питань, проблем та ідей, які є предметом комунікації. Чим глибше ви обмірковуєте свої майбутні повідомлення, тим прозорішим і чіткішим буде процес комунікації.

2. З’ясовуйте дійсну мету комунікації. Менеджеру треба чітко визначити, чого він бажає досягти своїм повідомленням. Якщо така мета чітко ідентифікована, тоді комунікації легко проектувати.

3. Приймайте до уваги усі елементи середовища комунікації, як фізичні, так і людські. Запитання: що сказати; кому сказати; як сказати; коли сказати завжди сприяють успіху комунікації. При цьому такі запитання слід пропускати крізь "сито" фізичних умов комунікації, соціального клімату, досвіду минулої комунікації, і адаптувати все це до сучасної ситуації комунікації.

4. Намагайтеся отримати допомогу від інших в процесі комунікації. Консультації з іншими людьми можуть бути корисним методом кращого розуміння важелів управління комунікаціями. Більш того, той хто допомагає формулювати повідомлення, як правило, є тією силою, яка активно підтримує комунікацію.

5. Слідкуйте за інтонаціями голосу в процесі передавання повідомлення так само ретельно, як і за змістом повідомлення. На слухачів впливає не тільки те, що сказано, але і як сказано. Гучність голосу, вираз обличчя, вибір слів – все це впливає на реакцію слухача в процесі комунікації.

6. Передавайте якомога більше корисної інформації. Люди запам’ятовують такі повідомлення, які є корисними для них. Менеджер має формулювати свої повідомлення так, аби вони враховували інтереси та потреби як підлеглих, так і організації.

7. Відслідковуйте процес комунікації. Менеджеру потрібно дбати про встановлення гарного зворотного зв’язку, знати чи є для підлеглих зрозумілим повідомлення, що передається.

8. Підтверджуйте свої слова конкретними діями. Коли менеджер сам собі суперечить, говорячи одне, а роблячи інше, він дискредитує свої власні вказівки. Підлеглі завжди критично оцінюють поведінку менеджера і швидко реагують на подібні ситуації.

9. Майте на увазі, що сучасні комунікації впливають на майбутнє. Більшість комунікацій відбиває потреби поточної ситуації, але вони одночасно мають бути спрямовані у майбутнє.

10. Намагайтеся бути гарними слухачами.

Природа дала людині два вуха, але тільки один язик, тонко натякнувши, що краще більше слухати, ніж говорити. Щоб слухати, потрібно вухами сприймати сенс, а також вловлювати почуття мовця. Люди, які не вміють слухати, отримують менше інформації для прийняття виважених рішень. Щоб розвинути вміння слухати, оцініть своє спілкування з іншою людиною після завершення розмови. Запитайте себе, що саме ви зробили ефективно з позиції цих настанов, а потім – яким чином маєте  удосконалюватись. Правильно обрана тактика слухання сприяє ефективності взаємодії співрозмовників.

     V. Осмислення знань і їх практичного значення, узагальнення і     систематизація

5.1. Ситуаційні задачі з комунікацій у менеджменті

Ситуація 1

Іде зібрання... Слова одного з підлеглих для Вас дуже приємні. Він наголосив на Ваших організаторських здібностях, вмінні надихати людей на роботу тощо. При цьому наводились конкретні приклади.

Чи відреагували б Ви па цей виступ у своєму заключному слові?

Ситуація 2*

Сталася поломка обладнання. Для її усунення треба багато часу. Один працівник, ризикуючи життям, ліквідував поломку. Весь цех захопився його вчинком. Начальник цеху довідався про це, подякував працівникові, а майстер увільнив від роботи.

Які б були Ваші дії на місці начальника цеху?

Ситуація 3*

Як підтримати настрій у робітника? Два майстри висловили думки з цього приводу. Один сказав: "Надаю перевагу теплим словам, компліментам, жартам". Другий сказав; " Все це дрібниці. Ніщо так не підтримує настрій, як добра зарплата й премія". А Ви що скажете?

 5.2. Коментування студентами власного розуміння висловлювань видатних менеджерів – науковців*

Як варіант покращення оцінок  та закріплення матеріалу можна обговорити висловлювання видатних людей з приводу якісних комунікацій. Крім того,ці висловлювання можна вивести на екран або зробити плакати.

Заговори, щоб я тебе побачив.

                                      Сократ

Правду говорять двоє: той, хто розповідає і той хто слухає.

Східна мудрість

Хто невміє говорити карєри не зробить.

                                            Напалеон

З кожною новою людиною потрібно завжди починати розмови в найдрожилюбнішому тоні.

                                                 Ф. Тейлор

Існує два види балакунів – одні багато говорять, щоб приховати те, що вони думають, інші, щоб приховати, що вони взагалі недумають.

                                                    Лі Я Кокка

     VІ. Підведення підсумків заняття, оцінка знань студентів, аналіз активності групи

    VІІ. Пояснення домашнього завдання:

  •  лекційний матеріал по темі,
  •  самостійне вивчення теми «Розвиток технічної бази комунікацій»
  •  підготовка до практичної роботи

    Список літератури:

  1.  Гірняк О.М. Менеджмент теоретичні основи: практикум. – К.: «Магнолія плюс» - 2003
  2.  Рудінська О.В. «Менеджмент». – К.: «Нова-центр» - 2002
  3.  Тарнавська Н.П. Менеджмент: теорія та практика. – Тернопіль - 1997
  4.  Юргутіс І.А. Основи менеджменту. – Навчальний посібник – К.: «Освіта» 1998


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

3764. Рекомбинационные генетические карты 500.5 KB
  Рекомбинационные генетические карты. Хромосомная теория наследственности и кроссинговер Первое предположение о том, что элементы наследственности находятся в хромосомах, поскольку хромосомный материал в равной степени распределяется дочерними клет...
3765. Маркетинговая деятельность на промышленном предприятии 222 KB
  Маркетинговая деятельность на промышленном предприятии. Цели и содержание маркетинговой деятельности промышленного предприятия Основу маркетинговой деятельности промышленного предприятия составляют: исследования рынка, разработка программы создания...
3766. Інтелект-шоу ЕОМ - ЕВРИКА 4.78 MB
  Інтелект-шоу ЕОМ - ЕВРИКА для учнів 9-11 класів Сьогодні ми проводимо інтелектуальну гру „ЕОМ-Еврика” на зразок телевізійного інтелект-шоу „LG-Еврика”. На уроках ми вже вивчили теми, які пропонуються Вам на конкурс. У інтелектуально...
3767. Національна символіка України 4.39 MB
  Національна символіка України Згадаймо, як 26 квітня 1989 року на велелюдному мітингові, що зібрався на площі Ринок у Львові з нагоди третьої річниці Чорнобильської аварії, замайоріли синьо-жовті прапори з жалобними стрічками. А кілька днів по тому...
3768. Нерудні корисні копалини Дніпропетровщини 10.09 MB
  Нерудні корисні копалини Мета: Поглибити та систематизувати знання про групи нерудних корисних копалин України, Дніпропетровщини, Кривого Рогу. Їх розміщення та використання. Формувати світогляд на основі пізнання світу, сформувати в учн...
3769. Українське відродження або нова русифікація 1.49 MB
  Вступ День 2 листопада 1998 р. починався як звичайний робочий день, котрі заповнюють більшість нашого життя. Залишилася в минулому виборча лихоманка, а Верховна Рада України, нарешті, пережила "спікеріаду" й занурилася до роботи. Здавалося, що на як...
3770. Звукоподражание в современном английском языке 157 KB
  Введение Настоящая курсовая работа посвящена изучению агломератов английских звукоподражательных единиц. Основные понятия настоящей работы: Звукоподражание (ономатопея) – условное воспроизведение звуков природы и звучаний, сопровождающих некото...
3771. Орнамент — один из древнейших видов изобразительной деятельности человека 589 KB
  Введение. В народном декоративном искусстве все основано на отработанных профессиональных навыках и приемах, выработанных на протяжении многих поколений. Эти приемы настолько совершенны, что их применение позволяет достичь большой художественной выр...
3772. Конспект урока по рассказу А.И. Солженицына Правая кисть 120.5 KB
  Конспект урока по рассказу А.И. Солженицына Правая кисть Методический замысел урока: Этот урок – продолжение разговора об осмыслении трагедии маленького человека, беззащитного перед мертвой идеологией. Урок по рассказу А.И. Солженицына ...