54307

Як досягти триєдиної мети уроку

Реферат

Педагогика и дидактика

Працюючи над розробкою моделей уроків, треба прагнути побудувати їх на оптимальному поєднанні традиційних, перевірених часом принципів дидактики, таких як науковість, відповідність віковим особливостям з інноваційними підходами особистісно орієнтованого навчання.

Украинкский

2014-04-02

3.98 MB

2 чел.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Головне управління освіти та науки

Полтавської обласної державної адміністрації

Вище професійне училище №7

Підготувала

методист Хайчіна Ю.М.

Кременчук-2011


Зміст

[1] Вступ

[2]
Основа основ

[3] Головні аспекти триєдиної мети уроку

[4] Пізнавальний аспект ТМУ

[5] Розвиваючий аспект ТЦУ

[6] Виховуючий аспект ТМУ

[7] Додаток

[8] Список літератури


Ніколи не пізно поставити нову ціль,

аби здобути нову мрію.

Лес Браун

Вступ

Змінився час, змінюються і вимоги до людини, її освіченості. Даючи знання учням, треба навчити дітей вчитися упродовж всього життя, використовувати здобуті знання на протязі всієї своєї життєдіяльності.

Життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити, пропонувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Тому орієнтиром змісту освіти є розвиток особистості.

Працюючи над розробкою моделей уроків, треба прагнути побудувати їх на оптимальному поєднанні традиційних, перевірених часом принципів дидактики, таких як науковість, відповідність віковим особливостям з інноваційними підходами особистісно орієнтованого навчання. Ознаками цієї технології, на мою думку, є такі:

- учень усвідомлює мету уроку як важливу особисто для себе;

- засвоєння знань відбувається переважно під час активної діяльності учнів;

- учень – особистість з власним досвідом, тому результативність навчання у значній мірі залежить від уміння використовувати індивідуальний досвід дитини, задовольнити потреби кожного учня;

- при застосування активних методів навчання важливою є стадія актуалізації знань окремого учня та групи в цілому;

- сучасний урок – це продуктивний урок, на якому учень відтворює набуті знання при опануванні нового змісту;

- ефективне навчання не може бути нудним;

- найважливішим джерелом мотивації є потреби та інтереси самих учнів.

Позитивне налаштування на урок значною мірою залежить від спланованої мети: “Що, навіщо, як ми будемо вивчати? Де можна використати ці знання?” Спостереження показують, що найбільший інтерес викликає пов’язування матеріалу з очевидними явищами або з таємницями буття. Тому раціональний вибір методів та їх застосування обумовлений конкретною метою.

Проблема цілеспрямованої діяльності людини не нова. Вона зводиться до твердження: без мети немає результату. Ціль виступає як чинник, що обумовлює спосіб і характер діяльності, вона визначає відповідні засоби її досягнення, вона є не тільки спроектованим кінцевим результатом, а й вихідним побудником діяльності. Чіткість мети допомагає знайти в роботі «головну ланку» та зосередити на ній зусилля учасників навчального процесу.

Функціонування будь-якої системи, в тому числі такої, як урок, завжди пов’язане з процесом цілепокладання та цілералізації.

Цілепокладання – це процес формування мети, її розгортання в часі та в даному інформаційному просторі на основі врахування особливостей виконавців діяльності, у ході якої передбачається досягнення поставленої цілі.

Цілереалізація – це процес, у ході якого мета переходить у наслідок – результат діяльності.

Досягнення соціально значущих цілей навчання передбачає постановку та розв’язання виховних, розвивальних і навчальних цілей уроку, які пов’язані з розвитком особистісних якостей людини, їх духовного світу; розвитком здібностей і набуттям знань, умінь і навичок. У дидактиці зміст такого цілепокладання знайшов відображення у триєдиній меті уроку, яка конкретизує можливості розвитку, навчання і виховання учнів на матеріалі певного предмета, під час вивчення певних розділів, тем.

Суттєвими ознаками цілей є:

  •  модель бажаного результату;
  •  прагнення його досягти.

До типових способів постановки цілей навчання  можна віднести:

  •  визначення цілей навчання через зміст предмета;
  •  визначення цілей навчання через діяльність учителя;
  •  визначення цілей навчання через внутрішні процеси інтелектуального, емоційного, особистісного і інших видів розвитку учнів;
  •  визначення цілей навчання через діяльність учнів.

Мета уроку визначає його тип, а тип – структуру заняття. 

Отже, мета уроку → тип уроку структура уроку → розрахунок часу на різних етапах уроку. Оскільки мета уроків є різноманітною, різноманітними будуть і відповідно структури уроків. Це дасть можливість уникнути традиційного комбінованого типу уроку.

  1.  
    Основа основ

Триєдина мета уроку - це заздалегідь запрограмований викладачем результат його бінарних дій з учнями, який має бути досягнутий в кінці уроку.

Триєдина мета уроку - це складна розгорнута мета, що включає в себе, три аспекти: пізнавальний, виховний і розвиваючий. Мета уроку відображає той ключовий результат, до якого повинні прагнути викладач і учні, і якщо вона визначена неточно або викладач нечітко собі уявляє шляхи і способи її досягнення, то про ефективність уроку важко говорити.

Триєдина мета уроку - основа доцільно спрямованої діяльності на уроці не лише викладача, але й учнів, якоюсь мірою це пусковий механізм уроку. Вона визначає характер взаємодії викладача і учнів на уроці та реалізується не лише в діяльності викладача, але і в діяльності учнів і досягається лише у тому випадку, коли до цього прагнуть обидві сторони. Тому ТМУ у відповідній інтерпретації (лише пізнавальний і в окремих випадках розвиваючий аспекти) повинна ставитися перед групою учнів лише в учнівському варіанті.

ТМУ - це той систематизуючий стержень, без якого урок ніколи не перетворитися на цілісну систему.

ТМУ носить дуже загальний характер. Вона не може бути досягнута сама по собі. Її обов'язково необхідно декомпонувати (розчленувати) на цілі етапів, якщо урок чітко етапується, або на цілі навчально-виховних моментів, якщо логічна побудова уроку не пов'язана з його розчленовуванням на етапи. Іншими словами, йдеться про побудову "дерева цілей" уроку, де ТМУ буде "генеральною метою", а завдання навчально - виховних моментів - рубежами її досягнення.

Що ж є складовими ТМУ? Мета уроку триєдина і складається з трьох аспектів. Розглянемо кожен з них:

  •  ПІЗНАВАЛЬНИЙ (навчальний) аспект ТМУ;
  •  РОЗВИВАЮЧИЙ аспект ТМУ;
  •  ВИХОВУЮЧИЙ аспект ТМУ.


  1.  Головні аспекти триєдиної мети уроку
    1.  Пізнавальний аспект ТМУ

Це основний аспект, що визначає триєдину мету уроку. Він складається з виконання наступних вимог:

1. Учити і навчити кожного учня самостійно добувати знання. Учити чому-небудь інших означає показати їм, що вони повинні робити, аби навчитися тому, чому їх учать!

2. Здійснювати виконання головних вимог до опанування знань: повноту, глибину, усвідомленість, систематичність, системність, гнучкість, глибину, оперативність, міцність.

3. Формувати точні навички, безпомилково виконувані дії, доведені через багатократне повторення до автоматизму.

4. Формувати вміння - поєднання знань і навичок, які забезпечують успішне виконання дій.

5. Формувати те, що учень повинен пізнати, уміти в результаті роботи на уроці.

Навчальна мета має бути сформульованою для учнів (як суб’єкта навчального процесу) і їм повідомляється. Усвідомлення мети уроку дає змогу аналізувати діяльність учнів та вчителя, прогнозувати результат, який планується отримати. Для учнів її доцільно представити у вигляді визначених на урок завдань. Чітко сформульовані завдання краще записати на дошці (показати на слайді, плакаті), щоб учні мали перед очима перелік того, чого мають навчитися і що виконати.

Доцільно при плануванні освітньої мети уроку вказати, якого рівня якості знань, умінь і навичок учням пропонується досягти на даному уроці: репродуктивного, конструктивного або творчого.

При постановці пізнавальної (навчальної) мети передбачається ретельний відбір навчального матеріалу та видів завдань і вправ з урахуванням рівнів підготовки учнів. Цілі, що ставляться перед учнями, повинні бути їм зрозумілими.

Необхідно враховувати рівень сформованості знань, а також рівень сформованості спеціальних навчальних умінь, щоб поставлене завдання було успішно виконано учнями. На посильність виконання завдань можуть впливати обсяг матеріалу, темп виконання завдань, відповідність рівня реальних умінь учнів тим, які необхідні для виконання завдань. Успішність досягнення поставленої цілі насамперед залежить від відповідності рівня готовності учнів виконати завдання заданого рівня складності.

Ключовими словами, що характеризують навчальний аспект є:

  •  формувати (формування) поняття про… (наприклад, методи розрахунків складних електричних кіл);
    •  закріпити засвоєння технології… (наприклад, підключення амперметра і вольтметра до електричної схеми);
    •  формувати вміння узагальнювати (систематизувати) знання про… (наприклад, аналогії між електричними та магнітними полями);
    •  закріплювати… (відомі способи дій);
    •  формувати навики переносити знання та вміння в нову ситуацію…;
    •  формувати вміння самостійно оцінювати результати роботи…
    1.  Розвиваючий аспект ТЦУ

Виховну і розвиваючу мету вчитель формулює для себе, відповідно, ця частина мети учням не повідомляється.

Під розвиваючим аспектом будемо розуміти тип навчання, в якому розвиток людини є прямою і основною метою. Особливості постановки розвиваючої мети: учень перетворюється на суб'єкт пізнавальної діяльності; розвивається на формуванні механізмів мислення, а не завантаження пам'яті; пізнавальна діяльність учня опановується в єдність емпіричного і теоретичного пізнання; процес навчання будується на пріоритеті дедуктивного способу пізнання; основа процесу навчання — навчальна діяльність учнів в процесі виконання навчальних завдань.

Це найбільш важкий для викладача аспект мети при плануванні уроку. Викладач не завжди прагне формувати новий розвиваючий аспект мети до кожного уроку, забуваючи, що розвиток дитини відбувається набагато повільніше, ніж процес його навчання і виховання, що самостійність розвитку дуже відносна і, що він здійснюється значною мірою як результат правильно організованого навчання і виховання. Звідси витікає, що один і той же розвиваючий аспект мети уроку може бути сформульований для триєдиних цілей декількох уроків, а інколи і для уроків цілої теми або розділу.

Ключовими словами є: «розвивати», «формувати», «практикувати», «удосконалювати», тощо.

Розвиваючий аспект складається з декількох блоків.

  1.  Розвиток мови

Збагачення і ускладнення словарного запасу; ускладнення смислової функції (нові знання приносять нові аспекти розуміння); посилення комунікативних властивостей мови (експресивність, виразність); опанування художніх образів.

Мовний розвиток - показник інтелектуального і загального розвитку учня.

2. Розвиток мислення

Дуже часто як розвиваючий аспект ТМУ виступає завдання вчити учнів мислити. Це прогресивна тенденція: знання можна забути, а уміння мислити назавжди залишається з людиною. Розвиваючу мету необхідно планувати конкретно:

  •  розвивати вміння аналізувати;
    •  розвивати вміння виділяти головне;
    •  удосконалювати вміння порівнювати;
    •  розвивати вміння будувати аналогії;
    •  розвивати вміння узагальнювати і систематизувати;
    •  розвивати вміння доводити і спростовувати;
    •  удосконалювати вміння визначати і пояснювати поняття;
    •  практикувати вміння ставити і вирішувати проблеми.

Опанування цих методів і означає уміння мислити.

3. Розвиток сенсорної сфери

Тут йдеться про розвиток окоміру, орієнтування в просторі і в часі, точності і тонкості розрізнення кольорів та відтінків, світла і тіні, форми, звуків.

4. Розвиток рухової сфери

Передбачає: опанування моторики дрібних м'язів, умінням управляти своїми руховими діями, розвивати рухову вправність, співрозмірність рухів.

  1.  Виховуючий аспект ТМУ

На сучасному етапі розвитку освіти особливо актуальним є принцип гармонійного розвитку особистості. Тому при плануванні уроків необхідно концентрувати увагу на виховних можливостях навчання, для чого необхідно реалізовувати такі задачі:

  •  ставити виховну мету на кожному занятті;
    •  використовувати зміст заняття з виховною метою;
    •  цілеспрямовано формувати узагальнені прийоми розумової діяльності учнів;
    •  формувати навички раціональної організації навчальної праці;
    •  формувати інтерес до предмету;
    •  формувати уміння користуватися набутими знаннями і розширювати їх під час самостійного вивчення;
    •  прищеплювати любов до праці, почуття відповідальності за результати власної діяльності і поведінки, організованість і дисципліну, навички якісного виконання робіт, ефективного використання навчального часу, цілеспрямованість у досягненні поставленої мети;
    •  виховувати культуру усної і писемної мови.

Виховна мета уроку повинна забезпечувати можливість учнів проявити себе як особистість, гармонійно і всебічно розвинутися соціально, удосконалити здібності, сформувати пізнавальні мотиви як домінуючі в навчальній діяльності. Особлива увага повинна бути спрямована на надання учням можливості здійснювати самостійну дослідницьку діяльність творчого характеру та самоорганізовуватись.

Така організація навчального процесу забезпечує формування в учнів позитивних рис характеру (доброзичливості, толерантності, колективізму, активності, працьовитості тощо), вольових якостей.

По-справжньому, розвиваюче навчання не може бути невиховуючим. "Учити і виховувати - як "блискавка" на куртці: обидві сторони затягуються одночасно і дуже міцно неквапливим рухом замку - творчої думку. Ось ця сполучаюча думка і є головною на уроці".

Урок володіє можливостями впливати на становлення дуже багатьох якостей особистості учнів. Виховуючий аспект повинен передбачати використання змісту учбового матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності в їх взаємодії для здійснення формування і розвитку етичних, трудових, естетичних, патріотичних, екологічних і інших якостей учня. Він має бути направлений на виховання відношення до загальнолюдських цінностей, високого почуття громадянського обов'язку.

При постановці виховної мети уроку організовується цілеспрямоване формування відношення учнів до різних явищ довколишнього життя, з якими учень зустрічається на уроці. Коло цих стосунків досить широке. Тому виховна мета уроку охоплюватиме одночасно цілий ряд стосунків. Але ці стосунки досить непостійні: з уроку в урок, маючи на увазі одну виховну мету, педагог ставить різні виховні завдання. А оскільки становлення відношення не відбувається воднораз на одному уроці і для його формування необхідний час, увага педагога до виховної мети і її завдань має бути незгасаючою і постійною.

З якими ж етичним об'єктами вступає учень у взаємодію на уроці?

Перш за все - це "інші люди". Всі етичні якості, що відображають відношення до іншої людини, повинні цілеспрямовано формуватися і розвиватися викладачем на уроці незалежно від його наочної приналежності. Відношення до "інших людей" виявляється через гуманність, товариство, доброту, делікатність, ввічливість, скромність, дисциплінованість, відповідальність, чесність. Інтегральною по відношенню до всіх останніх якостей є гуманність. Формування гуманних стосунків на уроці – одне з головних завдань викладача.

Другим етичним об'єктом є відношення учня до самого себе, формування свого "Я". Відношення до самого себе виявляється в таких якостях, як гордість і скромність, вимогливість до себе, відчуття власної гідності, дисциплінованість, акуратність, сумлінність, відповідальність і чесність.

Третій об'єкт - суспільство і колектив. Відношення учня до них виявляється в таких якостях, як почуття обов'язку, відповідальність, працьовитість, сумлінність, чесність, заклопотаність невдачами товаришів, радість співпереживання їх успіхам - все це проявляє стосунки учнів до колективу, до своєї групи. Дбайливе відношення до майна училища і навчальних посібників, максимальна працездатність на уроці - в цьому учень проявляє себе як член суспільства.

Найважливішою етичною категорією, відношення до якої необхідно формувати і весь час розвивати і яка постійно присутня на уроці, є праця.

Відношення учня до праці характеризується такими якостями: відповідальне виконання домашніх завдань, підготовка свого робочого місця, дисциплінованість і зібраність, чесність і старанність. Все це підвладно впливу викладача на уроці.

І, нарешті, п'ятим об'єктом, який як етична цінність постійно присутня на уроці, є Батьківщина. Відношення до неї виявляється в сумлінності і відповідальності, у відчутті гордості за її успіхи, в заклопотаності її труднощами, в бажанні досягти найвищих успіхів в розумовому розвитку, аби принести їй користь, в загальному відношенні до навчання і своєї навчальної праці. Надзвичайно важливо, аби викладач розкривав цей високий зв'язок з Батьківщиною і весь час розвивав його в учнів.

Ключові слова - «виховувати», «виховання», «формування»:

  •  виховання мотивів навчання (пізнавальні потреби, інтерес та активність, відношення до освіти як до важливого та необхідного як для особистості так і для суспільства);
    •  виховання мотивів праці (необхідність в ній, намагання принести користь людям, бажання оволодіти якою-небудь професією);
    •  виховання гуманності (уважного, турботливого ставлення до людей, співчуття, уваги до старших, милосердя);
    •  виховання колективізму (вимогливості до себе та людей, відповідальності перед колективом, звички рахуватися з думкою оточуючих);
    •  виховання дисциплінованості (виконання правил моральних норм, встановлених вимог до поведінки та праці), відповідальності;
    •  формування ціннісного ставлення до праці.


Додаток


Список літератури

Актуальні  проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності: Зб. наук. праць. –К., 1993. – 240 с.

Архипов С. П. Розвиток педагогічної творчості//Нові технології навчання.-К.:НМЦ вищої освіти,2001.-Вип.31.

Діхтеренко Р.Д. Шлях до майстерності//Інформаційний вісник 2003-№31.

Смирнова Т.В. Індивідуальний підхід і диференційне навчання (особистісно орієнтоване навчання) //Інформаційний вісник, 2003 - №37.

Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

Intel® Навчання для майбутнього. –К.: Видавнича група BHV, 2004. – 416 c. (Автори адаптації до українського видання Морзе Н.В., Дементієвська Н.П.).

16


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79927. Тренинг личностного роста «Я – реальный» и «Я - идеальный» 56 KB
  Цель. Помочь участникам тренинга лучше узнать себя, осознать важность позитивного принятия своего «Я», свои сильные стороны, способствовать развитию чувства собственного достоинства, умений и навыков делать самоанализ, преодолевать психологические барьеры, мешающие полноценному самовыражению.
79928. Славу человеку создает труд 44 KB
  Дом не построить без топора. Стену не покрасить без кисти. Дорогу в заснеженной тайге не проложить без могучего бульдозера. И всё-таки не одно дело не обходиться без умелых и крепких рабочих рук. Игла лишь тогда заскользит по шитью, когда она в руках мастерицы.
79929. Комбіновані роботи. Конструювання найпростіших виробів, іграшок за допомогою засвоєних раніше технологій аплікації. Практична робота: виготовлення аплікації «Великодній кошик» 37.5 KB
  Мета. Розповісти про звичаї та обряди святкування Великодня, навчити виготовляти аплікацію з паперу на картоні, гармонійно підбирати кольори, розвивати уяву, фантазію, виховувати старанність, акуратність, любов і повагу до праці, до народних традицій.
79930. Робота з природним матеріалом. Аплікація із засушеного листя 34 KB
  Мета: навчити милуватися красою довкілля, вміти образно уявляти листочок; розвивати художній смак, мислення, пробуджувати пізнавальні інтереси, сприяти розширенню кругозору дітей; виховувати почуття відповідальності, любов до природи.
79931. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ, СИСТЕМА И ВИДЫ ОБЯЗАТЕЛЬСТВ 85 KB
  Обязательства представляют собой типичные относительные правоотношения. Поскольку обязательства оформляют процесс товарообмена они относятся к группе имущественных отношений неимущественного характера которые не могут обретать форму обязательств. Например невозможно существование обязательства по защите чести и достоинства гражданина или выдаче патента. Участники обязательства именуются кредитором или верителем crego верю и должником.
79932. Договор поставки и контрактации, поставка для государственных нужд 88.5 KB
  Договор поставки и контрактации поставка для государственных нужд Действующим законодательством договор поставки отнесен к разновидностям куплипродажи и этот факт отдельные исследователи называют необоснованным поскольку единственное что объединяет поставку и куплюпродажу это их правовая цель т. Разберемся в сущности и особенностях договора поставки. В соответствии с действующим законодательством договор поставки гражданскоправовой договор по которому поставщик т. Ключевой особенностью договора поставки выступает тот факт...
79933. Торговые договоры 73.5 KB
  Торговые договоры. Договор поручения По договору поручения поверенный обязуется совершать от имени и за счет доверителя определенные юридические действия ст. Помимо юридических действий поверенный совершает и фактические действия но они носят сопутствующий не основной характер поэтому не изменяют квалификацию договора. Права и обязанности поверенного определяются договором а также доверенностью которую доверитель обязан выдать поверенному ст.
79934. Внешнеторговая деятельность. Регулирование внешнеторговых отношений 60 KB
  Под ней понимается предпринимательская деятельность в области международного обмена товарами работами услугами информацией результатами интеллектуальной деятельности. Существенные условия контракта: наименование товара его обозначение; количество товара или порядок его определения...
79935. Договор подряда. Общие положения о подряде 239 KB
  В структуре главы Подряд выделяются общие положения бытовой подряд строительный подряд подряд на выполнение проектных и изыскательских работ подрядные работы для государственных нужд. Статья 702 ГК признает подрядом договор по которому одна сторона подрядчик обязуется выполнить по заданию другой стороны заказчика определенную работу и сдать ее результат заказчику а заказчик обязуется принять результат работы и оплатить его. Приведенное определение позволяет квалифицировать подряд как договор возмездный...