54327

Методичні рекомендації щодо формування комунікативно-мовленнєвих умінь в учнів початкових класів на уроках української мови в російськомовних класах

Научная статья

Педагогика и дидактика

Діти що приходять у 1 клас особливо російськомовні мають обмежений словниковий запас для спілкування українською мовою. Наприклад: ТВАРИНИ Ведмідь медведь Лисиця лисица Вовк волк Заєць заяц Білка белка Їжак ежик Мавпа обезьяна Пташка птичка Жаба лягушка Ящірка ящерица Бобер бобёр Кажан летучая мышь Паралельно з цією карткою діти працюють з карткою з малюнками на якій намальовані ті предмети які були записані в картці словами. Скажіть діти кого із названих членів сім'ї ви вдома називаєте не так Пропоную з...

Украинкский

2014-04-02

367.5 KB

2 чел.

З досвіду роботи

вчителя початкових класів

Донецької ЗОШ № 97

Федорченко Т.А.


Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти галузь українська мова будується за такими змістовими лініями:
комунікативною, лінгвістичною (мовною), лінгво-українознавчою.

Комунікативна змістова лінія, яка є основною, передбачає розвиток усного і писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування і пізнання.

Невід'ємною ознакою високої мовленнєвої культури є володіння лексичним багатством рідної мови. Слово — одна з найактивніших одиниць мови, за допомогою якої реалізуються різноманітні можливості в мовленнєвому спілкуванні.

Опанування українською мовою як найважливішим чинником національної свідомості не лише забезпечує комфортне існування людини в суспільстві, а й дозволяє виробити систему загальнонародних, національно-зумовлених уявлень, пізнати національний характер; зрештою, визначає мовний тип особистості.

Яскравим підтвердженням значущості роботи з формування в учнів комунікативної компетенції є те, що в Державному стандарті базової школи головними завданнями визначено такі:

  •  вироблення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо) і в різних сферах спілкування;
  •  вироблення вмінь орієнтуватись в потоці різноманітної інформації українською мовою;
  •  знаходити, сприймати, аналізувати, застосовувати на практиці відомості, одержані у словесній чи іншій формі;
  •  розвиток умінь вільно спілкуватись в різних ситуаціях.

Виходячи з суспільних і зокрема освітніх функцій української мови, основна мета її вивчення полягає у формуванні національно-свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вмінням й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови, її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності.

Мовлення є важливим засобом спілкування, обміну думками й почуттями між людьми, передачі й засвоєння певної інформації. З перших днів шкільного життя у дитини виникає потреба у спілкуванні – вміння говорити правильно, красиво, логічно. Навчання зв’язного мовлення – найголовніше завдання початкового курсу рідної мови, оскільки вільне володіння мовленням забезпечує успішне опанування учнями предмету, сприяє повноцінному спілкуванню, розвитку пізнавальних і творчих здібностей дітей.

Комунікативно-мовленнєві вміння – це вміння, необхідні для ефективного здійснення мовленнєвої діяльності учнів. Основою цих умінь є частково мовленнєві вміння (звуковимовні, орфоепічні, лексичні, граматичні) та загальномовленнєві (уміння слухати-розуміти, говорити, читати, писати).

Шестирічний вік є переломним у комунікативно-мовленнєвому плані, він максимально сприятливий для формування та розвитку комунікативного мовлення дітей. Тому першорядним завданням учителя, на мою думку, є формування та розвиток умінь усного мовлення. Діти, що приходять у 1 клас ( особливо російськомовні), мають обмежений словниковий запас для спілкування українською мовою. Невід'ємною ознакою високої мовленнєвої культури є володіння лексичним багатством рідної мови. Слово — одна з найактивніших одиниць мови, за допомогою якої реалізуються різноманітні можливості в мовленнєвому спілкуванні.

У молодших школярів лінгвістичне ставлення до слова формується в процесі словникової роботи. Одним з її напрямів є вилучення з дитячого мовлення нелітературних слів, а саме — так званих росіянізмів.

Історично так склалося, що на мовлення українців значний вплив мала російська мова, тому висловлювання першокласників, як правило, рясніють відхиленнями від нормативної української лексики. Скажімо, усім знайомі слова в лексиці молодших школярів: стакан, вилка, бабушка, папа, подай стул, застелив кровать тощо.

Як справедливо зазначає О.Сербенська в посібнику «Антисуржик», «мішаниною двох мов — української та російської — говорить частина людності України, хоча загально визнано, що користуватися сумішшю двох мов — це одне із найтривожніших явищ загально - педагогічного характеру». Тому, починаючи з перших днів навчання рідної мови, учителю слід чітко планувати й систематично проводити роботу, спрямовану на те, щоб пильно й постійно «полоти бур'ян» у мовленні молодших школярів.

Ця робота можлива в таких напрямах:

  •  ознайомлювати з формами звертання, ввічливості;
  •  якнайширше охопити побутове мовлення;
  •  максимально відтворити мовленнєві ситуації, у яких можливі похибки.

Як показує практика, попередження русизмів у першому класі краще планувати на основі спеціально дібраних тематичних груп слів, які за своїм значенням близькі до змісту сторінки букваря.

Роботу над розвитком мовлення треба починати з роботи над розширенням лексики дітей, і роботу цю починаю уже з перших днів навчання.

Слова добираємо для засвоєння однієї тематичної групи (оскільки тематично об'єднані слова краще запам'ятовуються) і готуємо картки для кожного учня. Слова об'єднані за темами: школа, рослини, тварини домашні, звірі, меблі, продукти, овочі, фрукти, житло, двір і садиба, людина, транспорт тощо.

Картка містить у собі українські слова та їх переклад російською мовою. Наприклад:

ТВАРИНИ

Ведмідь –медведь Лисиця – лисица

Вовк – волк Заєць – заяц

Білка – белка Їжак – ежик

Мавпа – обезьяна Пташка – птичка

Жаба – лягушка Ящірка - ящерица

Бобер - бобёр Кажан – летучая мышь

Паралельно з цією карткою діти працюють з карткою з малюнками, на якій намальовані ті предмети, які були записані в картці словами.

  1 2 3. 4.

5. 6. 7. 8.

9. 10. 11. 12.

На кожному уроці української мови слід присвячувати 4-5 хвилин для роботи над окремою групою слів. Ці слова вивчаються протягом тижня. Весь цей час малюнки висять перед дітьми на окремому стенді. Поруч також виставляємо картки зі словами, що відповідають малюнкам.

Наприклад: вивчення лексичної групи слів з теми «Сім'я».

Готуючись до розгляду сторінки букваря (Тема «Буква М»), учитель заздалегідь на дошці записує (друкує) слова у стовпчик: мама, тато, бабуся, дідусь, сестра, братик.

Спочатку їх читають мовчки і вголос сильні учні, а потім за ними повторюють усі учні, чітко вимовляючи кожне слово.

— Скажіть, діти, кого із названих членів сім'ї ви вдома називаєте не так? Пропоную з цього дня звертатися до них українською мовою.

  •  А зараз спробуємо до них звернутися. Повторюйте за мною: тату, мамо...
  •  Поверніться один до одного. Уявіть, що ви — члени сім'ї. Зверніться

один до одного з якимось проханням, повідомленням, пропозицією.

Вивчення лексичної групи слів за темою «Овочі».

— Подивіться на ці продукти і скажіть, як вони називаються.

(Мал. картоплі, кропу, полуниці, цибулі, кавуна, груші, огірків.)

— Я вам назву слова, а ви скажіть, про які з цих продуктів так можна сказати: зелений, пахучі, розсипчаста, полосаті, гірка, продовгуваті, солоні.

— Пограємо у гру «На базарі». Я називатиму продукт, а ви про нього щось спробуєте дізнатися, запитуючи. Наприклад, я кажу: склянка суниць. А ви: Скажіть, будь ласка, скільки коштує склянка суниць?

Називаю слова: цибуля, кілограм огірків, соковиті кавуни, ожина, кошичок полуниць, пучки петрушки, редиска.

На наступному уроці (як перевірка домашнього завдання) можна скласти в групах гумористичну розповідь «Як ми з мамою продавали».

До роботи над вивченням окремої групи слів залучаю батьків дітей. Вони допомагають дітям опанувати словами вдома. З групою слів працюю так:

  •  вчитель вказує на малюнок і називає слово - діти повторюють за вчителем;
  •  вчитель вказує на малюнок - діти називають слово українською мовою;
  •  вчитель називає слово російською мовою – діти називають український переклад цього слова;
  •  вчитель читає загадку – учень вказує на картці предмет і називає його.

Ті діти, які уже вміють читати, знаходять відповідне до малюнка слово і читають його.

Слова, що вивчаються протягом тижня, використовуємо і на інших уроках. Наприклад, на математиці при вивченні теми „ Овочі” (додаток № 2), даємо дітям задачу: „ Мама купила 3 кг помідорів і 2 кг лука. Скільки всього кг овочів купила мама? Знайдіть помилку в тексті.” Діти замінюють слово „лук” на слово „цибуля” і розв’язують задачу. Слова – овочі декілька разів повторюються і скоріше запам’ятовуються дітьми.

На уроках малювання пропонуємо дітям зробити малюнок тих овочів, які вивчались на уроках грамоти. На уроках праці ми вирізаємо силуети овочів за шаблоном. Діти вкотре повторюють слово і запам'ятовують його.

За такими картками можна працювати і над правильною звуковимовою. Завдання можуть бути різноманітні:

  •  знайти малюнок предмета, назва якого починається звуком „п” (помідор), малюнок предмета, назва якого починається голосним звуком(огірок);
  •  назвати всі слова, що починаються приголосним звуком (голосним);
  •  вибрати з картки малюнки, назви яких складаються з 3 складів, з 2 складів, слово, що має другий склад –гі- тощо.

Коли діти вивчили алфавіт, за будь-якою карткою просимо дітей розставити предмети, що є на малюнку, за алфавітом. Під час вивчення теми „Школа” знайомимо дітей з новими словами: олівець, фарба, зошит тощо. Діти вправляються у їх вимові, а я звертаю увагу на тверду вимову звука „ч”, відмінність його вимови в російській та українській мовах, та м’яку „ц’ ”.

Пізніше засвоєні слова можна вставляти у словосполучення, речення і таким чином ми формуємо граматичні вміння ( фарба синя, олівець новий). Після цього набуті вміння закріплюємо у дітей у процесі спілкування. Пропонуємо прийняти участь у діалозі ( попросити олівець у товариша), і таким чином формуємо комунікативно-мовленнєві вміння.

За картками можна працювати протягом 4 років, ускладнюючи завдання відповідно до вивченого матеріалу. В ІІ семестрі першого класу, коли лексика дітей уже значно збільшилась, пропонуємо дітям наступні завдання:

  •  на картці „Домашні тварини”( додаток № 1) вибери тваринку, що найбільше тобі до вподоби, й розкажи про неї все, що знаєш;
  •  склади речення з цим словом;
  •  знайди на картці малюнок-відгадку до загадки;
  •  склади невеличку історію або казочку про тваринку;
  •  обєднай всі малюнки на картці й склади текст – розповідь.

Суттєвою особливістю усного мовлення є те, що воно має широку гаму засобів виразності (інтонація, темп мовлення, сила,тембр голосу). У роботі можна широко використовувати ( особливо на початковому етапі) такі види роботи, як спостереження за інтонацією (багато читаю дітям творів, різних за жанрами), аналіз мовленнєвих зразків. Наприклад, пропоную одну і ту репліку ( Я буду тобі найкращим другом) словами вовка, ведмедя, лисиці, жабки, мишки, ворони, беручи до уваги характер і тембр голосу цих героїв казок.

Широко використовують скоромовки, чистомовки, прислів'я; інсценування казок, завдання, в яких просять дітей передати голосом інтонаційні відтінки: сум, радість, здивування, погрозу.

Мовленнєву творчість дітей можна і доцільно поєднувати з ігровою. Постановку завдань ми вплітаємо у сюжет гри. Для складання усних описів розігруємо мовленнєві ситуації, складені на основі ситуативних малюнків (з яких зрозуміло, про що можуть говорити герої. Теми таких малюнків наступні:

„У бібліотеці”, „В гостях у товариша”, „На уроці”, „ Лист до бабусі”, „У магазині” тощо.

Часто пропонуємо дітям мовну розминку: досказати (дописати) речення, обов язково довести свою думку:

Мій улюблений предмет, це-...

Я вважаю себе добрим, тому що...

Сашко – мій кращий друг, тому що...

Якщо я одержу погану оцінку, тато і мама...

Я радію, коли...

Я засмучуюсь, якщо...

Вчитель може використовувати мовні ігри, естафети:

  •  Подорож незнайомим містом.

Розповідь за власним малюнком, спостереженнями, досвідом.

Пропонуємо учням спочатку намалювати те, що вони бачили, ідучи дорогою до школи, а потім, з опорою на свій малюнок, розказати про це однокласникам.

  •  Стежка до лісової школи ( Казкові Марійка І Вітько прямують до лісової школи, по дорозі зустрічають лісових мешканців, Відбувається розмова –діалог, як знайти туди дорогу.)
  •  Ланцюжок ( Передаючи один одному прапорець, кожен з учнів висловлюється на задану тему, наприклад, „Моя мама радіє, коли я...”). Цей вид вправ є особливо корисним у процесі формування загальномовленнєвих умінь за аналогією до зразка вчителя. Окрім того, під час виконання такої вправи учні вчаться слухати співбесідника не перебиваючи його. Вчитель пропонує учням розказати про себе за початком, який задаю сама. Наприклад: "Найбільше я люблю їсти... або гратися з...". "Моя мама радіє, коли я...". "Я найбільше люблю... (що робити)?" "Мені весело (у мене гарний настрій), коли...". Щоб залучити всіх учнів до висловлювання, використовуємо гру "Естафета", під час якої кожний після побудови висловлювання передає "естафету" (це може бути клубочок ниток, м'ячик і т.д.) іншому.
  •  Створення ситуацій для спілкування в парах з метою одержання інформації.

Пропонуємо кожному учневі звернутися до свого сусіда із запитанням і дізнатися про щось, наприклад, про те, що він любить робити найбільше (або: чи є в нього братик або сестричка; що подарував йому Дід Мороз і т. д.). Можна дати завдання дізнатися про щось удома в батьків.

При цьому важливими є чіткі інструкції щодо початку спілкування та його закінчення (можна використовувати різноманітні сигнали: звукові, зорові, наприклад, малюнки із зображенням закритого та відкритого ротика). Після того, як діти поспілкуються, запитуємо в деяких учнів про те, що вони дізналися.

  •  Інсценізація прослуханих або колективно складених казок, оповідань.

На початковому етапі діти лише відтворюють репліки героїв казок (таких, як наприклад, "Ріпка", "Колобок") з відповідною інтонацією, а згодом, — імпровізують, передаючи основний зміст реплік героїв своїми словами.

  •  Розмова по телефону ( Бесіда з однокласником, якого не було вдома, а слухавку бере мама або сестра однокласника).
  •  Розігрування мовленнєвих ситуацій, складених на основі ситуативних малюнків (з яких зрозуміло, про що можуть говорити герої).

Після розгляду малюнка вчитель пропонує дітям здогадатися, про що "говорять" герої, зображені на ньому, та озвучити в парі їхню розмову-діалог.

  •  Гра „ Впізнай мене” (Кожен учень отримує картку, де намальована тваринка або квітка, дерево, якийсь предмет. Не показуючи картку іншим, учень складає опис цього предмета, а інші діти вгадують цей предмет).
  •  Рольова гра „Диктор” ( Діти читають уривки творів перед дітьми з імпровізованого екрану. )
  •  Співпраця в парах, у мінігрупах, під час якої учні змушені в ході спільної діяльності, спілкуючись, домовлятися про розподіл ролей та особливості виконання завдання.

Гра "Привітання букви з днем народження".

Вчитель повідомляє, що в букви (яка вивчається на уроці) "день народження". Учні кожної команди мають спільно придумати та намалювати подарунки для "іменинниці", назви яких починалися б із цієї букви, а також придумати, для чого вони їй можуть знадобитися. Далі відбувається розігрування привітання букви (її роль може грати хтось із учнів) зі святом: кожна команда по черзі підходить до "букви", вітає її зі святом і, даруючи "подарунки", пояснює їх призначення (наприклад, букві "Л" можна подарувати ляльку, щоб із нею бавилася її маленька донечка "л"; лавочку, щоб в неї не втомлювалися ніжки; ложку, щоб запрошувала гостей до себе і т.д.).

Змагання «Малярі». Вчитель роздає кожному з учнів невеличкий малюночок із зображенням будиночка, в якому є дах, двері, вікно, димар, сходи. В половини дітей будиночок кольоровий (його сусіду показувати не можна), у їхніх сусідів — чорно-білий. Ті учні, в яких будиночки кольорові — дають усні інструкції щодо того, що в який колір треба розфарбувати відповідно до свого малюнка. їхні сусіди уважно слухають команди і виконують їх. Якщо команда подається російською мовою, "маляр" не має права її виконувати (розфарбовувати частину будинку, що була названа неправильно). Після завершення виконання вправи вчитель перевіряє, хто з "малярів" був найуважнішим і виконав усі інструкції правильно; хто з "інструкторів" давав чіткі й зрозумілі вказівки. Перемагає пара, яка найбільш злагоджено працювала разом.

  •  Переказування тексту з орієнтацією на слухача.

Прикладом комунікативного переказування може бути такий: після слухання казки "Вовк та семеро козенят". Пропоную учневі уявити себе маленьким козеням, яке сховалося за піч, і розповісти "козі" про те, що трапилося, поки її не було вдома. Або: для переказу прочитаного тексту про Україну можна запропонувати уявити, що "приїхали друзі з іншої країни, які хочуть дізнатися про нашу Батьківщину". Один з учнів розповідатиме про Україну, а всі інші — "гості" — будуть слухати його та ставити запитання.

Щоб забезпечити наявність слухача, можна організовувати переказування "в парі", наприклад, запропонувати дітям уявити, що мама попросила розповісти казочку перед сном маленькому братику або сестричці: половина дітей виконують роль "старшої дитини" — переказують прослуханий текст, їхні сусіди грають роль "молодшого братика або сестрички" — слухають їх. Розповідати казку чи оповідання можна також мамі або бабусі "по телефону" (іграшковому), казковому гостю уроку. Таке переказування "в парі" має дуже високу продуктивність, оскільки за короткий проміжок часу повправлятися в говорінні має змогу половина учнів класу.

У розвитку усного ( діалогічного, монологічного) мовлення пизитивні результати дає робота в мінігрупах, в парах. Така робота дає можливість висловитися більшій кількості учнів, крім того, діти вчаться слухати співрозмовника, сприймати його думку, висловлювати свою, коректно відноситись до суперника в співрозмові.

Розвиваючи писемне мовлення, можна заохочути дітей записувати свої думки, враження. У класі діє газета „Апельсинчик”, де кожного місяця друкую роботи дітей у колонці „ У годину натхнення”. Це твори-мініатюри про те, що хвилює дітей, невеличкі вірші, замітки про подорожі класу, про книгу, яку читали всім класом на уроці позакласного читання.

Результатом такої роботи має бути розуміння учнями закону автономного існування двох мов — української та російської, сформованість навичок контролю і самоконтролю у вживанні слів, словосполучень, у яких виявляється специфіка мови.

Слід зазначити, що мовленнєве спілкування пронизує всі види діяльності, а отже про розвиток комунікативного мовлення учнів вчитель повинен пам’ ятати повсякчасно: на всіх уроках ( не тільки на уроках української мови), і в позаурочний час ( на перервах, у час проведення різних ігор з дітьми,під час екскурсій до їдальні, до музею, до бібліотеки). А взагалі саме життя і навчання дітей у класі забезпечує природні ситуації, які заохочують до різних видів використання мови. І результати вчитель побачить, якщо робота над формуванням комунікативного мовлення ( формуванням комунікативної компетентності) буде здійснюватись комплексно і систематично.


Додаток № 1

                                                                                               1

                                                                            

                                                                             3

   2                                                                                                                4

5

                 6                                                           7

                      8                                                                        9

       10                             11                                      12                                  13

                                                               14

                15

                                                                                               17

                                    16

Завдання: уяви, що ти допомагаєш мамі приготувати обід. Вибери овочі, які покладеш у борщ. Як називаються інші предмети? Назви кожен з них.


ДОДАТОК № 2

Завдання: назви предмети одним словом. Підпиши кожен малюнок. Що з цих предметів ти більше всього полюбляєш.

1 2 3

4 5 6

7 8 9

Уяви, що ти прийшов разом з другом до магазину купити фрукти. Твій товариш хоче вибрати фрукти. Допоможи йому. Запропонуй фрукт, доведи його користь.


ДОДАТОК № 3

Попрацюй у парі зі своїм однокласником. Складіть діалог на тему: « На рибалці».

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16453. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ 2.46 MB
  АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Академічний курс. Том 1 У першому в Україні академічному курсі з адміністративного права системно викладено фундаментальні основи української науки адміністративного права. Підручник грунтується на ключових ідеях проекту Концепції р...
16454. ЛОГІКА ЯК НАУКА: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ 198.5 KB
  Тема 1. ЛОГІКА ЯК НАУКА: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ. 4 год. 1. Виникнення і генезис поняття логіки. 2. Логіка як наука: її предмет метод а також практичне значення її знань. 3. Історичні етапи розвитку логічного знання: логіка Давньої Індії логіка Давньої Греції. 4. Особлив
16455. МИСЛЕННЯ І МОВА 152 KB
  Тема 2: МИСЛЕННЯ І МОВА 1. Мислення міркування: визначення і осбливості. 2. Діяльність і мислення. 3. Структура мислення. 4. Правильні та неправильні міркування. Поняття про логічну помилку. 5. Логічна форма міркування. 6. Види і типи мислення. 7. Особливості мислення ю...
16456. Семіотика як наука про знаки. Мова як знакова система 127.5 KB
  Тема 3: Семіотика як наука про знаки. Мова як знакова система. 1. Семіотика як наука про знаки 2. Поняття про знак. Види позамовних знаків 3. Мовні знаки. Мова як знакова система. 4. Структура знакового процесу. Структура значення знака. Типові логічні помилки. 5. Виміри...
16457. МЕТОДОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ ФОРМАЛЬНОЇ ЛОГІКИ 95.5 KB
  Розділ III. МЕТОДОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ ФОРМАЛЬНОЇ ЛОГІКИ 1. Метод і методологія. 2. Логічні методи дослідження пізнання. 3. Метод формалізації 1. Метод і методологія. У практичній і теоретичній діяльності кожна людина використовує певні методи за допомогою яких в...
16458. ОСНОВНІ ФОРМИ І ЗАКОНИ АБСТРАКТНО-ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ 186 KB
  ОСНОВНІ ФОРМИ І ЗАКОНИ АБСТРАКТНОЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ І. Поняття 1. Загальна характеристика поняття як форми мислення. 2. Види понять. Логічна характеристика понять. 3. Типи відношень між поняттями. 4. Операції з поняттями: 4.1. Обмеження й узагальнення понять; 4.2....
16460. ОСНОВНЫЕ ПОНЯТИЯ СИСТЕМЫ МЕЖДУНАРОДНОГО ПУБЛИЧНОГО ПРАВА 130 KB
  14 Лекция N 1. ОСНОВНЫЕ ПОНЯТИЯ СИСТЕМЫ МЕЖДУНАРОДНОГО ПУБЛИЧНОГО ПРАВА 1. Понятие сущность и функции международного права. 2. Источники и процесс международного правотворчества. 3. Основные международноправовые принципы и другие ...
16461. ЭТАПЫ СТАНОВЛЕНИЯ МЕЖДУНАРОДНОГО ПРАВА И ЕГО НАУКИ 107.5 KB
  11 Лекция N2. ЭТАПЫ СТАНОВЛЕНИЯ МЕЖДУНАРОДНОГО ПРАВА И ЕГО НАУКИ. 1. Периодизация и предыстория международного права. 2. Возникновение международного права на рубеже средневековья и Нового времени. 3. Классическое международное право. 4. Переход