54328

Метод проектів як основа творчого розвитку особистості

Научная статья

Педагогика и дидактика

Практична теоретична пізнавальна значимість передбачуваних результатів наприклад доповідь у відповідні служби про демографічний стан даного регіону фактори що впливають на цей стан тенденції що просліджуються в розвитку даної проблеми; спільний з партнером по проекту випуск газети альманаху з репортажами з місця подій; охорона лісу в різних місцевостях план заходів і т. Структурування змістовної частини проекту із указівкою поетапних результатів. Але незалежно від типу проекту всі вони в означеній мірі неповторні та унікальні;...

Украинкский

2014-03-12

170.5 KB

2 чел.

PAGE  4

Метод проектів як основа творчого розвитку особистості

Аналіз світового досвіду дозволяє зробити висновок про те, що ідеї проектного навчання широко застосовуються в освітніх системах різних країн. Причина цього полягає в тому, що в умовах інформаційного суспільства, в якому знання та уявлення про світ мають тенденцію до швидкого оновлення, виникає об’єктивна необхідність не в передачі учням певної суми знань, а в тому, щоб навчити їх набувати ці знання самостійно, вміти їх використовувати для розв’язання нових пізнавальних та практичних знань. Організована належним чином проектна діяльність дає змогу вирішити ці питання, оскільки вона відповідає за своїм характером новому типу культури сучасного суспільства, зокрема технологічному. В основі такої культури лежить перетворююча діяльність людини, що носить одночасно індивідуально-творчий і колективний характер. За допомогою проектної діяльності можна цілісно впливати на особистість та індивідуальність учня в різних аспектах: розвиток розуму й мислення, самостійності, формування творчих здібностей. Проектна діяльність дозволяє організував навчання як цілісний процес, забезпечуючи показ реальної значущості досліджуваних процесів та явищ, а також засвоєння навчального матеріалу на творчому рівні.

В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Метод проектів - це з області дидактики, приватних методик, якщо він використовується в рамках визначеного предмета. Метод - дидактична категорія. Це сукупність прийомів, операцій оволодіння визначеною областю практичного чи теоретичного знання, тієї чи іншої діяльності. Це шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання. Тому, якщо ми говоримо про метод проектів, то маємо на увазі саме спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми (технологію), що повинна завершитися цілком реальним, відчутним практичним результатом, оформленим тим чи іншим способом.

В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Метод проектів - це з області дидактики, приватних методик, якщо він використовується в рамках визначеного предмета. Метод - дидактична категорія. Це сукупність прийомів, операцій оволодіння визначеною областю практичного чи теоретичного знання, тієї чи іншої діяльності. Це шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання. Тому, якщо ми говоримо про метод проектів, те маємо на увазі саме спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми (технологію), що повинна завершитися цілком реальним, відчутним практичним результатом, оформленим тим чи іншим способом.

Метод проектів завжди припускає рішення якоїсь проблеми. А рішення проблеми передбачає, з одному боку, використання   сукупності різноманітних методів і засобів навчання, а з іншого - необхідність інтегрування знань і умінь з різних сфер науки, техніки, технології, творчих областей. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, "відчутними": якщо це теоретична проблема - то конкретне  рішення, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження.

Можливо, у вас виникло запитання: „Як можна запланувати те, чого раніше ніколи не робив?” Відповідь відома досить давно і широко використовується на практиці: „Треба навчитись керувати проектами”. З 1965 року існує Міжнародна асоціація управління проектами (International Project Management Association) – некомерційна професійна організація, мета якої – сприяння розвитку, широкому розповсюдженню і практичному застосуванню методів і засобів управління проектами. В ІРМА сьогодні входять 34 країни.

Професор Полат О.С. визначає основні вимоги до використання методу проектів:

1. Наявність значимої в дослідницькому творчому плані проблеми/задачі, що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її рішення (наприклад, дослідження демографічної проблеми в різних регіонах світу; створення серії репортажів з різних кінців земної кулі з однієї проблеми; проблема впливу кислотних дощів на навколишнє середовище і т.п.).

2. Практична, теоретична, пізнавальна значимість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан даного регіону, фактори, що впливають на цей стан, тенденції, що просліджуються в розвитку даної проблеми; спільний з партнером по проекту випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій; охорона лісу в різних місцевостях, план заходів і т.п.).

3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

4. Структурування змістовної частини проекту (із указівкою поетапних результатів).

5. Використання дослідницьких методів, що передбачають визначену послідовність дій:

  •  визначення проблеми і задач дослідження, що випливають з неї, (використання в ході спільного дослідження методу "мозкової атаки", "круглого столу");
  •  висування гіпотези їхнього рішення;
  •  обговорення методів дослідження (статистичних, експериментальних, спостережень та ін.);
  •   обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентацій, захисту, творчих звітів, переглядів і ін.);
  •  збір, систематизація й аналіз отриманих даних;
  •   підведення підсумків, оформлення результатів, їхня презентація;
  •   висновки, висування нових проблем дослідження.

Вибір тематики проектів у різних ситуаціях може бути різним. В одних випадках учителі визначають тематику з урахуванням навчальної ситуації на своєму предметі, природних професійних інтересів, інтересів і здібностей учнів. В інших - тематика проектів, особливо призначених для позаурочної діяльності, може бути запропонована і самими учнями, що, природно, орієнтуються при цьому на власні інтереси, не тільки чисто пізнавальні, але і творчі, прикладні.

Частіше, однак, теми проектів відносяться до якогось практичного питання, актуального для повсякденного життя і яке, разом з тим, вимагає залучення знань учнів не з одного предмета, а з різних областей, їхнього творчого мислення, дослідницьких навичок. Таким чином, до речі, досягається цілком природна інтеграція знань.

Результати виконаних проектів повинні бути матеріальні, тобто або оформлені (відеофільм, альбом, борт-журнал "подорожей", комп'ютерна газета, альманах, доповідь і т.д.). У ході рішення якої-небудь проектної проблеми учням доводиться залучати знання й уміння з різних областей: хімії, фізики, рідної мови, іноземних мов, особливо, якщо мова йде про міжнародні проекти.

Правила для вчителя,

який вирішив працювати з допомогою методу проектів

  1.  Учитель сам вибирає, чи буде він працювати з допомогою методу проектів. Ніхто із адміністрації школи не може нав’язати йому це рішення. При цьому всі члени шкільного колективу розділяють відповідальність за його роботу.
    1.  Вчитель повністю відповідає за дітей, які беруть участь у проекті, за їх успіхи та безпеку.
      1.  Учитель довіряє учням, вважає їх рівноправними учасниками загальної роботи і постійно підкреслює своєю поведінкою цю довіру.
      2.  Учитель надає змогу дітям для самостійної роботи. Він так організовує свій клас, щоб у ньому можна було вільно і самостійно працювати.
      3.  Учитель виробляє нову позицію. Він переходить від лектора і контролера до позиції помічника і наставника.
      4.  Учитель слідкує за своїм мовленням з точи зору дальтонівського підходу (не „Ти зробив це неправильно!”, а „Чому ти зробив це так?”).
      5.  Учитель входить у самостійну роботу дітей лише тоді, коли цього вимагають обставини або самі учні про це просять.

Що потрібно для роботи над проектом?

  1.  У школі мають бути велика бібліотека і центр документації, доступні у будь-яку хвилину і вчителю і учню.
  2.  Меблі у класах розташовані зручно для роботи у групах.
  3.  Всередині і поза класом розміщені куточки, де діти можуть працювати індивідуально або у невеликих групах.
  4.  Діти можуть користуватися коридорами. Там також є робочі куточки
  5.  У кожному класі є годинник.
  6.  У класах та інших робочих кімнатах є достатньо довідкової літератури і матеріалу для самоперевірки.
  7.  Навчальні посібники та інші матеріали підбираються у відповідності з їх використанням для самостійних занять.

Можлива класифікація проектів за

  •  тематичними областями;
    •  масштабами діяльності;
    •  термінами реалізації;
    •  кількістю виконавців;
    •  важливістю результатів.

Але незалежно від типу проекту, всі вони

  •  в означеній мірі неповторні та унікальні;
  •  направлені на досягнення конкретної мети;
  •  обмежені в часі;
  •  передбачають координоване виконання взаємопов’язаних дій.

Типологія проектів (за професором Полат О.С.)

Насамперед, визначимося з типологічними ознаками. Такими можуть бути:

1. Домінуюча в проекті діяльність, дослідницька, пошукова, творча, рольова, прикладна (практико-орієнтована), ознайомлювально-орієнтована та ін.

2. Предметно-змістовна область: монопроект (у рамках однієї області знання); міжпредметный проект.

3. Характер координації проекту: безпосередній (твердий, гнучкий), прихований (неявний, що імітує учасника проекту).

4. Характер контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни, різних країн світу).

5. Кількість учасників проекту.

6. Тривалість виконання проекту.

Відповідно до  першої ознаки можна намітити наступні типи проектів.

Дослідницькі

Такі проекти вимагають добре продуманої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значимості, що відповідають методу, у тому числі експериментальних і дослідних робіт, методів обробки результатів. Ці проекти цілком піддаються логіці дослідження і мають структуру, наближену чи яка цілком співпадає зі справжнім науковим дослідженням. Цей тип проектів передбачає аргументацію актуальності узятої для дослідження теми, формулювання проблеми дослідження, його предмета й об'єкта, визначення задач дослідження у послідовності прийнятої логіки, визначення методів дослідження, джерел інформації, вибір методології дослідження, висування гіпотез рішення визначеної проблеми, розробку шляхів її рішення, у тому числі експериментальних, дослідницьких, обговорення отриманих результатів, висновки, оформлення результатів дослідження, означення нових проблем для подальшого розвитку дослідження.

 Творчі

Варто обмовитися, що проект завжди вимагає творчого підходу й у цьому сенсі будь-який проект можна назвати творчим. При визначенні типу проекту виділяється домінуючий аспект. Творчі проекти припускають відповідне оформлення результатів. Такі проекти, як правило, не мають детально проробленої структури спільної діяльності учасників, вона тільки намічається і далі розвивається, підкоряючись жанру кінцевого результату, обумовленої цим жанром і прийнятою групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. У даному випадку варто домовитися про плановані результати і форму їхнього представлення (спільній газеті, творі, відеофільмі, драматизації, спортивній грі, святі, експедиції і т.п.). Однак оформлення результатів проекту вимагає чітко продуманої структури у вигляді сценарію відеофільму, драматизації, програми свята, плану твору, статті, репортажу і т.д., дизайну і рубрик газети, альманаху, альбому та ін.

Рольові, ігрові

У таких проектах структура також тільки намічається і залишається відкритою до завершення роботи. Учасники приймають на себе визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути літературні  персонажі чи вигадані герої, що імітують соціальні чи ділові відносини, що ускладнюються придуманими учасниками ситуаціями. Результати цих проектів або намічаються на початку їхнього виконання, або вимальовуються лише в самому кінці. Ступінь творчості тут дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є рольово-ігрова.

Ознайомлювально-орієнтовані (інформаційні)

Цей тип проектів споконвічно спрямований на збір інформації про якийсь об'єкт, явище; передбачається ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проекти так само, як і дослідницькі, вимагають добре продуманої структури, можливості систематичної корекції по ходу роботи. Структура подібного проекту може бути позначена в такий спосіб:

мета проекту, його актуальність - джерела інформації (літературні, ЗМІ, бази даних, включаючи електронні, інтерв'ю, анкетування, у тому числі і закордонних партнерах, проведення "мозкової атаки" і ін.) і обробка інформації (аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки) - результат (стаття, реферат, доповідь, відео й ін.) - презентація (публікація, у тому числі в мережі, обговорення в телеконференції і т.п.).

 

Такі проекти часто інтегруються в дослідницькі проекти і стають їх органічною частиною, модулем.

Структура дослідницької діяльності з метою інформаційного пошуку й аналізу дуже схожа з предметно-дослідницькою діяльністю, описаною вище:

  •  предмет інформаційного пошуку;
  •  поетапність пошуку з позначенням проміжних результатів;
  •  аналітична робота над зібраними фактами;
  •   висновки;
  •  коректування первісного напрямку (якщо потрібно);
  •  подальший пошук інформації з уточнених напрямків;
  •  аналіз нових фактів;
  •  узагальнення;
  •  висновки (і так далі - до одержання даних, що задовольняють всіх учасників проекту);
  •  висновок, оформлення результатів (обговорення, редагування, презентація, зовнішня оцінка).

Практико-орієнтовані (прикладні)

Ці проекти відрізняє чітко позначений із самого початку результат діяльності його учасників. Причому цей результат обов'язково орієнтований на соціальні інтереси самих учасників (документ, створений на основі отриманих результатів дослідження - по екології, біології, географії, агрохімії, юридичного, літературознавчого й іншого характеру, програма дій, рекомендації, спрямовані на ліквідацію виявлених невідповідностей у природі, суспільстві, проект закону, довідковий матеріал, словник, наприклад, повсякденної шкільної лексики, аргументоване пояснення якогось фізичного, хімічного явища, проект зимового саду школи і т.д.).

Такий проект вимагає ретельно продуманої структури, навіть сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них, чітких висновків, тобто оформлення результатів проектної діяльності, і участі кожного в оформленні кінцевого продукту. Тут особливо важлива гарна організація координаційнної роботи в плані поетапних обговорень, коректування спільних та індивідуальних зусиль, в організації презентації | отриманих результатів і можливих способів їхнього впровадження в прак-тику, а також систематичної зовнішньої оцінки проекту.

За другій ознакою - предметно-змістовною областю - можна виділити наступні два типи.

Монопроекти

Як правило, такі проекти проводяться в рамках одного предмета. При цьому вибираються найбільш складні  розділи чи теми (наприклад, у курсі фізики, біології, історії і т.д.) у ході серії уроків. Зрозуміло, робота над монопроектами передбачає часом застосування знань і з інших областей для рішення тієї чи іншої проблеми. Але сама проблема лежить у руслі фізичного чи історичного знання і т.д. Подібний проект також вимагає ретельної структуризації по уроках з чітким позначенням не тільки цілей і задач проекту, але і тих знань, умінь, що учні приблизно повинні набути в результаті. Заздалегідь планується логіка роботи на кожному уроці по групах (ролі в групах розподіляються самими учнями), форма презентації, яку вибирають учасники проекту самостійно. Часто робота над такими проектами має своє продовження у виді індивідуальних чи групових проектів у позаурочний час (наприклад, у рамках наукового товариства учнів).

Типи проектів:

  •  літературно-творчі проекти - це найбільш розповсюджені типи спільних проектів. Діти різних вікових груп, різних країн світу, різних соціальних шарів, різного культурного розвитку, нарешті, різної релігійної орієнтації поєднуються в бажанні діяти, разом написати якусь розповідь, повість, сценарій відеофільму, статті в газету, альманах, вірші й ін. Іноді, як це було в одному з проектів, координатором якого виступав професор Кембріджського університету Б.Робінсон, приховану співкоординацию здійснює професійний дитячий письменник, задача якого полягає в тому, щоб у ході  сюжету, який розігрується, навчити дітей грамотно, логічно і творчо викладати свої думки;
  •  природно-наукові проекти найчастіше  бувають дослідницькими, що мають чітко визначену дослідницьку задачу (наприклад, стан лісів у даній місцевості і заходи щодо їхньої охорони; найкращий  пральний порошок; дороги узимку та ін.);
  •  екологічні проекти також найчастіше  вимагають залучення дослідницьких, пошукових методів, інтегрованого знання з різних областей. Вони можуть бути одночасно і практико-орієнтованими (кислотні дощі; флора і фауна наших лісів; пам'ятники історії й архітектури в промислових містах; безпритульні домашні тварини у місті і т.п.);
  •  мовні (лінгвістичні) проекти надзвичайно популярні, оскільки стосуються проблеми вивчення іноземних мов, що особливо актуально у міжнародних проектах і тому викликає великий інтерес в учасників проектів.
  •  культурознавчі проекти зв'язані з історією і традиціями різних країн. Без культурознавчих знань дуже важко працювати в спільних міжнародних проектах, тому що необхідно добре розбиратися в особливостях національних і культурних традицій партнерів, їхньому фольклорі;

 спортивні проекти поєднують дітей, що захоплюються яким-небудь видом спорту. Часто в ході таких проектів вони обговорюють майбутні змагання улюблених команд (чужих чи своїх власних); методики тренувань; діляться враженнями від якихось нових спортивних ігор; обговорюють підсумки великих міжнародних змагань і ін.);

  •  географічні проекти можуть бути дослідницькими, пригодницькими й ін.
  •  історичні проекти дозволяють їхнім учасникам досліджувати найрізноманітніші  історичні проблеми; прогнозувати розвиток подій (політичних і соціальних), аналізувати якісь історичні події, факти;
  •  музичні проекти поєднують партнерів, що цікавляться музикою. Можливо, це будуть аналітичні  чи проекти творчі, у яких діти зможуть навіть спільно складати якийсь музичний твір і т.д.

Міжпредметні

Міжпредметні проекти, як правило, виконуються в позаурочний час. Це - або невеликі проекти, що стосуються двох-трьох предметів, або досить об'ємні, тривалі, загальношкільні, які мають вирішити ту чи іншу досить складну проблему, значиму для всіх учасників проекту (наприклад, такі проекти, як: "Єдиний мовний простір", "Культура спілкування", "Проблема людського достоїнства в російському суспільстві XІX-XX століть" і ін.). Такі проекти вимагають дуже кваліфікованої координації з боку фахівців, злагодженої роботи багатьох творчих груп, що мають чітко визначені дослідницькі завдання, добре пророблені форми проміжних і підсумкових презентацій.

За характером координації проекти можуть бути різних типів.

З відкритою, явною координацією

У таких проектах координатор проектує виконує свою власну функцію, ненав'язливо направляючи роботу його учасників, організувати, у разі потреби, окремі етапи проекту, діяльність окремих його виконавців (наприклад, якщо потрібно домовитися про зустріч у якійсь офіційній установі, провести анкетування, інтерв'ю фахівців, зібрати репрезентативні дані і т.д.).

Із прихованою координацією (це стосується, головним чином,  телекомунікаційних проектів)

У таких проектах координатор не проявляє себе ні в мережах, ні в діяльності груп учасників у своїй функції. Він виступає як повноправний учасник проекту (один з...). Прикладом подібних проектів можуть бути відомі телекомунікаційні проекти, організовані і проведені у Великобританії (Кембріджський університет, Б.Робінсон). В одному випадку професійний дитячий письменник виступав як учасник проекту, намагаючись "навчити" своїх "колег" грамотно і літературно викладати свої думки з різного приводу. Наприкінці  цього проекту був виданий найцікавіший збірник дитячих розповідей на зразок арабських казок. В іншому випадку у ролі прихованого координатора економічного проекту для  старших класів, був британський бізнесмен, який також під виглядом одного з ділових партнерів намагався підказати найбільш ефективні рішення конкретних фінансових, торгових і інших угод. У третьому випадку для дослідження деяких історичних фактів у проект був введений професійний археолог. Він, будучи в ролі старої, немічної людини, але досвідченого фахівця, направляв "експедиції" учасників проекту в різні регіони планети і просив їх повідомляти йому про всі цікаві факти, знайдених дітьми при розкопках, ставлячи час від часу "провокаційні питання", що змушували виконавців проекту ще глибше заглиблюючись у проблему.

За характером контактів проекти бувають різних типів.

Внутрішні чи регіональні (у межах однієї країни) 

Це проекти, які організуються або в середині однієї школи, міждисциплінарні, або між школами, класами в середині регіону, однієї країни (це стосується тільки  телекомунікаційних проектів).

Міжнародні (учасники проекту  представниками різних країн)

Ці проекти викликають винятковий інтерес, оскільки для їхньої реалізації вимагаються засоби інформаційних технологій.

За кількістю  учасників  можна виділити проекти:

  •  особистісні (між двома партнерами, що знаходяться в різних школах, регіонах, країнах);
  •  парні (між парами учасників);
  •  групові (між групами учасників).

Кожен з цих проектів має певні переваги. При виконанні індивідуальних проектів в учня формується почуття відповідальності, бо виконання проекту залежить лише від нього; набувається досвід здійснення проекту на всіх його етапах – від зародження ідеї до підсумкової рефлексії.

Перевагами парного та групового проекту є те, що в проектній групі формуються навички співробітництва; кожен учасник залежно від своїх здібностей та якостей може бути лідером-генератором, лідером-дослідником, лідером-оформлювачем результатів лідером-режисером презентації; є можливість створити змагання між підгрупами, посилюючи мотивацію до отримання результату.

     За тривалістю виконання проекти бувають:

  •  короткостроковими (для рішення невеликої   проблеми  чи частини більш великої), що можуть бути розроблені на декількох уроках за програмою одного  предмета чи як міждисциплінарні;
  •  середньої тривалості (від тижня до місяця);
  •  довгостроковими (від місяця до декількох місяців).

Як правило, робота над короткостроковими проектами проводиться на уроках з окремого предмету, іноді із залученням знань з іншого предмета. Що стосується проектів середньої і значної тривалості, то вони - звичайні чи телекомунікаційні, внутрішні чи міжнародні - є міждисциплінарними і містять досить велику  проблему чи кілька взаємозалежних проблем, а тому можуть бути програмою проектів. Такі проекти, як правило, проводяться в позаурочний час, хоча відслідковувати їх можна і на уроках.

Зрозуміло, у реальній практиці найчастіше  доводиться мати справу зі змішаними типами проектів, у яких є ознаки дослідницьких і творчих (наприклад, одночасно практико-орієнтованих і дослідницьких). Кожен тип проекту характеризується тим чи іншим видом координації, термінами виконання, етапністю, кількістю учасників. Тому, розробляючи той чи інший проект, треба мати на увазі ознаки і характерні особливості кожного з них.

У роботі над проектами, не тільки дослідницькими, але і багатьма іншими, використовуються різні методи самостійної пізнавальної діяльності учнів. Серед них дослідницький метод займає чи не центральне місце і, разом з тим, викликає найбільше труднощів. Тому важливо коротко зупинитися на характеристиці цього методу.

Дослідницький метод, чи метод дослідницьких проектів, заснований на розвитку вміння засвоювати навколишній світ на базі наукової методології, що є однією з найважливіших задач загальної освіти. Навчальний дослідницький проект структурується відповідно до  загальнонаукового методологічного підходу:

  •  визначення мети дослідницької діяльності (цей етап розробки проекту визначається вчителем);
  •  висування проблеми дослідження за результатами аналізу вихідного матеріалу (бажано, щоб цей етап передбачав самостійну діяльність учнів у класі, наприклад у формі "мозкової атаки");
  •   формулювання гіпотези про можливі способи вирішення поставленої проблеми і результатах майбутнього дослідження;
  •  уточнення виявлених проблем і вибір процедури збору й обробки необхідний даних, збір інформації, її обробка й аналіз отриманих результатів, підготовка відповідного звіту й обговорення можливого застосування отриманих результатів.

Реалізація методу проектів і дослідницького методу на практиці веде до зміни позиції вчителя. З носія готових знань він перетворюється в організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється і психологічний клімат у класній кімнаті, тому що вчителю приходиться переорієнтувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Окремо варто сказати про необхідність організації зовнішньої оцінки всіх проектів, оскільки тільки в такий спосіб можна відслідковувати їхня ефективність, збої, необхідність своєчасної корекції. Характер цієї оцінки у великому ступені залежить як від типу проекту, так і від його теми (змісту), умов проведення. Якщо це - дослідницький проект, то він з неминучістю містить у собі етапність проведення, причому успіх усього проекту багато в чому залежить від правильно організованої роботи на окремих етапах. Тому необхідно відслідковувати таку діяльність учнів поетапно, оцінюючи її крок за кроком. При цьому тут, як і при навчанні в співробітництві, оцінка необов'язково повинна виражатися у виді оцінок. Можливі різноманітні форми заохочення, аж до самого звичайних: "Усі правильно. Продовжуйте" чи "Треба б зупинитися і подумати. Щось не клеїться. Обговоріть". У проектах ігрових, що мають характер змагань, доцільно використовувати бальну систему (від 12 до 100 балів). У творчих проектах часто буває неможливо оцінити проміжні результати. Але відслідковувати роботу все рівно необхідно, щоб вчасно прийти на допомогу, якщо буде потрібно (але не у виді готового рішення, а у виді ради). Іншими словами, зовнішня оцінка проекту (як проміжна, так і підсумкова) необхідна, але вона приймає різні форми, у залежності від безлічі факторів. Вчитель або довірені незалежні зовнішні експерти (наприклад, вчителі й учні з паралельних класів, що не беруть участь у проекті) проводять постійний моніторинг спільної діяльності, але не нав'язливо, а тактовно, у разі потреби  надаючи учням допомогу.

Варто зупинитися і на загальних підходах до структурування проекту:

1. Починати треба завжди з вибору теми проекту, його типу, кількості учасників.       '

2. Далі вчителю необхідно продумати можливі варіанти проблем, що важливо досліджувати в рамках наміченої тематики. Самі ж проблеми висуваються учнями з подачі вчителя (навідні запитання, ситуації, що сприяють визначенню проблем, відеоряд з тією же метою і т.д.). Тут доречна "мозкова атака" з наступним колективним обговоренням.

3. Важливим моментом є розподіл задач по групах, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих рішень.

4. Потім починається самостійна робота учасників проекту по своїх індивідуальних чи групових дослідницьких, творчих задачах.

5. Постійно проводяться проміжні обговорення отриманих даних у групах (на  чи уроках на заняттях у науковому суспільстві, у груповій роботі в бібліотеці, медіатеці й ін.).

6. Необхідним етапом виконання проектів є їхній захист, опонування.

7. Завершується робота колективним обговоренням, експертизою, оголошенням результатів зовнішньої оцінки, формулюванням висновків.

Параметри зовнішньої оцінки проекту:

  •  значимість і актуальність висунутих проблем, адекватність їхній досліджуваній тематиці;
  •  коректність використовуваних методів дослідження і методів обробки одержуваних результатів;
  •  активність кожного учасника проекту відповідно до  його індивідуальних можливостей;
  •  колективний характер прийнятих рішень;
  •  характер спілкування і взаємодопомоги, взаємодоповнюваності учасників проекту;
  •  необхідна і достатня глибина проникнення в проблему, залучення знань з інших областей;
  •  доказовість прийнятих рішень, уміння аргументувати свої висновки;
  •  естетика оформлення результатів виконаного проекту;
  •  уміння відповідати на питання опонентів, лаконічність і ар-гументованість відповідей  кожного члена групи.

Якщо учень зуміє справитись з роботою над навчальним проектом, можна сподіватися, що у справжньому дорослому житті він виявиться більш пристосованим: зуміє планувати свою діяльність, орієнтуватися у різноманітних ситуаціях, спільно працювати з різними людьми, адаптуватися до умов, які змінюються.

Якщо задачею педагога є навчання проектуванню, то в роботі за методом навчальних проектів треба акцентувати увагу не на тому, що вийшло у результаті спільних (це треба підкреслити) зусиль учня і учителя, а на тому, яким шляхом був отриманий результат.

Грамотно формулювати мету проекту – особливе вміння. Із визначення мети починається робота над проектом. Саме ця мета є рухомою силою кожного проекту, і всі зусилля його учасників направлені на те, щоб їх досягти.

Формулюванню мети треба присвятити особливі зусилля, тому що від точності виконання цієї частини роботи наполовину залежить успіх всієї справи. Спочатку з”ясовуюється найзагальніша мета, потім поступово вона все більше деталізується, доки не знизиться на рівень максимально конкретних задач, які стоять перед кожним учасником роботи. Якщо не пожаліти часу і зусиль на цілепокладання, робота над проектом у цьому випадку перетворюється покрокове досягнення поставленої мети від низької до високої.

Не варто і хватати лишку. Якщо захопитися зайвою деталізацією, можна втратити зв’язок з дійсністю, і в цьому випадку дрібних цілей заважатиме досягненню головної, а за деревами можна не побачити лісу. До того ж не потрібно забувати закон Хеопса: ”Нічого не будується вчасно і в межах кошторису ”

Багато засновників конкурсів допомагають учасникам і пропонують орієнтовний список цілей, такий як “Перечень педагогических целей  (задач), поставленных научным руководителем в рамках конкретного учебного проекта ”, із переліку документів, які приставляються до захисту проектних і дослідницьких робіт учнів на конкурс “Ярмарка идей на Юго-Западе. Москва 2004 год”.

  1.  Когнітивна мета – пізнання об’єктів оточуючої дійсності; вивчення способів вирішення проблем, що виникають, оволодіння навичками роботи з першоджерелами; постановка експерименту, проведення дослідів.
  2.  Оргдіяльнісна мета – оволодіння навичками самоорганізації;- уміння ставити перед собою мету, планувати діяльність; розвивати навики роботи в групі, освоєння техніки ведення дискусії.
  3.  Креативна мета – творча мета, конструювання, моделювання, проектування, та ін.


У роботі над проектом виділяють шість стадій
(В.В.Гузеєв, 1996):

  •  підготовка (формулювання теми і мети проекту );
    •  планування (визначення джерел інформації, форми звіту, розподіл обов’язків в групі та інше);
    •  дослідження (збір інформації, вирішення проміжних задач);
    •  результати і висновки;
    •  представлення або звіт;
    •  оцінка результатів і процесу.   

Етапи роботи над проектом та основні вимоги щодо його виконання

 Аналіз психолого-педагогічної літератури  дозволив зробити висновок про те, що організація процесу навчання у вищій школі за проектним методом буде більш ефективною та раціональною, якщо дотримуватися таких вимог: здійснення самостійної діяльності учнів; наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв'язання; практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; планування дій щодо вирішення проблеми; структурування змістової частини проекту; використання дослідницьких методів - обов'язкова умова кожного проекту (саме за їх допомогою здійснюється пошук інформації, яка потім обробляється, осмислюється); одержання «продукту», який створюється учасниками проектної групи в процесі розв'язання проблеми; на завершальному етапі презентація «продукту» та захист самого проекту.

У педагогічній літературі існує значна кількість підходів щодо поетапної організації створення проекту. Проте можна визначити ряд загальних моментів які є спільними для всіх підходів. Так, більшість дослідників виділяє такі етапи створення проекту: підготовчий, практичний та заключний. Змістовну характеристику цих етапів відображено у таблиці.

Характеристика основних етапів роботи над проектом

Етапи виконання проекту

Зміст робочої на

етапі

Зміст діяльності учнів

Зміст діяльності викладача

Підготовчий

Визначення теми і завдань проекту; формування уявлень про бажані результати проекту; визначення джерел, способів збирання й аналізу інформації.

Пошук проблеми, визначення теми, формулювання дослідницької задачі, обґрунтування проекту, складання плану реалізації проекту.

Формування мотивації учасників, консультування з вибору тематики і типу проекту, допомога у визначенні загального напрямку та головних орієнтирів пошуку, визначення критеріїв оцінки діяльності учнів щодо створення проектів.

Практичний

Збирання та аналіз

інформації;

вирішення

проміжних

завдань;

формулювання

висновків.

Здійснення поетапної реалізації плану створення проекту, а саме: збір, аналіз та систематизація необхідної інформації, вибір оптимального способу досягнення мети проекту, аналіз ресурсів, моделювання результату проекту тощо; постійно здійснюється самоконтроль та самокорекція.

Регулярні індивідуальні чи групові консультації щодо змісту проектів, стимулювання розумової активності учнів, моніторинг спільної діяльності.

Заключний

Оформлення звіту та продукту. Захист проекту та його оцінка.

Оформлення пакету документів щодо проекту та інформаційних стендів, схем, діаграм; підготовка презентації проекту, його захист, рефлексія.

При необхідності допомога в підготовці презентації (доклад), відпрацьовування вміння давати відповіді на питання опонентів чи слухачів, виступ в якості експерта під час захисту проекту, участь в аналізі виконаної роботи, оцінка вкладу кожного із виконавців проекту.

Кожен з цих етапів має свої особливості. Проте всі вони взаємопов'язані між собою та взаємообумовлюють один одного.

Принципи проектної діяльності Для ефективної організації проектної діяльності як багатофункціонального педагогічного засобу необхідно мати чітке уявлення про загальні принципи її використання та дотримуватися їх. Провідними принципами є:

Принцип самостійності спрямовує діяльність учнів на самостійний пошук: від задуму до практичної реалізації проекту.

Принцип індивідуалізації навчання та опори на досвід учнів. Даний принцип дає змогу враховувати індивідуальні особливості учнів, їх пізнавальні інтереси, освітні потреби, здійснювати навчання за власною освітньою траєкторією. Тільки за таких умов можна забезпечити активне входження учнів у діяльність. Крім того, учні володіють певним досвідом (побутовим, соціальним, професіональним тощо), який може бути використаний як джерело навчання. Отже, такий підхід є альтернативою традиційному, коли зміст досліджуваного явища відірваний від реального життя учня або ж перебуває у сфері його інтересів, але не має безпосереднього відношення до того, що оточує учня в повсякденному житті.

Принцип суб'єктності навчання. У процесі проектної діяльності реалізуються суб'єкт-суб'єктні відношення. В учнів не повинно виникати відчуття, що ініціатором проекту є викладач, а вони самі - тільки виконавці. Продуктивна позиція педагога при проектній діяльності полягає в тому, що він виступає як координатор, консультант або рівноцінний партнер проекту.

Принцип ефективності навчання, що означає надання певної свободи при виборі цілей, форм, змісту, засобів, типу, шляхів створення проекту. Визначення цілей самими учасниками проекту є невід'ємним елементом проектної діяльності. Це визначає їхнє свідоме відношення до виконуваного, підкріплює внутрішню мотивацію, є підставою для контролю й оцінки, базовою операцією мислення в дослідницьких уміннях. Учасники самі визначають, як досягти бажаного результату, яким буде кінцевий продукт проекту, як його представити поза своїм колективом. При цьому учасники проекту обов'язково повинні мати уявлення про сферу практичного його використання, адже проект - це не штучне відтворення якого-небудь аспекту життя, а дослідження й відображення реального життя у внутрішньому світі учнів.

Принцип мобільності у зміні форм взаємодій. Під час створення проекту учні працюють поодинці, в парах, з проектною групою та групою в цілому. Це дає можливість усім учасникам проекту відчути свою причетність до колективу, значущість, відповідальність за виконання певної частини роботи та проекту взагалі, зайняти активну вільну позицію в ситуації вибору.

Принцип інтерактивності діяльності. Мається на увазі відкритий й активний обмін інформацією між учасниками проекту. При виникненні будь-яких труднощів виконавці проекту можуть звертатися за допомогою до інших виконавців чи викладача. Учасники проекту обмінюються інформацією щодо власного емоційного стану у процесі його виконання, яке відношення мають до того або іншого аспекту діяльності. Таким чином, усіх учасників проектної діяльності об'єднують відносини взаємозалежності, взаємодопомоги та взаємної відповідальності.

Принцип рефлексії та корекції проектної діяльності. Практика показує, що для досягнення більш ефективного результату необхідно здійснювати рефлексію та корекцію проекту в процесі його створення. Для цього під час виконання проекту можна провести одну-дві міні-конференції або виділити декілька хвилин для обговорення на кожному уроці. За отриманими результатами можна вносити корекцію у виконання проекту.

Принцип само- і взаємоконтролю. Цей принцип передбачає передачу функції контролю від викладача до всіх учасників процесу.

Необхідно зазначити, що сформульовані принципи лежать як в основі діяльності викладача щодо організації проектного навчання учнів, так і учнів під час роботи над навчальним проектом.

РОЛЬ УЧИТЕЛЯ ТА УЧНІВ У ПРОЕКТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Дослідження доводять, що організація проектної діяльності у навчальному процесі веде до принципової зміни позиції викладача. Він перетворюється з носія готових знань на організатора проектної діяльності учнів, виступає в якості їх партнера, помічника та консультанта, а іноді й спостерігача.

Сучасні дослідники вважають, що провідними вимогами до педагога, який у своїй діяльності звертається до навчальних проектів, повинні стати такі:

педагогічна спрямованість, що проявляється у відношенні педагога до праці, до своєї професії, але насамперед до дитини як цінності;

професійна компетентність, яка дозволяє продуктивно вирішувати педагогічні завдання, проявляється в умінні системно сприймати педагогічну реальність і системно в ній діяти;

творчість, як цілеспрямована, свідома, активна діяльність педагога, спрямована на оригінальне й високоефективне вирішення педагогічних завдань;

моральність учителя, що проявляється в специфіці його особистої культури і вмінні на високому професійному рівні вирішувати завдання виховання.

Організація проектної діяльності веде до зміни ролі учнів у навчальному процесі. За таких умов вони перетворюються на суб'єктів пізнавальної діяльності, тобто із пасивних спостерігачів стають активними учасниками навчального процесу.

Роль учнів під час виконання проекту змінюється залежно від етапів роботи над ним. Але на всіх етапах він:

вибирає (приймає рішення), тобто має право вибору, що є чинником мотивації, формуючи почуття причетності. Важливо, щоб вибір закріпився у свідомості учня як процес прийняття на себе відповідальності;

-будує систему взаємин з людьми. Мова йде не тільки про рольову участь у командній роботі. Взаємодія з викладачем-консультантом дозволяє освоїти ще одну рольову позицію. Вихід за межі школи в пошуках інформації або для перевірки (реалізації) своєї ідеї змушує вступати у взаємини з людьми різного соціального статусу з нових позицій. Відбувається перехід з позицій соціальної інфантильності на позиції співробітництва (він -професіонал, виконує свою роботу, приймає рішення; я - людина, що робить конкретну справу й несе за неї відповідальність);

оцінює різні об'єкти, що виникають на кожному етапі створення проекту. Учень оцінює «чужий» продукт-інформацію з позицій її корисності для проекту, запропоновані ідеї з позицій їхньої реалістичності тощо. У той же час він оцінює продукт своєї діяльності й себе в процесі цієї діяльності. Для того щоб навчити учнів адекватно оцінювати себе й інших, необхідно дати їм можливість поміркувати над результатами їх участі у проектній діяльності. Необхідно зазначити, що навіть не найвдаліший проект має велике позитивне педагогічне значення. Аналіз (самоаналіз) об'єктивних і суб'єктивних причин невдач, несподіваних наслідків діяльності, розуміння помилок підсилюють мотивацію для подальшої роботи, наприклад, формує особистий інтерес до нового знання, якщо ситуацію «провалу» проекту створила невдало підібрана інформація. Подібна рефлексія дозволяє сформувати оцінку (самооцінку) навколишнього світу й себе в мікро- і макросоціумі.

СТРУКТУРА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ НАД СТВОРЕННЯМ ПРОЕКТУ

На основі аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду використання проектної діяльності в освіті розроблена та обґрунтована структура організації роботи над навчальним проектом, враховуючи особливості педагогічних дисциплін. За своєю структурою проектна діяльність складається з чотирьох взаємопов'язаних етапів, кожний з яких включає ряд послідовних кроків учнів - від ідеї до кінцевого результату.

Розглянемо особливості роботи на кожному етапі.

Перший етап - організаційно-підготовчий. Цей етап є досить відповідальним, оскільки він визначає, яким чином буде організована проектна робота. Він передбачає два підетапи: підготовчий та планування.

Так, на підготовчому підетапі першим кроком є формування проектних груп, якщо мова йде про групові проекти. В основі розподілу учнів по групах лежать їх спільні інтереси та особистісні вподобання. Проте для досягнення більш продуктивного результату рекомендується створення рівноцінних груп. Тому з метою уникнення двох полюсів: утворення дуже сильних груп - з одного боку, та навпаки слабких - з іншого, викладач має право вносити свої пропозиції щодо особистісного складу проектних груп.

Схема поетапного створення проекту

Етапи проектної діяльності

Організаційно-підготовчий етап

1. Підготовчий:

- формування груп;

- розробка методологічних характеристик проекту;

- 2. Планування:

 - визначення термінів представлення результатів;

- розробка послідовності виконання проектної роботи,

- розподіл конкретних завдань між учасниками проектної групи та визначення  терміну їх виконання;

- вибір джерел інформації;

- визначення форми проекту

Дослідницький етап

1. Аналітичний:

аналіз наявної інформації;

аналіз ресурсів.

2. Пошуковий:

пошук та вивчення інформації, необхідної для створення проекту;

пошук оптимального способу досягнення мети;

3.Виконавчий:

практичне виконання;

- формулювання висновків;

- оформлення проекту.

Етап практичної реалізації результатів проекту

1. Практичний:

- апробація проекту;

2. Корекційний:

- самоаналіз готового проекту з метою виявлення та виправлення недоліків.

 Захист проекту:

- підготовка презентаційного матеріалу;

- публічна презентація.

2. Аналіз результатів та оцінка виконання проекту:

- аналіз результатів;

- оцінка проекту.

Головним завданням наступного підетапу - планування - є розробка послідовності виконання проектної роботи, що включає покрокову розробку дослідницького, яка реалізується у плані щодо створення проекту, враховуючи найдрібніші деталі. Даний підетап передбачає також визначення термінів представлення результатів проекту.

Саме на цьому підетапі доцільно проводити розподіл обов'язків серед членів групи, відповідно до їх інтересів та можливостей. Кожний учасник проектної діяльності повинен нести відповідальність за виконання конкретної частини проекту, і від кожного з них повинен залежати успіх усієї групи. За процес розподілу завдань відповідальним є лідер-організатор. Крім цього, учні в ході спільного обговорення з'ясовують, якими джерелами слід користуватися для досягнення мети, а також визначають, в якій формі буде представлений їх продукт, тобто проект. Проте у процесі безпосереднього створення проекту його форма може змінюватися, що пояснюється творчим характером праці.

Особливість даного етапу визначається тим, що учні отримують навички виявлення суттєвого та менш суттєвого, вчаться оцінювати свої знання, можливості та рівень підготовки, а також визначати, що їм необхідно засвоїти в подальшому навчанні.

Провідна роль у створенні проекту належить дослідницькому етапу, що має об'єктивне підґрунтя, оскільки це є етап безпосереднього втілення ідеї в проект.

В межах даного етапу вважаємо доцільним виділити такі підетапи: аналітичний, пошуковий, виконавчий - кожен з яких має свої особливості.

Так, аналітичний передбачає аналіз учнями інформації, якою вони вже володіють, а також визначення кола питань - інформації з яких недостатньо. При виборі проблеми дослідження та форми втілення результату слід враховувати особистісні та матеріальні ресурси (доступ до всіх видів інформації, до Інтернету, комп'ютера, можливість користування відеокамерою, магнітофоном чи іншими видами техніки тощо), бо вони визначають можливість практичної реалізації проекту.

Наступним підетапом є пошуковий. В його межах учні здійснюють пошук необхідної інформації. Для цього вони використовують психолого-педагогічну літературу (підручники, періодичні видання, посібники, наукові праці), здійснюють пошук інформації в мережі Інтернет, вивчають стан справ роботи школи за досліджуваною проблематикою. В педагогіці не існує єдиного підходу до вирішення тієї чи іншої проблеми, тому крок пошуку оптимального способу досягнення мети має місце під час створення проекту. Суть його полягає у визначенні та розгляді учнями альтернативних шляхів досягнення мети проекту та виборі найбільш оптимального рішення. Аналіз альтернатив може відбуватися за різними критеріями. Так, наприклад, учні можуть вибрати спосіб розв'язання досліджуваної проблеми, який потребує найменшу кількість ресурсів.

Під час виконавчого підетапу учні реалізовують заплановані кроки щодо створення проекту, формулювання висновків та його оформлення.

Оформлення проектів залежить від фантазії проектантів і тому може бути різноманітним. Проте слід пам'ятати, що воно повинно відповідати визначеній формі реалізації проекту, а висновки формулюються відповідно до поставлених завдань.

Самостійність учнів на дослідницькому етапі є найбільш високою. Викладач виступає тільки в ролі консультанта, який не повинен відповідати на запитання, яке не було задане.

Поточний контроль за виконанням проекту викладач здійснює протягом 15-ти хвилинного обговорення на кожному занятті. Робочі питання з приводу створення проекту вирішуються на консультаціях.

Необхідно зазначити, що корекцію слід проводити в два етапи:

- до використання проекту на практиці з метою виявлення та виправлення недоліків, а також визначення реалістичності втілення даного проекту;

- після реалізації проекту на практиці з метою його аналізу та удосконалення.

Робота над кожним проектом повинна завершитися отриманням певного продукту, його публічним захистом та обов'язковим аналізом - дискусією щодо результатів проектної роботи. Тому до складу презентаційного етапу ми включили такі підетапи: перший - це захист проекту, що передбачає підготовку презентації результатів та саму публічну презентацію проектної роботи; другий - аналіз результатів та оцінка виконання проекту.

Форма представлення проекту не має обмежень і повністю залежить від проектантів. Проте обов'язковим елементом є наявність інформації щодо мети даного проекту, на вирішення яких освітніх завдань він спрямований та аналіз досвіду його практичного вішення.

Практика показує, що презентація проекту буде більш ефективною, якщо лід час її підготовки звернути увагу на такі моменти:

1. Презентація повинна бути заздалегідь чітко спланованою та добре продуманою.

2. Слід визначити, якою буде динаміка та темп презентації.

3. Структура змістовної частини захисту будується в логічній послідовності.

4. Під час проведення презентації важливим є використання наочних засобів (плакати, слайди, відеофільми тощо), також слід подбати про організацію простору, де буде відбуватися захист (розміщення візуальних засобів та розташування виступаючого чи виступаючих).

Представлення кожного проекту передбачає його обговорення й оцінку, тому доцільним є виділення такого підетапу. як аналіз результатів та оцінка проекту. Обговорення проекту проводиться учнями всієї академічної групи та викладачем, під час якого аналізуються шляхи реалізації поставлених завдань, чи досягнуто визначеної мети проекту, наскільки повно представлено вирішення проблеми проекту. Бажано визначити аспекти удосконалення у подальшій роботі над навчальним проектом.

За своїм педагогічним ефектом презентаційний етап є одним із найважливіших етапів проекту, тому що учень має можливість представити результати своєї праці широкому колу слухачів.

Як показує практика організації проектної діяльності, публічна презентація учнями результатів виконаної проектної роботи дозволяє їм глибше усвідомити отриманий в ході дослідження досвід, відчути значущість виконаної роботи та оволодіти навичками публічного виступу.

Необхідно зазначити, що розроблені нами етапи створення навчального проекту тісно взаємопов'язані та взаємообумовлені.

Література

  1.  Вчимося проектувати // Завуч, - №19. – липень. – 2006
  2.  Зосименко О. В. Особливості організації проектної діяльності студентів під час вивчення педагогічних дисциплін: Методичні рекомендації для викладачів та студентів вищих навчальних закладів. – Суми: СумДПУ ім.. А.С. Макаренка. – 44 с.
  3.  Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учебное пособие для студентов пед. вузов и сис-мы  повыш. квалиф. пед. кадров/ Е. С. Полат, М.Ю. Бухаркина; под ред. Е. С. Полат. – М.: Издат. центр «Академия», 2001. – 272с.
  4.  Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект/ Посібник для вчителів і студентів. – К., 2006. – 220с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63946. Экологические технологии в сфере гостеприимства 223.38 KB
  Цель ВКР: изучить и проанализировать экологические проблемы, связанные с развитие туристской отрасли и сферы гостеприимства. Для достижения цели были поставлены следующие задачи: проанализировать имеющийся рекреационный потенциал Тюменской области...
63948. БУХГАЛТЕРСКИЙ УЧЕТ РАСХОДОВ И КАЛЬКУЛИРОВАНИЯ СЕБЕСТОИМОСТИ ПРОДУКЦИИ (РАБОТ, УСЛУГ) НА ПРЕДПРИЯТИИ ООО «ТОННЕЛЬНЫЙ ОТРЯД № 18» 731.5 KB
  Основной целью написания дипломной работы является исследование теоретических и практических аспектов учета расходов на выполнение строительных работ и методов калькулирования себестоимости. Для реализации поставленной цели следует решить следующие задачи: изучить сущность себестоимости и классификацию расходов...
63949. Производство пестицида в форме водно-диспергируемых гранул 458.75 KB
  Цель работы: разработка технологического процесса; составление материального баланса; выбор основного и вспомогательного оборудования; технологический расчет аппаратов; разработка автоматического и аналитического контроля производства; охрана окружающей среды и техника безопасности...
63950. Особливості мотиваційної сфери підлітків 744.59 KB
  Особливості цілепокладання і образу мети в підлітковому віці. Дослідження індивідуального образу мети за допомогою методики Карта казкової країни Зінкевич Євстігнєєвої. Мета цієї роботи: Виявити особливості мотиваційної сфери підлітків і їх індивідуальний образ мети.
63951. Особенности функционирования альтернативной молодежной культуры «ХИП-ХОП» 7.58 MB
  Целью исследования является становление, развитие и современное состояние молодёжной культуры «хип-хоп». Для достижения поставленной цели требуется решить ряд следующих задач: проследить историю становления и развития хип-хопа определить современные направления хип-хопа дать характеристику национальным особенностям хип-хопа...
63952. СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ СИСТЕМЫ ПЕНСИОННОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИНВАЛИДОВ РОССИИ 186.62 KB
  Целью дипломной работы является анализ назначения, установления и выплат трудовых пенсий по инвалидности на территории Российской Федерации. Задачами дипломной работы являются: изучить нормативные документы по действующей пенсионной системе, а также по реформе существующей пенсионной системы...
63953. ФОРМИРОВАНИЕ И РАЗВИТИЕ ЖЕНСКОГО ПЛУТОВСКОГО РОМАНА В ЗАРУБЕЖНОЙ ЛИТЕРАТУРЕ 18 – 19 ВЕКОВ 214 KB
  Цель настоящего исследования состоит во всестороннем исследовании проблем жанровой специфики плутовского романа в гендерном аспекте во французской и английской литературе 18-19 веков.
63954. Широкосмугові бездротові мережі доступу на базі технологій LTE 1.16 MB
  Мобільні телефони першого покоління були розміром трохи менше середньостатистичного валізи і складалися з бази і окремої трубки, яку практично не можна було носити з собою. Зараз важко собі уявити таке диво техніки, яке важило кілька кілограмів...