54331

Застосування методу проектів на уроках світової літератури

Курсовая

Педагогика и дидактика

У сучасній школі можна виділити чотири основні напрями при яких ефективно застосовувати методи проектів: 1 проект як метод навчання на уроці; 2 проектні технології дистанційного навчання; 3 для формування дослідницьких навичок школярів у позаурочній роботі;4 як метод організації дослідницької діяльності вчителів. Метод проектів знаходить все більше поширення у системі освіти різних країн світу. Із історії виникнення методу проектів Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Метод проектів – ефективна технологія навчання...

Украинкский

2014-04-02

797.5 KB

58 чел.

Вступ

На порозі XXI століття закономірно постає питання про нову школу, яка створила б умови для повноцінного фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку дитини і плекала людину, здатну будувати демократичну державу.

Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально-виховного процесу, які дозволили б:

  •  забезпечити високий інструментальний рівень знань випускників, уміння самостійно набувати і застосовувати їх на практиці;
  •  розвивати кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної роботи, до активної пізнавальної діяльності;
  •  формувати навички пізнавальної і дослідницької діяльності, розвивати критичне мислення;
  •  формувати у школярів цілісну картину світу;
  •  спілкуватися з однолітками не тільки своєї школи, міста, але й інших міст і країн;
  •  грамотно працювати з інформацією і т. д.

Проектна діяльність – нині одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які на Раді Європи були визначені як основні в ХХІ столітті: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні. Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту.


У сучасній школі можна виділити чотири основні напрями, при яких ефективно застосовувати методи проектів:

1) проект як метод навчання на уроці; 
2) проектні технології дистанційного навчання;


3) для формування дослідницьких навичок школярів у позаурочній роботі;
4) як метод організації дослідницької діяльності вчителів.

Метод проектів знаходить все більше поширення у системі освіти різних країн світу. Причини цього явища, як вважають дослідники, криються не тільки у сфері педагогіки, але й у сфері соціальній, а саме:

  •  необхідність не стільки передавати учням суму тих чи інших знань, скільки навчити їх здобувати знання самостійно, використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних задач;
  •  актуальність розвитку в учнів комунікативних навичок, умінь працювати в різноманітних групах, виконувати соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника і т. ін.), долати конфліктні ситуації;
  •  необхідність широких людських контактів, точками зору на одну проблему, знайомства з різними культурами;
  •  значущість для діяльності людини умінь користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, аналізувати її з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки.


Із історії виникнення методу проектів

Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник ще у 20-і роки минулого сторіччя в США. Його називали також методом проблем, і пов’язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії й освіті, розробленими американським філософом і педагогом Джоном Дьюї та його учнем В.Кілпатріком. Дж.Дьюї пропонував будувати навчання на активній основі через діяльність учня відповідно до його особистого інтересу в цьому навчанні.

Ідеї проектного навчання виникли в Росії практично паралельно з розробками американських педагогів під керівництвом російського педагога С.Т.Швацького в 1905 році. Під його керівництвом була організована група співробітників-однодумців, які намагалися активно використовувати проектні методи в практиці викладання.

Актуальність цієї проблеми вивчав О. Макаренко, який в результаті своєї новаторської педагогічної діяльності дійшов висновку про проектування особистості як суб'єкта педагогічної праці. Таку думку не раз висловлював В. Сухомлинський, багатогранну педагогічну спадщину якого проймає ідея проектування людини.

Система проектного шкільного навчання була розроблена професором педагогіки зі США Ллойдом Трампом у 60-х роках XX століття і років тридцять тому користувалась популярністю у школах Америки. У 80-х роках «план Трампа» був модернізований у лекційно-семінарську систему навчання, що дотепер використовується деякими педагогами (особливо при викладанні гуманітарних і природничо-наукових дисциплін).


Метод проектів
ефективна технологія навчання

Визначення суті проектування як педагогічного явища є досить складним, бо надзвичайно складними і багатоцінними є система проектування і сам педагогічний процес. Саме слово "проект" у перекладі з латинської мови означає "кинутий уперед, задум, план" тощо.

Характерною ознакою метолу проектів є органічна і повна узгодженість шкільного навчання з навколишнім життям, різноманітними інтересами дитини. Метод проектів є методом пошуку. Він спрямований на розвиток наукового мислення.

Означена технологія використовується для побудови процесу навчання, спрямованого на активізацію діяльності учнів відповідно до їх інтересів, для здобуття певних знань, відчутного теоретичного чи практичного результату. Тому при реалізації методу проектів необхідно використовувати власну зацікавленість учнів у знаннях і показувати, де отримані знання можна застосовувати у реальному житті. Раціональне поєднання теоретичних знань та їх практичне використання в проектній технології можна сформулювати тезисом: «Я знаю, навіщо мені потрібно, де і як я зможу використати все те, що я знаю».

Мета педагогічної технології "Метод проектів" полягає у стимулюванні інтересу учнів до визначеної проблеми, оволодіння необхідними знаннями і навичками, а також організації проектної діяльності щодо вирішення проблеми для практичного застосування отриманих результатів. В основу методу проектів покладена ідея, що відображає сутність поняття "проект", його прагматичну спрямованість на результат, який отримано при вирішенні тієї чи іншої практично чи теоретично значущої проблеми. Головним є те, що цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Щоби досягти його, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, використовуючи для цього знання з різних

галузей, прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв'язання проблеми, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Вирішення проблеми при цьому набуває характеру проектної діяльності.

Успіх застосування методу проектів залежить від того, наскільки учні захочуть самостійно чи спільними зусиллями вирішувати проблему, застосовувати необхідні знання, отримувати реальний і відчутний результат.

Метод проектів дозволяє розвивати пізнавальні інтереси учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. Він завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) протягом визначеного часу. Вирішення проблеми методом проектів передбачає, з одного боку, використання сукупності різноманітних засобів навчання, а з іншого, необхідність інтегрування знань і умінь з різних сфер науки, техніки, культури тощо.

Результати виконаних проектів мають бути відчутними: теоретична проблема вимагає конкретного її вирішення, практична - конкретного результату, готового для впровадження. Тому метод проектів сприяє створенню соціально значущих ситуацій, а згідно з концепцією Л. Виготського, психологічний розвиток дитини визначається соціальною ситуацією, тобто її статусом у суспільстві, системою взаємовідносин із дорослими і ровесниками. При цьому соціальна ситуація розвитку не створюється ззовні, а складається в процесі живого спілкування між дитиною та її оточенням.

Метод проектів містить у собі сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних, творчих за самою своєю сутністю підходів, сприяє творчому розвитку учнів, використанню ними певних навчально-пізнавальних прийомів, які в результаті самостійних дій дозволяють вирішувати ту чи іншу проблему. Крім того, метод проектів передбачає обов'язкову презентацію результатів.

Уміння використовувати метод проектів це показник високої кваліфікації, прогресивності професійної діяльності учителя, спрямованості на творчий розвиток учнів. Особливого значення при цьому набуває уміння організувати спільну діяльність з учнями.


Типологія проектів

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури можна запропонувати таку типологію проектів:

  •  за діяльністю, домінуючою у проекті дослідницький, пошуковий, творчий, рольовий, прикладний, інформаційний;
  •  за предметно-змістовною галуззю знань монопроект у рамках однієї галузі знання, міжпредметний проект;
  •  за характером координації проекту: безпосередній (жорсткий, гнучкий), опосередкований (неявний, що імітує учасника проекту);
  •  за характером контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни, різних країн світу);
  •  за кількістю учасників проекту;
  •  за тривалістю виконання проекту.

Сучасна педагогіка розрізняє такі типи проектів:

  •  дослідницькі: в основі проекту знаходиться дослідження певних явищ та процесів;
  •  творчі: спільне створення художніх творів, видовищних заходів тощо;
  •  ігрові (імітаційні): в яких учасники проекту виконують визначені ролі;
  •  інформаційні: збір та аналіз інформації про певний об'єкт;
  •  практичні: безпосереднє впровадження у практику.

Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, продуманості методів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об’єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, висування гіпотез розв’язання проблеми і намічення шляхів її розв’язання. Творчі проекти відрізняє від інших відповідне оформлення результатів: такі проекти не мають детальної структури спільної діяльності учасників, вона тільки намічається, а згодом розвивається, підкоряючись

вимогам кінцевого результату, логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту.

Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників. Вона розвивається, підпорядковується кінцевому результату, прийнятій групою логіці, спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення – рукописний журнал, альманах, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо.

У рольових, ігрових проектах структура також тільки намічається і залишається відкритою до завершення роботи. Учасники беруть на себе певні ролі, зумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути літературні персонажі або вигадані герої, які імітують соціальні, ділові відносини, що ускладнюються тими ситуаціями, які вигадують учасники проекту. Ступінь творчості тут дуже високий, але провідним видом залишається рольова чи ігрова діяльність.

Інформаційні проекти спрямовані на збір даних про якийсь об'єкт або явище, вони передбачають ознайомлення учасників з інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проекти часто інтегруються в дослідницькі і стають їх органічною частиною, модулем.

Практичні (практико-зорієнтовані) проекти відрізняє чітко визначений із самого початку результат діяльності його учасників, який враховує їхні соціальні інтереси. Такий проект потребує ретельно продуманої структури, сценарію діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них, чітких висновків, участі в оформленні результатів кінцевого продукту.

Особливого значення набуває координація і коригування роботи над проектом: обговорення ходу його виконання та спільних або індивідуальних дій, організація презентації, аналіз отриманих результатів і можливих способів їхнього впровадження в практику, а також зовнішня оцінка проекту.


За кількістю учасників можна виділити такі проекти:

  •  особистісні (одноосібні або за участю двох партнерів, які знаходяться в різних школах, регіонах, країнах);
  •  парні (між парами учасників);
  •  групові (між групами учасників).

В останньому випадку дуже важливо правильно, з методичної точки зору, організовувати групову діяльність учасників проекту: як у групі своїх учнів, так і в об'єднаній групі з різних шкіл, країн і т. д.

За тривалістю виконання проекти можуть бути:

  •  короткостроковими (для вирішення невеликої проблеми або частини більш складної проблеми), які можуть бути реалізовані на одному або декількох уроках за програмою одного предмета чи як міждисциплінарні;
  •  середньої тривалості (від тижня до місяця);
  •  довгостроковими (від місяця до декількох місяців).

Як правило, робота над короткостроковими проектами проводиться на уроках з конкретного предмета. Що стосується проектів середньої і довгої тривалості, то вони звичайні чи телекомунікаційні, внутрішні чи міжнародні є міждисциплінарними і спрямовані на вирішення масштабної проблеми чи декількох взаємозалежних проблем. Такі проекти зазвичай проводяться в позаурочний час, хоча частину роботи над ними можна виконувати і на уроках.

На практиці найчастіше приходиться мати справу зі змішаними типами проектів, кожен із яких характеризується тим чи іншим видом координації, термінами виконання, етапами, кількістю учасників. Тому, розробляючи проект, необхідно враховувати його ознаки і характерні риси.

Реалізація методу проектів на практиці обов'язково веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється в організатора пізнавальної діяльності учнів. Змінюється також психологічний клімат у класі, тому що вчителю приходиться переорієнтовувати репродуктивну навчальну діяльність учнів на різноманітні види самостійної діяльності: дослідницьку, пошукову, творчу.

Застосування методу проектів

на уроках світової літератури

Використання методу проектів на уроках світової літератури спрямоване на активізацію пізнавальних інтересів учнів, розвиток творчих здібностей, формування критичного мислення школярів. Ефективність застосування методу проектів на уроках світової літератури залежить від багатьох факторів: опанування учнями тексту літературного твору, місце уроку в темі, загальний рівень підготовки учнів, їхнє ставлення до творчих завдань, психологічний клімат у класі, майстерність учителя, чіткість питань, мети, інструкції.

Найчастіше на уроках світової літератури використовуються творчі проекти, участь у яких допомагає школярам краще осягнути художній твір, зрозуміти літературну епоху, усвідомити особливості творчості різних письменників, висловити особистісне ставлення до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності.

Під час вивчення художнього твору найбільш доцільно використовувати метод проекту на етапі закріплення знань, умінь, навичок, коли текст прочитано та проаналізовано. Метод проектів дозволяє ефективно систематизувати та узагальнити знання учнів з певної теми (розділу).

Організовуючи проектну діяльність учнів на уроці літератури, вчитель повинен дотримуватися певного алгоритму дій. Назви всіх проектів (п’ять-шість залежно від кількості учнів у класі) написані на дошці. Учитель знайомить учнів з кожним проектом, коротко пояснює завдання (як варіант його можна розписати в інструкціях), яке разом з трафаретами – назвами проектів та матеріалами для виконання завдань (папір, словники, фломастери, маркери, олівці, пластилін), він розкладає на столи.

Коли учні познайомились із проектами, вони повинні обрати один і за 20 секунд зайняти місце у групах. Хтось буде генератором ідей, інші стануть виконавцями, можливо, будуть і сторонні спостерігачі, але з часом і вони зацікавляться. На виконання роботи дається 10-20 хвилин залежно від кількості груп і складності завдань. Під час роботи вчитель допомагає, пояснює, контролює ситуацію, а пізніше, під час захисту, вчитель або словесно оцінює роботу кожної групи (можливо, окремих учнів), або працює із заздалегідь підготовленими аркушами оцінювання, куди записуються прізвища членів кожної групи і ставляться оцінки. Вчитель і учні можуть ставити питання будь-якій групі після захисту власного проекту. Наприклад, учитель може запитати клас:

  •  Чи змогли учні передати малюнками суть творів?
  •  Чи вдало вибрані предмети-символи?
  •  Відчули ви власну позицію автора у поетичних рядочках?

Вибір проектів учнями відбувається з урахуванням особистих інтересів.

Специфіка предмету «світова література» дозволяє пропонувати учням різноманітні проекти, які відповідають уподобанням дітей та спрямовані на розвиток різних типів інтелекту. Наприклад: «Я – художник», «Я – мистецтвознавець», «Я – літературний критик», «Я – актор», «Я – поет, «Я – дослідник», «Я – перекладач», «Я – лінгвіст», «Я – дизайнер», «Я – сценарист», «Я – музикант», «Я – модельєр», «Я – маркетолог», «Я – скульптор», «Я – знавець техніки», «Я – режисер», «Я – науковець» тощо.

Отже, якщо вчитель творчо підійде до організації роботи за методом проектів – запропонує як універсальні, так і ситуативні проекти, чітко складе інструкції для кожної групи з урахуванням вікових можливостей дітей, знайде потрібні слова, щоб підбадьорити учнів, створити творчу атмосферу, ситуацію успіху, – то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей учнів.


Використання методу проектів на підсумковому уроці

з вивчення повісті М.Гоголя «Шинель» (9 клас)

.

 

Картина норвезького художника кінця ХІХ століття Едварда Мунка “Крик” вважається пластичною метафорою відчаю і самотності людини.

Самотня людська постать на передньому плані здається загубленою у величезному жахливому світі. Обличчя людини уявляється безликою, застиглою маскою, яка випускає нестямний крик. Крик заповнює собою всю картину: він рветься із очей, через відкритий рот, але його ніхто не чує. І це жахливо!

Трагічній гримасі обличчя людини протиставлені спокійні постаті двох чоловіків, які, не обертаючись, розчиняються у променях кривавого сонця, залишаючи після себе атмосферу крижаної байдужості.

Картину Едварда Мунка можна сприймати як художню метафору відчаю та самотності у великому і байдужому Петербурзі «маленької людини» Акакія Акакійовича Башмачкіна – героя повісті М.Гоголя «Шинель».

Акакій Акакійович Башмачкін почувається незначною піщинкою байдужого міста. Особливо він відчув це після втрати шинелі, коли шукав допомоги у тих, хто міг би йому допомогти. Він шукав справедливість спочатку в будочника, потім у пристава, у "значної особи". Проте всім байдуже до його великої трагедії. Петербург відібрав у Акакія Акакійовича не просто шинель, а й останню надію і жагу до життя.

У жорстокому петербурзькому світі, холодно-байдужому до людей, де «кожен умирає поодинці», Башмачкін зникає так непомітно, як і жив. "Зникла і сховалася істота, ніким не захищена, нікому не дорога, ні для кого не цікава". «Акакія Акакійовича відвезли і поховали. І Петербург залишився без Акакія Акакійовича, ніби в ньому його ніколи і не було».

Очевидно, сучасний літературний критик, говорячи про Акакія Акакійовича як про щасливу людину, мав на увазі його захоплення своєю справою – каліграфією. «…він служив з любов’ю. Там, у цьому переписуванні, йому бачився якийсь свій різноманітний і приємний світ. Насолода відбивалась на обличчі його; деякі літери у нього були фаворити, до деяких коли він добирався, то був сам не свій: і підсміювався, і підморгував, і допомагав губами, так що в обличчі його, здавалось, можна було прочитати всяку літеру, яку виводило перо його».

Башмачкін перебуває в щасливому світі творчості. Акакій Акакійович є фахівцем – майстром каліграфії, творцем, який досягнув довершеності у своєму мистецтвію.

Його дійсно можна вважати щасливою людиною. Це велике щастя, якщо людина так живе своєю працею. «Написавшись усмак, він лягав спати, посміхаючись наперед при думці про завтрашній день: що то бог пошле переписувати завтра?»

«Так протікало мирне життя людини, яка з чотирмастами жалування уміла бути задоволеною своєю долею…»

Фатальною помилкою вважає І.Алєксєєв те, що Акакій Акакійович на цілих шість місяців дозволив шинелі «стати господаркою своїх думок і бажань». Каліграфія остаточно відступила. У той день, коли він вирушив у гості до чиновників, «після обіду вже нічого не писав».

Акакій Акакійович втратив свій світ творчості, єдиний світ, у якому він міг почуватися щасливим, а у ворожому і жорстокому до нього чиновницькому світі його закономірно спостигає смерть.


До пошиття нової шинелі Акакій Акакійович нічого не помічав навколо себе: перед його очима завжди були лише рівно списані каліграфічним почерком аркуші паперу. Тому у першій половині повісті майже немає описів інтер’єру і зовсім немає пейзажних зображень. Окремі деталі опису міських вулиць лише підкреслюють відірваність Башмачкіна від реального життя, його перебування у світі свого найбільшого захоплення: «И к тому же он имел особенное искусство, ходя по улице, поспевать под окно именно в то самое время, когда из него выбрасывали всякую дрянь…»

Все змінилося, коли Башмачкін одягнув нову шинель. Подорожуючи вечірнім Петербургом, він помічає все навколо себе: спочатку убозтво бідних кварталів, потім пишність вулиць, на яких проживали заможні люди. Він навіть «остановился с любопытством перед освещенным окошком магазина посмотреть на картину, где изображена была какая-то красивая женщина…»

Поветаючись з вечірки, Башмачкін помічає все, що зустрічається йому на його шляху: «Скоро потянулись перед ним те пустынные улицы, которые даже и днем не так веселы, а тем более вечером. Теперь они сделались еще глуше и уединеннее: фонари стали мелькать реже - масла, как видно, уже меньше отпускалось; пошли деревянные домы, заборы; нигде ни души; сверкал только один снег по улицам, да печально чернели с закрытыми ставнями заснувшие низенькие лачужки. Он приблизился к тому месту, где перерезывалась улица бесконечною площадью с едва видными на другой стороне ее домами, которая глядела страшною пустынею». Цей опис міського інтер’єру свідчить про тривожні передчуття героя та налаштовують читача на трагічний розв’язок історії.

Опис природи з’являється у творі у найтрагічнішу хвилину життя Башмачкіна. Розпечений генералом, він майже безтямно йде вулицями міста. Пейзаж допомагає читачам відчути крайню ступінь його душевного потрясіння і страждання: «Он шел по вьюге, свистевшей в улицах, разинув рот, сбиваясь с тротуаров; ветер, по петербургскому обычаю, дул на него со всех четырех сторон, из всех переулков».

Інша роль пейзажу у фінальній сцені зустрічі «значної особи» з привидом Акакія Акакійовича. Опис заметілі підкреслює містичність і жахливість описаної події: «…порывистый ветер, который, выхватившись вдруг бог знает откуда и невесть от какой причины, так и резал в лицо, подбрасывая ему туда клочки снега, хлобуча, как парус, шинельный воротник или вдруг с неестественною силою набрасывая ему его на голову и доставляя, таким образом, вечные хлопоты из него выкарабкиваться».


Організація роботи в проекті

«Віртуальний музей мужньої людини».

(6 клас. Розділ «Людина у життєвих випробуваннях»)

На підсумковому уроці з вивчення розділу «Людина у життєвих випробуваннях» (6 клас) пропоную учням попрацювати у творчому проекті «Створюємо музей мужньої людини» (за творами Д.Дефо «Робінзон Крузо», Джека Лондона «Жага до життя», Шандора Петефі «Коли ти муж – будь мужнім», Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан”, Роберта Льюїса Стівенсона «Острів скарбів»).

  1.  Учні об’єднуються у 5 груп («оформлювачі» кімнат: Д.Дефо, Джека Лондона, Ш.Петефі, Р.Л.Стівенсона, Ж.Верна).
  2.  Кожна група отримує домашнє завдання підібрати експонати для своєї музейної кімнати («особисті речі» письменників, речі-символи із творів, які презентують мужню людину).
  3.  Учням пропонується створити дизайн музейних кімнат (схематично зобразити приміщення, розташування експонатів, кольорове оформлення тощо).
  4.  На уроці кожна група готує презентацію своєї роботи у вигляді екскурсії по кімнаті «мужньої людини».
  5.  Час. На підготовку «екскурсії» відводиться 15 хвилин. На презентацію роботи кожної групи – до 5 хвилин.

Презентація роботи у проекті

Перелік «музейних експонатів»

  1.  Даніель Дефо – мужня людина:
    •  Портретне зображення Даніеля Дефо.
    •  Парфуми, вино, галантерейні товари, тютюн, водолазний дзвін, зображення кішок. (Ці експонати свідчать про комерційну діяльність Дефо, для якої був характерний постійний ризик).
    •  Памфлет "Найкоротший спосіб розправи з дисидентами". (Цей експонат відображає журналістську діяльність Дефо, який писав надзвичайно сміливі політичні памфлети).
    •  Колодки, ганебний стовп, дерев’яне ярмо – засоби ганебного покарання Д. Дефо за викривальну журналістську діяльність.
    •  Букет квітів, який кинули із натовпу спостерігачів за ганебним покаранням письменника і який перетворив день ганьби Дефо у день його тріумфу.
    •  Книга «Робінзон Крузо» – роман, який приніс письменнику небувалу славу.
    •  Твори Даніеля Дефо. (Дефо – автор більше 500 творів).

Робінзон Крузо – мужній літературний герой

  1.  Зображення Робінзона Крузо.
  2.  Щоденник, календар у вигляді стовпа із засічками, Біблія, плетені із лози меблі, кошики, череп’яний посуд, одяг та парасолька із козиних шкір, насіння зернових, зображення молочних продуктів, родзинок тощо. (Ці експонати свідчать про силу волі, мужність героя, який перетворив острів Розпуки на острів Надії).
  3.  Зображення житла із загорожею, яке збудував Робінзон.
  4.  Зображення «товариства» (кіт, собака, папуга), яке допомогло не втратити здатність до спілкування.
  5.  Рушниця, яка допомогла врятуватися від людожерів.
  6.  Зображення П’ятниці, якого врятував Робінзон Крузо і який став його вірним другом.
  7.  Ілюстрації «Робінзон Крузо – мужня людина».

Перелік «музейних експонатів» Жуль Верн – мужня людина.

  1.  Портретне зображення Жуля Верна.
  2.  Величезний глобус, розмережений густою сіткою різнокольорових ліній. (Такий глобус знаходився в кімнаті Ж.Верна. На ньому географічні маршрути численних мандрівок, описаних у романах фантаста. В десяти романах дії відбуваються в Європі, в чотирьох романах – в Азії; сім романів переносять нас у Африку; три – в Австралію; дев’ять – в Америку; три – в Арктику та Антарктиду. Відкрите море – місце дії шести романів Жуля Верна. В п’яти книгах він описує кругосвітні подорожі).
  3.  Книги з фізики, хімії, біології, географії, астрономії та інших наук. (Ці експонати свідчать про надзвичайну наукову обізнаність Ж.Верна).
  4.  Каталог письменника, який містить понад 20 тисяч зошитів із записами відомостей з усіх галузей науки.
  5.  Електричні прилади – наукове «пророцтво» Ж.Верна. (До 10 різних функцій виконує електрика у романі Ж.Верна «Двадцяч л’є під водою”. Але ж на той час звичайна електрична лампочка була справою майбутнього!).
  6.  Зображення телебачення, автомобілей, артилерії, літальних апаратів, підводних човнів. (Про всі ці речі йдеться у романах Ж.Верна, якого називають «науковим пророком» і «науковим генієм»).
  7.  Серія книг “Незвичайні подорожі”, яка нараховує 63 романи.

Дік Сенд – мужній літературний герой

1. Портретне зображення Діка Сенда

2. Зображення шхуни «Пілігрім».

3. Зображення морської стихії., корабельне стерно. (На долю юного капітана випало страшне випробування: майже 45 днів, практично до закінчення морської подорожі йому довелося боротися з негодою).

4. Залізяка, яку Негору підклав під нактоуз, завдяки впливу якої стрілка компаса відхилилася, і «Пілігрим» збився з курсу на 45˚. Тепер його курс був не на схід, а на південний схід (приблизно до крайньої південної точки Південної Америки – мису Горн).

5. Зображення жирафи, слона, гіпопотама, лева, термітів, мухи цеце. (Тварини, які зустрілися Діку Сенду і його друзям під час мандрівки у глиб Африканського континенту).

6. Записник Діка Сенда. (До нього він заносив нотатки про подорож).

7. Ніж, яким Дік Сенд убив негідника Гарріса.

8. Мотузки, якими зв’язали полоненного Діка Сенда.

9. Пірога, на якій Дік Сенд із друзями врятувався.

10. Записка С.Вернона.

12. Ілюстрації «Дік Сенд – мужня людина»

 

Перелік «музейних експонатів»

Джек Лондон – мужня людина

1. Портретне зображення Джека Лондона.

2. Газети, лід, кеглі, консерви. (З десяти років Джек змушений був працювати, щоб підтримати сім’ю: розносив газети, був помічником у торгівця льодом, служив хлопчиком у кегельбані. У 13 років він поступив робочим на консервний завод, де тяжко працював по 10 годин на добу, а інколи навіть 18-20 годин!).

3. Старий човен. (До того часу, як ДжекуЛондону виповнилося тринадцять, він спромігся заощадити два долари. На ці гроші хлопчик купив старого човна і став виходити на ньому у відчайдушні плавання Сан-Франціською затокою).

4. Макет корабля «Софі Сезерленд», зображення морських котиків. (17-літній Джек Лондон найнявся матросом на цей корабель і здійснив морську подорож до берегів Японії полювати на морських котиків).

5. Зображення Аляски. (Джек безуспішно добував золото на Алясці,).

6. Конверти з марками. (Джек Лондон на останні гроші купував конверти з марками і відправляв свої оповідання в усі газети та журнали. Видавці мовчали, а Джек Лондон напружено працював над новими творами…).


Безіменний герой оповідання

«Любов до життя» – мужня людина

  1.  Зображення безіменного героя Джека Лондона.
  2.  Рушниця, відерце, ковдра, сірники. (Долаючи снігову пустелю, безіменний герой до останнього не залишав цих речей, які допомогли йому вижити у тяжкому випробуванні).
  3.  Зображення ведмедя і вовка. (Хижі звірі, яких переміг безіменний герой).
  4.  Торбинка із золотом. (Герой відмовився від золота заради життя).
  5.  Годинник на руці, якого герой постійно накручував, навіть у безсвідомому стані. (Символ життя).
  6.  Зображення кісток Білла і його торбинки із золотом. (Символ жадібності і слабкості людини).
  7.  Зображення ілюстрацій «Безіменний герой Джека Лондона – сильна людина».


 

Перелік «музейних експонатів»

Шандор Петефі – мужня людина

  1.  Записник. (Цей записник завжди носив при собі Шандор Петефі, записуючи свої спостереження та вірші).
  2.  Нотний зошит. (Вірші Ш.Петефі, які закликали угорців до боротьби проти поневолювачів, ставали популярними піснями).

3. Військова форма, шабля. (Поет вступив до революційного війська. Сучасники запам’ятали майора Петефі як мужнього й непохитного воїна. У перервах між боями він складав вірші, які підтримували звитяжний дух угорців, підбадьорювали їх, закликали захистити революцію, відстояти свободу).

4. Зображення дуба як символа непохитності.

5. Зображення пам’ятника Петефі.

Цитати і афоризми Ш.Петефі про мужність

«Коли ти муж – будь мужнім, Хоча б і довелося

Вмій правду боронить, За неї кров пролить».

«У щасті і боягуз стає сміливим, але лише той герой, хто і в поразці не схиляє голови».

«… говорити відверто, щиро, від усієї душі можуть і наважуються лише благородні серця».

Перелік «музейних експонатів»

Роберт Льюїс Стівенсон – мужня людина

  1.  Портретне зображення письменника.
  2.  Ковдра. (З раннього дитинства Стівенсон був мешканцем, за його власним висловом, «ковдряної країни». Адже через постійні хвороби більшість часу він проводив у ліжку. Лікарі поставили 12-літньому хлопчику страшний діагноз – сухоти).
  3.  Карта. (Стівенсон змагався зі своїм пасинком, хто намалює кращу карту. Так прийшла ідея проману «Острів скарбів).
  4.  Портретне зображення батька Р.Стівенсона. (Батько надихав на написання роману «Острів скарбів», давав поради і навіть сам записав усе, що мало знаходитися у скрині Біллі Бонса).
  5.  Зображення острова Самоа. (За станом здоров’я Стівенсон змушений був залишити рідну Шотландію і поселитися на острові Самоа, що в Тихому океані).
  6.  Зображення дороги до будинку Стівенсона, яку збудували вдячні самоанці. (Дорога подяки).
  7.  Зображення могили Стівенсона. (На могильному пам’ятнику Стівенсона зображені квіти мальви і чортополоху (національні символи його рідної Шотландії) та викарбовані слова “Реквієму”, написаного самим письменником:

“Я любив цю землю милу,

Жив щасливо, вмер щасливий.

І на камені простому

Викарбуйте ви потому:

Повернувсь моряк додому, -

З пагорбів прийшов щасливий”».

Джим Гокінс – мужня людина

  1.  Зображення героя.
  2.  Скриня Біллі Бонса. (В скрині Біллі Бонса Джим знайшов серед інших речей карту острова скарбів).
  3.  Зображення друзів Джима: доктора Лівсі, капітана Смоллета, сквайра Трелоні.
  4.  Карта острова Скарбів.
  5.  Зображення корабля «Еспаньйола».
  6.  Діжка з яблуками. (Знаходячись у діжці з яблуками, Джон Гокінс підслухав розмову Сілвера з молодим матросом, із якої Гокінс зрозумів, яка біда загрожує чесним людям на кораблі «Еспаньйола»).
  7.  Зображення Джона Сілвера та інших піратів.
  8.  Зображення Бена Гана – шукача скарбів Флінта. Черес із мідною пряжкою. (Черес – схованка для грошей. Єдина тривка річ, яку мав Бен Ган. Вона символізує людську жадобу золота).
  9.  Британський прапор. (Його підняв капітан Лівс над блоггаузом, де оборонялися від піратів чесні люди з «Еспаньйоли».І хоча прапор був тепер для піратів ціллю, капітан вважав справою честі не опускати його).
  10.  Скарби Флінта.

  1.  Ілюстрації «Джим Гокінс – мужня людина».


Використані джерела

Другов Влад. Про сучасні тенденції у поширенні методів проектного навчання. –www. osvita.org.ua

Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / автор-укладач Н.П.Наволокова. – Х.: Вид.група «Основа», 2009. – 176 с.

Ісаєва Г. Метод проектів – ефективна технологія навчання –www.pleyady.kiev.ua

Ковбасенко Ю.І., Ковбасенко Л.В. Зарубіжна література: Підруч. для 6-го кл. загальноосвіт.навч. закл. – К.: Грамота, 2006. – 296 с.

Ковбасенко Л.В. Зарубіжна література: Книга для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 6 клас 12-річної школи. – К.: Грамота, 2006. – 408 с.

Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник /Кер. авт. колективу – директор ліцею міжнародних відносин № 51 С.М. Шевцова; Наук. кер. і ред. – канд. істор. Наук І.Г. Єрмаков. – К.: Департамент, 2003. – 500 с.

Освітні технології: Навч.-метод. посіб. /О.М. Пехота, А. З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін. // За заг. ред. О.М. Пехоти. – К.: А. С. К., 2002. – 255 с.

Сіптарова С.В. З досвіду застосування методу проектів / С.В. Сіптарова // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2004. – № 1. – С. 4-5

Сінегіна С.М. Захист проектів. Специфіка використання методу на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література в школі. – № 15-16 (39-40), серпень, 2006. – С. 21-27.

PAGE  32

Проект

«Віртуальний музей мужньої людини»

Мета проекту: систематизувати та узагальнити знання шестикласників програмового матеріалу з розділу «Людина в життєвих випробуваннях»

Завдання

Створити уявний музей мужньої людини.

Підібрати експонати для 5 музейних залів: Д.Дефо, Джека Лондона, Ш.Петефі, Р.Л. Стівенсона, Ж.Верна.

1 група

«Музейна кімната роману Д.Дефо

«Робінзон Крузо»

2 група

«Музейна кімната роману Ж.Верна

«П’ятнадцятирічний капітан»

3 група

«Музейна кімната оповідання Джека Лондона

«Любов до життя»

4 група

«Музейна кімната Шандора Петефі («Коли ти муж –

будь мужнім»)

5 група

«Музейна кімната роману Роберта Льюїса Стівенсона

«Острів скарбів»

Завдання

Напишіть свій фінал повісті «Шинель»

Міні-проект

«Я – письменник»

Завдання

Дослідити роль пейзажу та міського інтер’єру у змалюванні психологічного стану Акакія Акакійовича Башмачкіна.

Міні-проект

«Я – дослідник»

Завдання

Цитатами із твору прокоментуйте, як пошита гоголівська шинель.

Порівняйте ствру і нову шинель Башмачкіна.

Міні-проект

«Я – дизайнер»

Завдання 

Написати сценарій навчального десятихвилинного фільму «Трагедія людини» (за повістю «Шинель»).

Міні-проект

«Я – сценарист»

Завдання

  •  Критично осмислити думку сучасного літературознавця І.О.Алєксєєва, який вважає, що «Башмачкін – дивно цільна і щаслива людина».
  •  Підготувати критичний виступ «Чи можна вважати Башмачкіна щасливою людиною?»

Міні-проект

«Я – літературний критик»

Завдання

Підготувати виступ до мистецької конференції «Картина Е.Мунка «Крик» – художня метафора трагедії героя повісті М.Гоголя «Шинель» Акакія Башмачкіна».

Міні-проект

«Я – мистецтвознавець»

Малюнки Кармаліти Анни

Міні-проект

«Я – художник»

Завдання

Зобразити у малюнку трагедію головного героя повісті Акакія Акакійовича Башмачкіна.

Завдання

Інсценізувати сцену «Бащмачкін у генерала».

Міні-проект

«Я – актор»

Міні-проекти:

«Я- художник»;

«Я – мистецтвознавець»;

«Я – літературний критик»;

«Я – дослідник»;

«Я – актор»;

«Я – дизайнер»;

«Я – сценарист»;

«Я – письменник».

Організація роботи учнів у міні-проектах за повістю М.Гоголя «Шинель» (9 клас)

Джон Дьюї

А.С.Макаренко

Завдання

Створіть рекламу для сучасної молоді «Відкрийте для себе повість М.Гоголя «Шинель»!

Міні-проект

«Я – маркетолог»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31698. Становлення шлюбно-сімейних відносин 33 KB
  Для багатьох джерел національних правових систем характерним є уникнення законодавчого визначення поняття шлюбу. Договірна концепція шлюбу є найбільш поширеною. Розуміння шлюбу як союзу двох незалежних і рівноправних партнерів Східна Європа в т. Дещо іншим є поняття шлюбу як союзу чоловіка й жінки у мусульманських державах.
31699. Класний керівник. Його роль, місце і значення у формуванні особистості 41 KB
  Історія виникнення посади класного керівника Кожна історична епоха пред'являла свої вимоги до освіти й виховання молодого підростаючого покоління та тих людей які отримали тепер назву класний керівник . Достатньо чіткі функції класного керівника у радянській школі стали визначатися у 30х роках після постанов ЦК ВКП б Про початкову і середню школу 1931 та Про режим у початковій і середній школі 1932 коли була введена класноурочна система навчання систематична перевірка й оцінка знань учнів визначена роль учителя як організатора й...
31700. Управління учнівським колективом 24.5 KB
  Управління учнівським колективом здійснюється за допомогою трьох взаємоповязаних функцій педагога: 1 збору й аналізу інформації про учнівський колектив і школярів які до нього входять; 2 планування й організації адекватних стану колективу впливів метою яких є його удосконалення й оптимальний вплив на особистість; 3 контролю і корекції спрямованих на вищий рівень розвитку колективу і кожного учня.Важливою умовою управління учнівським колективом є розробка методики вивчення колективу форм і методів аналізу одержаної інформації. Весь час...
31701. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ У ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕКТИВІ 42 KB
  Його характеризують: довіра доброзичливість чуйність висока взаємовимогливість і ділова критика; вільне висловлювання власної думки під час обговорення питань що стосуються колективу; відсутність тиску керівника на підлеглих і визнання за ними права приймати важливі для колективу рішення; поінформованість усіх про завдання колективу і стан їх виконання можливість займати активну позицію у процесі ділового спілкування в колективі; наявність умов для активної професійної і творчої діяльності самореалізації самоствердження саморозвитку...
31703. Класифікація конфліктів, причини їх виникнення. Методи вирішення конфліктів 80 KB
  Цей стиль полягає в тому що людина намагається відійти від конфлікту. Цей стиль характерний такою поведінкою яка диктується переконанням що не варто злитися. Цей стиль є ефективним у ситуаціях коли керівник має велику владу над підлеглими. Цей стиль характеризується прийняттям погляду але тільки до певної межі.
31704. Авторитет вчителя 80.5 KB
  Досвід переконує що вплив вчителя на учня успішна його педагогічна діяльність залежить від авторитету вчителя. Авторитет сам приходить чи за нього треба боротись Якщо треба боротися то кому Авторитет не дається звичайно разом з дипломом про закінчення інституту. Одне з найважливіших значень в оцінці педагога має авторитет викладача як одне із складових ознак професійного педагога. Авторитет викладача це інтегральна характеристика його професійної педагогічної та особистісної значущості в колективі яка виявляється через взаємини з...
31705. СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ 42.5 KB
  Моделювання педагогом майбутнього спілкування прогностичний етап. У цей час окреслюються контури майбутньої взаємодії: планування і прогнозування змісту структури засобів спілкування. Зміст спілкування формування мети взаємодії для чого аналіз стану співрозмовника чому він такий і ситуації що сталося.
31706. Учнівський колектив 30 KB
  Ціль колективу обов'язково повинна збігатися з суспільними цілями не суперечити пануючій ідеології конституції і законам держави. Єдиний шкільний колектив складається з колективу педагогів і загального колективу учнів. Учнівський колектив має органи управління: загальні збори учнівський комітет і рада колективу комісії штаби; у первинних колективах також працюють загальні збори та інші органи самоуправління обираються уповноважені особи та ін. Наявність у відносинах між членами колективу певної моральнопсихологічної єдності яка терпима...