54334

Формування логічного мовлення школярів у період навчання грамоти засобами словниково-логічних вправ

Реферат

Педагогика и дидактика

Важливе місце у цьому процесі належить збагаченню словника дитини словаминазвами предметів їхніми якостями діями. Як свідчить практика головна увага вчителя у цей час спрямована на вивчення звукового комплексу слова тим часом його лексичне значення нерідко залишається поза увагою. Досвід підказує що шестирічна дитина здатна розрізняти і фонетичну і семантичну сторони слова усвідомлювати його як мовну одиницю. В основі методики формування лексичних понять необхідна робота над лексичним значенням слова.

Украинкский

2014-03-12

192 KB

12 чел.

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

Кіровської міської ради

Донецької області

Методичні наробки

«Формування логічного мовлення школярів у період навчання грамоти засобами словниково-логічних вправ».

Підготувала вчитель

початкових класів

Червона О.В.

2011


Зміст

І. Вступ…………………....……...………....……………….……....………3

ІІ. Методичні поради……………………………………………………….4

ІІІ. Зразки словниково-логічних вправ……………………………………7

ІV. Висновки……………………....……….………...………………….…17

V. Список використаної літератури………....…………………………...18


Вступ

Мета реформування початкової мовної освіти полягає в запровадженні компетентністного підходу до навчання мови, який передбачає формування в молодших школярів комунікативної компетентності.

Мовленнєва компетентність виявляється в умінні молодших школярів використовувати мовні засоби для діалогічних і монологічних зв’язних висловлювань. Важливе місце у цьому процесі належить збагаченню словника дитини словами-назвами предметів, їхніми якостями, діями. Саме тому належну увагу вчителі приділяють словниково-логічним вправам вже в період навчання грамоти. Учні повинні у доступній формі опанувати найпоширеніші поняття лексикології.


Методичні поради

Українська мова – це душа нашого народу, і в процесі національного відродження та становлення їй належить особисте місце. Саме тому кожний урок рідної мови в початкових класах має бути змістовним, цікавим і в підсумку виховним. Глибокий слід в учнях залишають матеріали народознавства, етнопедагогіки, бо на життєвому матеріалі діти краще засвоюють теоретичні відомості з мови, швидше набувають практичних умінь і навичок.

Лінгвістичні знання й мовленнєві вміння є підґрунтям комунікативної досконалості мовлення. Учні повинні у доступній формі опанувати найпоширеніші поняття лексикології.

Спостереження показують, що лексичні уявлення і поняття доцільно формувати  вже в період навчання грамоти.

Як свідчить практика, головна увага вчителя у цей час спрямована на вивчення звукового комплексу слова, тим часом його лексичне значення нерідко залишається поза увагою. Досвід підказує, що шестирічна дитина, здатна розрізняти і фонетичну, і семантичну сторони слова, усвідомлювати його як мовну одиницю.

Отже, необхідно приділяти однакову увагу до кожного з цих важливих аспектів роботи над словом у процесі вивчення рідної мови.

В основі методики формування лексичних понять необхідна робота над лексичним значенням слова. Вона полягає у становленні чіткого співвідношення між словами та відповідним об’єктом, у вироблені вмінь визначати найістотніші ознаки предмета, узагальнювати їх, з’ясовувати смислові відношення між словами.

Одним з методичних засобів формування в учнів розуміння лексичних знань слів є словниково-логічні вправи. Вперше вони були запропоновані К.Д.Ушинським. Видатний педагог підкреслював, що «дар слова головним чином спирається на логічну здатність, на здатність абстрагуватися від конкретних уявлень в загальні поняття, знаходити між ними схожі і відмінні ознаки, зливати їх в одне загальне судження».

Формування логічного мовлення школярів досліджується і сучасними науковцями, методистами: Л.С. Виготським, М.С.Вакуленко, Н.Д.Бабич, О.Я.Савченко, О.М.Біляєвим, К.І. Пономарьовою.

Практика показала, що для учнів молодших класів найдоцільнішими виявилися такі види словниково-логічних завдань:

  1.  Підведення видових понять під родові та розчленування родового поняття на видові.
  2.  Вправи на визначення предмета за його ознаками (колір, форма, розмір, матеріал та ін..).
  3.  Визначення предмета за його діями.
  4.  Вправи з елементами порівняння.
  5.  Просте логічне визначення предмета.

Успішно застосовувати кожний вид вправ можна при дотримуванні ряду методико-дидактичних вимог.

  1.  Провідним принципом побудови словниково-логічних вправ є те, що логіка є основою мови, тобто чітке усвідомлення зв’язку навчання мови з закономірностями логічного мислення.
  2.  Лексичний матеріал базується на словниковому запасі шестиліток, лексиці букваря та інших підручників 1 класу.
  3.  Виконуючи завдання у цей період, слід використовувати унаочнення (конкретні предмети, малюнки). Це зумовлено особливістю мислення шестилітньої дитини, яке лишається конкретно-образним і спирається на дії з реальними предметами.
  4.  Тематика вправ визначається залежно від навчально-виховної мети уроку та виявлених у мовленні  учнів типових лексичних та логічних помилок.
  5.  У структуру словниково-логічних  вправ необхідно вводити «конфліктні» поняття («зайві» предмети, слова), що сприятиме активізації мислительної діяльності школярів, допоможе вчителя перевірити усвідомленість засвоєних дій.
  6.  Завдання слід пов’язувати з формуванням в учнів умінь складати невеличкі зв’язні висловлювання різних типів – розповідь, опис, міркування.
  7.  У період навчання грамоти словниково-логічні вправи доцільно виконувати в ігровій формі.


Зразки вправ кожного виду

І. Робота над словами на позначення родових та видових понять.

Такі завдання допомагають учням зрозуміти: є слова, які служать тільки для позначення окремих предметів (стілець, фіалка), і ті що можуть одночасно називати цілий ряд предметів (меблі, квіти). Учитель має змогу дати уявлення про такі родові назви: іграшки, навчальне приладдя, свійські та дикі тварини, перелітні та зимуючі птахи, квіти, тощо.

У ході опрацювання цих понять слід постійно ставити перед учнями запитання:

- Як назвати предмети одним словом?

- Чому той чи інший предмет не належить до даної групи?

Ніяких визначень, звичайно, не дається, робота проводиться лише практично.

Усвідомлення родо-видових понять сприяє не лише збагаченню словника, а й формуванню вміння школярів узагальнювати, без чого неможливі ні розвиток мовлення, ні мислення.

  1.  Вчитель пропонує назвати речі: книга, зошит, пенал, лялька, лінійка, іграшковий автомобіль, портфель, а потім запитує: «Які з цих предметів не потрібні школяреві для навчання?».
  •  Як їх назвати однім словом?
  •  Що учень візьме до школи?

За допомогою вчителя першокласники усвідомлюють, що речі, необхідні їм у  школі, називаються навчальним приладдям. Доповніть цей ряд іншими відомими предметами з виучуваного ряду.

Також можна пропонувати розучити вірш В.Бойченка «Портфель».

Портфель – мій друг і помічник.

Я до портфеля дуже звик.

І він без мене ні на крок:

Зі мною йде він на урок.

Портфель для мене залюбки

І ручки носить, і книжки.

Його я дуже бережу,

Хоч добре сніжної пори

На ньому з’їхати з гори!

  1.  Вірш О.Пчілки «Весняні квіти» читає вчитель, учні слухають.

Весна чарівниця

Неначе цариця,

Наказ свій послала,

Щоб краса вставала.

І проліски й травка,

Й зелена муравка,

І кульбаба рясна,

Я фіалка ясна –

Всі квіти весняні,

Веселі, кохані.

З-під листя виходять,

Голівки підводять

От сну зимового

До сонця ясного!

Ті квіти дрібненькі,

Мов діти маленькі,

Розбіглись в гаю,

Я їх назбираю

В пучечок до купки –

Для мами голубки!

Завдання:

  •  Що з’явилось навесні? (Квіти)
  •  Які квіти розквітають?
  •  Які є квіти у вашому квітнику?
  •  Які інші весняні  квіти знаєте?
  •  Як треба збирати квіти?
  1.  Добір загальних назв до групи слів:
  •  синичка, горобчик, ластівка, шпак – це… (птахи)
  •  конвалія, пролісок, тюльпан, нарцис – це… (весняні квіти)
  •  чашка, тарілка, склянка, виделка – це… (посуд)
  •  черевика, чоботи, туфлі, босоніжки – це… (взуття)

Добір слів до загальних назв:

Я називаю загальну назву, а ви добираєте до неї слова: іграшки, навчальне приладдя, продукти, меблі, одяг.

4.         Діти відгадують загадки:

- Біжить він по долині у сіренькій кожушині (Заєць).

- Котиться клубочок

Зовсім без ниточок

Замість ниточок

Триста голочок. (Їжак)

  •  Живе у лісі хижа, дика,

Їсть кури та індика. (Лисиця)

  •  Влітку наїдається, взимку відсипається

Червонясту шубку має,

По гілках вона стрибає,

Хоч мала сама на зріст,

Та великий має хвіст.

Як намисто оченята…

Хто це? Спробуй відгадати. (Білка)

Завдання. Як можна назвати одним словом відгадки?

Доповніть цю групу тварин.

Які з них взимку лягають спати?

5.      Прослухайте  вірш Кулагіної  Наталі.

Годівницю для пташок

Майстрували ми завзято,

Об’єднались у гурток

Я, дідусь і тато.

Завітайте до нас в гості

Пташки – невеличкі:

Снігурі, горобчики,

Синички-сестрички.

Кожен їжу тут знайде

До душі, за смаком,

Горобці – насіння, хліб,

А синички – сало!

Холод лютий на дворі

А у пташок свято:

Їм зробили годівничку,

      Можна зимувати.                                                 

     

- Про кого цей вірш? Назвіть зимуючих птахів. Чим вони живляться? Чи допомагав ти пташкам?

  1.  Назвати меблі вашої кімнати, класу, бабусиної хатини.
  •  Чи є однакові меблі у цих приміщеннях?
  1.  Гра «Чи знаєш ти?»

До даного вчителем слова на позначення виду дітям треба дібрати інші з цього ж родового поняття. Переможе той, хто назве більше слів.

Калина –

Хустина –

Молоток –

Морква –

Пенал –

Дятел –

  1.  Вилучення зайвого предмета.

Серед намальованих речей, об’єднаних певним родовим поняттям, назвати займи, чому?

  •  Кішка, собака, коза, корова, ведмідь.
  •  Шафа, стілець, ліжко, лампа, стіл.
  •  Чашка, тарілка, стіл, виделка, кухоль.
  •  Ластівка, синиця.

Для створення конфліктності не варто використовувати слова, які позначають предмети, далекі за функціональним призначенням, наприклад, стіл, стілець, парта, яблуня. Учні легко їх виявляють, але це не сприятиме активізації розумової діяльності.

  1.  Розв’язування кросвордів.

Такі вправи учні можуть виконувати наприкінці букварного та в після букварний період.

Якщо правильно вписати у клітинки назви намальованих предметів, то дізнаємося ключове слово.

Малюнки: 1. Дошка. 2. Пилка. 3. Рубанок. 4. Молоток. 5. Ніж.         6. Олівець. 7. Лінійка. 8. Цвях.

1

2

3

4

5

6

7

8

Що необхідно, щоб змайструвати шпаківню?

  •  Як це можна назвати одним словом?

Кросворд «Де живуть звірі?»

Заповни клітинки, одержиш відповіді на запитання.

Малюнки: 1. Зебра. 2. Поні. 3. Слон. 4. Мавпа. 5. Жираф. 6. Морж.

      7. Крокодил.

1

2

3

4

5

6

7

Кросворд «Смачний кошик».

Які ягоди є в кошику, якщо слова на позначення їх закінчуються на «ина». Чи можна помістити сюди слово «груші»?

и

и

и

и

и

н

н

н

н

н

а

а

а

а

а

ІІ. Визначення предмета за його ознаками.

Завдання цих вправ – вчити розпізнавати смислові відтінки слів, ознайомлювати з найуживанішими випадками багатозначності, омонімами, вчити добирати слова, близькі та протилежні за значенням, родову назву до ряду видових та навпаки, вчити описувати добре відомі предмети.

  1.  Роздати учням контурні малюнки овочів (огірка, помідора, баклажана, картоплі, буряка, моркви тощо).

Вчитель пропонує учням взяти олівець того кольору, яким він зафарбує той чи інший овоч. При цьому діти обов’язково називають колір.

Наприклад: огірок – зелений, помідор – червоний, картопля – коричнева і т.д.

Далі вправу можна удосконалювати: помідори бувають ще й жовті, рожеві.

Закінчуючи вправу, бажано спитати:

  •  Чи хотіли б ви, щоб все, що вас оточує, було безбарвним?
  •  Для чого потрібні кольори?
  •  Що можна впізнати за семи кольорами?

Діти роблять висновок, що барви не лише прикрашають світ, а й допомагають розрізняти предмети серед інших.

  1.  «Назви слово за ознаками».

Холодна, джерельна, чиста, прозора, смачна (вода).

Червоні, гіркуваті, корисні, круглі (ягоди калини).

Смачний, духмяний, пшеничний, свіжий (хліб).

Яскраве, гаряче, тепле, кругле (сонечко).

Пухнастий, білий, холодний, зимовий (сніг).

Сірий, вухатий, швидкий, полохливий (заєць).

  1.  Добери влучне слово:

Кислий (учень, дощ, лимон).

Оранжева (мрія, морква, дорога).

Добра (людина, погода, трава).

Різнобарвна (райдуга, квітка, трава).

У дітей такими завданнями можна сформувати уявлення про сполучуваність слів в українській мові за граматичними та лексичними ознаками.

4. Пізнавальним та корисним матеріалом є загадки, де називаються реальні ознаки предмета. Бажано, щоб школярі не тільки відгадали загадку, а й визначили, наскільки вказані в загадці ознаки відповідають названому в загадці предметові.

Наприклад:

  У садках, гаях блукає,

  Жовті шати одягає,

  Золотисту стелить постіль

Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)

  •  Які слова, вам допомогли відгадати загадку? (жовті, золотиста).
  •  Чи могла б це бути людина? Чому?

Можна провести аналогічну роботу, над будь-якою загадкою, але в них повинні бути чітко виражені ознаки чи дії предмета.

ІІІ. Визначення предмета за його діями.

Завдяки цим вправам учні усвідомлюють дію як один з важливих компонентів визначення предмета. Вони вчаться добирати найбільш точні слова для позначення дії, збагачують словник дієсловами.

1. «Хто як пересувається?»

До назви тварин дібрати слово на визначення  її дії.

Кінь (скаче, позве, літає).

Ластівка (плигає, літає, повзає).

Заєць (пересувається, йде, бігає).

Лисичка (несеться, літає, крадеться).

2. Впізнай героїв вірша Л.Колос

Няв-няв-няв – муркоче… (Котик).

Промовляє хто: «Ко-ко?» (Курка).

Хто на лузі «Му-у-у гукає?» (Корова).

Хто так сонце зустрічає: «Ку-ку-рі-ку! Ку-ку-рі-ку!»? (Півень).

Хто «ців-ців» щебече в стрісі? (Горобчик).

Хто «джу-джу» в квітках співа? (Джміль).

Хто кричить в ліску «ку-ку»? (Зозуля).

Хто стрекоче «ква-ква-ква»? (Жаба).

  •  Хто герої цього вірша?
  •  Яке можна назвати одним словом дію, яку виконував котик (нявчав), курка (кудкудахтала), корова (мукала), півень (кукурікав), горобчик (цвірінькав), джміль (дзижчав), жаба (квакала), зозуля (кувала).

3. Гра «Природні звуки».

Діти заплющують очі й уважно слухають, яку дію виконує вчитель. Учитель наливає в склянку води (ллє), сплескує у долоні (сплескує), листає книгу (перегортає), стукає олівцем по столі (стукає), рве аркуш паперу (рве, розриває).

  1.  Гра «Кому належить голос»?

Учитель називає слова на позначення голосів тварин, діти вказують, кому вони належать:

Реве - …(ведмідь), дзижчить - …(муха, джміль), мекає -…(вівця, коза), ґелґочуть - …(гуси), крякає - …(качка), пищить - …(комар, миша).

  1.  До назв знарядь праці дібрати  слова, які вказують виконувану ними дію:

Ручкою - …(пишуть), олівцем - … (малюють, креслять), пилкою - …(пиляють), молотком - …(забивають), викруткою - …(відкручують), ножицями - …(ріжуть).

  1.  Дібрати слова – назви дій до слів на позначення професій людини:

Льотчик - …(літає), перукар - … (підстригає), учитель - …(учить), будівельник - …(будує), коваль - …(кує), тесляр - …(теше).

ІV. Вправи з елементами порівняння.

Цей прийом є обов’язковим у тому випадку, коли учні не можуть встановити родо-видові відношення, виявити ознаки, дії, функції предмета, від яких залежить його визначення.

Зразком такої роботи може бути вправа на порівняння яблука та помідора, щоб довести: яблуко – фрукт; а помідор – овоч.

Учитель уважно пропонує розглянути ці предмети, назвати їх. Визначити ознаки яблука. (Кругле, жовто-зелене, тверде, кисло-солодке, росте на дереві).

А які ознаки помідора? (Круглий, червоний, кислий, м’який, росте на кущі, близько до землі).

- Чим вони схожі? (Формою, розміром).

- А чим відмінні? (Кольором, смаком, місцем дозрівання).

Підвести дітей до висновку, що незважаючи на схожість, яблуко й помідор відрізняються. Яблука, як і інші відомі дітям фрукти (груші, сливи, абрикоси), також ростуть у саду на дереві, а помідори – на городі, поруч з огірками, картоплею, капустою та іншими овочами.

Отже, яблуко – фрукт, а помідор – овоч.

V. Елементарне логічне визначення предмета.

Дати логічне визначення предмета – означає вказувати його родову приналежність, усвідомлюючи найістотніші видові ознаки.

Наприклад: калина –кущ, верба – дерево, чорнобривці – квіти, щука – риба, лелека – птах.

Такі вправи доцільно проводити на кожному уроці, вони привчають абстрактно мислити, правильно висловлювати свою думку.

  1.  Продовжити речення:

а)  дуб і верба - … (дерева);

автобус і тролейбус - … (транспорт);

помідори та огірки - … (овочі);

учень та учениця - …(школярі, діти);

лось та ведмідь - … (тварини).

б) клен – дерево, а калина… (кущ);

кульбабка – квітка, терен - …(кущ);

коза – свійська тварина, а вовк - … (дикий);

 

          дятел – птах, а мурашка - … (комаха);

          горобець – зимуючий птах, а ластівка -…(перелітний).

  1.  Розпізнавання предмета за описом:

Вчитель дає опис предмета, а учні його називають.

а) Малинова сорочка та чорний капелюх. (Снігур).

б)  Рухливий, меткий, кумедний.

 Жвавий, моторний, верткий. (Горобець).

в) Комахи, що працюють цілий день, санітари лісу. (Мурашки).

г) Тварина рогата і рогів багато. (Олень).

д) Ні листя, ні гілля – у гаю зростають, шляпку мають. (Гриби).


Висновки

Систематизовані словниково-логічні вправи необхідні для формування логічного мислення у дітей, усвідомлення ними лексичного значення слова, бо загальна мета освіти сьогодення – виховання культури особистості, складова якої: культура мислення, культура спілкування та поведінки. Для досягнення успіху у соціумі, особистості важливо володіти вмінням мислити, добувати і використовувати інформацію, аналізувати ситуацію, адекватно оцінювати результати, бути завжди зрозумілим у викладі своїх думок людям, які її оточують, уміти конструктивно взаємодіяти з іншими.


Література

  1.  Державний стандарт початкової освіти (зі змінами, затвердженими колегією Міністерства освіти і науки України до 20.10.2005 року «Про підсумки переходу початкової школи на новий зміст та структуру навчання»). – Міністерство освіти і науки України. – Київ, 2006.
  2.  Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4класи. Міністерство освіти і науки України. Департамент загальної середньої та дошкільної освіти. Інститут інноваційний технологій і змісту освіти.

Академія педагогічний наук України: - К.: Початкова школа, 2006.

  1.  Ушинський К.Д. Собр.Соч. – М, 1949-Т5.
  2.  Бабич Н. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990-232с.
  3.  Митник О. Основні напрямки підготовки вчителя до формування культури мовлення молодшого школяра // Початкова школа - №7 – 2008.
  4.  Савченко О.Я. Порівняння у навчанні учнів початкових класів – К., 1977. С49.
  5.  Кизилова В.В, Мітасова М.О Формування логічного мовлення молодших школярів засобами словниково-логічних вправ. Луганський національний університет ім. Т.Шевченка.
  6.  Попова Л.Б. Словниково-логічні вправи у період навчання грамоти // Початкова школа - №10 – 2007.
  7.  Пономарьова К. Формування мовленнєвої компетентності  в учнів на уроках розвитку мовлення // Початкова школа - №10 – 2007.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

61435. Конспект уроков русского языка 46.49 KB
  Прогнозируемые результаты: Учащиеся опознают сложные предложения и определяют их роль в речи; употребляют в речи и конструируют как синтаксические синонимы сложносочинённые предложения с различными союзами а также сложноподчинённые и бессоюзные сложные предложения.
61438. География мирового хозяйства 14.13 KB
  Поскольку существуют мировое капиталистическое хозяйство и мировое социалистическое хозяйство развитие которых подчинено принципиально различным закономерностям постольку необходимо подвергать анализу тенденции развития не только...
61439. Экономическая и социальная география как наука, её место в системе географических наук 87.73 KB
  Экономическая и социальная география мира – общественная географическая наука, изучающая развитие экономики и размещение населения в мире в целом, в отдельных регионах и странах.
61441. Фізико-географічне положення Північної Америки 26.39 KB
  Порівняти фізикогеографічне положення Північної та Південної Америки. З’ясувати вплив ФГП на природу Північної Америки. Вивчити географічну номенклатуру берегової лінії Північної Америки.