54335

ВІДЛУННЯ ЕПОХ У МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Без музики важко переконати людину яка вступає в світ у тому що людина прекрасна а це переконання по суті є основою емоційної естетичної моральної культури В. Загальна...

Украинкский

2014-03-12

43.5 KB

4 чел.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ  ЩОДО  ОРГАНІЗАЦІЇ  ТА                                ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ  МУЗИЧНОГО  МИСТЕЦТВА  ЗА  ТЕМОЮ:                                       «ВІДЛУННЯ  ЕПОХ  У  МУЗИЧНОМУ  МИСТЕЦТВІ»

8 клас

«Пізнання  світу  почуттів  неможливе  без  розуміння                                                             й переживання  музики, без  глибокої  духовної потреби                                                             слухати  музику  й  діставати  насолоду  від  неї. Без                                                     музики   важко  переконати  людину, яка  вступає в  світ,                                                                      у  тому, що людина  прекрасна,  а це  переконання, по суті,                                                       є основою  емоційної, естетичної, моральної культури»

В.О.Сухомлинський

У  навчальній  програмі  з  музичного  мистецтва зазначається, що  метою  загальної  музичної  освіти  в  основній  школі  є  розвиток  кожного  учня  та  збагачення  його   естетичного  досвіду  під  час  сприймання  та  інтерпретації  творів  музичного  мистецтва  та  музично – практичної  діяльності, формування  в  учнів  цілісних  орієнтирів, задоволення  потреби  кожної  дитини  в  творчій  самореалізації  та естетичному  самовдосконаленні.

Загальна  мета  сформульована  в  основних  завданнях, які  спрямовані  на  формуванні  освітніх  компетенцій:

  •  загальнокультурної ( формування  культури  почуттів, збагачення  емоційно – естетичного  досвіду, розвиток  універсальних  рис  творчої  особистості;
  •  предметної  компетенції  та  компетенції  особистісного  самовдосконалення ( опанування  вокально – хорових  умінь  та  навичок – здатність  використовувати  набуті знання);
  •  комунікативної  компетенції ( вільно  висловлювати  своє  особисте  ставлення  до  прослуханих  музичних творів, аргументувати  свої  думки, судження  та  відстоювати  їх);
  •  інформаційної  та  навчально – пізнавальної  компетенції ( засвоєння  основних  музичних  понять  та  термінології – пізнання  світу  засобами  музичного  мистецтва, формування  уявлень  про  сутність, види  та                      жанри  музичного  мистецтва;
  •  загальнопредметна  та  загальнокультурна  компетенція ( розуміння  учнями  зв’язків  музики  з  іншими  видами  мистецтва, з  природним  і  культурним  середовищем  життєдіяльності  людини).

Сучасна система освіти в Україні вимагає якісно нового підходу до навчально-виховного процесу. Нині ми говоримо про необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу в проблемах виховання та розвитку дитини, про формування високоосвіченої особистості, що здатна до самоорганізації, саморозвитку,відповідної реалізації власних здібностей, а також творчого та інтелектуального потенціалу. У цілісній, нерозривній виховній системі все більшого значення набуває виховання естетичне. Саме естетичний виховний напрямок формує світосприйняття школяра, його психічні та моральні засади, внутрішній світ, здатність розрізняти прекрасне та потворне, розуміти роль та значення загальнолюдських цінностей. Дитина має зростати і розвиватися в гармонії з навколишнім світом. З перших років навчання дитини в школі педагог має прищеплювати їй любов до милозвучного та співучого рідного слова, рідної природи, до дивовижного світу художньої, культури, музики та мистецтва. На уроках дисциплін художньо-естетичного циклу дитина повинна сформувати власну особистісно-ціннісну оцінку світу, розуміння художньо-образних творів, розвивати нестереотипне мислення, уяву, фантазію.

Дети  должны  жить  в  мире  красоты, игры,

сказки, музыки, рисунка, фантазии, творчества.

В.А.Сухомлинский

Отже, перед учителем постає важливе завдання — створити необхідні умови для того, щоб школяр зміг засвоїти нові знання, набути нових вмінь та навичок, розвивати та удосконалювати творчі нахили, задатки — тобто для виховання в дитині естетичної культури. Естетичне виховання є джерелом формування духовного світу людини. Воно здійснюється засобами образотворчого мистецтва, музики, літератури, дизайнерського мистецтва тощо. Характерною відзнакою людини, здатної до естетичного сприймання дійсності, є її емоційно-естетична налаштованість, що виявляється в особливій чутливості до краси, основою якої є сенсорна та емоційна підготовленість особистості. Красу в широкому розумінні цього слова вважають великою силою життя, яка облагороджує людину, пробуджує в ній високі помисли, піднімає до висот творчості.

Красиве вражає дитину. Її мимоволі охоплює глибоке здивування і хвилююче піднесення; саме естетичне почуття здатне викликати в людини найсвітліші, найчистіші і найвищі рухи душі, далекі від утилітарних, егоїстичних, меркантильних прагнень. На кожному кроці ми помічаємо, що естетичні погляди і судження, насамперед, пов'язані з оцінкою того, що є прекрасного і досконалого в житті. Слово «прекрасний» ми вимовляємо нерідко. Усе, що здається нам довершеним і майстерно зробленим, ми відносимо до розряду прекрасних явищ. Ми кажемо: «прекрасна людина», «прекрасний настрій», «прекрасна річ». Але найчастіше поняття прекрасного пов'язується з мистецтвом, художньою творчістю.

Завдання естетичного виховання полягає не лише в тому, щоб навчити дитину сприймати і переживати красу, але й у тому, щоб естетичні враження викликали в дитині дійове ставлення до дійсності, прагнення за цими законами краси перетворювати дійсність.

Як же створити необхідні умови для естетичного виховання особистості?

Запропоновані  розробки  уроків  є  прикладом, як  можна розмовляти  з  дитиною  про  сучасну  музику, допомогти  розібратися  у  великому  розмаїтті  музичних  течій, груп, виконавців, розібратися, чому  одних  виконавців  сучасної  музики  вважають  майже  класиками ( тобто  зразком), а  інших – ні.   

Підготовка уроків  за  такою  схемою  потребує  великої   додаткової  роботи, яка  іншим  майже  непомітна – творчі  домашні  завдання  на  випередження  теми – підготувати  короткий  життєпис, скласти  хронологію  життя, принести  фото  та  картини, з  яких  потім  буде  виготовлена  виставка, знайти  музичний  та  відео – матеріал  тощо.   Діти  звикають  та  активно  співпрацюють  з учителем, навчаються  знаходити  матеріал, виділяти  те, що  важливіше; а  головне – цікавляться  та  навчаються  з  великим  бажанням.  У  кожному  класі, починаючи  вже  з  5( епізодично, тільки  найбільш  підготовлені  діти)  і  в  8  вже  майже  половина  класу  є  мистецтвознавцями – це  учні, завдяки  я ким  учитель  має  функцію  тільки  фасилітатора,  який  направляє, слідкує  за  часом  проведення  етапів  уроку, веде  дискусію  та  коригує почуте  тощо.  В  кінцевому  результаті  ми  отримуємо  такий бажаний  результат – «навчаючи – вчусь». Діти  самі  навчають  один  одного – сперечаються, доводять  свою  думку, а  взагалі  створюють  власний  музичний  смак, власний  музичний  світогляд.  Мета  майже  досягнута.   На  уроках  учні  мають  можливість  дізнатись  про  кращі  зразки   класичної, народної, сучасної  музики, масові  пісні.  

Музичне  сприймання розвивається  не  тільки  в  процесі  слухання  музики, тому  в  пропонованих  розробках  уроків  значне  місце  призначене  співам, під  час  яких  учні  набувають  навичок  і  вмінь, це  допоможе  їм  краще  зрозуміти і  виразно  виконувати  твори.  Увагу  потрібно  приділити  ритміці, вокальним  вправам, вивчення  музичної  грамоти тощо.  У  цьому  вчителеві  допоможуть  загальновідомі  вправи  для  розвитку  дикції, артикуляції, дихання  тощо.

Структура  уроків музичного  мистецтва  складається  з  логічно  обґрунтованих частин:

  •  організаційний  момент;
  •  мотивація  навчальної діяльності;
  •  повідомлення  теми  і  мети  уроку;
  •  актуалізація  опорних  знань;
  •  теоретичне  вивчення музики;
  •  вокально- хорова  робота;
  •  підсумок  уроку.

Учитель  має  чітко  усвідомлювати  зміст  кожного  структурного  елемента  уроку.  

В запропонованих розробках  використаний  комбінований  урок –                                         це  урок  засвоєння  нових  знань, але за  формою – це  поєднання  різних  форм  музичної     (виконання, сприймання музики, засвоєння  теоретичних  понять  і  термінів) та  пізнавальної  діяльності  ( сприймання, усвідомлення, аналіз навчальної  інформації  та  перевірка  її  опанування). До  цього  типу  належить  більшість  уроків.

На  кожному  уроці  вчителеві  просто  необхідно  створити  особливу  емоційну  атмосферу. Це так  природньо  для  уроків  музичного  мистецтва, адже  музика – мова  почуттів:вона  хвилює, викликає  у  слухачів  певні  настрої  та  переживання. Отримані  враження  посилюється  під впливом  учителя, який  передає  свої  почуття  не  тільки  у  виразному  виконанні  твору, але  й  у  слові, міміці, жестах.

Отже, акцентуючи увагу  учнів  на  звучанні  музики  і  розвиваючи  їх  увагу, допитливість   та  цікавість, учитель  допомагає  дітям  увійти  до  світу  музики, музичних  образів,  і  яскраво  відчути  їх  виразність.

ТВОРИТЬ  ИСКУССТВО  МОЖЕТ  ЛИШЬ  ИЗБРАННИК,

ЛЮБИТЬ  ИСКУССТВО – ВСЯКИЙ  ЧЕЛОВЕК….

Жюльен  Грюн


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27707. Условное осуждение. Основания, условия и порядок его применения. Условия продления испытательного срок и отмены условного осуждения 32 KB
  Условия продления испытательного срок и отмены условного осуждения. Применение условного осуждения возможно только при назначении наказания в виде: исправительных работ; ограничения по военной службе; ограничения свободы; содержания в дисциплинарной воинской части; лишения свободы на срок до восьми лет. Законодатель ограничивает возможность применения условного осуждения не только определенными видами наказания но и максимальным сроком. Закон предусматривает возможность применения условного осуждения при назначении лишения свободы...
27710. Хулиганство (ст. 213 УК). Отличие этого преступления от вандализма (ст. 214 УК) 55 KB
  При квалификации действий лица по пункту а части 1 статьи 213 УК РФ судам следует при необходимости на основании заключения эксперта устанавливать является ли примененный при хулиганстве предмет оружием предназначенным для поражения живой или иной цели. В случаях когда в процессе совершения хулиганства лицо использует животных представляющих опасность для жизни или здоровья человека содеянное с учетом конкретных обстоятельств дела может быть квалифицировано по пункту а части 1 статьи 213 УК РФ. дает основание для квалификации содеянного...
27712. Принудительные меры медицинского характера. Виды, основания применения и порядок исполнения. Продление, изменение и прекращение применения принудительных мер медицинского характера 34.5 KB
  Продление изменение и прекращение применения принудительных мер медицинского характера. Принудительные меры медицинского характера это установленные уголовным законом меры государственного принуждения применяемые к лицам совершившим преступление и нуждающимся в лечении с целью их излечения и предупреждения с их стороны совершения новых общественно опасных деяний. Принудительные меры медицинского характера сами по себе наказанием не являются отрицательной оценки деяния от имени государства не выражают кары в себе не содержат судимости...
27714. Присвоение или растрата (ст. 160 УК). Особенности субъекта данного преступления. Отличие данного преступления от злоупотребления должностными полномочиями (ст. 285 УК), совершенного из корыстной заинтересованности 33 KB
  Особенности субъекта данного преступления. Отличие данного преступления от злоупотребления должностными полномочиями ст. Объект преступления отношение собственности. ОСОБЕННОСТИ SТА: Особенностью квалификации в данном случае является то что при совершении данного преступления группой лиц по предварительному сговору отдельные участники хищения не являющиеся ни должностными лицами ни лицами которым имущество было вверено или передано в ведение несут ответственность по ст.