54335

ВІДЛУННЯ ЕПОХ У МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Без музики важко переконати людину яка вступає в світ у тому що людина прекрасна а це переконання по суті є основою емоційної естетичної моральної культури В. Загальна...

Украинкский

2014-03-12

43.5 KB

4 чел.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ  ЩОДО  ОРГАНІЗАЦІЇ  ТА                                ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ  МУЗИЧНОГО  МИСТЕЦТВА  ЗА  ТЕМОЮ:                                       «ВІДЛУННЯ  ЕПОХ  У  МУЗИЧНОМУ  МИСТЕЦТВІ»

8 клас

«Пізнання  світу  почуттів  неможливе  без  розуміння                                                             й переживання  музики, без  глибокої  духовної потреби                                                             слухати  музику  й  діставати  насолоду  від  неї. Без                                                     музики   важко  переконати  людину, яка  вступає в  світ,                                                                      у  тому, що людина  прекрасна,  а це  переконання, по суті,                                                       є основою  емоційної, естетичної, моральної культури»

В.О.Сухомлинський

У  навчальній  програмі  з  музичного  мистецтва зазначається, що  метою  загальної  музичної  освіти  в  основній  школі  є  розвиток  кожного  учня  та  збагачення  його   естетичного  досвіду  під  час  сприймання  та  інтерпретації  творів  музичного  мистецтва  та  музично – практичної  діяльності, формування  в  учнів  цілісних  орієнтирів, задоволення  потреби  кожної  дитини  в  творчій  самореалізації  та естетичному  самовдосконаленні.

Загальна  мета  сформульована  в  основних  завданнях, які  спрямовані  на  формуванні  освітніх  компетенцій:

  •  загальнокультурної ( формування  культури  почуттів, збагачення  емоційно – естетичного  досвіду, розвиток  універсальних  рис  творчої  особистості;
  •  предметної  компетенції  та  компетенції  особистісного  самовдосконалення ( опанування  вокально – хорових  умінь  та  навичок – здатність  використовувати  набуті знання);
  •  комунікативної  компетенції ( вільно  висловлювати  своє  особисте  ставлення  до  прослуханих  музичних творів, аргументувати  свої  думки, судження  та  відстоювати  їх);
  •  інформаційної  та  навчально – пізнавальної  компетенції ( засвоєння  основних  музичних  понять  та  термінології – пізнання  світу  засобами  музичного  мистецтва, формування  уявлень  про  сутність, види  та                      жанри  музичного  мистецтва;
  •  загальнопредметна  та  загальнокультурна  компетенція ( розуміння  учнями  зв’язків  музики  з  іншими  видами  мистецтва, з  природним  і  культурним  середовищем  життєдіяльності  людини).

Сучасна система освіти в Україні вимагає якісно нового підходу до навчально-виховного процесу. Нині ми говоримо про необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу в проблемах виховання та розвитку дитини, про формування високоосвіченої особистості, що здатна до самоорганізації, саморозвитку,відповідної реалізації власних здібностей, а також творчого та інтелектуального потенціалу. У цілісній, нерозривній виховній системі все більшого значення набуває виховання естетичне. Саме естетичний виховний напрямок формує світосприйняття школяра, його психічні та моральні засади, внутрішній світ, здатність розрізняти прекрасне та потворне, розуміти роль та значення загальнолюдських цінностей. Дитина має зростати і розвиватися в гармонії з навколишнім світом. З перших років навчання дитини в школі педагог має прищеплювати їй любов до милозвучного та співучого рідного слова, рідної природи, до дивовижного світу художньої, культури, музики та мистецтва. На уроках дисциплін художньо-естетичного циклу дитина повинна сформувати власну особистісно-ціннісну оцінку світу, розуміння художньо-образних творів, розвивати нестереотипне мислення, уяву, фантазію.

Дети  должны  жить  в  мире  красоты, игры,

сказки, музыки, рисунка, фантазии, творчества.

В.А.Сухомлинский

Отже, перед учителем постає важливе завдання — створити необхідні умови для того, щоб школяр зміг засвоїти нові знання, набути нових вмінь та навичок, розвивати та удосконалювати творчі нахили, задатки — тобто для виховання в дитині естетичної культури. Естетичне виховання є джерелом формування духовного світу людини. Воно здійснюється засобами образотворчого мистецтва, музики, літератури, дизайнерського мистецтва тощо. Характерною відзнакою людини, здатної до естетичного сприймання дійсності, є її емоційно-естетична налаштованість, що виявляється в особливій чутливості до краси, основою якої є сенсорна та емоційна підготовленість особистості. Красу в широкому розумінні цього слова вважають великою силою життя, яка облагороджує людину, пробуджує в ній високі помисли, піднімає до висот творчості.

Красиве вражає дитину. Її мимоволі охоплює глибоке здивування і хвилююче піднесення; саме естетичне почуття здатне викликати в людини найсвітліші, найчистіші і найвищі рухи душі, далекі від утилітарних, егоїстичних, меркантильних прагнень. На кожному кроці ми помічаємо, що естетичні погляди і судження, насамперед, пов'язані з оцінкою того, що є прекрасного і досконалого в житті. Слово «прекрасний» ми вимовляємо нерідко. Усе, що здається нам довершеним і майстерно зробленим, ми відносимо до розряду прекрасних явищ. Ми кажемо: «прекрасна людина», «прекрасний настрій», «прекрасна річ». Але найчастіше поняття прекрасного пов'язується з мистецтвом, художньою творчістю.

Завдання естетичного виховання полягає не лише в тому, щоб навчити дитину сприймати і переживати красу, але й у тому, щоб естетичні враження викликали в дитині дійове ставлення до дійсності, прагнення за цими законами краси перетворювати дійсність.

Як же створити необхідні умови для естетичного виховання особистості?

Запропоновані  розробки  уроків  є  прикладом, як  можна розмовляти  з  дитиною  про  сучасну  музику, допомогти  розібратися  у  великому  розмаїтті  музичних  течій, груп, виконавців, розібратися, чому  одних  виконавців  сучасної  музики  вважають  майже  класиками ( тобто  зразком), а  інших – ні.   

Підготовка уроків  за  такою  схемою  потребує  великої   додаткової  роботи, яка  іншим  майже  непомітна – творчі  домашні  завдання  на  випередження  теми – підготувати  короткий  життєпис, скласти  хронологію  життя, принести  фото  та  картини, з  яких  потім  буде  виготовлена  виставка, знайти  музичний  та  відео – матеріал  тощо.   Діти  звикають  та  активно  співпрацюють  з учителем, навчаються  знаходити  матеріал, виділяти  те, що  важливіше; а  головне – цікавляться  та  навчаються  з  великим  бажанням.  У  кожному  класі, починаючи  вже  з  5( епізодично, тільки  найбільш  підготовлені  діти)  і  в  8  вже  майже  половина  класу  є  мистецтвознавцями – це  учні, завдяки  я ким  учитель  має  функцію  тільки  фасилітатора,  який  направляє, слідкує  за  часом  проведення  етапів  уроку, веде  дискусію  та  коригує почуте  тощо.  В  кінцевому  результаті  ми  отримуємо  такий бажаний  результат – «навчаючи – вчусь». Діти  самі  навчають  один  одного – сперечаються, доводять  свою  думку, а  взагалі  створюють  власний  музичний  смак, власний  музичний  світогляд.  Мета  майже  досягнута.   На  уроках  учні  мають  можливість  дізнатись  про  кращі  зразки   класичної, народної, сучасної  музики, масові  пісні.  

Музичне  сприймання розвивається  не  тільки  в  процесі  слухання  музики, тому  в  пропонованих  розробках  уроків  значне  місце  призначене  співам, під  час  яких  учні  набувають  навичок  і  вмінь, це  допоможе  їм  краще  зрозуміти і  виразно  виконувати  твори.  Увагу  потрібно  приділити  ритміці, вокальним  вправам, вивчення  музичної  грамоти тощо.  У  цьому  вчителеві  допоможуть  загальновідомі  вправи  для  розвитку  дикції, артикуляції, дихання  тощо.

Структура  уроків музичного  мистецтва  складається  з  логічно  обґрунтованих частин:

  •  організаційний  момент;
  •  мотивація  навчальної діяльності;
  •  повідомлення  теми  і  мети  уроку;
  •  актуалізація  опорних  знань;
  •  теоретичне  вивчення музики;
  •  вокально- хорова  робота;
  •  підсумок  уроку.

Учитель  має  чітко  усвідомлювати  зміст  кожного  структурного  елемента  уроку.  

В запропонованих розробках  використаний  комбінований  урок –                                         це  урок  засвоєння  нових  знань, але за  формою – це  поєднання  різних  форм  музичної     (виконання, сприймання музики, засвоєння  теоретичних  понять  і  термінів) та  пізнавальної  діяльності  ( сприймання, усвідомлення, аналіз навчальної  інформації  та  перевірка  її  опанування). До  цього  типу  належить  більшість  уроків.

На  кожному  уроці  вчителеві  просто  необхідно  створити  особливу  емоційну  атмосферу. Це так  природньо  для  уроків  музичного  мистецтва, адже  музика – мова  почуттів:вона  хвилює, викликає  у  слухачів  певні  настрої  та  переживання. Отримані  враження  посилюється  під впливом  учителя, який  передає  свої  почуття  не  тільки  у  виразному  виконанні  твору, але  й  у  слові, міміці, жестах.

Отже, акцентуючи увагу  учнів  на  звучанні  музики  і  розвиваючи  їх  увагу, допитливість   та  цікавість, учитель  допомагає  дітям  увійти  до  світу  музики, музичних  образів,  і  яскраво  відчути  їх  виразність.

ТВОРИТЬ  ИСКУССТВО  МОЖЕТ  ЛИШЬ  ИЗБРАННИК,

ЛЮБИТЬ  ИСКУССТВО – ВСЯКИЙ  ЧЕЛОВЕК….

Жюльен  Грюн


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31202. Сейсмические форматы и запись на магнитную ленту 30 KB
  По рекомендации SEG Общества геофизиковразведчиков в сейсморазведочных станциях в качестве стандартных для 9дорожечных магнитофонов при записи на ленту приняты следующие основные мультиплексные форматы: SEGB с длиной сейсмического слова 25 байта; SEGD с длиной сейсмического слова 4 байта. В качестве демультиплексных форматов в сейсморазведке по рекомендации SEG в настоящее время наиболее широко используются следующие: SEGD801520битный формат с длиной сейсмического слова в 25 байта; SEGD804832битный формат с длиной...
31203. Сейсморазведочная аппаратура первого поколения 30 KB
  Сейсморазведочная станция СС30 6056 конструкции 1956 года содержала уже 60 сейсмических каналов группы по 15 каналов с раздельными фильтрами НЧ и ВЧ. Она была смонтирована в виде набора блоков два блока усилителей по 12 каналов осциллограф пульт управления блок питания переносная фотолаборатория соединительные кабели. Сейсморазведочная станция СС605 содержала 60 сейсмических каналов и была первой отечественной широкодиапазонной станцией приспособленной для регистрации колебаний в диапазоне от 15 до 350 Гц.
31204. Сейсморазведочные станции с промежуточной аналоговой записью 30 KB
  Главным средством создания воспроизводимой сейсмической записи оказалась магнитная аналоговая запись. Сейсморазведочные станции этого типа состоят из двух основных частей: блока записи и блока воспроизведения. Сейсморазведочная станция СС2461М имела 24 основных канала записи и 4 вспомогательных канала для регистрации марок времени отметки моментов взрыва и вертикального времени. Использовался прямой способ записи на ленту с высокочастотным подмагничиванием.
31205. Сейсморазведочные станции с цифровой магнитной регистрацией 30 KB
  Первой отечественной цифровой сейсморазведочной станцией была станция ССЦ1 созданная в 1966 г. Сейсморазведочная станция ССЦ2 была первой отечественной цифровой сейсморазведочной станцией которая достаточно успешно и сравнительно долго 1970 1976 гг. Сейсморазведочная станция ССЦ3 была разработана институтом ВНИИГеофизика Москва при участии фирмы SERSEL Франция в 1972 году. С 1976 года выпускался модернизированный вариант станции под маркой ССЦ4.
31206. Сети наблюдений 36.5 KB
  Сейсморазведочные работы 2D проводятся для изучения строения земной коры по отдельным профилям или сети профилей с целью решения задач на региональном поисковом детальном а иногда даже на детализационном этапах геологоразведочного процесса. Цели и задачи конкретной сейсмической съемки определяются этапом геологоразведочных работ на данной территории. Как известно в России принято выделять три этапа геологоразведочных работ региональный поисковый и детальный. Исследования по отдельным протяженным профилям на региональном этапе работ...
31207. Системы записи и предварительной обработки сейсмической информации 33 KB
  С точки зрения технологии применения сейсмической разведки в главном направлении в области поисков и разведки углеводородов всю выпускаемую аппаратуру можно условно разделить на два класса: аппаратура и оборудование для исследований по отдельным профилям линиям с использованием относительно ограниченного числа каналов. В ее названии присутствует индекс Л или L ; аппаратура и оборудование для исследований на площадях достаточно больших размерив с одновременной регистрацией волнового поля большим числом каналов. Для сейсморазведочных...
31208. Системы наблюдений со сложными но форме линиями приема или возбуждения 28.5 KB
  Система наблюдений при правильном планировании может обладать хорошим распределением удалений и азимутов. Предложено и ряд систем наблюдений регулярного типа в которых используются сложные по форме линии приема ЛПП или возбуждения ЛПВ. Среди систем наблюдений такого типа следует прежде всего указать на системы типа звезда и радиальная .
31209. Суда для сейсморазведочных работ 32.5 KB
  иметь специальное радионавигационное оборудование для уверенного ведения судна по запроектированной системе сейсмических профилей; обладать достаточной автономностью плавания 30 60 суток. м в наиболее комфортной части судна. Процесс смотки и размотки сейсмических кос требует установки на корме судна в полузакрытом помещении специальных барабанов с электроприводом и емкостью размещаемых кос объемом до 10 15 м3. Кроме этого весьма важно чтобы шумы самого судна шумы двигателя были бы также достаточно малыми.
31210. Типы систем наблюдений 38.5 KB
  В сейсморазведке при исследованиях по линейным профилям наиболее часто используются следующие системы наблюдений: фланговые с пунктами возбуждения расположенными по одну сторону базы приема линии пунктов приема ЛПП на ее конце или за ее пределами фланговые с выносом; встречные фланговые с пунктами возбуждения расположенными на обоих концах базы приема ЛПП или с двух сторон за ее пределами встречные фланговые с выносом; центральные с пунктом возбуждения в центре базы приема симметричные и с пунктом возбуждения...