54335

ВІДЛУННЯ ЕПОХ У МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Без музики важко переконати людину яка вступає в світ у тому що людина прекрасна а це переконання по суті є основою емоційної естетичної моральної культури В. Загальна...

Украинкский

2014-03-12

43.5 KB

4 чел.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ  ЩОДО  ОРГАНІЗАЦІЇ  ТА                                ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ  МУЗИЧНОГО  МИСТЕЦТВА  ЗА  ТЕМОЮ:                                       «ВІДЛУННЯ  ЕПОХ  У  МУЗИЧНОМУ  МИСТЕЦТВІ»

8 клас

«Пізнання  світу  почуттів  неможливе  без  розуміння                                                             й переживання  музики, без  глибокої  духовної потреби                                                             слухати  музику  й  діставати  насолоду  від  неї. Без                                                     музики   важко  переконати  людину, яка  вступає в  світ,                                                                      у  тому, що людина  прекрасна,  а це  переконання, по суті,                                                       є основою  емоційної, естетичної, моральної культури»

В.О.Сухомлинський

У  навчальній  програмі  з  музичного  мистецтва зазначається, що  метою  загальної  музичної  освіти  в  основній  школі  є  розвиток  кожного  учня  та  збагачення  його   естетичного  досвіду  під  час  сприймання  та  інтерпретації  творів  музичного  мистецтва  та  музично – практичної  діяльності, формування  в  учнів  цілісних  орієнтирів, задоволення  потреби  кожної  дитини  в  творчій  самореалізації  та естетичному  самовдосконаленні.

Загальна  мета  сформульована  в  основних  завданнях, які  спрямовані  на  формуванні  освітніх  компетенцій:

  •  загальнокультурної ( формування  культури  почуттів, збагачення  емоційно – естетичного  досвіду, розвиток  універсальних  рис  творчої  особистості;
  •  предметної  компетенції  та  компетенції  особистісного  самовдосконалення ( опанування  вокально – хорових  умінь  та  навичок – здатність  використовувати  набуті знання);
  •  комунікативної  компетенції ( вільно  висловлювати  своє  особисте  ставлення  до  прослуханих  музичних творів, аргументувати  свої  думки, судження  та  відстоювати  їх);
  •  інформаційної  та  навчально – пізнавальної  компетенції ( засвоєння  основних  музичних  понять  та  термінології – пізнання  світу  засобами  музичного  мистецтва, формування  уявлень  про  сутність, види  та                      жанри  музичного  мистецтва;
  •  загальнопредметна  та  загальнокультурна  компетенція ( розуміння  учнями  зв’язків  музики  з  іншими  видами  мистецтва, з  природним  і  культурним  середовищем  життєдіяльності  людини).

Сучасна система освіти в Україні вимагає якісно нового підходу до навчально-виховного процесу. Нині ми говоримо про необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу в проблемах виховання та розвитку дитини, про формування високоосвіченої особистості, що здатна до самоорганізації, саморозвитку,відповідної реалізації власних здібностей, а також творчого та інтелектуального потенціалу. У цілісній, нерозривній виховній системі все більшого значення набуває виховання естетичне. Саме естетичний виховний напрямок формує світосприйняття школяра, його психічні та моральні засади, внутрішній світ, здатність розрізняти прекрасне та потворне, розуміти роль та значення загальнолюдських цінностей. Дитина має зростати і розвиватися в гармонії з навколишнім світом. З перших років навчання дитини в школі педагог має прищеплювати їй любов до милозвучного та співучого рідного слова, рідної природи, до дивовижного світу художньої, культури, музики та мистецтва. На уроках дисциплін художньо-естетичного циклу дитина повинна сформувати власну особистісно-ціннісну оцінку світу, розуміння художньо-образних творів, розвивати нестереотипне мислення, уяву, фантазію.

Дети  должны  жить  в  мире  красоты, игры,

сказки, музыки, рисунка, фантазии, творчества.

В.А.Сухомлинский

Отже, перед учителем постає важливе завдання — створити необхідні умови для того, щоб школяр зміг засвоїти нові знання, набути нових вмінь та навичок, розвивати та удосконалювати творчі нахили, задатки — тобто для виховання в дитині естетичної культури. Естетичне виховання є джерелом формування духовного світу людини. Воно здійснюється засобами образотворчого мистецтва, музики, літератури, дизайнерського мистецтва тощо. Характерною відзнакою людини, здатної до естетичного сприймання дійсності, є її емоційно-естетична налаштованість, що виявляється в особливій чутливості до краси, основою якої є сенсорна та емоційна підготовленість особистості. Красу в широкому розумінні цього слова вважають великою силою життя, яка облагороджує людину, пробуджує в ній високі помисли, піднімає до висот творчості.

Красиве вражає дитину. Її мимоволі охоплює глибоке здивування і хвилююче піднесення; саме естетичне почуття здатне викликати в людини найсвітліші, найчистіші і найвищі рухи душі, далекі від утилітарних, егоїстичних, меркантильних прагнень. На кожному кроці ми помічаємо, що естетичні погляди і судження, насамперед, пов'язані з оцінкою того, що є прекрасного і досконалого в житті. Слово «прекрасний» ми вимовляємо нерідко. Усе, що здається нам довершеним і майстерно зробленим, ми відносимо до розряду прекрасних явищ. Ми кажемо: «прекрасна людина», «прекрасний настрій», «прекрасна річ». Але найчастіше поняття прекрасного пов'язується з мистецтвом, художньою творчістю.

Завдання естетичного виховання полягає не лише в тому, щоб навчити дитину сприймати і переживати красу, але й у тому, щоб естетичні враження викликали в дитині дійове ставлення до дійсності, прагнення за цими законами краси перетворювати дійсність.

Як же створити необхідні умови для естетичного виховання особистості?

Запропоновані  розробки  уроків  є  прикладом, як  можна розмовляти  з  дитиною  про  сучасну  музику, допомогти  розібратися  у  великому  розмаїтті  музичних  течій, груп, виконавців, розібратися, чому  одних  виконавців  сучасної  музики  вважають  майже  класиками ( тобто  зразком), а  інших – ні.   

Підготовка уроків  за  такою  схемою  потребує  великої   додаткової  роботи, яка  іншим  майже  непомітна – творчі  домашні  завдання  на  випередження  теми – підготувати  короткий  життєпис, скласти  хронологію  життя, принести  фото  та  картини, з  яких  потім  буде  виготовлена  виставка, знайти  музичний  та  відео – матеріал  тощо.   Діти  звикають  та  активно  співпрацюють  з учителем, навчаються  знаходити  матеріал, виділяти  те, що  важливіше; а  головне – цікавляться  та  навчаються  з  великим  бажанням.  У  кожному  класі, починаючи  вже  з  5( епізодично, тільки  найбільш  підготовлені  діти)  і  в  8  вже  майже  половина  класу  є  мистецтвознавцями – це  учні, завдяки  я ким  учитель  має  функцію  тільки  фасилітатора,  який  направляє, слідкує  за  часом  проведення  етапів  уроку, веде  дискусію  та  коригує почуте  тощо.  В  кінцевому  результаті  ми  отримуємо  такий бажаний  результат – «навчаючи – вчусь». Діти  самі  навчають  один  одного – сперечаються, доводять  свою  думку, а  взагалі  створюють  власний  музичний  смак, власний  музичний  світогляд.  Мета  майже  досягнута.   На  уроках  учні  мають  можливість  дізнатись  про  кращі  зразки   класичної, народної, сучасної  музики, масові  пісні.  

Музичне  сприймання розвивається  не  тільки  в  процесі  слухання  музики, тому  в  пропонованих  розробках  уроків  значне  місце  призначене  співам, під  час  яких  учні  набувають  навичок  і  вмінь, це  допоможе  їм  краще  зрозуміти і  виразно  виконувати  твори.  Увагу  потрібно  приділити  ритміці, вокальним  вправам, вивчення  музичної  грамоти тощо.  У  цьому  вчителеві  допоможуть  загальновідомі  вправи  для  розвитку  дикції, артикуляції, дихання  тощо.

Структура  уроків музичного  мистецтва  складається  з  логічно  обґрунтованих частин:

  •  організаційний  момент;
  •  мотивація  навчальної діяльності;
  •  повідомлення  теми  і  мети  уроку;
  •  актуалізація  опорних  знань;
  •  теоретичне  вивчення музики;
  •  вокально- хорова  робота;
  •  підсумок  уроку.

Учитель  має  чітко  усвідомлювати  зміст  кожного  структурного  елемента  уроку.  

В запропонованих розробках  використаний  комбінований  урок –                                         це  урок  засвоєння  нових  знань, але за  формою – це  поєднання  різних  форм  музичної     (виконання, сприймання музики, засвоєння  теоретичних  понять  і  термінів) та  пізнавальної  діяльності  ( сприймання, усвідомлення, аналіз навчальної  інформації  та  перевірка  її  опанування). До  цього  типу  належить  більшість  уроків.

На  кожному  уроці  вчителеві  просто  необхідно  створити  особливу  емоційну  атмосферу. Це так  природньо  для  уроків  музичного  мистецтва, адже  музика – мова  почуттів:вона  хвилює, викликає  у  слухачів  певні  настрої  та  переживання. Отримані  враження  посилюється  під впливом  учителя, який  передає  свої  почуття  не  тільки  у  виразному  виконанні  твору, але  й  у  слові, міміці, жестах.

Отже, акцентуючи увагу  учнів  на  звучанні  музики  і  розвиваючи  їх  увагу, допитливість   та  цікавість, учитель  допомагає  дітям  увійти  до  світу  музики, музичних  образів,  і  яскраво  відчути  їх  виразність.

ТВОРИТЬ  ИСКУССТВО  МОЖЕТ  ЛИШЬ  ИЗБРАННИК,

ЛЮБИТЬ  ИСКУССТВО – ВСЯКИЙ  ЧЕЛОВЕК….

Жюльен  Грюн


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28548. Режим ECB 31 KB
  ECBрежим идеален для небольшого количества данных например для шифрования ключа сессии. Режим шифрования Электронная Кодовая Книга ECB Под режимом шифрования здесь понимается такой алгоритм применения блочного шифра который при отправке сообщения позволяет преобразовывать открытый текст в шифротекст а после передачи этого шифротекста по открытому каналу позволяет однозначно восстановить первоначальный открытый текст. Как видно из определения сам блочный шифр теперь является лишь частью другого алгоритма – алгоритма режима шифрования....
28549. Режим CBC 39 KB
  Дешифрование в режиме СВС Для получения первого блока зашифрованного сообщения используется инициализационный вектор IV для которого выполняется операция XOR с первым блоком незашифрованного сообщения. В режиме CBC при зашифровании каждая итерация алгоритма зависит от результата предыдущей итерации поэтому зашифрование сообщения не поддаётся расспараллеливанию. Однако расшифрование когда весь шифротекст уже получен можно выполнять параллельно и независимо для всех блоков сообщения см. Это дает значительный выигрыш во времени при...
28550. Режим CFB 66.5 KB
  Как и в режиме CBC здесь используется операция XOR для предыдущего блока зашифрованного текста и следующего блока незашифрованного текста. Таким образом любой блок зашифрованного текста является функцией от всего предыдущего незашифрованного текста. Для левых J битов выхода алгоритма выполняется операция XOR с первыми J битами незашифрованного текста Р1 для получения первого блока зашифрованного текста С1. При дешифровании используется аналогичная схема за исключением того что для блока получаемого зашифрованного текста выполняется...
28551. Режим шифрования с обратной связью по выходу (OFB) 52.55 KB
  Разница заключается в том что выход алгоритма в режиме OFB подается обратно в регистр тогда как в режиме CFB в регистр подается результат применения операции XOR к незашифрованному блоку и результату алгоритма см. Шифрование в режиме OFB Основное преимущество режима OFB состоит в том что если при передаче произошла ошибка то она не распространяется на следующие зашифрованные блоки и тем самым сохраняется возможность дешифрования последующих блоков. Дешифрование в режиме OFB Недостаток режима OFB заключается в том что он более уязвим к...
28552. Симметричные методы шифрования DES 63.46 KB
  Функция перестановки одна и та же для каждого раунда но подключи Ki для каждого раунда получаются разные вследствие повторяющегося сдвига битов ключа. Последовательность преобразований отдельного раунда Теперь рассмотрим последовательность преобразований используемую на каждом раунде. Создание подключей Ключ для отдельного раунда Ki состоит из 48 битов. На каждом раунде Ci и Di независимо циклически сдвигаются влево на 1 или 2 бита в зависимости от номера раунда.
28553. Примеры современных шифров проблема последнего блока DES 26.44 KB
  Альтернативой DES можно считать тройной DES IDEA а также алгоритм Rijndael принятый в качестве нового стандарта на алгоритмы симметричного шифрования. Также без ответа пока остается вопрос возможен ли криптоанализ с использованием существующих характеристик алгоритма DES. Алгоритм тройной DES В настоящее время основным недостатком DES считается маленькая длина ключа поэтому уже давно начали разрабатываться различные альтернативы этому алгоритму шифрования.
28554. Распределение ключей. Использование базовых ключей 13.15 KB
  Он заключается в доставке абоненту сети связи не полного комплекта ключей для связи со всеми другими абонентами а некоторой универсальной заготовки уникальной для каждого абонента по которой он может вычислить необходимый ему ключ. Пусть в сети связи действуют N абонентов занумеруем их от 0 до N1 и поставим каждому абоненту уникальный открытый идентификатор Yi из некоторого множества Y открытый в смысле общеизвестный. Генерация ключей для абонентов сети связи заключается в выработке N секретных ключей Xi из некоторого множества X....
28555. Использование маркантов или производных ключей 15.1 KB
  Заключается в использовании для шифрования не непосредственно ключей хранимых у абонентов а некоторых производных ключей из них получаемых. Заключается в использовании вместо ключа K двоичного вектора S полученного побитным суммированием K и случайного двоичного вектора M называемого маркантом при этом маркант передается в открытом виде отправителем получателю. Действительно использование одного и того же ключа но разных маркантов не снижает стойкости шифра. Однако этот метод обладает одним недостатком восстановление одного...