54335

ВІДЛУННЯ ЕПОХ У МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Без музики важко переконати людину яка вступає в світ у тому що людина прекрасна а це переконання по суті є основою емоційної естетичної моральної культури В. Загальна...

Украинкский

2014-03-12

43.5 KB

4 чел.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ  ЩОДО  ОРГАНІЗАЦІЇ  ТА                                ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ  МУЗИЧНОГО  МИСТЕЦТВА  ЗА  ТЕМОЮ:                                       «ВІДЛУННЯ  ЕПОХ  У  МУЗИЧНОМУ  МИСТЕЦТВІ»

8 клас

«Пізнання  світу  почуттів  неможливе  без  розуміння                                                             й переживання  музики, без  глибокої  духовної потреби                                                             слухати  музику  й  діставати  насолоду  від  неї. Без                                                     музики   важко  переконати  людину, яка  вступає в  світ,                                                                      у  тому, що людина  прекрасна,  а це  переконання, по суті,                                                       є основою  емоційної, естетичної, моральної культури»

В.О.Сухомлинський

У  навчальній  програмі  з  музичного  мистецтва зазначається, що  метою  загальної  музичної  освіти  в  основній  школі  є  розвиток  кожного  учня  та  збагачення  його   естетичного  досвіду  під  час  сприймання  та  інтерпретації  творів  музичного  мистецтва  та  музично – практичної  діяльності, формування  в  учнів  цілісних  орієнтирів, задоволення  потреби  кожної  дитини  в  творчій  самореалізації  та естетичному  самовдосконаленні.

Загальна  мета  сформульована  в  основних  завданнях, які  спрямовані  на  формуванні  освітніх  компетенцій:

  •  загальнокультурної ( формування  культури  почуттів, збагачення  емоційно – естетичного  досвіду, розвиток  універсальних  рис  творчої  особистості;
  •  предметної  компетенції  та  компетенції  особистісного  самовдосконалення ( опанування  вокально – хорових  умінь  та  навичок – здатність  використовувати  набуті знання);
  •  комунікативної  компетенції ( вільно  висловлювати  своє  особисте  ставлення  до  прослуханих  музичних творів, аргументувати  свої  думки, судження  та  відстоювати  їх);
  •  інформаційної  та  навчально – пізнавальної  компетенції ( засвоєння  основних  музичних  понять  та  термінології – пізнання  світу  засобами  музичного  мистецтва, формування  уявлень  про  сутність, види  та                      жанри  музичного  мистецтва;
  •  загальнопредметна  та  загальнокультурна  компетенція ( розуміння  учнями  зв’язків  музики  з  іншими  видами  мистецтва, з  природним  і  культурним  середовищем  життєдіяльності  людини).

Сучасна система освіти в Україні вимагає якісно нового підходу до навчально-виховного процесу. Нині ми говоримо про необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу в проблемах виховання та розвитку дитини, про формування високоосвіченої особистості, що здатна до самоорганізації, саморозвитку,відповідної реалізації власних здібностей, а також творчого та інтелектуального потенціалу. У цілісній, нерозривній виховній системі все більшого значення набуває виховання естетичне. Саме естетичний виховний напрямок формує світосприйняття школяра, його психічні та моральні засади, внутрішній світ, здатність розрізняти прекрасне та потворне, розуміти роль та значення загальнолюдських цінностей. Дитина має зростати і розвиватися в гармонії з навколишнім світом. З перших років навчання дитини в школі педагог має прищеплювати їй любов до милозвучного та співучого рідного слова, рідної природи, до дивовижного світу художньої, культури, музики та мистецтва. На уроках дисциплін художньо-естетичного циклу дитина повинна сформувати власну особистісно-ціннісну оцінку світу, розуміння художньо-образних творів, розвивати нестереотипне мислення, уяву, фантазію.

Дети  должны  жить  в  мире  красоты, игры,

сказки, музыки, рисунка, фантазии, творчества.

В.А.Сухомлинский

Отже, перед учителем постає важливе завдання — створити необхідні умови для того, щоб школяр зміг засвоїти нові знання, набути нових вмінь та навичок, розвивати та удосконалювати творчі нахили, задатки — тобто для виховання в дитині естетичної культури. Естетичне виховання є джерелом формування духовного світу людини. Воно здійснюється засобами образотворчого мистецтва, музики, літератури, дизайнерського мистецтва тощо. Характерною відзнакою людини, здатної до естетичного сприймання дійсності, є її емоційно-естетична налаштованість, що виявляється в особливій чутливості до краси, основою якої є сенсорна та емоційна підготовленість особистості. Красу в широкому розумінні цього слова вважають великою силою життя, яка облагороджує людину, пробуджує в ній високі помисли, піднімає до висот творчості.

Красиве вражає дитину. Її мимоволі охоплює глибоке здивування і хвилююче піднесення; саме естетичне почуття здатне викликати в людини найсвітліші, найчистіші і найвищі рухи душі, далекі від утилітарних, егоїстичних, меркантильних прагнень. На кожному кроці ми помічаємо, що естетичні погляди і судження, насамперед, пов'язані з оцінкою того, що є прекрасного і досконалого в житті. Слово «прекрасний» ми вимовляємо нерідко. Усе, що здається нам довершеним і майстерно зробленим, ми відносимо до розряду прекрасних явищ. Ми кажемо: «прекрасна людина», «прекрасний настрій», «прекрасна річ». Але найчастіше поняття прекрасного пов'язується з мистецтвом, художньою творчістю.

Завдання естетичного виховання полягає не лише в тому, щоб навчити дитину сприймати і переживати красу, але й у тому, щоб естетичні враження викликали в дитині дійове ставлення до дійсності, прагнення за цими законами краси перетворювати дійсність.

Як же створити необхідні умови для естетичного виховання особистості?

Запропоновані  розробки  уроків  є  прикладом, як  можна розмовляти  з  дитиною  про  сучасну  музику, допомогти  розібратися  у  великому  розмаїтті  музичних  течій, груп, виконавців, розібратися, чому  одних  виконавців  сучасної  музики  вважають  майже  класиками ( тобто  зразком), а  інших – ні.   

Підготовка уроків  за  такою  схемою  потребує  великої   додаткової  роботи, яка  іншим  майже  непомітна – творчі  домашні  завдання  на  випередження  теми – підготувати  короткий  життєпис, скласти  хронологію  життя, принести  фото  та  картини, з  яких  потім  буде  виготовлена  виставка, знайти  музичний  та  відео – матеріал  тощо.   Діти  звикають  та  активно  співпрацюють  з учителем, навчаються  знаходити  матеріал, виділяти  те, що  важливіше; а  головне – цікавляться  та  навчаються  з  великим  бажанням.  У  кожному  класі, починаючи  вже  з  5( епізодично, тільки  найбільш  підготовлені  діти)  і  в  8  вже  майже  половина  класу  є  мистецтвознавцями – це  учні, завдяки  я ким  учитель  має  функцію  тільки  фасилітатора,  який  направляє, слідкує  за  часом  проведення  етапів  уроку, веде  дискусію  та  коригує почуте  тощо.  В  кінцевому  результаті  ми  отримуємо  такий бажаний  результат – «навчаючи – вчусь». Діти  самі  навчають  один  одного – сперечаються, доводять  свою  думку, а  взагалі  створюють  власний  музичний  смак, власний  музичний  світогляд.  Мета  майже  досягнута.   На  уроках  учні  мають  можливість  дізнатись  про  кращі  зразки   класичної, народної, сучасної  музики, масові  пісні.  

Музичне  сприймання розвивається  не  тільки  в  процесі  слухання  музики, тому  в  пропонованих  розробках  уроків  значне  місце  призначене  співам, під  час  яких  учні  набувають  навичок  і  вмінь, це  допоможе  їм  краще  зрозуміти і  виразно  виконувати  твори.  Увагу  потрібно  приділити  ритміці, вокальним  вправам, вивчення  музичної  грамоти тощо.  У  цьому  вчителеві  допоможуть  загальновідомі  вправи  для  розвитку  дикції, артикуляції, дихання  тощо.

Структура  уроків музичного  мистецтва  складається  з  логічно  обґрунтованих частин:

  •  організаційний  момент;
  •  мотивація  навчальної діяльності;
  •  повідомлення  теми  і  мети  уроку;
  •  актуалізація  опорних  знань;
  •  теоретичне  вивчення музики;
  •  вокально- хорова  робота;
  •  підсумок  уроку.

Учитель  має  чітко  усвідомлювати  зміст  кожного  структурного  елемента  уроку.  

В запропонованих розробках  використаний  комбінований  урок –                                         це  урок  засвоєння  нових  знань, але за  формою – це  поєднання  різних  форм  музичної     (виконання, сприймання музики, засвоєння  теоретичних  понять  і  термінів) та  пізнавальної  діяльності  ( сприймання, усвідомлення, аналіз навчальної  інформації  та  перевірка  її  опанування). До  цього  типу  належить  більшість  уроків.

На  кожному  уроці  вчителеві  просто  необхідно  створити  особливу  емоційну  атмосферу. Це так  природньо  для  уроків  музичного  мистецтва, адже  музика – мова  почуттів:вона  хвилює, викликає  у  слухачів  певні  настрої  та  переживання. Отримані  враження  посилюється  під впливом  учителя, який  передає  свої  почуття  не  тільки  у  виразному  виконанні  твору, але  й  у  слові, міміці, жестах.

Отже, акцентуючи увагу  учнів  на  звучанні  музики  і  розвиваючи  їх  увагу, допитливість   та  цікавість, учитель  допомагає  дітям  увійти  до  світу  музики, музичних  образів,  і  яскраво  відчути  їх  виразність.

ТВОРИТЬ  ИСКУССТВО  МОЖЕТ  ЛИШЬ  ИЗБРАННИК,

ЛЮБИТЬ  ИСКУССТВО – ВСЯКИЙ  ЧЕЛОВЕК….

Жюльен  Грюн


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75899. Принципиальные изменения в российском конституционном праве в 1990-2000-е гг.: дрейф в сторону авторитаризма 26.58 KB
  Следствием запрета КПСС стало разрушение всей прежней системы власти которая в меньшей степени коснулась низов политического класса но имела самые радикальные последствия для его верхушки. Запрет КПСС вызвал: ликвидацию традиционных институтов советской власти; ликвидацию института номенклатуры с ее порядком подбора и продвижения руководящих кадров для всех сфер жизни общества; передачу полномочий союзных органов власти российским и другие. Вакуум образовавшийся после распада СССР был одновременно и шансом и угрозой для новой власти....
75900. Россия как федерация: de jure и de facto. Правовой и фактический статус субъектов федерации 18.21 KB
  Правовой и фактический статус субъектов федерации. Принцип равноправия субъектов РФ провозглашенный в федеральной Конституции при последовательном его проведении предполагает построение симметричной федерации. Причем нынешняя асимметрия Российской Федерации вызвана во многом объективными причинами в первую очередь экономическими политическими историческими. Правовое положение субъекта Российской Федерации определяется Конституцией Российской Федерации.
75901. Особенности формирования и деятельности вооруженных сил современной России. Военные реформы в России 18.04 KB
  Направления реформы: Сокращение срока службы по призыву В декабре 2000 года Путин заявил: Армия должна быть профессиональной. Эти изменения в частности предусматривают сокращение с 2008 года срока военной службы по призыву с 24 до 12 месяцев С осени 2007 года россиян стали призывать в армию на 18 месяцев с 1 января 2008 года на 12 месяцев. Увеличение числа контрактников Улучшение материального положения военнослужащих и военных пенсионеров Введение альтернативной службы – В 2002 г. Государственная Дума приняла закон согласно...
75902. Крестьянские движения XVII – XVIII вв.: бунт или революция? Сравнительный анализ 15.29 KB
  Первое крестьянское восстание под предводительством Хлопка 1603 вспыхнуло вследствие ужесточения крепостного гнета. Следующее восстание под предводительством И. Еще более крупное восстание в казацкой среде усилившейся за счет большого количества беглых людей произошло в Поволжье под руководством С. Восстание под предводительством К.
75903. Программные установки в движениях декабристов и народников: общее и особенное 19.14 KB
  Северное общество – за сохранение монархии но ограниченной парламентом; Южное общество – за республику. Северное общество за имущественный ценз. Северное общество за то чтобы их имели все граждане страны. Южное общество согласно но делает одно существенное дополнение – гражданские и политические права народ получит только после длительного периода военной диктатуры.
75904. Политические партии в России в начале ХХ в.: сравнительный анализ программных лозунгов и деятельности двух-трех партий на выбор 186.39 KB
  Лидеры партии отстаивали целостность России допуская автономию только для Финляндии и Польши. Лидерами партии были известные предприниматели и финансисты А.
75905. Почему большевики смогли взять и удержать власть 15.43 KB
  Напротив большевики придя к власти незамедлительно приняли Декрет о земле отменивший право частной собственности на землю: земля переходила во всенародную государственную собственность; В 1914-1918 гг. Большевики соответственно также издали и Декрет о мире; Политическая раздробленность царившая среди остальных партийных кругов компромисс кадетов с эсерами с меньшевиками привела к потере ими фактического влияния в стране; наиболее организованной группой оставались лишь большевики способные в короткий срок мобилизовать собственные...
75906. Диссидентское движение в СССР: основные направления, лидеры и результаты деятельности 19.6 KB
  Диссиденты (лат. dissidents - несогласный) - термин, который с середины 70-х годов применялся к лицам, открыто спорившим с официальными доктринами в тех или иных областях общественной жизни СССР и пришедшим к явному столкновению с аппаратом власти. Первые годы брежневского правления
75907. Сравнительный анализ политических программ двух-трех современных российских политических партий (целевая аудитория (электорат) партии, образ желаемого будущего России (политическая, социально-экономическая модели, место России в международных процессах) 16.93 KB
  Все три партии видят будущее России поразному. Окончательное формирование социалистических общественных отношений В качестве альтернативы этим шагам предусмотрена программаминимум которая предполагает национализацию природных богатств России установление власти трудящихся и т. В программе ЕР нет ясного положения относительно будущего России какой она должна быть отсутствует там и идеология партии.