54335

ВІДЛУННЯ ЕПОХ У МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Без музики важко переконати людину яка вступає в світ у тому що людина прекрасна а це переконання по суті є основою емоційної естетичної моральної культури В. Загальна...

Украинкский

2014-03-12

43.5 KB

4 чел.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ  ЩОДО  ОРГАНІЗАЦІЇ  ТА                                ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ  МУЗИЧНОГО  МИСТЕЦТВА  ЗА  ТЕМОЮ:                                       «ВІДЛУННЯ  ЕПОХ  У  МУЗИЧНОМУ  МИСТЕЦТВІ»

8 клас

«Пізнання  світу  почуттів  неможливе  без  розуміння                                                             й переживання  музики, без  глибокої  духовної потреби                                                             слухати  музику  й  діставати  насолоду  від  неї. Без                                                     музики   важко  переконати  людину, яка  вступає в  світ,                                                                      у  тому, що людина  прекрасна,  а це  переконання, по суті,                                                       є основою  емоційної, естетичної, моральної культури»

В.О.Сухомлинський

У  навчальній  програмі  з  музичного  мистецтва зазначається, що  метою  загальної  музичної  освіти  в  основній  школі  є  розвиток  кожного  учня  та  збагачення  його   естетичного  досвіду  під  час  сприймання  та  інтерпретації  творів  музичного  мистецтва  та  музично – практичної  діяльності, формування  в  учнів  цілісних  орієнтирів, задоволення  потреби  кожної  дитини  в  творчій  самореалізації  та естетичному  самовдосконаленні.

Загальна  мета  сформульована  в  основних  завданнях, які  спрямовані  на  формуванні  освітніх  компетенцій:

  •  загальнокультурної ( формування  культури  почуттів, збагачення  емоційно – естетичного  досвіду, розвиток  універсальних  рис  творчої  особистості;
  •  предметної  компетенції  та  компетенції  особистісного  самовдосконалення ( опанування  вокально – хорових  умінь  та  навичок – здатність  використовувати  набуті знання);
  •  комунікативної  компетенції ( вільно  висловлювати  своє  особисте  ставлення  до  прослуханих  музичних творів, аргументувати  свої  думки, судження  та  відстоювати  їх);
  •  інформаційної  та  навчально – пізнавальної  компетенції ( засвоєння  основних  музичних  понять  та  термінології – пізнання  світу  засобами  музичного  мистецтва, формування  уявлень  про  сутність, види  та                      жанри  музичного  мистецтва;
  •  загальнопредметна  та  загальнокультурна  компетенція ( розуміння  учнями  зв’язків  музики  з  іншими  видами  мистецтва, з  природним  і  культурним  середовищем  життєдіяльності  людини).

Сучасна система освіти в Україні вимагає якісно нового підходу до навчально-виховного процесу. Нині ми говоримо про необхідність гуманізації навчання, особистісного підходу в проблемах виховання та розвитку дитини, про формування високоосвіченої особистості, що здатна до самоорганізації, саморозвитку,відповідної реалізації власних здібностей, а також творчого та інтелектуального потенціалу. У цілісній, нерозривній виховній системі все більшого значення набуває виховання естетичне. Саме естетичний виховний напрямок формує світосприйняття школяра, його психічні та моральні засади, внутрішній світ, здатність розрізняти прекрасне та потворне, розуміти роль та значення загальнолюдських цінностей. Дитина має зростати і розвиватися в гармонії з навколишнім світом. З перших років навчання дитини в школі педагог має прищеплювати їй любов до милозвучного та співучого рідного слова, рідної природи, до дивовижного світу художньої, культури, музики та мистецтва. На уроках дисциплін художньо-естетичного циклу дитина повинна сформувати власну особистісно-ціннісну оцінку світу, розуміння художньо-образних творів, розвивати нестереотипне мислення, уяву, фантазію.

Дети  должны  жить  в  мире  красоты, игры,

сказки, музыки, рисунка, фантазии, творчества.

В.А.Сухомлинский

Отже, перед учителем постає важливе завдання — створити необхідні умови для того, щоб школяр зміг засвоїти нові знання, набути нових вмінь та навичок, розвивати та удосконалювати творчі нахили, задатки — тобто для виховання в дитині естетичної культури. Естетичне виховання є джерелом формування духовного світу людини. Воно здійснюється засобами образотворчого мистецтва, музики, літератури, дизайнерського мистецтва тощо. Характерною відзнакою людини, здатної до естетичного сприймання дійсності, є її емоційно-естетична налаштованість, що виявляється в особливій чутливості до краси, основою якої є сенсорна та емоційна підготовленість особистості. Красу в широкому розумінні цього слова вважають великою силою життя, яка облагороджує людину, пробуджує в ній високі помисли, піднімає до висот творчості.

Красиве вражає дитину. Її мимоволі охоплює глибоке здивування і хвилююче піднесення; саме естетичне почуття здатне викликати в людини найсвітліші, найчистіші і найвищі рухи душі, далекі від утилітарних, егоїстичних, меркантильних прагнень. На кожному кроці ми помічаємо, що естетичні погляди і судження, насамперед, пов'язані з оцінкою того, що є прекрасного і досконалого в житті. Слово «прекрасний» ми вимовляємо нерідко. Усе, що здається нам довершеним і майстерно зробленим, ми відносимо до розряду прекрасних явищ. Ми кажемо: «прекрасна людина», «прекрасний настрій», «прекрасна річ». Але найчастіше поняття прекрасного пов'язується з мистецтвом, художньою творчістю.

Завдання естетичного виховання полягає не лише в тому, щоб навчити дитину сприймати і переживати красу, але й у тому, щоб естетичні враження викликали в дитині дійове ставлення до дійсності, прагнення за цими законами краси перетворювати дійсність.

Як же створити необхідні умови для естетичного виховання особистості?

Запропоновані  розробки  уроків  є  прикладом, як  можна розмовляти  з  дитиною  про  сучасну  музику, допомогти  розібратися  у  великому  розмаїтті  музичних  течій, груп, виконавців, розібратися, чому  одних  виконавців  сучасної  музики  вважають  майже  класиками ( тобто  зразком), а  інших – ні.   

Підготовка уроків  за  такою  схемою  потребує  великої   додаткової  роботи, яка  іншим  майже  непомітна – творчі  домашні  завдання  на  випередження  теми – підготувати  короткий  життєпис, скласти  хронологію  життя, принести  фото  та  картини, з  яких  потім  буде  виготовлена  виставка, знайти  музичний  та  відео – матеріал  тощо.   Діти  звикають  та  активно  співпрацюють  з учителем, навчаються  знаходити  матеріал, виділяти  те, що  важливіше; а  головне – цікавляться  та  навчаються  з  великим  бажанням.  У  кожному  класі, починаючи  вже  з  5( епізодично, тільки  найбільш  підготовлені  діти)  і  в  8  вже  майже  половина  класу  є  мистецтвознавцями – це  учні, завдяки  я ким  учитель  має  функцію  тільки  фасилітатора,  який  направляє, слідкує  за  часом  проведення  етапів  уроку, веде  дискусію  та  коригує почуте  тощо.  В  кінцевому  результаті  ми  отримуємо  такий бажаний  результат – «навчаючи – вчусь». Діти  самі  навчають  один  одного – сперечаються, доводять  свою  думку, а  взагалі  створюють  власний  музичний  смак, власний  музичний  світогляд.  Мета  майже  досягнута.   На  уроках  учні  мають  можливість  дізнатись  про  кращі  зразки   класичної, народної, сучасної  музики, масові  пісні.  

Музичне  сприймання розвивається  не  тільки  в  процесі  слухання  музики, тому  в  пропонованих  розробках  уроків  значне  місце  призначене  співам, під  час  яких  учні  набувають  навичок  і  вмінь, це  допоможе  їм  краще  зрозуміти і  виразно  виконувати  твори.  Увагу  потрібно  приділити  ритміці, вокальним  вправам, вивчення  музичної  грамоти тощо.  У  цьому  вчителеві  допоможуть  загальновідомі  вправи  для  розвитку  дикції, артикуляції, дихання  тощо.

Структура  уроків музичного  мистецтва  складається  з  логічно  обґрунтованих частин:

  •  організаційний  момент;
  •  мотивація  навчальної діяльності;
  •  повідомлення  теми  і  мети  уроку;
  •  актуалізація  опорних  знань;
  •  теоретичне  вивчення музики;
  •  вокально- хорова  робота;
  •  підсумок  уроку.

Учитель  має  чітко  усвідомлювати  зміст  кожного  структурного  елемента  уроку.  

В запропонованих розробках  використаний  комбінований  урок –                                         це  урок  засвоєння  нових  знань, але за  формою – це  поєднання  різних  форм  музичної     (виконання, сприймання музики, засвоєння  теоретичних  понять  і  термінів) та  пізнавальної  діяльності  ( сприймання, усвідомлення, аналіз навчальної  інформації  та  перевірка  її  опанування). До  цього  типу  належить  більшість  уроків.

На  кожному  уроці  вчителеві  просто  необхідно  створити  особливу  емоційну  атмосферу. Це так  природньо  для  уроків  музичного  мистецтва, адже  музика – мова  почуттів:вона  хвилює, викликає  у  слухачів  певні  настрої  та  переживання. Отримані  враження  посилюється  під впливом  учителя, який  передає  свої  почуття  не  тільки  у  виразному  виконанні  твору, але  й  у  слові, міміці, жестах.

Отже, акцентуючи увагу  учнів  на  звучанні  музики  і  розвиваючи  їх  увагу, допитливість   та  цікавість, учитель  допомагає  дітям  увійти  до  світу  музики, музичних  образів,  і  яскраво  відчути  їх  виразність.

ТВОРИТЬ  ИСКУССТВО  МОЖЕТ  ЛИШЬ  ИЗБРАННИК,

ЛЮБИТЬ  ИСКУССТВО – ВСЯКИЙ  ЧЕЛОВЕК….

Жюльен  Грюн


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45679. Рекламная кампания 61 KB
  Итак рекламную кампанию следует планировать в следующей последовательности: Анализ маркетинговой ситуации; Определение целей рекламы; Определение целевой аудитории; Составление сметы расходов на рекламу и контроль за ее выполнением; Выбор средств распространения рекламы; Составление рекламного сообщения или текста. Цель рекламы как правило сводится к тому чтобы убедить потенциальных покупателей в полезности товара и привести к мысли о необходимости купить его. Таким образом исследования играют роль основного рабочего...
45680. Расчет технологической карты на монтаж внутриквартального теплопровода из предварительно изолированных пенополиуретаном труб по грунту 2.88 MB
  Монтаж – это комплексный процесс механизированной сборки сооружений из готовых элементов заводского изготовления, а выполняемые при этом работы – монтажные. Широкое применение сборных конструкций ставит задачу предусмотреть при их проектировании возможность изготовления, транспортирования и монтажа наиболее просто с наименьшими затратами труда и материальных средств.
45681. Понятие коммуникации 31.5 KB
  Понятие коммуникации Коммуникация: Коммуникация взаимодействие между людьми посредством знаков размещённых в презентационных репрезантационных технических средствах распространяемых по определённым каналам в соответствии с выбранным кодом. Коммуникация для нас взаимодейсвие субъектсубъектного типа. Коммуникация будет таковой при условии что информации имеет смысл для обоих субъектов=субстанция информационной природы.
45682. Типология социальной коммуникации 40 KB
  Типология социальной коммуникации Социальная коммуникация это процесс в котором участвуют как минимум 2 социальных субъекта причём наличествует как факт передачи так и факт приёма информации причём со стороны источника передача осуществляется интенционно намеренно вербально невербально а со стороны получателя происходит приём этой информации как в осозновании так и вне осозновании.Неполноценная вырожденная ком.Мин колво участников 2 полноценная социальная комм.Природа участников комм.
45684. Понятие и основные хар-ки МК 62.5 KB
  В понимании МК наблюдается тенденция сведения её к СМИ или СМК это обусловлено законом РФ О СМИ. В законе эти средства названы СМИ на практике чаще используется термин СМК. Под этот тип подпадают все СМК работающие без обратной связи с аудиторией. При линейной коммуникации активность участников различна: коммуникатор проявляет свою активность через СМК а реципиент пассивно воспринимает информацию.
45685. Аудитории коммуникации: история, типология, основные подходы 40.5 KB
  А. современного медиа-рынка – совокупность корыстно действ.потребителей, которые платят своим селективным вниманием за тот/иной инф.продукт. Массовая аудитория (с возник. TV, PR). Характеризуется Блумер: рассредоточенность; члены не обязаны знать др.друга; строение меняется всё t; члены лишены чувства общей идентичности; из-за своих размеров и разнородностей не м.дествовать сама...
45687. Коммуникационный менеджмент. Задачи и функции коммуникационного менеджмента 33 KB
  Цель – достижение нового кач-ва развития орг-ции. Дб. Согласованный режим ком-ций, орг.как единая ресурсная система. Задача – согласование всех ком.потоков и направление ресурсного потока на достижение орг. Предмет – внутр.и внеш.ком-ции. Объект – орг-ция. Орг. – это группа людей, деят. кот.сознательно координируется и согласуется для достижения целей