54337

Методичний конструктор як техніка підготовки педагогів до впровадження директивних інновацій

Научная статья

Педагогика и дидактика

Цей методичний захід має бути необхідний закладу та учителям легкий у виконанні не обтяжуючий учасників заходу і водночас корисний Для цього треба не забувати про особливості навчання дорослих людей які мають свій досвід свої погляди на себе та оточуючий світ на розвиток себе в професії і суспільстві. Подруге підійдіть до розробки заходу дуже ретельно хоча на сучасному етапі саме розробка дійсно якісного методичного заходу не завжди є проблемою для цього є маса літератури з даного приводу але до технік що обираються треба...

Украинкский

2014-03-12

59.5 KB

2 чел.

Методичний конструктор як техніка підготовки педагогів до впровадження директивних інновацій

Руденко О.В.

Харківська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 122 Харківської міської ради Харківської області

Існує такий термін - „директивні інновації”, це саме те, що відбувається в наших школах. Інновації „спускають зверху”, ведуть роз’яснювальну роботу, впроваджують нові методи, інколи досліджують результати і називають такі дії методичною роботою. Зазвичай, параметр успішності методичної роботи яка відбувається завдяки директивним інноваціям – це готовність до інноваційної професійної діяльності, яка розглядається в двох контекстах: функціональному й особистісному.

Так функціональний підхід ґрунтується на уявленні готовності як психофізіологічного стану, який забезпечує швидкість актуалізації необхідного досвіду (Н.Левитов,  А.Пуні, В.Пушкін, Л.Разборова та ін.). За умов особистісного підходу готовність розглядається як складна динамічна структура, яка є виразом сукупності інтелектуальних, емоційних, мотиваційних і вольових складових психіки людини в їх співвідношенні із зовнішніми умовами й завданнями діяльності (М.Дьяченко, Л.Кандибович, Р.Пенькова, В.Шадриков та ін.). В роботах В.Сластьоніна зазначається, що готовність до педагогічної діяльності  - це система якостей,  що забезпечують успіх учительської праці, визначає її як складне динамічне утворення.

Структура готовності вчителя до інноваційної професійної діяльності (за В.Сластьоніним і Л.Подимовою) [4, с. 35] є такою:

  1.  Структурні компоненти: мотиваційний; креативний; технологічний; рефлексивний.
  2.  Функціональні компоненти: особистісно-мотивована переробка  та оцінка  освітніх програм; прийняття рішення про використання  нового та формування  цілей інноваційної   діяльності; корекція   й оцінка  концептуальних  підходів; планування   етапів експериментальної роботи; прогнозування труднощів; впровадження  нового у педагогічний процес.

Критерії готовності до інноваційної діяльності: творча   сприйнятливість до педагогічних інновацій; творча активність; методологічна й технологічна  готовність  до впровадження нового; педагогічне інноваційне мислення; культура  спілкування.

Розглянемо більш детально чотири рівні готовності до інноваційної діяльності. Учителі з низьким рівнем готовності характеризуються відсутністю інтересу до інновацій, необхідних теоретико-методологічних  знань. Оцінка значущості нововведення, зазвичай, здійснюється на основі «здорового глузду» та зовнішніх факторів.  Фрагментарне впровадження деяких ідей директивних інновацій відбувається шляхом механічного, некритичного копіювання окремих прийомів, запозичених  із педагогічної літератури та існуючої практики.  Педагог виявляється не обізнаним з методиками самодіагностики, спрямованої на визначення рівня готовності до впровадження в практику директивних інновацій, характеризується неадекватною самооцінкою своєї професійної діяльності, виявляється не спроможним до самокорекції.

Репродуктивний рівень характеризується в цілому позитивним ставленням до інновацій, що впроваджуються. Але при цьому цілі нововведень не сприймаються вчителем як особистісно значущі. Наявність теоретичних знань про сутність директивних нововведень не обумовлює їх ефективного використання їх у конкретних ситуаціях. Учитель знає та використовує окремі елементи директивного нововведення, але  виявляється не спроможним до його системного впровадження. Педагог має елементарні знання щодо засобів самодіагностики, спрямованої на визначення рівня готовності до впровадження в практику директивних інновацій, характеризується адекватною самооцінкою  своєї професійної діяльності, але виявляється не спроможним до самокорекції.

У випадку евристичного рівня учитель позитивно ставиться до директивних нововведень, приймає їх цілі як особистісно значущі, має ґрунтовні знання щодо теоретико-методологічних основ інновацій. Рівень впровадження вчителем нововведення в   практику роботи можна охарактеризувати як системний. На основі теоретичного осмислення конкретної педагогічної ситуації вчитель адекватно використовує елементи директивних нововведень, однак не може творчо переосмислювати їх ідеї відповідно до індивідуального стилю професійної діяльності. Педагог характеризується високим рівнем професійної рефлексії, а саме, здатністю до самоаналізу рівня своєї підготовленості до впровадження директивних інновацій, спроможністю до об`єктивної самооцінки та самокорекції, але не може здійснювати самокорекцію з урахуванням індивідуального стилю професійної діяльності.

Креативний рівень переважно характеризуються тим, що учитель позитивно ставиться до директивних нововведень, приймає їх цілі як особистісно значущі, має ґрунтовні знання щодо теоретико-методологічних основ інновацій. Рівень впровадження вчителем нововведення в практику роботи можна охарактеризувати як системний. При цьому використання інновацій здійснюється на основі індивідуально-творчого осмислення відповідно до індивідуального стилю професійної діяльності. Педагог характеризується високим рівнем професійної рефлексії, а саме, здатністю до самоаналізу рівня своєї підготовленості до впровадження директивних інновацій, спроможністю до об`єктивної самооцінки та самокорекції з урахуванням індивідуального стилю професійної діяльності.

Таким чином, на початку методичної роботи варто визначитися із рівнем готовності кожного учителя до інноваційної професійної діяльності. І у разі, якщо конкретний колектив переважно на креативному рівні готовності, то будь-який методичний захід буде сприйняти з вдячністю та переконливим бажанням втілити отримані знання на практиці. Якщо ж рівень здебільшого низький, то має сенс будувати роботу спираючись на здоровий глузд та зовнішні фактори. Спроможність до самооцінки та самокорекції є досить важливими параметрами для вдалої методичної роботи.

Все вище зазначене впливає на обрання техніки проведення методичних заходів, які будуть сприяти підготовці педагогічних кадрів до інноваційної діяльності. Цей методичний захід має бути необхідний закладу та учителям, легкий у виконанні, не обтяжуючий учасників заходу і, водночас, корисний, Для цього треба не забувати про особливості навчання дорослих людей, які мають свій досвід, свої погляди на себе та оточуючий світ, на розвиток себе в професії і суспільстві.

Таким чином, впровадження директивних інновацій потребує досить глибокого і професійного підходу. В якості рішення цієї проблеми пропонується починати з діагностики мотивації колективу. Залучіть до цієї роботи психолога, розумійте, що такі дослідження в школі є важкими, а результати дуже важливими. На базі цієї діагностики можна підбирати більш доцільні для цього конкретного колективу методичні заходи.

По-друге, підійдіть до розробки заходу дуже ретельно, хоча на сучасному етапі, саме розробка дійсно якісного методичного заходу не завжди є проблемою, для цього є маса літератури з даного приводу, але до технік, що обираються треба підходити творчо. Техніка методичного конструктору є цікавою саме тому, що вона дозволяє варіювати і створювати методичні заходи саме для конкретного колективу.

По-третє, необхідно втілити свій задум, провести захід на, бажано, високому рівні, що залежить і від компетентності ведучого, і від компетентності колективу.

Вчетверте, треба підводити підсумки проведених методичних заходів. Зворотній зв’язок – це та умова, яка дозволить підвищити рівень методичної роботи, побачити помилки і виправити їх в подальшій діяльності на методичному ґрунті. Саме використання в роботі зворотного зв’язку, відсутність формального ставлення до нього, врахування результатів конкретних заходів в подальшій методичній роботі можуть позитивно вплинути на якість цієї роботи.

Таким чином, методична робота буде вдалою за умови:

  1.  діагностики колективу;
  2.  ретельної підготовки заходу;
  3.  якісного втілення заходу;
  4.  наявності зворотного зв’язку.

Виявлення дійсної мотивації надасть можливість спрямувати методичну роботу на задоволення істинних потреб людей, не розпилюючи зусилля марно. Планування інтерактивних заходів має співпадати з мотивами колективу, очікуваннями людей, їх можливостями щодо інтерактивної (групової)роботи, вміння співпрацювати. Зміст заходу необхідно також розраховувати відносно цих параметрів.

Підготовка заходу за технікою методичного конструктору дозволяє вдовольнити педагогів, які, на відміну від їх вихованців, аудиторія більш примхлива і вибаглива, має менше мотивів розвивального та пізнавального характеру і вимагає більше від ведучого методичного заходу [3, c. 9].

Принципи побудови техніки методичного конструктору співпадають з принципами педагогічної техніки в цілому [1, c.12].

  1.  Принцип вільного вибору. Доросла людина може обирати з безлічі варіантів свій.
  2.  Принцип відкритості. Доросла людина має бути відкрита до нових знань, завдань і пошуків відповідей.
  3.  Принцип діяльності. Тільки діяльність може забезпечити ефективне навчання дорослого.
  4.  Принцип зворотного зв’язку. Зворотній зв’язок є індикатором успішності навчання. Побудова навчання без зворотного зв’язку неможлива.
  5.  Принцип ідеальності. Критерій ідеальності – більше користі за меншу кількість витрат. До ідеального треба прагнути, максимально використовуючи всі можливості, збільшуючи результативність і зменшуючи витрати в процесі.

Зазначені принципи мають бути актуальними при будь-якому навчанні і з будь-якою аудиторією, оскільки вони забезпечують діяльнісний підхід до навчання.

При створенні техніки враховувався існуючий досвід з проведення методичних заходів в інтерактивній манері з використанням відповідних технологій – технології критичного мислення, соціоігрової педагогіки, інтерактивного навчання тощо. Специфіка наведених технологій полягає в тому, що не можна бути виключно ведучим, треба брати участь і в якості учасника для вдосконалення професійних навичок. Практика потрібна і тим, хто вже вміє проводити заняття таким чином, і тим, хто хоче навчитися. Власний досвід кожного учителя під час таких заходів збагачується і розширюється.

Розглянемо детальніше аспекти техніки методичного конструктора пов’язані із формами проведення та тривалістю методичного заходу. Для шкільних уроків завжди відомо скільки часу він триває – 45 хвилин і все, що хоче донести педагог має вкладатися в ці рамки. Часові межі є важливою складовою класно – урочної системи, вони дисциплінують і учня, і учителя. Зазначимо, що для методичних заходів це не менш важливо.

Оптимальний час, який звичайний учитель може присвятити методичному заходу, - це від однієї до двох годин, і стежити за дотриманням часу має ведучий. Всі заходи розраховані на робочий день чи навіть більше завжди стикаються зі складнощами втілення на практиці, так як потребують відриву від виробництва. Відомо, як важко зібрати учителів поза школою і в позаробочий час, тому вирішення цієї проблеми полягає в тому, щоб нейтралізувати ці фактори. Треба проводити методичні заході в приміщенні школи і тривалістю максимально дві години. Запропонована техніка методичного конструктора дозволить створити захід, що відповідає цим вимогам, і провести його з урахуванням того змісту, що актуальний на даному етапі в закладі.

Що стосується проведення, оптимальною формою проведення є інтерактивна, як така, що максимально ефективна для навчання дорослих людей. Тому ведучий має повинен мати досвід проведення занять в такій манері (на сучасному етапі це вже не екзотика, оскільки досвід такої роботи, принаймні з учнями, є).

Тобто для проведення максимально ефективних методичних заходів в техніці методичного конструктору бажано обирати інтерактивну форму втілення задуму і дотримуватися часу – не більше 2 годин.

Структура заходу, побудованого за технікою методичного конструктора, має бути такою:

  1.  Вхід в заняття. Включає в себе мотивування методичного заходу і занурення в інтерактивну дію. Виконується відповідна вправа або декілька вправ, пов’язаних спільною метою. Тривалість до 15% всього часу.
  2.  Основна вправа. Центральна інтерактивна вправа, яка несе в собі інформацію щодо теми заходу, і певні дії відносно цієї інформації, що допомагають практичному осмисленню і подальшому втіленню в роботі. Тривалість до 60% всього часу.
  3.  Вихід з заняття. Включає в себе рефлексію заняття і інтерактивне завершення заходу, може містити зворотній зв’язок емоційного характеру. Виконується вправа (або дві), яка відповідає вказаним цілям. Тривалість до 20% всього часу.
  4.  Зворотній зв’язок щодо якості методичної роботи. Це змістовий зворотній зв’язок. Учасники мають оцінити якість та зміст заходу, форми зворотного зв’язку можуть бути різними, в залежності від цілей ведучого. Тривалість до 5% всього часу.

Подана структура є такою, що використовується і спрацьовує у більшості випадків. За умови, що ведучий є компетентним в питанні проведення інтерактивних занять розподіл за часом можна робити на власний розсуд, але співвідношення має зберігатися.

Кожний захід, створений в техніці методичного конструктору, проводиться за технологічною картою, що містить етапи заходу, назву вправ, мету, час, очікувані результати від вправи і додаткові пояснення. Зазначено також приблизна тривалість заходу, в залежності від розміру групи учасників, досвіду ведучого та присутніх він може збільшитися або зменшитися в межах 10% від загального часу. Додаткові пояснення можуть бути різними, наприклад, посилання на роздатки, описи вправ, тези, устаткування, специфічні дії ведучих тощо. Тобто це важливі моменти проведення заходу, що потребують нагадування чи детального розтлумачення. Технологічна карта є опорою відносно цілей, форм та тривалості вправ, а змістове наповнення залежить від ведучого, який планує захід.

Таким чином, методичний конструктор – це педагогічна техніка для навчання дорослих, яка дозволяє створювати і проводити методичні заходи для освітян. Оптимальне поєднання форм, методів та тривалості, що має бути забарвлене актуальним змістом, дозволяє покращити методичну роботу в закладі, підвищити її якість та результативність.

Література:

  1.  Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотній зв’язок. Ідеальність: посібник для вчителів. – Луганськ: Навчальна книга. Янтар, 2004. – 84 с.
  2.  Освітні технології: навч.-метод. посіб./ О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.
  3.  Руденко О.В. Методичний конструктор. Спецвипуск// Завуч № 18 (384), червень, 2009. – 52 с.
  4.  Сластенин В.А., Подымова Л.С. Педагогика: Инновационная деятельность.- М.: ИЧП «Издательство Магистр»,1997.-308 с.-С.132.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82536. Особенности памяти у детей с нарушениями интеллекта 28.5 KB
  Замский умственно отсталые дети усваивают новое очень медленно быстро забывают воспринятое не умеют вовремя воспользоваться приобретёнными знаниями и умениями на практике. Ослабление активного внутреннего торможения обусловливающее недостаточную концентрированность очагов возбуждения делает воспроизведение учебного материала многими умственно отсталыми детьми крайне неточным. Чаще всего физиологической основой забывчивости умственно отсталых детей является не угасание условных связей как при обычном забывании а временное внешнее...
82537. Особенности памяти у детей с нарушениями речи 40 KB
  Наиболее специфична следовательно значима для развития речи слуховая память. Без моторной памяти невозможно освоение экспрессивной речи устной и письменной. Зрительная память необходима для освоения письменной речи а также для связи между первой и второй сигнальной системами.
82538. Мышление, его виды и мыслительные операции 35 KB
  В зависимости от характера деятельности и ее конечных целей доминирует тот или иной вид мышления. Однако по степени своей сложности по требованиям которые они предъявляют к интеллектуальным и другим способностям человека все виды мышления не уступают друг другу. Виды мышления: Нагляднодейственное мышление представляет собой совокупность способов и процесс решения практических задач в условиях зрительного наблюдения за ситуацией и выполнения действий с представленными в ней предметами. Необходимые для мышления образы представлены в...
82539. Особенности мышления у детей с нарушениями речи 30 KB
  Одним из самых трудных является вопрос о первичности речи и мышления об оценке структуры мышления у лиц с речевыми расстройствами. Практика и экспериментальные исследования показывают что мышление страдает в наибольшей степени при системных нарушениях речи алалии препятствующей его развитию и афазии затрудняющей его проявление. Важное практическое значение имеют достаточно часто встречающиеся особенно в последнее время сочетания расстройств речи и мышления.
82540. Особенности мышления у детей с ДЦП 32.5 KB
  Зачастую нагляднообразное и словеснологическое мышление начинает развиваться практически без фундамента нагляднодейственного мышления. Недостаточность нагляднодейственного мышления приводит к недостаточности в формировании других более сложных форм мыслительной деятельности. Нагляднообразное мышление обычно формируется на основе нагляднодейственного мышления и чувственного опыта ощущения и восприятие.
82541. Особенности мышления у детей с нарушениями интеллекта 29 KB
  Современные исследования показали что у умственно отсталых имеются довольно грубые нарушения в условно рефлекторной деятельности нарушения взаимодействия процессов возбуждения и торможения а также нарушения взаимодействия сигнальных систем. Для умственно отсталых характерно недоразвитие познавательных интересов которое выражается в том что они меньше чем их нормальные сверстники испытывают потребность в познании. Все эти операции у умственно отсталых недостаточно сформированы и имеют своеобразные черты.
82542. Особенности мышления у детей с нарушениями слуха 33.5 KB
  У глухих детей обнаруживаются значительные индивидуальные различия в развитии их мышления. Около одной четвертой части всех глухих детей имеют уровень развития наглядного мышления соответствующий уровню развития этого вида мышления у слышащих сверстников. Кроме того небольшое число глухих детей около 15 каждой возрастной группе по уровню развития словесно логического мышления приближается к средним показателям слышащих сверстников.
82544. Общие недостатки мыслительной деятельности детей с ЗПР 51.5 KB
  Дети стремятся избежать любых интеллектуальных усилий. Дети не заинтересованы в результате выполнения задания. Эта особенность мышления проявляется в школе когда дети очень быстро теряют интерес к новым предметам. Дети с ЗПР начинают действовать сразу с ходу.