54340

Метод проектів на уроках інформатики

Реферат

Педагогика и дидактика

Історія виникнення методу проектів Місце методу проектів у навчальному процесі Формування проектних компетенцій Метод проектів на уроках інформатики Висновки Використані джерела Вступ Сучасну практичну діяльність людства науковотехнічний та культурний прогрес у різних сферах суспільного буття неможливо уявити без проектування і проектів. Історія виникнення методу проектів Використання у навчальновиховному процесі методу проектів не є новим для українських шкіл. Першим увів поняття метод проектів...

Украинкский

2014-03-12

78.5 KB

9 чел.

Метод проектів на уроках інформатики

Виконав: вчитель інформатики

Мринської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Байда М.В.

Мрин 2012

Зміст

  1.  Вступ
  2.  Історія виникнення методу проектів
  3.  Місце методу проектів у навчальному процесі
  4.  Формування проектних компетенцій
  5.  Метод проектів на уроках інформатики
  6.  Висновки
  7.  Використані джерела

Вступ

Сучасну практичну діяльність людства, науково-технічний та культурний прогрес у різних сферах суспільного буття неможливо уявити без проектування і проектів.

Модернізація освіти, введення в освітній простір таких категорій як системний аналіз, інформаційні технології, припускають необхідність проектування освітньої траєкторії кожної дитини, включаючи її в гнучке динамічне середовище, відмінне по змісту й формі від традиційних уроків. У ньому проявляється індивідуальність дитини, вона може співвіднести свій вибір з різноманіттям способів діяльності.

Великі можливості відкриває проектна діяльність, спрямована на духовно й професійне становлення особистості дитини через організацію активних способів дій. Учень, працюючи над проектом, проходить стадії планування, аналізу, синтезу, активної діяльності. При організації проектної діяльності можлива не тільки індивідуальна, самостійна, але й групова робота учнів. Це дозволяє здобувати комунікативні навички й уміння. Постановка завдань, розв’язок проблем підвищує мотивацію до проектної діяльності й припускає: цілепокладання, предметність, ініціативність, оригінальність у рішенні пізнавальних питань, неординарність підходів, інтенсивність розумової праці, дослідницький досвід.

Дану темою мною обрано не випадково. Я працюю вчителем інформатики в Мринській ЗОШ, що має одне з кращих інформаційно-комунікаційних обладнань в районі. Кабінет інформатики укомплектовано персональними компютерами, мультимедійним комплексом, інформаційними стендами постійної експозиції. Для організації і проведення проектної діяльності мною було налаштовано сервер кабінету на базі інформатики для повної імітації глобальної мережі Інтернет зі всіма мережевими сервісами (блоги, форум, веб-пошта, пошукова система, служба обміну миттєвими повідомленнями, файл-сервер та ін.). Семе проектний метод дозволяє найкраще та найрезультативніше використовувати надбання ІКТ нашої школи.

Історія виникнення методу проектів

Використання у навчально-виховному процесі методу проектів не є новим для українських шкіл. Проектність – один із вимірів культури минулого століття.

Першим увів поняття «метод проектів», науково описав його та спробував класифікувати американський професор В. Кілпатрик. Він проголосив основним завданням школи «виховання вільних громадян», яке має складатися з «системи цільових проектів». Він виокремив чотири типи шкільних проектів:

  1.  Втілення ідеї або плану в зовнішню форму.
  2.  Подолання інтелектуальної перепони.
  3.  Здобуття нових знань та досвіду.
  4.  Отримання естетичної насолоди.

В 19 столітті в США для навчання сільськогосподарських робітників стали використовувати проект на певну тему (наприклад, «Як стригти овець ножицями»), в ході яких учні отримували не лише теоретичні знання, а й набували практичних вмінь.

Джон Дьюї на початку 20 століття використовував метод проектів в прагматичній педагогіці для організації цілеспрямованої діяльності дітей з урахуванням їх особистих інтересів.

У 60-70 роках у США розгорнулася критика цього методу, оскільки його масштабне застосування призвело до зниження рівня теоретичних знань учнів загальноосвітніх шкіл. Але, незважаючи на це, вже понад 80 років за проектною технологією працюють педагоги багатьох західноєвропейських країн та США. В 1987 р. виник новий напрямок в освіті – продуктивне навчання, що базується на методі проектів.

Метод проектів, на який покладались великі надії в модернізації української освіти, схвилював українське педагогічне співтовариство на початку минулого століття. Ідеї школи майбутнього Джона Дьюї, реалізовані Вільямом Кілпатриком, були реконструйовані радянськими педагогами-новаторами у вигляді трудового методу навчання. «Зараз не так важливо, що будуть учні вивчати в школі, - важливо, щоб школа дала уміння їм самостійно навчатися та працювати, і тоді вони зможуть протягом життя, залежно від необхідності, опановувати ті чи інші знання», - писала Н. Крупська у 1922р.

Метод проектів поширився у педагогіці та практиці української школи у 20-х роках, за часів масштабного реформування шкільної освіти. Подальший розвиток цього методу у вітчизняних школах пов’язано з іменами вітчизняних педагогів (В.М. Шульгіна, А.Ф. Петровича, Л.С. Миловидова, М.В. Крупеніна, В.В. Ігнатьєва та ін.). Прихильники методу проектів оголосили його єдиним засобом перетворення школи навчання в школу життя. В 20-ті роки в радянській школі активно використовується метод проектів.

В 1931 році, метод проекту в Україні було засуджено й заборонено, закрито та відкинуто. В 30-ті роки школа була повністю переведена на традиційне навчання і було зроблено висновок про те, що цей метод не дає глибоких знань з предметів. З того часу у нас не робили якихось серйозних спроб відродити метод проектів в освітянській практиці. Набутий за цей час вітчизняний досвід проектної форми організації освітнього середовища не став предметом вивчення та узагальнення на науково-теоретичному рівні і не отримав поширення на практиці.

В українській педагогічній практиці явище проекту з’явилось в останнє десятиліття в результаті діяльності міжнародних організацій, які розробляли і поширювали освітні проекти.

На жаль, в Україні сьогодні ще досить мало досвіду використання методу проектів у навчально-виховному процесі сучасної школи. До кінця 80-х років 20-го століття проектування, яке можна розглядати як зв’язуючу ланку між педагогічною теорією та педагогічною практикою, в діяльності вчителів було практично відсутнє. При організації навчально-виховного процесу вчителі проминали етап проектування, обмежуючись плануванням своєї роботи. Але очевидним стало те, що планування без попереднього проектування є малоефективним.

Місце методу проектів у навчальному процесі

Проектування – це процес і технологія створення та виконання певних проектів.

Проект – це задум, план, прообраз передбачуваного або можливого об’єкта; сукупність документів і розрахунків, необхідних для його створення.

Діяльність за проектом допомагає учню включитися в активну соціальну дію, подолати суб’єкт – об’єктну педагогічну парадигму. Проект – це результативна дія.

Велике, а іноді вирішальне значення методу проектів для розвитку життєвої компетентності учня, становлення ключових життєвих компетенцій зумовлено перевагами, які надає педагогу його застосування, а саме:

  •  метод проектів дозволяє перевірити та закріпити на практиці теоретичні знання;
  •  проект забезпечує продуктивний зв'язок теорії та практики у процесі навчання;
  •  життєвим результатом проекту є продукт (що забезпечує цілісність проекту, адже оцінюється завершений проект), а умовами, інструментами його досягнення є компетенція учня;
  •  даний метод сприяє набуттю учнем життєвого досвіду, необхідного розвитку та функціонування як його окремих компетенцій, так і життєвої компетентності в цілому;
  •  участь вихованця у проектній діяльності сприяє формуванню вмінь та навичок, становленню життєвих принципів та цінностей, які в подаль-шому позитивно впливатимуть на його життєдіяльність.

Участь у проектній діяльності сприяє розвитку життєвої комепетентності в цілому, однак найважливішими напрямами застосування методу проектів є розвиток соціальної, інформаційної, політичної (політико-правової) та полікультурної компетенцій.

Метод проектів повинен розглядатися як одна з провідних технологій у процесі інтерактивного навчання.

Формування проектних компетенцій

Основною метою застосування методу проектів в навчальному процесі є формування проектних компетенцій всіма його суб’єктами.

Під проектними компетенціями розуміють сукупність здатностей та настанов, які забезпечують можливість творчого вирішення особистістю життєвих проблем.

Розглянемо детальніше перелік здатностей кожного з суб’єктів освітнього процесу: педагогів та учнів.

В організації навчальної проектної діяльності учитель проявляє:
• уміння обирати цікаві та практично значущі теми для проектів;
• володіння достатнім арсеналом дослідницьких, пошукових методів, вміння організовувати дослідницьку самостійну роботу учнів;
• вміння організовувати навчально-виховну роботу з предмету, яка орієнтована на пріоритет різноманітних видів самостійної діяльності учнів (індивідуальних, парних, групових видів самостійної роботи пошукового, дослідницького, творчого плану).

В цьому випадку педагог займає лідируючу, а не домінуючу позицію, виконує функції режисера, але не розпорядника, грає роль не тільки організатора, але і співучасника такого навчального процесу, який будується як діалог учнів з пізнавальною реальністю, з іншими людьми, як збагачення цілісного особистісного досвіду.

Проектне навчання передбачає наявність у педагога таких професійних

якостей, як:

• володіння мистецтвом комунікації, уміння організовувати та вести дискусії, не нав’язуючи свою точку зору, не давлячи на аудиторію своїм авторитетом;
• здатність генерувати нові ідеї, спрямовувати учнів на пошук шляхів вирішення поставлених проблем;
• вміння встановлювати та підтримувати в групі проекту стійкий, позитивний емоційний настрій;
• володіння інформаційною грамотністю (орієнтація в друкованих джерелах інформації, аудіо-візуальна культура, володіння комп’ютерними технологіями);
• володіння методикою інтеграції знань з різних галузей для вирішення проблематики обраних проектів;
• рефлексивні здібності, які пов’язано з визначенням своєї позиції та побудовою перспектив професійно-особистісного зростання.


Беручи участь в проектній діяльності,
учні, в свою чергу, демонструють:

• знання та володіння основними дослідницькими методами (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір та обробка даних, наукове пояснення отриманих результатів, бачення та побудова нових проблем, гіпотез, методів їх вирішення);
• володіння комп’ютерною грамотністю для введення та редагування інформації (текстової та графічної), вміння працювати з аудіовізуальною та мультимедіатехнікою (за необхідності);
• уміння інтегрувати раніш отримані знання з різних навчальних дисциплін для вирішення пізнавальних завдань.

Формування проектної діяльності та проектних компетенцій в межах класно-урочної системи можливе у випадку переводу освітніх цілей навчально-виховного процесу на цілі двох основ: технологічного та світоглядного. Оскільки проектування - це послідовне виконання чітко фіксованих етапів, на кожному з яких реалізується певне уміння, ми приходимо до висновку про поелементне формування проектного вміння з наступним з’єднанням їх в єдине ціле – проектну культуру учня та педагога.

Метод проектів на уроках інформатики

Життя потребує від нас, щоб кожне нове завдання, яке ми даємо нашим учням, було б до якогось ступеня новим і для нас. Звернене до нас, воно повинне бути завданням на вдосконалення навчального процесу, на розвиток нашої здатності вирішувати нові педагогічні проблеми й переносити знайдені принципи рішення на інші об’єктні області й проблемні ситуації.

Проектний підхід в значній мірі задовольняє цим вимогам. Він може застосовуватись при вивченні будь-якої шкільної дисципліни та особливо ефективний на уроках, метою яких є встановлення міжпредметних зв’язків. На мій погляд, дуже хороший результат дає робота над проектом у парі: вчитель інформатики – вчитель-предметник. Учні виконують проект з будь-якого предмету, використовуючи комп’ютерні технології. Тематика у різних ситуаціях може бути різною. В одному випадку тему проекту пропонує вчитель-предметник з розрахунком навчальної ситуації на своєму уроці. В другому – пропонується самими учнями, які орієнтуються на власні інтереси.

Різновидом методу проектів є метод телекомунікаційних проектів. Під навчальним телекомунікаційним проектом ми розуміємо спільну учбово-пізнавальну, творчу або ігрову діяльність учнів-партнерів, організовану на основі комп'ютерної телекомунікації, що має загальну мету, погоджені методи, способи діяльності, направлену на досягнення загального результату діяльності. Специфіка телекомунікаційних проектів складається, насамперед, у тім, що вони по самій своїй суті завжди міжпредметні. Рішення проблеми, закладеної в  у будь-який проект, завжди вимагає залучення інтегрованого знання. Але в телекомунікаційному проекті, особливо міжнародному, потрібно, як правило, більш глибока інтеграція знання, що припускає не тільки знання власне предмета досліджуваної проблеми, але й знання особливостей національної культури партнера, особливостей його світовідчування.

Тематика й зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щоб їхнє виконання зовсім природно вимагало залучення властивостей комп'ютерної телекомунікації. Інакше кажучи, далеко не будь-які проекти, як би цікаві й практично значимі вони не здавалися, можуть відповідати характеру телекомунікаційних проектів. Як визначити, які проекти можуть бути найбільше ефективно виконані із залученням тілекомунікацій? Телекомунікаційні проекти виправдані педагогічно в тих випадках, коли в

ході їх виконання:

- передбачаються множинні, систематичні, разові або тривалі спостереження за тим або іншим природним, фізичним, соціальним явищем, що вимагають збору даних у різних регіонах для рішення поставленої проблеми;

- передбачається порівняльне вивчення, дослідження того або іншого явища, факту, події, що відбулися або мають місце в різних місцевостях для виявлення певної тенденції або прийняття, рішення, розробки пропозицій;
- передбачається порівняльне вивчення ефективності використання того ж самого або різних (альтернативних) способів рішення однієї проблеми, однієї задачі для виявлення найбільш ефективного, прийнятного для будь-яких ситуацій рішення, тобто для одержання даних про об'єктивну ефективність пропонованого способу рішення проблеми;
- пропонується спільне творче створення, якась розробка, чисто практична (виведення нового сорту рослини в різних кліматичних зонах) або творча робота (створення журналу, газети, п'єси, книги, музичного добутку, пропозицій що до вдосконалювання навчального курсу, спортивних, культурних спільних заходів, народних свят тощо);
- передбачається провести захоплюючі пригодницькі спільні ігри, змагання.

Телекомунікаційні проекти будь-якого виду можуть бути ефективні тільки в контексті загальної концепції навчання й виховання. Вони припускають відхід від авторитарних методів навчання, з одного боку, але з іншого, передбачають добре продумане й концептуально обґрунтоване сполучення з різноманіттям методів, форм і засобів навчання. Це всього лише компонент системи утворення, а не сама система.

У цей час у вітчизняній методиці розроблено чимало типів телекомунікаційних проектів. При цьому головними типологічними ознаками є наступні:

- домінуючий у проекті метод: дослідницький, творчий, рольово-ігровий, ознайомлювально-оріентовний, та ін.
- характер координації проекту: безпосередній (твердий, гнучкий), схований (неявний, що імітує учасника проекту);
- характер контактів (серед учасників одного навчального закладу, класу, міста, регіону, країни, різних країн миру);
- кількість учасників проекту;
- тривалість проекту.

Висновки

Отже, метод проектів має великі педагогічно-психологічні можливості. Під час виконання проектів вирішуються освітні, розвивальні й виховні завдання:

• створення образу цілісних знань; підвищення мотивації в отриманні додаткових знань;
• вивчення методів наукового пізнання, здатність до рефлексії та інтерпретації результатів;
• розвиток дослідницьких і творчих якостей особистості;
• формування комунікативних компетентностей, базового алгоритму соціальної взаємодії, поведінки.

Використані джерела:

1. Проектна діяльність у школі / Упоряд. М. Голубенко. – К.: Шк. світ, 2007. – 128с. – (Б-ка «Шк..світу»).
2. Ірина Буравська. Проектні технології в школі. Застосування методу проектів.//Директор школи. – грудень 2006, № 48 (432). – с. 3 – 4
3.
 http://www.rusedu.info/
4.
 http://www.fos.ru/
5. http://osvita.ua/


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45256. Выставочный стенд как форма ПР-коммуникаций: маркетинговые задачи, предметный формат, содержательное оформление 26 KB
  Маркетинговые задачи: Стенд это образ фирмы-экспонента в миниатюре воплощающий его общую предпринимательскую культуру. Отразить лицо фирмы.Иметь свое лицо название фирмы эмблема графическое изображение цвета что помогает идентификации фирмы и создает предпосылки для ее узнавания в будущем. Структура стенда: руководитель стенда документальное обеспечение представительские контакты с выставочным комитетом представление фирмы перед СМИ несколько стендистов рядовая публика привлечение к стенду и менеджер по продажам работа с...
45257. Антикризисная стратегия фирмы: этапы формирования и реализации 28 KB
  Антикризисная стратегия фирмы: этапы формирования и реализации Кризис это событие по вине которого компания попадает в центр не всегда доброжелательного внимания СМИ и других внешних целевых аудиторий в том числе акционеров политиков профсоюзных организации движений в защиту окружающей среды которые по той или иной причине вполне законно интересуются действиями организации. Реагирование на кризис: выявление сути проблемы идентификация источника выявление ключевых аудиторий расчет издержек информирование публичное заявление для СМИ...
45258. СМИ как ресурс реализации антикризисной программы фирмы 28 KB
  СМИ как ресурс реализации антикризисной программы фирмы. Кризис это событие по вине которого компания попадает в центр не всегда доброжелательного внимания СМИ и других внешних целевых аудиторий в том числе акционеров политиков профсоюзных организации движений в защиту окружающей среды которые по той или иной причине вполне законно интересуются действиями организации. Необходимо работать со СМИ они склонны искать и транслировать сенсации конфликты неоднозначные оценки слухи и т. Для СМИ важно кто первый обнародует сенсационный...
45259. Спонсоринг как разновидность PR-технологий: идеология, функции, приоритеты, мотивы, формы 29 KB
  В содержании программы должны быть представлены: Проблема вызывающая необходимость разработки программы. Цели конкретное представление о желаемом результате программы. Бюджет программы с конкретными статьями расходов.
45260. Попечительский совет как PR – ресурс фирмы: миссия, функции, этапы организации, приоритеты деятельности 30.5 KB
  Попечительский совет как PR – ресурс фирмы: миссия функции этапы организации приоритеты деятельности. Но существуют некоторые общие функции которые присущи попечительскому совету любой организации: 1. создание положительного образа организации ПР; 3. лоббирование интересов организации на различных уровнях; 4 контроль за финансовой деятельностью организации; 5.
45261. Партнерские отношения как PR-ресурс организации: алгоритм работы со спонсором, содержание спонсорского пакета 29 KB
  Спонсорство обязано быть выгодным как самому спонсору так и инициатору проекта. описание проекта и его идеи с акцентом на деталях наиболее важных для спонсора дается оценка значения проекта для города региона и нужных спонсору социальных групп. программу с информацией о месте и времени события сценарий графики перечисление авторов и участников проекта. указание о поддержке проекта государственными структурами авторитетными учреждениями культуры известными и уважаемыми людьми копии официальных решений рекомендательных писем обращений...
45262. Имидж фирмы: структура, этапы формирования и реализации 27 KB
  Имидж фирмы: структура этапы формирования и реализации. Имидж фирмы – целостное восприятие фирмы различными группами общественности формирующееся на основе известной им информации о различных сторонах деятельности фирмы. Структура: структуру имиджа фирмы составляют представления людей относительно фирмы которые условно можно разделить на группы: имидж товара или услуги – представления людей относительно уникальных характеристик которыми он обладает его отличительных свойств. внутренний имидж фирмы – представление сотрудников о фирме...
45263. Имидж ПР-специалиста: профессиональные составляющие и социально-личностные атрибуты 23.5 KB
  Блэку: наличие здравого смыла природное любопытство умение хорошо говорить и излагать вои мысли в письменной форме гибкость выносливость внимание к мелочам хорошее воспитание и образование целеустремленность умение знать и понимать людей чего они хотят. Профессиональная компетентность: психологическая компетентность умение разбираться в людях коммуникативная кть знание факторов эффективного делового общения видов коммуникации психологического воздействия аутопсихологическая кть самоконтроль самоээфективность...
45264. Самопрезентация специалиста как ПР-ресурс: специфика, формы, технологии 25.5 KB
  Самопрезентация специалиста как ПРресурс: специфика формы технологии. Самопрезентация является составной частью сложного процесса формирования профессионального имиджа специалиста. Самопрезентация может быть как начальным этапом какого-либо делового процесса так и отдельным самостоятельным элементом общения. В общем виде самопрезентация представляет собой управление производимым впечатлением умение представить себя и свое дело.