54340

Метод проектів на уроках інформатики

Реферат

Педагогика и дидактика

Історія виникнення методу проектів Місце методу проектів у навчальному процесі Формування проектних компетенцій Метод проектів на уроках інформатики Висновки Використані джерела Вступ Сучасну практичну діяльність людства науковотехнічний та культурний прогрес у різних сферах суспільного буття неможливо уявити без проектування і проектів. Історія виникнення методу проектів Використання у навчальновиховному процесі методу проектів не є новим для українських шкіл. Першим увів поняття метод проектів...

Украинкский

2014-03-12

78.5 KB

10 чел.

Метод проектів на уроках інформатики

Виконав: вчитель інформатики

Мринської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Байда М.В.

Мрин 2012

Зміст

  1.  Вступ
  2.  Історія виникнення методу проектів
  3.  Місце методу проектів у навчальному процесі
  4.  Формування проектних компетенцій
  5.  Метод проектів на уроках інформатики
  6.  Висновки
  7.  Використані джерела

Вступ

Сучасну практичну діяльність людства, науково-технічний та культурний прогрес у різних сферах суспільного буття неможливо уявити без проектування і проектів.

Модернізація освіти, введення в освітній простір таких категорій як системний аналіз, інформаційні технології, припускають необхідність проектування освітньої траєкторії кожної дитини, включаючи її в гнучке динамічне середовище, відмінне по змісту й формі від традиційних уроків. У ньому проявляється індивідуальність дитини, вона може співвіднести свій вибір з різноманіттям способів діяльності.

Великі можливості відкриває проектна діяльність, спрямована на духовно й професійне становлення особистості дитини через організацію активних способів дій. Учень, працюючи над проектом, проходить стадії планування, аналізу, синтезу, активної діяльності. При організації проектної діяльності можлива не тільки індивідуальна, самостійна, але й групова робота учнів. Це дозволяє здобувати комунікативні навички й уміння. Постановка завдань, розв’язок проблем підвищує мотивацію до проектної діяльності й припускає: цілепокладання, предметність, ініціативність, оригінальність у рішенні пізнавальних питань, неординарність підходів, інтенсивність розумової праці, дослідницький досвід.

Дану темою мною обрано не випадково. Я працюю вчителем інформатики в Мринській ЗОШ, що має одне з кращих інформаційно-комунікаційних обладнань в районі. Кабінет інформатики укомплектовано персональними компютерами, мультимедійним комплексом, інформаційними стендами постійної експозиції. Для організації і проведення проектної діяльності мною було налаштовано сервер кабінету на базі інформатики для повної імітації глобальної мережі Інтернет зі всіма мережевими сервісами (блоги, форум, веб-пошта, пошукова система, служба обміну миттєвими повідомленнями, файл-сервер та ін.). Семе проектний метод дозволяє найкраще та найрезультативніше використовувати надбання ІКТ нашої школи.

Історія виникнення методу проектів

Використання у навчально-виховному процесі методу проектів не є новим для українських шкіл. Проектність – один із вимірів культури минулого століття.

Першим увів поняття «метод проектів», науково описав його та спробував класифікувати американський професор В. Кілпатрик. Він проголосив основним завданням школи «виховання вільних громадян», яке має складатися з «системи цільових проектів». Він виокремив чотири типи шкільних проектів:

  1.  Втілення ідеї або плану в зовнішню форму.
  2.  Подолання інтелектуальної перепони.
  3.  Здобуття нових знань та досвіду.
  4.  Отримання естетичної насолоди.

В 19 столітті в США для навчання сільськогосподарських робітників стали використовувати проект на певну тему (наприклад, «Як стригти овець ножицями»), в ході яких учні отримували не лише теоретичні знання, а й набували практичних вмінь.

Джон Дьюї на початку 20 століття використовував метод проектів в прагматичній педагогіці для організації цілеспрямованої діяльності дітей з урахуванням їх особистих інтересів.

У 60-70 роках у США розгорнулася критика цього методу, оскільки його масштабне застосування призвело до зниження рівня теоретичних знань учнів загальноосвітніх шкіл. Але, незважаючи на це, вже понад 80 років за проектною технологією працюють педагоги багатьох західноєвропейських країн та США. В 1987 р. виник новий напрямок в освіті – продуктивне навчання, що базується на методі проектів.

Метод проектів, на який покладались великі надії в модернізації української освіти, схвилював українське педагогічне співтовариство на початку минулого століття. Ідеї школи майбутнього Джона Дьюї, реалізовані Вільямом Кілпатриком, були реконструйовані радянськими педагогами-новаторами у вигляді трудового методу навчання. «Зараз не так важливо, що будуть учні вивчати в школі, - важливо, щоб школа дала уміння їм самостійно навчатися та працювати, і тоді вони зможуть протягом життя, залежно від необхідності, опановувати ті чи інші знання», - писала Н. Крупська у 1922р.

Метод проектів поширився у педагогіці та практиці української школи у 20-х роках, за часів масштабного реформування шкільної освіти. Подальший розвиток цього методу у вітчизняних школах пов’язано з іменами вітчизняних педагогів (В.М. Шульгіна, А.Ф. Петровича, Л.С. Миловидова, М.В. Крупеніна, В.В. Ігнатьєва та ін.). Прихильники методу проектів оголосили його єдиним засобом перетворення школи навчання в школу життя. В 20-ті роки в радянській школі активно використовується метод проектів.

В 1931 році, метод проекту в Україні було засуджено й заборонено, закрито та відкинуто. В 30-ті роки школа була повністю переведена на традиційне навчання і було зроблено висновок про те, що цей метод не дає глибоких знань з предметів. З того часу у нас не робили якихось серйозних спроб відродити метод проектів в освітянській практиці. Набутий за цей час вітчизняний досвід проектної форми організації освітнього середовища не став предметом вивчення та узагальнення на науково-теоретичному рівні і не отримав поширення на практиці.

В українській педагогічній практиці явище проекту з’явилось в останнє десятиліття в результаті діяльності міжнародних організацій, які розробляли і поширювали освітні проекти.

На жаль, в Україні сьогодні ще досить мало досвіду використання методу проектів у навчально-виховному процесі сучасної школи. До кінця 80-х років 20-го століття проектування, яке можна розглядати як зв’язуючу ланку між педагогічною теорією та педагогічною практикою, в діяльності вчителів було практично відсутнє. При організації навчально-виховного процесу вчителі проминали етап проектування, обмежуючись плануванням своєї роботи. Але очевидним стало те, що планування без попереднього проектування є малоефективним.

Місце методу проектів у навчальному процесі

Проектування – це процес і технологія створення та виконання певних проектів.

Проект – це задум, план, прообраз передбачуваного або можливого об’єкта; сукупність документів і розрахунків, необхідних для його створення.

Діяльність за проектом допомагає учню включитися в активну соціальну дію, подолати суб’єкт – об’єктну педагогічну парадигму. Проект – це результативна дія.

Велике, а іноді вирішальне значення методу проектів для розвитку життєвої компетентності учня, становлення ключових життєвих компетенцій зумовлено перевагами, які надає педагогу його застосування, а саме:

  •  метод проектів дозволяє перевірити та закріпити на практиці теоретичні знання;
  •  проект забезпечує продуктивний зв'язок теорії та практики у процесі навчання;
  •  життєвим результатом проекту є продукт (що забезпечує цілісність проекту, адже оцінюється завершений проект), а умовами, інструментами його досягнення є компетенція учня;
  •  даний метод сприяє набуттю учнем життєвого досвіду, необхідного розвитку та функціонування як його окремих компетенцій, так і життєвої компетентності в цілому;
  •  участь вихованця у проектній діяльності сприяє формуванню вмінь та навичок, становленню життєвих принципів та цінностей, які в подаль-шому позитивно впливатимуть на його життєдіяльність.

Участь у проектній діяльності сприяє розвитку життєвої комепетентності в цілому, однак найважливішими напрямами застосування методу проектів є розвиток соціальної, інформаційної, політичної (політико-правової) та полікультурної компетенцій.

Метод проектів повинен розглядатися як одна з провідних технологій у процесі інтерактивного навчання.

Формування проектних компетенцій

Основною метою застосування методу проектів в навчальному процесі є формування проектних компетенцій всіма його суб’єктами.

Під проектними компетенціями розуміють сукупність здатностей та настанов, які забезпечують можливість творчого вирішення особистістю життєвих проблем.

Розглянемо детальніше перелік здатностей кожного з суб’єктів освітнього процесу: педагогів та учнів.

В організації навчальної проектної діяльності учитель проявляє:
• уміння обирати цікаві та практично значущі теми для проектів;
• володіння достатнім арсеналом дослідницьких, пошукових методів, вміння організовувати дослідницьку самостійну роботу учнів;
• вміння організовувати навчально-виховну роботу з предмету, яка орієнтована на пріоритет різноманітних видів самостійної діяльності учнів (індивідуальних, парних, групових видів самостійної роботи пошукового, дослідницького, творчого плану).

В цьому випадку педагог займає лідируючу, а не домінуючу позицію, виконує функції режисера, але не розпорядника, грає роль не тільки організатора, але і співучасника такого навчального процесу, який будується як діалог учнів з пізнавальною реальністю, з іншими людьми, як збагачення цілісного особистісного досвіду.

Проектне навчання передбачає наявність у педагога таких професійних

якостей, як:

• володіння мистецтвом комунікації, уміння організовувати та вести дискусії, не нав’язуючи свою точку зору, не давлячи на аудиторію своїм авторитетом;
• здатність генерувати нові ідеї, спрямовувати учнів на пошук шляхів вирішення поставлених проблем;
• вміння встановлювати та підтримувати в групі проекту стійкий, позитивний емоційний настрій;
• володіння інформаційною грамотністю (орієнтація в друкованих джерелах інформації, аудіо-візуальна культура, володіння комп’ютерними технологіями);
• володіння методикою інтеграції знань з різних галузей для вирішення проблематики обраних проектів;
• рефлексивні здібності, які пов’язано з визначенням своєї позиції та побудовою перспектив професійно-особистісного зростання.


Беручи участь в проектній діяльності,
учні, в свою чергу, демонструють:

• знання та володіння основними дослідницькими методами (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір та обробка даних, наукове пояснення отриманих результатів, бачення та побудова нових проблем, гіпотез, методів їх вирішення);
• володіння комп’ютерною грамотністю для введення та редагування інформації (текстової та графічної), вміння працювати з аудіовізуальною та мультимедіатехнікою (за необхідності);
• уміння інтегрувати раніш отримані знання з різних навчальних дисциплін для вирішення пізнавальних завдань.

Формування проектної діяльності та проектних компетенцій в межах класно-урочної системи можливе у випадку переводу освітніх цілей навчально-виховного процесу на цілі двох основ: технологічного та світоглядного. Оскільки проектування - це послідовне виконання чітко фіксованих етапів, на кожному з яких реалізується певне уміння, ми приходимо до висновку про поелементне формування проектного вміння з наступним з’єднанням їх в єдине ціле – проектну культуру учня та педагога.

Метод проектів на уроках інформатики

Життя потребує від нас, щоб кожне нове завдання, яке ми даємо нашим учням, було б до якогось ступеня новим і для нас. Звернене до нас, воно повинне бути завданням на вдосконалення навчального процесу, на розвиток нашої здатності вирішувати нові педагогічні проблеми й переносити знайдені принципи рішення на інші об’єктні області й проблемні ситуації.

Проектний підхід в значній мірі задовольняє цим вимогам. Він може застосовуватись при вивченні будь-якої шкільної дисципліни та особливо ефективний на уроках, метою яких є встановлення міжпредметних зв’язків. На мій погляд, дуже хороший результат дає робота над проектом у парі: вчитель інформатики – вчитель-предметник. Учні виконують проект з будь-якого предмету, використовуючи комп’ютерні технології. Тематика у різних ситуаціях може бути різною. В одному випадку тему проекту пропонує вчитель-предметник з розрахунком навчальної ситуації на своєму уроці. В другому – пропонується самими учнями, які орієнтуються на власні інтереси.

Різновидом методу проектів є метод телекомунікаційних проектів. Під навчальним телекомунікаційним проектом ми розуміємо спільну учбово-пізнавальну, творчу або ігрову діяльність учнів-партнерів, організовану на основі комп'ютерної телекомунікації, що має загальну мету, погоджені методи, способи діяльності, направлену на досягнення загального результату діяльності. Специфіка телекомунікаційних проектів складається, насамперед, у тім, що вони по самій своїй суті завжди міжпредметні. Рішення проблеми, закладеної в  у будь-який проект, завжди вимагає залучення інтегрованого знання. Але в телекомунікаційному проекті, особливо міжнародному, потрібно, як правило, більш глибока інтеграція знання, що припускає не тільки знання власне предмета досліджуваної проблеми, але й знання особливостей національної культури партнера, особливостей його світовідчування.

Тематика й зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щоб їхнє виконання зовсім природно вимагало залучення властивостей комп'ютерної телекомунікації. Інакше кажучи, далеко не будь-які проекти, як би цікаві й практично значимі вони не здавалися, можуть відповідати характеру телекомунікаційних проектів. Як визначити, які проекти можуть бути найбільше ефективно виконані із залученням тілекомунікацій? Телекомунікаційні проекти виправдані педагогічно в тих випадках, коли в

ході їх виконання:

- передбачаються множинні, систематичні, разові або тривалі спостереження за тим або іншим природним, фізичним, соціальним явищем, що вимагають збору даних у різних регіонах для рішення поставленої проблеми;

- передбачається порівняльне вивчення, дослідження того або іншого явища, факту, події, що відбулися або мають місце в різних місцевостях для виявлення певної тенденції або прийняття, рішення, розробки пропозицій;
- передбачається порівняльне вивчення ефективності використання того ж самого або різних (альтернативних) способів рішення однієї проблеми, однієї задачі для виявлення найбільш ефективного, прийнятного для будь-яких ситуацій рішення, тобто для одержання даних про об'єктивну ефективність пропонованого способу рішення проблеми;
- пропонується спільне творче створення, якась розробка, чисто практична (виведення нового сорту рослини в різних кліматичних зонах) або творча робота (створення журналу, газети, п'єси, книги, музичного добутку, пропозицій що до вдосконалювання навчального курсу, спортивних, культурних спільних заходів, народних свят тощо);
- передбачається провести захоплюючі пригодницькі спільні ігри, змагання.

Телекомунікаційні проекти будь-якого виду можуть бути ефективні тільки в контексті загальної концепції навчання й виховання. Вони припускають відхід від авторитарних методів навчання, з одного боку, але з іншого, передбачають добре продумане й концептуально обґрунтоване сполучення з різноманіттям методів, форм і засобів навчання. Це всього лише компонент системи утворення, а не сама система.

У цей час у вітчизняній методиці розроблено чимало типів телекомунікаційних проектів. При цьому головними типологічними ознаками є наступні:

- домінуючий у проекті метод: дослідницький, творчий, рольово-ігровий, ознайомлювально-оріентовний, та ін.
- характер координації проекту: безпосередній (твердий, гнучкий), схований (неявний, що імітує учасника проекту);
- характер контактів (серед учасників одного навчального закладу, класу, міста, регіону, країни, різних країн миру);
- кількість учасників проекту;
- тривалість проекту.

Висновки

Отже, метод проектів має великі педагогічно-психологічні можливості. Під час виконання проектів вирішуються освітні, розвивальні й виховні завдання:

• створення образу цілісних знань; підвищення мотивації в отриманні додаткових знань;
• вивчення методів наукового пізнання, здатність до рефлексії та інтерпретації результатів;
• розвиток дослідницьких і творчих якостей особистості;
• формування комунікативних компетентностей, базового алгоритму соціальної взаємодії, поведінки.

Використані джерела:

1. Проектна діяльність у школі / Упоряд. М. Голубенко. – К.: Шк. світ, 2007. – 128с. – (Б-ка «Шк..світу»).
2. Ірина Буравська. Проектні технології в школі. Застосування методу проектів.//Директор школи. – грудень 2006, № 48 (432). – с. 3 – 4
3.
 http://www.rusedu.info/
4.
 http://www.fos.ru/
5. http://osvita.ua/


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40305. РАССТРОЙСТВА АССОЦИАТИВНОГО ПРОЦЕССА 27 KB
  Ускорение мышления ускоренное течение ассоциативных процессов мысли очень быстро сменяют друг друга их много больной не успевает их высказывать. Замедление мышления бедность ассоциаций замедленное течение мысли. Патологическая обстоятельность мышления чрезвычайная вязкость тугоподвижность мыслительных процессов трудность переключения невозможность отделить главное от второстепенного. Персеверация мышления патологическое застревание задержка на одних и тех же представлениях что выражается в повторениях.
40306. РАССТРОЙСТВА ИНТЕЛЛЕКТА 25 KB
  Тотальное слабоумие. Частичное слабоумие характеризуется выраженными нарушениями памяти. Шизофреническое слабоумие апатическое или атактическое характеризуется интеллектуальной бездеятельностью безынициативностью в то время как предпосылки к умственной деятельности еще длительное время могут сохраняться.
40307. РАССТРОЙСТВА ПАМЯТИ 25.5 KB
  Фиксационная амнезия потеря способности запоминать фиксировать текущие события. Прогрессирующая амнезия характеризуется постепенным ослаблением памяти причем в первую очередь ослабляется память на текущие события на то что было недавно на события последних лет. Человек может вспоминать действительно имевшие место события но относить их к совсем иному времени псевдореминесценции 2.
40308. Самоповреждение 27.5 KB
  Различают: cознательные самоповреждения с целью получения выгоды симуляция cознательные самоповреждения в ответ на бредовые убеждения cамоповреждения в результате навязчивых действий таких как сковыривание царапанье натирание cознательные или бессознательные самоповреждения для подавления психологических проблем неосознаваемых пациентом бессознательные повреждения произведенные другому лицу с целью удовлетворения психологической необходимости преступника. и тенденцией к самоповреждениям для инсценировки его симптомов.
40309. Синдром Кандинского-Клерамбо 35.5 KB
  Псевдогаллюцинации восприятия возникающие как и галлюцинации без реального объекта. В отличие от истинных галлюцинаций псевдогаллюцинации не отождествляются с реальными предметами воспринимаются как сделанные. Самое существенное отличие: больной ощущает что псевдогаллюцинации сделаны вызваны некоей внешней силой причиной. В структуру галлюцинаторнопараноидного синдрома входят зрительные слуховые обонятельные вкусовые тактильные висцеральные кинестетические псевдогаллюцинации.
40310. Соматоформные расстройства 39.5 KB
  Еще один важный признак конверсионных расстройств связь между обострениями и стрессом или иными сильными эмоциями со слов самого больного или окружающих.1 с другой смещение внимания и мыслей больного с внешнего проявления на его причины как при других соматоформных расстройствах. У него возникает естественное порой трудно скрываемое раздражение и в результате продолжается постоянное хождение больного по врачам в поисках хорошего доктора. Тот в свою очередь должен завоевать доверие больного наладить с ним устойчивые отношения.
40311. Сосудистые заболевания ГМ 37 KB
  Деменция. Однако сосудистая деменция нередко развивается и остро после нарушения мозгового кровообращения постапоплексическая деменция. Лакупарная дисмпестическая парциальная деменция. Амнестическая сосудистая деменция обусловливает особую выраженность нарушений памяти фиксационную амнезию амнестическую дезориентировку и замещающие мнемонические конфабуляции т.
40312. Социофобии 29 KB
  Важными признаками являются: страх оценки критики суждения другими людьми в социальных ситуациях; выраженный и постоянный страх ситуаций представления на людях в которых может возникнуть чувство смущения или униженности; избегание ситуаций внушающих страх. У лиц с социальной фобией имеется неадекватный страх что их оценят отрицательно в целом ряде социальных ситуаций. Это состояние может быть: генерализованным когда страх охватывает почти все социальные контакты или не генерализованным когда страхи относятся к определенным видам...
40313. Судебная психиатрия 32 KB
  Вопросы судебнопсихиатрической экспертизы регламентированы уголовным и уголовнопроцессуальным гражданским и гражданскопроцессуальным законодательством а также действующей Инструкцией о производстве судебнопсихиатрической экспертизы в СССР утвержденной в 1970 г. При психиатрических лечебных учреждениях создаются амбулаторные судебнопсихиатрические комиссии и отделения стационарной судебнопсихиатрической экспертизы. Эксперт обязан явиться по вызову лица производящего дознание следователя прокурора или суда и дать объективное...