54352

Вибір учительських методик відповідно до індивідуальних стилів навчання молодших школярів

Научная статья

Педагогика и дидактика

Ось декілька методів читання які допомагають організувати ефективну роботу учніввізуалів з друкованими текстами. Вчитель розбиває текст на короткі частини об’єднує учнів у пари і дає чіткі пояснення що вони повинні будуть робити. Навчання учніваудіалів Ученьаудіал сприймає світ через призму звуків.

Украинкский

2014-03-12

159 KB

4 чел.

Вибір учительських методик відповідно до індивідуальних стилів навчання молодших школярів

Індивідуальний стиль навчання – це найбільш оптимальний спосіб сприйняття учнем навчального матеріалу. Він залежить від типу інтелекту, який найбільше розвинений у людини.

На думку вчених, існує три основних стилі навчання. Та людина, яка найкраще сприймає навчальний матеріал через споглядання малюнків або друкованих знаків, має візуальний стиль навчання (візуал).

Той, хто найкраще навчається через звук (музику чи бесіду), має слуховий стиль навчання (аудіал).

Той, хто успішно навчається у русі, пізнає через дотик, має кінестетичний або тактильний стиль навчання (кінестетик). 

У кожної людини переважає один основний спосіб сприйняття, часто поєднаний з іншим, вторинним. Наприклад, може бути таке поєднання: візуальний та кінестетичний стилі навчання.

Навчання учнів-візуалів

Візуал – це людина, яка сприймає більшість інформації з допомогою зору. Візуали діляться на тих, хто краще навчається через читання (сприйняття друкованих знаків) і тих, хто навчається через споглядання наочності (картини, ілюстрації, схеми, таблиці, фільми тощо).

Візуали люблять спостерігати, розглядати, малювати, вирізати з кольорового паперу, ліпити, складати пазли. У них бурхлива і жвава фантазія. Слухаючи пояснення вчителя, вони щось малюють, креслять схему. Так вони полегшують собі сприйняття інформації на слух. Прослухавши якусь навчальну інформацію,  вони хочуть її прочитати.

Зазвичай візуал мало говорить. Учителю необхідно більше уваги приділити розвитку його комунікабельності та мови.

 

Робота з друкованими текстами

Учням-візуалам варто пропонувати більше працювати із статтями підручника, іншими навчальними текстами. Якщо учні читають інформацію на листочках, їм треба порекомендувати підкреслювати важливу інформацію різнокольоровими олівцями. Ось декілька методів читання, які допомагають організувати ефективну роботу учнів-візуалів з друкованими текстами.    

Метод «Читання тексту з позначками»

Читаючи текст, учні на полях роблять позначки: «۷» відомо; «–»  суперечить моїм знанням; «+»  цікаве, несподіване; «?»  незрозуміле.

Метод «Читання в парах/ Узагальнення в парах»

Цей метод розрахований на читання тексту в парах і є ефективним, коли текст складний для розуміння або перевантажений фактичним матеріалом. Також його використовують при роботі з літературними творами. Вчитель розбиває текст на короткі частини, об’єднує учнів у пари і дає чіткі пояснення, що вони повинні будуть робити.

Кожний член пари виконує дві ролі: доповідача і респондента. Доповідач – уважно читає «про себе» абзац та узагальнює його зміст, тобто стисло своїми словами розповідає основну ідею. Респондент – теж читає текст, а потім уважно слухає доповідача і задає йому два запитання, які прояснюють щось у тексті. Потім, опрацьовуючи другий абзац, вони повинні помінятися ролями. Приклади запитань: «Що, на твою думку, має на увазі автор, коли пише…?» «Що є найважливішим з того, про що пише автор?» «Чому це так сталося?» «Як ти вважаєш, про що далі буде говорити автор?

Метод «Спрямоване читання»

Це самостійне читання твору («про себе»). Як правило, вчитель пропонує учням прочитати один або декілька абзаців тексту «про себе» і знайти відповіді на певні запитання. Після прочитання уривку учні під керівництвом  учителя проводять його обговорення, використовуючи поставлені запитання.

Наприклад, під час читання статті «Характер і здоров’я” (Основи здоров’я. 4 клас) учитель пропонує школярам прочитати перші два абзаци статті та знайти відповідь на запитання, чи успадковується характер людини. Потім просить школярів дочитати статтю до кінця і дати відповідь на запитання, у яких випадках характер може зашкодити здоров'ю людини.

Метод «Прогнозоване читання»

Учням пропонується перед читанням фрагмента твору спрогнозувати розвиток подій у ньому. Після прочитання відбувається обговорення: чиї прогнози справдилися.

Робота з наочністю

Учні-візуали, які найкраще сприймають навчальний матеріал через споглядання наочності, не завжди комфортно почуваються на уроці, особливо на тому, де переважають пояснювальні методи (лекція, розповідь, бесіда). Для них надзвичайно важливо, щоб на уроці була «картинка» (малюнки, репродукції картин, презентація, схеми, діаграми, таблиці, художні або навчальні фільми тощо). Тому вчитель повинен максимально унаочнювати роботу на уроці. Проте не варто демонструвати відразу всю наочність (розміщені на початку уроку на дошці малюнки, схеми тощо будуть відволікати дітей протягом усього заняття). Краще учителеві демонструвати необхідну наочність у процесі викладу матеріалу.

Мультимедійна презентація як засіб унаочнення навчального матеріалу

Дуже зручно використовувати комп’ютерну презентацію, на слайдах якої можна розмістити всю необхідну наочність. Презентація - форма подачі матеріалу у вигляді слайдів, на яких можуть бути представлені таблиці, схеми, малюнки, ілюстрації, аудіо-та відеоматеріали. Найчастіше презентацію використовують для унаочнення навчального матеріалу.

Якщо презентація стане основою уроку, його "скелетом", то необхідно виділити етапи уроку, чітко збудувавши логіку міркування від постановки мети до висновку. І тільки після цього створювати слайди відповідно до плану уроку у програмі Power Point. Якщо презентація лише частина уроку, один з його етапів, то необхідно для себе сформулювати мету використання презентації і, вже виходячи з неї, відбирати, структурувати і оформляти матеріал. У цьому випадку треба чітко обмежити час показу презентації, продумати варіанти роботи з презентацією на уроці: запитання та завдання учням.

Наприклад, учитель може підготувати для молодших школярів навчальну презентацію з курсу природознавства за темою “Сонячна система”. У традиційному навчанні підготовка зазначеного уроку викликає певні труднощі, які пов’язані з необхідністю унаочнити низку космічних понять (планети, сузір’я, зорі тощо).

Організація роботи з картиною

Важливо на уроках рідної мови учням-візуалам частіше пропонувати споглядати та описувати картини. Проте учителеві важливо розробити модель роботи над картиною, яка допоможе логічно вибудувати роботу вчителя та сприятиме інтелектуальній та творчій активності  школярів.

Модель роботи з картиною як цілісною системою

1. Виокремлення об'єктів, зображених на картині. 

"Ваша рука може  перетворитися на підзорну трубу. Її треба тільки скласти так, щоб утворилася трубка. А тепер давайте спробуємо побачити крізь неї та назвати тільки один якийсь предмет на картині – великий він чи малий – все одно".

2. Встановлення  різного  рівня  залежностей  між об'єктами.

"Ви вмієте побачити на картині найдрібнішу, найнепомітнішу річ та назвати її. Проте ніщо не існує саме по собі. Спробуйте поєднати два будь-які предмети, зображені на картині, визначити зв'язок між ними, встановити, чому вони важливі один для одного".

3. Уявлення об'єктів через сприймання їх різними аналізаторами.
"Уявіть, що наша картина незвичайна, і до неї додаються спеціальні навушники (або рукавички), через які можна почути всі звуки (або доторкнутися до будь-чого) на картині. Тож "послухайте" уважно і скажіть, що ви почули (або відчули)"?

Останній етап можна використати як самостійний, запропонувавши дітям зосередитися на окремих об'єктах картини, придумати уявні варіанти "почутих" звуків і слів (аналогічно ароматів, відчуттів тощо), імітувати їх, придумати діалоги від імені персонажів. Виконання цих творчих завдань забезпечить високий рівень інтелектуальної, емоційної, мовленнєвої активності, дасть змогу підтримувати протягом усього заняття гарний настрій та інтерес дітей до процесу сприймання і, що важливо, бажання розповісти про свої враження.

Навчання учнів-аудіалів

Учень-аудіал сприймає світ через призму звуків. Аудіали надзвичайно комунікабельні, люблять вести тривалі розмови та словесні суперечки, вони мають великий словниковий запас. Аудіали люблять слухати музику. У школі такі діти, як правило, вчаться добре і надзвичайно здібні до іноземних мов, музики.

Аудіали  не люблять грати в активні ігри, бо трохи відстають від ровесників у моторних і зорових навичках. Тому в них потрібно розвивати моторні та візуальні здібності.

Словесні методи

У навчанні аудіала найкраще спрацьовують усі словесні методи: навчальний діалог, бесіда, розповідь учителя, лекція та ін.

Метод «Бесіда». Одним із найпоширеніших у початковій школі методів, який відповідає особливостям навчання учнів з аудіальним каналом сприйняття, є бесіда.

Під час бесіди учитель, спираючись на відомі учням знання та їх практичний досвід і вдаючись до запитань, підводить  школярів до розуміння й засвоєння нових знань. У ході бесіди відкривається широкий простір для самостійних висловлювань і міркувань учнів.

Розрізняють різні види бесід: вступна, пояснювальна, підсумкова, контрольно-перевірна.

Вступну бесіду проводять з учнями як підготовку до вивчення нового матеріалу. Її головна мета  – актуалізувати знання дітей, що є опорними для роботи над новим матеріалом, налаштувати школярів на роботу з певної теми.

Наприклад, на уроці з позакласного читання в 3-му класі, на якому учні знайомляться з оповіданням Юрія Ярмиша «Про Андрійка і чашку», учитель у вступній бесіді  пропонує такі запитання особистісного характеру для обговорення:

  •  Чи є у вас улюблена чашка? Чому ви її любите?
  •  Опишіть, якого вона  розміру, кольору, що на ній намальовано?
  •  Чи бережете ви свою чашку?
  •  Чи входить у ваші хатні обов’язки миття посуду? Чи сумлінно ви виконуєте ці обов’язки?  Чи дякують вам мами за помитий посуд?

Пояснювальну бесіду застосовують для повідомлення нових знань. Вона також будується у формі запитань учителя та відповідей учнів. Вона базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою підручника, записів на дошці, таблиць, малюнків, ігрової ситуації. Бесіда, в процесі якої учні засвоюють новий матеріал, може будуватися індуктивним шляхом (від окремих фактів, прикладів, спостережень до загальних висновків) і дедуктивним (від загального положення, твердження, висновку до окремого випадку, конкретного факту, прикладів, які ілюструють або підтверджують загальне). Наприклад, пояснювальна бесіда на уроці позакласного читання (Юрій Ярмиш «Про Андрійка і чашку») побудована за індуктивним принципом (від окремих спостережень до загальних висновків).

  •  Чи випадково Андрійко розбив улюблену мамину чашку?
  •  Як ви вважаєте, чи знає Летюча Чарівниця  про те, що Андрійко дуже необережний хлопчик і постійно б’є посуд?
  •  Чому Летюча Чарівниця перетворила Андрійка на чашку? Що вона хотіла, щоб відчув хлопчик?  Чи знайомий вам вислів «побувати у чужій шкурі»? Що він означає?
  •  Чому Андрійко –Чашка «натерпівся страху», коли на кухню зайшов кіт Васько? Якби чашки могли говорити, що б закричав Андрійко-Чашка коту Ваську?
  •  Що відчував Андрійко-Чашка, коли з нього пив чай старший брат Микола? Якби міг, що б  Андрійко-Чашка сказав Миколі?
  •  Чому мама почала кидати посуд?  Чому у мами зіпсувався настрій?
  •  Який трагічний фінал могла мати казка? Чому автор придумав щасливий кінець казки? Який урок він хотів дати юним читачам?

Підсумкову бесіду (узагальнюючу) використовують для закріплення навчального матеріалу. Під час такої бесіди вчитель пропонує запитання для узагальнення матеріалу уроку, виявлення емоційного ставлення дітей до вивченого, висловлення оцінних суджень. Вона, як правило, завершує вивчення нового матеріалу або є розгорнутим підсумком уроку.

  •  Як ви гадаєте, чи правильно вчинила Летюча Чарівниця, перетворивши Андрійка на чашку?
  •  Чи буде Андрійко бити посуд після того, як він побував чашкою? Чи буде слідкувати за чистотою і порядком у будинку? Поясніть свою думку.
  •  Розкажіть від імені мами Андрійка, як змінився її син.
  •  Уявіть себе героєм казки Андрійком. Які б поради ви дали своїм однокласникам щодо поводження з речами та цінування чужої праці?

Контрольно-перевірну бесіду проводять для перевірки засвоєних знань. У процесі такої бесіди вчитель проводить контроль якості засвоєних знань у вигляді фронтального опитування. Для фронтального опитування результативною є така бесіда, в якій запитання і завдання не тільки напружують пам’ять, а й збуджують інтерес, змушують установлювати причинно-наслідкові зв’язки, визначати істотні ознаки предмета, доводити правильність висловленої думки.

Поєднання різних типів запитань можна продемонструвати на наступних прикладах.

Контрольно-перевірна бесіда за темою "Річка" (Предмет. Я і Україна. Природознавство, 3-й клас)

  1.  Як утворюються річки?
  2.  Подивіться на записані на дошці слова: болото, гирло, береги, струмок, озеро, виток, лука, русло. Які з них означають частини річки?
  3.  Назвіть найістотніші ознаки річки.
  4.  Чому в рівнинних річок течія повільна, а в гірських швидка?
  5.  Як тече вода у вашій річці? Чому?
  6.  Чому треба дбати про чистоту річкової води?

Контрольно-перевірна бесіда за темою "Людські чесноти. Доброта" (Предмет. Я і Україна. Природознавство, 3-й клас)

  1.  Що таке добро? Як ви уявляєте, якої воно форми і кольору?
  2.  Які ви можете назвати вчинки доброї людини?
  3.  Чому в народі говорять: «Про добре серце треба змалку дбати»?
  4.  Як перемогти злість і виховати в собі доброту?
  5.  Як доброта пов’язана з іншими особистісними рисами людини?
  6.  Чому вважають, що доброта врятує світ?
  7.  Хто несе відповідальність за виховання в дитині доброти?
  8.  Чи погоджуєтесь ви з думкою, що добро завжди перемагає зло? Наведіть приклади.

Метод «Спрямоване слухання та міркування»

Так як учні не люблять читати, можна пропонувати їм прослуховувати аудіозаписи художніх текстів або їхніх фрагментів, художнє читання вчителя або однокласників, радіотрансляцію вистав тощо. Також дієвим буде використання методу «Спрямоване слухання та міркування».

 Учні слухають твір (статтю з підручника) по абзацу або по декілька, який їм читає вчитель або підготовлений учень. Учитель робить паузи, під час яких учні висловлюють припущення стосовно того, про що мова буде йти в тексті далі.  

Ігровий прийом «Перевтілення»

Учням пропонується перевтілитись у якийсь живий або неживий предмет для того, щоб спонукати до словесної творчості.

„ Я  - зайчик”

На уроці в 4-му класі з теми «Природні зони України» вчитель пропонує дітям уявити себе зайчиком і за допомогою тексту – опори скласти твір:

Я (який?) _____________зайчик.

У мене є багато друзів. Це травоїдні і всеїдні звірі:______________________

Але в лісі багато і хижих звірів, яких я дуже боюся. Це___________________

Але я знаю, як від них врятуватися:___________________________________

Моя улюблена їжа –________________________________________________

Мені живеться в мішаному лісі дуже добре, тому що ____________________.

Комунікативні методи

Оскільки найкраще аудіали запам’ятовують те, що обговорювали, то вчитель має використовувати такі комунікативні методи, як: дискусія, дебати, коло ідей, рольове обговорення тощо та залучати дітей до групової і парної  роботи.

Метод «Дебати»

Щоб організувати дебати, вчитель готує бінарне запитання, тобто таке, на яке можна дати дві відповіді – так або ні. Учитель пише запитання на дошці. Учні обмірковують запитання та вільно його обговорюють у парах. Учитель просить учнів розділитися. Ті, хто вважає, що правильною є одна відповідь на запитання, підводяться та вишиковуються вздовж однієї стіни класу; а ті, хто вважає, що правильною є інша відповідь, - уздовж стіни навпроти. Ті, хто не хоче приєднуватися ні до тих, ні до інших, вважаючи, що обидві сторони мають рацію, мають стати вздовж стіни між двома іншими.

Учням з кожного боку дається три-чотири хвилини вирішити, чому вони на цьому боці. Потім учитель просить їх сформулювати та висловити свою позицію.

Далі будь-який учень із будь-якої команди може висловитись у відповідь на те, що сказала інша команда, або ж навести додаткові аргументи на підтримку своєї команди.

Після 10-15-хвилинних дебатів учитель просить кожну сторону узагальнити те, що вони сказали. За бажанням учні можуть перейти в іншу комианду (якщо їх переконали аргументи, наведені школярами з іншої команди.

Учитель підбиває підсумки дебатів, аналізуючи висловлені ідеї й аргументи, або ж він може попросити кожного учня написати аргументоване есе, в якому учень має викласти свою думку стосовно даної проблеми.

Метод «Рольова гра»

Щоб провести рольову гру, необхідно, щоб кожен її учасник чітко знав свою роль, зміст, мету гри.

Мета рольової гри – визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри. Такі ігри використовують і для вироблення конкретних навичок. Під час рольової гри між учасниками розподіляються ролі з обов’язковим змістом відповідно до проблемної ситуації (наприклад, «Чи потрібно учням молодших класів знати дорожні знаки?) Щоб  розглянути цю проблему з різних позицій, варто запропонувати учням об’єднатися у групи (група «Школярі молодших класів», група «Батьки», група «Міліціонери», група «Водії»). Кожна група отримує завдання розглянути ситуацію з точки зору обраної ролі, сформулювати та озвучити свою  позицію з даної проблеми.

Рольова гра стимулює прояв самостійності учнів, їх творчі можливості. Вона імітує реальність шляхом «проживання ситуації у ролі», яка учневі дісталась, та надає можливість діяти «як насправді». Учень може поводитись і розігрувати свою роль, моделюючи реальну поведінку.

Успіх рольової гри залежить від ефективності її структури.

Структура рольової гри

  1.  Ознайомлення з правилами гри.
  2.  Об’єднання учнів у групи (пари)
  3.  Повідомлення теми (проблеми) обговорення.
  4.  Присвоєння ролей.
  5.  Обговорення проблеми в групах.
  6.  Представлення результатів обговорення.
  7.  Запитання з боку інших груп.
  8.  Підсумки гри.
  9.  Рефлексія

На етапі рефлексії варто провести детальне обговорення ситуації та поставити кожному учаснику запитання:

  1.  Як ти почувався у цій ролі?
  2.  Що під час гри сподобалося, а що ні?
  3.  Чи була вирішена проблема? Чому?
  4.  Яким чином цей досвід може вплинути на твоє подальше життя?

Прийом «Ток-шоу»

Застосовується для залучення учнів до діяльності з набуття вмінь публічно виступати. Планом передбачається:

  1.  Оголошення теми дискусії. Наприклад, «Чи потрібно
  2.  Пропозиція висловити думку окремим учням, які готувалися до дискусії із запропонованої теми.
  3.  Пропозиція глядачам поставити запитання до цих учнів (ті, які запитують і відповідають, повинні робити це в стислій, лаконічній формі).

Прийом «Інтерв’ю”

  1.  Учитель об’єднує школярів у пари.
  2.  Розподіляє ролі: кореспондент і респондент.
  3.  Кореспондент складає три запитання щодо теми уроку, а респондент відповідає на них.
  4.  Учні міняються ролями.


Навчання учнів-кінестетиків

Учень-кінестетик сприймає навколишній світ через дотики, рухи, тому найкраще навчається у русі, під час виконання практичної роботи. Він фізично розвивається швидше за ровесників. Але йому надзвичайно важко всидіти на одному місці. Кінестетики, звісно ж, мають проблеми з поведінкою, бо їм важко довго займатися однією і тією ж справою, їм хочеться рухатись.

Моторна розрядка. Фізкультурні хвилинки

Учитель повинен давати можливість кінестетику моторної розрядки: проводить фізкультурну хвилинку, доручать кінестетику роль асистента на уроці, який має щось записувати на дошці, виготовляти наочність, роздавати і збирати матеріали, контролювати виконання учнями завдань (ходити між партами). За можливості варто обладнати у класі парти для роботи стоячи.

Фізкультурні хвилинки проводяться, як правило, після 20-30 хв. роботи. Їх тривалість має бути в межах 2-3 хвилин. Комплекс вправ складається з 3-4 вправ для основних груп м`язів з 6–8 - разовим повторенням кожної.

першому класі фізкультурні хвилинки необхідно проводити на кожному уроці, а, починаючи з другого і далі – на двох-трьох уроках. Наприкінці чверті й особливо навчального року кількість фізкультурних хвилинок знову можна збільшити. Вправи рекомендується виконувати стоячи біля парти або сидячи за партою.

Заміну комплексів фізкультурних хвилинок слід проводити не частіше одного разу на два тижні.

Для фізкультурних хвилинок слід добирати такі вправи, які вже засвоєні учнями на уроках фізичної культури. Вправи комплексу рекомендується виконувати одну за другою без перерв

Для підвищення ефективності фізкультурних хвилинок доцільно використовувати музичний супровід. Для добору відповідної музики можна залучати учнів класу. Це буде сприяти підвищенню інтересу учнів до цього виду занять фізичними вправами.

Особливо цікаві фізкультхвилинки, супроводжувані віршованим текстом. Розучування вправ у поєднанні з віршованим текстом сприяє розвиткові в учнів пам’яті та уваги. Імітація дій, які виконуються «сніжинкою», «метеликом», «зайчиком», «синичкою», про яких йдеться у віршах, розвиває уяву учнів. Імітаційні вправи викликають в них особливий інтерес, бо мають багато спільного з ігровою діяльністю, казкою.

Якщо віршовані рядки, що супроводжують фізкультхвилинку, є зразками справжньої дитячої поезії, їм прищеплюється повага до художнього слова і рідної мови, до природи, виховується естетичний смак.

Рухливі ігри

«Крокуй і думай!»

Учень робить декілька кроків, на кожний демонструє певні знання.

Наприклад, учитель пропонує учневі зробити 5 кроків і на кожний крок назвати продукт, багатий на вітамін А. Перший крок – печінка, другий крок – молоко, третій крок – морква, четвертий крок – цитрусові, п’яти й крок – капуста.

«Я знаю п’ять…»

Схожий принцип роботи з м’ячем.

Наприклад,  учень, набиваючи м’яч, промовляє: “Я знаю п’ять дерев мішаного лісу: дуб – раз, сосна – два, береза – три, клен – чотири, липа – п’ять. Я знаю п’ять квіток мішаного лісу: конвалія – раз, пролісок – два, підсніжник – три; фіалка – чотири; ряст – п’ять”.

«Земля, вода, вогонь, повітря»

Обирають ведучого, гравці стають навколо нього. Ведучий кидає м’яч кому-небудь із гравців, промовляючи при цьому одне з чотирьох слів: «земля», «вода», «вогонь», «повітря». Якщо він сказав слово «земля», то той, хто спіймав м’яч, має швидко назвати будь-яку свійську або дику тварину. На слово «вода» гравці відповідають назвою якоїсь риби. На слово «повітря» – назвою птаха. Після слова «вогонь» усі повинні кфілька разів швидко повернутися навколо себе, розмахуючи руками. Потім м’яч повертають ведучому. Той, хто помиляється, вибуває з гри.

«Снігова куля»

Алгоритм цього прийому стисло можна описати так: слово – речення – питання – відповідь.

Учитель кидає м’яч учневі і говорить: «Слово!» Той промовляє слово, яке стосується теми уроку. Наприклад: «Заказник». Учень кидає м’яча іншому учню і говорить: «Речення!» Другий учень, отримавша м’яча, складає речення з цим словом. Наприклад: «Заказник – це територія, на якій охороняються певні природні об’єкти». Сказавши речення, учень кидає м’яча будь-кому із однокласників, який має скласти питання до цього речення. Наприклад: «Які природні об’єкти охороняються в заказнику? Запитуючи, він кидає м’яч четвертому учню, який має дати відповідь на запитання: «У заказнику охороняються рідкісні рослини та тварини».

«Пінг-понг»

До дошки виходять два учні й по черзі ставлять один одному питання за домашнім завданням. У цій грі можна задіяти невеликий яскравий мяч. Учень промовляє питання і кидає мяч своєму супернику. Учитель оцінює їхні відповіді.

Варіант2. Один з учнів підготував прості питання за домашнім завданням. Відповіді на них повинні бути односкладними. Він виходить до дошки, кидає м’яч будь-якому з учнів класу й одночасно ставить йому питання. Звучить відповідь, і м’яч повертається до першого учня. Учитель оцінює якість та оригінальність питань і правильність відповідей.

«Покажи пантомімою!»

1 варіант. Учитель пропонує учневі або групі учнів зобразити пантомімою якесь поняття або літературного героя, решта учнів мають його впізнати.

2 варіант. Учитель добирає вірш, який можна  показати за допомогою рухів, міміки, жестів і який безпосередньо стосується змісту уроку. Він пропонує учням прочитати цей вірш та зобразити його пантомімою.

Наприклад.

Урок читання. 4 клас. Тема «Музика природи у поезії Павла Тичини».

Всією душею, всім своїм серденьком

Люблю тебе, рідний краю, земленько рідненька.

І вас, ріки повноводні, маленькі струмочки…

Гарна, велика країна моя,

Є в ній озера, річки і моря,

Гори високі, степи та ліси, -

Скільки багатства і скільки краси!

                                                     П.Тичина.

Інсценізація творів

Учнів-кінестетів варто залучати до інсценізації твору.

До інсценізації потрібно залучати учнів після того, як діти прочитають чи прослухають твір і матимуть можливість висловити свої перші думки щодо нього. Процедура складається із занурення учнів-кінестетиків у твір, проведення розігріву, вибору критичного моменту для драматизації, запрошення учнів до розбору частин цієї ситуації, програвання певної сцени, допомоги вчителя акторам і рефлексії.

Крок 1: занурення учнів у твір. Учителю потрібно впевнитись, що учні володіють змістом твору на початковому рівні. Цього можна досягнути читанням їм твору вголос чи запрошенням їх перечитати частину, яка буде драматизуватися.

Крок 2: розігрів їх для того, щоб підготуватися до драматизації. Існує багато розігріваючих вправ, які допомагають підготувати учнів до інсценування.

Наприклад.

«Портрети». Учитель просить учнів об’єднатися у групи по 4-5 осіб. Дає завдання нафантазувати якийсь сюжет картини, де би всі діти були його частинами. Наприклад, якщо вони обирають цирк, то один учень може бути приборкувачем левів, інші – левами, ще хтось – охоронцями, решта –  захопленими глядачами. Потім група показує «картину» іншим групам.

Крок 3: вибір критичного моменту для інсценізації. Потрібно  обрати вузловий момент, коли існує якась загроза.

Крок 4: запрошення учнів до розбору частин цієї ситуації. Учні залучаються до вибору ролей. Учитель запрошує інших учнів  обговорити ситуацію з точки зору кожного героя. Учитель пропонує «акторам» сконцентруватися на кількох із цих міркувань та підготуватися, щоб зіграти в сцені.

Крок 5: програвання сцени. Використовується мінімум допоміжних засобів і костюмів. Глядачі уважно дивляться і слідкують за тим, які думки викликає у них гра акторів.

Крок 6: допомога вчителя акторам. Як режисер п’єси учитель вносить пропозиції, щоб допомогти дітям грати більш виразно.

Крок 7: рефлексія. Учитель запитує інших учнів, що вони бачили і що, на їхню думку, хотіли висловити актори. Бажано запросити кілька груп учнів для програвання однієї й тієї ж самої сцени й обговорити аспекти ситуації, які висвітлює кожна вистава.

Не потрібно також забувати і про дітей з тактильним каналом сприйняття. Їх також умовно відносять до кінестетиків. Такі учні навчаються через дотик. Для них важливо організувати практичне навчання.


Список літератури

  1.  Вікова та педагогічна психологія: Навч.посіб./ О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2008. – 400с.
  2.  Гордон Драйден, Джаннетт Вос. Революція в навчанні / Перекл. з англ. М.Олійник. – Львів: Літопис, 2005. – 542 с.
  3.  Підласий І.П..Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя. – Х.: Вид.. група «Основа», 2009. – 360 с.
  4.  Поташник М.М., Левит М.В. Как подготовить и провести открытый урок (современная технология). Методическое пособие. Издание 2-е дополненное и переработанное – М.: Пежагогическое общество России, 2007. – 144с.
  5.  Інтерактивні технології навчання у початкових класах / Авт.-упор. І.Іівакова. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 180 с.
  6.  Хроменко І.А.  Організація індивідуального навчання школярів на уроках літератури. Як пристосувати учительські методики до  індивідуально-психічних особливостей школярів // Зарубіжна література в школах України. – 2011. – №9.
  7.  Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект / Посібник для вчителів і студентів. –  К.: СПД Богданова А.М., 2007. – 220 с.

Брежата Оксана Миколаївна, вчитель початкових класів НВК «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15»  м.Сміли Черкаської області


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18817. Экологическая защита и охрана ОПС 77.5 KB
  Экологическая защита и охрана ОПС Примечание: Материал воспроизведен по Маковику. В этом источнике он хорошо систематизирован. Жирным курсивом выделена информация кот. будет использована во время третьего тестового контроля федеральные тестовые вопросы ...
18818. Основы экологического права. Ответственность за экологические нарушения 107.5 KB
  Лекция №9. Тема: Основы экологического права. План 1.Источники экологического права. 2.Государственные органы охраны окружающей среды. 3.Экологическая экспертиза. 4.Экологический мониторинг. 5. Экологический вред и экологический риск 6. Ответственность за ...
18819. Основы защиты водных объектов от загрязнения 89 KB
  Лекция №12 Тема: Основы защиты водных объектов от загрязнения. План Запасы природных вод. Основы классификации природных вод. Характеристика водопользования и водопотребления. Критерии качества воды. Промышленная классификация вод и систем водоснабжен...
18820. Нормирование качества окружающей среды 215.5 KB
  Лекция №11 Тема: Нормирование качества окружающей среды План Понятие качества окружающей среды Санитарногигиеническое и экологическое нормирование Экологическая стандартизация Экологическая паспортизация Экологический сертификат и экологиче
18821. Экология. Курс лекций 285 KB
  Экология. Введение курс экология. План лекции: Экология как наука. Об основных законов и принципах функционирования системы общества природы. Современная структура основные направления развития экологии. Цели и задачи и общее содержание курса Эк
18822. Курение - опасное увлечение. Классный час 80.5 KB
  Классный час Курение опасное увлечение Классный час о вреде курения в 8 классе Форма: суд над сигаретой ролевая познавательная игра Оформление класса: Плакат: €œТабак приносит вред телу разрушает разум отупляет целые нации€ О. Де Бальзак. Таблица по б...
18823. Необхідність і суть грошей Походження та необхідність грошей 198.36 KB
  Тема 1: Необхідність і суть грошей Походження та необхідність грошей. Розвиток форм грошей. Функції грошей. Роль грошей в ринковій економіці. Походження та необхідність грошей. Гроші з’явились як результат еволюційного розвитку то...
18824. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез у теорії грошей 187.5 KB
  онспект лекцій з дисципліни Гроші та кредит Тема 2 Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм 2.1. Класична кількісна теорія грошей.2.2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей. 2.3. Внесок ДЖ. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей. 2.4. Суча
18825. Грошовий оборот. Грошовий обіг 294 KB
  Тема 2 Сутність та економічна основа грошового обороту Модель грошового обороту. Грошові потки та їх балансування. Структура грошового обороту за економічним змістом та формою платіжних засобів Маса грошей в обороті. Грошові агрегати та грошова база.