54354

Методика організації лекційно-семінарських залікових занять в системі особистісного зорієнтованого навчання

Научная статья

Педагогика и дидактика

Щоб учень міг успішно освоїти ці етапи діяльності вчитель повинен перш за все підвищити ефективність і результативність уроку. Не завжди виправдовується поділ навчальної теми і вивчення її по частинах на окремих уроках. Помилка в тому що ми хочемо одержати від своєї роботи миттєвий результат: дали сьогодні урок пояснили новий матеріал а наступного дня вже проводимо опитування перевіряючи як засвоєно нове. Саме тому досвід показує що доцільно планувати і проводити уроки в системі з багаторазовою проробкою учнями всієї теми...

Украинкский

2014-03-12

82.5 KB

0 чел.

Методика організації лекційно–семінарських залікових занять

в системі  особистісного зорієнтованого навчання

( з досвіду роботи)

                                                             

                                                               Валентина Залюбовська,  учитель фізики ЗОШ №8, м. Одеси.

   

   Навчання фізики в школі покликане забезпечити значну частину практичних умінь та навичок. Не секрет, що учні, закінчуючи школу, часто недостатньо вміють писати конспект лекції і на перших порах у вищих навчальних закладах відчувають певні труднощі, в них не вистачає часу і уміння  підготувати  семінарські та залікові заняття. Тому вважаю, що цих навиків вони повинні набути в школі, коли максимально наблизити  навчання у вищих навчальних закладах до шкільного навчання. Саме лекційно – семінарські  залікові заняття  в старших класах дають таку можливість і сприяють розвитку навиків і уміння конспектувати, готуватися до семінарів та заліків, робити це швидко і впевнено. Пропоную методичну розробку, яку можна використати для виконання цих завдань, тому що саме лекційно – семінарські  залікові заняття реально вписуються в систему особистісного зорієнтованого навчання і забезпечують високий рівень педагогічного процесу через творче самовираження особистості учнів на основі впровадження активних  інноваційних технологій у навчально – виховний процес, так як дають можливість об'єднати всі ці процеси, що розвивають, пристосовують, формують, тобто “освічують” особистість, створюють оптимальні умови для розвитку і становлення особистості як суб’єкта діяльності  суспільних відносин, що будує свою діяльність і стосунки відповідно до системи гуманістичних цінностей.    

Для того, щоб бути субєктом навчання учень має оволодіти основними її етапами: орієнтація – визначення мети – проектування – організація – реалізація – контроль – корекція – оцінка. Щоб  учень  міг успішно освоїти ці етапи діяльності вчитель повинен, перш за все, підвищити  ефективність і  результативність уроку.

Важливою умовою підвищення ефективності викладання в особистісного зорієнтованому навчанні є розширення тематичного діапазону  кожного заняття. Не завжди виправдовується поділ навчальної теми і  вивчення її по частинах на окремих уроках . Помилка в тому, що ми хочемо одержати від своєї роботи миттєвий результат: дали  сьогодні урок, пояснили новий матеріал, а наступного дня вже проводимо опитування, перевіряючи як засвоєно нове. А учні нічого ще  не встигли засвоїти: для цього потрібен не тільки час, а й відповідна робота кожного, а її не було. Саме тому досвід показує, що доцільно планувати і проводити уроки в системі з багаторазовою проробкою учнями всієї теми на декількох  заняттях об’єднаних єдиною логікою і загальною навчально – виховною метою.

Переконана, що теми потрібно подавати крупними модулями, розрахованими на 5-7 годин. Початкове ознайомлення відбувається відразу на першому уроці. На всіх  наступних  уроках тема знову розглядається в цілому, але від уроку до уроку все більш поглиблено. В результаті учні багато раз повертаються до вивченого матеріалу, але кожний раз підходять до нього по – новому і більш осмислено. Це дозволяє, по – перше; сприймати єдину картину явищ, по – друге; як слід зрозуміти, засвоїти і осмислити питання теми, по – третє; усвідомити зв’язки між ними, які проявляються при  аналізі матеріалу з різних точок зору. При такій організації навчання учень відчуває себе творцем  “власної долі”, стає активним учасником своєї навчальної діяльності.

Пропоную один з варіантів  лекційно – семінарських залікових занять в системі особистісного зорієнтованого навчання .

1. На першому занятті з даної теми пояснюється її зміст в цілому. Урок проводиться в формі лекції, згідно її плану. Особливу увагу приділяю поясненню основного і головного.

 2. Слідом за лекцією – другий етап – проводиться серія семінарських занять, число яких залежить від  складності і об’єму теми, на цих уроках учні самостійно, користуючись підручником, вивчають матеріал, виконують вправи, задачі, які закріплюють одержані знання. Робота диференційована з допомогою раніше підготовлених  завдань рівнів А і Б .  Самостійна робота підвищує результативність таких занять, адже  не таємниця, що учням на уроці часто відводиться роль пасивних слухачів, що вчитель витрачає багато часу на пояснення нового матеріалу, проводить усне опитування, яке часто  затягується, і в кінці  учням не залишається часу для самостійного опрацювання навчального матеріалу на уроці, їх робота переноситься на дім. Нерідко учні вперше знайомляться з текстом параграфа при виконанні домашнього завдання, а це приводить до великих затрат часу і їх перевантаженню.

3. Лабораторний практикум  - третій етап. Це уроки розвитку експериментальних  умінь і навиків, на яких учні вчаться складати установки  за схемами, користуватися вимірювальними приладами, записувати їх покази в таблицю, складати звіт, робити висновки. Тут же виконуються лабораторні роботи,  переглядаються  відеозаписи, презентації.

4.Розвязування задач з теми – четвертий етап. Його мета – поглиблення і осмислення одержаних знань, навчити  учнів застосовувати здобуті знання на практиці -  при розвязуванні задач. 

5. Пятий етап вивчення теми – залік, на якому перевіряється засвоєння навчального матеріалу всіма учнями.

6.Шостий етап – завершальний – урок цікавих повідомлень: розглядаються питання  практичного застосування вивченого матеріалу та питання профорієнтації. Урок повинен закінчуватися  рефлексією. Знання кожного учня коментуються і оцінюються.

Приступаючи до планування, перш за все визначаю, які нові знання і уміння повинні одержати учні, які виховні завдання потрібно розвязати.

    Методику роботи хочу показати на прикладі теми Атом і атомне ядро.

    Основні питання , якими повинні володіти учні ( згідно програми):

А. Поняття: атомне ядро, ядерна модель атома, ядерні сили, ядерні реакції, енергія зв’язку ядра атома, радіоактивний розпад, ланцюгова реакція поділу, термоядерна реакція, елементарна частинка.

Б.  Постулати Бора ( рівень В)

В. Закон радіоактивного розпаду (рівень В)

Г.  Практичне застосування ядерного реактора.

Основні  вміння і навички, яких повинні набути учні (згідно програми):

А. Визначити продукти ядерних реакцій на основі законів збереження електричного заряду і масового числа.

Б.  Розрахувати енергетичний вихід ядерної реакції.

В.  Визначити знак заряду або напрям  руху елементарних частинок по трекам на фотографіях.

Інші уміння, які потрібно розвивати при вивченні матеріалу:

А. Аналізувати і порівнювати графіки, діаграми, факти, фотографії треків частинок, робити висновки з них.

Б. Застосовувати знання при розв'язуванні кількісних і якісних задач.

  Мета виховання:

А. Продовжити формування наукового світогляду і діалектичного мислення; показувати принцип матеріальності світу і нескінченість процесу пізнання на прикладі вивчення елементарних частинок і будови атома, а також границі застосування теорії, підкреслюючи ідею відносності знань.

Б.  Сприяти вихованню патріотичних почуттів в процесі знайомства з працями

вчених  в області ядерної фізики, виховувати шану і повагу до них.

В.  Знайомити  учнів із значенням атомної фізики в житті людини, сприяти освіті і економічному вихованню при вивченні розвитку ядерної енергетики в Україні.               

Потім розділяю навчальний матеріал по модулям і типам уроків.  

Модуль № 1.

УРОК 1.  ЛекціяМодель атома Резерфорда-Бора. Випромінювання. Поглинання світла атомом. Спектри. Лазер. 

УРОК 2.   Семінарське заняття № 1: Модель атома Резерфорда – Бора. Квантові постулати Бора.

УРОК 3.    Семінарське заняття № 2:  Спектри випускання і поглинання, походження лінійчатих спектрів.

УРОК 4-5. Лабораторний практикум: перегляд відеозаписів з теми, демонстрування дослідів, виконання лабораторної роботи Спостереження суцільного і лінійчатих спектрів.

УРОК 6.  Розвязування задач.

УРОК 7. Залік: а) модель атома Резерфорда – Бора, постулати Бора, спектри випромінювання і поглинання, походження лінійчатих спектрів.

              СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ.

Семінарські заняття в системі особистісного зорієнтованого навчання як умови розвитку творчих здібностей учнів організовую по – різному. Одне заняття – обговорення доповідей учнів у вигляді дискусії. Учнів – опонентів визначаю раніше, даю їм інструкцію, у відповідності з якою вони повинні звернути увагу на науковість і повноту, послідовність і доведення викладеного матеріалу, навчаю учнів писати  доповіді, реферати, рецензії, в яких висвітлені, перш за все , позитивні сторони, пропоную зробити свої висновки, потім вказати на недоліки, але при цьому учень – опонент повинен внести позитивні пропозиції і доповнення.

Інше  семінарське заняття повністю базується на матеріалі попереднього уроку – лекції, а диференціація досягається двома завданнями різної степені складності

А і Б.

Виконання програми А спрямовано на повне оволодіння фактичним матеріалом і прийомами навчальної роботи: воно підносить учня на рівень свідомого , творчого застосування знань. Критерій оцінювання  яких  9 – 10 балів.

Виконуючи програму Б учень вчиться відтворювати вивчений матеріал і репродуктивно його відтворювати, з цим завданням повинен справлятися кожний. Оцінка 5 – 7 балів.

Таке семінарське заняття проводжу так: проектую з допомогою проектора завдання на екран, учні знайомляться з ними і добровільно вибирають собі програму для роботи на уроці. Потім починають читати підручник і робити записи в зошитах, радяться одне з одним, консультуються з учителем. В кінці уроку 15 хв. відводиться на  самостійне виконання кожним учнем завдання в письмовій формі: частину учнів перевіряю усно, шляхом тихого опитування, частина – записує свої відповіді в зошитах, треті – здають матеріал сильним учням, які вже здали його вчителю і які  бажають навчатися в педагогічних вузах. Під час контрольного заняття учням не дозволяється користуватися підручником і записами в зошитах.

Таким чином, на семінарі працюють всі учні цілеспрямовано, добуваючи і засвоюючи знання.           

Розглянемо семінарське заняття: “Модель атома Резерфорда – Бора. Труднощі теорії Бора.       

Прочитати вказані на екрані  параграфи підручника, підготувати відповідь згідно плану:

         Програма А                                                                  Програма Б

А) Досліди Резерфорда.                                                 А)Планетарна модель атома.

Б) Планетарна модель атома.                                        Б) Протиріччя цієї моделі.

В) Протиріччя планетарної моделі.                              В) Постулати Бора.

Г) Постулати Бора.  Труднощі теорії Бора.                  Г)Модель атома Резерфорда-    

                                                                                             Бора.

          Організовуючи роботу відповідно особистісного зорієнтованого навчання, учитель повинен памятати, що кінцевим результатом має стати освітній продукт (розвязана проблема, виконане завдання і т.д.)

Модуль № 2.

Урок №1.      Лекція Протонно – нейтронна модель ядра атома. Ядерні сили.

Енергетичний вихід ядерних реакцій.

Урок № 2.  Семінарське заняття: Будова ядра атома. Ізотопи. Енергія зв’язку ядра атома.

Урок № 3.    .Розвязування задач.

Урок № 4.    Залік по темі: Будова ядра атома. Ізотопи. Енергія звязку ядра атома.  

Модуль №3.

Урок №  1.   Лекція Радіоактивність. Властивості   альфа, бета, гама – променів. Радіоактивні перетворення. Закон радіоактивного розпаду.”

Урок № 2.  Урок  громадянського звучання: “ Урок краси і гармонії фізичних явищ у співвідношенні з людиною.” Це урок - портрет, присвячений чудовим людям науки - фізикам за професією, сім'ї, якій було присуджено Нобелівські премії, сім'ї вчених Кюрі, яка все своє життя займалася дослідженням радіоактивності, який  емоційно впливає на всі уроки блоку №3, учні після такого уроку з бажанням і натхненням готуються до семінарського заняття, яке в блоці стоїть третім уроком.

Урок № 3.    Семінарське заняття:1. Радіоактивність, альфа, бета, гама – промені та їх властивості.

2. Екпериментальні методи реєстрації заряджених частинок.  

Урок № 4-5.  Лабораторний практикум: Демонстрація відеокасет, дослідів (спостереження треків в камері Вільсона, будова і дія газорозрядного лічильника), виконання лабораторної роботи “Вивчення треків заряджених частинок за готовими фотографіями”.  

Урок № 6.       Залік: Радіоактивність, альфа, бета, гама – випромінювання та їх властивості.  Експериментальні методи реєстрації заряджених частинок

 Модуль № 4.

Урок № 1.  Лекція Поділ ядер урану. Ланцюгова реакція. Ядерний реактор. Термоядерні реакції.”

Урок № 2.  Семінарське заняття № 1: Ланцюгова реакція поділу ядер урану. Термоядерні реакції.  

Урок № 3.  Семінарське заняття № 2: Перспективи, екологічні і моральні проблеми розвитку атомної енергетики в Україні, боротьба прогресивних сил за усунення загрози ядерної війни в усьому світі.

Урок № 4.   Розв’язування задач.

Урок №5.   Урок  скорботи  “Дзвони Чорнобиля – дзвони пам’яті”.

Урок № 6.   Залік: Ланцюгова реакція поділу ядер урану. Термоядерна реакція. Проблеми розвитку ядерної енергії в Україні.

                       

Модуль № 5.

Урок № 1.   Елементарні частинки і їх властивості.

Урок № 2.    Узагальнюючий урок . Підготовка до контрольної роботи .

Урок № 3.    Контрольна робота по темі Атом і атомне ядро.

Урок № 4.    Урок цікавих повідомлень: 1. Лазер і його використання. Роль вчених в створенні квантових генераторів.

2. Радіоактивні ізотопи та їх використання.  

УРОК – ЛЕКЦІЯ – це поширене викладання матеріалу вчителем. Мета лекції – загальний розбір теми: основних явищ, законів, теорій. На цьому уроці я двічі пояснюю матеріал: спочатку коротко знайомлю учнів з головним і планом лекції ( на це йде кілька хвилин) , потім детально, супроводжуючи розповідь демонстраціями. А також звертаю увагу на підручник, даю загальну орієнтацію в тексті параграфа, звязую нове з раніше вивченим.

При попередньому поясненні учні тільки слухають , не розсіваючи уваги на ведення записів, завдяки цьому вони не гублять логічну ниточку пояснення, краще розуміють і засвоюють матеріал. На другу частину уроку відводиться до 30 хв.  В кінці уроку на протязі 8 – 9 хв. я ще раз  повторюю зміст у вигляді коротких висновків з розказаного і паралельно відмічаю, що учні повинні записати в зошитах.

Приклад лекції до модуля № 3. Основний матеріал: Поняття радіоактивності. Властивості альфа, бета, гама – променів. Закон радіоактивного розпаду.

                                                   

                     План лекції.

  1.  Відкриття радіоактивності. Склад радіоактивного випромінювання, його властивості. Властивості альфа, бета, гама – променів, біологічна дія випромінювань. Радіоактивні перетворення: радіоактивний розпад атомних ядер.
  2.  Закон радіоактивного розпаду: період піврозпаду , виведення формули закону радіоактивного розпаду, фізичний зміст цього закону.
  3.  Приклади розвязування задач.
  4.  Подача і пояснення домашнього завдання.
  5.  Повторне пояснення основного матеріалу лекції.   

           Залік з теми.

Він складається з двох частин:

      1. навчаючої (5-10хв.), в ході якої вчитель аналізує типові помилки і недостатньо засвоєні питання, виявлені під час перевіряючої роботи на семінарі.

      2. контролюючої (35-40хв.) в ході якої учні здають власне залік або виконують контрольну роботу.

Організація залікового уроку наступна. За підсумками семінарського заняття призначаються асистенти вчителя – це учні, знання яких були оцінені балом 9-10. Останніх учнів формую в групи по 4 чоловіки.

Кожна група здає залік асистенту: він перевіряє знання учнів, дуже коротко конспектує відповіді і оцінює їх. Вчитель працює з сильними учнями, в тому числі і з асистентами( вибірково), перевіряє для обєктивності відповіді деяких учнів. В кінці уроку асистенти здають підсумки прийнятих заліків. Оцінки виставляються в журнал. Інколи практикую самооцінку: ПРОПОНУЮ УЧНЯМ САМИМ ВИСТАВИТИ СОБІ  БАЛИ З ВИВЧЕНОГО МОДУЛЯ,  ЯКІ ТАКОЖ ВИСТАВЛЯЮ В ЖУРНАЛ. Деяким учням пропоную захистити  свої оцінки. Повинна відмітити: виставлені оцінки як правило об’єктивні.   Уроки цікавих повідомлень

  Вони виникли тому, що в практиці довелося зіткнутися з тим, що всі мої поради прочитати ту чи іншу науково – популярну літературу з фізики виявилися марними і багато книг і публікацій в газетах залишалися не прочитаними. І тоді вирішила проводити спеціальні уроки присвячені позакласному читанню, а назвала їх уроками цікавих повідомлень.

Пропоную розглядати  на них факти практичного значення вивченого матеріалу. На протязі року проходить 4 – 5 таких уроків: як правило, це останні уроки перед канікулами. Плануються виступи 3 – 4 груп по 2 – 3 учні в групі. За декілька днів перевіряю готовність груп, даю консультації, поради.

                  План такого уроку:  теми  “Атом і атомне ядро”.

1. Фантазія переростає в дійсність(про квантові генератори і підсилювачі)

2. Ядерна фізика і медицина: радіостанція в шлунку; репортаж з тонкої кишки; як виміряти з допомогою ізотопів швидкість і об’єм крові; мандрівка радіоактивного йоду; “Алло, алло, говорить щитовидна залоза!”, радіодіагностика раку; телепередача з печінки.

3. Цікаві ефекти і їх пояснення: радіоактивність... людини;  радіоактивний сир. 

Досвід роботи показує, що цікаві повідомлення можна робити на кожному уроці у вигляді 5 цікавих хвилин( на кожне цікаве повідомлення  1 хвилина). Бажано, щоб повідомлення стосувалися теми, що вивчається на уроці, при цьому допускаються відхилення при умові дуже цікавої новини.

  Позитивні сторони лекційно – семінарських, залікових занять при вивченні фізики в системі особистісного зорієнтованого навчання:

  •  Всі учні  працюють на уроці, не стоїть питання уваги і поведінки;
  •  Реалізується дві педагогічні істини: головне на уроці – робота самих учнів, учитель, перш за все – організатор самостійного навчання та  здійснюється багаторазова проробка вивченої теми;
  •  Знання учнів  з кожного модуля контролюються і оцінюються;
  •  Можливість учню самому вибрати рівень вивчення фізики;
  •  Чітка організація діяльності учнів;
  •  Велика самостійна робота з підручником.

   Таким чином, лекційно – семінарські  залікові заняття вчать учнів слухати, тримати ниточку логічного пояснення явища, процесу, теорій та її законів, детальному або тезисному конспектуванню лекцій, допомагають їм глибше осмислити вивчений матеріал, розвивають уміння та навички працювати з літературою, писати доповіді, реферати, рецензувати їх, виступати з ними, відстоювати свої ідеї, думки, міркування, одним словом, триматися перед аудиторією та спілкуватися з нею, а також оптимально забезпечити диференційований підхід до навчальної діяльності учнів в системі особистісного зорієнтованого навчання.

Література

1. Фізика в школі: Науково-методичний журнал – М.: Педагогіка, 1990.

2. Ланина И. Я.: Не уроком единым. М.: Просвещение. 1991.

3. Кюри Е.: Мария Кюри.

5. Ресурси інтернету  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28251. Гуманистическая психология (А.Маслоу, К.Роджерс и др.) 48 KB
  Бихевиоризм фактически сводит жизнедеятельность к манипуляциям и тем самым низводит человека до уровня стимульнореактивного механизма. Основные положения гуманистической психологии: человек должен изучаться в его целостности; каждый человек уникален поэтому анализ отдельных случаев не менее оправдан чем статистические обобщения; переживания человеком мира и себя в мире являются главной психологической реальностью; человеческая жизнь единый процесс становления и бытия человека; человек открыт к непрерывному развитию и самореализации...
28252. Когнитивная психология (Дж.Миллер, У.Найссер и др.) 40 KB
  КОГНИТИВНАЯ ПСИХОЛОГИЯ одно из ведущих направлений современной зарубежной психологии. Хотя ощущение и восприятие механическая а позже логическая память мышление и речь как психические функции действия или процессы были первыми объектами исследований в ранней экспериментальной психологии но все же первыми научными направлениями завоевавшими психологическое пространство в начале нашего века были бихевиоризм психоанализ и гештальтпсихология в меньшей степени интересовавшиеся указанными процессами как таковыми. Лишь к 60м годам...
28253. Виды ощущений (по Б.Г.Ананьеву) 39 KB
  Так тактильные вибрационные мышечные вестибулярные ощущения отражают определенные моменты и свойства механического движения различных тел в том числе и тела человека. Интерорецепция вкусовые болевые температурные ощущения специфически связаны с основными явлениями жизнедеятельности биологической формой движения материи. механические формы движения тактильные вибрационные мышечные вестибулярные молекулярные формы движения зрительные слуховые вибрационные температурные химические формы движения обонятельные...
28254. Эволюция и психологичсское значение дистантных ощущений. Отражение пространства при парной работе дистантных анализаторов 47 KB
  1 базальные ощущения тактилънокинестетическое осязание 2 ведущие зрение слух от них идет максимальная информация 3 сквозные ощущения кинестетические движение. Дистанционные ощущения в процессе эволюции развились позже контактных: вибро и хеморецепция обоняние слух зрение как повышение адапгивных возможностей организма ОТРАЖЕНИЕ ПРОСТРАНСТВА функция парных анализаторов напр. Бинокулярное зрение При раздражении несоответствующих диспарантных точек бинокулярное зрение или дизассоциируется раздваевается или...
28255. Особая роль осязания в структуре сенсорной организации человека и его значение в процессах познания и труда (Ананьев, Веккер, Ломов, Ярмоленко) 27 KB
  Осязание в процессах познания и труда которая в 1961 году была удостоена премии К. Осязание органически связано со всей структурой чувственной репрезентации человека. Осязание способность животных и человека воспринимать действие факторов внешней среды с помощью рецепторов кожи опорнодвигательного аппарата мышц сухожилий суставов и др. Осязание существенно расширяет представления организма об окружающем мире играет важную роль в его жизнедеятельности.