54387

Європейське середньовічне місто

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Європейське середньовічне місто. Пояснити причини появи середньовічних міст; охарактеризувати цехове ремесло побут житло і заняття городян показати середньовічне місто як центр ремесла і торгівлі; розвивати навички роботи а групах аналізу документів вміння розв’язувати історичні задачі й проблемні завдання; виховувати інтерес до середньовічної історії. На кінець уроку ми зможемо:...

Украинкский

2014-03-13

276.5 KB

20 чел.

Тема.    Європейське середньовічне місто.

Мета.   -  Пояснити причини появи середньовічних міст;

             - охарактеризувати цехове ремесло, побут, житло і заняття городян,

              показати середньовічне місто як центр ремесла і торгівлі;

             - розвивати навички роботи а групах, аналізу документів, вміння

              розв’язувати історичні задачі й проблемні завдання;

             - виховувати інтерес до середньовічної історії.

Очікувані результати.  На кінець уроку ми зможемо:

  •  пояснювати причини появи середньовічних міст;
  •  розповідати про життя людей у середньовічному місті
  •  розв’язувати історичні задачі.

Тип уроку:   урок засвоєння нових знань

Вид уроку:    урок – екскурсія

Обладнання уроку:  І.М.Ліхтей  Історія середніх віків. Грамота, Київ – 2007, репродукції малюнків, «Феодальний замок», «Середньовічне місто», «В майстерні середньовічного зброяра», «Середньовічний ярмарок»,  задачі до тексту підручника, картки на закріплення матеріалу, картки самооцінювання, додатковий матеріал.

Основні поняття: ратуша, магістрат, Магдебургське право, ремесло, майстер, підмайстер, цех, шедевр, Ганза, гільдія, міняйли, лихварі.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку.  (1хв.)

Перед вами на парті картки самооцінювання. Працювати з ними ви вже вмієте. Тільки будьте уважними і оцініть результативність вашої роботи на кожному  етапі уроку, вказаному в картці.

ІІ. Мотивація. Ви всі добре знаєте, як сьогодні живуть люди у селах і в містах. Як працюють селяни і фермери в селі, робітники на заводах і фабриках в місті. Але так було не завжди. Був час, коли міст, в нашому розумінні не існувало. І сьогодні ми опинимося з вами на самому початку причинно-наслідкового ланцюжка. Того , який зробив наше сьогодення саме таким, як воно є. І там ми знайдемо відповідь на проблемне питання уроку:  Як поява міст середньовіччя  вплинула на подальший розвиток європейського суспільства?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу. (Оголошення теми, мети, очікуваних результатів)

                                План

  1.  Виникнення міст.
  2.  Боротьба міст за самоврядування.
  3.  Населення та зовнішній вигляд міст. Цехи.
  4.  Ремесло в середньовічному місті.
  5.  Торгівля і лихварство.

1. Але перш ніж ми вирушимо на екскурсію в середньовіччя, звернемося до нашого путівника. (Робота в парах) (Додаток №1) Проаналізувати матеріал, установивши при цьому причинно-наслідкові зв’язки такого історичного явища, як поява міст у середньовіччі. Закінчивши роботу ми дамо відповідь на питання: що зумовило появу середньовічних міст? На виконання роботи у вас є 5 хвилин. (Разом з учителем вносяться доповнення до причинно-наслідкового ланцюжка (Додоток №2):

Поява                                                                                    Виникнення і

залізних  зростання

знарядь      міст

праці

А зараз я перелічу назви європейських міст та що вони означають в перекладі на українську, ви ж спробуєте відповісти:

Про що свідчать такі назви?

Оксфорд  -  «бичачий брід»

Франкфурт  -  «вільний брід»

Ньюкасл   -   «новий замок»

Кембрідж  -  «міст через річку Кем»

Мюльхаузен  -  «дім мельника»

Страсбург  -  «фортеця на дорозі»

Сент-Етьєн  -  «святий Етьєн»

Чому ж міста виникали саме в таких місцях?

Про це нам розкаже наш 1-й екскурсовод.  (3хв.) (Під час розповіді використовується малюнок  «Феодальний замок») - Для виникнення міста обиралось таке місце, куди легко могли дістатися жителі ближніх і дальніх поселень. У часи середньовіччя густі ліси і болота ніде не пересікали мощені дороги. Дороги між поселеннями більшу частину року тонули в багнюці і проїхати по них було неможливо. Єдиним зв’язком між поселеннями залишались повноводні ріки, по течії яких рухалися судна і плоти. Саме тому і не дивно, що міста виникали насамперед на березі великої ріки, зазвичай там, де вона була неглибока, щоб легко можна було переправитися на протилежний берег. І тому назви деяких європейських міст закінчуються на «фурт» або «форд», що означає  брід. Таку ж роль відігравали і мости.

Але набагато частіше зустрічаються назви міст, що закінчуються на «бург», що означає «укріплення», «замок». Перед вами один з таких замків. Він не дуже великий, зате добре захищений. Майбутні городяни, обираючи місце для поселення, цінували не тільки зручність місця його розміщення, а й турбувалися про безпеку. Місто не могло виникнути там, де щодня людям загрожувала небезпека,  а от під надійним захистом такого замка можна було не боятися за своє майно і життя. Тому і виникали тут торжища. Спочатку вони діяли тільки у святкові дні, а потім ремісники, купці і селяни перебирались ближче до того місця, де можна було продавати і купувати. А ще місто могло виникнути біля монастиря, бо його стіни також були добре укріпленими.

Міста в Європі виникали на рубежі XXІ століть, коли вже було багато ремісників, що були незадоволені ні мізерною кількістю сільських замовників, ні своїм бродячим існуванням.

Де виникали міста в середньовіччі?

  (робимо замітку на пам'ять: схему, в ході розповіді екскурсовода, з допомогою вчителя,  замальовуємо і записуємо в зошит)

Перехрестя

торгових

шляхів

Біля замків

феодалів

Біля

монастирів

Біля річкових

бродів

Біля мостів та переправ

2.   І знову звернемося до путівника-підручника на с. 59. Ви маєте опрацювати текст і працюючи в групах знайти рішення тих задач, які я перед вами поставлю. На виконання завдання у вас є не більше 3 хвилин.

(робота в групах)  Додаток № 3

Вчитель. Отже, городяни боролися за незалежність від сеньйора та власне самоврядування. Хтось зумів відкупитися від свого феодала, хтось здобув це право силою. Але не завжди все складалося просто. Інколи боротьба городян із сеньйорами затягувалася на століття, як це було у північнофранцузькому місті Лаоні. (історична цікавинка с. 60 підручника)

   Першим містом, що отримало право на самоврядування було Німецьке місто Магдебург. Тому право на місцеве самоврядування стали називати Магдебургським правом. (визначення записати в зошит)

Етапи та наслідки боротьби міст із сеньйорами(замітка на пам'ять) - 2хв

Міста під            Боротьба Самоврядування міст,   "Міське повітря робить

владою               міст  із що звільнилися від людину вільною»

сеньйорів           сеньйорами   влади сеньйорів ПРАВИЛО

  «1 рік +1 день»

  

   X           XI         XII        XIIІ        XIV        XV       XVI

   ст.          ст.         ст.          ст.         ст.           ст.         ст.

3.   Хто жив у місті і який зовнішній вигляд мали міста? (Розповідь 2-го

екскурсовода.( 3 хв.)– У своїй розповіді спирається на малюнок «Середньовічне місто»)   Міське населення, об’єднане в ремісничі цехи та купецькі гільдії, як ми вже дізнались, в результаті наполегливої  боротьби проти сеньйорів, здобували право на самоврядування.  Погляньте, на центральній площі міста ми бачимо споруду ратуші (будинок міського  самоврядування) з баштою, прикрашеною півником і великим годинником. Саме ратуша, міська башта і собор були знаками вольності міського населення. Вхід в ратушу робили дуже вузеньким  з метою забезпечення ефективної оборони. В стіну ратуші, зліва від входу, вбудовано емблему міста – голову бика. При масовій безграмотності населення такі емблеми відігравали роль адреси складу, магазину, цеху і т.п.

Особливою гордістю городян був собор. Його будували інколи протягом десятків і сотень років. Цех мулярів користувався в місті великою повагою. Позаду ратуші ми бачимо романський собор з двома дзвіницями.

Головна площа  в місті, як бачимо, не мощена. Впадає в око антисанітарний стан міста. Ми бачимо велику калюжу, через яку перекинуто дошку,  поряд розбите колесо та колія від возу, що недавно проїхав. Члени магістрату(міської ради) часто змушені одягати дерев’яне взуття, а інколи навіть ходулі, щоб не втопитися в багнюці. Дерев’яне взуття залишалось, зазвичай, біля входу в ратушу, тому по кількості взуття можна точно дізнатись про те, яка кількість міських радників добросовісно виконує свої обов’язки, адже обирали їх самі городяни.

А назустріч нам рухається під бій барабанів і веселу музику трубачів і волинщиків, з цеховими знаменами цех башмачників. Цехи - це об’єднання ремісників  однієї спеціальності. Вони виникли одночасно з середньовічним містом. Завданням цеху було регулювання ремісничого виробництва, визначення кількості і якості виробленого товару, а також взаємодопомога у випадку втрати працездатності і допомога членам сім’ї у випадку смерті годувальника. Цех мав свій устав, яким визначалось його внутрішнє життя, він був військовою організацією, що несла гарнізонну службу і брала участь у війні. А інколи влаштовували веселу святкову ходу по місту зі своїми знаменами, як бачимо сьогодні. Але веселощі та хороший настрій не заважають відлупцювати сільського ремісника з грубим взуттям, який порушив права цеху, що користується виключним правом продажу взуття певної якості і в певній кількості.

На вулиці ми бачимо калік-злидарів, яким дозволено просити милостиню біля собору. Вони заносяться  в спеціальні списки і складають особливий цех злидарів. Якщо ж до міста заходять інші жебраки, їх виганяють з міста палками.

( Записати в зошит в процесі розповіді)

Визначення: Ратуша – будинок міського самоврядування.

                       Магістрат – міська рада.

 Цех – об’єднання ремісників  однієї спеціальності.

4. Щоб дізнатись, що собою представляло ремесло в середньовічному місті ми знову звернемось до екскурсовода. (3 хв.)( Розповідь про ремесло. Малюнок «В майстерні середньовічного зброяра»).  

Прогулюючись по середньовічному місту варто зазирнути в майстерню середньовічного ремісника. Якщо ви оглянете майстерню,  ви не побачите  тут ні машин, ні станків. Невеличкий ковальський горн і точильний круг, що обертається вручну, полиці з ручним інструментом: свердлами, кліщами,  долотами… Підмайстер вигинає залізо на дерев’яній заготовці з допомогою молотка. Саме такими примітивними інструментами створювались зразкові вироби, що задовольняли смак замовників і вражаючі нас сьогодні своєю красою. Що ж дозволяло середньовічному майстру (власнику майстерні) досягти таких неймовірних результатів?  А допомагала йому багаторічна виучка і спеціалізація на певному виробі. Адже свої вироби від початку і до кінця він виготовляв сам.  Ремісник довго вчився , засвоюючи всі прийоми і секрети ручної праці.

Щоб рука перетворилася у віртуозний інструмент місяці і роки поряд з майстром трудився підмайстер. Він уважно спостерігав за кожним рухом майстра, переймав всі його прийоми і поступово досягав такої майстерності, що дозволяла йому претендувати на звання майстра. Щоб стати майстром він мав виготовити зразковий виріб – шедевр.

Біля майстра ми бачимо учнів-підлітків. Батьки віддали їх в науку до майстра, розраховуючи таким чином вивести «в люди». Учень поселявся в домі у майстра, годувався за його столом, виконував незначні доручення, прибирав, бігав за покупками і дуже поступово привчався до виконання найпростіших допоміжних робіт. Життя учнів було дуже важким.

Ремесло – дрібне ручне виробництво товарів кустарним способом.

Майстер – власник ремісничої майстерні.

Підмайстер – працівник, який оволодів спеціальністю але не став повноправним членом цеху.

Шедевр – зразковий виріб, виготовлений підмайстром. (визначення записати в зошит)

5. Ремісничих цехів у місті було багато. Вони виготовляли багато продукції. Що ж з нею робили? Наступний екскурсовод докладно нас про це поінформує.(3хв.) (Повідомлення екскурсовода про середньовічний ярмарок та торгівлю в середні

віки. Використовується малюнок «Середньовічний ярмарок»). 

Побувати в середньовічному місті і не відвідати ярмарок – неможливо! Це велика подія в середньовічному житті. Зазвичай торгівля в середньовічній Європі була справою важкою і небезпечною. На морі купців підстерігали пірати, на суші – розбійники. На кожному кроці феодали вимагали сплачувати мито: за проїзд через володіння, за користування мостами і переправами, за пил, що здіймали вози купців. Дороги дуже погані та для феодалів це добре. Бо все, що випаде з воза на землю,  належить феодалу. Звідси і приказка «Що з воза впало – те пропало».  Щоб захистити себе купці об’єднувалися в гільдії(союзи купців одного міста). Вони наймали охорону і подорожували великими групами. Щоб захищати своє майно і витіснити з торгівлі своїх суперників купці 70 німецьких міст у XIV ст. об’єдналися в Ганзу  -  союз міст для торгівлі на Балтійському і Північному морі.

Але купці, що везли товари на ярмарок знаходились під особливим захистом короля. На час ярмарку припинялись феодальні війни.  Ось на такий багатолюдний і гомінкий ярмарок заглянемо і ми з вами. Відкриття ярмарку починалось богослужінням в місцевому соборі. Після закінчення служби ударом дзвона ярмарок оголошувався відкритим. Вулиці і територію ярмарку заповнює різномовний натовп. Торгують і дорогими заморськими товарами і дешевими місцевими.

Поряд з купецькими крамницями стоїть столик, за яким сидить міняйло. На ярмарку без них не обійтися. В середні віки кожен імператор, король, сеньйор, єпископ і навіть великі міста чеканили власну монету. Щоб розібратися в різноманітних грошових системах потрібні були спеціалісти. Такими спеціалістами в грошових справах і були міняйли. Вони виконували також операції по переводу грошей. Адже незручно і небезпечно везти багато грошей з іншого міста чи іншої країни.  За всі операції міняйли отримували великі відсотки. У них поступово накопичувалося багато грошей. Вони почали давати їх  у борг під великий відсоток. Так міняйли ставали лихварями. З міняйл і лихварів вийшли перші банкіри – власники банків.

Прямо перед нами монах, що торгує вином. До нього підходить сліпий жебрак за милостинею але лицемірний монах прикидається, що не помічає жебрака, чекаючи вигідного покупця.

Направо від нас натовп зібрався дивитися виступ ярмаркових комедіантів. Починається вистава. Жонглери співають і розповідають, перекидаються і жонглюють. Так і сипляться жарти і насмішки над феодалами, духовенством, горожа нами. Натовп регоче. Посеред вистави жонглери сходять зі сцени і збирають гроші зі слухачів. А навколо вирує ярмарок.

   Ганза – союз міст для торгівлі на Балтійському і Північному морі.

   Гільдія – союз купців одного міста.

   Міняйли – люди, які обмінювали гроші.

 Лихварі – міняйли, які давали в борг під відсотки (визначення записати в зошити по ходу розповіді).

Розвиток грошової справи (замітка на пам'ять) – 2 хв.

Міняйли                                    Лихварі                                       Банкіри

Обмінювали гроші  Давали в борг                  Брали гроші на збереження,

у купців на ярмарках               невеликі суми  давали в борг великі суми

  під відсотки

Вчитель.   На уроці, з допомогою екскурсоводів та власної роботи з путівниками, ви побачили як жили люди в середньовічному місті; пройнялися певним настроєм для розуміння   середньовічної людини, що жила у місті; уяснили, що хоч життя середньовічного городянина і було непростим але все ж таки дуже відрізнялося від життя людини у селі.  Тепер ми зможемо дати відповідь на проблемне питання уроку.

Як поява міст середньовіччя  вплинула на подальший розвиток європейського суспільства? Для відповіді використовуйте метод «Прес».

(Очікувана відповідь, до якої треба підвести учнів)

Я вважаю, що середньовічні міста заклали основу демократичних порядків у  країнах Європи.  Тому, що

по-перше, городянин  у порівнянні з селянином був  зовсім іншою людиною: ні від кого незалежною, крім магістрату, який сам собі обирав;

по-друге,  всі питання у містах вирішувались у відповідності з законами, що приймав магістрат;

по-третє, усі мешканці брали участь у захисті та благоустрої міста;

по-четверте, городяни усвідомлювали, що для забезпечення життя в безпеці і достатку  треба триматися разом, а тому об’єднувалися в цехи, гільдії;

по-п’яте,  у городян існував відкритий суд.

У підсумку міркувань я дійшла до висновку, що такі порядки стали основою демократичних змін у європейських країнах і заклали підвалини  для формування в них громадянського суспільства.

ІV. Закріплення знань учнів.

Співвіднесіть терміни, поняття та їх визначення. На виконання завдання у вас є 3 хвилини. Одне правильне визначення – 1 бал.

1.

ратуша

а)

союз ремісників однієї спеціальності

2.

ремесло

б)

людина, яка давала в борг під відсотки

3.

майстер

в)

союз купців одного міста

4.

магістрат

г)

союз міст для торгівлі на Балтійському та Північному морях

5.

цех

д)

власник ремісничої майстерні

6.

підмайстер

е)

люди, які обмінювали гроші

7.

Магдебургське право

ж)

зразковий виріб, виготовлений підмайстром

8.

міняйли

з)

дрібне ручне виробництво товарів

9.

шедевр

і)

міська рада

10.

лихварі

к)

право міст на самоврядування

11.

Ганза

л)

працівник, який оволодів спеціальністю, але не став членом цеху

12.

гільдія

м)

будинок міського самоврядування

Самоперевірка (2хв.)

Прикладіть до картки трафарет для самоперевірки, який я вам роздам і виправивши помилки, виставте оцінку.  Картки здайте. (Додаток № 4)

V.  Висновок. (1хв.) Сьогодні ми пройшли з вами вулицями середньовічного міста, познайомилися з городянами, багато дізналися про їхнє життя, зуміли відшукати зв'язок між виникненням середньовічних міст та сьогоденням європейських держав.  На пам'ять про цю екскурсію у нас залишився в зошиті схематичний путівник, що за потреби нагадає вам про  події цього дня. І вам залишилось тільки здати мені ваші картки самооцінювання

VІ.  Домашнє завдання. (1 хв.)

   Опрацювати § 5, вивчити терміни і поняття.

                                                 Додаток № 1

                                                            Успіхи в господарстві.

З XI століття почали зменшуватися території, зайняті лісами. У глухих лісових хащах селяни вирубували дерева і викорчовували пні, розчищаючи ділянки під посіви. У багатьох місцях осушували болота. Землі, що раніше пустували, зазеленіли сходами. Виникло багато нових поселень.

Освоєння нових земель стало можливим тому, що у селян з'явилося більше залізних знарядь праці. Крім легкого плуга, дедалі більше застосовували важкий колісний плуг, який не тільки глибше зорював грунт, а й перевертав скиби землі. Селянин обробляв земельну ділянку таким плугом два-три рази, а потім розпушував грунт дерев'яною бороною із залізними зубами.

Значно більше уваги селяни стали приділяти розведенню садів, городів, виноградників.

Продукти землеробства ставали різноманітнішими. Врожаї виросли більш ніж удвічі. В Англії, наприклад, збирали зерна у 4—5 разів більше, ніж сіяли. З'явилося багато млинів, спочатку водяних, а потім вітряних; вони забезпечували швидший і якісніший помел зерна.

З розширенням посівних площ і підвищенням врожайності заготовлялось більше корму для худоби. У господарствах збільшились череди корів, волів, отари овець. Після винайдення зручного хомута коней використовували не лише у військовій справі, а й для перевезення вантажів. Увійшли в ужиток підкови, що захищали кінські копита від пошкоджень. Коней стали запрягати у плуги; це прискорювало оранку землі. Так кінь став сильнішим і витривалішим помічником селянина, ніж звичний віл.

Для виготовлення залізних знарядь праці потрібно було багато металу. У Європі збільшився видобуток залізної руди, удосконалювались виплавлення та обробка металів. Розвивалися ковальська і зброярська справи.

Населення Європи вже не задовольнялося лише лляним одягом. Більше робили тепер тканин із вовни. У народі навіть склалося прислів'я: «Вівця перемогла льон». Лляні і вовняні тканини ткали на великих горизонтальних верстатах.

Ремесло відокремлюється від сільського господарства. У період раннього середньовіччя селяни самі виготовляли потрібні їм речі й забезпечували феодалів усім необхідним для життя, тобто ремесло не було відокремлено від сільського господарства.

Та для виготовлення колісного плуга чи вироблення сукна потрібні були складні пристрої, спеціальні знання і навички у праці. Серед селян виділялись «умільці» — знавці того чи іншого ремесла. Щоб успішно займатися своєю справою, селянські ковалі, теслі, гончарі та інші ремісники змушені були менше часу приділяти сільському господарству. Ремесло ставало їхнім основним заняттям. Врожаї стали вищими, тому селяни могли обмінювати частину продуктів на вироби ремісників. А ремісник, одержуючи ці продукти в обмін на свої вироби, міг прохарчувалися лише своїм ремеслом, не займаючись сільським господарством. Так розвиток господарства привів до поступового відокремлення ремесла від землеробства, поширенню торгівлі і виникненню міст.

Додаток № 2

 

            

 

 Дода

                                         Додаток № 3

Задача №1.

Граф Корнуельський (Англія) у квітні 1183 року подав у суд на городян Ральфа, Жильберта і Журдена , обвинувативши їх у тім, що вони, його кріпаки втекли зі своїх вільних сіл у жовтні минулого року. Тому він вимагає, щоб їм не давали прав вільних громадян. Жильберт нагадав, що він втік не в жовтні, а в лютому минулого року.

                      Яке рішення має прийняти суд?

   Поясніть прислів’я «Міське повітря робить людину вільною»

Задача №2.

У документах повідомляється, що перші сеньйори деяких нових міст звільняли усіх, хто прибуде на постійне проживання в це місто, від сплати податків на міську землю. Ці та інші пільги вони надавали всім жителям нових міст. Незважаючи на те. Що серед них були і кріпаки, які втекли від своїх феодалів.

          Чому так чинили перші сеньйори?

Задача №3.

Сеньйором міста Страсбурга в Німеччині був єпископ. Його люди судили городян, призначали цехових старшин, збирали податки і мита, відали карбуванням монети, одержували гроші за користування міськими вагами і мірами. Городяни щорічно відбували на користь єпископа 5-ти денну панщину, ремісники зобов’язані були постачати йому певну кількість товару, купці в поїздках виконували його доручення.

Чим влада сеньйора заважала розвитку ремесла і торгівлі?

Як пов’язане з боротьбою міст прислів’я «Немає землі без сеньйора»

                                                            

                                             

Додаток № 4

Трафарет для самоперевірки

1.

м)

2.

з)

3.

д)

4.

і)

5.

а)

6.

л)

7.

к)

8.

е)

9.

ж)

10.

б)

11.

г)

12.

в)

 Додаток № 5

Картка самооцінювання

1.

Робота в парах

3б.

2.

Робота в групах

3б.

3.

Відповідь на проблемне питання

4б.

4.

Доповнення

2б.

 Всього: 12б.

Література та використані джерела

  1.  Книга для чтения по истории средних веков. / ред. акад. С.Д.Сказкина. Ч.І. М., «Просвещение», 1969,  с.178 – 238.
  2.  Никифоров Д.Н. Руководство к картинам по истории средних веков . «Просвещение», М., 1970.
  3.  Худобець О. Схеми на уроках історії. Всесвітня історія.   7 клас.   Частина ІІ. Шкільний світ. //«Історія України» № 26 – 28(618 – 620), 2009.
  4.  Козак Г. Середньовічне місто – центр ремесла і торгівлі.  Урок-екскурсія. Всесвітня історія.7 клас.  Шкільний світ. //«Історія України» № 39(391), 2004, с. 26.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

64226. Общая характеристика психической активности простейших 27.5 KB
  Наряду с этим у простейших встречаются и элементы допсихического отражения простая раздражимость характерная для растений. У простейших встречаются разнообразные формы передвижения в водной среде но только на самом примитивном уровне инстинктивного поведения кинезов.
64227. Высший уровень развития элементарной сенсорной психики. Нервная система как фактор усложнения психической деятельности животных 26 KB
  Усложнение структуры организма обусловило возникновение нервной системы которая осуществляет координацию деятельности этих многоклеточных образований.
64228. Органы чувств и сенсорные способности низших многоклеточных беспозвоночных 28 KB
  Предполагается что первичные органы чувств вообще обладали лишь общей присущей всей живой материи чувствительностью но в повышенной степени. Согласно приведённой гипотезе все органы чувств многоклеточных животных развились из наименее дифференцированных осязательных рецепторов.
64229. Общая характеристика моторной активности низших многоклеточных беспозвоночных 25.5 KB
  Большинство же червей ползают и роются в придонном иле проглатывая его вместе с органическими остатками или собирают с поверхности дна мелких животных и мёртвые организмы. У кольчатых червей впервые в эволюции животного мира появляются настоящие парные конечности...
64230. Таксисы у низших беспозвоночных 26 KB
  Кюн выделил следующие категории высших таксисов которые в полной мере развиты лишь у высших животных: тропотаксисы телотаксисы менотаксисы и мнемотаксисы. Низшим беспозвоночным свойственны в разной степени только первые три формы высших таксисов. Особенно значимы эти два вида таксисов для хищников.
64231. Характеристика моторной активности животных с низшим уровнем развития перцептивной психики (на примере насекомых) 24 KB
  Членистоногие являются первыми наземными животными в истории Земли. Переход на сушу был сопряжён с развитием особых органов передвижения – конечностей в виде сложных рычагов, состоящих из отдельных, соединённых суставами, члеников.
64232. Характеристика сенсорной активности животных с низшим уровнем развития перцептивной психики (на примере насекомых) 28 KB
  Дело в том что зрительные рецепторы у насекомых очень лабильны и за единицу времени у них формируется больше последовательных образов чем у позвоночных. Таким образом характеризуя способности насекомых также как и головоногих моллюсков к оптическому...
64233. Таксисы 24.5 KB
  Насекомые обладают всеми примитивными формами таксисов особенно на стадии личинок хемотаксисы фототаксисы клинотаксисы и так далее однако у взрослых насекомых чаще всего встречаются чётко выраженные высшие таксисы.
64234. Инстинкт и научение в поведении насекомых 26 KB
  Можно считать что научение у них стоит на службе у инстинктивного поведения обеспечивая пластичность инстинктивных действий. Неизменных форм поведения нет даже там где прежде всего требуется стереотипность а именно в сигнальных позах и телодвижениях.