54439

Лексикологія. Багатозначність слів, вживання їх у прямому та переносному значеннях, синоніми і антоніми

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Сухомлинський Мова жива сходинка людського духу Панас Мирний Мова коштовній скарб народу І. Франко Мова життя духовного основа М. Рильский Мова генофонд культури О.Завжди йдуть у парі мова й думка.

Украинкский

2014-04-02

44.5 KB

0 чел.

Без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури…

Мовна культура - це живодайний корінь культури розумової, всього розумового виховання, високої, справжньої інтелектуальності
В. О. Сухомлинський

  •  Мова - жива сходинка людського духу (Панас Мирний)
  •  Мова - коштовній скарб народу ( І. Франко),
  •  Мова - життя  духовного основа ( М. Рильский)
  •  Мова - генофонд культури (О. Гончаров)

Мислителі, письменники в усі часи намагалися розкрити таємниці людської мови, її роль не тільки як засобу спілкування, а й як знаряддя формування і вираження думки, як основу духовності народу, як міцну й надійну опору самоусвідомлення особистості, бачення себе в соціальному й культурному контексті, як імпульс до творчого самовираження людини не тільки в національній культурі, а й у світовій цивілізації.
Завжди йдуть у парі мова й думка. Навчаючи дитину мови, вчимо її мислити, почувати, сприймати світ у всій різноманітності звуків, барв.
Слово – тонкий різець у руках педагога. Саме мова зовні непомітно здатна розкрити, збудити талант мислення, і талант діяння – праці.
В. О. Сухомлинський зазначав, що школа стає справжнім осередком культури лише тоді, коли в ній панують чотири культи:

  •  культ Батьківщини,
    •  культ людини,
    •  культ книжки,
    •  культ рідного слова.

Освіта, наука, мистецтво, театр, побутова культура пов’язані з мовним вихованням. Усі сфери життя суспільного охоплює мова. Вона найважливіший засіб спілкування, й пізнання.

На уроках української мови і літератури учні вчаться правильно говорити й писати, добирати мовно – виражальні засоби відповідно до мети, і обставин спілкування.
Проголошуючи думку «Культура мови – загальна культура людини», я дбаю про такі морально-етичні категорії, як любов до рідної мови, мовно-національна самосвідомість.

Культура мови утверджує певні норми, які діти засвоюють, а саме:

  •  лексичні (розрізнення значень і семантичних відтінків слів, закономірності лексичної сполучуваності);
  •  граматичні (вибір правильного закінчення, синтаксичної форми);
  •  стилістичні (доцільність використання мовно виражальних засобів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування);
  •  орфоепічні (мова);
  •  орфографічні (написання).

Національне доктрина розвитку освіти спонукає до особистісно-зорієнтованого навчання – навчання, центром якого є особистість дитини, її самоцінність, творчі здібності, розвиваючи які, вчитель забезпечує шляхи реалізації особистісного потенціалу кожного учня, формування життєвої компетентності.

Під час організації навчально-виховного процесу використовую різноманітні методи, прийоми, форми розвитку творчих здібностей учнів (бесіди, уявні подорожі, інтелектуальні розминки, ділові ігри, взаємоопитування, театралізація, незакінчені речення, «словесні бур’яни», пригоди слова, естафети «Знайди родича», змагання знавців загадок, прислів’їв, розігрування ситуацій за ролями, інтригуючі п’ятихвилинки…)

Сучасний розвиток освіти потребує переосмислення як змісту, так і технології навчання, що передбачають інтерактивну діяльність. Ігрові моменти навчання впливають і на пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу учнів.

Ігри допомагають класифікувати та систематизувати матеріал, комбінувати його, знаходити помилки та недоліки. Вони формують естетичний смак дитини, оптимізують її активність, ініціативність, допитливість.

Різноманітність типів уроку дає можливість для великої варіативності завдань, сприяє диференціації та індивідуалізації навчання. На уроках поєднуються й індивідуальні, і фронтальні, і групові форми роботи.

Використовую традиційні форми організації навчальної роботи з української мови: це уроки вивчення нового матеріалу, закріплення знань, умінь і навичок, аналіз контрольних робіт, узагальнення і систематизація вивченого, повторення теми або розділу, розвитку зв’язного мовлення тощо.

Життя не стоїть на місці, щось змінюється, відновлюється, так і в науці.
Вчитель завжди в пошуку. Готуючись до кожного уроку, перегортаю багато сторінок додаткового матеріалу. Відшукую нестандартні завдання, які сприяють формуванню національної свідомості, загальнолюдських цінностей, мають етнокультурне, народознавче спрямування.

Тема уроку:Лексикологія. Багатозначність  слів, вживання їх у прямому та переносному значеннях, синоніми і антоніми.

Мета уроку: поновити знання учнів про багатозначні слова, синоніми та антоніми, навчати розрізняти пряме та переносне значення слів, доречно вживати слова в переносному значенні, синоніми і антоніми.

Основний зміст роботи

Розумова розминка (запитання - відповідь по темі ).

-Прочитати. Пояснити значення слова «голова». Списати,ставлячи замість крапок пропущені букви. Пояснити вживання розділових знаків.

Як голова с..віє, то чоловік мудріє. Риба - вода, ягода – трава, а хліб – вс..ому голова. Яка головонька, така й ро..мовонька. Не той голова, що дужче кр..чить, а той, хто вміє навчить.

-Дописати по 2-3 означуваних слова до поданих, розкривши їх багатозначність.

 Світлий, крижаний, мякий.

-Записати до першого стовпчика словосполучення, у яких слова вжиті в прямому значенні, до другого – у переносному.

Корінь дерева, корінь зла; зерно пшениці, зерно істини; солодка кава, солодке життя; солодке яблуко, солодкий сон; мяка вовна, мякий клімат; широкий кругозір, широкий рукав.

-Скласти  речення. Подані слова вжити в переносному значенні.

Гострий, чистий, міцний.

«Будь уважний»:

-У словосполученнях прикметники замінити синонімами.

Ретельний учень, даремна праця, вічна слава, сміливий хлопець.

Підібрати синоніми, скориставшись у разі потреби словником іншомовних слів.

Архітектор, дефект, експеримент.

-Вибірковий диктант. Виписати з речень антонімічні пари.

На чорній землі білий хліб родить. Повний колос до землі гнеться, а порожній до неба пнеться. Гірко заробити, та солодко зїсти. Ситий голодного не розуміє. Лінивому і будень – свято. Правда кривду переважить.

-Підібрати антоніми до поданих слів. З однією з антонімічних пар скласти речення.

Друг щастя, там, хоробрий.

                                                     

Мовні загадки-жарти

Який синонім прислівника тепер не змінює свого значення, коли його прочитати справа наліво? ( зараз )

Який молочний продукт можна перетворити на злак, прочитавши його справа наліво? ( сир;рис )

Як написати слово робота пятьма  літерами? А чотирма? ( праця і труд )

    

Тема уроку:Розділові знаки при прямій мові.

Мета  уроку: повторити правила вживання розділових знаків.

                                                     Основний зміст роботи

-Списати, розкриваючи  дужки і вставляючи замість крапок  пропущені букви. Вказати у тексті пряму мову та слова автора. Пояснити вживання розділових знаків у реченнях з прямою мовою.

Настала в..сна. Почала парувати з..мля. Сивий дідок вийшов  на город і заходився садити яблуню. Онук зап..тав: «Дідусю, навіщо ви садите дер..вце? Ви ж (не) доч..каєтесь плодів!»  Старий ві..повів: « А знаєшь, внучку, я (не) скуштую яблучок,то хтось ін..ший це (з, с) робить і мені спасибі (с, з) каже» ( За В.Скуратівським )

-Бесіда. Запитання для бесіди. Що називається прямою мовою? Чим супроводжується пряма мова у реченні?  Що називається діалогом? Прочитати запитання онука та відповідь дідуся як репліки діалогу.

- Зімпровізувати продовження розмови між дідусем та онуком. Відтворюючи розмову, правильно інтонувати речення. (Варто заслухати 3-4 пари бажаючих).

- Списати, вставляючи замість крапок пропущені букви. Пояснити вживання розділових знаків. Накреслити схеми речень із прямою мовою.

«То як воно вчилося? – посп..тає дідусь увеч..рі. – Які оцінки пр…ніс?»  « Скажи, онучку, кого знаєш із далеких своїх род..чів?» - зв..рнет..ся  до  д..тини  ін…шим   разом. Замнет..ся  хлопч..к. «А я весь рід знаю, - каже дідусь. – Мій найдавніший предок із Чернігівщини» ( За В.Скуратівським )

-Про що розмовляють з вами дідусі й бабусі? Що розповідають? Чим цікавляться? Скласти й записати про це три речення за такими схемами:

               А: «П».

              «П?» - а.

«Хвилинка-веселинка»

Скласти діалог: «На перерві».

Підсумок. Запитання для бесіди:

Якими синтаксичними конструкціями може передаватися на письмі чужа мова?

Чи є пряма мова  та діалог конструкціями взаємозамінними?

Коли доречніше записати чужу мову у вигляді діалогу, а коли у вигляді речення з  прямою мовою?

Чи однакові розділові знаки вживаються у реченнях з прямою мовою та у діалозі?

Домашнє завдання: «Дерево міцне корінням, а людина – родом» (Історія моєї родини в історії мого  міста(села))


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23263. Сімя як соціальна ланка суспільства 37 KB
  Сімя як соціальна ланка суспільства Дати визначення смії та її ролі в суспільстві. Історія знала два різновиди сім’їродини: 1розширений; 2нуклеарний ядерний.Першийрозширений варіант сім’ї – притаманний так званому традиційному аграрному передіндустріальному суспільству. Головне–сімейна солідарність великої родини.