54440

Голос рідної природи серцем слухати навчись

Научная статья

Педагогика и дидактика

Полтави Голос рідної природи серцем слухати навчись Мова – найбільший скарб який є у кожного народу. Навчальний процес в початковій школі ми намагаємося організувати так щоб перші кроки до науки маленькі школярі робили на уроках мислення серед природи гортаючи сторінку за сторінкою Книгу рідної землі. Дитина від своєї природи писав Сухомлинський допитливий дослідник відкривач світу. Один із перших кроків наближення дітей до природи розуміння її – це спостереження що проводиться безпосередньо в довкіллі.

Украинкский

2014-03-13

84.5 KB

2 чел.

Приходько Н.І. вчитель-методист,

учитель української мови та літератури

ЗШ №11 м. Полтави

Голос рідної природи серцем слухати навчись

Мова – найбільший скарб, який є у кожного народу. Таким скарбом для нас, українців, є наша українська мова. Берегти, плекати мову треба змалку, бо добре відомо: чим багатший словниковий запас людини, тим кращий її мовленнєвий розвиток, тим легше висловлювати власні думки і розуміти інших людей.

Тому так важливо, щоб уже з перших днів життя батьки оточували дитину любов'ю і піклуванням, звертались до неї літературною мовою і вчили її говорити правильно, прищеплювали любов до рідного слова, власним мовленням засвідчуючи його велич і красу. А коли дитина переступає поріг школи, то навчити її літературної мови повинні вчителі початкових класів.

Як зазначає К. Д. Ушинський , «мова – найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з'єднує віджилі, живущі та майбутні покоління народу в одне велике історичне живе ціле. Воно не тільки являє собою життєвість народу, а є цим життям. Коли зникає народна мова, - народу нема більше».

Мова формує людську духовність, відчуття краси слова й образу. Рідне слово є знаряддям для дітей. «Тільки той може осягнути своїм розумом і серцем красу, велич і могутність батьківщини, хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова, - писав В.О.Сухомлинський, - хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім'ям своєї родини…»

Головною метою вивчення української мови в початкових класах є, насамперед, ,,формування в учнів уміння будувати висловлювання в межах доступних для них тем і типів – розповідей, описів, міркувань”.

Навчальний процес в початковій школі ми намагаємося організувати так, щоб перші кроки до «науки» маленькі школярі робили на уроках мислення серед природи, гортаючи сторінку за сторінкою «Книгу рідної землі». Перед школою ми разом із батьками створили «зелений клас», в якому діти, спілкуючись, висловлюють свої думки вільно, їх не сковують рамки уроку. Вони міркують вголос, непомітно зіставляють власний досвід із досвідом ровесників, сперечаються, переконують один одного, аргументуючи докази.

Найпродуктивніший шлях розвитку творчих здібностей дітей через спілкування з природою - це цілеспрямоване заглиблення, вдивляння в неї і виділення окремих значущих деталей і властивостей та емоційно - образне їх позначення мовними засобами. ,, Дитина від своєї природи ,- писав Сухомлинський,- допитливий дослідник, відкривач світу. Так не хай же перед нею відкривається чудовий світ у живих фарбах, яскравих і тремтливих звуках, у казці і грі, у власній творчості, яка надихає її серце і прагнення робити добро людям. Через казку, фантазію, через неповторну дитячу творчість –певна дорога до серця дитини”.

Один із перших кроків наближення дітей до природи, розуміння її – це спостереження, що проводиться безпосередньо в довкіллі. Адже тут можна до всього доторкнутися, багато побачити, почути чарівну музику природи. Педагогічно правильно організоване спостереження допомагає дитині вийти за межі лише чуттєвого пізнання. На передній план висуваються асоціації розвитку природи і людського життя.

Тому завжди наголошую своїм учителям про те, що ми повинні наповнити розум дитини, одухотворити її серце: навчити захоплюватися краплиною роси на троянді, красою осіннього парку чи весняного березового гаю, ніжною мелодією весняного струмка…Тільки тоді, коли мова забарвлюватиме уяву, коли дитина по-справжньому замилується побаченим,- можна ,, висівати” слова, якими вона висловлюватиме почуття і враження. Для цього чітко визначається мета, завдання роботи і вибирається об’єкт спостереження. Далі організовується зустріч дітей з природою. Це так звані ,, уроки під голубим небом ” або ,, уроки в зеленому класі’’.

Спілкування з природою, розпочате з перших кроків навчання, повинно продовжуватися і розширюватися в середній школі. Діти не лише глибше й точніше сприйматимуть навколишній світ, у них краще розвиватиметься їхня спостережливість, мислення, естетичні почуття, глибше закладатимуться моральні основи особистості, передусім щодо добра і зла.

В.О Сухомлинський радив відкривати світ пізнанню дитини поступово все ширше і ширше. Він попереджав: не треба поспішати, не треба робити цього відразу. Під лавиною знань та образів можуть бути приховані і допитливість, і цікавість, і сама фантазія.

Серед традиційних і нових форм і методів , які використовують учителі початкових класів ЗШ №11 м.Полтави у навчальному процесі, є: природні свята, уроки мислення в природі, слухання музичних творів про явища природи, спілкування з природою як засіб пізнання і співпереживання, створення « Куточків краси».

Досвід Сухомлинського показує, як у кожній школі можна створити ,, школу радості” дітей. Лише потрібно любити школу і віддавати всі кращі пориви своєї душі дітям. І діти це обов’язково оцінять, адже вони наділені від народження здібністю відрізняти справжнє від фальшивого.


Рибак Т.І . старший вчитель

початкових класів

Вчити мислити серед природи.

« Вірте в талант і творчі сили

кожного учня.»

В.Сухомлинський

Проблема розвитку зв’язного мовлення завжди в центрі уваги педагогічної діяльності вчителя. І сьогодні, на порозі третього тисячоліття, вона, проблема, набуває особливої гостроти.

Ось вони переді мною - діти третього тисячоліття: ростуть, розвивається, потребують уваги, любові, пустують, плачуть, розумники, пустуни і забіяки. Читати не люблять, рідною мовою досконало не володіють.

Із перших днів перебування дитини в школі виникає необхідність впритул зайнятись розвитком мовлення.З чого почати? Як слово входить у свідомість дитини?Як навчити дитину сприймати і розуміти його?

Працюючи над проблемою розвитку мислення і зв’язного мовлення, використовую педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського.

Великий інтерес викликає його досвід у сфері розумового виховання учнів через спілкування з природою.

Адже саме природа – благодатне джерело виховання людини. Великий педагог обстоював гармонійне поєднання різних організаційних форм навчання, радив вчителям початкових класів не обмежуватися уроком, не протиставляти світові, затиснутому у чорну класну дошку, той, що пливе за вікном. « Можливо,- писав він,- все, що приходить до розуму і серця дитини підручника, з уроку, саме й приходить тому, що поряд з книжкою – навколишній світ».

Василь Сухомлинський доводив, що читання “Книги природи” під час екскурсії, подорожей, повинно бути не звичайним сприйняттям картин і образів природи, а початком активного мислення, теоретичного пізнання світу, «уроком мислення». Під системою уроків мислення він розуміє школу думки, без якої не уявляється «повноцінної, ефективної розумової праці на всіх уроках не тільки в початковій школі, а й у наступні періоди навчання та розумового мислення».

Основна мета уроків серед природи – навчити дітей думати. Досягти цього можна, тільки навчивши дітей спостерігати, дивуватися, радіти пізнанню, перетворювати думку в слово, творити казку.

Уміння бачити прекрасне навколо робить людину – мудрішою, добрішою, духовно багатшою.

Традиційними стали в нашій школі осінні, зимові, весняні екскурсіі до парку, розташованого неподалік від школи. Діти милуються красою осіннього листя, насолоджуються п’янким запахом чистого повітря, слухають пташиний спів. Під час таких екскурсій розвивається дитяча фантазія, але дітям ще бракує лексичного запасу, їх підводить невміння спостерігати. Тому потрібно постійно звертати увагу учнів на деталі, допомагати перебороти шаблони у мовленні. Роль учителя повинна бути спрямовуюча, не потрібно нав'язувати готові знання, залишаючи дітям пасивні слухання, намагаємося, за порадою В. Сухомлинського, вводити малюків у цікавий світ відкриттів, щоб кожен крок був подорожжю до джерел мислення і мовлення. Спостереження за природою і працею людей дають багатий матеріал для розширення, уточнення словникового запасу учнів, розвитку мовлення.

На перших сходинках розумового розвитку, коли дитина вчиться розглядати предмети і явища та створювати образи в уяві, духовне спілкування з природою вносить могутній емоційно-естетичний струмінь у процес сприймання. Система проблемних завдань має пробудити уяву, фантазію учнів:

  •  Що ви бачите в хмарці?
  •  Що намалювала тітка Віхола на снігових заметах?
  •  На що схожі крапельки роси?
  •  Що нагадує пісня жайворонка в полі?
  •  Куди поспішає весняний струмок?
  •  Що ти помітив у природі не таким, як було вчора?
  •  Де ти вже помітив перші кроки весни?
  •  Які дерева першими прокидаються від зимового сну?
  •  Чому радіє берізка? Про що тужить? Що шепоче теплому вітрику?

Свої знахідки, враження діти передають малюнками, стислими записами у книжечках для спостережень.

На уроках мислення серед природи діти вчаться невимушено. Вони із задоволенням відповідають на запитання вчителя, мислять, аналізують, спілкуються між собою. Часто використовую на уроках ,,цікавинки,, для формування у дітей допитливості і спостережливості.

Щоб учень говорив емоційно, змістовно, вибираю теми, спираючись на життєвий досвід дитини, її інтереси, конкретні спостереження, враження.

Уміння збирати матеріал для говоріння пов’язую з активною розумовою і мовленнєвою діяльністю учнів. Аналізуючи зміст тексту або картини, розглядаючи об'єкти природи, учень збагачується конкретними уявленнями про оточуючу дійсність, враженнями, фактами, які допомагають повніше розкрити тему.

Взаємопов’язаний розвиток мислення та мовлення школярів у процесі навчання є основою якісного, свідомого та глибокого засвоєння знань. Забезпечуючи розвивальний компонент уроку, полегшую сприймання навчального матеріалу.

Навчаючи та розвиваючи дітей спонукаю їх до самоаналізу, самовиховання, до творення в собі ЛЮДИНИ.


СТОРІНКИ РІДНОЇ ПРИРОДИ

Побудова описів, казок, оповідань, міркувань на основі вражень від уроку мислення в природі в 1-4 класах.

Тема. Про що розповідають сніжинки?

Мета. Дати дітям перші уявлення про зимові опади. Вчити спостерігати за явищами природи, фантазувати, уявляти, збагачувати свою мову новими словами.

Виховувати любов до природи.

Місце проведення - шкільне подвір’я.

Одного осіннього дня на подвір’ї несподівано почали кружляти сніжинки. Вони були великі, легенькі і весело літали в повітрі, ніби танцювали. Так народилася перша сторінка ,, Книги рідної природи” .

  1.  Робота над загадкою з метою постановки завдань уроку.

Біле , як сорочка.

Пухнасте, як квочка.

Крил не має, а гарно літає.

Що це за птиця, що сонця боїться?

Чи не здається вам, що цей день заблукав до нас з іншої пори року?

Давайте разом гарно роздивимось, які ж вони ці перші вісники зими?

Звідки вони прилетіли до нас?( З неба)

Подивіться, яке небо?( Темне, похмуре,сердите, непривітне.)

Діти, а тепер спіймайте сніжинку! Що замість неї залишилось?

Так з чого утворена сніжинка? Хто її викував?

Подивіться уважно, а де ж поділися сніжинки на землі?

Отже, ви правильно міркуєте. Сніжинки напувають землю, прикриють її теплою пуховою ковдрою, і нехай вона собі спочиває до весни.

2.Підготовка дітей до написання казки.

Діти, подивіться навколо. Чи не потрапили ми у казку?

Сніжинки кружляють, танцюють. Давайте і ми уявимо, що ми сніжинки і теж покружляємо у танку. (Діти ведуть танок і співають пісню М.Вороного ,,Білесенькі сніжиночки”.

3.Складання казки.

Перший варіант: учні самостійно складають казки на основі вражень від уроку мислення в природі.

Другий варіант:,,

,, Що мені розповіла сніжинка?”

Третій варіант:

,, Що сниться землі взимку?”

(Написані казки учні вміщують до класного рукописного журналу)

Дитячі висловлювання складені самостійно.

Жила-була собі сніжиночка. У неї було багато подруг. Одного разу зустріли вони Мороза та й

попросилися на землю погуляти. Не пустив їх Мороз, бо зима ще спить і не можна її будити.

Не послухались сніжинки-вертинки, полетіли на землю. Та не довго літали, розтанули.

Білоус Олександра, 2-А клас.

Що сниться землі взимку?

Минає осінь. Ідуть холодні дощі. Все рідше виходить гуляти сонечко. Важкі хмари бродять табунами, застилають небо. Дерева стоять сумні і похмурі.

Дихнув мороз. Запурхали лапаті сніжинки. Білою ковдрою вкривають вони землю. Дрімає земля-матінка і бачить свій перший чарівний сон. Сниться їй ласкаве сонечко, дитячі голоси, дзвінкий спів птахів. Хоче вкритися молодою травичкою, яскравими квіточками.

А поки що земля все міцніше засипає під тиху зимову колискову.

Твердохліб Вікторія, 3-А клас.

Тема. Осінь у рідному краї.

( 2- 3 клас )

Мета.

  •  ознайомити учнів з осінніми змінами в природі;
  •  вчити спостерігати за барвами, звуками осінньої природи, знаходити дивне, казкове в звичайному;вчити складати казки, розповіді, вірші за власними враженнями;
  •  розвивати образне мислення;
  •  виховувати почуття прекрасного на основі побаченого.

Місце проведення - осінній парк, розташований неподалік від школи.

1.Виразне читання віршів про осінь з метою створення емоційного настрою, активізації чуттєвих і слухових сприйняттів, уяви, збагачення образної лексики.

Ясне сонце не гріє. Осипаються клени,

Холодок повіва. Листя з дуба летить…

Засихає, жовтіє Лиш ялинка зелена

На узліссі трава. Серед лісу стоїть.

( Г. Бойко )

- Якими барвами розмалювала художниця-осінь дерева, трави?

- Що радує око в осінньому лісі? Що навіває сум?

Горобина

Хто в хустинці червоненькій Ні, не дівчинка там стала -

Став у лісі між дубів? Горобина вироста.

Може, дівчинка маленька Ту хустинку гаптувала

Назбирать прийшла грибів? Щедра осінь золота.

( М. Познанська )

- Чому поетеса називає горобину дівчинкою в червоній хустині?

  1.  Колективні спостереження за природою в осінньому парку.

а) евристична бесіда на основі побаченого ,, Чому ж дерева не

ростуть узимку?”

Ми прийшли до парку, щоб пошукати, знайти, побачити осінні пригоди. Хто з вас спостережливий, той одразу помітить цікаве в природі. Тільки будемо вести себе тихенько-тихенько.

Хто помітив щось цікаве? Ось стоять клени. Вони вже роздарували свої листочки. Усім дали: вітрові, землю-матінку вкрили, їжачкові на постіль кинули.

- Чому ж дерева не ростуть взимку?

б) спостереження за дятликовою піснею.

-Діти, чуєте, неначе хтось вистукує. Давайте тихенько

підемо на цей стук ( на дереві помічаємо дятлика, що вистукує по стовбурі дерева

- Що робить дятлик? ( Лікує дерева. Білочці хатку будує.

Гострить собі дзьоба. Шукає їжу. )

-Тож не будемо йому заважати.

в) спостереження біля дупла білочки

- Хто з вас знає, де живее білочка? ( Йдемо до дупла, до хатинки білочки.)

- Що цікавого тут побачили? ( Ось із горішка шкарлупки.

А ось лусочки із шишок.)

- А де ж білочка?( Десь гуляє, бігає по парку.)

-А тепер розійдіться по парку, можливо, ще якісь цікавинки побачите. Тільки ходіть тихенько-тихенько.

-Я бачив, як з цього дупла вилетіла синичка.

-Це вона, мабуть тут зимувати зібралась. Адже близько наша школа, ми порозвішуємо годівнички і будемо їх підгодовувати.

(Спостерігаємо за синичкою.)

3. Після повернення в класі діти пишуть казки, вірші, розповіді (за власним бажанням).

Осінній парк

Як же гарно, чудово, привітно,

Ніби в казці, в парку осіннім.

Клен з берізкою золотом квітне,

Ключ пташок у небі синім.

А вітрець поміж гілля гуляє.

По осінньому парку іде -

Листям жовтим в повітрі кружляє


Сторінки рідної природи

Побудова описів, оповідань на основі вражень від уроку мислення в природі в 5класі.

Тема. В гостях у берізок.

Мета.

  •  пояснити учням особливості побудови речень опису природи; організувати спостереження за мовою зразків високохудожніх пейзажів, створених українськими письменниками;
    •  розвивати спостережливість;
    •  сприяти збагаченню словникового запасу учнів ;
    •  виховувати почуття прекрасного.

Місце проведення - ,. Зелений клас”.

1.Організація спостереження.

Даю учням завдання-вибрати красивий куточок, схожий на картину. Діти вдивляються в оточуючий пейзаж. Кожний вибирає ,,картину” до душі, відстоює переваги знайденого ним дерева чи галявини. Пояснює, чим до вподоби саме цей пейзаж, що відрізняє його від інших. Після сперечань учні приймають рішення, що найпривабливішою ,, картиною” є те місце, де ростуть сестри-берізки. Біля дерев учні пригадують вірші, загадки, прислів'я, співають українську народну пісню ,, Ой, хвалилась берізонька”.

Ой, хвалилась та берізонька,

На мені кора та біленька,

На мені листя та широке,

На мені гілля та високе…

-Придивіться уважно, чи повністю білий стовбур у берізок?

-Проведіть по корі рукою, яка вона?

- На що схожі тендітні гілочки?

-Як ви гадаєте, про що шепочуть між собою берізки?

Розповідаю учням про те, що на Україні найпоширеніші два види беріз – бородавчаста і пухнаста. Наші берізки бородавчасті, оскільки кора молодих пагонів вкрита дрібненькими бородавочками. Пригадуємо, що часто від надлишку вологи берези ,,плачуть”. Застерігаю учнів, що нівечити стовбури красунь гострими предметами не можна, бо від невмілого збирання сік витікає і дерево гине. Раджу ранки на деревах замазувати глиною або фарбою.

2.Творча робота.

Написання опису ,, Сестри – берізки ”.

На невеликій галявині біля школи стоять у величній задумі білокорі сестри – берізки. Одягла їх осінь у нову жовто-гарячу сукню, розшиту золотим бісером. Красуні ніжно простягають до землі свої тендітні рученьки, щось тихо промовляючи. Можливо, прощаються із теплими сонячними осінніми днями. Ось подув легенький вітерець. Закружляли у повільному танку листочки кучерявої красуні. Тихо-тихо опускаються вони на землю, укриваючи її різнобарвним килимом.

Погойдуючи тоненькими гілочками, сестри-берізки бажають нам наснаги і добра.


Тема.
Твір-роздум на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів, у художньому стилі.

Мета.

  •  удосконалювати творчі вміння аналізувати тексти-роздуми , навчити відрізняти твори-роздуми від творів описів і розповідей;
  •  навчити п'ятикласників доводити правильність чи неправильність якогось твердження шляхом міркувань, за допомогою аргументів спростувати суперечливі думки, доводити істинність певної думки, відстоювати особисту позицію;
  •  на основі творів В.О.Сухомлинського виховувати любов до ближнього, до свого народу, його традицій.

Місце проведення-,,Зелений клас”.

Підготовча робота до написання твору розпочинається заздалегідь. Я пропоную учням перечитати деякі з творів В.О.Сухомлинського. Бо саме твори великого педагога – гуманіста вчать бачити Красу, вчать творити Добро, вчать бути справжніми Людьми.

  •  Ситуативне завдання на основі спеціально створеної мовленнєвої ситуації:

уявити себе учасником круглого столу, під час якого треба висловити свої міркування;

обрати одну із сформульованих тем, за якою ви змогли б скласти твір-роздум.

*Що таке щастя та що робить людину щасливою?

*Народна пісня – душа народу.

*За що я люблю свою школу.

*У чому я бачу красу природи.

*Кожному птаху своє гніздо миле.


Твір – роздум
,, Моя улюблена пісня”

Я дуже люблю як сучасну, так і класичну музику, люблю співати пісні. Навіть важко уявити своє життя без них. Я довго думала, яку ж із пісень назвати найулюбленішою? І прийшла до висновку, що то ,, Колискова” Моцарта. Так, саме цей твір я люблю понад усе. Ця пісня мені знайома дуже давно, бо ще тоді, коли я була в колисочці, її ніжно співала матуся. Від цієї зворушливої мелодії і подушечка здавалась м’якішою, і ковдра теплішою, і ставало так затишно-затишно.

Ця пісня, ласкава і ніжна, спокійна і зворушлива, чарувала мене своєю мелодійністю та красою. І на душі ставало добре і затишно.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

49569. Применение нейросетевых технологий к оценке недвижимости 416 KB
  Искусственные нейронные сети. Обучение искусственной нейронной сети. Главным отличием нейросетей от других методов например таких как экспертные системы является то что нейросети не нуждаются в заранее известной модели а строят ее сами только на основе предъявляемой информации. Именно поэтому нейронные сети вошли в практику всюду где нужно решать задачи прогнозирования классификации управления – иными словами в области человеческой деятельности где есть неформализуемые или трудно формализуемые задачи...
49570. Изучение спроса на товары народного потребления в торговом предприятии 1.76 MB
  Выявить факторы, формирующие спрос на товары народного потребления. Определить основные направления и методики исследования спроса на товары народного потребления. Дать организационно-правовую и экономическую характеристику предприятия ЗАО фирма «Моспосуда-1». Проанализировать коммерческую деятельность ЗАО фирма «Моспосуда-1». Провести анализ спроса на товары ЗАО фирма «Моспосуда-1»...
49571. Менеджмент. Методические указания 232.5 KB
  В процессе работы студент должен осмыслить проблемы отечественного менеджмента возможность использования зарубежного опыта системного ситуационного и процессного подходов на примере конкретной организации. 2 Темы курсовой работы и варианты ее выполнения Все темы и варианты имеют общую направленность – проектирование или совершенствование системы управления для организации адаптированной к конкретной управленческой ситуации. Управление...
49572. Исследование интернета в удовлетворении потребностей потребителей» (на примере ЧРУП «Белинформ Медиа») 400.65 KB
  Для достижения поставленных целей необходимо решить следующие задачи: Проанализировать существующие первоисточники Определить целевые группы потребителей и их основные характеристики пол возраст уровень дохода Определить мотивацию посещения строительных порталов Выяснить структуру осведомленности о спектре услуг предоставляемых компанией Определить уровень лояльности посетителей сайта Выяснить критерии влияющие на выбор строительного портала Установить основные претензии и причины неудовлетворенности посетителей Выявить...
49573. Расчет режима термической обработки 69.5 KB
  Назначить режим термической обработки температуру закалки охлаждающую среду и температуру отпуска метчиков и плашек из стали У10. Метчики и плашки изготавливают из инструментальной углеродистой и быстрорежущей стали. Инструментальными сталями называют углеродистые и легированные стали обладающие высокой твердостью HRC 6065 прочностью при некоторой вязкости для предупреждения поломки инструмента в процессе работы и износостойкостью необходимой для сохранения размеров и формы режущей кромки при резании. Закаливаемость – способность...
49576. Виготовлення матрьошки 480 KB
  Матрьошка (зменьш. від імені «Матрьона», який походить від латинського слова «Matrona» - знатна дама, мати сімейства) - російська деревяна іграшка у вигляді розписної ляльки, всередині якої знаходяться подібні їй ляльки меншого розміру.