54471

Використання та розробка мультимедійних ресурсів для навчання школярів

Научная статья

Педагогика и дидактика

Тому зробимо спробу розібратися в тому що представляє собою урок з використанням мультимедійних засобів навчання та як можна залучити учнів до створення мультимедійних ресурсів сучасного уроку мови та літератури. Розпочинаються вони з того що зміст мультимедійного уроку припускає наявність певного пакету: мультимедійну презентацію; сценарій уроку що деталізує виведення та шляхи реалізації навчальних завдань опис технологічних прийомів; наявність відповідного до уроку дидактичного матеріалу; контрольновимірювальні матеріали що...

Украинкский

2014-03-15

118 KB

2 чел.

Використання та розробка мультимедійних ресурсів для навчання школярів

Сьогодні стає очевидним, що кількісні показники (збільшення кількості комп’ютерів, інших засобів мультимедіа в школі, електронних навчальних посібників тощо) ніяким чином не впливає на якість освітнього процесу. І справа не тільки та не стільки в тому, що вчителі не володіють інформаційно-комунікаційними технологіями, а, перш за все, в відсутності цілісної методики використання цих технологій в освітньому процесі.  У Торезькому навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І – ІІ ступенів №1 – ліцей «Спектр» на базі мультимедійного класу проводиться науково-педагогічне дослідження проблеми використання мультимедіатехнологій, йде накопичення позитивного досвіду використання в навчанні мультимедіатехнологій, розробляється методика навчання з використанням мультимедіапроектів.Тому зробимо спробу розібратися в тому, що представляє собою урок з використанням мультимедійних засобів навчання та як можна залучити учнів до створення мультимедійних ресурсів сучасного уроку мови та літератури.

Ми виходимо з того, що сучасному педагогу все складніше бачити себе в освітньому середовищі без допомоги комп’ютера  та електронних засобів навчання. По – перше, тому що змінився час, суспільство та візуальне середовище, в якому росте дошкільник. Він приходить до школи і, незалежно від місця проживання, йому потрібен не тільки аудіальний і статичний засіб сприйняття, але й візуальний, динамічний, інтерактивний. Він мислить швидше, ніж пропонує традиційне (класичне) викладання.

По-друге, якщо швидкість реакції учня при сприйнятті зростає й на традиційному уроці не завжди знаходиться під керівництвом вчителя, то необхідно передбачити можливість ведення учня самими мультимедійними засобами.

По-третє, з кожним роком збільшується обсяг інформації, і учень не може впоратись з цим лінійним потоком даних (Л.В.Кочегарова).

На рівні інтуіції вчитель відчуває, що йому потрібен інший алгоритм проведення мультимедійного заняття. Але реалізація ідей, як правило, викликає великі складності. Розпочинаються вони з того, що зміст мультимедійного уроку припускає наявність «певного пакету»:

  •  мультимедійну презентацію;
  •  сценарій уроку, що деталізує виведення та шляхи реалізації навчальних завдань, опис технологічних прийомів;
  •  наявність відповідного до уроку дидактичного матеріалу;
  •  контрольно-вимірювальні матеріали, що допомагають відслідковувати результати заняття

Планування уроку з використанням мультимедійних засобів навчання

Використання комп’ютера на уроках мови та літератури потребує певної технології побудови мультимедіа-уроків. Обовязковими компонентами таких уроків повинні стати:

Пропедевтичний (мобілізація уваги  учнів, психологічна підготовка до сприйняття матеріалу уроку, підготовка до роботи з комп’ютером, інструктаж з техніки безпеки, настанова на успіх виконання роботи). Таким чином, на першому етапі уроку вчитель намагається засобами мультимедіа забезпечити мотивацію й прийняття учнями мети навчально-пізнавальної діяльності.

Наступним може бути  навчальний епізод актуалізації опорних знань, умінь і навичок. Можливо створення на цьому етапі ситуації «комунікативної атаки», що передбачає використання тестів-тренажерів різних рівнів складності з актуалізації вивченого матеріалу, його повторення та закріплення. Учитель діагностує рівень ЗУН учнів за окремою темою чи розділом.

У наступних навчальних епізодах учителю необхідно продумати сприйняття, осмислення та  первинне запам’ятовування знань та засобів дії, зв’язків та відношень в об’єкті вивчення.

Блок оперативного закріплення, повторення вивченого передбачає встановлення правильності й свідомого засвоєння нового навчального матеріалу; виявлення прогалин і неправильних уявлень та їхню корекцію. Учні, в свою чергу, активно працюють з обємом вивчення; їм притаманна максимальна самостійність в оволодінні знань та засобами дії.

Наступний блок – організація безпосередньо творчої діяльності учнів і контрольно-оцінювальний етап (саме тут пропонується контрольне тестування за змістом уроку: лінгвістичний диктант, літературний диктант, твір-ессе, виконання тестових завдань в програмі «TestW» та інші).

Таким чином, можна побудувати певний конструктор мультимедійного уроку, який спрямовано на реалізацію мети уроку на вивчення нового матеріалу. У цьому конструкторі може бути більше чи менше навчальних епізодів в залежності від мети та завдань уроку:

Навчальний епізод 1

Організаційний етап. Мотивація навчальної діяльності. Мета та завдання уроку

Навчальний епізод 2

Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Навчальний епізод 3

Сприйняття нової інформації

Навчальний епізод 4

Навчальні завдання на осмислення нової інформації

Навчальний епізод 5

Початкове запам’ятовування, виявлення зв’язків і відношень

Навчальний епізод 6

Оперативне закріплення, повторення вивченого

Навчальний епізод 7

Контроль і корекція

Навчальний епізод 8

Творча майстерня

Навчальний епізод 9

Підведення підсумків. Домашнє завдання

Очевидно, що кількість навчальних епізодів, як правило, відповідає кількості слайдів мультимедійного уроку. Винятком є урок вивчення нового матріалу. У цьому випадку навчальний епізод 3 «Сприйняття нової інформації», який є ключовим і найбільшим за обсягом, може складатися із декількох слайдів, що відповідають кільком підтемам. Виходячи з принципів діяльнісного підходу, дуже важливо за кожним епізодом в деталях прописати дії вчителя з презентації, організації, координації пізнавальної діяльності учнів і дії школярів по виконанню запропонованих навчальних завдань, вказати засоби, за допомогою яких вони виконують ці завдання. А  також важливо продумати, як буде організовано контроль за виконанням поставленої навчальної проблеми.

Наприклад, навчальний епізод з уроку літератури  (10 клас) за темою «М.В.Гоголь. Загальна характеристика творчості» (додаток 1) та  з уроку світової літератури (6 клас) за темою «Р.Д.Бредбері «Посмішка» (додаток 2)

Конструкція мультимедійного уроку може змінюватися в залежності від визначеної вчителем мети. Наприклад, А.Б.Драхлер пропонує наступні види та типи навчальних презентацій:

  •  конспект уроку;
  •  слайд-шоу;
  •  «Тільки текст»;
  •  Опорні сигнали;
  •  Заповнюємо таблицю;
  •  Аналіз картини;
  •  Тестування;
  •  Робочий зошит;
  •  «Своя гра».

Досвід використання компютерних технологій в навчально-виховному процесі дозволяє розробити дидактичні моделі проведення уроків з використанням мультимедійних засобів навчання:

  •  урок з використанням мультимедіа курсів на CD-ROM;
  •  урок з використанням Інтернет –технологій;
  •  урок – діалог;
  •  урок з використанням баз даних і лабораторних комплексів з віддаленим доступом;
  •  урок з використанням інформаційних ресурсів музеїв;
  •  урок з використанням інформаційного продукту «КМ – Школа».

На уроках російської мови, світової літератури можливі наступні варіанти використання мультимедіа:

  •  компютерні тести, що призначені для контролю за рівнем засвоєння знань школярів і використовуються на етапі закріплення та повторення вивченого;
  •  програмні засоби, що призначені для навчання роботі з навчальною інформацією. Їхнє використання потребує діалогу учня з компютером, в межах якого школярі отримують навички роботи за пропонованим планом, інструкцією, при цьому контроль за їх виконанням і управлінням ходом навченості робить машина;
  •  електронні підручники та електронні конспекти уроків, яким притаманні гіперпосилання, анімація, промова диктора, інтерактивні завдання, мультимедійні ефекти;
  •  створення слайдів з текстовим зображенням. Використовуються представлені на дисках словники та енциклопедії (наприклад: «В.И.Даль. Толковый словарь живого великорусского языка», «Русские словари», «Большая русская биографическая энциклопедия»), або діти створюють слайди за розділами:
  •  словникова робота;
  •  робота з літературознавчими термінами;
  •  огляд творчості поета, письменника;
  •  підготовка доповіді про письменника, поета;
  •  вивчення різних розділів про мову.
  •  Компютерна демонстрація мультимедійного уроку чи його окремої частини.

Оцінити ефективність проведенного уроку з використанням мультимедійних засобів вчитель може за допомогою технологічної карти оцінки (додаток 3), нею ж може скористатися і адміністратор навчального закладу для моніторингу оцінки професійної компетентності вчителя.

Метод мультимедіапроектів

До проектно-комп’ютерної діяьності можливо залучити учнів школи тому, що саме в ній актуалізуються всі складові інформаційної культури випускника НВК, майбутнього спеціаліста. Метод проектів дуже близький та адекватний індивідуальному підходу в навчанні, наближує зміст і засоби навчальної діяльності до освітніх потреб та інтересів школярів, психологічним особливостям і здібностям, дає можливість спостерігати індивідуальне просування й розвиток учня. Кожний школяр – учасник проекта- обирає для себе необхідні засоби та оптимальний темп діяльності, проявляє самостійність, творчість, наполегливість у досягненні мети. Навчальна робота організується в індивідуальній та групових формах і складається з трьох етапів:

  •  вибір  та вивчення інформаційно-професійної проблеми, освоєння компютерної мультимедіатехнології;
  •  створення та колективне обговорення першого варіанту компютерних мультимедіапрезентацій, створених на основі запропонованого вчителем інформаційного матеріалу;
  •  підготовка та представлення розгорнутої мультимедіапрезентації з проблеми з залученням додатково отриманої учнями інформації та викладом його авторської точки зору.

До досліджуваних в проектах проблем відносяться мультимедіалекції за різними розділами мови та літератури, мультимедіапрезентації, гіпертексти.

На першому етапі

  •  школярі знайомляться з загальною проблематикою орієнтованої інформації;
  •  обирають тему для свого дослідження;
  •  вивчають наявний інформаційний матеріал з проблеми: навчальні посібники, тематичні видання, комп’ютерну періодику, створені раніше комп’ютерні презентації;
  •  паралельно з теоретичним матеріалом учні знайомляться з засобами екранного представлення комп’ютерної інформації різних типів: текстової та гіпертекстової, візуальної, звукової.

Як правило, таке освоєння починається з вивчення розповсюдженого та нескладного офісного додатку Power Point або html – редактора, засобів Web-дизайну.

На другому етапі проекту:

  •  відбувається апробація засвоєних методів екранного представлення інформації на основі створення первинних мультимедійних презентацій з обраної тематики;
  •  учень (або група учнів з двох-трьох школярів) складає сценарій майбутньої презентації, відбирає для неї текст, ділить його на фрагменти, розставляє в тексті змістовні акценти та гіперпосилання, продумує візуальні ілюстрації, мовний та звуковий супровід;
  •  після цього відбувається монтаж та відладка презентації: уточнюється послідовність слайдів чи кадрів, накладаються додаткові ефекти анімації, презентація готується до демонстрації.

Така робота займає досить багато часу, тому що крім засвоєння технічних операцій компьютерної обробки інформації непреривно відбувається творчий процес представлення проблеми, конструювання виразних  і адекватних тексту екранних образів, естетичної компоновки та узгодження усих задіяних в презентації елементів. Результатом другого етапу є висновки й оцінки за підсумком перегляду та обговорення первинної презентації з учителем та з учасниками інших творчих груп. При обговоренні особлива увага звертається

  •  на індивідуальний стиль оформлення презентації;
  •  точну відповідність інформаційного змісту заявленій темі;
  •  гармонію та збалансованість в доборі елементів;
  •  грамотність в написанні тексту.

Взаємооцінка презентацій дозволяє виявити деякі типові помилки:

  •  зайвий текст на одному слайді чи кадрі;
  •  використання конфліктуючих кольорів;
  •  відсутність єдиних стильових рис;
  •  захоплення стандартними компютерними ефектами;
  •  недостатність заготовлених колекцій ілюстрацій;
  •  зайвий до змісту тексту звуковий супровід.

Крім недоліків при обговорені обовязково називаються переваги проекту, намічаються шляхи подальшої роботи.

На третьому етапі

  •  учні глибше занурюються в проблему;
  •  шукають додатковий матеріал;
  •  вносять до тексту презентації свої зауваження, пояснення, інтерпретації та оцінки.

Цей етап роботи над проектом дуже схожий на діяльність кінорежисера. Автор реалізує одразу декілька засобів самовираження : доопрацьовує сценарій і текст, реконструє та доповнює візуальний ряд, записує мовленнєву підтримку слайдів, кадрів, підбирає необхідний музичний супровід. На цьому етапі роботи учням не  потрібна ніяка додаткова мотивація. Творчий процес повністю захоплює їх. Як правило, всі учні неодноразово перероблюють свої мультимедіапродукти і не можуть зупинитися на якомусь варіанті. Зазвичай учням пропонується зберегти дві версії проекту. Накопичені в кабінеті презентації стають своєрідними орієнтирами для нових учасників проектів: кожен із них уважно вивчає все, що було створено до нього, і робить спробу зробити свою презентацію більш інформативною, переконливою, виразною, естетичною, оригінальною в порівнянні з тим, що було зроблено.

Таким чином, реалізуються найбільш прогресивні можливості  мультимедіа, що використовується в навчальному процесі в якості інтерактивного, багатоканального інструменту пізнання. Дослідницький, проектний підхід в системі навчання школярів, розробка ними особистих мультимедіапроектів, постійне використання мультимедіа навчального призначення, дозволяє трансформувати традиційний процес в розвивальний та творчий. По-перше, готуючи сценарій презентації, учні досконало вивчають інформацію з обраної проблеми, вільно орієнтуються в ній. По-друге, мультимедійна презентація – це практично не стільки відтворена в екранній формі готова інформація, скільки знання особисте, інформація, що збагачена індивідуальним змістом та оцінкою, відношенням до неї суб’єкта – автора.

Таким чином, в процесі реалізації мультимедіапроекту у школярів формуються навички системного аналізу, оцінки, логічної побудови та інтерпретації інформації, які дуже важливі для майбутньої конкурентно спроможної особистості. По-третє, при роботі над презентацією кожен учень отримує досвід  використання виразних засобів компютерної мультимедіатехнології. Така робота краще будь-якої лекції приводить школяра до усвідомлення необхідності інформаційної співпраці та конструктивного діалогу.

Додаток 1

Технологічна карта уроку

М.В.Гоголь. Загальна характеристика творчості

Етап уроку

№ слайду

Дії вчителя

Дії учнів

І.

Пропе-девтич-ний етап

2

1.Учитель пропонує розглянути запропоновані  на слайдах ілюстрації. Виділити слово, яке їх обєднує. Скласти асоціативний ряд, закінчивши фразу «Дорога – це ...»

2.Скласти невеличкий текст (5-6 речень) з поданим словом.

Учні розглядають ілюстрації, пропонують ключове слово, записують його в зошит. Складають асоціативний ряд.

Записують текст в зошити, а потім озвучують

3

3. Слово вчителя

В народі кажуть, що у кожного з нас своя дорога – свій Чумацький Шлях, а душа людська подібна до зірок... (Памятаєте, зірки, що падають, приносять щастя..)

Слухають вчителя, розглядають зображення Чумацького Шляху

   4

3. Вправа «Наші очікування»: на «Чумацький Шлях» (зображення на плакаті) до зірок прикрипіть, будь ласка, свої очікування від уроку

Учні записують на стікерах свої очікування від уроку, озвучують їх, прикріплюють до «зірок» Чумацького Шляху

5

4.Слово вчителя

Существовало предание, что Гоголь родился в дороге, что разлившаяся река снесла мосты и не дала обозу из Васильевки вовремя попасть в Сорочинцы. И потом всю жизнь Гоголь называл себя путником, странником и считал своим домом дорогу.

Дорогу, которая началась

1 апреля 1809 года, дорогу – в поисках счастья, в поисках правды, смысла жизни, высокого предназначенья.

 « В те годы, когда я стал задумываться о моем будущем (а задумываться о будущем я начал рано, в те поры, когда все мои сверстники думали еще об играх), мысль о писателе никогда не всходила на ум, хотя мне всегда казалось, что я сделаюсь человеком известным, что меня ожидает просторный круг действий, что я

сделаю даже что-то для общего добра»

Стал Николай Васильевич Гоголь великим писателем, добровольно взвалив на себя трудную обязанность – стать совестью России, очистить ее от всего, что уводит от ясной и счастливой дороги.

Учні слухають розповідь вчителя, розглядають краєвиди, що зображено на слайді

Додаток 2

Технологічна карта уроку

Р.Д.Бредбері «Посмішка»

Етап уроку

№ слайду

Дії вчителя

Дії учнів

ІІ.

Актуалі

зація опорних  знань

3

Пропонує учням дати відповіді на питання для самоконтролю, що висвітлено на слайді

Учні дають відповіді на поставлені питання. При необхідності звертаються до підручника.

Пропонує рольову гру «Учитель-учень» для взаємоперевірки теоретичних знань за питаннями зі слайду

Учні опитують один одного, результат заносять до «Листів самооцінки»

4

Пропонує схему аналізу художнього твору. Учні повинні мінімізований матеріал «розгорнути».

Учні розглядають схему, роблять спробу розкрити кожний її елемент.

5

Пропонує літературний диктант «Так чи ні». Читає ствердження.

Уважно слухають питання, читають його на слайді. Якщо погоджуються зі ствердженням, записують в зошитах відповідь «Так», якщо ні – «Ні»

6

Пропонує звірити відповіді.

Звіряють відповіді. Підраховують отримані бали. Результат записують до «Листа самооцінки»

Додаток 3

Технологічна карта оцінки (самооцінки) уроку з використанням мультимедійних засобів навчання

Критерії

Оцінка

І.

Загальна характеристика представленого матеріалу

1.1

Оригінальність (відмінні особливості) запропонованого підходу відносно традиційних аналогічних навчально-методичних матеріалів

1.2

Якість методичного супроводу (подробні методичні рекомендації для вчителя, а також детально описаний сценарій мультимедійного уроку)

1.3

Орієнтація освітнього процесу на нові результати навченості (компетенції, загальнонавчальні вміння тощо)

1.4

Формування нових видів навчальної діяльності (пошук, оцінка, відбір, організація інформації та інші)

1.5

Орієнтація на різноманітні форми пізнавальної діяльності (фронтальну, групову, індивідуальну) і диференційовану (різнорівневу) роботу учнів

1.6

Створення здоровєзберігаючих умов освітньої діяльності вчителя та учнів

1.7

Врахування вікових та психологічних особливостей учнів

1.8

Можливість використання елементів розробки до різних моделей уроків

2.

Якість зворотного звязку в межах освітнього процесу

2.1

Ефективність контролю навчальних досягнень школярів (поточних, проміжних, підсумкових)

2.2

Оптимальність та різноманітність прийомів зворотного звязку

3.

Якість мультимедійного супроводу

3.1

Відповідність представленої розробки представленій навчальній меті та завданням

3.2

Доцільність використання елементів розробки

3.3

Кольорова гама

3.4

Вмотивованість дизайну

3.5

Якість навігації

4.

Оцінка якості цифрових ресурсів

4.1

Оцінка візуального ряду представлених матеріалів

4.2

Доцільність використання динамічних таблиць, малюнків, анімацій, що забезпечують ефективність навчання

5.

Виховне значення розробки

5.1

Різноманітні форми та методи мотивації учнів

5.2

Відповідність представленої розробки визначеній виховній меті та завданням

Загальна сума балів

Критерії оцінки:

0 балів – подана ознака розробки повністю відсутня;

1 бал – слабо виражений;

2 бали – в основному присутній;

3 бали – дана ознака гармонійно вписується в загальну концепцію розробки