54517

Де дружба і кмітливість, там і перемога. Німецька народна казка. Бременські музиканти

Конспект урока

Педагогика и дидактика

МЕТА: Ознайомити учнів з німецькою народною казкою, вчити визначати послідовність подій у творі. Розвивати навички швидкого правильного читання,увагу, мовлення учнів, читацьку память, поповнювати словниковий запас. Працювати над діалогічним мовленням, вчити інсценізації, перевтіленню, стислому переказу.

Украинкский

2014-03-16

107.5 KB

31 чел.

Інтегрований урок – подорож з елементами критичного мислення

(Урок читання та географії)

                         У  2   КЛАСІ

« ДЕ ДРУЖБА І КМІТЛИВІСТЬ, ТАМ І ПЕРЕМОГА».

НІМЕЦЬКА НАРОДНА КАЗКА «БРЕМЕНСЬКІ МУЗИКАНТИ»

                 Ковальова Вікторія Іванівна,

                                                  старший учитель,

                                                  учитель вищої категорії

                                                  загальноосвітньої санаторної

                                                  школи – інтернату І –ІІ ст. №2

                                                  для дітей з малими та затухаючими  

                                                  формами туберкульозу

                                                  м. Краматорська

                                                  Донецької області

ТЕМА: Де дружба і кмітливість,там і перемога.

        Німецька народна казка

   "Бременські музиканти".

             

МЕТА: Ознайомити учнів з німецькою народною казкою, вчити визначати послідовність подій у творі.

Розвивати навички швидкого правильного читання,увагу, мовлення учнів, читацьку пам'ять, поповнювати словниковий запас.

Працювати над діалогічним мовленням, вчити інсценізації, перевтіленню, стислому переказу.

Вчити давати оцінні судження вчинкам персонажів,розвивати фантазію та уяву, зв’язне мовлення, критичне мислення.

Виховувати почуття дружби та взаємодопомоги, прищеплювати любов до народної творчості.

МЕТОДИ, ПРИЙОМИ,ФОРМИ:

-Гронування,

       -"Асоціативний кущ",

- Робота в групах,

-Діалог

ТИП УРОКУ: комбінований.

ОБЛАДНАННЯ:  - Зображення героїв твору,

       - Запис з мультфільму

       "Бременські музиканти",

       -Політична карта світу,

       - Маски звірів,

       - Іграшки

                                   Зміст уроку:

  1.  Організація класу до уроку.

Продзвенів уже дзвінок

Починається урок.

Він незвичний і цікавий,

Гостей багато завітаю.

Повернемось обличчям до гостей

І лагідно промовим:"Добрий день!".

- Всі готові до уроку?

- Так.

Щоб урок пройшов не марно,

Треба сісти рівно й гарно,

Тож і ми часу не гаймо,

Процювати починаймо.

  1.  Актуалізація опорних знань

Вступна бесіда  - подорож.

-Діти! Давайте згадаємо, у яких країнах Європи ви побували, вивчаючи народні казки? (Росія, Білорусь, Болгарія, Чехія, Англія).Давайте ці країни помітимо музикальними нотами.

- А сьогодні казка запрошує нас у самий центр Європи, де на берегах річок Ельби та Рейну розташувалася  відома своїми мальовничими краєвидами Німеччина. А місто Бремен зустрічає гостей скульптурами великих і маленьких осликів.

- А подорожувати ми будемо разом з однією незвичайною музичною групою. Увага, якщо ви відгадаєте загадки, то зрозумієте, хто ж є учасниками цієї музичної групи.

  * * *

Що за птах стоїть в лозі

На оранжевій нозі?

В голубім блакитнім небі

Майорить червоний гребінь.

Відчайдух і забіяка.

Як же звати цього птаха? (ПІВЕНЬ).

  * * *

Ой великий упертюх

Цей сіренький клаповух,

Кличе "і-я" до ясел,

Називається…(ОСЕЛ).

  * * *

День мовчить, вночі гавчить,

Хто до господаря іде,

Знати дає. (ПЕС)

  * * *

Має вуха, темний хвіст

Й дуже дивну звичку:

Спершу добре він поїсть,

Потім вмиє личко (КІТ).

-Хто здогадався, як називається ця група? (Бременські музиканти).

  1.  Вивчення нового матеріалу

- Наша подорож у казку починається. Але спочатку я вас познайомлю з новими словами, які зустрінуться на вашому шляху.

  1.  Словникова робота.
  •  лютня – старовинний струнний музикальний інструмент.
  •  Хвицнути – вдарити ногами.
  •  Довбня – велика дерев’яна палиця.
  •  Лантух – великий мішок із грубої тканини.
  •  Гвалт – сильний крик, галас.
    1.  Інсценізація – ознайомлення з першою частиною казки.
    2.  Читання другої частини казки ланцюжком (по реченню).
    3.  Парне читання третьої частини казки.
    4.  Робота над усвідомленням казки:
      •  Хто були бременські музиканти?

( Звірі: осел, пес, кіт і півень).

  •  Чому їх назвали бременськими?

( Тому, що вони пішли до Бремену і стали музикантами.)

  •  Кого зустріли звірі у лісі?

( Розбійників)

  •  Який план здійснили музики?

( Вигнали розбійників.)

  •  Чому їм це вдалося?

( Вони були дружні та кмітливі.)

  •  А чому всі тварини охоче погодилися з пропозицією осла?

( Він знайшов вихід із скрутного становища.)

  1.  Удосконалення техніки читання

а) вибіркове читання

  - Знайдіть та прочитайте, чому осел став музикантом?

  - Де зупинилися звірі на ночівлю по дорозі у Бремен?

  - Куди вони потрапили, побачивши світло?

  - Що придумали звірі для того, щоб прогнати розбійників?

  - Що розповів розбійник отаману, коли побував у будинку музикантів?

б) відшукування речень за початком:

* Від цього гвалту …

* Десь після півночі…

* Зайшов на кухню…

* Відтоді розбійники…

в) робота над образними висловами:

  - Поміркуйте, що означають вислови:

* лихим вітром віє – прийшла біда

* утнути музики – заграти, заспівати

       голосно й майстерно

* занепадаю на силі – нездужаю, немає

    сил

* аж луна розлягається – дуже голосно

  1.  Фізхвилинка "Танець розбійників"
    1.  Складання стислої казки "Бременські музиканти" за малюнками.
      •  Яка подія у казці була першою?
      •  Що трапилося далі?
  •  Осел втік від господаря і подався до Бремену.
  •  По дорозі осел зустрів песика- гончака, який розповів йому про своє життя.
  •  Пішли осел та пес до Бремену і зустріли при дорозі кота сумного-сумного. Вони пожаліли його і забрали з собою.
  •  Ось вони втрьох до Бремену йдуть. Побачили на дереві півень горлає та запропонували піти з ними до Бремену, щоб стати вуличними музикантами.
  •  У лісі вони побачили будинок, у якому відпочивали розбійники.
  •  Вирішили музиканти вигнати розбійників та дуже налякали їх.
    1.  Добір заголовків до кожної частини:

*Зустріч звірів

**Перемога над розбійниками

***Дружба і кмітливість перемогли.

  1.  Групова робота (Характеристика героїв твору).

        "Асоціативний кущ "

 

          Перша група

      

     

                  

  

       Друга група

    

Третя група

               

              

Четверта група

  11. Підбір прислів’ їв за змістом до казки.

 * Чого собі не зичиш, і другому не бажай.

 * В лиху годину знайдеш вірну людину.

 * Слово лікує, слово і ранить.

   12. Відгадування кросворду.

а) Як називалося місто, до якого йшли музиканти? (Бремен)

б) Дійова особа, яка першою з явилася у казці(Осел)

в) Куди прийшли звірі ввечері?(В ліс)

г) Головний розбійник (Отаман)

д) Доповни прислів’ я: Вірний…- то найбільший скарб.(Друг)

е) Як сказати одним словом вираз: вдарити ногами (Хвицнути)

є) Що допомогло звірам отримати перемогу над розбійниками (Кмітливість)

4.Підсумок подорожі.

1. Відповіді на запитання:

   -Чим схожі долі бременських музикантів?

(Їх скривдили господарі, звірі були змушені піти від них)

  •  Що допомогло звірам перемогти розбійників?

(Дружба і кмітливість).

  •  Чому навчила вас ця казка?

(Підтримувати друзів, не кидати їх у біді, знаходити вихід із скрутного становища.)

  •  Музикальною нотою ми позначимо країну, якою подорожували сьогодні. Як вона називається? (Німеччина).

2. Прослуховування пісні "Песенка друзей" з мультфільму "Бременські музиканти"

3. Оцінка уроку.

-"Подивися на пухнастиків". У них різний настрій, покажи пухнастика, у якого такий самий настрій як у тебе.


ОСЕЛ

старий

рішучий

розумний

кмітливий

езсилий

добрий

працьовитий

винахідливий

старий

жалісний

беззубий

  КІТ

зажурений

голодний

сумний

  ПЕС

сміливий

безсилий

стомлений

рішучий

старий

беззахисний

півень

нещасний

сміливий

обскублений

гребенястий

голосистий

рішучий


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31446. Диалектика и её альтернативы (метафизика и релятивизм, эклектика) Объективная и субъективная диалектика. Диалектика как метод научного познания и как система знаний (общая характеристика). Принцип диалектики и их взаимосвязь 35 KB
  Диалектика и её альтернативы метафизика и релятивизм эклектика Объективная и субъективная диалектика. Диалектика как метод научного познания и как система знаний общая характеристика. Диалектика учение о всеобщих разнообразиях всеобщих взаимосвязях объект Диалектика искусство вести беседу суб Диалектика как метод используется как обобщенное систематизированное знание используемое в практике нового исследования. Диалектикасистема принципов категорий и законов которыми руководствуется человек в своей познавательной и...
31447. Категории диалектики. «Единичное», «особенное», «всеобщее» 25.5 KB
  Единичное особенное всеобщее. Например единичное и общее. Группы: категории предметные 2категории отношения единичное и всеобщее служебная категория – особенное. Единичное – отдельный обладающий индивидуальной качественной и количественной определенностью предмет ограниченный в пространстве и во времен от других предметов.
31448. Категории диалектики. «Вещь», «свойство», «отношение». «Часть» и «целое» 26.5 KB
  У каждой науки есть свои категории. Философские категории это предельно общие универсальные понятия отражающих взаимосвязь всех предметов действительности. Философские категории строятся парами они противостоят друг ругу но не могут существовать друг без друга.
31449. Категории диалектики. «Система» - «структура» - «элемент». Принцип системности в научном познании 30.5 KB
  Система структура элемент. Группы: категории предметные 2категории отношения СИСТЕМА СТРУКТУРА ЭЛЕМЕНТ Элемент – относительно самостоятельная качественноопределенная составная часть сложного целого. Далеко не любая часть вещи – её элемент а только самая простая неделимая далее. Элемент позволяет в каждой системе обозначить относит её границы т.
31450. Категории диалектики. «Содержание» и «форма». Формализм 27 KB
  Содержание и форма. Группы: категории предметные 2категории отношения Содержание – это единство всех основных элементов объекта его свойств внутренних процессов связей тенденций развития. Содержание всегда определенным образом оформлено форма всегда содержательна. Поэтому закон необходимого соответствия определенной формы определенному содержанию: содержание изменяется быстрее чем форма а значит является ведущей определяющей стороной в развитии.
31451. Категории диалектики. «Сущность» и «явление», их взаимосвязь. Категория «кажимость» («видимость») 27.5 KB
  Философские категории это предельно общие универсальные понятия отражающих взаимосвязь всех предметов действительности. Сущность отражает внутреннюю внешне не воспринимаемую сторону предметов и явлений. Отношение – взаимосвязь предметов и явлений мира. Взаимосвязь – взаимообусловленность предметов разделенных в пространстве и во времени и обнаруживается обусловленность лишь в процессе их взаимодействия.
31452. Категории «причина» и «следствие», их диалектика. Принцип причинности и принцип детерминизма, их роль в научном познании. Индетерминизм 25 KB
  Принцип причинности и принцип детерминизма их роль в научном познании. Для реализации причинно следственных отношений большое значение имеют условия связи предмета с факторами внешнего окружения. При увеличении роли условии и подмена ими причинно следственных связей философ называется кандиционализмом. Причинность является генетической зависимостью – одно явление порождает другое явление.
31453. Категории диалектики. «Необходимость» и «случайность». Понятие «неизбежности» 25 KB
  Случайным является все то, что может быть, а может и не быть. Случайность выступает формой проявления необходимости, т.е. любой необходимы процесс осуществляется во множестве случайных форм
31454. Категории диалектики. «Возможность», «действительность», «невозможность». Виды возможности (реальные и формальные, абстрактные и конкретные) 27.5 KB
  Категории диалектики. У каждой науки есть свои категории. Философские категории это предельно общие универсальные понятия отражающих взаимосвязь всех предметов действительности. Философские категории строятся парами они противостоят друг ругу но не могут существовать друг без друга.