54534

НАРОДНА КУЛЬТУРА І СУЧАСНІ МЕТОДИ ВИХОВАННЯ

Конспект

Педагогика и дидактика

Її завдання виховувати людину гармонійною щоб вона була достойним представником Роду. Структура програми враховує завдання через ознайомлення з народною культурою допомогти учневі визначитись у виборі моральних орієнтирів життєвого шляху в загальнолюдському плані у формуванні усвідомленості та смисловій наповненості існування в усвідомленні своєї потрібності в цьому світі – себе як ланки в ланцюгу поколінь ти не один ти частка РОДУ ти – його продовження від тебе залежить МАЙБУТНЄ. Практичні завдання: Складання схеми родоводу....

Украинкский

2014-03-16

99.5 KB

0 чел.

НАРОДНА КУЛЬТУРА І СУЧАСНІ МЕТОДИ ВИХОВАННЯ

Пропонується до уваги курс «Народна культура», покликаний ввести людину у світ народної культури, познайомити з основами народної філософії, народної педагогіки. Програма курсу враховує культурні традиції народу відображаючи їх у дусі сучасних тенденцій, допоможе учням через практичну діяльність виховувати в собі почуття прекрасного, національного, а також визначитись у виборі моральних орієнтирів життєвого шляху.

ПЕРЕДМОВА

Багато передових людей XX сторіччя задаються питанням: як людству вийти з духовної кризи й попрямувати в майбутнє? Вони дійшли висновку, що тут може допомогти виховання на засадах збереження та розвитку Народної Культури.

М.К. Реріх у своїй статті “Цінність прекрасного” писав: “Зберігати стародавнє, створюючи нові можливості, яка це незабутня послуга культурі!”.

Католікос вірменської церкви Возген, звертаючись до свого народу, мудро зауважив: “Людина, яка пішла від свого народу, ніколи не прийде до іншого”.

А що ми, українці, знаємо про внесок у світову культуру нашого народу, нашої подільської землі? Багато педагогів, філософів, політичних діячів зараз думає, як розбудити в людях пам’ять предків, щоб вони згадали найкращі риси та якості, притаманні їхньому Роду, їхньому НаРоду. Тільки та людина, яка шанобливо і дбайливо знайде перлини культури предків, візьме звідти найкраще, зможе будувати прекрасне майбутнє.

Проаналізувавши нинішній стан ознайомлення учнів навчальних закладів з витоками народної культури на уроках різних предметів, можна зробити висновок, що в цій роботі нема міжпредметного зв’язку, інформація подається не повна, уривчаста, що не сприяє формуванню в учнів цілісного погляду на культуру свого народу. Щоб ліквідувати цей серйозний недолік, пропонуємо ввести до навчального плану “цілісний предмет” “Народна культура”. Програма предмета мала б охоплювати навчальний період від дошкільного віку до завершення шкільної освіти, аби поступово знайомити учнів з усіма ланками культурної спадщини. Завдяки народній педагогіці, народній філософії, неповторним творам мистецтва, рукоділля, системі календарних свят, звичаїв і обрядів можна сформувати в учневі цілісний світогляд, притаманний його народу.

Предмет “Народна культура” повинен бути гармонійно вміщений у систему викладання загальноосвітніх предметів. Тоді людина, спираючись на коріння свого Роду, своїх предків, зможе побудувати прекрасне майбутнє.

М.К.Реріх у статті “Цінність прекрасного” писав: “Завжди можна радіти, коли в кожній країні, в кожному народові спостерігається однаково бережливе ставлення до стародавності й до сучасності. Той, хто проявляє чванство у ставленні до  минулого, лише демонструє своє невігластво. Так само виглядає і той, хто байдужий до пошуків свого часу”. А психолог Карл Юнг стверджував, що в надрах людської душі живе пам'ять про історію всього людського роду, що, крім особливих якостей, успадкованих від батьків, живуть у людині якості далеких предків.

Викладаючи цілісний і ступеневий предмет “Народна культура”, потрібно виховувати такі якості, стерті з пам'яті людської, як патріотизм, терплячість, творча цілеспрямованість, любов до землі, прагнення до краси життя, шанобливе ставлення до природи, шанування батьків і старших, вболівання у своїх молитвах за долю рідних і всього людства. Ці риси ще живі в генетичній пам’яті народу, але їх треба підняти з дна на поверхню, розбудити їх у собі і в дітях, усвідомивши єдність: Предки-Я-Нащадки-Країна-Космос, сміливо розбудовуючи майбутнє.

З якого віку починати це цілісне виховання? Чим раніше, тим краще. Маленькі діти більш природні. Вони ніби ближче до першоджерел, тобто в них більш чітко проступає архетип. У дітях потрібно лише збудити генетичну пам’ять, щоб загальний потік енергії Культури, не перериваючись, пішов з минулого в майбутнє.

Чим швидше залучити дитину до традиційної національної культури, тим більшого ефекту ми досягнемо в розумінні того, що напрацював у віках народ, того, що дано кожній людині при народженні, закладено в ній, але потім губиться, якщо не збуджується знаннями й освітою.

Можна запропонувати такі ланки предмета “Народна культура”:

  •  Народна педагогіка і народна філософія (проживання людиною від народження до дорослого життя).
  •  Житло як Космос.
  •  Одежа як Космос.
  •  Народний календар. Мистецтво народних свят.
  •  Народна обрядовість як Космос.
  •  Народні ремесла.
  •  Народні казки, міфи, прислів’я і приказки, народна поезія.
  •  Народна кухня.

Ланцюжок повинен охоплювати всі вікові категорії. Це дало б можливість учням прийти до глибокого розуміння й осмислення культури свого народу і культури, напрацьованої народами світу.

Чому потрібно весь цикл починати з народної філософії? А тому, що без цих знань нам не зрозуміти символічну знакову систему народного мистецтва. Маленькі діти гарні філософи, і вони прекрасно орієнтуються в категоріях космічних понять, які для дорослих здаються досить важкими (міфічне світосприйняття).

Народна філософія дасть можливість ввести дитину в мову символів, орнаменту, розпису, мову умовних висловлювань у народній поезії, мову умовних рухів в обрядовому дійстві або танці. Мається на увазі не вивчення предмета “Філософія”, а проживання дитиною кола буття, в якому жили люди його Роду, від народження до входження у світ дорослої людини, і таким чином, пізнання філософії Буття через практичний оточуючий світ.

Народна педагогіка тісно пов’язана з народною філософією. Її завдання –  виховувати людину гармонійною, щоб вона була достойним представником Роду. Етичним вважалося те, що потрібно було для виживання Роду.

Дитина в сім'ї вчилась правильному ставленні до всіх трьох світів (миру підземного, земного і надземного). Вона вчилась життєтворчості у гармонії з Космосом. Вчилась вміщувати всі види мистецтва у синтезі з життям і працею.

Повний цикл предмета “Народна культура” дасть можливість відродити сімейні стосунки, повернути людей у коло національного традиційного буття, національної традиційної самосвідомості й тим відродити моральність і високу культуру Українського народу. Шлях цей цікавий, але довгий і непростий. Предмет “Народна культура” – це ще й дуже гарний, цікавий та високоморальний предмет. У народній культурі, про що б не йшла мова (обряд, одяг, взаємовідносини та ін.),  – все є високоморальними поняттями.

Навіть у невеличкому обрядовому моменті враховуються такі речі, які сьогодні потрібно розшифровувати, настільки високоморальні вони були в плані взаємовідносин (наприклад, між парубком і дівчиною). Вони сьогодні й дивують, і не дуже зрозумілі сучасним молодим людям. Тому ці поняття не сприйматимуться , якщо не починати вводити їх з дошкільного віку.

Вболівання наших педагогів за те, як повернути людей до моральних засад, не таке вже й безнадійне, якщо почати виховання з високоморальної, історично складеної, традиційно зрозумілої культури народу. Предмет “Народна культура” важливий саме своєю стрижневою високоморальною основою.

Хочеться підкреслити, що національна культура – це явище ландшафтного характеру. Те, що не відповідає окремій нації, окремому етносу і не є природним явищем для даної території, коли навіть і прищеплено штучно, все одно не може довго існувати й поступово забудеться, зітреться з народної пам’яті. Взагалі народна культура – це система художньої мови, знакова система, де головною ідеєю є ідея протистояння добра і зла, ідея гармонії та краси світу.

Протягом усього розвитку родових відносин спрацьовував віковий відбір справжнього, цінного, природного, оскільки мудрість народна накопичувалась віками – залишалось найкраще і найнеобхідніше, а випадкове губилося, забувалося.

Хоч кожен народ створював своє уявлення про світ, будова світу в тлумаченнях різних народів має також багато спільного. Сонце, вода, земля, вогонь, колір, уся природа єдина з людиною. Так вважають усі народи світу.

Всі досягнення народної культури – це результат впливу не тільки одного “Я”, а результат соборного, колективного генія народу. У всі часи національна культура допомагала через Рід зрозуміти загальнолюдську Культуру. Людина відчувала себе часткою природи, поклонялась природі. Людина вважала: “Я маленька, моя смерть рівноцінна смерті мурашки. І Я – велика, бо маю розум, свідомість і можу допомогти Сонцю!”. Це підтверджується, наприклад, у різдвяних колядках чи обрядах до приходу весни.

Моральний початок у народній культурі не відділявся від Космічного початку. Переживання добра, справедливості, краси, любові, світу складалися в істину. А істина звідки з’явилась? Вона формувалась життям, розумінням Світу. Разом з тим, вона наповнювала реальний, матеріальний світ, що оточував людей. Поняття, переживання складалися в символи, які потім знаходили своє відображення в деталях орнаменту, кольорі, танку, будові житла, обряді, казці, легенді. Ці деталі були не тільки прикрасою, або порядком. Вони були оберегом, молитвою для зберігання здоров’я, намовою на довге й щасливе життя і, в свою чергу, розповідали про порядок та будову Світу. В зображенні предметного світу головним був духовний початок. Від маленької людини до великої, від невеличкої побутової речі до прекрасного твору мистецтва – через усе проходила міра духовного, єдине Всесвітнє відчуття світу і безумовної перемоги краси і добра.

З найменшого віку людина вчилася співвідносити свої бажання з потребами Роду, об’єднувати своє “Я” в гармонійне “Ми”. Думка Роду, спільноти, сім’ї була головною для людини. Що добре для Роду, те добре й для людини.

Наші предки вважали що життя вічне, як вічне велике божество – Сонце. І були впевнені, що життя кожного Я також вічне. Як після зими відроджується природа, як на ніч заходить, а на світанку знову приходить Сонце, як росте і народжується Місяць, так і особисте “Я” перебуває у вічному колі буття. Перед появою мого особистого “Я” існував безкінечний світ моїх Предків, яких “Я” повинен пам'ятати, шанувати. Після мене, і це буде залежати від мене, – безкінечний світ моїх Нащадків. Світ Предків, Я і світ Нащадків об'єднались у вічне коло, що має назву Рід.

З історії відомо, що загибель, або загроза загибелі Роду були найтяжчою карою людини. Моє “Я” було маленькою часткою Роду, через мою помилку, свідомої чи несвідому, міг бути винищений весь Рід. Рід піде в небуття – станеться небажана й страшна річ, а тому особисте “Я” дуже чітко знало правила цього вічного єдиного не розімкненого кола.

Як же народна філософія моделювала поняття “Я - вічний”? Людина мислила так:  “Моє земне життя тимчасове і складається з декількох частин. Я буваю різним протягом життя (немовля, юність, зрілість, старість), тобто в одному житті наче декілька різних життів мого “Я”. Ці різні відрізки земного життя мали різне найменування в народній культурі. Але стрижневим у земному житті людини була потрібність іншим. Народна педагогіка й народна філософія вважалися явищами буттєвого характеру. Філософія була методом виживання, а педагогіка навчала способам дії в цьому світі.

Своє світовідчуття людина переносила на речі, що виходили з її рук. Так, природнім шляхом, – через буття, через природне життя, через випробування йшло входження у професійний світ, у світ уміння, у світ майстерності. Тому для людей їхня повсякденна робота ставала радістю. Чудові чоботи, виготовлені шевцем, бо його праця була піснею. Чудові, потрібні людям речі виготовляв коваль, бо його праця була його піснею. І благословенна та дивна книга, яку розмалював художником, священними, красивими, премудрими були образи, писані митцями,  тому що їхня праця теж була для кожного піснею душі.

Як результат наших роздумів пропонуємо тематичну розробку програми трирічного курсу навчання, розраховану на учнів різного віку, елементи якої використовуються при викладанні спецдисциплін та у виховній роботі при підготовці молодших спеціалістів зі спеціальності „Дизайн” у Навчально-тренувальному центрі ВПУ № 25.

У своїй статті “Цінність прекрасного” М.К.Реріх писав: “Зараз хочеться ще раз відзначити, що з давнини ми отримали багато підтверджень тому, наскільки прекрасним буває єднання якості і творчості. Що ж поганого в тому, що якість дозволила великій творчості прожити довгі віки? Ми вдячні стародавнім майстрам за те, що їх способи роботи стояли так довго і принесли так багато людям радості і нового натхнення…

Нехай же міркування про культуру, про народи всього світу, про душу народу постане тим живим стимулом, який допоможе вийти за межі грізної кризи і знову приступити до самовдосконалення з усім терпінням, співчуттям і любов’ю до ближнього. Нехай зазвучать народи!”.

Тетяна Богуш,

викладач спецдисциплін спеціальності «Дизайн»

ВПУ №25 м. Хмельницького

Автор: Т.С. Богуш,

викладач спецдисциплін спеціальності «Дизайн»

ВПУ №25 м. Хмельницького 

ПРОГРАМА

курсу “Народна культура»

Мета програми:  ввести людину (як дитину, так і дорослого) у світ народної культури, познайомити його з основами народної філософії, народної педагогіки. Універсальність вікової спрямованості досягається особливостями досліджуваного матеріалу – його загальнолюдською значимістю для духовного зростання й розкриття духовно-морального потенціалу особистості.

Матеріал програми дозволяє однаково успішно працювати з різними віковими групами – природно, при вмінні педагога враховувати рівень сприйняття аудиторії (орієнтація на вік, загальний рівень знань, підготовленість у даній області або суміжних с нею областей знань).

Структура програми враховує завдання через ознайомлення з народною культурою допомогти учневі визначитись у виборі моральних орієнтирів життєвого шляху (в загальнолюдському плані), у формуванні усвідомленості та смисловій наповненості існування, в усвідомленні своєї потрібності в цьому світі – себе як ланки в ланцюгу поколінь (ти не один, ти частка РОДУ, ти – його продовження, від тебе залежить МАЙБУТНЄ).

Вирішення виховних завдань програми сприяє формуванню національної самосвідомості, патріотизму, любові до своїх близьких (зміцненню сімейних зв'язків), любові до рідної землі, свого народу, повазі до інших народів та їх культур, дбайливому ставленню до історії, культурної спадщини, природи.

Навчально-виховний процес будується на особистісно орієнтованому підході, комплексності й широкій інтегрованості в навчання. В нашому варіанті програми курс розрахований на три роки навчання (64 години на рік + 4 екскурсійні години).

Різноманіття видів практичної діяльності учнів на уроках і виховних годинах, екскурсії, позаурочна робота з учнями та їхніми батьками дозволяють учням краще засвоїти матеріал курсу.

В процесі навчальної діяльності народжуються нові ідеї, замисли. Програма постійно вдосконалюється, тому що дотик до народної культури перетворює навчально-виховний процес у животворну силу зростання творчого потенціалу особистості як учня, так і педагога.

ВСТУП

Знайомство з предметом «Народна культура»

Народна культура - це народна філософія і народна педагогіка. Ми – спадкоємці кращого з того, що створено розумом і руками багатьох поколінь наших предків. Наша спадщина. Пам’ять про добро і зло.

Слід, що залишила людина на Землі. Слід у душі. Твій слід на Землі, смисл існування. Від минулого до майбутнього. Джерела роду людського. Походження людини (міфи й наукові гіпотези, священна історія). Призначення людини. Людина – ланка в ланцюгу поколінь. Я і мій рід. Родовід. Генеалогічне дерево. Родинні зв’язки. Кревна рідня. Батьки. Рідня. Ім’я роду. Зміна родового імені (як бабусі заміж ішли). Практичні завдання: Складання схеми родоводу. Твір-композиція “Я у Стародавній Русі”.

Я і моя сім’я. Сім’я. Літопис сім’ї. Сімейні реліквії й традиції. Гарні справи моїх предків:  книга-реліквія своїми руками. Практичні завдання: Рисунок генеалогічного дерева. Виготовлення книги-реліквії “Гарні справи моїх предків.”

Я й моє ім’я. Ім’я-оберіг. Обряди надавання імені у різних народів. Відкіля ми родом. Ім’я Батьківщини – її історія. Практичні завдання: Рисунок свого імені (створення екслібрису) за його значенням та кольоровою асоціацією.

Культурна пам’ять. Пам’ятники матеріальної, духовної культури – культурні цінності, надбання народу. Музеї та архіви. Музейна педагогіка. Про фольклористів, істориків, археологів, реставраторів, музейних та архівних працівників як збирачів, дослідників і хранителів культурних цінностей ... та про нас із тобою. Практичні завдання: Рисунок “Де жили мої предки”. Відвідування державних та громадських музеїв м. Хмельницького.

Тема 1. Світ наших предків (народна педагогіка)

Єдність людини і природи. Ототожнення себе зі світом природи. Практичні завдання: Тематична аплікація “Я – таке дерево”.

У що вірили наші пращури. Все навколо живе. Одухотворення стихій, одухотворення природних об’єктів. Практичні завдання: Акварельні малюнки стихій: землі, води, повітря, вогню. Ознайомлення і використання колірних відбитків та монотипії. Створення власного орнаменту народження Світу за допомогою знакової системи.

Уявлення народної педагогіки про навколишній світ, його триєдність. Легенди про походження світу. Біловоддя. Ірій. Древо Життя й Світова Гора як Центр Миру, Світова Вісь, Легенди про Древо Життя. Практичні завдання: Твір з ілюстраціями  “Моя подорож по часу”.

Відображення космології. Відображення космології Стародавніх Слов’ян у їх житлі, одежі, предметах декоративно-ужиткового мистецтва, фольклорі. Практичні завдання: Ознайомлення з візерунком та орнаментом. Виконання візерунків та орнаментів у квадраті, колі, смузі. Виконання розпису шаблонів посуду-сервізу.

Реальність і фантазії. Витоки марновірств. Поганство – пора дитинства народу. Два основних поганських культи – культ природи і культ предків. Поклоніння природним об’єктам (стихіям, деревам, камінню, священним тваринам. Поклоніння предкам. Віра в потойбічне життя Предки - «помічники». Нав’ї Баба Яга та інші. Обряди, пов’язані з шануванням предків. Практичні завдання: “Прогулянка вернісажем”, знайомство з репродукціями М. Приймаченко. Об’ємна аплікація (наприклад - “Хатинка Баби Яги”, чи образи з паперової пластики). Виконання маски засобами пап’є-маше. Рисунок у стилі М. Приймаченко “Жароптах (Півень)”. “Прогулянка вернісажем”, знайомство з репродукціями Врубеля та К. Васильєва. Створення ілюстрацій до дитячих казок.

Віра в духів. Духи-хазяї (Лісний, Водяной, Чур, Домовий та інші). Лялька – дух материнського роду. Практичні завдання: Виріб з природного матеріалу “Дідусь-Лісовик”. Виготовлення ляльки-оберегу.

Пантеон слов’янських поганських богів. Ідоли. Капища. Жертвопринесення. Практичні завдання: Портрет Богині Землі з коментарем. Ілюстрації до казки “Чахлик Невмирущий”.

Від поганства до єдинобожжя. Виникнення світових монотеїстичних релігій на прикладі Християнства,  Ісламу, Буддизму. Хрещення Русі. Двовірство. Християнський календар і народний місяцеслів. Поганські й християнські корені народних свят. Православ'я у Стародавній Русі. Божественна Трійця. Заступниця Русі – Матінка Пресвята Богородиця. Святі православ'я. Чудотворні ікони (шанування святих ікон). Символіка православного храму. «Ми входимо до храму». Дзвони. Практичні завдання: Підготовка та проведення свят за народним календарем (протягом року). Виготовлення до свят елементів декоративно-ужиткового мистецтва (писанки, об’ємні різдвяні листівки тощо). Вивчення пісенних і танцювальних елементів свята.

Тема 2. Життя наших предків

Людина і світ природи (єднання й боротьба). Філософія наших предків як засіб виживання в складних умовах. Подолання тяжб життя.

Задля блага роду. Дбайливе ставлення до природи. Життя у праці й вірі. Уміння трудитися. Взаємини всередині роду. Дитина – найдорожче. Шанування старших. Повага до молодих – годувальників і продовжувачів роду. Взаємодопомога. “Помочі”. “Толока”. “Братчина”. “Товариство”. “Кумівство”. Сім життів слов'ян (народження, дитинство, підлітковий період, юність, молодість, зрілість, старість). Особисті свята. Практичні завдання: Графічна композиція. “Прогулянка вернісажем” знайомство з репродукціями К. Білокур. Виготовлення листівок до дня народження когось з родини. Ліпка з кольорового пластиліну “Мати і дитина”.

Заняття наших предків. Землеробство. Землеробський календар. Земля-годувальниця. Мати Сира Земля. Хліб насущний. Жито – життя – живіт – животина. Скотарство. Тварини-помічники. Кінь-орач. Основні заняття чоловіків – землеробство й домобудівництво. Як землю обробляли. Як дім будували. Основні жіночі ремесла прядіння й ткацтво. Обробка льону (“Як сорочка в полі виросла”). Практичні завдання: Виконання рисунків різноманітними техніками, матеріалами та інструментами. Ілюстрації до народної казки “Колосок”. Виготовлення ляльки методом паперового конструювання. Колаж-аплікація з тканини і ниток.

Тема 3. Народна педагогіка

Смисл життя. Для чого ми приходимо в цей світ. Збудувати дім, посадити дерево, виховати дитину”. Практичні завдання: Бесіда з використанням християнських першоджерел.

Виховання дитяти в Стародавній Русі. В любові, вірі, повазі до старших. В труді й доброті. В усвідомленні свого призначення в життя. Чоловік – батько, годувальник, захисник. Жінка – матір, вихователька, господарка. Дитина – помічник, спадкоємець, послідовник традицій. Практичні завдання: Підготовка та проведення свята для своїх батьків. Ліпка за темами: “Чоловік – батько, годувальник, захисник”, “Жінка – матір, вихователька, господарка”.

Моральні орієнтири наших предків. Народна казка – підручник життя. “Повчання Володимира Мономаха”. Книга “Домострой”. Практичні завдання: Виконання композицій з використанням різноманітних технік, матеріалів та інструментів. Проведення вікторини за темою “Повчання Володимира Мономаха”.

Тема 4. Джерело народної мудрості

Фольклор – скарбниця духовного життя народу. Фольклор як дзеркало минулого.

Народна казка. Народна казка – енциклопедія життя наших предків. “Немає казки без правди” – історичне коріння народних казок. Найдавніші казки про тварин. Відображення тотемних уявлень про тварин у казках (“Ведмідь”, “Царівна-жаба”, “Іван-царевич та сірий вовк”). Казки про чарівних помічників – відображення культу предків («Сивка-Бурка», казки про Бабу Ягу, лялька як дух материнського роду в казці «Василиса Прекрасна»). Одухотворення стихій у народних казках пам’ять про культ природи. Виховне значення народної казки. Однозначність моральних цінностей та критеріїв у народній казці. Заохочення та покарання героїв казок. Символізм, збірність казкових образів. Герої, які уособлюють Добро і Зло.

Еволюція народної казки. Казки з сумним кінцем та їхня доля. Трансформація казкових образів під впливом нових вірувань (про нечисту, невідому та хресну сили). Казка й народні оповідачі казок.

Билини старовини. Гуслярі. Богатирі.

Скоморошини. Бувальщини. Скоморохи. Висміювання людських пороків. Уміння веселити і веселитись.

Прислів'я, приказки та їх походження.

Народні ігри. Навчання дітей у грі.

Пісні побутові, обрядові.

Плач, голосіння. Подолання горя гіркого, непосильного.

Практичні завдання: Виконання композицій з використанням різноманітних технік, матеріалів та інструментів за мотивами казок та легенд. Виконання аплікацій за мотивами казок. Ліпка з пластиліну та глини. Ліплення свистків.

Тема 5. Мудрість краси

Гармонія світобудови. Краса природи. Прагнення людини до краси. Природа як джерело натхнення. Поетичні погляди слов'ян на природу. Природа – лікар душі. Святі й заповідні місця. Чарівна палітра батьківщини. Природа України оспівана художниками (А. І. Куїнджі, Т. Яблонською, К. Білокур, М. Примаченко та ін.). Вчитися слухати, відчувати, бачити красу, помічати прекрасне у звичайному. Вчитися у природи. Жити в гармонії з природою. Гармонія природи та храмової архітектури. Слов’янська поганська символіка (колірна, знакова, предметна). Обереги. Створення оберегу (магія слова, молитва). Практичні завдання: Пейзаж. Виконання композицій з використанням різноманітних технік, матеріалів та інструментів. Виконання аплікацій за мотивами природи. Виконання виробів з природного матеріалу.

Краса і смисл народного мистецтва. Житло й одежа як Космос і як органічна складова світу природи. Народна іграшка як оберіг. Свистулі, ляльки без обличчя, коники, дерев’яна та глиняна іграшки тощо. Орнаменти та їх символіка. Традиційна одежа та вишивка. Ремесла й народні промисли. Значення збереження традиційної технології виготовлення й розпису. Практичні завдання: Виконання орнаментальних геометричних, рослинних та тваринних композицій в колі, квадраті, стрічці. Виконання розпису дерев’яних дощечок. Вивчення елементів петриківського розпису та виконання орнаментальних композицій. Одягання ляльки-шаблону.

Майстерність і духовність. Іконопис. Прочитання ікони “Трійця” (А. Рубльов). Краса праці. Праця облагороджує, прикрашає людину. Краса душі – думки, мови, слова, вчинки. Практичні завдання: Ознайомлення з методикою виконання ікон. Екскурсія “Подільська народна ікона”.

Краса пісні, танцю, народного звичаю, свята. Практичне завдання: Вивчення святкових пісень, ігор і танців. Ознайомлення з обрядами.

Краса життя. “Усвідомлення Краси врятує світ.” (М. Реріх). Практичні завдання: Виконання тематичних рисунків. Паперова пластика. Робота в техніці паперового конструювання.

Тема 6. Все найкраще – в людині

Витоки моральності. Шлях до духовності. Прагнення Світла, Чистоти удосконалення душі. “Душа зобов’язана трудитися”. Робота над собою. Освіта серця. Виховання сили духу. Лагідність, смиренність, помірність. Піст очищення душі й тіла, загартовування духу. Цілеспрямованість. Сила воли. Духовний подвиг. Подвижники. Мученики за віру. Захисники Землі. Козацтво. Хвала героям. Великий майстер – велика особистість. Майстерність і духовність. Практичні завдання: Виконання за тематикою композицій з використанням графічних та живописних технік. Тематична витинанка.

Тема 7. Стежинами душі

Моральна свідомість. Схованки душі. Совість. Здоров'я душі. Багатство й убогість душі. Вміння прощати, любити й вірити. Споконвічна боротьба Добра зі Злом. Багатогранність позицій Добра і Зла. Світлі й темні сторони душі. Чесноти й пороки. Правда і кривда. Працьовитість й лінощі.

Якості людини. Безкорисливість і корисливість. Щедрість і жадібність. Багатство й убогість. Чуйність і байдужість. Співчуття й безсердечність. Щирість та ощадливість. Благородство, борг, честь і безчестя. Сміливість і боягузтво. Самовідданість і зрадництво. Всепрощення й мстивість, злопам'ятство. Практичні завдання: Виконання за тематикою рисунків з використанням графічних та живописних технік. Рисунок – “розкладанка” на тему: “Життя прожити – не поле перейти”.

Тема 8. Живильне джерело

Слово. Краса слова. Співучість мови. Т.Г. Шевченко та його твори. В. Й. Даль та його тлумачний словник. Багатство рідної мови. Походження слів та їх первісний зміст. Оповідачі та збирачі народних казок про мову. Практичні завдання: Прогулянка вернісажем: знайомство з репродукціями картин Т.Г. Шевченка.

Сила слова. Віще слово, віщунки та відьми. У слові – знання, у знанні – сила. Заповітне, замовне слово. Наказ, прохання, благання. Молитва. Наговори, наклепи. Слово й діло. Прислів’я – доброму ділу вірний помічник. Слово-кремінь. Вірність слову. Влучне слово. Гострослів'я. Висміювання пороків. Практичні завдання: Виконання тематичних рисунків за народними казками та прислів’ями. Виконання колажу чи аплікації.

Слово про мову. Праслов'янська, церковнослов’янська, сучасна мова. Практичні завдання: На вибір – рисунок, аплікація, ліпка. Виконання макету абетки.

“Що написано пером”... Виникнення слов'янської писемності. Берестяні й пергаментні грамоти – свитки, рукописні й друковані книги. Кирило та Мефодій. Літописи. Подвиг літописців. Нестор-літописець. Книги, що пронизують віки. Книга книг – Біблія. „Апостол” друкаря І. Федорова. Практичні завдання: Виготовлення берестяної грамоти. Рисунки за притчами Нового Заповіту. Виготовлення тематичної книжки – “розкладайки”.

Тема 9. Рідна земля

«Откуда есть пошла земля Русская...» Русь у літописах. Київ та легенди про його походження. Практичні завдання: Твори – композиції. Аплікація  чи паперопластика архітектурних об’єктів.

Пам’ятки природи України та подільського краю. Історичне, культурно-просвітительське й естетичне значення памяток. Ріки України та Поділля. Легенди про походження рік. Товтри, заповідник “Медобори”. Життєдайні джерела подільського краю. Практичні завдання: Тематична Екскурсія до краєзнавчого музею. Замальовки рослин та птахів з Червоної книги.

Святими й заповідними місцями. Ознайомлення з історією м. Хмельницького. Ознайомлення з історичними пам’ятками Хмельницької області. Практичні завдання: Екскурсія містом. Колективна композиція на тему “Рідне місто”. Екскурсії в інші історичні міста Хмельницької області. Зарисовки акварельні і графічні, рисунки-враження. Виконання тематичних буклетів (Пам’ятники, пам’ятки архітектури, парки Хмельницького, Хмельниччини).

Вони прославили рідну землю.

Добрі люди й добрі справи в пам’яті хмельничан. Зодчі. Художники. Поети та письменники. Меценати. Дбайливі господарі та хороші працівники. Практичні завдання: Екскурсія до Хмельницького музею сучасного мистецтва. Екскурсія до музею м. Хмельницького. Екскурсія до літературного музею. Екскурсія до громадського музею ім. Г. Сковороди. Рисунки-враження. Зустріч з видатними людьми міста. Зустріч з фольклорними колективами. Продовження роботи над книгою “Добрі справи моїх предків”.

Тема 10. Ми та наші сусіди. Планета людей

Людство – єдина сім’я.

Взаємовідносини між народами.

Спільне в культурах різних народів. Шанування природи, повага до старших, єдність духовно-моральних орієнтирів, прагнення до миру, добра й краси. Звичаї гостинності. Історична та язикова спільність.

Обумовленість розбіжностей. Ландшафт. Характер народу. Миролюбство й войовничість. Добросусідство, співробітництво та взаємодопомога. Національності, що проживають поряд із нами, їхні культурні надбання. Практичні завдання: Рисунок “Живи у мирі з людьми різних національностей”. Спілкування з представниками польського, єврейського, російського, вірменського культурних товариств. Тематичні роботи довільною технікою.

ЛІТЕРАТУРА

  1.  Артюх Л.Ф., Балушок В. Г. Поділля Історико-етнографічне дослідження. -  К.: Видавництво незалежного культурного центру «Доля», 1994.
  2.  Антанович Є. А., Захарчук-Чугай Р. В., Станкевич М. Декоративно-прикладне мистецтво. – Львів: Світ, 1992.
  3.  Афанасьев А. Н. Поэтические воззрения славян на природу. -  М.: 1995.
  4.  Брилінський Д. Словник подільських говірок. – Хмельницький. Редакційно-видавничий відділ (чого?), 1991.
  5.  Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. -  К.: Акціонерне видавничо-поліграфічне товариство «Оберіг», 1993
  6.  Гура Л. П., Жоголь Л. Є. Прикрась свій дім. – К.: Техніка, 1990.
  7.  Наочний посібник Українське декоративне мистецтво. Випуск 1. Випуск 2.-  К.: Мистецтво, 1990.
  8.  Наулко В. І. Культура і побут України. -  К.: Либідь, 1991.
  9.  Осетров Е. Сказание о друкаре Иване и его книгах. М., 1983.
  10.  Пигилова Т. А. Избранное. - «Русский дом» изд. РИБКРО, М.,1994.
  11.  Повість врем’яних літ. Літопис (За Іпатівським списком). – К.: Радянський письменник, 1990.
  12.  Реих Н. К. Листы дневника. - М.: МЦР. Мастер-банк, 1996.
  13.  Рыбаков Б. А. Язычество древних славян -  М.: 1987.
  14.  Субтельний О. Україна. Історія. – К.: Либідь, 1991.
  15.  Славянская мифология. Энциклопедический словарь. М.: 1995.
  16.  Сборник. Мифы древних славян. Саратов, 1993.
  17.  Творче Поділля. Публіцистично-художній альманах Хмельницької міської літературної спілки «Поділля». – Хм.: 1995.
  18.  Упорядник Подолинний А. М. Подільські криниці. Хрестоматія з літератури рідного краю. Випуск І. – Вінниця: ПРИМ, 1994.
  19.   Упорядник Лучанська К. М. Фольклорна веселка. Українські народні пісні для дітей. Пісенник випуск 2. – К.: Музична Україна, 1998.
  20.   Юдин Г. Птица Сирин или всадник на белом коне. - М.: 1993.
  21.  Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. – Львів: Світ, 1992.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79081. Договор имущественного найма и его виды. Договор найма вещи Поднаем. Прекращение договора найма вещи. Наем услуг. Договор подряда 31.33 KB
  Классическое римское право знало три вида договора locatio-conductio: 1) наем вещей (locatio-conductio rerum); 2) наем услуг (locatio-conductio operarum); 3) наем работы или подряд (locatio-conductio opens или opens faciendi).
79082. Договор поручения. Содержание. Особенности правоотношений, возникающих из договора поручения. Прекращение договора поручения 25.5 KB
  Особенности правоотношений возникающих из договора поручения. Прекращение договора поручения. Договор поручения состоял в том что одно лицо дозритель мандант поручало а другое лицо мандатарий поверенный принимало на себя исполнение безвозмездно какихлибо действий.
79083. Договор товарищества. Виды товарищества. Права и обязанности товарищей в отношении друг друга и в отношении третьих лиц. Вклады. Участие в прибылях и убытках. Прекращение товарищества 26.64 KB
  Виды товарищества. Прекращение товарищества. Договором товарищества societs назывался договор по которому два лица или несколько лиц объединялись для достижения какойто общей хозяйственной цели разумеется не противоречащей праву.
79084. Зарождение юридических лиц. Статус корпораций, муниципий, фиска, благотворительных учреждений. Порядок возникновения юридических лиц. Основания прекращения юридических лиц 22.12 KB
  В древнереспубликанском праве еще не было имущества корпорации это была общая собственность членов корпорации но только неделимая пока существовала корпорация. В случае прекращения корпорации имущество делилось между последним составом ее членов. Наконец третий юрист Ульпиан3 говорил что в корпоративном объединении universits не имеет значения для бытия объединения остаются ли в нем все время одни и те же члены или только часть прежних или все заменены новыми; долги объединения не являются долгами отдельных его членов и права...
79085. Защита права собственности. Иски. Ответственность добросовестного и недобросовестного владельца перед собственником. Прекращение права собственности 20.82 KB
  Этот иск представлялся собственнику для истребования вещи владение которой им утрачено. Таким образом сторонами в виндикационном процессе являлись: в качестве истца собственник не имеющий фактического владения вещью; в качестве ответчика фактический обладатель вещи как держатель так и владелец ее притом владелец как недобросовестный так и добросовестный. Добросовестный владелец отвечал за состояние вещи со времени предъявления иска. вещи регулярно получаемые от другой плодоприносящей вещи при нормальном хозяйственном ее...
79086. Имущественные отношения супругов. Институт приданого. Основания прекращения брака. Конкубинат 21.11 KB
  Но принцип главенства мужа и подчинения жены проводился последовательно в течение всего того времени пока существовала практика браков cum mnu. Жена получала имя и сословное положение мужа; местожительство муха было обязательным местожительством и для жены; муж мог исковым порядком истребовать жену от всякого третьего лица у которого она находилась и т. при этом последствия нарушения верности были гораздо тяжелее для жены чем для мужа. При браке cum mnu все имущество жены поступало в полную собственность мужа сливаясь нераздельно с...
79087. Институты публичного права и изменения полномочий императора, сената и магистратуры в период домината (поздней империи) 21.7 KB
  начинается новый этап истории империи доминат во время которого Рим превратился в монархическое государство с абсолютной властью императора. Население империи превратилось из граждан в подданных императора которые стали рассматриваться даже как его рабы сервы. Большое значение для дальнейших судеб империи имели реформы Диоклетиана закрепленные и развитые в законодательстве Константина.
79088. Институты публичного права и изменения полномочий императора, сената и магистратуры в период принципата. Провинциальное управление 19.62 KB
  Этот титул впервые получил от сената основатель империи Октавиан Август поставленный первым в списке сенаторов и получивший право первым выступать в сенате что позволяло предопределять решения последнего; 2 доминат III V вв. Как консул он мог воспользовавшись правом интерцессии отменить решение любого магистрата как цензор формировать сенат из своих сторонников как трибун наложить вето на постановление сената или решение магистрата. Юридически он получал власть по решению сената и римского народа но он мог указать своего преемника...
79089. Институты публичного права Рима в период республики 24.41 KB
  Особую часть римского права составляло государственное публичное право регулирующее положение Рима как общины и столицы сначала Италии а затем и мировой державы. Эпоха римской республики это время наивысшего расцвета государственного права путем прямой законодательной деятельности народа. сохраняла свои права римская civits.