54539

Роль насильства в історії

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета уроку: сформувати в учнів цілісне розуміння суті різних форм насильства у історії; допомогти їм усвідомити наслідки війн та революцій в історії суспільства; розкрити роль насильства в історії та сформувати негативне ставлення до його застосування в наш час; визначити трагічні наслідки насильницького втручання в історію нашого народу; показати співвідношення революцій і реформ розкрити соціальні механізми реформування суспільства; допомогти учням усвідомити що лише шляхом цілеспрямованого здійснення соціальних реформ а не через...

Украинкский

2014-03-16

118 KB

7 чел.

Тема уроку : Роль насильства в історії.

Мета уроку: сформувати в учнів цілісне розуміння суті різних форм насильства у історії ; допомогти їм усвідомити наслідки війн та революцій в історії суспільства; розкрити роль насильства в історії та сформувати негативне ставлення до його застосування в наш час; визначити трагічні наслідки насильницького втручання в історію нашого народу; показати співвідношення революцій і реформ, розкрити соціальні механізми реформування суспільства; допомогти учням усвідомити що лише шляхом цілеспрямованого здійснення соціальних реформ, а не через застосування насильницьких методів, Україна зможе досягти успіху  у подальшому розвитку;  розвивати вміння аналізувати та співставляти факти, робити самрстійні висновки, відстоювати свою позицію; виховувати громадянську активністю та соціальну відповідальністю, демократизм і гуманіз.

Тип уроку: урок – дискусія;

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ: „Чи можна виправдати роль насильства в історії? „

Основні поняття:  насильство, війна, революція, голодомор, холокост, геноцид, репресії, апартеїд, тероризм, реформа .

Навчальне обладнання

  1.  Підручники і посібники з курсу „Людина і суспільство”.
  2.  Відео матеріали  про різні форми насильства  в історії  (революції, війни, репресії, холокост, геноцид, тероризм) .
  3.  Презентація з теоретичним матеріалом щодо даної теми.
  4.  Статистичні дані про людські та матеріальні втрати під час світових війн, холокосту і геноциду.

Хід уроку

І. Організаційний момент .

Оголошення теми, мети та плану уроку.

Вступне слово Вчителя .

У вступному слові вчитель наголошує, що життя людини постійно зв'язанe з насильством. Спосіб вирішення державних, міжособистісних, національних проблем з позиції сили, можна сказати, став традиційним. Звично звучать слова: "правий той, хто сильніший”, "переможця не судять". Сильна воля, сильна влада, сильна рука - сила завжди має в нашій свідомості позитивне забарвлення: сильний - значить гідний поваги. Отже, сила - це гарна якість, це добро, це благо. Інша справа насильство. Насилувати, примушувати, неволити - "дія образлива, незаконна, свавільна" , записано у словнику В.Даля, тобто дія, що примушує робити щось усупереч своїй волі, бажанню, потребі. Провести границю між "ненасильницьким" застосуванням сили і власне насильством не представляється можливим. Які ж є форми насильства у історії, яку роль воно відіграє  у історії на думку різних теоретиків та ідеологів насильства. Які наслідки для людства та нашогго народу, зокрема, мали війни та революції? Чи можна виправдати роль насильства в історії?  

План

  1.  Форми насильства у історії.
  2.  Роль насильства у історії

а) Теоретики та ідеологи насильства у історії.

б) Трагічні наслідки  воєн та революцій.

в) Трагічні наслідки насильницького втручання в історію нашого народу.

г) Чи можна виправдати роль насильства в історії?  

  1.  Соціальні механізми реформування суспільства у сучасній Україні.

ІІ. Вивчення нових знань.

Перед вивчення питань плану вчитель поділяє клас на три групи:

1 група – дослідники теорії насильства;

2 група – дослідники статистики;

3 група – дослідники насильства у історії України в ХХ ст .

   Вступне слово учителя.

Вчитель наголошує, що у цивілізованих країнах багато протиріч у суспільстві вирішуються найчастіше мирно, через переговори, без прямого насильства. Це стало можливим завдяки появі таких  ефективних механізмів узгодження інтересів, як правові норми та парламентська демократія. Однак, щоб піднятися до таких вершин розвитку цивілізації розвиненим державам довелося пройти епоху  революційних потрясінь.

Далі учитель показує п’ять  відеофрагментів (наприклад – 1916 р.- „Верденська м’ясорудка”, 11 вересня 2001 р. Нью–Йорк, 1965 р. В’єтнамська війна, репресії 30- років ХХ ст. в СРСР, депортації 30- років ХХ ст в СРСР  ), у яких відображаються різні форми історичного насильства.

    Після прогляду відео сюжетів учитель просить дітей самостійно визначити форми насильства  ( війна, революція, державне насильство – репресії 30-х років у СРСР, депортації, тероризм та злочинність).

Всі три групи отримують питання для самостійного пошуку відповідей ( додаток 1 )

У 1 та 2 групи питання пов”язанні з повторенням попередніх тем .

3 група отримує ще додаткову інформацію щодо поставленого завдання.

Через 3 – 5 хв. діти дають відповіді на поставленні запитання .

Перша група дає відповідь на такі запитання:

Назвіть відомі вам форми насильства?

Що таке насильство?

Що таке війна? Які види воєн вам відомі?

Які види  воєн представлені у проглянутих відео сюжетах?

При потребі учасники другої та третьої групи можуть зробити доповнення.

Друга група дає відповідь на такі запитання:

  1.  Що таке революція?
  2.  Які види революцій вам відомі?.
  3.  Яка відмінність соціальної революції від політичної?
  4.  Які причини зумовлюють соціальні революції?
  5.  Назвіть три промислові революції? Яку роль для розвитку суспільства відіграють промислові революції?

Третя  група дає відповідь на такі запитання:

  1.  Що таке холокост та геноцид?  
  2.  Що таке репресії?
  3.  Що таке апартеід?

  У кінці вивчення першого питання вчитель підсумовує відповіді учнів, наголошуючи, що насильство не є засіб розв’язання конфліктів і протиріч: воно нічого не створює, а тільки руйнує. Той, хто відповідає злом на зло, множить страждання, підсилює нещастя, але не рятує від них ні себе, ні інших. Насильство є безплідним, руйнівним та антигуманним. Звичайно, нам важко беззастережно прийняти цю позицію. Але чи не сутужніше жити у світі, де щогодини збільшується зло?

   Перед вивчення другого питання вчитель наголошує, що люба історична подія пов’язана з якоюсь особою, лідером, полководцем чи ідейним натхненником. Під час вивчення другого питання вчитель ставить перед учнями проблемні завдання : Чи можна виправдати насильство у історії?

1 група - дослідники теорії насильства -  визначає погляди трьох основоположників теорії насильства – К.Маркса, Ніцше та В, Леніна(додаток 2) та дає відповіді на такі запитання:

Яку позицію щодо  насильства у історії відстоював ідеолог марксизму Карл Маркс?

Яку із форм насильства виправдовує філософія марксизму?

З якою метою Ф.Ніцше проголосив війну християнству?

Чому вчення Ніцше стало ідеологічним підґрунтям у нацистській Німеччині?

Які із форм насильства виправдовує філософія життя Ніцше?

Які погляди щодо революційного насильства відстоював Ленін?  Як більшовики на практиці використали теорію диктатури пролетаріату?

Які наслідки мала  теорія  „диктатури пролетаріату”?

Які з наведених ідей Маркса, Ніцше та Леніна вони підтримують?

2 група – дослідники статистики – аналізують статистику двох світових воєн та роблять коротке повідомлення про трагічні наслідки найбільших воєн у історії людства  - першої та другої світової війни( додатки 3, 4, 5).

3 група – дослідники насильства у історії України в ХХ ст. – роблять коротке повідомлення про трагічні наслідки насильницького втручання в історію українського народу (додаток 6).

   Підсумовуючи наведені факти, учитель просить учнів  висловити свою думку щодо питання (Слайд 5): „Чи можна виправдати насильство у історії?”

   Підсумовуючи відповіді учнів, учитель наголошує, що насильство не є засобом розв’язання конфліктів і протиріч: воно нічого не створює, а тільки руйнує. Той, хто відповідає злом на зло, множить страждання, підсилює нещастя, але не рятує від них ні себе, ні інших . Великий гуманіст Махатма Ганді казав: "Я знайшов,  що життя існує серед руйнування і, отже, повинний існувати закон більш високий, чим закон руйнування. Тільки при такому законі суспільство буде побудоване вірно і розумно і життя буде коштувати того, щоб його прожити. Де б не виникала сварка, де б вам не протистояв опонент, скоряйте його любов'ю . Цей закон любові діє так, як ніколи не діяв закон руйнування".

Для вшанування жертв різних форм насильства – можна прослухати фрагмент твору В.А. Моцарта „Реквієм”.

Приступаючи до вивчення третього питання учитель наголошує, що (Слайд 7) у суспільному процесі існують як стрибкоподібні, (революційні), так і поступальні ( еволюційні) шляхи і форми розвитку суспільства. У сучасних умовах найбільш цивілізованими шляхами розвитку суспільства вважаються ненасильницькі методи, зокрема соціальні реформи. Щодо співвідношення революцій та реформ у суспільній думці сформувалось два напрямки :

1.Революційний.

2. Реформістський.

Прихильники революційного напрямку вважають, що соціальні революції – це закономірний результат розвитку суспільства, і вони є переходом від однієї суспільно – економічної формації до іншої, що революції відіграють творчу роль у суспільстві.

Прихильники реформістського напрямку вважають, що соціальні реформи є основою поступального розвитку людства.

Учитель наголошує, що реальні умови для реформування адміністративно – економічної системи України, створення ринкової економіки виникли після проголошення державного суверенітету України у серпні 1991 р. Які ж шляхи подальшого розвитку України, які завдання економічної політики України. Сьогодні, коли Україна опинилась, у глибокій економічній кризі ці питання є надзвичайно актуальними, бо саме вашому поколінню припаде доля вирішувати ці ці питання.

Під час вивчення четвертого питання клас поділяється на три групи, кожна з яких шукає вдповідь на проблемне питання:

1 група -  обговорює  питання про шляхи подальшого розвитку України.

2 група – обговорює  питання про рівень ефективності здійснюваних у ній реформ.

3 група – обговорює  питання про необхідність і умови успішного проведення в ній різних реформ.

Через 5 хв. Учні дають відповіді на поставленні питання.

Підсумовуючи відповіді учнів, учитель наголошує, що для ефективного реформування необхідні рішучість, послідовність, комплексність  і прискорення всіх  сфер соціально – економічного життя України.

ІІІ. Підведення підсумків уроку.

Учитель просить дітей висловитисвою думку щодо перспектив подальшого розвитку держав світу  та України, зокрема, підводячи їх до думки,  що,   людство спроможне вижити і розвиватися, якщо виключить насильство у вирішенні всіх проблем суспільства.

ІV. Оголошення д. з. :

1.Особа і суспільство:Підручник для 10 кл. Під ред. Р.А.Арцишевського К.,1996.С.45 – 50.

2. Людина і суспільство: Підруч. Для 11 кл..\ Арцишевський Р.А. . К.2006. с.171-183.

3.Дати письмову відповідь на питання: Обґрунтуйте свою думку знаннями історії про те, що з поступом історії стосунки міх людьми стають демократичнішими

                                                                                                                             Додаток 1

1 група

  1.  Визначте про які форми насильства йшлося у восьми сюжетах та випишіть їх у зошит?
  2.  Що таке насильство?
  3.  Що таке війна? Які види воєн вам відомі?
  4.  Які види  воєн представлені у проглянутих відео сюжетах? ( перша світова війна та війна у В”єтнамі)?

2 група

  1.  Визначте про які форми насильства йшлося у восьми сюжетах та випишіть їх у зошит?
  2.  Що таке революція?
  3.  Які види революцій вам відомі? ( політичні та соціальні).
  4.  Яка відмінність соціальної революції від політичної?
  5.  Які причини зумовлюють соціальні революції?
  6.  Назвіть три промислові революції? Яку роль для розвитку суспільства відіграють промислові революції?

3 група

  1.  Визначте про які форми насильства йшлося у восьми сюжетах та випишіть їх у зошит?
  2.  Що таке холокост та геноцид?  
  3.  Що таке репресії?
  4.  Що таке апартеід?

Додаткова інформація:

ХОЛОКОСТ ( із англ. holocaust, из др.-греч. λοκαύστος – „всеспалення” ) – систематичне переслідування та винищення німецькими нацистами і  колабораціоністами (військові та політичні співробітники з німецькими окупаційними військами з інших країн)  євреїв на основі расової теорії в 1933- 1945 рр. Внаслідок холокосту було знищено 60 % ( 6 мільйонів) євреїв Європи та приблизно 35% єврейського населення всього світу.  На всій території окупованої нацистами Європи були створені концентраційні табори, над жертвами холок осту дуже часто нацисти проводили медичні експерименти.

По всій Прибалтиці, Україні, Білорусі,  майже біля кожного міста та біля багатьох сіл знаходились так звані „ЯМИ” – природні яри, куди зганяли та розстрілювали чоловіків, жінок та дітей.

Крім цього внаслідок політики ГЕНОЦИДУ -   тобто політики винищення окремих груп населення за расовими, національними або релігійними признаками було знищено біля третини циганського народу, чверть білорусів, біля 10% мирного населення Польщі.

РЕПРЕССІЯ   [фр. rйpression < пізньолат. repressio подавлення]   - це покарання , каральна міра, що застосовується державними органами.

АПАРТЕІД  [англ. apartheid < африкаанс apartheid розрізнення, роздільне проживання]. Політика насильницького поділу населення в країні, що ґрунтується на расовій дискримінації.

                                                                                                                                

                                                                                                                                Додаток 2

Історична роль насильства у філософських розробках К.Маркса

У філософії Карла Маркса(1818-83 ) причиною насилля проголошується необхідність привласнення продуктів чужої праці та чужої робочої сили. Певний антагонізм, або ж система суперечностей, яка призводить до соціальних конфліктів та насилля, за Марксом, розвиваються в тій чи інший системі суспільних відносин, у відповідних соціальних структурах, заснованих на певних відносинах власності. Усі історичні колізії, на думку класиків марксизму, були укоріненими в “суперечності між виробничими силами та відповідними формами спілкування”. Насилля, на думку К.Маркса, є невід’ємним елементом існування і громадянського суспільства, і держави. В марксизмі обгрунтовується моральний принцип виправдання революційного застосування насилля. Яку позицію щодо  насильства у історії відстоював ідеолог марксизму Карл Маркс?

Яку із форм насильства виправдовує філософія марксизму?

Поняття насилля і терору в філософії Ф.Ніцше

Фрідріх  Ніцше(1844-1900), німецький філософ, представник філософії життя. Він проголосив війну християнству з метою ствердити власну нову мораль, власний ідеал “надлюдини” і “нового суспільства”. Ця пропозиція, скорегована ідеологічно, перетворилась у ХХ столітті на “духовне” підгрунтя у створенні світоглядно-філософської концепції нацизму з її культивуванням насильства в якості вихідного й неодмінного чинника існування нації, суспільства та індивіда. І придушення опозиції у нацистському русі, і масові смертні вироки, і ліквідація політичних супротивників, і ув’язнення в концтаборах, і депортація населення колонізованих територій, і масове знищення “расово-неповноцінних народів” здійснювалися у відповідності до ідеологеми нацизму - це ідеї “позбавлення світу від багатовікової хвороби - неповноцінної крові”, збереження “головного джерела сили народу” - його “расової чистоти”, боротьби проти “отруєння інтернаціоналізмом”.

З якою метою Ф.Ніцше проголосив війну християнству?

Чому вчення Ніцше стало ідеологічним підґрунтям у нацистській Німеччині?

Які із форм насильства виправдовує філософія життя Ніцше?

Погляди В.І. Леніна щодо революційного насильства

Серед теоретиків революційного насильства важливу роль займає вчення ЛЕНІНА (Ульянов) Володимира Іліча [1870 - 1924]. Прийшовши до висновку про вступ Росії на шлях капіталізму, Ленін обґрунтував необхідність буржуазно - демократичної революції та її переростання в соціалістичну революцію. Важливим засобом революційної боротьби Ленін вважав створення партії професійних революціонерів . Ленін прийшов до висновку, що капіталізм вступил в останю стадію свого розвиткуімперіаліз, тому передові країни Європи готові до світової соціалістичної революції.  Різко критикуючи принципи парламентської демократії та поділу влади Ленін відстоював курс на встановлення диктатури пролетаріату як головної зброї побудови соціалізму і комунізму. Ленін вважав, що Росія повина розпочати світову соціалістичну революцію.    Застосування насилля і терору в СРСР виступало в даному випадку логічним і своєрідним продовженням суб’єктивного волюнтаризму Леніна, Сталіна та політичної ліній більшовицького ЦК.  В наслідок грандіозного експерименту втрати населення у період 1917 – 1920 рр. складали біля 10 млн. Чоловік.

Які погляди щодо революційного насильства відстоював Ленін?  Як більшовики на практиці використали теорію диктатури пролетаріату?

Які наслідки мала  теорія  „диктатури пролетаріату”?

                                                                            

                                                                                                                           Додаток 3

Наслідки першої світової війни.

Перша світова війна стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Вона тривала з 1 серпня 1914 року по 11 листопад 1918 рік і була однією з найкровопролитніших в історії людства - в ній загинуло понад 10 млн. осіб і 20 млн. було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж. Війна набрала не лише масового, а й тотального характеру. Щоб підтримати величезні армії, що воювали на фронті, цілі суспільства з їхніми економіками впрягалися у колісницю війни. Зростаючі втрати призводили до страшного напруження сил на фронтах і в тилу, оголювали й поглиблювали фатальні політичні й соціально-економічні вади старих імперських порядків Європи. У воєнних діях взяло участь 38 держав з населенням понад 1 млрд. осіб. У ході війни була повалена монархія і відбувся більшовицький жовтневий переворот у Росії. Військова й економічна могутність Німеччини була підірвана, і вона на довгий час опинилася в міжнародній ізоляції. Наслідком поразки Австро-Угорщини став розпад однієї з найбільших європейських імперій і утворення на її уламках нових національних держав. Після війни сформувалася нова система міжнародних відносин, відбувся перерозподіл світу.

Які наслідки мала Перша світова війна?

Чи можливе моральне виправдання насильства під час цієї війни?

Наслідки другої світової війни.

Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 р., а закінчилася 2 вересня 1945 р. і стала  найкровопролитнішою в історії людства  війною, У Другій світовій війні перемогла антифашистська коаліція народів і держав. Ця перемога мала історичне значення. Це була перемога прогресивних сил людства над фашистською реакцією, над державною системою німецько-нацистської та японсько-мілітаристської тиранії й поневолення народів, над нелюдською ідеологією фашизму. В досягнення перемоги найвагоміший внесок зробили народи й армії передусім СРСР, США, Англії, Франції та Китаю. Важливу роль відіграли інші Об'єднані Нації — члени антигітлерівської коаліції.  Вирішальний внесок у перемогу зробив Радянський Союз. Червона Армія розгромила й взяла в полон 507 (з 587) німецьких дивізій і близько 100 дивізій сателітів Німеччини, знищила приблизно 75% її бойової техніки. Понад 10 млн. німецьких солдатів і офіцерів навіки залишилися в радянській землі. Союзники розгромили 176 дивізій гітлерівського райху та його сателітів.

  Фашистські війська так і не здобули Москви, Ленінграда, Сталінграда. Зате Червона Армія штурмом оволоділа Берліном, а перед цим — Бухарестом, Будапештом, Віднем, визволила Варшаву, Прагу тощо.Перемога була досягнута великою кров'ю в найбільшій в історії людства війні

Які наслідки мала Друга світова війна?

Чи можливе моральне виправдання насильства під час цієї війни?

                                                                                                          

                                                                                                                        Додаток 4

Статистика Першої світової війни

Воюючі країни

Вбиті солдати

Поранені солдати

Вбито мирних жителів  

Пропало безвісти чи потрапило в полон

Російська імперія

900 000

2 800 000

2 000 000

2 500 000

Франція

1 243 800

4 000 000

40 000

Великобританія

710 386

1 663 000

31 000

Італія

650 000

947 000

1 021 000

США

126 000

234 300

200

Румунія

335 706

120 000

275 000

Сербія

450 000

133 148

650 000

Африканськи колонії Франції

162 723

266 000

Африканськи колонії Великобританії

48 723

Німецька імперія

2 037 700

4 216 058

960 000

Австро-Угорщина

1 200 000

3 620 000

300 000

Болгарія

87 500

152 390

275 000

Османська імперія

325 000

400 000

2 150 000

Усього

9 318 993

22 853 292

6 855 222

2 500 000

                                                                                                                        Додаток 5

Статистика Другої світової війни

В Другій світовій війні брали участь народи 61 держави, тобто понад 80% людства.

Бойові дії проходили на території 40 країн Європи, Азії та Африки.

Було мобілізовано понад 110 млн. чоловік,

Вбито більше ніж 31 млн. військовослужбовців і понад 32 млн. цивільного населення,

Поранено 35 млн. чоловік .

Радянський Союз втратив 27 млн. чоловік убитими (далеко не остаточна цифра),

Німеччина — 13,6 млн.,

Китай — понад 10 млн.,

Польща — 6 млн.,

Японія — 2 млн.,

США — 405 тис.,

Англія — 375 тис. тощо.

В Україні гітлерівці вбили 4 млн. мирних жителів, понад 2,2 млн. примусово вигнали на роботу в Німеччину.

                                                                                                              Додаток 6

                                                                                                                                                                    

Внаслідок яких подій Україна у ХХ ст.. зазнала нищівної руйнації й нищення великої кількості населення?

Україна у ХХ ст.. зазнала нищівної руйнації й нищення великої кількості населення

Внаслідок таких подій:

  1.  пережила дві світові війни воєнні битви під час обох відбувалися на території України;
  2.  встановлення більшовицької влади в Україні, що супроводжувалося „червоним терором” та політикою „воєнного комунізму”;
  3.  голодомори 1922-1923 рр., 1932 – 1933 рр., 1947 р.;
  4.  сталінські репресії 30 – х років;
  5.  післявоєнні депортації та репресії.
  6.  За тридцятиріччя ( з 1929 р. по 1959 р.)  Україна втратила 14, 6 млн. осіб.

11


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

50787. Создание динамических страниц 25.5 KB
  Цель:Научиться создавать динамические страницы Задание1. Создать форму с 2-мя полями и кнопкой и настроить отправку данных на другой файл.
50788. Публикация Web-страниц 37.5 KB
  Научиться размещать сайт на хостинге. Освоить основные правила размещения web-страниц. Создать сайт содержащий определённые компоненты
50792. Повторение операторов цикла 31 KB
  Цель: Проверить уровень знаний по теме операторы цикла. 1. Напечатать столбиком: а) все целые числа от 20 до 35...
50793. Циклы с условием 32.5 KB
  Дано целое число N 0. Найти наименьшее целое положительное 2 число K квадрат которого превосходит N: K N. Дано целое число N 0. Найти наибольшее целое число K квадрат 2 которого не превосходит N: K N.