54549

ЯК ПИСАТИ НАУКОВУ РОБОТУ З ФІЛОЛОГІЇ

Научная статья

Педагогика и дидактика

Безумовно сьогоднішній учитель має можливість через інет†знайти вимоги до змісту та оформлення роботи наприклад на сайтах МАНУ та МОНУ: mn. Я маю чималий досвід цієї роботи: 15 моїх учнів захищали наукові роботи усі брали участь у конкурсізахисті обласного рівня лише двоє не отримали призових місць четверо захищали роботи на Всеукраїнському рівні усі мали призові місця два І місця та два ІІІ м. Пропоную до Вашої уваги деякі порадиспостереження що народилися в процесі багаторічної роботи з учнями над науковими дослідженнями....

Украинкский

2014-03-16

82 KB

1 чел.

PAGE  4

Іванова Людмила Ігорівна, керівник секції „Українська мова та теорія літератури” ЦРОМ м. Макіївки, учитель-методист Макіївської гімназії Макіївської міської ради

ЯК ПИСАТИ НАУКОВУ РОБОТУ З ФІЛОЛОГІЇ

(поради учителя-практика)

Усе більшої ваги в освітньому просторі середньої школи набирає „манівський рух”. Тепер, коли досягнення у змаганнях цього руху оцінюються не лише морально, а й отримують цілком практичний додаток до „вступного рейтингу” абітурієнтів (певну суму балів), цікавість дітей до наукової діяльності збільшилась, а в учителів додалось клопоту.

Слід сказати, що написати з дитиною 9-11 кл. наукову роботу не так-то просто. До того ж, далеко не з першого погляду зрозумілим стає обсяг-обшир того конгломерату проблем, що неодмінно виникне. Безумовно, сьогоднішній учитель має можливість через „інет” знайти вимоги до змісту та оформлення роботи (наприклад, на сайтах МАНУ та МОНУ: man.gov.ua та mon.gov.ua), на сайтах регіональних управлінь освіти можна відшукати поради управлінців та науковців щодо дитячих досліджень. І все одно, коли починається конкретна діяльність, будь-яких порад здається завжди мало.

Я маю чималий досвід цієї роботи: 15 моїх учнів захищали наукові роботи, усі брали участь у конкурсі-захисті обласного рівня, лише двоє не отримали призових місць, четверо захищали роботи на Всеукраїнському рівні, усі мали призові місця (два І місця та два ІІІ м.). Тож виходить, що я маю чим поділитися з колегами.

Пропоную до Вашої уваги деякі поради-спостереження (що народилися в процесі багаторічної роботи з учнями над науковими дослідженнями). Поступово окреслився певний алгоритм такої роботи, дотримання якого допомагає зробити її ефективною. Цей приблизний алгоритм (з коментарями) дозвольте представити всім зацікавленим.

ПРОЦЕС НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:

ЧОМУ ПРИДІЛИТИ БІЛЬШЕ УВАГИ?

Процес написання наукової роботи включає кілька етапів.

  1.  Визначення теми дослідження.

Щонайперше слід докласти зусиль для пошуку матеріалу для дослідження. Це дуже важливий і відповідальний етап, бо правильно визначений матеріал може стати запорукою успіху, але в разі помилки він же забезпечить і провал. На цьому етапі слід зрозуміти, з чим саме ви хочете й можете працювати. Шукати можна в різних напрямках, керуючись різними мотивами. Єдина умова, якою не можна знехтувати: ви маєте відчувати, що визначений шлях вам зрозумілий, ви знаєте, куди будете спрямовувати дитину. Багато хто з учителів обирає, як їм здається, найпростіший спосіб: намагається знайти якісь готові списки запропонованих іншими тем, і вже серед них якусь собі намічає. Дуже часто цей шлях виявляється хибним, бо тема, яку ти не сам вистраждав, обов'язково матиме приховане каміння, об яке буде легко розбитися. Найгірше відбувається тоді, коли вчитель, обравши таким чином тему, сам над нею не дуже переймався, а одразу віддав на розробку учню, чомусь вважаючи, що дитина сама здатна розібратися в тому, про що має туманне уявлення сам учитель. Перше правило, яке не можна порушувати: ні в якому разі не припустимо давати дитині ту роботу, над якою сам учитель не попрацював, не обдумав, не намітив хоча б у загальних рисах головні проблеми й способи їх вирішення. І знайти кілька книжок на таку тему – цього замало. Книжки мають бути опрацьовані, в першу чергу, вами. Казати дитині: "Пошукай щось в Інтернеті, там є все", – останнє діло. Тобто Інтернетом слід користуватися тоді, коли вже багато що зроблено, а не на початку роботи! Тим більше, що журі останні роки уважно пильнує за тим, щоб не відбувалися підміни, тобто щоб подані роботи не виявлялися грубо списаними з Інтернету, з ВАКівських матеріалів чи ще звідки.

Як же ж варто шукати матеріал? (Зверніть увагу: не "тему", а "матеріал" - в процесі роботи над матеріалом формулювання теми може видозмінюватися). Перш за все, слід прислухатися до того, що цікаво вам особисто: мова чи література, є якийсь конкретний текст, з яким вам хочеться попрацювати, чи існує якась наукова проблема, якесь мовленнєве явище, що вже раніше привертали вашу увагу. У випадку, якщо вам хочеться попрацювати над конкретними художніми текстами, слід їх перечитати з олівцем у руках з тим, щоб зрозуміти, яку саме наукову проблему вони можуть підказати, а своєрідність будь-якого художнього твору неодмінно продиктує абсолютно конкретні питання, які й підведуть вас до наукової проблеми. Тут теж можна визначити різні підходи. Хтось бере літературознавчий матеріал і шукає, як до даних художніх явищ ставляться інші дослідники. Серед уже висловлених думок можна знайти ту, яку ви розів'єте глибше чи під якимось іншим, до того не розглянутим, кутом. Особисто ж я віддаю перевагу власному пошуку через прискіпливе вчитування в текст, і лише після того, як сформуються власні ідеї, я цікавлюся думками інших дослідників, щоб мати змогу знайти в них підтримку чи вступити з ними в полеміку. Така робота з художнім текстом придатна в разі пошуку і літературознавчої проблеми і лінгвістичної, бо своєрідність стилю письменника, безумовно, дає широкий простір для вивчення якихось цікавих лінгвістичних явищ. Наприклад, сучасна література дає можливість вивчення таких мовленнєвих явищ, як, скажімо, нестандартне застосування прецедентних текстів, особливості використання ненормативної лексики чи різноманітних сленгів (зверніть увагу на роман Ірени Карпи "Добло і зло": він містить названі проблеми), чи навіть пряме порушення „непорушних до цього часу” законів: популярний письменник Євген Гришковець має несподіваний синтаксис: він уживає підрядні речення БЕЗ головних! Хіба не цікаво розібратися, чому таке грубе мовне порушення в його книжках зовсім не виглядає помилкою, а навпаки додає певного шарму тексту (Гришковець-то за фахом філолог, що мав практику наукової діяльності: він не може „просто так” порушувати правила).

У випадку, якщо існує якась наукова проблема, над якою ви вже міркували і хочете її дослідити детальніше, ви починаєте обдумувати, на якому саме художньому матеріалі (якщо це літературознавча проблема), матеріалі преси чи якому іншому краще її розглядати. Раз ви уявляєте собі сутність, природу того наукового явища, що вас цікавить, ви можете собі намітити приблизний план збирання матеріалу для дослідження (підготовка карток, анкетування, фотознімки та ін.) та коло тих питань, які слід розв'язати в процесі дослідження.

Лише після того, як буде осмислено вами намічений матеріал дослідження, коли ви вже в ньому орієнтуєтесь, готові його аналізувати, умієте побачити необхідні для вас взаємозв'язки в самому матеріалі, його складових частинах та з якимись іншими матеріалами зовні, можна пропонувати роботу учню. Слід пам'ятати (і це правило 2), що найталановитіший учень не може - і не мусить! - проводити дослідження самостійно, без вашого скеровування в необхідний напрямок! Тобто, учитель обов'язково знає більше й краще за учня на кожному етапі: "що треба робити далі"!

Є ще одна важлива проблема, яка може виникнути на початку роботи. Може так статися, що той матеріал, який ви пропонуєте дитині, її не зацікавить, або ж навіть буде викликати її негативну реакцію (у моїй практиці це було неодноразово. Одна дуже талановита дівчина, наприклад, покірно взялася читати ФедораТютчева, а через два тижні пожалілася: „Я читаю вірші, а мені здається, що жую папір...” Вона потім написала геніальну, між іншим, роботу за Максиміліаном Волошиним). Не можна ні в якому разі нав'язувати такий матеріал учню, бо інакше робота буде приречена на провал. Що тоді робити? Треба шукати разом, який саме текст чи яка саме проблема може цікавити в однаковій мірі й учня, і керівника. Саме тому, що цей етап пошуків і визначення може затягнутися надовго, дослідження слід розпочинати не менше, ніж за рік-півтора до запланованого конкурсу-захисту.

NB. При доборі теми (матеріалу) дослідження важливо враховувати те, наскільки ця тема дозволить проявитися індивідуальності учня, наскільки реальним при її розробці є самостійний пошук (під вашим, звісно, керівництвом) для дитини. Деякі теми таку можливість просто виключають. Наприклад, тема "Адресати лірики Володимира Сосюри" передбачає розповідь про персоналії, яким були присвячені поезії Сосюри чи які надихнули виникнення того чи іншого твору. Таку тему можна використати лише як реферативну, бо елемент самостійного дослідження в ній може з'явитися лише в тому унікальному випадку, коли учень якимось чином виявиться власником невідомих доти документів: листів Сосюри або його близьких, щоденникових записів, якихось свідчень, що передавалися усно в родині про невідомі раніше факти біографії Сосюри. Якщо ж інформація викладається виключно на підставі прочитаних книжок та журнальних публікацій, то така робота може розглядатися не як самостійна, дослідницька, а лише як компілятивно-реферативна; вона може бути корисною на звичайних уроках як джерело й засіб формування різних важливих компетентностей, але навіть шкідлива при дослідженні, бо в свідомості дитини відбувається підміна понять: "власноруч здобутий результат" - і "результат використаний, чужий".

Також не варто обирати занадто широкі теми, які можуть бути, наприклад, предметом вивчення цілого університетського курсу, і саме через їхню неоглядність, знов-таки, не дадуть можливості для самостійного оригінального дослідження школяру, що ще має досить обмежену освіченість у базових філологічних питаннях. Приклади таких тем: "Імпресіонізм у німецькій літературі", "Європейський постмодернізм", "Вплив творчості Достоєвського на японську літературу", "Український романтизм", "Українська лексикологія" та ін. Ці теми слід звужувати до таких меж, які нададуть можливість дитині через власне спостереження над конкретним текстом дослідити те чи інше явище на доступному для неї рівні. Наприклад: "Риси імпресіонізму в творчості Івана Буніна", "Естетика постмодернізму в романі "Хазарський словник" Милорада Павича", "Образ ліричного героя в творчості Левка Боровиковського, представника українського романтизму", "Використання діалектизмів у творах Марії Матіос" т. і.

  1.  Робота над дослідженням.

Починаючи роботу над дослідженням, слід правильно налаштувати учня на поставлені перед ним задачі:

а) Результатом дослідження має бути твір, в якому буде зроблено хоча б маленьке власне "відкриття" в розробці теми. Тому слід звертати увагу на те, що "не кидається в вічі", не "загальновідоме", те, що може "стати відкриттям".

б) Починати варто зі спостереження над текстом, над його внутрішніми взаємозв'язками, підтекстом та ін. Треба намагатися по-своєму трактувати текст, робити свої оригінальні висновки, пропонувати нове розуміння тексту, аргументуючи свої думки. На цьому етапі доцільно складати „картки” зі своїми спостереженнями (цитата – свій коментар-спостереження до неї – вихідні дані книжки, якою користувалися, з обов’язковим зазначенням номерів сторінок, звідки взята цитата).

в) Слід чітко уявляти різницю в завданнях та змісті між шкільним твором, іншими видами навчальних робіт та науковим дослідженням.

Шкільний твір. Учень звітує перед учителем в письмовій формі про свої знання, надбані в процесі вивчення теми. У творі учень не мусить робити оригінальні відкриття, бо це робота, яка УЧИТЬ правильно висловлювати думки. Самостійність твору полягає в тому, що він не списаний, а викладений "власною мовою".

Реферат. Учень викладає зміст кількох самостійно прочитаних і опрацьованих джерел інформації на одну тему. Безумовно, реферат зберігає лише думки (чужі), викладені в опрацьованих джерелах, свої власні спостереження учень не додає, (якщо це не „Реферат з елементами дослідження”, але такий реферат передбачає дослідження текстів-джерел інформації, а не теми, про яку зібрана інформація).

Конспект. Учень стисло передає зміст одного джерела, використовуючи переказ "своїми словами" й точні цитати з тексту. Конспект передбачає досить точну передачу думок автора (тобто „чужих” думок).

Компіляція. Це те, чим дуже часто підміняють наукове дослідження в школі: писання твору, наукової праці на підставі чужих матеріалів без самостійного дослідження та опрацювання джерел. Фактично, це повне й точне використання чужих думок, інколи переказане відносно своїми словами, а інколи складене з грубо „розлапкованих” цитат. По суті, в таких роботах відбувається „крадіжка” чужих думок, виданих за свої. Для учня це завжди негативний досвід, бо показує хибний шлях у досягненні мети.

Дослідження. Учень створює абсолютно новий продукт, в якому використовує (творчо) уже відомі з наукової літератури думки й погляди на задану тему, але додає власні оригінальні, ніде доти не зазначені, спостереження. Без елементів власного дослідження робота перетворюється на реферат чи компіляцію (чого допустити не можна). Т.ч., ознайомлення з науковою літературою зі своєї теми та наявність дослідницького елемента – головні відмінності шкільного твору від наукової роботи.

г) В науковій роботі проявляються знання, здобуті іншими дослідниками. Лише продемонструвавши ерудицію в своєму питанні, ти можеш сподіватися на серйозне ставлення до твоєї роботи. Більш того, переконатися, що твоє "відкриття" є по-справжньому новим, можна лише вивчивши, наскільки твоя тема вже досліджена іншими. Тому необхідно навчитися шукати літературу зі своєї теми та зуміти її застосувати. Треба докладно опрацювати не менше трьох вагомих робіт й надалі використати їх в своїй роботі: цитувати, ідеї й думки використовувати з посиланнями на авторів (виноски, зазначені сторінки). Але крім великих фундаментальних робіт автор дослідження мусить знати й інші роботи зі своєї теми хоча б приблизно. В бібліографічному списку використаної літератури має значитися десь близько 20 назв.

ґ) Науковий продукт, який ти створюєш, є складним роздумом у межах поставленої проблеми, який відзначається точним розумінням теми, логічним викладенням матеріалу, доказовістю (аргументованістю), наявністю висновків. Слід чітко собі уяснити, "ПРО ЩО МЕНІ СЛІД ПИСАТИ" (це витікає з розуміння теми), "ЩО Я БУДУ ДОВОДИТИ, ПОКАЗУВАТИ І ЯК" (наприклад, до теми "Образ ліричного героя..." слід відповідати на питання "Який він? Як це показано?"). Слід пам’ятати також, що структура роздуму (ТЕЗА – АРГУМЕНТИ - ПРИКЛАДИ – ВИСНОВОК) зберігається і на рівні кожного мікрофрагмента, що обстоює мікротему, і на рівні цілої частини, що розглядає одну з проблем (для того використовуючи доведення мікротем), – і на рівні всієї роботи. Особливо часто забувають про висновки, якими має завершуватися кожний логічний фрагмент, кожна частина, і вся робота (безумовно, характер цих висновків різний, але всі вони мають бути підтвердженням або запереченням своєї тези – малої чи великої).

д) Слід скласти робочий план, який допоможе дослідити намічені вже "головні думки" й „розчленувати” всю роботу на окремі підтеми ("Частини"). Першими треба обмірковувати головні думки й почати формувати головну частину твору: послідовно висловлювати гіпотези, шукати аргументи для них, робити висновки.

Після завершення цієї роботи слід написати "Висновки" – стисло викладені підсумки роботи (тобто узагальнити роботу головної частини). Вони можуть складатися зі суми висновків, якими має закінчуватися кожне доведення в основній частині.

Вступ варто писати вже після того, як буде виконана основна частина, розроблені головні ідеї й готові висновки (вступ має передувати основним думкам, тому краще над ним міркувати, коли всі "думки" вже відомі). У вступі обов'язково мають бути враховані такі складники:

  1.  Оцінка прочитаного твору (для літературознавчої роботи).
  2.  Задачі роботи ("розглянути", "довести").
  3.  Мета роботи.
  4.  Актуальність роботи.
  5.  Новизна елементів дослідження в роботі.
  6.  Указати, на яку літературу спиралися в роботі.

NB. Слід уникати в усіх частинах наукової роботи зайвої інформації, що не стосується досліджуваної теми. Наприклад, часто автори обтяжують свої твори викладенням біографії письменника. Це, як правило, зайве. Інколи занадто детально описується історична епоха, літературна ситуація в країні та ін. Часом буває зайвою інформація з теоретичних питань. Наприклад, досліджуючи тему "Своєрідність сонетів Дмитра Павличка" автор пропонує огляд всіх відомих ліричних жанрів, в т.ч. й фольклорних. Безумовно, цього не слід робити. Тема передбачає роботу над жанром сонета в творчості Д.Павличка, а тому доречним буде визначення класичних ознак сонета, можна коротко розглянути його різновиди (і навіть торкнутись його історії – але не надто детально), а далі має бути представлений детальний аналіз того, чим саме відрізняється сонет Павличка від інших зразків цього жанру, що в ньому нового, цінного, цікавого. Памятаймо, що кожна тема може „спокушати” до зайвої інформації, але до цього слід поставитися дуже уважно – й уникнути „зайвого”.

NB-2. Знову зауважуємо, що слід пам’ятати, що кожна тема й кожна мікротема, що досліджується в роботі, має класичну структуру роздуму: Теза – Аргументи – Приклади - Висновок. Таким чином, все дослідження складається з міні-роздумів, кожен з яких закінчується міні-висновком. Ці міні-висновки мають бути аргументами до тез цілої частини, а висновки кожної частини – це аргументи до головної тези (чи й кількох тез) дослідження. Якщо ж виголошуються тези й не обґрунтовуються аргументами й висновками, то порушується логічна структура роботи, висловлені думки не здаються переконливими, та, власне, втрачається наукова цінність всієї роботи.

NB-3. Слід памятати, що Вступ – дуже важлива частина роботи, бо саме вона налаштовує читача на сприйняття всього дослідження. Члени журі, як правило, на конкурсі дуже уважно переглядають Вступ і Висновки, звіряючи з ними логіку захисту конкурсанта. Тому дуже важливо правильно позиціонувати свої наміри щодо дослідження у Вступі й результати – у Висновках.

Пропонуємо до уваги деякі кліше, які можна використати у Вступі:

- „Актуальність даного дослідження зумовлена...”

- „Метою поданого дослідження було вивчити (розглянути, прослідкувати)....”

- „Предметом дослідження стала(-о, -в)...” (наприклад: „П.д. стала самоідентифікація ліричного суб’єкта поетичної спадщини М.Волошина»)

- „Для реалізації теми обєктом дослідження були обрані...” (слід назвати тексти, на матеріалі яких ведеться дослідження)

- „Відповідно до позначеної мети висуваються завдання дослідження:

- розглянути....

- дослідити....

- проаналізувати...

- охарактеризувати...”

-„Теоретико-методологічну (або ж просто: теоретичну) базу дослідження сформували праці вітчизняних і зарубіжних учених:....

- Для повного вирішення поставлених завдань виявилось необхідним застосування різних методів дослідження – описового, системно-аналітичного, компаративного, культурологічного, біографічного (або інших).” (цей пункт не обовязковий в учнівських дослідженнях, але його наявність, безумовно, позитивно впливає на сприйняття самої роботи).

- Структура дослідження зумовлена поставленими завданнями. Робота складається з...(кількість) розділів і висновків” ( далі – можна додати стислий огляд змісту. Наприклад: „Розділ 1 „...” складається з двох підрозділв. У підрозділі 1.1. подається аналіз... У підрозділі 1.2. простежується... Розділ П „....” складається з трьох підрозділів. У підрозділі 2.1. аналізується... У підрозділі 2.2. досліджується... У.... У висновках...” Але такий коментар можна не додавати. Часом такий коментар включається до автореферату конкурсанта)

- Список використаних джерел становить 25 (наприклад) пунктів.

е) Після обдумування роботи створюється перша чернетка. Таких чернеток може бути кілька. В процесі роботи над чернетками може уточнюватися й навіть дещо змінюватися тема, наскільки цього буде вимагати новий напрацьований матеріал.

3) Оформлення вже написаної (у чернетках) роботи.

а) Правильне оформлення титульного листа (правильна назва секції та відділення МАН, тема, хто автор роботи – ПІБ, клас, школа; хто керівник роботи – ПІБ, посада, заклад; хто науковий консультант – ПІБ, посада, заклад; рік виконання роботи)

б) Правильний комп'ютерний набір з дотриманням стандартного формату, з виділенням Змісту роботи, Вступу, Частин, Висновків, Використаної літератури; з оформленими виносками, додатками (якщо є) та ін.

в) Вичитка готової роботи, редагування, виправлення помилок.

г) Оправлення роботи (обовязкове, бо це складова „культури оформлення”).

4) Рецензування роботи (рецензувати має право лише працівник внз).

5) Відгук керівника (наукового наставника) роботи.

6) Заявка на конкурс (зразок – у „Вимогах”).

7) Підготовка до конкурсу-захисту: доповідь, тези роботи, буклет, презентація, наочні схеми; підготовка до тестування з базового предмету; психологічний супровід.

NB. Неодмінно слід велику увагу приділити підготовці з базового предмету. Якщо конкурсанта запрошено до захисту, це значить, що його робота досить високо оцінена членами журі й має „конкурентоздатні” бали. Сам захист готується заздалегідь з керівником (вичитується до „досконалості” доповідь, моделюються ймовірні запитання опонентів та відповіді на них, готуються виписки-помічники, презентація, роздатковий матеріал – буклети, схеми, малюнки, „роздруківки” фрагментів із розглянутих текстів, „настінна наочність” – схеми, малюнки та ін.). Можна сподіватись (і, як правило, так і є), що захист пройде успішно і буде оцінений досить високою кількістю балів журі. Виходить, що остаточний результат найбільше залежить від конкурсної роботи з базового предмета. У процесі написання цієї роботи допомогти можуть лише глибокі й ґрунтовні знання, тому що ніхто не може знати заздалегідь її зміст. Останнім часом у цій роботі неодмінно пропонується тест (питання і з мови і з літератури), кілька теоретичних запитань, є практична частина (завдання типа „вставте”, „провідміняйте”, „утворіть”, „опишіть”, „складіть” чи якийсь із видів розбору мовного або літературознавчого) й творча робота (твір). Зміст конкурсної роботи залежить від програми класу, в якому учиться дитина. Проте, слід памятати, що теоретичний матеріал може бути запропонований за курс 5 – 9кл, 5-10 кл., 5-11кл. Якщо конкурсант – учень 8 класу, то базову контрольну роботу він буде виконувати за програмою 9 класу (про це теж треба знати!).

NB-2. Дуже бажана підготовча робота з психологом, який научить дитину триматися спокійно, позбавитися нервового напруження, налаштовуватися на позитивний результат, повірити в себе. Особливо важливий психологічний тренінг для дітей мало контактних, замкнених у собі, для тих, хто має занадто лабільну нервову систему, хто не довіряє собі або має схильність до депресивності. Талановиті діти завжди потребують великої уваги від психологів і взагалі дорослих.

NB-3. На захисті для учня (а це, перш за все, дитина!) надзвичайно важливо, щоб поряд був керівник – як уболівальник, як підтримка, як однодумець, просто як близька та зацікавлена в його успіхах людина.

БЛИСКУЧИХ ПЕРЕМОГ ВАМ І ВАШИМ ТАЛАНОВИТИМ

УЧНЯМ, ШАНОВНІ КОЛЕГИ!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26478. Морфофункциональная характеристика кожного покрова 36.5 KB
  3 составляющих: кожа cutis слизистая оболочка tunica mycosa выстилает изнутри органы пищеварения дыхания размножения мочевыделения производные кожного покрова: железы потовые сальные молочные волосы перья чешуя мякиши роговые образования рога копыта когти СUTIS: epidermis располагается с поверхности представлен многослойным плоским ороговевающим эпителием dermis собственно кожа – дерма – соединительная ткань subcutis подкожный слой – соединительная ткань epidermis 2060мкм эктодермальное происхождение...
26479. Морфофункциональная характеристика мякиша 32 KB
  Морфофункциональная характеристика мякиша МЯКИШИ torus – упругие утолщения кожного покрова которые служат для опоры конечности о землю и обеспечивает амортизацию обладают большой чувствительностью осязание имеют хорошо развитый подкожный слой липоциты эласт. волокна располагаются на автоподиях Лошадь запястье пальмарно заплюсна плантарно каштаны пясть плюсна – шоры пальцевый мякиш стрелка внутри копыта Собака на грудной – запястные пястные пальцевые на тазовой – плюсневые пальцевые Свинья КРС...
26480. СПЛАНХНОЛОГИЯ 24.5 KB
  Внутренние органы оъединяют в 3 аппарата: пищеварительный: система органов пищеварения пищеварительный канал пищеварительные железы вспомогательный аппарат жевательные мышцы челюсти зубы мышцы брюшного пресса и т. дыхательный: система органов дыхания дыхательные пути – носовая полость глотка гортань трахея органы дыхания – лёгкие вспомогательный аппарат органы дыхыхательной распираторики – грудная клетка диафрагма мышцы брюшного пресса мочеполовой: почки мочевыводящие...
26481. МЫШЦЫ ГРУДНОЙ КЛЕТКИ 39.5 KB
  cerratus dorsalis craniflis i caudalis e поверхностная мышцы прикрывает мускулатуру позвоночного столба лежит дорсально в области холки в области поясницы закрепление различно у разных видов = инспиратор слабо развит у КРС экспираторнаиболее хорошо выражен у лошади и собаки иннервация – венральные ветви спинномозговых нервов межрёберные закрепляется широким апоневрозом на остистых отростках грудных позвонков 58 поясничных позвонков 15 закрепляются зубцами на верхней трети и теле рёбер Л – 512 КРС – 58...
26483. ГОЛОВНОЙ МОЗГ (ENCEPHALON) – высший отдел ЦНС 40 KB
  С дорсальной поверхности располагается ромбовидная ямка дно Iv мозгового желудочка – vixii пара ЧМН С вентральной поверхности – 2 пирамидальных пути tractus pyramidalis lateralis et medialis – соединяют кору ГМ и СМ Впереди – трапециевидное тело corpus trapecioideus тройничный нерв подъязычный XII пара – каудально перекрещивающиеся пиромидальные пути функции продолговатого мозга : центр сердечнососудистой деятельности и дыхания центр защитных рефлексов рвота понос слезоотделение чихание кашель центр пищеварительной...
26484. Распорядительная документация. Подготовка и оформление приказов 40.5 KB
  Основанием для издания приказа являются: нормативные документы государственных или муниципальных органов; решения совета директоров общих собраний акционеров; производственная необходимость. Подготовка приказа включает следующее: изучения существа вопроса; сбор необходимых сведений; подготовка проекта приказа; согласование проекта; подписание руководителем. Приказы оформляются на общем бланке предприятия или на бланке приказа. Датой приказа является дата его подписания руководителем.
26485. Справочно-информационная документация. Справка. Виды справок 44 KB
  Справки бывают двух основных видов: справки подтверждающие работу учебу оплату труда место проживания и т. составляемые по запросам граждан; справки по производственным вопросам составляемые по запросу руководства. Справки по запросам граждан работников выдает руководство организации с указанием специальности должности квалификации периода работы и размера заработной платы ст. Справки по запросам граждан работников как правило оформляются на бланках справок формата А5 имеющих адресные данные предприятия и трафаретный...
26486. Современное деловое письмо. Виды и оформление служебного письма 881.5 KB
  Виды и оформление служебного письма.д По содержанию и назначению письма могут быть: инструкционные содержащие указания и разъяснения подведомственным организациям; гарантийные дающие гарантии выполнения какихлибо обязательств оплаты сроков и т.; информационные содержащие полезную для адресата информацию а также просьбы напоминания предложения; рекламные рекламирующие товары и услуги; коммерческие содержащие конкретные предложения по заключению сделок; рекламационные содержащие претензии по качеству товаров или услуг;...