5464

Складне речення

Лекция

Иностранные языки, филология и лингвистика

Складне речення. Сполучникові і безсполучникові складні речення. Складносурядне речення, його типи. Складнопідрядні речення. Типи складнопідрядних речень. Безсполучникові складні речення. Складні синтаксичні констру...

Украинкский

2012-12-10

43.58 KB

17 чел.

Складне речення

ПЛАН

  1.  Сполучникові і безсполучникові складні речення.
  2.  Складносурядне речення, його типи.
  3.  Складнопідрядні речення. Типи складнопідрядних речень.
  4.  Безсполучникові складні речення.
  5.  Складні синтаксичні конструкції

А) Основна

1. Волох О.Т., Чемерисов М.Г., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. Морфологія.Синтаксис. – К.,1989.

2. Жовтобрюх М.А. Українська мова. – К., 1984. 4.

3. Каранська М.І. Синтаксис сучасної української літературної мови. – К.,1995.

4. Козачук Г.О. Українська мова: Практикум: Навч. посіб. – К., 2009.

5. Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. 2-га ч. Синтаксис. – К., 1965.

6. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ –К.: Вища школа, 2001.

7. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови: Підручник. – К., 2004.

8. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – К., 2006.

Б) Додаткова

1. Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис: Підручник. – К.,1993.

2. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. –К.,1985.

3. Горяний О. Синтаксис односкладного речення. – К., 1989.

4. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. – К., 1994.

5. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2004.

Складним називають речення, яке містить дві або більше частин, що мають будову простих речень, об’єднаних в одне ціле за змістом та інтонаційно, напр.: Все більше виядрюється небо з-під навислих туч, свтяться обрії, і море світла, здається, розлилося в повітрі (О. Гончар); Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні (Л. Костенко).

Засобами зв’язку частин складного речення є сполучники сурядності, підрядні сполучники і сполучні слова та інтонація, напр.: Життя іде і все без коректур, і час летить, не стишує галопу (Л. Костенко); Не тільки той поет, що засіває віршами папір, але й той, що має в душі радощі й тривогу хліба (М Стельмах); У кожного дерева стовбур порою звучить, мов струна, що зачула смичок (Т. Осьмачка); Виплива на сині ріки ясен вечір іздаля – і до ніг йому гвоздики клонить пристрасно земля (М. Рильський); Не вчи плавати щуку: щука знає свою науку.

Складносурядне речення, його типи

Складносурядним називають складне речення, предикативні частини якого синтаксично рівноправні та обєднані в одне граматичне і семантичне ціле сурядними зв’язком за допомогою інтонації та сурядних сполучників, а саме: єднальних: і, й, та (у значенні і); протиставних: а, але, та (у значенні але), проте, зате, однак; розділових: або, чи, чи…чи, то…то, чи то…чи то.

Складносурядні речення бувають двочленними і багаточленними, напр.: Вдяг ясен-князь кирею золоту, а дика рожа буйнії корали (Леся Українка); Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав, а з ним прилинули пісні пташині, і любий гай свій відгук з ним прислав (Леся Українка).

У складносурядних реченнях виражаються єднальні, протиставні, зіставні, розділові та приєднувальні відношення між предикативними частинами. Тому складносурядне речення називаютьєднальне, протиставне, зіставне, розділове, приєднувальне.

Єднальне: Жену від себе голоси поля, і тоді на мене, як дощ, спадають небесні (М. Коцюбинський).

Протиставне: В душі й перед очима почали оживати події, люди, ліси, полум’ям охоплені села, але на папері все виглядало бідніше (М. Стельмах).

Зіставне: Круглі лисогори, мов велетенські шатра, кидали од себе чорну тінь, а далекі шпилі, сизоблакитні, здавалися зубцями застиглих хмар(М. Коцюбинський).

Розділове: То комин упаде в око, то дим, як чорний кудлатий змій, тріпоче в повітрі (М. Коцюбинський).

Приєднувальне: Вона працювала лише влітку, та й та неважка робота була для неї непосильною.

Засобами вираження єднальних, протиставних, зіставних, розділових та приєднувальних відношень у складносурядному реченні слугують інтонація та єднальні сполучники.

Розділові знаки в складносурядних реченнях

Предикативні частини складносурядного речення відділяються одна від одної комою, тире, крапкою з комою.

Кома ставиться:

Між частинами складносурядних речень, з’єднаних єднальними, протиставними і розділовими сполучниками.

Заснули доли, і полонина в тиші спить (О. Олесь); Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки (Л. Костенко); Чи така вже вас родила мати, чи до серця вам вкотився грім (А. Малишко); То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний, то золотим дощем лились пісні (Леся Українка).

Кома між частинами складносурядного речення не ставиться, якщо вони:

  1.  мають спільний другорядний член, частку або вставне слово і поєднуються одиничними сполучниками і (й), та (у значенні і), або, чи;
  2.  спільними для обох частин можуть бути також видільні частки мабуть, тільки, лише

Увага! Якщо сполучники і(й), та(і) повторюються, то кома ставиться: Здавалося, і ніч не була такою темною, і зорі світили яскравіше.

  1.  мають спільне підрядне речення

  1.  складносурядне речення є питальним, спонукальним або окличним

  1.  виражені двома називними або безсособовими реченнями

Увага! Між безособовими реченнями кома ставиться, якщо їхні присудки неоднорідні за значенням: Розвиднілось, і в повітрі помітно потеплішало (А. Головко).

По узліссі на галявині зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава (Леся Українка) – спільна обставина; Його глухий плач чули одні тільки глухі скелі та ховали глибокі яри гір (Панас Мирний) – спільний додаток; Ще лист не жовтів у осінній журбі і трави не никли зів’яло (В. Сосюра) – спільна частка; Може, майнули їй перед очима теж весільні коні чи потьмарились далекі сніги (С. Васильченко) – спільне вставне слово; Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (М. Коцюбинський) – спільна частка.

Коли він торкнувся смичком до струн скрипки, все на світі зникло і залишилася тільки музика (В. Собко).

Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе! (М. Рильський); То вечірній туманець повився над покосами чи й досі висить дим від багаття? (Є. Гуцало); Шопена вальс… Ну хто не грав його і хто не слухав? (М. Рильський).

Розмови наші, співи й наостанок уривчаста, палка, завзята річ (Леся Українка); Тут було затишно і пахло смолою (М. Коцюбинський).

Тире ставиться, якщо:

  1.  друга сурядна частина, приєднана сполучниками і (й), та (і), та й, а, виражає висновок, наслідок дії першої частини, раптову зміну подій або різке протиставлення.

У сю величну хвилину тихо розгортаються кущі – і на галяву виходить Хо (М. Коцюбинський); Микола направив струни, повів смичком – і жалібна пісня розляглася по хаті (І. Нечуй-Левицький); Може, квіти зійдуть – і настане ще й для мене весела весна (Леся Українка).

Крапка з комою ставиться, якщо:

  1.  частини складносурядного речення, з’єднані сполучниками а, але, проте, однак (зрідка і, та), дуже поширені, або вже мають усередині розділові знаки, або далекі за змістом, або автор хоче підкреслити їхню самостійність

Між очеретів і рокит пасе ріка тумани-вівці; і синій лід, мов синій кит, у січні їй лише насниться (А. Мойсієнко).

Складнопідрядні речення. Типи складнопідрядних речень

Складнопідрядним називають речення, частини якого залежні за змістом і пов’язані сполучниками підрядності або сполучними словами, напр.: Як хороше у нас на Україні, де пісня нив чарівна і лунка (В. Симоненко); Осінній ліс був легкий і прозорий од жовтого листя, яке вже почало опадати, та від блідого проміння (Є. Гуцало).

У складнопідрядному реченні є головна та підрядна частини. Головна частина підпорядковує одну або кілька підрядних частин. Підрядна – це частина складнопідрядного речення, синтаксично залежна від головної або іншої підрядної частини. Напр: Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги (Григір Тютюнник). У цьому реченні підрядна означальна частина що впала йому на босі ноги залежна від головної, приєднана до неї сполучним словом що і розташована після головної.

Підрядні частини складнопідрядного речення функціонально подібні до другорядних членів речення: додатка, означення або обставини. З огляду на це виокремлюють такі типи підрядних частин:

1) з’ясувальні: Люблю слухати, як гудуть бджоли (Л. Шевчук);

2) означальні: Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була (П. Тичина);

3) обставинні:

  1.  часу: Коли війна топтала наш поріг, бійцю ти послужила для завіту (М. Федунець);
  2.  місця: Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить коло мами (Л. Костенко);
  3.  способу дії: Мій час пливе собі так тихо-тихо, як по ставку пливе листок сухий (Леся Українка);
  4.  причини: Я вас люблю великою любовю, бо добре знаю вашу міць і твердь (Д. Павличко);
  5.  мети: Виніс край мій жорстоку муку, щоб сьогодні ожив твій край (В. Симоненко);
  6.  умови: Не треба все валити на Прокруста, коли не знаєш дару Златоуста (Л. Костенко);
  7.  допустові: Біда чоловіка знайде, хоч і сонце зайде (Нар. тв.);
  8.  міри і ступеня дії: Тихо і тепло, наче й справді весна (Леся Українка);
  9.  порівняльні: Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина (Т. Шевченко).
  10.  Окремий вид складнопідрядних речень становлять речення з підрядною наслідковою (супровідною, приєднувальною) частиною. Особливістю таких речень є те, що до підрядної частини не можна поствити питання. Підрядне речення передає додаткове зауваження щодо головної частини загалом і приєднується сполучником так що, напр.: Здоровенний дуб розрісся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним (М. Коцюбинський).

Складнопідрядні речення бувають нерозчленованої структури і розчленованої структури.

Нерозчленованої структури – присубстантивно-атрибутивні займенниково-співвідносні (означальні), з’ясувальні

Розчленованої структури – часу, умови, мети, способу дії, причини, місця, порівняльні, супровідні, наслідкові, допустові

Сполучники підрядності та сполучні слова

Сполучники підрядності та сполучні слова – це найважливіші засоби зв’язку підрядної частини з головною в складнопідрядному реченні.

Зверніть увагу! Потрібно розрізняти сполучники і сполучні слова, що поєднують частини складнопідрядного речення.

Принципова різниця між сполучниками підрядності та сполучними словами полягає в тому, що сполучники підрядності лише повязують головну частину з підрядною і не виступають членами речення. Сполучні слова не тільки поєднують частини складнопідрядного речення, а й вступають у семантико-синтаксичні зв’язки з іншими словами і виконують функції членів речення у підрядній частині. Пор.: Пахне хлібом земля, що дала мені сонце й крила (Д. Павличко) і Я знаю, що мова мамина свята (Д. Павличко).

У першому реченні слово що має предметне значення, його можна замінити іменником земля (земля дала мені сонце й крила) або синонімічним займенником яка (Пахне хлібом земля, яка дала мені сонце й крила). Слово що зв’язане з присудком (дала), має форму називного відмінка і в реченні є підметом. Пропустити що в цьому реченні не можна. Отже, в першому реченні щосполучне слово.

У другому реченні слово що не має предметного значення, його не можна замінити іменником чи займенником. Його можна пропустити (Я знаю: мова мамина свята). Отже, в другому реченні щосполучник.

Сполучними словами бувають: займенники (що, хто, який, чий, котрий, скільки) та прислівники (коли, як, де, куди, звідки, скільки).

Увага! Співвідносні вказівні слова, які вживають тільки в головній частині складнопідрядного речення, є членами речення, як і сполучні слова, пор.: Ті, що народжуються раз на століття, умерти можуть кожен день (Л. Костенко); І щось в мені таке болить, що це і є, напевно, Україна (Л. Костенко).

Складнопідрядні речення з кількома частинами

Складнопідрядні речення з кількома підрядними частинами – речення, до складу яких уходять два або більше підрядних речення.

Складнопідрядні речення з кількома частинами поділяють на чотири типи.

1. Складнопідрядні речення з однорідною підрядністю (супідрядністю). Це – речення, у яких однакові за значенням підрядні частини стосуються того самого слова у головній частині або всієї головної частини, напр.: Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати (Л. Костенко); Будем слухати з тобою, як степи співають, як шумлять широкі ріки, як вітри гуляють (О. Олесь).

Зверніть увагу, що в такого типу реченнях останній сполучник підрядності може бути пропущений, пор.: Я вірю в силу доброти, що на торжку не продається, що кривди розбива пласти, красою тулиться до серця (В. Крищенко).

2. Складнопідрядні речення з неоднорідною супідрядністю – це складні речення, підрядні частини яких пояснюють різні члени головної частини або по-різному пояснюють головну частину загалом, напр.: Якби я втратив очі, Україно, то зміг би жить, не бачачи ланів, поліських плес, подільських ясенів, Дніпра, що стелить хвилі, наче сіно (Д. Павличко); Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду, і до моєї білої привітної хатини і посилаю їм у далеке минуле своє благословення, я роблю лише ту помилку, яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи незабутні чари дитинства (О. Довженко).

3. Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю.

Послідовна підрядність та, при якій перша підрядна частина залежить від головної, друга – від першої підрядної частини, третя – від другої і т. д. Напр.: Рідне слово є саме тим духовним одягом, у який повинно втілитися усяке знання, щоб стати справжнім надбанням людської свідомості (К. Ушинський); Відомо, що в родині Косачів були створені такі умови, щоб діти виховувались “в українській мові” (С. Єрмоленко).

4. Складнопідрядні речення змішаного типу, або з неоднорідною підрядністю – це складні речення, у яких по-різному комбінуються однорідна супідрядність, неоднорідна супідрядність і послідовна підрядність. Напр.: Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись (Л. Костенко).

Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

Між частинами складносурядного речення можуть уживатися: кома, тире, кома з тире та крапка з комою.

Кома ставиться

  1.  між усіма частинами складнопідрядного речення

  1.  перед усім складеним сполучником (тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, внаслідок того що, в міру того як, з тих пір як, після того як, для того щоб) або в середині його, але тільки один раз

І дійсно, ще й Великий Віз не викотився на небо, як над Ковалівкою воцарилася тишина (Б. Лепкий);

Кайдани, шаленіючи, бряжчали, щоб заглушити пісню Кобзаря (Л. Костенко)

Пор.: Катерина запізнилася на зустріч, тому що дорогу зовсім занесло снігом – Катерина запізнилася на зустріч тому, що дорогу занесло снігом.

  1.  перед складеними сполучниками у той час як, перш ніж, лише коли, тоді як, тимчасом як

Учитель привітав своїх вихованців з початком нового навчального року, перш ніж розпочав виклад нового матеріалу.

Тире ставиться:

  1.  з метою сильнішого виділення частин складнопідрядного речення

Увага! Якщо підрядна частина складнопідрядного речення стоїть перед головною, у якій міститься висновок з того, про що йде мова в попередній, то перед головною частиною ставиться кома й тире.

Якщо ти за своє життя не посадив жодного дерева – плати за чисте повітря (О. Довженко); Що писалося сльозою – сміхом не зітреться (В. Крищенко).

Коли в похід виходила батава, − її піснями плакала Полтава (Л. Костенко). Якщо кохаєш, − знайдеш без адрес оцю хатину за морями снігу (Л. Костенко).

Двокрапка ставиться:

Якщо підрядна з’ясувальна частина має стосунок до слова з головної частини, яке потребує пояснення

Ідуть дівчата в поле жати та, знай, співають ідучи: як проводжала сина мати, як бивсь татарин уночі (Т. Шевченко).

Крапка з комою ставиться:

якщо частини складнопідрядного речення далекі за змістом або вже мають свої розділові знаки

В садку ворушилося чорне, як гадюччя, гілля, стьобало по туго напнутих дротяних розтяжках, що тримали антенну щоглу і тужно підвивали деревам; поміж низькими стовбурами яблунь та вишеньок тьмяно білів сніг, лиш де-не-де над кронами дерев миготіли зорі – дрібні, неспокійні, перелякані начебто (Г. Тютюнник).

Кома між частинами складнопідрядного речення

не ставиться:

  1.  перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть сурядний сполучник або частка не
  2.  якщо підрядна частина складається з одного сполучного слова

  1.  якщо поєдуються однорідні підрядні частини одиничними сполучниками і (й), та (і), або, чи

  1.  між частинами складених сполучників перш ніж, лише коли, навіть якщо

  1.  між частинами складеного сполучника, якщо підрядна частина у препозиції до головної

Петра завжди цікавило не що він робить, а як він це робить; Сестра розповіла і як вона навчалася в університеті, і які друзі в неї зявилися.

Товариш пообіцяв принести книгу, але не сказав коли.

Хто сіяв цю біду і хто її пожне?(Л. Костенко)

Перш ніж різати, потрібно відміряти (Нар. тв.).

Перед тим як дати відповідь, потрібно добре подумати.

Безсполучникове складне речення

Безсполучниковими складними називають речення, у яких частини поєднані не за допомогою сполучників чи сполучних слів, а лише інтонаційно, напр.: Вже й дикі гуси в небі пролітали, вже й лебеді кричали крізь туман (Л. Костенко).

Безсполучникові складні речення залежно від значеннєвих зв’язків між простими реченнями, що входять до їхнього складу, поділяють на дві групи.

До першої належать безсполучникові речення з однорідними, відносно рівноправними частинами, напр.: Сплять щасливо у гнізді лелеки, не стихають у селі пісні (Г. Донець). Ці речення схожі на складносурядні речення.

Другу групу безсполучникових складних речень формують речення з неоднорідними, відносно залежними частинами, пор.: Своя пора для всього є: жита квітують літом, весною дерево стає, покрите білим цвітом (М. Познанська); Іскра ввійшов – шатро вже було без дверей (Л. Костенко). Ці речення співвідносні із сполучниковими складнопідрядними реченнями, оскільки синтаксичні відношення між їхніми частинами нагадують відношення між компонентами складнопідрядного речення (причиново-наслідкові, умовні, умовно-часові тощо).

Розділові знаки в безсполучникових складних реченнях

Уживання розділових знаків у безсполучникових складних реченнях зумовлюють змістові відношення між їхніми предикативними частинами.

Між частинами безсполучникового складного речення ставлять кому, крапку з комою, двокрапку, тире.

Кома ставиться:

Між відносно рівноправними частинами безсполучникового речення, які тісно пов’язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи спільність дій

Котилось сонце в синій стелі, тополі гнулися в поклін, гудки на станції веселі кричали вітру вперегін (А. Малишко).

Крапка з комою ставиться:

Між частинами безсполучникового складного речення, якщо вони зберігають змістову самостійність, поширені і вже мають у своєму складі розділові знаки

Українська мова вся з гомону полів, лісів і морів отчої землі, мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця, зірок і переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом; кожна її ниточка вимочена в Дунаї, криницях і струмках людської звитяги (Б. Харчук).

Двокрапка ставиться

  1.  якщо друга частина пояснює, розкриває зміст першої (до другої частини можна поставити сполучник а саме);

  1.  якщо друга частина вказує на причину того, про що йдеться у першій частині

Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти (Л. Костенко); Ідеш: волошки у житах, березка в’ється по стеблині (О. Олесь).

Цю колишню вчительку видно всю наскрізь: опозиції шукає серед інтелігентів (Б. Антонечко-Давидович); Між людьми запала тиша: відверте повідомлення Оксена приголомшило їх (Г.Тютюнник);

Тире ставиться

  1.  якщо зміст частин складного речення зіставляється або протиставляється;

  1.  якщо друга частина вказує на швидку зміну подій;

  1.  якщо в першій частині вказано на час або умову, за якої відбувається дія другої частини;

  1.  якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що йшлося у першій;

  1.  якщо друга частина містить порівняння

Ловив рибку – впіймав рака (Нар. тв); Думав, доля зустрінеться – спіткалося горе (Т. Шевченко).

Вітер війнув – листя з клена жовте, жовтувато-золотаве полетіло (П. Тичина).

Я входжу в ліс – трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Л. Костенко);

У яру нічого не росло – боялося весняних вод (М. Вінграновський).

Гляне – холодною водою обіллє (Марко Вовчок).

Складні синтаксичні конструкції

Крім складносурядних, складнопідрядних та безсполучникових складних речень, в українській мові виокремлюють складні речення з різними видами зв’язку. Це речення, частини яких поєднано сурядним і підрядним, сполучниковим і безсполучниковим зв’язками. Їх називають складними синтаксичними конструкціями.

З-поміж складних синтаксичних конструкцій виокремлюють:

  1.  речення із сурядністю й підрядністю, напр.: Ось пароплав одійде від пристані, і все: береги, лози, рідне село, батько, мати, друзі – попливе назад, повільно, але нестримно посунеться, як сунеться щороку повесні крига на Дніпрі (П. Загребельний); І скільки всіляких ласощів росте на степу, яких можна попоїсти, і потім приблукати до батька, що пасе панських овець, а батько дасть шкоринку хліба й цибулину та солі до неї (Ю. Яновський);
  2.  сполучниково-безсполучникові складні речення, напр.: Я знову їхав по Вкраїні, по тих дорогах польових, де вздовж цвітуть сокирки сині, пливе гречок пахучий сніг, шепочуть вівса сизостеблі і верби хиляться до греблі (М. Рильський); Цвіла яблуня, та, що поблизу колодязя; цвіло зілля романець на моріжку, а в долині, де зеленіє густа трава, навіть здаля виднілися жовті кульбаби, синюваті сокирки і фіалкові медуниці, сонце сміялося з височіні, розсіваючи навколо себе золоті бризки, пташки без угаву щебетали всі разом, і я літав над землею, як голуб (О. Левада).


Данной работой Вы можете всегда поделиться с другими людьми, они вам буду только благодарны!!!
Кнопки "поделиться работой":

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58682. Уроки трудового обучения. Структура урока технологии (труда) 69.5 KB
  Структура урока технологии труда Уроки трудового обучения по своим дидактическим целям содержанию методам обучения могут быть очень разнообразны. Для того чтобы учителю в должной мере овладеть методикой организации и проведения уроков необходимо прежде всего знать общие этапы...
58683. Мозаика «Собака» 42.5 KB
  Цель: выполнить проектную работу в технике мозаика Собака. Обучать выполнению аппликации мозаика. Но давайте сначала разберемся: знаете ли вы в какой технологии сделана эта работа Мозаика правильно А теперь посмотрите на экран.
58686. Работа с ватой на бархатной бумаге. Объект труда: аппликация – белка 64 KB
  Что является основой основой является бархатная бумага Какого цвета выбран фон Почему Можно ли его поменять Из какого материала мы будем выполнять работу мы будем работать с ватой бархатной и цветной...
58687. Цветочная лужайка. Пришивание пуговиц 52.5 KB
  Цель урока: Учить пришивать плоские пуговицы. пуговицы Молодцы Что же такое пуговица Пуговица это застежка на одежде предназначенная для соединения ее частей. Для чего пуговицы нужны Для того чтобы быть всегда опрятным человек должен следить за своим внешним видом за одеждой.
58688. Улитка 51 KB
  Цель урока: Создание полуобъемной аппликации «Улитка» Задачи: Образовательные: Учить выполнять полуобъемную аппликацию. Ознакомить с видами бумаги. Развивающие: Развивать мелкую моторику рук. Развивать мышление. Развивать глазомер...