54671

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСВІДУ

Научная статья

Педагогика и дидактика

Глибінні засади освітніх реформ в Україні пов’язані із зміною освітньої парадигми з принципово новим цілепокладанням у педагогічному процесі із визнанням результатом навчання не ЗУНів а компетентності учнів і це суттєво впливає на цілі та зміст навчання організаційні форми методи та засоби. Зміст та методика викладання будьякого навчального предмету мають певні специфічні риси стосовно формування компетентностей учнів. додаток 4 Основні ідеї педагогічного досвіду полягають в наступному: підготувати учнів з...

Украинкский

2014-03-18

394.5 KB

1 чел.

з реалізації проблеми


                                    АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСВІДУ.

         Інноваційний розвиток суспільства сприяє усвідомленню науки і освіти як важливих генераторів людського капіталу, дієвих чинників формування необхідних компетенцій сучасних фахівців.

Головна мета сучасності – досягнення якості освіти як основи якості життя. Це спонукає науковців шукати ефективні механізми забезпечення якості освіти. Оновлення педагогічної теорії ініціюється як внутрішньою логікою її розвитку, пов’язану з ідеями людиноцентризму, так і суспільними змінами в умовах формування інноваційного суспільства.

          Компетентнісно  орієнтований підхід – один із нових концептуальних орієнтирів, напрямків розвитку змісту освіти в Україні – це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, постійне оновлення інформації та колосальні темпи її накопичення зумовлюють потребу в таких фахівцях та членах суспільства, які здатні гнучко та оперативно адаптуватися до нових вимог, адекватно реагувати на нові виклики, навчатися протягом усього  життя, розвиватися та творити.

 Глибінні засади освітніх реформ в Україні пов’язані із зміною освітньої парадигми, з принципово новим цілепокладанням у педагогічному процесі із визнанням результатом навчання не ЗУНів, а компетентності учнів і це суттєво впливає на цілі та зміст навчання, організаційні форми, методи та засоби. Можливості сучасних технологій буквально підказують нам, що треба докорінно змінювати як сам навчальний матеріал, так і засоби його творчого використання. Це обумовлено тим, що аудіовізуальні, комп’ютерні, інтерактивні та інші технології сьогодні залучають практично всі канали сприйняття інформації (див. додаток 1). Дошка та крейда  як основні  інструменти надання інформації вже не можуть задовольнити сучасного школяра. Новітні технології як засіб навчання – це додаткова мотивація до навчання. Тому важливою умовою організації навчально-виховного процесу сьогодні є вибір учителем раціональних методів і прийомів активного навчання у поєднанні з традиційними засобами.

Серед різноманітних напрямів, нових педагогічних технологій найбільш адекватними поставленим цілям освіти є:

  •  технології навчання  в співпраці;
  •  технології різнорівневого навчання;
  •  проектні технології;
  •  кейс-технології;
  •  технології дистанційного навчання;  
  •  практико-орієнтовані технології.

     Фахівцями визначено основні напрямки застосування проектної і кейс-технологій у математиці, які стимулюють перебіг когнітивних процесів (див. додаток 2). Зміст та методика викладання будь-якого навчального предмету мають певні специфічні риси стосовно формування компетентностей учнів. Я охарактеризую арсенал, який я використовую на своїх уроках, щодо формування основних груп компетентностей. (див. додаток 3). Впровадження компетент-нісного підходу в освіту дає можливість поставити галузеві і предметні математичні компетентності разом. (див.  додаток 4 )

         Основні ідеї  педагогічного досвіду  полягають в наступному:

  •  підготувати учнів з розвиненими аналітичними, практичними, комунікативними і соціальними навичками;  
  •  формування в учнів здібності використання системного підходу до розв’язання конкретної проблеми, умінню самостійно та творчо проводити синтез накопичених знань;
  •  створення умов для розвитку особистості учня і задоволення потреб у якісній освіті за рахунок заміни технологій отримання нових знань;
  •  ефективна організація пізнавальної діяльності учнів та доступність використання інформаційних ресурсів;
  •  адаптування учнів до нових розумів життя і ринку праці в сучасному суспільстві.

Аналіз науково-педагогічної та методичної літератури за цією проблемою дозволив виявити переваги та недоліки використання проектної і кейс-технологій  на уроках математики (див. додаток 5 ). Незважаючи на недоліки  значуща роль переваг використання даних технологій на уроках робить їх найбільш привабливими для освітян. Враховуючи те, що діяльність сучасного вчителя все більше залежить від діяльності учнів, формування власного досвіду  відбувалось на  двох  рівнях: учитель – учень. Було визначено основні шляхи втілення ідеї досвіду (див. додаток 6 ). Подальша розробка проблеми вимагала створення певної технології.

ТЕХНОЛОГІЯ  ДОСВІДУ.

1. Постановка цілей і завдань

  •  Підготувати випускників, що уміють працювати з інформацією, використовують грамотно теоретичні знання в практичній діяльності, володіють комунікативними навичками і адаптованих до соціальних проблем ринку праці.
  •  Створиті єдиний інформаційний комплекс, що дозволяє зацікавити учнів у вивченні предмету, спонукати їх до активного засвоєння знань і отримання практичних навичок.

2. Організація навчального процесу на основі проектної

   та кейс-технології

 Проектна і кейс-технології дозволяють встановити оптимальне поєднання теоретичного навчання і практичних навичок. Для цього необхідно щоб проект або кейс відповідав поставленій меті при його створенні і використанні, був різнорівневим, розвивав аналітичне мислення, містив приклади практичного застосування матеріалу, що вивчався.

2.1  Зміст  процесу  освіти

оСНОВНІ причини застосування даних технологій в навчальному процесі полягають в наступному:

  •  невміння учнів самостійно працювати і ухвалювати рішення, пов'язані з робочими ситуаціями на уроці;
  •  труднощі залучення учнів в практичну діяльність при традиційних формах навчання;
  •  відсутність навичок роботи у учнів з інформацією, що отримується з підручників, довідників і інших додаткових джерел;

Проектні та кейс-технології дозволяють забезпечити необхідною інформацією по темі, що вивчається, або проблемі відповідно до вимог до знань, умінь і навиків стандарту по профілю навчання. Залучення учнів в учбовий процес відбувається за допомогою завдань практичного змісту, узятих з конкретних робочих ситуацій, при чіткому формулюванні проблеми, що вивчається і достатності інформаційного забезпечення засвоєння нового матеріалу відбувається значно активніше, ніж при традиційних формах навчання. Учні аналізують інформацію, зіставляють теоретичні дані по темі з практичним вирішенням проблеми, пропонують свої способи виконання роботи, обгрунтовувавши їх застосування.

2.2  Форми,  методи і  засоби навчання

У випадку використання проектної та кейс-технології (див. додаток 7) змінюється і роль вчителя: з первинного джерела знань він стає одним з ресурсів, крім того, виступає як помічник у процесі навчання. Учні відчувають, що  навчальна ситуація відрізняється від традиційної: стосунки між учнями та вчителем менш ієрархічні, особлива увага приділяється самоосвіті.

Діяльність учителя щодо розробки системи уроків із застосуванням кейс-технології складна, передбачає дотримання вимог, які випливають із закономірностей навчального процесу (див. додаток 8). Аналіз роботи вчителя під час проектування навчального процесу із застосуванням даних технологій дозволив створити модель його діяльності, до складу якої увійшли змістовий, технологічний блоки та блок цілепокладання (див. додаток 9)

     Відповідна методична робота на рівні школи, району,  відбувається через виступи на фахових засіданнях, підготовку та проведеннях семінарів з даної проблеми та публікації.

НАУКОВА НОВИЗНА.

Наукова новизна досвіду полягає:

  •  у розробці дидактичних матеріалів для проведення уроків, які спрямовані на розвиток основних компетентностей учнів;
  •  у подальшому розвитку та поглибленні концепції навчання учнів;
  •  в організації творчої діяльності, яка включає опис технологій роботи з різними темами математики;
  •  у виявленні педагогічних умов для подальшої розробки нових дидактичних матеріалів та технологій, використання яких дасть можливість мені як учителеві формувати у учнів вміння бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст та метод математичного моделювання; виховувати особистість, яка б не пасувала у разі виникнення проблем; розвивати інтерес до предмета.

Результативність використання технології

Практика  застосування цієї форми  навчання  дає можливість зробити наступні виводи:

1. Учні працюють на уроці активніше,  цілеспрямовано.

2. Основний зміст уроку швидше уловлюється і довше пам'ятається, якщо пояснення супроводилося яскравим прикладом, розбором конкретної ситуації, цікавою роботою.

3. Наголошується стабільне зростання якості навчання, який підтверджується моніторингом, що проводиться, за наслідками проміжної і підсумкової атестації.

4. Більше уваги приділяється питанням практичним: учні розпитують вчителя, аналізують відповіді, роблять власні виводи.

5. Учні представляють докладні, детально розроблені,  з внесенням своїх   пропозицій, практичні і  письмові  творчі роботи.

6. Учні вчаться обгрунтовувати і відстоювати свою думку; учень  розкривається повніше, розвивається уміння вести дискуссию.

7. Знижується інтерес до запам'ятовування формулювань, формул, цифрових даних. Важливо знати, де знайти потрібну інформацію.

8. Учні  володіють швидкою реакцією і кмітливістю, намагаються самостійно знайти шляхи рішення задачі або проблеми, часто не співпадаючі із загальноприйнятими, але правильні у результаті.

Синтез традиційних та вказаних методик дає на практиці оптимальні результати, що підтверджує правильність вибору педагогічної технології.

Додаток 1

Психологічні дослідження

  1.  Сприйняття інформації відбувається за допомогою:
  •  

  •  зору – 88%;  
  •  
  •  слуху – 11%.  

2. Вага видів пам’яті  у запам’ятовуванні інформації:

            %

      візуальні образи запам’ятовуются краще та більше у 60 разів.

3. У пам’яті людини утримується:

Розкажи мені – і я забуду,

Покажи –  і я запам’ятаю

Дай спробувати - і я зрозумію

китайське

прислів’я

  •  прочитаної інформації – 10%;
  •  
  •  почутої інформації  – 26%;
  •  
  •  побаченої інформації – 30%;
  •  
  •  інформації, яку обговорювали з іншими – 70%;
  •  
  •  інформації, основаної на власному досвіді – 80%;
  •  
  •  інформації, вимовленої у процесі виконання дій – 90%;
  •  
  •  інформації, яка використовується для навчання інших – 95%.
  •  

Додаток 2

Когнітивні процеси,

перебіг яких стимулює застосування

проектної та кейс-технологій  у математиці

Увага учня – через використання різних видів інформації та шляхів її передачі, які дозволяють переключати увагу зі статичного тексту на звукові коментарі, а з динамічних анімаційних роликів на абстрактні графіки.

Мислення - шляхом залучення учнів до пошуку відповідей на поставлені запитання; наданням права вибору навігації в гіперпросторі-траєкторії руху користувача від вузла до вузла за зв’язками мережі дослідження інформації або, простіше кажучи, читання гіпертексту та розв’язування математичних задач, проектування процесів; занурення учнів у ситуації, в яких вони повинні самостійно приймати рішення тощо.

Сприймання – шляхом застосування різних форм подачі інформації та можливостей маніпулювання нею з метою кращого розуміння її змісту.

 

Пам’ять – через забезпечення умов, які лежать в основі більшості законів пам’яті: усвідомлене сприймання інформації; багатократне активне повторення інформації в різних формах її кодування; яскравість першого враження від отриманої інформації; виникнення різноманітних асоціацій у процесі сприймання навчального матеріалу; можливість самостійно дозувати об’єм інформації відповідно до пропускної здатності кожного учня; можливість розширення змісту інформації за рахунок використання енциклопедичних даних та її систематизації у процесі виконання спеціально підібраних навчальних завдань тощо.      

Додаток 4

Назва

Напрями набуття

Процедурна компетентність

  •  використовування алгоритмів;
  •  уміння відтворювати контекст завдання;
  •  уміння систематизувати;
  •  уміння використовувати різні інформаційні джерела.

Логічна копметентність

(володіння дедуктивним методом доведення та спростування трерджень)

  •  володіння і використання на практиці понятій дедуктивних теорій;
  •  будування, вдосконалення та використання на практиці власної системи уявлень на основі понятійного апарату дедуктивних теорій;
  •  проведення дедуктивних обгрунто-вань, відшукання логічних помилок в міркуваннях;
  •  використання символік при оформленні текстів.

Технологічна  компететність

(впровадження новітніх педагогічних технологій, які базуються на діяльнісних та інтерактивних методах навчання, на використанні програмних засобів для комп’ютерної підтримки навчально-пізнавальної діяльності учнів)

  •  володіння методами:  проектів; кейс-технологій; портфоліо;
  •  володіння методиками: матриця ідей; вживання в роль; аналогія; мозковий штурм; синектика тощо.

Дослідницька компетентність

(володіння методами дослідження )

  •  формулювання завдань на основі аналізу суспільно та індивідуально значущих задач;
  •  уміння емпирично перевіряти справедливість гіпотез, спираючись на відомі методи (індукія, аналогія, узагальнення) та власний досвід досліджень;
  •  уміння систематизувати отримані езультати: досліджувати межі справедливості отриманих резуль-татів, встановлювати зв’язки з попередніми результатами, моди-фікувати  вихідні завдання.

Методологічна компетентність

(уміння довести доцільність використання методів)

  •  володіння методологією досліджен-ня різними засобами;
  •  встановлення на практиці ефективності  методів;
  •  володіння методологією використа-ння професійних комп’ютерних пакетів
  •  проектування власного досвіду

Додаток 3

Основні  групи  компетентностей  учнів

соціальна

полікультурна

комунікативна

інформаційна

самоосвіти та саморозвитку

продуктивної творчої діяльності

  •  Вибір учителем завдань, які передбачають для учнів самостійний пошук їх розв’язання.
  •  Стимулювання учнів до вибору раціонального шляху розв’язання задач.
  •  Надання учням можливості вибору творчих чи дослідницьких завдань.
  •  Використання самооцінки та взаємооцінки учнів.
  •  Використання групових форм навчання.
  •  Використання різнорівневих навчальних та контролюючих завдань.
  •  Проведення нестандартних уроків, які передбачають формування власної позиції, конкретні прояви особистісної активності учнів.
  •  Планування заходів предметних тижнів, у яких передбачається самостійна активна діяльність учнів.
  •  Стимулювання толерантного ставлення учнів до різноманітних проявів життя, пом’якшення проявів підліткового максималізму.
  •  Знайомство учнів з діяльністю вчених різних держав та національностей.
  •  Використання історичної інформації стосовно розвитку математичних знань у Греції, Єгипті, Індії, Європі, Украйні тощо.
  •  Використання художньої літератури в процесі викладання математики.
  •  Створення презен-тацій про докази видатних теорем, засоби розв’язання цікавих задач тощо.
  •  Висвітлення зв’язку математики з іншими природничо-науковими та суспільно-гуманітарними дисциплінами, реалізація міжпредметних зв’язків.
  •  Розв’язання задач історико-культурного. екологічного, економічного змісту.
  •  Виховання учнів на прикладі життєвого та творчого шляху видатних математиків.
  •  Проведення профорієнтаційної роботі.
  •  Характеристика значення конкретних математичних фактів та відкриттів у повсякденному житті,  розвитку цивілізації.
  •   Створення ситуацій порозуміння, спів-чуття, стимулювання вміння слухати.
  •   Стимулювання вміння учнів висловлювати власну точку зору.
  •   Сприяння удосконаленню вмінь вести навчальний діалог.
  •  Виховання взаємо-поваги учнів один до одного, емоційної врівноваженості, характеристика типів темпераменту та рекомендації щодо адаптації темпераменту до загальних вимог емоційної культури.
  •  Використання усного і письмового рецензування відповідей учнів однокласниками.
  •  Удосконалення вмінь дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.
  •  Використання завдань, які передбачають надання розгорнутих письмових відповідей для розвитку писемного мовлення учнів.
  •  Проведення цілеспрямованої роботи з математичними термінами, переклад термінів іншомовного походження, побудова асоціативних зв’язків.
  •  Проведення захистів творчих робіт.

  •  Розвиток умінь учнів працювати з підручником, з текстом, виділяти головну думку, робити висновки.
  •  Залучення вчителем додаткової інформації в процесі викладання математики.
  •  Стимулювання  учнів до використання додаткової літератури.
  •  Активна співпраця з шкільною бібліотекою.
  •  Використання малюнків, таблиць, схем як джерел інформації та передбачення складання схем, таблиць, алгоритмів, планів, опорних конспектів як результату роботи учнів з інформацією.
  •  Орієнтація дітей на раціональний вибір інформації зі ЗМІ.
  •  Залучення дітей до використання можливостей Інтернету в процесі опрацювання питань сучасного розвитку математичної науки.
  •  Навчання дітей співвідношенню інформації про математичні факти з конкретними життєвими ситуаціями.
  •  Навчання дітей інформаційному прогнозуванню.
  •  Використання комп’ютерних програм як джерел інформації.
  •  Формування загальнонавчальних умінь учнів як умови раціональної організації їх самоосвітньої діяльності.
  •  Забезпечення розвитку організаційних умінь та навичок з визначенням  мети власної  діяльності та плануванням роботи з її реалізації.
  •  Формування адекватних логічних операцій та мисленнєвих дій учнів.
  •  Стимулювання активної пізнавальної діяльності учнів.
  •  Формування навичок дослідницької роботи в теоретичному та практичному вивченні математики, до роботи в МАН.
  •  Консультування учнів з питань самоосвіти.
  •  Підготовка пам’яток «Як опрацювати текст підручника», «Як готуватись до тематичного оцінювання» тощо.
  •  Використання випереджальних завдань.
  •  Розвиток аналітичного мислення учнів.
  •  Використання навчальних програм з метою самоосвіти учнів.
  •  Забезпечення стійкої мотивації учнів до навчання та самоосвіти як провідної умови ефективної реалізації навчального процесу.

  •  Забезпечення високого наукового рівня викладання математики.
  •  Спільне з учнями визначення плану діяльності на уроці.
  •  Проведення нестандартних уроків.
  •  Використання нетрадиційних домашніх завдань.
  •  Використання відповідних різнопланових завдань творчого рівня.
  •  Створення проблемних ситуацій на основі сучасного життя.
  •  Розв’язання задач різними способами, використання задач підвищеної складності.
  •  Розвиток уяви учнів, їх мислення та пам’яті.
  •  Складання та розв’язання учнями тестів, задач, кросвордів, казок, віршів, науково-фантастичних оповідань  тощо.
  •  Залучення учнів до конструювання моделей та обладнання.
  •  Залучення учнів до участі в конкурсах «Колосок», «Кенгуру» тощо.
  •  Залучення учнів до участі в олімпіадах, МАН, у роботі заочних математичних шкіл тощо.
  •  Залучення учнів до реалізації творчих робіт та проектів.
  •  Залучення учнів до розробки та участі в заходах предметних тижнів творчого характеру.


Додаток 8

Вимоги

до діяльності учителя

з розробки системи уроків

із застосуванням проектної та кейс-технологій

Додаток 9

Модель

роботи вчителя під час проектування

навчального  процесу із застосуванням проектної

та кейс-технології

Додаток 5

Переваги та недоліки використання

проектної та кейс-технології   на уроках математики 

   

          

Недоліки

Відсутність достатньої кількості

методичних рекомендацій

щодо використання кейс-технології

в навчально-виховному процесі

Відсутність або невдосконаленість

наявних методично-дидактичних засобів.

Необхідність наявності спеціальних вмінь та навичок

учнів та педагога з використання технологій

Залежність від наявності технічного забезпечення

            


Додаток 6

Основні шляхи

втілення ідеї досвіду

  1.  Демократизація й гуманізація процесу навчання.

  1.  Диференціація та індивідуалізація навчання.

  1.  Співробітництво вчителя й учня.

  1.  Створення умов для самозаглиблення з метою саморозвитку.

  1.  Збагачення змісту навчального процесу.

  1.  Формування вмінь та бажання самостійного оперування інформацією.

  1.  Система консультацій з метою посилення розвитку творчого мислення.

  1.  Створення «Ситуації успіху» на уроці.

  1.  Організація проблемно-пошукової атмосфери.

  1.  Моніторинг якості освіти.

Додаток 7

освітня технологія, націлена на придбання учнями нових знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь і навичок за допомогою системної організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.

Мета  і  завдання

  •  активізація пізнавальної діяльності;
  •  формування навчальної компетентності, що відповідає основним принципам концепції безперервної самоосвіти;
  •  формування специфічних умінь і навичок загальнонавчального й комунікативного характеру.

              СУТНІСТЬ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ

дистанційна  освітня  технологія, заснована на надаванні учням информаційних освітніх ресурсів у вигляді спеціальних наборів (кейсів) навчально-методичних матеріалів,  призначених  для вивчення.  Навчально - методичні  матеріали надаються з використанням різноманітних видів носіїв информації та будь-якими засобами 

 

Основними  етапами  кейс-технології уроках математики є:

1. підготовка і надання вчителем навчально-методичного матеріалу з  

         теми, що вивчається;

2. планомірна і послідовна робота з учнями по опрацьовуванню кожного

         питання теми, що припускає як самостійне вивчення дитиною окремих

         питань, так і роботу в класі або консультації (індивідуальні);

3. обов'язкове узагальнення теми, що вивчається, вчителем, виявлення

         пропусків у вивченні окремих питань теми і їх усунення;

4. діагностика після закінчення вивчення теми або розділу.

Алгоритм

проведення заняття за кейс-технологією

можна представити у вигляді робочої схеми уроку

Тема уроку______________________________________

Цілі:

1. Навчальна: Створиті умови і організувати роботу, сприяти і допомагати в сприйнятті і осмисленні.

  1.  Що розвиває і виховує: Сприяти формуванню і розвитку інтелектуальної, комунікабельної, дослідницької культури.

Зміст кейса:

1. Електронні підручники інтерактивні уроки.

  1.  Глосарій по темі уроку.
  2.  Навчальна і довідкова література інші можливі джерела інформації  по темі, що вивчається.
  3.  Технологічні карти з практикуму.
  4.  Контрольні тести і завдання для самоперевірки і проміжного контролю.
  5.  Рейтингова карта з критеріями оцінок за роботу.

Хід уроку

№ п/п

Етапи  уроку

Робота вчителя

Робота учнів

1

Організаційний момент

Настрій учнів на роботу

Включення в роботу

2

Перевірка домашнього завдання

Встановлюю готовність до уроку, виявляю пропуски в знаннях, коректую

Самоперевірка, взаємоперевірка готовності домашнього завдання

3

Підготовка до роботи на основному етапі.

Формулювання проблеми, що вирішується на уроці, актуалізація

Формулювання цілей і завдань, які необхідно вирішити на уроці  

4

Засвоєння нового матеріалу.

Інформативний виклад основних зрозумінь, визначення місцезнаходження додаткової інформації

Робота з джерелами інформації, доповнення пропусків в інформації для вирішення проблеми

5

Етап первинної перевірки розуміння.

Консультативна допомога

Складання алгоритму роботи

6

Закріплення.

Забезпечення запам'ятовування знань, алгоритму рішення

Обговорення і обгрунтування вибраного алгоритму

7

Етап застосування знань.

Розбір можливих варіантів вирішення проблеми, забезпечення засвоєння знань

Робота за власним алгоритмом  із завданням по вибраній складності, застосування теоретичних знань з практики

8

Етап узагальнення і систематизації.

Напрям діяльності учнів по пошуку і застосуванню отриманих знань і навиків, формування цілісної системи знань по темі

Узагальнення отриманої інформації, аналіз і  виводи по досягненню поставлених цілей за рішенням проблеми

9

Етап контролю або самоконтролю.

Виявлення якості знань і рівня засвоєння матеріалу за допомогою контролюючих завдань і тестових питань

Перевірка глибини, усвідомленості, міцності і дієвості отриманих знань.

10

Етап корекції знань.

Усунення виявлених пропусків в знаннях

Перехід на наступний вищий рівень

11

Етап інформації про д/з.

Формулювання завдання додому. Визначення можливих джерел інформації, алгоритмів роботи

Уточнюють питання, пов'язані з  домашнім завданням

12

Підведення підсумків і оцінка знань

Виставляння оцінок за урок їх обгрунтування по карті критеріїв оцінок

Підведення підсумків: чи змогли реалізувати все задумане

13

Рефлексія

Визначення ступеня успішності уроку

Відповісті на питання:

  •  чи легке (важке) було завдання,  тема?
  •  Що саме важко? Або просто?

Обгрунтувати відповіді.

Переважаючимі формами діяльності учнів на уроці є:

  •  самостійне вивчення інформаційної бази (учбова література, довідники, електронні підручники і уроки, робота з короткими конспектами і глосарієм, робота з пошуковими системами);
  •  самостійний аналіз формулювання завдання  і побудова алгоритму вирішення завдання;
  •  виконання практичних завдань після технологічних карт з неповним алгоритмом виконання, який необхідно доповнити самостійно відповідно до робочого завдання;

   - обговорення поставленої  проблеми з подальшим ухваленням рішення

        або варіантів рішення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83609. Методы расчета электрических нагрузок 39.5 KB
  Расчет электрических нагрузок выполняется с целью правильного выбора сечений линий и распределительных устройств, коммутационных и защитных аппаратов, числа и мощности трансформаторов на разных уровнях системы электроснабжения. В зависимости от места определения расчетных нагрузок и необходимой
83610. Классификация характеристик помещений 31.22 KB
  Применение или хранение на производстве взрывающихся и воспламеняющихся при определенных условиях веществ определяет их категорию по взрыво и пожароопасности. Всего предусмотрено пять категорий пожароопасности: А Б В Г Д. Категории пожароопасности Категории А и Б по взрыво пожароопасности присваиваются производствам на которых возможна нештатная ситуация воспламенения и при этом существует угроза взрыва с избыточным давлением более 5 кПа. Категория пожароопасности А На взрывоопасных производствах категории А в качестве причины...
83611. Определение расчетных нагрузок для жилого городского района напряжением до 1 кВ 39.53 KB
  Расчетная электрическая нагрузка квартир Pкв кВт приведенная к вводу жилого дома определяется по формуле Pкв = Pкв.1 кВт квартира; n количество квартир. Расчетная нагрузка силовых электроприемников Pс кВт приведенная к вводу жилого дома определяется по формуле Pс = Pр.л кВт определяется по формуле где kc коэффициент спроса по табл.
83612. Категории электроприёмников, надёжность электроснабжения 30.34 KB
  В отношении обеспечения надежности электроснабжения потребителей разделяют на следующие три категории:Потребители I категории электроприемники перерыв электроснабжения которых может повлечь за собой: опасность для жизни людей значительный ущерб народному хозяйству; повреждение дорогостоящего основного оборудования массовый брак продукции расстройство сложного технологического процесса нарушение функционирования особо важных элементов коммунального хозяйства.Из состава электроприемников I категории выделяют особую группу...
83613. Определение расчетных нагрузок для сельской местности напряжением до 1 кВ 50.72 KB
  В результате протяженность сетей на единицу мощности потребителя во много раз превышает эту величину в других отраслях народного хозяйства а стоимость электроснабжения в сельском хозяйстве составляет до 6575 от общей стоимости электрификации включая затраты на приобретение рабочих машин. Определяются суммарные мощности: 5. Определяют расчётную нагрузку осветительных приёмников цеха определяется по установленной мощности и коэффициенту спроса кВт РРО 5. Определяют отдельно дневную и вечернюю полные мощности: 6.
83614. Выбор разъединителей, отделителей и короткозамыкателей 41.03 KB
  Условиями выбора разъединителей являются где номинальное напряжение сети кВ; номинальное напряжение электрического аппарата или токоведущих частей кВ; максимально возможный ток в месте установки разъединителей в рабочем режиме кА; номинальный ток электрического аппарата или токоведущих частей кА. Условия проверки электродинамической стойкости разъединителей: по способности выдерживать ударный ток Условия проверки термической стойкости разъединителей Короткозамыкатели и отделители это специальные разъединители имеющие...
83615. Выбор трансформаторов тока 38.4 KB
  В режиме короткого замыкания необходимо проверить трансформатор тока на динамическую и термическую стойкость. Условия выбора трансформатора тока: номинальное напряжение: номинальный первичный ток: по вторичной нагрузке: Проверка трансформатора тока по динамической стойкости: где кратность тока динамической стойкости. Проверка трансформатора тока по термической стойкости: где кратность тока термической стойкости.
83616. Выбор силовых трансформаторов на напряжение выше 1 кВ 44.49 KB
  Нормальный режим работы – раздельная работа трансформаторов это предусматривается в целях уменьшения токов короткого замыкания и позволяет применить более легкую и дешевую аппаратуру на стороне низшего напряжения трансформаторов. Номинальная мощность цеховых SНТ выбирается по расчетной мощности исходя из условия экономичной работы трансформаторов 6080 в нормальном режиме и допустимой перегрузки на 3040 от SНТ в послеаварийном режиме. После выбора мощности трансформаторов определим их количество: где Кз это...
83617. Типы проводников, применяемые в основных электрических цепях 29.51 KB
  Все соединения внутри закрытого РУ 610 кВ включая сборные шины выполняются жесткими голыми алюминиевыми шинами прямоугольного или коробчатого сечения. Токоведущие части в РУ 35 кВ и выше обычно выполняются сталеалюминиевыми проводами АС. В некоторых конструкциях ОРУ часть или вся ошиновка может выполняться алюминиевыми трубами. От стены ГРУ до выводов установленного вблизи ГРУ соединение выполняется жесткими алюминиевыми шинами.