54683

Мій край – моя історія. Оріхів -місто серця мого

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Нас зацікавила історія нашого міста району яким воно було у давнину коли одержало статус міста хто був першим головою міста На всі ці питання можна одержати відповідь із книжок Оріхів. Статус міста Оріхів одержав у 1801 році 19 лютого і став центром Мелітопольського повіту Таврійської губернії. В розпорядження міста була віддана земля – 2602 десятини.

Украинкский

2014-03-18

61.5 KB

4 чел.

Тема.  Мій край – моя історія. Оріхів -місто серця мого.

Мета: розширення та поглиблення знань учнів про свій край – Оріхівщину, своє місто, його історію, традиції, культуру, походження назв населених пунктів – топоніміку, геральдику – гербознавство; виховувати любов до рідного краю, гордість за своє місто.

Обладнання: 1.герб міста  Оріхова

                       2.гра «Абетка топонімів»

                       3. гра «Поетична сторінка» (акровірші та  власні вірші учнів

                        про Оріхів)

                       4.презентація «Місто серця мого»

                       5.плоди горіхів             

                          Хід   заходу

Вчитель. Жодна держава не може вважати себе розвиненою, демократичною, якщо її народ не знає свого минулого. Історія нашого краю, як і історія нашого народу, України, традиції, культура сягають своїм корінням у сиву давнину.

В народі кажуть: «Де коріння сильне й глибоке, там і дерево сильне, міцне, мужньо протистоїть всім бурям і стихіям». Сила дуба не лише в його стовбурі та крислатому гіллі, а і в його корені. Ви молода парость з якої виросте пишна крона нашого народу. Отож,  запрошую  вас у дивну подорож на кілька століть тому назад. З нами вирушають в дорогу: історики, топонімісти, геральдисти, поети.

Слово мають історики.

(Розповідь учнів супроводжується презентацією про Оріхів  «Місто серця мого»)

Історик 1. Нас зацікавила історія  нашого міста, району, яким воно було у давнину, коли одержало статус міста, хто був першим головою міста? На всі ці питання можна одержати відповідь із книжок « Оріхів». « Серед таврійських степів зеленіє Оріхів», матеріалів місцевого  історико – краєзнавчого музею. Перша згадка про Оріхів датується 1775 роком. Статус міста Оріхів одержав у 1801 році 19 лютого і став центром Мелітопольського повіту Таврійської губернії. В ньому діяли: канцелярія городничого, повітовий та земський суди, казначейство, пошта, духовне управління.

Історик 2. В розпорядження міста була віддана земля – 2602 десятини. У 1801 році був збудований Свято – Покровський храм – спочатку деревяний, пізніше – кам’яний. Сюди, в Оріхів,  приїздив на зустріч з катеринославським єпископом, цар Олександр за 16 днів до смерті.

Історик 3. Історики стверджують, що місце, де тепер знаходиться Оріхів, раніше було вкрите заростями очерету, озерами прісної води, на його околицях знаходились кам’яні баби, що свідчить про перебування тут  кочівників. На території міста було дві площі – базарна та ярмаркова,  три

мости – один через Конку, два – через яри. Ярмарки проходили 3-5 днів. Продавали великої рогатої худоби до 6 тис. голів, дрібної та овець – до 10 тис. голів. Число покупців та продавців на ярмарку становило до 6 тис. чоловік.

Історик 4. Поступово навколо міста утворились хутори і села: 1820 р.- Щербаки, 1840р. – Новопавлівка та Буряківка, 1879р. – Новоандріївка. Пожежа 1844 року знищила в Оріхові багато будівель – 30, приміщення суду. З ініціативи поміщика Емануїла Маркуса в місті було відкрито початкову школу. Першим мером  Оріхова був Йоган Генріхович Янцен, їхня родина проживала в особняку по вулиці Шевченка, де тепер знаходиться міськрада.

Вчитель. Дякуємо історикам за цікаву інформацію і звертаємося до топонімістів розтлумачити назву Оріхів та деякі назви населених пунктів навколо нашого міста. Які села прилягають до Оріхова? (учні називають) А чи знаєте ви чому вони так називаються? Сьогодні ви  про це дізнаєтесь.  Але спочатку слід з’ясувати значення слова  топоніміка.

Топоніміст 1. Топоніміка – спеціальна галузь  знань,  що пояснює назви міст, сіл, річок, гір. З давніх – давен у людей часто виникали питання з приводу походження  багатьох назв. Кожна назва ніби запрошує нас прочитати її неповторну та цікаву історію. Спробуємо розгадати походження назви Оріхів. Вона оповита легендами, ось одна із них. Своє найменування місто одержало від розташованої поблизу балки, зарослої горіховими деревами. Інші твердять. що в балці були зарослі дикого чагарника – ліщини.Ще одна версія походження назви така. На мілководних плесах річки Конки ріс смачний і добре відомий водяний  горіх – рогульник, чилим, чортів горіх, яким смакували і запорозькі козаки, і чумаки.

Топоніміст 2. Деякі дослідники вважають, що колись тут було татарське поселення, яке називалося  Сім татарських мечетей. Потім тут розміщався зимівник запорожців під назвою Лиска, а з 1776 року- селище Оріхова балка. Очевидно назва виникла від прізвища.

Топоніміст 3. Річка Конка колись називалась Кінськими водами. Її назва нерозривно пов’язана із словом  «кінь». Вважають, що в глибоку давнину великі табуни коней випасалися в долині цієї річки, а кочівники – скіфи та ногайці любили коней і мали їх великі табуни.  Ось що розповідає легенда. Колись на наших степах кочували ногайці. Верховодив ними жорстокий, підступний і жадібний хан. Награбував він багато добра і вирішив відправити його в Крим або Туреччину. Зібрав срібло – золото на галеру і поплив Кінською до Дніпра. Але про це довідалися запорожці і як тільки корабель порівнявся із засідкою, напали на нього. Та хана ніде не було. Раптом відкрилася ляда, з якої вискочив вершник – увесь у золоті і кінь під ним золотий. Козаки від такого дива завмерли. А хан з конем у воду - та й зник. І до цього часу шукають скарби ці та не можуть знайти.

Топоніміст 4. Багато легенд і переказів пов ‘язано з назвами поселень навколо Оріхова. Старі люди розповідають що там, де тепер село Юрківка, перебрався  через Кінську козак  Юрко. Не хотів жити  в неволі, викрав у пана 3 скакунів, щоб міняти в дорозі, та й подався до Кінської. Двох коней загнав, а на третьому переправився  на лівий берег у Таврійську губернію, де була воля. Доберешся до середини річки – і ти вже вільна людина, а впіймають вартові – тавро на грудях або руці гарячим залізом випечуть і до Сибіру відішлють. Через це наш край Таврією називався. А козак Юрко став тут жити. Згодом таких утікачів, як він, стало багато. Зійшлися вони на раду і вирішили назвати  свою слободу на честь Юрка – Юрківкою.

Топоніміст 5. Ось що відомо про походження назви Мала Токмачка. Кінською запорожці на чайках плавали, з обох боків до неї підступали байраки, невеликі поселення. На місці Токмачки було поселення, яке називалося Малою Маківкою. У червні, коли у степу квітували маки, на село напали  турки і татари (Це була п’ятниця – святкували свято маку.) Дорослих порізали, дівчат у неволю забрали, дітей у річці  потопили. Ще дужче від крові зачервоніли маки. Довго пустувало село. А тоді одного разу  тут з ‘явилися двоє – парубок та дівчина русалка. Це були  ті діти,яких колись татари потопили. Поселилися там,де було село, та й стали жити. Назвали село Христинівка, бо так звали ту дівчину. А потім перейменували на Малу Токмачку, бо маки ті були потовчені ворогами, кров на них пролилася.

Топоніміст 6. Село Григорівка засноване на місці зимівника козаків. Після зруйнування Січі козаки організували тут слободу Кіноводівську, але потім це село було віддане,як дача, з усіма людьми Григорію Потьомкіну, який пізніше подарував його своїй племінниці Катерині. Тому село й перейменували на честь «доброго дядька» на Григорівське.  А село Єгорівка, засноване у 80 роки 18 століття одержало назву Брусенівка, а потім на честь землевласника Егора Брусенцова – Єгорівка. Село Новопавлівка дістало назву від імені селянина  Павла Ярового – першого поселенця. Новоандріївка  - від імені волосного писаря Андрія Сиротенка.  Село Копані  дістало назву від слова «копанка» - колодязь, з якого добувають воду. Білогір’я колись мало назву Резидентове, бо було віддане чиновнику з Петербурга, резидентові російського уряду при кримському ханові Андрію Костянтинову. Друга назва -Маркусове - від поміщика Маркуса, який привіз на Дон кріпаків з села, розташованого біля крейдяних «білих гір». Ця назва збереглася і до сьогодні.

Вчитель Дякуємо топонімістам за цікаву інформацію. А чи знайоме вам слово геральдика? Що воно означає? Так, це спеціальна дисципліна, яка займається вивченням гербів та їх історією, адже ще  за руських  князів створювались своєрідні знаки – символи міст. Ці знаки звуться герби. Послухаємо про герб нашого міста.

Геральдист. Ще за часів Російської імперії розглядалось питання наявності гербів у ряді міст. В департаменті геральдики було розроблено герб для Оріхова, але він не був затверджений. Лише у 2001 році з нагоди 200- річчя міста було прийнято символіку Оріхова. Форма герба міста нагадує лицарський щит, золоте поле якого навпіл по вертикалі розділяє червоний стовп – який символізує Чумацький шлях (торговельний)  до Криму. По горизонталі – синя балка – символізує річку Кінську, вказує на колишню межу земель Війська Запорізького. В центрі- на перетині – золотий горішок із срібними листочками – номінальний символ, що розкриває назву міста. Герб увінчано в декоративний картуш, увінчаний срібною короною,що свідчить про адміністративний статус міста. Автором герба Оріхова є художник Анатолій Завгородній.

Вчитель. А зараз невеличка гра «Абетка топонімів». Запрошуємо двох  вправних ерудитів до гри.

Завдання. Запишіть у алфавітному порядку назви населених пунктів нашого краю.(на швидкість і правильність)

Гра для слухачів. Дати відповіді на питання, пов’язані з темою заходу. За правильну відповідь одержуємо горішок – символ нашого міста. Переможцем стане той, хто отримає більшу кількість горішків.

Запитання:

1.Коли Оріхів святкує день свого народження? (19 вересня)

2.Коли місто Оріхів отримало статус міста? (19 лютого 1801 року)

3..Що таке топоніміка?

4.Назвіть назви поселень на місці сучасного Оріхова. (Сім татарських мечетей, Лиска, Оріхова балка)

5.Які назви мали села, розміщені поблизу міста?(Токмачка – Мала Маківка, Христинівка, Григорівка – Кіноводівське, Єгорівка – Брусенівка, Білогір ‘я – Резидентове, Маркусове)

6.Що таке геральдика?

7.Що символізують червоний та синій стовпи, горішок на гербі?

Вчитель. А зараз поетичні проби пера наших учнів про наше місто, його історію, традиції. Слово мають наші «зірочки –поети»  Учні читають свої поетичні твори.

Рефлексія.

Вчитель. Діти, скажіть для чого людині треба знати  історію свого міста, топоніміку, геральдику? Чи можна жити і не знати цього? Чому люди зберігають якісь пам’ятки про давнину?

(відповіді учнів)

Підсумок заняття.

Наша історія - це корені нашого роду, народу, без знань про них ми не можемо відчувати себе  людьми з високою культурою, нацією. Саме це і тримає нас на землі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26260. Особенности проектирования защиты растений в агроценозах и перспективы ее экологизации 63.5 KB
  Лекция Особенности проектирования защиты растений в агроценозах и перспективы ее экологизации Цели и задачи. Проектирование защиты растений в агротехнологиях различных уровней интенсификации. Принципы и возможности экологизации защиты растений. Проектирование защиты растений в агротехнологиях различных уровней интенсификации Проектирование систем защиты осуществляется на основе определения видового состава вредных организмов в рамках агроэкологической группы земель и их потенциальной вредоносности которая устанавливается с помощью...
26261. Особенности проектирования обработки почвы под основные культуры в связи с различными агроэкологическими условиями 99 KB
  Практическое занятие Особенности проектирования обработки почвы под основные культуры в связи с различными агроэкологическими условиями Цели и задачи Сформировать представление о современных системах обработки почвы в севооборотах и основных направлениях ее совершенствования. Рассматриваются особенности обработки почвы в различных агроэкологических условиях в соответствии с требованиями сельскохозяйственных культур. Ключевые слова: оптимальная и равновесная плотность почвы отвальная плоскорезная чизельная комбинированная основная...
26262. Оценка агроклиматических условий 285.5 KB
  Температура воздуха почвы и растения всегда зависит от количества солнечной радиации. В зависимости от длительности промерзания почвы и ее среднегодовой температуры выделяются четыре типа температурного режима почв: мерзлотный характерен для районов вечной мерзлоты среднегодовая температура почвы отрицательная; длительно сезонно промерзающий с длительностью промерзания не менее 5 месяцев среднегодовая температура почвы положительная глубина проникновения отрицательных температур более 2 м; сезонно промерзающий с длительностью...
26263. Подготовка семян к посеву 609.5 KB
  Домашнее задание Подготовка семян к посеву Цели и задачи. Освоить систему подготовки семян к посеву приобрести навыки сортировки калибровки и обработки семян различными препаратами и физическими средствами стимуляции. Аннотация Рассматриваются различные виды подготовки семян к посеву: сортировка калибровка тепловой обогрев протравливание инкрустация дражирование скарификция стратификация и др. Приводятся нормативные требования к качеству семян.
26264. Расчет потребности в элементах питания на планируемую урожайность 109 KB
  Развить умение рассчитывать дозы минеральных и органических удобрений на планируемую урожайность с использованием различных методов. Рассматриваются три группы способов расчета доз удобрений под планируемую урожайность: нормативные балансовые и статистические. Ключевые слова: нормативы затрат удобрений вынос элементов коэффициент использования запасы потери газообразные вымывание прибавка урожая балансовые коэффициенты нормативы расхода поступление. Нормативный метод расчета доз удобрений на планируемую урожайность.
26265. Выбор культуры и сорта 1.09 MB
  Менее требовательны к плодородию почвы культуры отличающиеся хорошо развитой корневой системой или повышенной усвояющей способностью корней рожь сорго овес нут чина пелюшка люпин желтый и синий сераделла гречиха и др. Легкие песчаные и супесчаные удобренные почвы можно использовать для возделывания озимой ржи овса песчаного сорго картофеля турнепса арбуза дыни сераделлы эспарцета песчаного люцерны желтой и житняка. Среднесуглинистые почвы больше подходят для овса проса сорго гречихи ячменя подсолнечника сои фасоли...
26266. Задачи и принципы построения агроэкологической оценки земель 30 KB
  Лекция: Задачи и принципы построения агроэкологической оценки земель Цели и задачи. Обосновать построение системы агроэкологической оценки земель исходя из агроэкологических требований сельскохозяйственных культур адаптивных технологий их возделывания для проектирования адаптивноландшафтных систем земледелия. Обосновать необходимость совершенствования системы агроэкологической оценки земель с позиций новых требований экологизации земледелия. Ключевые слова: адаптивноландшафтное земледелие агропроизводственная группировка почв...
26267. Понятийный аппарат агротехнологий и их классификация 86.5 KB
  Усвоение базовых понятий агротехнологий их классификации и места в адаптивноландшафтных системах земледелия. Агротехнологии рассматриваются как составная часть адаптивноландшафтных систем земледелия. Агротехнологии как составная часть адаптивноландшафтных систем земледелия. Классификация агротехнологий как составная часть адаптивноландшафтных систем земледелия Современные агротехнологии представляют собой комплексы технологических операций по управлению продукционным процессом сельскохозяйственных культур в агроценозах с целью достижения...
26268. Контроль сорной растительности в агроценозах 233.5 KB
  Рассматриваются наиболее типичные условия засоренности агроценозов экономические пороги вредоностности сорняков предупредительные и истребительные методы контроля сорняков в том числе агротехнические биологические и химические. Контроль сорной растительности в агроценозах Среди всех агрономических проблем одна из самых сложных – контроль сорняков причем при снижении интенсивности обработки почвы она обостряется. Методы контроля сорняков подразделяются на предупредительные и истребительные. Предупредительные методы контроля сорняков Они...