54686

Oберегu моєї оселі

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: Пропаганда літератури із народознавства, історії нашого народу, його мови, звичаїв, пробудити цікавість до народної символіки, прикмет, до невмирущих скарбів народу.

Украинкский

2014-03-18

123 KB

3 чел.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Управління освіти і науки

Полтавської обласної державної адміністрації

Вище професійне училище № 7

Oберегu моєї оселі

               Підготувала: Сипко Л.В.

                                                 бібліотекар

       Вищого професійного училища № 7

м. Кременчук

2012

Мета: Пропаганда літератури із народознавства, історії нашого народу, його мови, звичаїв, пробудити цікавість до народної символіки, прикмет, до невмирущих скарбів народу.

Обладнання: Книжкова виставка по темі, зразки вишитих рушників, серветок, скатертин, хустин, українського національного посуду.

Бібліотекар. Україна! Рідний край! Золота чарівна сторона. Земле, рястом уквітчана, любистком закосичена.

Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

Людина має завжди пам'ятати, звідки вона родом, де її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову, звичаї. Мабуть тому, що на українську землю разом з незалежністю прийшла весна національного відродження, виринуло сповнене глибокого внутрішнього змісту слово Берегиня.

Воно утворене від слова берегти, на означення оселі, хати. Сьогодні і піде мова про те, що саме ми повинні зберегти, не забувати, щоб наша Берегиня стала для нас священним місцем.

(Бібліотекар знайомить із літературою книжкової виставки «Звичаї нашого народу» ).

З Берегині починається рідна домівка. Вона оспівана в піснях, оповита легендами, зігріта теплом материнської   любові.   Батьківська хата, які думки і почуття викликає у нас цей символ? Учениця.

Батьківська хата...

Ти стоїш, не багата й не пишна,

Виглядаючи з саду в луг,

Рясний цвіт обтрусили вишні

На солом'яний твій капелюх.

Ти була мені наче мати,

Ти служила мені, як могла, -

Кожна кровочка, кожна лата

Не жаліла для них тепла.

Дедалі більше віддаляється від нас в шаленому темпі атомної епохи біленька хата у вишневому садку...

«Садок вишневий коло хати», хто з нас не пам'ятає ці знайомі з дитинства рядки?

Багатьом із нас пощастило гостити в таких біленьких хатах у наших бабусь. Адже у цій хатині — наш корінь роду, щось одвічне, як життя, і святе, як мамина пісня.

Біла хата з теплою солом'яною стріхою. Долею суджено їй бути білою. Пригадаймо: біла хата, біла сорочка, біла скатертина... Це становило неодмінну національну прикмету українця. З давніх-давен у народних уявленнях біла барва символ чистоти, морального здоров'я, душевної краси. Існувало повір'я: тварина білої масті приносить добро. Коли говорили «біла рука», «біла світлиця», «білі груди», то мали на увазі красиве.

Важливою спорудою в сільській хаті є піч. Давайте поговоримо, хто і що знає про піч.

Учениця. Піч. Тут господиня готувала їжу, з'ясовувала стосунки з невісткою (як Кайдашиха з Мотрею), навчала доньку поратись біля горщиків. У печі пеклися паляниці духмяного хліба з шишками, весільній коровай, як символ добробуту, чулися запахи борщу, каші. В печі не тільки готували страву. Вона створювала особливе родинне тепло, об'єднувала навіть розсварених чоловіка з жінкою, а для дітей була справжнім чарівним захисником.

Господиня охайно білила піч, в окремих регіонах України розмальовували.

Коли піч випалена, а сім'я поснідала та стала до праці, всі предмети займали свої традиційні міста. Коцюба, рогачі — у коцюбинку керамічні тарілки, полумиски — на миснику. Тоді народжувалась у хаті глибока тиша, виникала гармонія і здавалося, що всі предмети між собою починають тихенько шепотіти.

Бібліотекар. Особливу роль у хаті відігравав стіл, який мав, крім прикладного, й етнопедагогічне значення. Тут народжувалося шанобливе ставлення до батька як голови роду він займав почесне місце за столом. Стіл завжди накривався скатертиною: у будень звичайною, у свято зі смаком оздобленою.

Учениця. На столі завжди лежав хліб, а на Різдво та Великдень ще й свічку запалювали. Зі столом пов'язано чимало призабутих, цікавих традицій. Скажімо, вважалося за великий гріх стукати кулаком по ньому (казали, що тоді посваряться чоловік із жінкою).

Бібліотекар. Хліб завжди був на почесному місці в Берегині. Найдорожчих гостей на Україні завжди зустрічають піснею та хлібом-сіллю на вишитому рушнику.

Учениця. У кожній оселі існував непорушний звичай: як тільки родина заселяла нове житло, у ньому обов'язково мала бути піч, стіл, пічна діжка. Багато чого можна було позичити чи взяти на тимчасове користування у сусідів, а ось пікну діжку ніколи не виносили з хати. Вона вважається святістю і недоторканістю, бо народжувала хліб. Навіть у роки війни, коли люди покидали свої оселі, пікну діжку завжди брали з собою.

Перед тим як пекти хліб чепурили світлицю, із скрині виймали рушник, яким витирали руки, і з словами «Бог на поміч» готувалося тісто. Вчиняли тісто в четвер, а пекти треба вже тільки в жіночий день п'ятницю. В день, коли пекли хліб, у сім'ї не повинно бути сварок.

Час народження хліба... Це було справжнє священнодійство. Коли паляниці мали саджати в піч, то тісно причиняли двері хати не тільки тому, щоб зберегти тепло, щоб глибше   і   значущіше   таїлося в  усьому  процесі  випікання. На обід зі свіжим хлібом, як на свято, збиралася вся сім'я. Мудрою була педагогіка. Ніколи хліб не клали догори бо це був великий гріх. Святим правилом   було   не  залишати недоїдків хліба. А коли окраєць падав зі столу, його піднімали   й   цілували,   щоб хліб не образився.

Народ   порівнював   хліб  із сонцем.

Пахне хлібом трава,

Що купала мене

з дитяти. Пахнуть хлібом слова,

Що мене їх навчала мати.

Пахнуть хлібом гаї.

Де кохалися ми до згубу.

Пахнуть хлібом твої

Груди, очі, долоні, губи.

Пахне хлібом маля,

Що любов його народила.

Пахне хлібом земля,

Що дала мені сонце і крила.

Д. Павличко

Бібліотекар. Хай завжди хліб - совість наша - буде в хаті, лежатиме прикритий вишитим рушником, свіжий та святий!

Дуже любили люди свою берегиню. Навіть у жнив'яну пору, коли кожна хвилина дорога, жінки прикрашали її. І насамперед рушниками.

Учениця. Рушник на стіні давній наш звичай. Не було, здається, жодної оселі на Україні, яку б не прикрашали рушники. Рушник символ чистоти почуттів, безмежна любов до ближніх, до всіх, хто не черствіє душею. Виряджаючи в далеку дорогу, дарують рушник, як побажання щастя і добра.

Два рази на рік на Різдво і Паску господиня прикрашає хату рушниками. У період посту житлова частина хати прикрашалася клечальним зіллям. У кожній оселі були свої рушники й візерунки на них, не схожі на інші. Колись рушник був не лише окрасою, неодмінним атрибутом сільської хати, а й мав ритуальне значення, візерунки несли в собі певну інформацію. Це був і своєрідний календар, і книга родоводу.

Вимережуючи хрестиком орнамент, жінки вкладали в них свої заклинання від злих сил, просили здоров'я, удачі і щедрої долі для тих, кому рушники призначалися.

Доріжки білі ненька вишивала,

А земолоч блакитну з хвилі брала

З клубочка свого серця жар-червону,

Із пасма ночі та із смутку чорну...

П'ять ниток на голку,

П'ять під голку,

Ой білий шовку, непокірний шовку!

Швидкі роки ковзнули п'ятернею

За матір'ю ласкавою моєю.

Та в'ю із хмелю радощі зелені,

Бо вірю я у вишивання нені.

Хто сам малюнок долі вибирає,

Той пустоцвіту у житті не має!

М. Павленко

Червоний колір це любов.

Зелений вишневий чепурненький садочок із червоною калиною...

Чорний сум, журба.

На рушниках часто бачимо голубину пару: символ миру, злагоди, щастя, ніжності. На весілля дарують вишиту голубину пару, щоб подружжя було все життя в купці, як голуб з голубкою.

Обереги, які знаходяться на краях рушника, мають сусідити не тільки над вікнами, а й біля дверей. Ці обереги добрі охоронці нашої оселі, бережуть, аби до хати не заходили домовики, які, за повір'ям, приносять лихо.

Бібліотекар. Щастя оселі залежить і від того, яке коріння має родина, як знає вона свій родовід. Кожен родовід це окрема книга життя. А чи знаєте ви свій родовід? Буває, що люди не знають нічого про батьків, не говорячи вже про дідусів і бабусь. А ось деякі народи в Азії знають свій родовід за 7-8 поколінь. Відомий поет Володимир Сосюра добре знав свій родовід і з боку батька, і з боку матері до 4-5 коліна (вони, до речі, люди різних національностей ).

Можливо, хтось із вас попробує розповісти про свій родовід. (Повідомлення учнів).

Бібліотекар.    Справжнім    домашнім    оберегом є портрет батька та матері, обрамлені вишитим рушником. В чорнім горі і журі Віру нашу не підтягти, Умирають матері, Та не вмре ніколи Мати!

Б. Олійник Друзі! А хто з вас пам'ятає мамину пісню? Мабуть, таких мало є серед вас? А що ж ви співатимете своїм дітям? Адже лагідна, добра колискова вже виховує дитину, створює для неї світ прекрасних ліричних образів.

Колискова Коли м'який, ласкавий, тихий вітер Лягав спати у траву шовкову, Сон ніжний землю обійма за плечі Тоді я чую неньки колискову.

Учениця. Багато доріг манить нас у житті, але слово, виспіване мамою в колисковій, повертає до рідного дому, якого не можна зрадити. Споконвіку в народові існував звичай: колиску, яка вийшла з ужитку, ніколи не викидали, а берегли доти, доки люди жили у хаті. А робили її з клена або ясена, щоб діти були співучими.

Бібліотекар. Саме в Берегині (домівці, оселі) мати розповідала своїй дитині про найдорожче для їхньої родини, вчила своє дитя добру, повазі до старших, любові до рідної землі, яка нас годує.

Пісня України! Хто не був зачарований нею? Адже вона це бездонна душа народу. Це його крила.   Вона   пахне   весняними  дощами,   синіми льонами, материнськими теплими долонями.

Учениця.

Бо ж пісня невичерпне джерело,

Вона святиня наша і скарбниця.

Схили до ніг її своє чоло

Її красою можеш освятитися.

В ній кожне слово чиста крапля срібла,

А в кожній краплі діамант блищить.

І щоб не сталось з нами, люди, лиха,

Нащадкам це багатство збережіть!

(Звучить пісня про калину).

Бібліотекар. Ви прослухали народну пісню про калину. Це теж національний символ, оберіг України. Про неї можна говорити багато, але давайте, хоч коротенько, про неї.

Раніше, рідко коли можна було побачити криницю без куща калини, яка не тільки прикрашала, але й оберігала воду і від спеки, і від усього злого.

Криниця це не тільки домашній оберіг, а й символ національного відродження. Давайте разом з'ясуємо, що сьогодні символізує криниця:

−криниця з журавлем з споконвіку символізує достаток, невичерпну людську доброту, щирість і привітність.

криниця здавна вважалася чимось святим. Наші предки вміли шукати, де добре б'є джерело, щоб і в посушливе літо криниця не міліла;

наші предки пригощаючи подорожнього гостя водою, приповідали: «Пийте на здоров'я, хай бог дає вам силу».

Найціннішим же є духовне значення криниці, бо це чисте джерело наших душ. Цей домашній оберіг об'єднує покоління. Адже криниці копалися дідами, батьками, а п'ють із них воду і бережуть пам'ять родоводу їхні діти й онуки — прийдешні покоління нашого народу.

У народові існує таке повір'я: скільки криниць на землі, стільки й зірок на небозводі. Якщо ж нам доводилося бачити, як падає зірка, знайте то десь замулилось джерело. Отже, щоб не згасали зірки, оберігайте живі криниці.

З чистим джерелом порівнюється і наша калинова, барвінкова рідна мова.

Учениця. Без мови рідної й народу нашого нема.

(Звучить вірш. В. Каюрова «Плекаймо рідну мову» ).

Бібліотекар. Ми сьогодні говорили про національне відродження українського народу, його символи, обереги...

Батьківська хата. Мамина пісня. Бабусина вишиванка, портрет на стіні найдорожчої людини. Хліб-сіль на вишитому рушнику, чиста криниця - це все наша родовідна пам'ять, наші непересічні символи, наші обереги.

І завершуючи зустріч, хотілося б запросити послухати звуки одного з найстаріших музичних інструментів бандуру.

(Звучить попурі українських народних пісень).

(Читають вірш В. Сосюри «Любіть Україну»).

Любі друзі, все, що ви сьогодні побачили й почули, нехай стане вашою дійсністю. У вас попереду безліч проблем, гори знань. Але оберігати обереги Батьківщини, землі свої треба з особливим сумлінням, щоб не бути викинутими із життя. «Ми повинні прийти від красивої думки до красивого життя говорив тисячі років тому Платон, — а від красивого життя до краси».


Література

  1.  Все про рушник/ Позакласний час.- 2005.- № 1-2. с. 8-12.
  2.  Ковальчук  О.В. Українське народознавство. Книга для вчителя.- К.: Освіта, 1992.-176 с.
  3.  Народні традиції/ Український національний посуд/ Все про вчителя.- 2004.- № 11-12.- с. 45-48.
  4.  Обереги моєї оселі/ Шкільна бібліотека.-2004.-№ 8.- с. 29-31.
  5.  Ой, хустина, хустиночка/ Позакласний час.-2005.-№ 5.-с. 33-34.
  6.  «Рушники, ви мої рушники»/ Позакласний час в технікумах, коледжах.-2005.- вип. 6.- с.157-168.
  7.  Символіка квітів/ Позакласний час.- 2005.- № 6.- с.32-34.
  8.  Сімейні реліквії/ Шкільна бібліотека.- 2005.- № 12.- с. 134-136.
  9.  Українське народознавство: Навч. посібник/ За ред. Г.П. Павлюка.- Львів: Фенікс, 1994.- 608 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8502. Китайская мечта населения Северо-Востока КНР 109.5 KB
  Китайская мечта населения Северо-Востока КНР В настоящее время, понятие мечта занимает одно из первых мест в рейтинге модных мировых тенденций. И эта тенденция обязана столь стремительному успеху тому, что современное общество дает индивиду зн...
8503. Китайская медицина. Философские основы китайской медицины 88.5 KB
  Китайская медицина. Философские основы китайской медицины. Здоровье - одно из главных достояний человека. Между тем, по мере развития цивилизации растет и число факторов, повреждающих здоровье. Количество болезней, известных современной медицин...
8504. Философские основы китайской медицины. Китайская медицина 273.5 KB
  Китайская медицина. Философские основы китайской медицины. Основной подход: Западная медицина Использование фармакологических препаратов - чужеродных для организма химических веществ. Каждое их применение порождает новые проблемы, т.к. безвредн...
8505. Китайская медицина и зубоврачевание в Тебете, Японии, в арабских государствах 86.5 KB
  Китайская медицина и зубоврачевание в Тебете, Японии, в арабских государствах Вопросы по китайской стоматологии: Великий китайский шёлковый путь (общение с соседними государствами, обмен медицинским опытом) Марко Поло его путешествие Ки...
8506. Китайская мифология 45.5 KB
  Китайская мифология. Черты: комплекс из древнекитайской, даосской, буддийской и позднее народной мифологии мифология Китая существует в виде отдельных фрагментов в : -Шицзин -Шуцзин -И-цзин -Чжуан-цзы -Критические суждения (автор Вань...
8507. Китайско-конфуцианская цивилизация 72 KB
  Китайско-конфуцианская цивилизация Китайская цивилизация - одна из старейших в мире. По утверждениям китайских учёных, её возраст может составлять пять тысяч лет, при этом имеющиеся письменные источники покрывают период не менее 3500 лет. Налич...
8508. Господарський розвиток та економічна думка на етапі становлення Східної та Західної цивілізацій ( УІІІст до н.е.-У ст н.е.) 171 KB
  Господарський розвиток та економічна думка на етапі становлення Східної та Західної цивілізацій (УІІІст до н.е.-У ст н.е.) Осьовий час формування світових цивілізацій. Східна цивілізація та її характеристика в осьовий ...
8509. История философии. Особенности становления философии в Китае, Индии, Греции 84.5 KB
  История философии Раздел история философии в значительной степени перекликается с философией истории. История философии - это попытка осмысления объективного процесса развития философии от ее рождения до наших дней. Философия - важная составная част...
8510. Роль Семьи в Древнем Китае 336 KB
  Роль Семьи в Древнем Китае Введение Цель данной работы - всесторонне изучить семью Древнего Китая (12 - 6 вв. до н.э.) по данным источников. Для выполнения поставленной цели необходимо выполнить следующие задачи: 1) Охарактеризовать ...