54687

Мереживо осінніх барв

Научная статья

Педагогика и дидактика

Багату палітру кольорів дарує нам осінь коли природа одягається у розкішне вбрання. Яке розмаїття фарб Осінь міняє зелене вбрання на червоне золоте. Після спекотного літа після серпневих теплих днів настала золота осінь. Листя жовкне денеде: Панна осінь в гості йде.

Украинкский

2014-03-18

252 KB

0 чел.

Мереживо осінніх барв

Краса навколишнього світу дивує, чарує і заворожує людські серця з самого раннього дитинства. Ще зовсім маленькою дитина усміхається до квіточки, дивується, коли «квіточка» летить і це зветься - метеликом. А пташечка «розмовляє» до пташечки і незрозуміло, про що... Серце дитини розкрито для краси і добра. А тому його треба наповнити красою, щоб було мудрим і добрим. Щоб було щедрим і щирим. Щоб випромінювало світло і тепло.

Україна багата чудовими краєвидами, бо все в нас є: гори і долини, ріки швидкі і повільні, ліси дрімучі, поля квітучі і тепле море! А ще є діти, наші діти, яких треба вчити дивуватись, любити цей неповторний і дивний світ.

Тому так багато приділяється уваги у початкових класах вивченню навколишнього світу. Розповіді, вірші, казки про природу на кожну пору року розвивають світогляд дитини, виховують в неї інтерес до вивчення природи; екскурсії вчать спостерігати, а все це разом - живить душу дитини, робить її небайдужою до всього живого, до казкового, чарівного світу, в якому ми живемо.

У першому класі, коли діти тільки починають вчитись, вони вчаться спостерігати за природою, усно ознайомлюються з народною творчістю (через своїх учителів, батьків, членів родини), збирають природний матеріал, роблять букети, виготовляють різні вироби з природного матеріалу, з овочів і фруктів створюють казкових героїв і готують на свято виставку овочів і фруктів.

Щоб згуртувати дитячий колектив, здружити батьків і дітей, бо їм же вчитися разом ще довго і довго, разом долати труднощі і радощі шкільного життя, у жовтні проводжу таке гарне дитяче свято - осені і врожаю.

Багату палітру кольорів дарує нам осінь, коли природа одягається у розкішне вбрання. Яке розмаїття фарб!

Осінь міняє зелене вбрання на червоне, золоте. Всі люблять цю пору року. Тому в школах і проводять свята, присвячені осені.

Створити дітям свято - справа вчителя, батьків, вихователів.

Шкільні свята допомагають сформувати творчу особистість дитини. Адже кожна особа, що мислить і працює творчо, безперечно одержує насолоду від такої праці і частіше нас радує щедрими здобутками. Вони ростуть спостережливими, уважними, розкривають свої серця і розум назустріч безмежності пізнання, відчувають красу довкілля.

Школа сьогодення вимагає від нас, педагогів, творчого підходу до роботи з учнями. Учні мають відчути, що поряд із ними не просто наставники, а передусім добрі, уважні і мудрі люди, не байдужі до долі кожного школяра.

Сподіваюсь, що ця збірка допоможе вчителям в підготовці осінніх свят, а також стане у пригоді при проведенні уроків та організації спостережень за природою.


В Е Р Е С Е Н Ь

Прийшов вересень. Після спекотного літа, після серпневих теплих днів настала золота осінь. По узліссях ростуть гриби. У мохових болотах намистинками розсипана по купинах червона журавлина. На освітлених сонцем лісових галявинах червоніють кетяги горобини. У ці осінні дні багато птахів готуються у вирій.

У гамірні зграйки збираються шпаки, відлітають на південь співучі птахи.

У дальню путь вирушають дикі гуси, покидають рідні болота довгоногі журавлі.

Вересень - місяць двоїстий. Він одним оком на літо дивиться, а іншим на зиму поглядає.

У вересні починають прибирати коренеплоди. Завершуються польові роботи: «У вересні всяке насіння з колосся пливе».

У другій половині вересня ночі стають холодними, і середньодобова температура повітря знижується до +10 ˚ С. Вже мало кого тягне купатися у відкритих водоймах, вода робиться помітно холодніше.

Колись саме вересень був першим місяцем у році - старий рік проводжали, дякували за врожай і зустрічали новий рік, сподіваючись, що він буде кращим.

На вересень існувало безліч прикмет. Сучасні синоптики кажуть, що вони збуваються 50:50. Можна самим перевірити хоча б деякі.

        Вересень

Вересень шумить садами,

Вихваляючись плодами.

Листя жовкне де-не-де:

Панна осінь в гості йде.

Дзвоники шкільні лунають,

Рік навчальний починають.

Скоро птаство відлетить,

Хай усім, усім щастить!

Рання осінь (вересень - початок жовтня) характеризується здебільшого теплою ясною погодою. Повітря добре прогрівається, воно сухе, чисте й прозоре. В другій половині вересня майже щороку бувають приморозки на поверхні ґрунту, які шкодять пізній городині. Ночі найчастіше холодні. На півдні восени довго стоїть ясна і тепла погода.

Найпоширенішою є думка, що назва першого осіннього місяця пов'язана з масовим цвітінням вересу - вічнозеленого розгалуженого куща з дрібними листочками. Має вересень й інші назви: «жовтий місяць», «золотоцвіт», бо першою позолотою вкриває дерева, «листопадник» - починає обпадати листя, «вечір року» бо 23 вересня день осіннього рівнодення, коли день рівняється ночі, а після цього ночі помітно прибуває.

Зверни увагу у вересні:

  •  коли з’явиться перший заморозок, і які овочі на городі від нього постраждали;
  •  коли багато лелечиних зграй почне перелітати на південь;
  •  коли листя на березах почне жовтіти;
  •  коли у кленів та грабів почне червоніти листя;
  •  коли ластівки зберуться у великі зграї і почнуть готуватися до відльоту у теплі краї;
  •  чи прилетить шпак до своєї шпаківні проспівати прощальну пісеньку;
  •  коли селяни почнуть орати, сіяти озимину, копати картоплю;
  •  чи не збираються комарі знову хмарками над водою;
  •  коли з’являться літаючі павутинки.

Н А Р О Д Н І    П Р И К М Е Т И   В Е Р Е С Н Я

  •  Багато жолудів - на холодну зиму і врожайне літо.
  •  Щедро вродили горіхи на ліщині - зима буде сувора і сніжна.
  •  Осінь бідна на гриби, то зима буде багата на сніг і морози.
  •  На мурашниках великі «подушки» - сувора буде зима.
  •  Осінь ясна - зима буде холодна.
  •  Якщо багато павутиння і шпаки не поспішають відлітати - осінь буде тривала.
  •  Опалий лист лягає долілиць - на теплу зиму і добрий наступний урожай.
  •  Якщо виросли шишки на ялинах знизу - на ранні морози, а зверху - на ранній кінець зими.

СВЯТА

8 вересня - Наталин день. «Овсяниця». З цього дня починали прибирати овес і пекли вівсяні млинці.

9 вересня  - Самсона. Якщо в цей день іде дощ, то йтиме він і через сім тижнів.

11 вересня -Усікновення.

14 вересня - Семена. Початок бабиного літа. Якщо на перший день бабиного літа сіро і похмуро, то осінь буде довгою. Якщо дощ, то 14 днів буде дощовим.

21 вересня - Друга Пречиста.

23 вересня - день осіннього рівнодення.

27 вересня - свято Воздвиження (Здвиження).

Де ти, літо поділось…

Куди подалось?

Осінь, ось вона, осінь!

Осінь, ось вона, ось!

Осінь брами свої замикала вночі,

Погубила у небі журавлині ключі.

                       Ліна Костенко

Настала осінь. Холодом

Повіяло навкруг.

Все більше береться золотом

Зелений ліс та луг.

Від вітру коливаються

Пожовклі дерева,

А листя з них зривається

І пісеньку співа:

Зливаємось ми зграями

З топольок та беріз

Злітаємо, кружляємо

І падаємо вниз.

                        Наталя Забіла

         Вересень

Звозить Вересень в комори

Кавуни і помідори,

Спілих яблук, груш і слив

Цілі гори натрусив.

І вантажать гарбузи

На машини і вози…

Йде до гаю, де гриби

Виростають щодоби.

На чолі іскриться піт –

Сто турбот і сто робіт.

         М. Сингаївський

АБЕТКА ОСІННІХ ПРИКМЕТ

Абетка народних прикмет

Антонівка добре вродила - наступного року хліб уродить.

Багато ягід - зима буде сувора.

Багато шишок на соснах та ялинах - на холодну зиму.

Багато павутиння - на довгу суху осінь.

Будяк не колеться - бути дощу.

Вечірній ліс тепліший за поле - на негоду.

Вранці у низинах суха трава - вночі чекай дощу.

Вранці трава пахне сильніше звичайного - на дощ.

Вересень слухає погоду січня.

Восени багач, а навесні прохач.

Восени день блисне, а три кисне.

Восени і в горобця є питво.

Восени й горобець багатий.

Восени листопад швидко минув - чекай суворої зими.

В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає.

Горіхів та жолудів багато, а грибів мало - зима буде сувора.

Горобина вродила рясно - осінь буде дощова, а зима морозяна.

Горобина, калина, чорна бузина достигли рано - чекай лютої і сніжної

зими.

Грім у вересні віщує теплу осінь.

Грибів уродило багато - зима буде тепла.

Грім у вересні віщує теплу осінь.

Дощ у вересні - півголоду, а посуха цілий голод робить.

Жовтень ходить по краю, та виганяє птиць із гаю.

Калина достигла, а листя на ній зелене - осінь буде тепла.

Ліс притих - чекай дощу.

Ліщина вродила рясно - зима буде багата на сніги та морози.

Летять у вересні гуси - зиму на хвості несуть.

Листопад - вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат.

Листя верби виділяє краплини вологи - перед дощем. Часом вони капають

так рясно, що земля під деревом за годину до дощу мокріє.

Осінній іній - на суху й сонячну погоду.

Осінь збирає, а весна поїдає.

Отава добра - погана озимина.

Осінь усьому лік веде.

Полин має товсте коріння - наступний рік буде врожайний

Павутиння стелиться по рослинах - чекай суворої зими.

Пищить снігур у листопаді - скоро й зимі будем раді.

Плети влітку рукавиці - в листопаді пригодиться.

У вересні дощ зі сходу зазирає й тікає, а південний свою справу знає.

У вересні ложка води робить два болота.

У листопаді згодиться і старий кожух, а навесні і старий кінь.

У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.

Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.

Як листя жовтіє, то поле сумніє.

Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь.

Якщо у вересні на дубах багато жолудів, чекай багато снігу перед Різдвом.


Ж О В Т Е Н Ь

Жовтень - час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник.

За календарем жовтень - другий місяць осені й десятий року. Сучасна українська назва місяця пов’язана з кольором листя на більшості дерев о цій порі. Глянеш і замилуєшся: неначе чарівник пофарбував усе навколо в червоні і жовті, багряні та мідні кольори.

Виблискують у небесній сині жовтою різьбою берези, святковими у своїй красі стоять золотаво-червоні клени, переливаються бронзою осики.

Від фіолетово-червоних до мідних відтінків сяють вдалині ще вбрані у свої шати дерева.

Вирує навкруги чарівна чаклунка - осінь.

   Осінні клени

Стоять осінні клени

У барвах золотих.

І дивляться на мене,

А я дивлюсь на них.

Ось листячко упало.

Нагнувсь я до листка,

Він жовтий і трипалий,

Мов лапка гусака.

             Грицько Бойко

Фарби жовтня ваблять очі.

Довшають холодні ночі,

Та ще досить теплі дні,

Часто світлі, осяйні.

В золото земля убрана.

Сумувати серцю рано!

Хай природа пишна ця

Ваші золотить серця!

Зверни увагу у жовтні:

  •  чи не розквітли знову кульбаби, дзвіночки, волошки та інші рослини;
  •  коли закінчиться листопад у беріз, кленів, осик, лип;
  •  коли зграї за зграями полетять із півночі на південь дикі гуси;
  •  коли закружляють у повітрі перші сніжинки;
  •  коли з’являться перші перелітні гості із півночі: снігурі;
  •  коли вночі калюжі покриються тонким льодком;
  •  коли розпочнеться листопад з вільхи, дуба, тополі, коли листяний ліс стане голим;
  •  коли зникнуть шпаки;
  •  коли позамерзають великі калюжі та озера.

Н А Р О Д Н І   П Р И К М Е Т И   Ж О В Т Н Я

  •  Як до середини жовтня з беріз не осипалося листя - сніг ляже пізно.
  •  Якщо поросли великі бур’яни, то зима буде сніжна, з частими завірюхами.
  •  Спориш довго не змінює свого кольору - на щедрий врожай зернових наступного року.
  •  Грім у жовтні - на малосніжну, м’яку й коротку зиму.
  •  Якщо польові мурахи будують високі купи, то осінь і весна будуть дощові з буйним водопіллям.
  •  Польові миші переселяються до людських жител - на сувору зиму, а на весні - на мокре літо; як болотяні миші влаштовують поверх купи гнізда - на мокру весну й часті повені.
  •  Грак відлетів - чекай снігу.
  •  Швидкий, дружній падолист - на сувору зиму.
  •  Рано линяють голуби - на ранні приморозки і холодну зиму.
  •  Жовтень ходить по краю та виганяє пташок з раю.
  •  Вересень пахне яблуками, а жовтень - капустою.
  •  У жовтні виореш мілко, весною посієш рідко, то вродить дідько.
  •  Пізній листопад - буде сувора зима.
  •  Сонце заходить за хмари - на негоду.

СВЯТА

1 жовтня - Ярини. Цей день ще називали «журавлиним літом». Якщо на Ярини відлетять журавлі, то через два тижні чекай морозів, а як затримаються - зима раніше себе не покаже.

2 жовтня - Трохима. Молоді пари обирали один одного. Звідси й примовлянка: «На Трохима не проходить щастя мимо куди Трохим, то й воно з ним».

3 жовтня - Дениса. Північний вітер - на холод, південний - на тепло,                    західний - на мокречу, а східний - зимно, але сонячно.

4 жовтня - Кіндрата. Починали готуватися до зими. Про тих, хто легковажив, казали: «Пустий господар по Кіндраті не має ще кожуха в хаті».

5 жовтня - Фотія. Якщо листя з берези ще не опало, то сніг ляже пізно; коли ж дерева звільнились, то наприкінці січня буде тривала відлига.

6 жовтня - Зачаття Івана Предтечі. Намагалися нічого не заготовляти на зиму, бо почорніє. Дівчата й жінки з цього дня бралися за рукодільництво - пряли, ткали, вишивали.

8 жовтня - Єфросинії. Цей день у народі ще називали «капусником», бо, за повір'ям, пошаткована капуста мала довго й добре зберігатися.  Не треба в капусту й олії, як пошаткуєш на Фросинії.

9 жовтня - Івана Богослова. Завершували всі польові роботи. Хто не посіяв до Богослова - не вартий доброго слова.

14 жовтня - Покрова. З Покрови починалися вечорниці, котрі тривали до Великодня, і весілля, які тривали до пилипівських заговин

(27.11). Це була пора наймасовіших шлюбів. Тому й казали:

«Прийшла Пречиста (з цього часу можна було засилати сватів)  несе старостів нечиста.

20 жовтня - Сергія Послушного. З цього дня вже чекали зими.

22 жовтня - Якова. Зима стає на ноги. Можна сподіватися і на сніжну крупу. Після Якова осінь вже заплакала. Після Якова тепла ніякого.

23 жовтня - Євлампія. Куди ріжки місяця покажуть, звідти будуть дути вітри.

28 жовтня - Єфимії. Цей день ще називали «болотихою». Розкисли дороги - застрягли в Єфимки ноги.

30 жовтня - Овсія. В цей день колесо з віссю прощається. Віз у засторонок поліз, а сани ще не зніс.

Жовтень ні колеса, ні полоза не любить, бо їде на рябій кобилі.

31 жовтня - Луки. Крім осіннього, є і весняний (5.05). З цієї нагоди жартували: «До весняного Луки ані хліба, ані муки, а прийшов осінній Лука - з'явилися хліб і мука».

Жовтень-місяць - як не з дощем, то зі снігом.

Відчутно облисіли дерева, в дібровах замовк пташиний спів, ставки та озерця вкрилися бляшаним падолистом. Ранками левади й видолинки все частіше сизіють густою памороззю, і дошкульний вітер надокучливо нагадує: прийшла пора витягати зі схованок рукавиці...

Наче й непомітно, але впевнено увійшла в свої права осінь.

Жовтень на весілля багатий. Тому другого місяця осені чекали з особливим нетерпінням. Насамперед це стосувалося тих, хто засватався у вересні. Лише після закінчення жнив селянин міг уже дозволити собі розслабитися і перепочити. Такою найблагороднішою порою вважався жовтень- місяць початку вечорниць і масових весіль. Адже вирощене зерно зібрано, а ниву засіяно дорідною озиминою.


Л  И С Т О П А Д

Листя з лип і беріз осипається…

За стебло верболіз зачіпляється.

Стали трави, стежки золотистими,

А тоненькі гілки та безлистими.

Листопад… Чомусь він завжди приходить до нас сумний і похмурий. Адже це він того, що робити йому о цій порі нічого. Адже майже все листя його менший брат Жовтень пострушував. Блукає старий Листопад полями, луками, шляхами й городами, аж поки до лісу не дійде.

Листопад - краса пізньої осені. Присмерком року називають фенологи цей місяць. Листопад перехідний місяць від осені до зими, з нестійкою погодою. Короткі дні, здається, переповнені чеканням снігопаду. Ліс просвічується майже наскрізь. Без дзвінких пташиних голосів і без яскравого вбрання він якось померкнув, стих. Але природа прекрасна будь-якої пори року.

І в листопаді відбувається подальше скорочення тривалості дня та збільшення хмарності.

Листопад - це пізня осінь,                Вранці підмерзло,

Та життя триває й досі!                    Захрускав льодок,

Може, день цей дощовий                 А вдень потепліло,

Принесе сюрприз новий?                 Відтануло знову.

Не зважай на хмари, зливи -            Принесений вітром багряний листок,

Буде кожний день щасливий.          На гілку соснову, зима на порозі…

Зверни увагу у листопаді:

  •  коли зовсім замерзнуть калюжі, озера, а потім річки;
  •  коли зникнуть комарі;
  •  з якого числа почнуть їздити на санях;
  •  побудуй годівничку біля свого вікна для пташок і спостерігай, які птахи будуть до неї прилітати;
  •  розчисти сніг між деревами, заглянь у дупло; чи не влаштувався хто у ньому на зиму?

Н А Р О Д Н І   П Р И К М Е Т И   Л И С Т О П А Д А

  •  Якщо восени рано нанесе снігу, то й весна буде рання.
  •  Як перший сніг випав на мокру землю - залишиться, на суху - скоро

                 зійде.

  •  Рано замерзне - довго розтане.
  •  Зірки на небі яскраві - на погоду, тьмяні - на дощ або сніг.
  •  На горобині й дубі багато плодів - чекай суворої зими.
  •  Пізній листопад - до суворої і затяжної зими.
  •  Доки листя з вишень не облетіло, то хоч скільки б снігу, він не

                 вляжеться - відлига його з’їсть.

  •  Від першого снігу до санного шляху - півтора місяця.
  •  Білка мостить своє гніздо близько до землі - на морозяну зиму, а високо - на м’яку.
  •  Якщо листопад дерев не обтрусить, то зима довгою бути мусить.
  •  Листопадовий день, що заячий хвіст.
  •  У листопаді і зима на заграді.
  •  Листопад зимі двері відчиняє.
  •  Тепла осінь - бути довгій зимі.

Листопад - одинадцятий місяць року в григоріанському календарі, він має 30 днів. Існує версія, що назва місяця прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України - дерева вже безлисті.  Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист.

Листопад багатий на народні прикмети, бо він вважається воротами зими. Отож і казали, що у листопаді зима з осінню бореться; листопад - вересню онук, жовтню - син, а зимі - рідний брат.

А ще у листопаді за народними прикметами можна дізнатися якою буде зима.

Грім у листопаді - на малосніжну зиму.

Після листопадових заморозків - грудневий мороз.

Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

СВЯТА

4 листопада - свято Казанської ікони Богородиці.

Якщо зранку дощить, то надвечір має піти сніг.

Якщо день дощовий, то невдовзі прийде зима.

Якщо дощу не буде, і зима зарання не настане.

5 листопада - Якова.

Якщо з опадами, то на Мокрину (22 листопада) буде справжня зима.

8 листопада - Дмитра.

Якщо холод і сніг, це на пізню і холодну весну.

Якщо день без снігу, то ще не скоро буде зима.

10 листопада - Параски.

Якщо цей день хмарний, то у грудні будуть сильні морози.

14 листопада - Кузьми і Дем’яна.

21 листопада - Михайла.

27 листопада - Пилипа (Пилипівський піст)

Від покрови до Пилипа на Україні споконвіку справляли весілля.

Виховний захід

«Б А Р В И   О С Е Н І»

Мета: - виховувати любов до краси рідного краю, природи;

  •  вчити бачити розмаїття природи восени;
  •  узагальнити навчальні досягнення про осінь як пору року;
  •  розвивати увагу, спостережливість, почуття прекрасного, допитливість.

Обладнання: зал прибраний макетами дерев, кущів, калини, пеньків, по сцені розкидане різнокольорове листя дерев, на столі - коровай на вишитому рушнику.

Вчитель: Після задушливого літа настала золота осінь. Навкруги чисте й прозоре повітря. По осінньому небу біжать легенькі хмаринки. Пташки полетіли у вирій. А осінній гай дуже красивий. Яскрава позолота огорнула дерева, кущі, трави.

1 дитина.

Настала осінь.

Холодом повіяло навкруг.

Все більше береться золотом

Зелений ліс та луг.

Злітає листя зливою

І падає німе.

Вітерець пісні наспівує,

А сам все дужче дме.

2 дитина.

Ніби притомилось

Сонечко привітне,

У траві пожовклій

Молочай не квітне.

Облетіло літо

Листячком із клена,

Лиш ялинка в лісі

Сонячно-зелена.

3 дитина

В парках і садочках,

На доріжки й трави

Падають листочки

Буро-золотаві.

Де не глянь, навколо

Килим золотистий,

Віти напівголі,

Небо синє, чисте.

Вчитель. Діти, сьогодні до нас в гості прийшла красуня, а щоб дізнатися хто це треба відгадати загадку.

В зеленім лісі побував

Якийсь художник - і поволі

Дерева перефарбував

У золотисто-жовтий колір.

- Ти хто такий? - я здивувався.-

Чому тебе не бачив досі?

То придивися, - хто озвався,-

І ти побачиш…

Діти: Осінь.

(На сцені між дерев та кущів під звучання музики, з’являється у жовтому костюмі та у віночку із кленового листя, колосків пшениці та калини Осінь. Вона принесла із собою кошики з овочами, фруктами, грибами.)

4 дитина.

Красуня Осінь, ти така чарівна,

Найкраще платтячко вдягла,

І я люблю тебе найбільше,

Бо ти - як фея лісова.

Осінь.

Дякую! Дякую вам за теплі слова!

Ось в садах, гаях блукаю,

Жовті шати одягаю,

Золотисту стелю постіль -

Жду я сина зараз в гості.

Діти.

Хто ж твій син?

Осінь. Відгадайте загадку, і тоді дізнаєтесь, хто мій син.

Роздає всім гостинці:

Груші, яблука в торбинці,

Бараболю у мішку,

А капусту у візку.

Діти. Та це ж осінній урожай!

(На сцену виходить хлопчик в костюмі урожаю, а за ним діти у костюмах овочів, всі сідають на пеньочки, що на задньому плані сцени)

Вчитель.

Нумо дружно всі, малята,

Урожай збирати багатий.

Всі ми підемо на город,

Тож ставайте в хоровод.

Хоровод «Збирання урожаю»

Осінь. Так, зараз всі повинні працювати. Адже недарма кажуть: «Посієш упору - будеш мати зерна гору».

Урожай. Добрий день! Радий вас бачити! Адже сьогодні вже майже всі зібрали свій урожай. І я прийшов не сам, а з друзями.

Інсценівка «Сперечалися овочі» В. Парамонова

Морква

Кожен знає, що морквиця

На городі - мов цариця.

Коси довгі, кучеряві,

Та ще й платтячко яскраве.

Я смачна і вітамінна,

І не гірша апельсина.

Той, хто моркву поважає,

До ста років доживає!

Буряк

Ой, розхвалилася, дивіться!

Ти не схожа на царицю!

Я від тебе красивіший:

Червоніший і товстіший.

Український борщ чудовий

По усіх краях відомий.

У борщі я головний,

Борщ без мене не смачний!

Огірок.

А зелені огірочки

Всі вживають залюбки.

Нас шанують не даремно:

Дух наш свіжий і приємний,

На канапці і в салаті

Ми і в будень, і на святі.

Помідор

Що ж то огірок - вода.

Як немає - не біда.

Помідор - смачний, кругленький,

Має щічки червоненькі.

До смаку я в кожній страві.

Роблять соки і приправи.

Соус, борщик і салат

Люди з радістю їдять.

Цибуля.

На цибулю нарікають,

Що до сліз я допікаю.

Вибачте, та я не винна,

Бо я лікарська рослина.

Соком з медом почастую

І здоров’я подарую.

Часник.

Часничок я білозубий.

Ви мене не бійтесь, люди.

Хоч гіркий я - та корисний.

Всім мене потрібно їсти.

Хто мій зуб з’їдає сміло,

Буде мати зуби білі.

Диня.

Кожний знає: жовта диня

На городі господиня.

Я - солодка, соковита,

Покуштуй - не схочеш пити.

А як їстимеш саму,

Всі хвороби прожену!

Гарбуз

Не сваріться, любі, годі!

Я найстарший на городі!

Я - великий і бокастий,

Жовтогрудий і смугастий.

Я чудовий дар осінній,

З гарним та смачним насінням.

Хто їсть кашу гарбузову,

Буде сильним і здоровим

Вчитель. Ой, а що це за квіти у руках у Осені? Такі чудові, гарні, пахучі.

Осінь. Це хризантеми - осінні квіти.

Хризантема тайну знає -

Аж під осінь зацвітає.

Щоб її красою ми

Милувались до зими.

5 дитина.

Йдуть і йдуть, і йдуть дощі.

Стали чорними кущі,

І дерева чорні стали,

Бо листочки всі опали.

Тільки дуб стоїть у листі

І калинонька в намисті.

Вчитель. Коли восени ідуть дощі - в лісі ростуть гриби. Отож і вони теж сьогодні завітали до нас на свято. А які саме - дізнаємося із загадок.

Осінь.

Хто сидить на білій ніжці

Біля шляху під листочком?

Шляпка червоненька,

В крапочку біленьку.

Діти. Це - мухомор.

Мухомор.

Я мухомор, я людомор,

Червоний, наче помідор.

Кашкет цяцькований, розлогий,

А сам стрункий і довгоногий.

Серед урочища грибного

Не знайдеш красеня такого.

Та отруйний я, пам’ятай,

Мене побачиш - обминай!

Урожай. Послухайте мою загадку.

Всі ми в шапочках-брилях

Заховались під кущі.

Бо як вийдемо на шлях -

Враз опинимось в борщі.

Ці гриби ростуть восени всією сім’єю разом.

Діти. Це - опеньки.

Опеньки.

Ми опеньки, ніжки тоненькі,

Шиї, мов цівки, круглі голівки.

А як більше підростаємо,

Парасольки розкриваємо.

Вчитель. Ще на лісову галявину завітав білий гриб. Послухаємо його.

Білий гриб.

Я гриб-боровик.

Маскуватися звик.

Мусиш ліс обійти,

Щоб мене знайти.

А кому знайти удасться,

Знай, тому всміхнулось щастя.

Бо смачнішого нема

Між грибами усіма.

Хто не вміє нас шукати,

Тим адресу можу дати.

Ми і в лісі, й на галяві,

Корінь білий, верх смаглявий.

Вчитель. Вітер плаче, вітер виє,

Дощ осінній дрібно сіє.

Жовкне листя, в’януть квіти,

Скрізь калюжі понамито.

Осінь.

І ніде не видно пташки,

А ні бджілки, ні мурашки,

І метеликів нема,

Недалеко вже зима.

1 дитина. Ось і підходить наше свято до кінця. Осінь… Дивовижна пора, яка вже відходить у минуле; як довго ми чекали її, мріяли побачити її красу, почути клекіт журавлів, помилуватися її справжньою красою.

2 дитина. Тільки чарівниця-осінь змогла зробити таке диво. На душі сумно, адже осінь відходить. Н треба сумувати, через рік ми знову зустрінемо її. До зустрічі!

Звучить «Осіння мелодія», діти танцюють вальс.


ВЕСІЛЛЯ МОРКОВИНКИ

Мета: Ознайомити учнів з українськими народними загадками, прислів'ями, іграми про осінь. Поглибити знання дітей про врожай, погоду. Удосконалювати навички інтонаційного, виразного образного декламування віршів. Розвивати спостережливість, захоплення красою світу, вміння висловлювати свої почуття. Виховувати любов до природи, вчитися через світ музики передавати почуття і захоплення.

Зал святково прикрашений вишитими рушниками, осінніми квітами, листям. На столі коровай хліба та овочі, фрукти.

Дід Панас:

Дорогі гості! Сьогодні в наш край завітала Осінь-чарівниця, встелила килимами землю навкруги. Давайте завітаємо до Осені в гості.

Баба Мотря:

Ще вчора літо променями грало

І ось та дивна, неповторна мить...

Разом: Осінь, де ти? Просимо тебе!

Під музику заходить Осінь-чарівниця.

Усі разом:  Вітаємо тебе, осінь,

Гарно, що до нас прийшла Запитаємо тебе, осінь, Подарунки принесла?

Осінь: Принесла вам борошенця.

Діти: Значить будуть пиріжки.

Осінь: Принесла вам гречки.

Діти: Каша буде в пічечці.

Осінь: Принесла вам овочів.

Діти: Для борщів і для супів.

Осінь: Раді ви грушкам?

Діти: Ми їх посушимо.

Осінь: А вже яблука, що мед.

Діти: На варення і компот.

Осінь: Принесла і меду повну діжечку. Дощику раді?

Діти: Ні, не раді.

Осінь - Чарівниця:

І, певне, помічаєте ви, діти.

       Наскільки вже коротші стали дні.

Принишкли і дерева, і кущі.

Уже осінні перші йдуть дощі.

Баба Мотря:

Вони ще теплі - зовсім не холодні,

їх називаємо «грибні» дощі.

       Тож, по гриби у ліс ходімо сьогодні.

Беріть у руки кошики мерщій.

Гриби - хлопчики разом:

        Ви спочатку нас знайдіть

Ну, а потім вже зберіть.

Осінь:

      А чи знаєте, малята,

 Що принесла вам на свято

 Із полів, садів, грядок

 Повний кошик загадок?

Загадки:

Мене частенько просять, ждуть,

А тільки покажусь - ховатися почнуть. (Дощ.)

Що літає, крил не має, але крила підіймає? (Вітер.)

Летіла птиця по синьому небу,

Розпустила крила

І сонце закрила. (Хмара.)

    На сонечко я схожий

І сонечко люблю.

За сонцем повертаю

Голівоньку свою. (Соняшник.)

Баба Мотря:

Подивіться, яке багатство у нас на столі: червоні помідори, зелені огірочки, білозубий часник, туга соковита капуста, солодка морква, гар бузи-велетні, квасоля. Усе це вирощено золотими руками. У цьому багатстві - частинка і нашої праці, адже ми вдома допомагали своїм батькам вирощувати городину.

Підходить до вікна.

Гості в школу поспішають,

Усе ближче під'їжджають,

Вже поріг переступають.

Входять діти-овочі.

Дідусь Панас:

Як вас, гості, величати?

Звідки? Хто ви?

Гості:

 Овочеві делегати.

Ми - родина гарбузова.

Гарбуз:

 Ходжу собі по городу

Та й шукаю свого роду.

Я вже сотні літ журюся,

Бо не знаю, як я звуся.

Усі. Гарбуз!

Гарбуз: Шановні гості, запрошуємо вас на виставу.


Інсценівка «Весілля Морквинки».

Дія перша

Ведуча. У гарбузовому королівстві сьогоднішній день незвичайний. Король Гарбуз надумав видати заміж молодшу доньку - красуню Морквинку. А щоб мала вона доброго чоловіка, скликав з усіх усюди своєї Городньої держави женихів - нехай улюблениця сама вибере собі нареченого. Ану ж бо, послухаємо прибульців.

Женихи вітаються з Морквинкою, і кожен вихваляється перед нею.

Огірок. Я найзеленіший,

Щойно з городу,

і я не простого -

Шляхетного роду.

А ви, королівно,

Чарівна і гожа,

На жодну панянку

Знайому не схожа.

Я вам подарую

Свій власний портрет.

Я мовби картинка, і навіть поет.

Гарбуз (звертається до Морквинки).

То як? Подобається тобі Огірок?

Морквинка. Ет, хвалько, та й годі.

Помідор. Хоч я не стрункий

І на зріст невисокий,

Та маю червоні

Й гладесенькі щоки.

Я круглий, блискучий,

Геть чисто сеньйор,

То й кличуть мене всі Сеньйор Помідор.

Буряк. Я, знайте, звичайний Червоний буряк,

До різної страви бере мене всяк.

Вам, люба Морквинко,

Так буде за мною,

Немов за стіною,

Ще й за кам'яною.

Кавун. Зелений, смугастий,

Гладун, балакун -

Дарує вам квіти

Солодкий Кавун.

Кланяється Гарбузові, стає на одне коліно й кладе квіти Морквинці до ніг.

Звучить тривожна музика - до зали стрімко вбігає Будяк.

Будяк. І я жених знатний.

Бо також зелений.

І замок, і варта

Колюча у мене.

Кажу вам без жартів:

Я теж вас кохаю,

І хоч би там що,

Я за вас позмагаюсь!

Налякана Морквинка ховається за батька Гарбуза і матір Моркву.

Будяк. Е ні, моя люба, не треба лякатись,

За тата і маму одразу ховатись!

Морквинка тремтить, от-от зомліє. Панночка Квасолинка метушиться коло неї, обмахує віялом. Усі гукають приблуді: «Геть! Геть!»

Будяк (іде). Нічого, я ще повернуся!

Дія друга

Ведуча. А в сусідів- у сонячній країні - свій клопіт. Зараз ми про все від них самих і довідаємося.

Кукурудзяний качан.

Я жовтий, як сонце,

І з цього пишаюсь,

Від наших мешканців

Вам низько вклоняюсь!

Озирається довкола.

- А де ж наш юний князенко Соняшник? Бачу, він знову сумує за своєю коханою Морквинкою.

Соняшник. Живу я далеко -

У сонця країні,

Та серцем з тобою,

Кохана, єдина.

Сидиш край віконця

І мрієш, я знаю,

І журишся, мила,

Бо сонце сідає.

Вже сонце заходить

За ліс і за гору,

А вітер колише

Пшениченьки море.

Входить Соняшників батько - старий Сонях.

Сонях (звертається до сина). Годі вже тобі сумувати. Збирайся, поїдемо сватати твою журбу - красуню Морквинку.

Соняшник. Нехай поведе нас

Із рідного дому

До іншого краю

Дорога знайома.

Під музичний супровід вирушають до Гарбузового королівства.

Кукурудзяний качан. Онде в долині вже городня країна видніється.   

Незчулися, як дісталися.

Ведуча. Гостей зустрічають Гарбуз і дружина.

Гарбуз. Ви здалеку?

Певно, із сонця країни?

Просимо в господу

До нас на гостину.

А що ж то за красень

Такий тут із вами?

Колоски. Соняшник, князенко,

Узяв нас сватами.

З Морквинкою хоче

Давно він побратись.

Гарбуз. Гаразд. Нехай завтра

Приходить змагатись.

Умова така в нас:

Коли переможе,

З моєю донькою

Він шлюб взяти може.

Звучить лірична мелодія.

Ведуча. Ось і ранок настав, ясний та погожий. Що ж подарує новий день нашій Морквинці?

Морквинка. Час уже проводити конкурс.

Звертається до женихів.

Хто складе найкращу композицію з осінніх квітів, той буде переможцем.

Гості складають композиції, Морквинка розглядає їх, вагається - яка ж найкраща?

Ведуча. Треба, мабуть, переходити до наступного конкурсу.

Зненацька з'являється Будяк. Налякані женихи ховаються хто куди.

Будяк. Забули про мене?

Ану ж, начувайтесь!

Бо я - наречений

І буду змагатись!

Навперейми Будякові вибігає Соняшник.

Соняшник. Ти хочеш змагатись?

Змагайся зі мною!

Дуель буде справжня -

Готуйся до бою.

Вихоплюють шаблі, б'ються. Морквинка падає на руки панночкам, Колоски хвилюються. Звучить музика - спочатку швидка, енергійна, потім спокійна. Переможений Будяк чвалає геть. Присоромлені женихи виходять зі своїх схованок. Морквинка підводиться й усміхається.

Гарбуз. Чого ж тут зволікати?

Зараз і весілля зіграємо!

Колоски танцюють. Всі співають пісню «Бувайте здорові»

Виховний захід

О С І Н Н І Й  Я Р М А Р О К

Покосили пшениці й жита.

Зажурились квіти неспроста,

Ми не вчулись, як минуло літо.

Вранці роси випадають білі.

Вже надходить осінь золота.

Вже надходить осінь золота -

Молоде, зелене сходить жито.

Жовкне листя у саду на гіллі.

Осінь, осінь!

В гості тебе просимо

З щедрими хлібами,

З високими снопами,

З листопадом і дощем,

З перелітним журавлем.

Осінь:

Ось я-за сосною.

Ось і листя в'яне.

Хто я? Це за мною

Йдуть густі тумани

Ранками імлистими.

Вдень, як позолота,

Обриваю листя - це моя робота.

1-й учень: Справді, осінь.

2-й учень:

Заходь до нас,

Тут хлопчики й дівчатка

Зібралися стрічати тебе давно.

3-й учень:

Про себе розкажи спочатку,

Порозважайся з нами заодно.

Осінь:

Прийшла пора збирання урожаю,

Тому й погоду гарну я тримаю,

Аби устигли хлібороби славні

Із щедрих нив у цей погожий час

Позвозити весь урожай в комори -

Нехай собі лежить там про запас...

А це ось у руках моїх, погляньте,

Із листя різнобарвного гірлянда.

До всього ж я художниця завзята,

Гірлянду подарую вам, малята!

Учні:

Малює осінь на деревах,

Пливе туман сріблястий в лузі

Гуля по травах і стежках.

Над синім поглядом ріки.

Калини кетяги рожеві

Верба за літечком у тузі

Тримає в бронзових руках.

Скидає червоні кісники.

Земля ще сонечком полита

Перегортає крилом сторінку,

Осінні фарби зігріває.

Холодні ночі в мандри звуть -

Читає лелека в книзі літа

Йому озерце і домівку

Про землю-матінку слова.

Ніде у світі не забути.

Хлопчик-Вересень: Добридень, милі! А якщо заждались Ви мене, малі, то це тому, що вранці проводжав я діток у школу - і в місті, і в селі. Я вів їх перший раз у перший клас. Це ж зараз, діти, вересень у нас.

(Пісня "Осінь знову до нас прийшла").

Хлопчик-Вересень: Назва першого місяця пов'язана з вересом - рослиною дуже поширеною на Поліссі. Верес, як і липові гаї, дуже цінний медонос. У середині вересня відлітають у вирій птахи. Колись люди, побачивши в небі ключ журавлів, примовляли: "З чужої сторононьки вертайтесь додомоньку". При цьому годилося загорнути в хустинку грудочку землі і тримати її до весни. Помітивши перший журавлиний ключ, що повертався з вирію, ту грудочку одразу ж закопували у полі чи городі. Це робили для того, щоб весна була щедрою і буйною.

Про вересень у народі кажуть так.

Діти (за чергою):

1. Вересень - рум'янець року.

2. Садок у вересні, що кожух у січні.

3. Вересень студений, але ситний.

4. Вересень струшує груші в садочку.

5. Як вересень, то й дощик сіє.

6. 3 вересня, на Тадея, селянин не журився - в хаті хлібець завівся.

Учні:

Подивись, на видноколі

Ось край річки жовті клени

Мов змінилися ліси.

І берези золоті.

Хто це їх у жовтий колір

Так барвисто прикрасив?

Ялинки лише зелені

Залишились в самоті.

Це якийсь маляр, напевно,

У відерцях чарівних

Догодити хоче нам.

Жовту фарбу перебовтав

І розбризкує по них.

Хлопчик-Жовтень:

Ми вересневі вдячні за старанність:

Врожай добротний зібрано без втрат!

І ось прийшов сьогодні на світанні

У гості жовтень - вересня я брат.

В садах те листя, що було зелене,

Зробилося одразу золоте.

Принишкли і дерева, і кущі.

Уже осінні перші йдуть дощі.

(Лунає пісня "Шпачок прощається").

Жовтень: Українська назва другого осіннього місяця не потребує будь-яких пояснень. Довколишні гаї вже зодяглися в яскравий привабливий жовтогарячий колір з усіма його відтінками. Назва "жовтень" відома ще з давніх часів. В Україні були й інші назви: грязень, хмурень, листопадник, зазимник. Однак найточнішою можна вважати народну назву - весільник. Бо починаючи від Покрови, тобто 14 жовтня, вже дозволялося справляти весілля. У народі так і казали: жовтень - на весілля багатий.

Діти (за чергою):

1. Вересень пахне яблучками, а жовтень - капустою.

2. Жовтень ходить по краю та й виганяє птах до раю.

3. Жовтень як не з дощем, то зі снігом.

4. Якщо у жовтні листя з берези і дуба не все опало - чекай суворої зими. Якщо все-зима буде теплою.

5. Жовтень хоч і холодний, але листопад і його перехолодить.

6. Не встиг у жовтні роздивитись, як сонце зійшло, а воно вже на заході.

7. 4 жовтня, Кіндрата, - починали готуватися до зими.

8. 5 жовтня, Фотія, - якщо листя з берези ще не опало, то сніг ляже пізно.

9. 9 жовтня, на Івана Богослова, завершували всі польові роботи.

10. 14 жовтня, Покрови, - починали вечорниці та весілля.

Свято Покрови належить до числа великих. Особливо популярним воно було у козаків. Покрова вважалася також заступницею жіночої та дівочої долі. День Святої Покрови є переломним: після нього вже починала нагадувати про себе зима. Тому й казали: "Покрова всю землю покриває листям або снігом".

Учні:

Дощик сиплеться з кленочка

Дощик сиплеться і падає,

Дощик жовтий, золотий...

По стежинці дріботить.

А зелені ще дубочки

І веселим листопадом

Хочуть осінь обійти.

Вітер грається й біжить.

Хлопчик-Листопад:

Більше й більше листя з кленів

Облітає з кожним днем.

По траві іще зеленій

Листопад по парку йде.

(Пісня "Осінь").

Листопад: Назва останнього місяця теж не потребує особливих роз'яснень. У цю пору з дерев опадає останнє листя, ліс стає незатишним, непривітним. Досить цікавими є давні назви листопада - напівзимник, ворота зими, грудкотрус, падолист. А про листопад в народі говорять так.

Діти:

1. Листопад вересню - онук, жовтню - син, а зимі-рідний брат.

2. Листопад білими кіньми іде.

3. Листопад зимі ворота відчиняє.

4. Листопад уриває дні, а накликає ночі.

5. Листопадовий день, що заячий хвіст.

6. Листопад не лютий - проте спитає чи одягнений, чи взутий.

7. 4 листопада, день Казанської Божої Матері, - остаточна межа переходу від осені до зими.

Учні:

1. Тепер, коли вже зібрано врожай, іще заможнішим став рідний край! Ми закликаємо усіх Вас побувати на ярмарку веселому у нас.

(Діти займають місця за прилавком. "Веселий ярмарок").

2. Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте.

На ярмарок прошу гуртом, поодинці,

Чекають на вас там чудові гостинці.

3. На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись і є що придбати,

Тут щедрі дарунки із саду й городу,

Тут пісня і жарти - усім в нагороду.

4. Мерщій бо на ярмарок всі поспішайте.

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

Картопля: Купуйте, куштуйте усі бараболю.

Варіть і смажте із сіллю й без солі.

Сто страв господиня з картоплі зготує.

Картопля, як хліб - вона всіх нагодує.

Помідор:

Беріть помідори, вони пречудові,

До вашого столу хоч зараз готові.

Морква:

Ця морква під сонечком щедрим зростала,

Земелька водою її напувала,

Тому-то морквина така соковита,

Морквяного соку вам треба попити.

Часник:

Хто гострого хоче, часник хай придбає.

Він всякі мікроби вогнем випікає.

Груша:

Скуштуйте цю грушу - солодку, духмяну.

У роті, немовби медок, вона тане.

Яблука:

Лоточків із яблуками не минайте,

Які до смаку Вам, такі й вибирайте.

Сортів тут багато - усі вони різні.

Ось - яблука ранні, ось - яблука пізні.

Калина:

Беріть калину - червоні корали -

Ці кетяги небо і сонце ввібрали,

Напоїть матуся калиновим чаєм,

Недугу ураз, як рукою, знімає.

Інсценізація народної пісні "Омелькова сімейка"

У нашого Омелечка невелика сімеєчка:

Тільки він та вона, та старий, та стара,

Та Іван, та Степан, та Василь, та Панас,

Та той хлопець, що в нас,

Та дві дівки косаті, та два парубки вусаті,

Та дві Христі в намисті, та дві ляльки в колисці.

Он як!

Омелько:

Так, у мене, Омелька, чималенька сімейка.

Усі хочуть їсти-пити, треба посуд їм купити.

Омельчиха:

Купити кожному по мисці:

Великому - велику, меншому - меншу,

Маленькому-маленьку,

Найменшому - найменшу.

Бабуся:

А що миска без ложки?

Дідусь:

Доведеться купити ложки.

Великому - велику, меншому-меншу,

Маленькому - маленьку,

Найменшому - найменшу.

Омельчиха:

Та ще треба купити діткам

Сорочки та спіднички,

Чобітки і рукавички,

Звичайнісінькі шнурки,

Стрічечки і пояски.

Омелько:

Ой, доведеться.

Діти: А гостинці?

Омелько: Будуть вам і гостинці.

(Омелько підходить до лотків і купує миски, ложки...).

Діти (з-за прилавків): О, дядько Явтух до нас їде!

Куди їдеш, Явтуше?

Куди Їдеш, мій друже?

- Не скажу!

-Та коли ж твоя та добра ласка,

То й скажеш!

- На базар!

- Ой, що везеш, Явтуше?

- Ой, що везеш, мій друже?

- Не скажу!

- Та коли ж твоя та добра ласка,

То й скажеш!

- Груші!

- Ой, дай мені, Явтуше,

Ой, дай мені, мій друже.

- Не дам!

- Та коли ж твоя та добрая ласка,

Так даси!

- Візьми ось, гниленьку!

Ведуча: А що ще є в твоєму возі?

Явтух: Не скажу, а відгадаєте - покажу!

(Діти у костюмах відповідних овочів загадують загадки).

1. Стоїть пані, чепуриться,

Бо вдягла сорочок триста.

(Капуста).

2. Товстий Гнат –

При землі, не впізнати,

А як вирвеш, борщик звариш,

Тоді й похвалиш.

(Буряк).

3. А що то за коні стоять на припоні,

Довгасті, голчасті, зеленої масті.

Нічого не возять, лише солі просять.

(Огірки).

4. Без рук, без ніг, а виліз на пліт.

(Гарбуз).

5. Сидить Марушка в семи кожушках,

Хто її роздягає, той сльози проливає.

(Цибуля).

(Коли всі загадки відгадані, "овочі" говорять):

Гарбуз:

Ми - з гарбузової родини,

А виростаємо для людини!

За те нас люблять і шанують,

Що різні страви з нас готують!

Огірок: Який салат без огірка?

Буряк: А що за борщ без буряка?

Морква: Чи то без моркви?

Капуста: Без капусти?

Усі разом:

Без нас в каструлі буде пусто!

Це правда, хлопчики й дівчатка,

Ми є-і всі живуть в достатку!

Інсценізація народної пісні "Ходить гарбуз по городу".

Ведуча: На доброму ярмарку ми побували,

Одні - продавали, інші-купували!

Співали, сміялись та ще й жартували,

А тепер вже й додому час.

Ведучий: Наш ярмарок закінчується. Ми бажаємо, щоб завжди на ваших столах був достаток, щоб вам було що продавати, за що купувати.

Ой там, на веселім базарі,

Продавали, купували, жартували.

Із покупками потому

Повертаємось додому (2 рази).

PAGE  6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

6161. Дослідження автогенератора 48.2 KB
  Дослідження автогенератора У даній роботі досліджується RC-автогенератор, який, звичайно, використовується для генерації коливань низької частоти. 1. Складові частини RC-автогенератора У загальному випадку автогенератор складається з підсилювача та ...
6162. Осциллографические измерения 320.5 KB
  Осциллографические измерения 1. Электронно-лучевой осциллограф Электронно-лучевой осциллограф (от латинского слова осциллум - колебание и греческого графо - пишу) или осциллоскоп (греч. скопео - вижу) - прибор, предназначен...
6163. Робота з симулятором машини Ноймана. Дослідження виконання машинного коду в автоматичному режимі 170.61 KB
  Мета: опанувати роботу на симуляторі машини Ноймана, зрозуміти і дослідити принцип виконання програми машиною Ноймана. Завдання: запустити симулятор, увести до нього коди машинних інструкцій і коди чисел, навчитися утворювати і змінювати ці ко...
6164. Редактор логических схем алгоритмовАвтоматизация проектирования компьютерных систем 125.74 KB
  Автоматизация проектирования компьютерных систем Краткое описание программы Интерфейс пользователя: Пользователь может выполнить одно из следующих действий: Открыть существующий файл для просмотра и дальнейшего редактирования алгоритма. ...
6165. Маркетинговые исследования рынка шоколадных батончиков 224.41 KB
  Маркетинговые исследования рынка шоколадных батончиков Введение Рынок шоколадных батончиков достаточно привлекателен, является одним из самых значительных сегментов  национальной экономики, а также  принадлежит к высокодоходным отраслям. Следствием ...
6166. Естетично-екологічне виховання у дошкільних навчальних закладах 268.5 KB
  Екологічна криза, що виникла через непродумане господарювання людини, змушує змінити своє ставлення до довкілля. Цій меті покликана служити система екологічного виховання, яка є окремим напрямом педагогічної теорії та практики.
6167. Принципи конфігурування коммутатора Cisco Catalyst 2960 610.5 KB
  Мета роботи: Вивчити принципи конфігурування коммутатора CiscoCatalyst 2960. Порядок виконання роботи Виконання даної лабораторної роботи, складається з двох частин: Підготовки на емуляторі Packet Tracerv 4 Робота на ко...
6169. Бази даних XML 130 KB
  Бази даних XML Завдання Вивчити відповідні розділи документації СУБД. Навести власні приклади використання конструкцій мови доступу до СУБД. Підготувати звіт у вигляді файлу з прикладами та його друкованого варіанту. Створення ...