54709

Формування інноваційної освітньої культури

Научная статья

Педагогика и дидактика

Отже актуальним є визначення та подолання суперечності між оновленням парадигми сучасної освіти переходом на новий тип гуманістичноінноваційної освіти який передбачає інноваційну діяльність всіх учасників навчальновиховного процесу і неготовністю значної частини вчителів до відповідних змін. Важливо визначити роль інноваційної діяльності в системі науковометодичної роботи вчителя і висвітлити процес формування інноваційної освітньої культури педагога на різних етапах навчальновиховного процесу. Інноваційна діяльність в системі...

Украинкский

2014-03-18

41 KB

1 чел.

Формування інноваційної освітньої культури

У наш час актуальними є певні проблеми підготовки педагога-новатора, що володіє компетентністю, готовий до використання і створення інновацій, вміє вести дослідно-експериментальну роботу. Отже, актуальним є визначення та подолання суперечності між оновленням парадигми сучасної освіти - переходом на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, який передбачає інноваційну діяльність всіх учасників навчально-виховного процесу, - і неготовністю значної частини вчителів до відповідних змін. 

Важливо визначити роль інноваційної діяльності в системі науково-методичної роботи вчителя і висвітлити процес формування інноваційної освітньої культури педагога на різних етапах навчально-виховного процесу.

Інноваційна освітня культура є одним з основних елементів успішної педагогічної праці. Базовою дефініцією поняття "інновації" є усталене в професійному спілкуванні розуміння її, як  нововведення, що реалізоване незалежно від сфери застосування. 

Саме ж нововведення, тобто наукова, науково-технічна розробка, винахід, в тому числі і у сфері освіти, стає інновацією, як правило, у вигляді товару, послуги, методу. Отже, інноваційному циклові передують науково-дослідницькі, дослідні або проектні роботи. Їх результати в основному і створюють те підґрунтя, на базі якого починається інноваційна діяльність у конкретній сфері її застосування. 

Отже, під явищем інновації розуміється насамперед низка реалізованих нововведень. Воно більш успішне, коли охоплює не одну вузьку ланку, а вміщує також сфери, що впливають на загальний результат. Значить, інноваційний розвиток має носити комплексний характер [8; 1]. 

Процеси навчання і виховання постійно знаходяться у стані культурної взаємодії, особливо у сфері інноваційних технологій.

 Не можна не погодитися з І. Ф. Ісаєвим, який вважає, що предмет інноватики, зміст і механізми інноваційних процесів повинні знаходитись у площині об'єднання двох взаємопов'язаних процесів, тобто з одного боку і вивченням, узагальненням і поширенням педагогічного досвіду, а з іншого - з проблемою розробки та впровадження педагогічних нововведень [9; 2]. 

Інноваційна спрямованість формування професійно-педагогічної культури працівника освітнього закладу передбачає його залучення до діяльності із створення, опанування і використання педагогічних нововведень у практиці навчання і виховання дітей, створення в освітньому закладі інноваційного культурного середовища. 

Інноваційний процес в системі освіти причиново обумовлений впливом багатьох чинників. Дії новаторів є нічим іншим, як реалізацією своїх індивідуальних потреб з розширення власного соціального простору за допомогою професійної діяльності. Отже, в питаннях освіти необхідна чітка орієнтація в змістовній природі інновацій, яка знаходить свій відбиток у засадах державної політики, критеріях відбору знань із сфери науки і виробництва до системи освіти, врахуванні об'єктивних умов трансляції знань учнем та факторів, що сприяють та протидіють виконанню цього завдання [2; 190]. 

Інноваційна діяльність в системі науково-методичної роботи характеризується особливостями розвитку культури вчителя в умовах переходу до нової гуманістично-інноваційної парадигми освіти.  Культура педагога є інтегральною якісною характеристикою, формування якої обумовлено взаємодією аспектів: емоційно-ціннісного (єдність цілей, мотивів, особистісних якостей, педагогічна етика), когнітивного (знання технології інноваційної діяльності) та процесуального (вміння і навички щодо організації, управління та здійснення інноваційної діяльності) [6; 124]. 

Хоружа Л. Л. визначає, що кожна із складових культури вчителя є похідною від базових компонентів освіти: професійно-педагогічних знань і вмінь вчителя, духовного й етичного її підґрунтя. 

Визначення духовності як базового компонента обумовлено тим, що культура розглядається як складова загальнолюдської культури і професійної культури педагога. Українським педагогічним словником (Гончаренко С. У.) духовність визначається як «індивідуальне вираження в системі мотивів двох фундаментальних потреб: ідеальної потреби пізнання і соціальної потреби жити і творити для інших» [4; 106]. 

Однією із складових духовності вчителя в процесі реалізації ним інноваційної культури є професійно-педагогічна етика. Етика поведінки вчителя - проекція його особистого ставлення до різних об'єктів професійної діяльності: учням, себе як особистості, професії педагога, впровадження нововведень [6; 126]. Саме через систему відносин виявляється особистісно-моральна і професійна готовність педагога до розуміння особливостей інноваційної діяльності та способів її реалізації. 

Ще одним не менш важливим професійним умінням вчителя в роботах вчених розглядається педагогічний такт, «за допомогою якого він у кожному конкретному випадку застосовує до учнів найефективніший в певних обставинах спосіб виховного впливу» [10; 31]. 

Модель формування інноваційної культури вчителя в системі шкільної методичної роботи повинна починатися із створення педагогічно доцільної організації комплексу стимулів, які  підштовхували б розвиток педагогічного новаторського мислення, інтерес вчителів до інноваційної діяльності. Створення атмосфери творчої міжособистісної взаємодії суб'єктів навчального процесу є наступним етапом на шляху до освоєння інноваційного культурного простору. Далі відбувається ознайомлення вчителів з алгоритмами здійснення інноваційної діяльності, осмислення і участь у ній за допомогою власної творчості. Ця модель завершується сприянням активізації соціальної активності всіх учасників інноваційної діяльності, емоціональним переживанням самого цього процесу. 

ЛІТЕРАТУРА

  1.  Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1990. 
  2.  Бобров В. В. Актуальные проблемы современного содержания образования// Философия образования. – 2002. – № 5. – http:// www.philosophy.nsc.ru/Obraz.htm.
  3.  Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. – К.: Укр. Видавнича спілка, 1997.
  4.   Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997.
  5.  Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя. – К., 2001.
  6.  Забродська Л. М., Онопрієнко О. В., Хоружа Л. Л., Цимбалару А. Д. Інформаційно-методичне забезпечення проектно-технологічної діяльності вчителя. – Х.: Вид. гр. «Основа», 2007.
  7.  Ксензова Г. Ю. Перспективные школьные технологии. – М.: Педагогическое общество России, 2000.
  8.  Николаев А. Процесс инновационного развития. -  http:// stra.teg..ru/lentainnovation/1362.
  9.  Самородова А. П. Некоторые аспекты инновационной направленности формирования профессионально-педагогической культуры воспитателя дошкольного образовательного учреждения. -  http:// stra.teg..ru/lentainnovation/1362.
  10.  Синиця І. О. Педагогічний такт і майстерність учителя. – К.: Радянська школа, 1981.





 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37681. Арифметичні команди восьмирозрядного мікропроцесора КР580ВМ80 (Intel 8080) 465 KB
  Арифметичні команди. Прапорці завжди встановлюються чи скидаються автоматично після виконання наступної команди яка впливає на прапорці в залежності від результату операції. Результати виконання арифметичних і логічних операцій над вмістом акумулятора регістрів загального призначення та комірок памяті впливають на прапорці наступним чином: Прапорець нуля встановлюється в 1 якщо в результаті виконання якоїнебудь команди отримано нульовий результат всі біти задіяного регістру чи комірки памяті встановлено в 0 і скидається в 0 в випадку...
37682. Логічні команди восьмирозрядного мікропроцесора КР580ВМ80 (Intel 8080) 394 KB
  До них відносяться команди І АБО ВИКЛЮЧНЕ АБО та ЗАПЕРЕЧЕННЯ ІНВЕРСІЯ а також команда ПОРІВНЯННЯ за допомогою якої здійснюються різноманітні перевірки. Окремо слід виділити команди простого та циклічного зсуву які використовуються для реалізації операцій МНОЖЕННЯ і ДІЛЕННЯ та деяких інших цілей. Власне логічні команди.
37683. Робота з утилітою Disk Manager 498.97 KB
  Ознайомитись з можливостями утиліти Запоминающие устройства Засіб управління дисками в цій версії Windows призначено для виконання таких завдань управління дисками як створення і форматування розділів і томів і призначення літер дисків. Подивитись структуру властивості всіх підключених жорстких дисків рис.рис3 Після аналізу лігічних дисків було виявлено що необхідно провести дефрагментацію диска С.2 Рис 3 Висновки по роботі: На цій лабораторній роботі я вивчив можливості утиліти Disk Mnger операційної системи Windows Vist зробив...
37684. Команди умовних та безумовних переходів восьмирозрядного мікропроцесора КР580ВМ80 (Intel 8080) 234.5 KB
  Для забезпечення таких можливостей використовуються команди умовних та безумовних переходів які дають змогу міняти послідовність виконання програм. Загальні властивості команд переходів Як витікає з їх назви всі розглядувані команди поділяються на дві групи: безумовних та умовних переходів. За винятком команди PCHL яка є однобайтовою всі інші є трибайтовими.
37688. Багатовимірні масиви. Функції. Обробка двовимірних масивів 563.03 KB
  Мета: вивчити засоби опису функцій користувача та задання багатовимірних масивів, навчитись застосовувати функції користувача та алгоритми обробки багатовимірних масивів, зокрема двовимірних.
37689. Вибір векторної норми і знаходження коефіцієнта стиску 41 KB
  Вибір векторної норми і знаходження коефіцієнта стиску. Скористаємось програмою NormMatr. Після її виконання маємо. Всі ці норми менше одиниці. Тому можна вибрати будь-яку векторну норму з цих норм. Але зручно вибрати ту векторну норму, для якої відповідна підлегла норма матриці буде найменшою. Тому виберемо векторну m-норму , для якої коефіцієнт стиску дорівнює