54795

Удосконалення організації навчальної діяльності під час вивчення історії

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Можеш розпочати з опису подій в найголовніших їх рисах а потім поставити ряд питань: з чим пов язана дана подія які протилежності закономірності в основі чому воно виявилось можливим Перерахувавши ці проблеми дай кожній аргументовану відповідь а в кінці розкрий значення І характер даної події. Інтереси якої соціальної групи виражав В чому полягала мета І прагнення цієї групи 2. В якій послідовності краще розмістити ці ознаки Чому 3. В чому причини даного явища В чому полягає соціальна сутність цього явища.

Украинкский

2014-04-02

55.5 KB

0 чел.

Удосконалення

організації навчальної діяльності

під час вивчення історії.

Рекомендації для учнів 7-11 класів.

ЯК ПДГОТУВАТИСЬ ДО ВІДПОВДІ НА УРОЦІ ІСТОРІЇ?

  •  Відповідь з історії  це не просто  переказати підручник,
  •  А вміти описати події, висловити Ідеї І документи.
  •  Робота над матеріалом підручника - це лише підготовка до відповіді, а переказування підручника не є справжньою відповіддю.
  •  Ми повинні бути готовими до різних прийомів перевірки знань.
  •  Учитель може вимагати розкрити будь-яку подію.
  •  А може вимагати розповідь за всією темою.
  •  Ви повинні бути готовими до різних завдань.
  •  В усякому разі пригадай найголовніші проблеми І план відповіді за всім матеріалом.
  •  І прийом відповіді - за хронологічним порядком. Почни з опису причин. Потім перейди до опису  подій, їх оцінки.
  •  ІІ прийом відповіді - проблемний. Можеш розпочати з опису подій в найголовніших їх рисах, а потім поставити ряд питань:
  •  з чим пов"язана дана подія? 
    •  які протилежності, закономірності в основі?
    •  чому воно виявилось можливим?
    •  Перерахувавши ці проблеми, дай кожній аргументовану відповідь, а в кінці розкрий значення І характер даної події.
    •  Якщо можеш, опиши І поясни всі події в цілому, зробивши це, ти зможеш дати відповідь на будь-яке, питання.
  •  І ще одна порада: готуючи домашнє завдання, вивчаючи якийсь етап Історичного розвитку, включай отримані знання в систему раніше вже отриманих знань.
  •  Кожна подія - результат довгої низки подій.У цій події проявляються закономірності, які діяли на протязі даного ладу І загальний закон Історії.

ЯК ВИВЧАТИ ДЕРЖАВНУ БУДОВУ.

1. Форма держави.

А) форма правління

Б) форма державного устрою (адміністративно-теріторіальний поділ)

В) форма державного політичного режиму

2. Органи державної влади.

А) кому належала влада  в центрі? Які були її органи? (поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову;  Їх структура; спосіб формування, повноваження, підлеглість)

Б) Органи влади на місцях.

3.  Соціально-економічний розвиток

А)  тип економічних відносин

Б) характеристика галузей економіки (промисловість, сільське господарство, фінанси, торгівля)

В) особливості соціального розвитку (верстви, групи та стани суспільства. Їх взаємовідносини, права, привілеї

4. Рівень розвитку науки, культури, поширення освіти.

5. Права громадян (підданих)

А) економічні права

)   політичні права І свободи

В) особисті права І свободи

Г) рівень розвитку демократії.

6. Основні політчні партії та рухи (коротка характеристика програм, методів їх реалізації, вплив.на різні соціальні верстви населення, становище в політичній системі;.

ХАРАКТЕРИСТИКА  СЕЛЯНСЬКИХ та козацьких ПОВСТАНЬ.

1. Передумови та причини повстання.

2. Привід до повстання.

3. Рушійні сили повстання та соціальна база.

4. Організаційний рівень повстання: мета, вимоги, програма, документи та ін.)

5 Райони та масштаби повстання

5. Хід повстання, його головні етапи.

6. Причини поразки чи перемоги.

7. Підсумки повстання І його  історичне  значення.

ХАРАКТЕРИСТИКА суспільних  ВИСТУПІВ та рухів.

1. Час І місце виступу.

2. Тип та характер виступу (революція, повстання, національно-визвольна війна та ін.)

3. Передумови, причини, привід.

4. Соціальна база.

5. Вимоги, гасла, цілі.

6. Методи боротьби (мітинги, демонстрації, страйки, повстання, способи протесту, або громадської непокори)

7. Масштаби виступу.

8. Рівень організованності.

9. Учасники подій, керівники. (Коротка характеристика).

10. Розвиток подій, основні етапи.

11. Значення виступу, його результати.

революції.

ХАРАКТЕРИСТИКА ВІЙН.

І.Передумови та причини  війни.  Періодизація.

2. Воюючі країни (ворогуючі блоки держав).

3. Мета, що переслідує у війні кожна з країн. Плани ворогуючих сторін.

4. Характер війни.

5. Співвідношення сил.

6.  Привід до війни.,

7. Хід військових  дій (по періодам):

А) плани сторін на початку кожного періоду

Б) основні битви, події

В) воєнні та політичні наслідки кожного етапу.

8. Умови (назва), дата заключення мирного договору.

9. Підсумки війни. Воєнні та політичні наслідки війни.

ПАМ"ЯТКА ДЛЯ ОЦІНКИ ПОЛІТИЧНОГО ДІЯЧА.

1.  Інтереси якої соціальної групи виражав? В чому полягала мета І прагнення цієї групи?

2. Якими особистими якостями володів? Чи відповідали вони для вирішення поставленої мети?

3. Які засоби використовував для досягнення мети? Дайте оцінку цім засобам.

4. Які результати мала його діяльність? Дайте оцінку.

ПАМ"ЯТКА ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ ДВОХ ФАКТІВ.

1. Подумай, за якими ознаками можна судити про подібність і відмінність даних  подій чи явищ

2. В якій  послідовності краще розмістити ці ознаки? Чому?

3. Перерахуй риси подібності.

4. Перерахуй відмінності.

5. Зроби висновки.

ПАМ"ЯТКА ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ ІСТОРИЧНих ПОДІй І ЯВИЩ

1. Склади план порівняння: виділи істотні ознаки предметів, які порівнюються, (суспільних явищ І т.п.), сформулюй критерії порівняння. встанови порядок порівняння (на першому місці - сама головна ознака, далі ті, які від неї залежать).

2. Порівняй предмети (події, явища)  по наміченому плану (розкажи про першу ознаку - про один предмет, потім про другий І т.д.).

3. В підсумку порівняння зроби висновки: встанови риси  - подібності, потім - відмінності, дай оцінку подіям чи суспільним явищам, які порівнюються.

ЛОГІЧНА СХЕМА ВИВЧЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПОДІЇ.

1. В чому причини даного явища?

  •  В чому полягає соціальна сутність цього явища.
  •  Чому це явище стало можливим саме в даний час, в даному місці, при яких обставинах?
  •  Вивчи дане явище зі всіх боків, і  всіх зв"язках.

2. В чому сутність даного явища?

  •  Які етапи ходу його розвитку?
  •  В чому зміст явища?
  •  Яка його соціальна суть - які верстви суспільства були рушійними силами даного явища, до чого вони прагнули?
  •  В чому полягають головні риси даного явища?

3. Які підсумки розвитку даного явища. В чому причини поразки або перемог?

4. Наслідки, значення, характер даного явища.

ЯК ЗРОБИТИ ВИСНОВОК, УЗАГАЛЬНЮЮЧИ ФАКТИ.

1, Виділи (пригадай) найбільш істотне з прослуханого або прочитаного в підручнику, документах або Інших джерелах з даного питання:

А) головні факти, їх причини І наслідки.

Б) їх оцінку, значення, роль в суспільному розвитку.

2. Порівняй  ці факти.

3. Встанови:  А) що їх об"еднує,   причини виникнення,   спільні і істотні ознаки, наслідки

Б) що в кожній групі фактів особливого.

ЯК ПРАЦЮВАТИ З  ПАРАГРАФОМ ПДРУЧНИКА.

1. Прочитай весь параграф, склади цілісну уяву про описані в ньому події, явища. Уважно розглянув карти, схеми, інші ілюстрації.

2. Зверни особливу увагу на виділені в підручнику факти, висновки, ідеї.

3. Склади розгорнутий план - він полегшить підготовку домашнього завдання.

4. Постарайся пов"язати з матеріалом параграфу те, що побачив I почув на уроці, що записав в зошит.

5. Згадай, що ти читав по даній темі.

6. Іноді необхідно проглянути параграфи, що вивчалися.

7. Якщо щось здається незрозумілим або яке-небудь запитання зацікавило тебе, звернись до словника.

8. Перевір, чи знаєш ти матеріал теми, перекажи його, спочатку користуючись планом, потім і без нього.

9. Підготуй відповіді на запитання і завдання, які вміщені в кінці параграфа, Виконай завдання, запропоновані вчителем.

Як потрібно конспектувати

Запам’ятаЙ: конспектвання не є-переписуванням тексту параграфа або статті!!!

1.   Конспект - це виклад головного змісту тексту з виділенням найбільш значимих І цікавих положень.

2.   Перед конспектуванням необхідно старанно вивчити роботу, яка буде конспектуватись.

3.   Конспектуванню передує складання плану.

4.   На початку конспекту необхідно вказати  номер та назву  параграфу  або прізвище та Ініціали автора (або редактора збірника),   повну назву роботи

5.   Назви г пунктів параграфу, глав,   розділів,   роботи,   яка конспектується, завжди вказуються точно.

6.   Виклад тексту дається стисло,   але головні думки І аргументи записуються детально.

7.   В конспекті можна використати цитати. Але требі брати їх в лапки.

8.   При оформленні конспекту використовуйте підкреслення,  умовні знаки,   позначки на полях. Вони допоможуть вам в роботі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22903. Поняття визначника n- го порядку 35.5 KB
  В кожному добутку по одному і лише по одному елементу з кожного рядка і кожного стовпчика визначника. Співмножники в кожному добутку можна упорядкувати за першим індексом. В першому добутку при упорядкуванні за першим індексом другі індекси утворюють перестановку 1 2. В другому добутку при упорядкування за першим індексом другі індекси утворюють перестановку 21.
22904. Аналітичний запис визначника 18.5 KB
  Розглянемо визначник n го порядку Кожен добуток з яких складається визначник можна упорядкувати за першим індексом тобто записати у вигляді a1α1 a2α2 anαn де α1 α2. Тоді знак з яким добуток a1α1 a2α2 anαn входить у визначник Δ визначається парністю перестановки α1 α2.
22905. Друге означення визначника 47.5 KB
  Таким чином на відміну від першого означення визначника знак при даному добутку визначається парністю перестановки перших індексів при упорядкуванні добутку за другими індексами. Припустимо що при цьому було зроблено транспозицій елементів перестановки. Від перестановки α1 α2. αn можна перейти за допомогою транспозицій до перестановки 1 2.
22906. Лема про знак 126 KB
  Тоді добуток входить до визначника Δ зі знаком Доведення. Зрозуміло що даний добуток входить до визначника . За означенням визначника даний добуток входить до визначника зі знаком тобто зі знаком . Аналітичний запис визначника.
22907. Визначник трикутного вигляду 34 KB
  В ньому визначаються дві діагоналі. Визначником трикутного вигляду відносно головної діагоналі називається визначник всі елементи якого що стоять вище або нижче головної діагоналі дорівнюють 0. Таким чином можна зробити висновок: визначник трикутного вигляду відносно головної діагоналі дорівнює добутку елементів головної діагоналі Δ= a11a22ann Означення. Визначником трикутного вигляду відносно побічної діагоналі називається визначник всі елементи якого що стоять вище або нижче побічної діагоналі дорівнюють 0.
22908. Транспонування визначника 33 KB
  В перший стовпчик визначника Δ1 запишемо елементи першого рядка визначника Δ не змінюючи їх порядок. Далі в другий стовпчик визначника Δ1 запишемо елементи другого рядка визначника Δ не змінюючи їх порядок і так далі. В nй стовпчик визначника Δ1 запишемо елементи nго рядка визначника Δ.
22909. Властивості визначників 96.5 KB
  Будемо формулювати і доводити властивості лише для рядків визначника але за попереднім зауваженням вони мають місце і для стовпчиків визначника. Нульовим рядком називається рядок визначника всі елементи якого дорівнюють 0. Нехай й рядок визначника Δ нульовий. Якщо в визначнику переставляються місцями два рядки то змінюється лише знак визначника.
22910. Теорема про розклад визначника за елементами рядка або стовпчика 67 KB
  Доповнюючим мінором елемента aij називається визначник Mij який одержуються викресленням з визначника Δ i го рядка та j го стовпчика. Ця теорема дозволяє звести обчислення визначника n го порядку до обчислення визначників порядку n1. Фіксуємо iй рядок визначника Δ та доведемо що всі добутки що складають доданок aijAij входять у визначник Δ причому з таким самим знаком як і у доданку aijAij.
22911. Визначник Вандермонда 32.5 KB
  Визначником Вандермонда n го порядку називається визначник. Доведення проведемо індукцією за порядком n визначника При n=2 Припустимо що твердження виконується для визначника Вандкрмонда Δn1 порядку n1 і знайдемо визначник Δn. Як відомо визначник не змінюється якщо від деякого рядка відняти інший рядок домножений на число. Тому у визначника Δn спочатку від останнього рядка віднімаємо рядок з номером n1 домножений на a1.